Реферат: Реферат харків 2012



Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди


ЦИКЛ НАУКОВИХ ПРАЦЬ «ІКТ ПІДТРИМКА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН»


ЖИТЄНЬОВА Наталя Василівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформатики Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди


РЕФЕРАТ


Харків – 2012

ВСТУП

Модернізація педагогічної освіти в руслі переходу до нової освітньої парадигми спрямована на формування висококваліфікованого вчителя-предметника, готового до інноваційної творчої діяльності та професійного самовдосконалення, здатного усіма можливими засобами розпалювати в дітях гаряче прагнення до знань та навчання, саме тому застосування інформаційно-комунікаційних технологій у системі сучасної освіти набуває особливої значущості, коли комп’ютер є необхідною складовою життя будь-якої людини. Звідси випливає актуальність запропонованого циклу наукових робіт, який присвяченого особливостям, методам та технології застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання. Запропоновано способи застосування комп’ютерної підтримки у навчальному процесі та розкрито технологію їх запровадження. Схарактеризовано дидактичну і методичну цінність кожного із запропонованих способів. Розкрито особливості викладання комп’ютерної графіки на базі графічного редактора растрової графіки Adobe Photoshop, який на даний момент є одним з найбільш перспективних напрямків для вивчення і роботи, а також є одним з ефективних засобів для створення наочних матеріалів, який може бути використаний майбутніми вчителями у процесі підготовки до проведення уроків.

^ Мета дослідження: підготовка майбутніх вчителів природничо-математичних дисциплін до ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання учнів.

^ Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано сутність поняття «комп’ютерна підтримка» як заздалегідь спроектованого вчителем використання інформаційно-комунікаційних технологій для допомоги у досягненні поставленої педагогічної мети; виокремлено основні види комп’ютерної підтримки (інформаційну, програмну, комунікаційну); визначено її функції (інформаційну, інструментальну, моделювання, автоматизації, комунікативну) та режими використання (автономний, опосередкований, допоміжний); запропоновано способи застосування комп’ютерної підтримки для підвищення ефективності процесу навчання природничо-математичних дисциплін. Ідея уявляється перспективною з таких позицій: робота з комп’ютером завжди приваблює, і тому важливо поєднати цей інтерес із значимою педагогічною ціллю; на цей час виробництво програмних засобів надає їх достатній вибір для навчання дисциплін природничо-математичного циклу, а також можливості мережі Інтернет, вимагають продуманого, націленого і дозованого використання таких засобів у навчальному процесі. Для того, щоб вони були не розважальним епізодом або демонстрацією данини сучасності, як це часто трапляється у практиці навчання, а продуктивним моментом сучасного навчального процесу. Подальшого розвитку набули питання організації процесу навчання із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій.

^ Практичне значення дослідження полягає у тому, що в запропонованому циклі наукових робіт окрім зазначених способів і технології їх застосування у процесі навчання та методів застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, велику увагу приділено підбору програмно-педагогічних засобів і розроблено комплекс лабораторних і практичних робіт із завданнями для самостійної роботи, завданнями для контролю та самоконтролю для курсів «ІКС в освіті» та «Комп’ютерна графіка», які можуть бути використані викладачами природничо-математичних дисциплін у практиці навчання зазначених дисциплін. Надано посилання на електронні джерела, а також на Інтернет сайти, де можна завантажити вільно розповсюджувані або умовно безкоштовні програмні засоби.

Матеріали і результативність проведеного дослідження, а також сам цикл наукових праць становить безсумнівний інтерес для вчителів-практиків, студентів педагогічних ВНЗ і викладачів методичних дисциплін і можуть бути використані як у системі підготовки студентів, такі і в системі перепідготовки вчителів на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

^ Особистий внесок. Запропонований цикл наукових робіт є самостійною одноосібною науковою працею.

Публікації. Автором було опубліковано 24 статті (з них 11 одноосібних, та 3 у співавторстві – у провідних наукових фахових виданнях, 11– у збірниках праць і матеріалів наукових конференцій). Основні теоретичні положення, котрі покладені в основу посібника, опубліковано в 16 статтях (з них 9 – у провідних наукових фахових виданнях, 7 – у збірниках праць і матеріалів наукових конференцій).

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

В останнє десятиріччя в освіті відбулися суттєві зрушення, пов’язані з її комп’ютеризацією та інформатизацією. Істотний вплив цих зрушень на навчальний процес зумовлює необхідність адаптації і подальшого розвитку ідей класичної педагогіки з урахуванням нових умов сучасної освіти. Серед багатьох ідей, зорієнтованих на винайдення нових методів навчання, стимулювання студентів до навчальної діяльності, посідає застосування інформаційно-комунікаційних технологій в навчальній діяльності.

Природничо-математичні науки відіграють особливу роль в житті суспільства, оскільки саме вони визначають розвиток інноваційних технологій і престиж країни на світовій арені. Разом із тим, як наголошують діячі освіти В. Бакіров, Д. Бахматюк, Я. Болюбаш, І. Вакарчук, С. Ніколаєнко та інші, в останні роки позначилася стійка тенденція зниження рівня шкільної підготовки з предметів природничо-математичного циклу, що свідчить про непродуктивність тих мотиваційних механізмів, які використовують учителі у практиці навчання цих предметів. Саме тому важливим ланцюжком є підготовка майбутнього вчителя-предметника до подальшої професійної діяльності, яка спирається на використання різноманітних педагогічних методів та інструментів. В умовах сучасної інформатизованої школи одним із таких інструментів виступає комп’ютерна підтримка. Поняття «комп’ютерна підтримка» набуло широкого використання у науковому обігу з середини 90-х років минулого століття. Аналіз праць, присвячених проблемам ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі (Е. Аврамова, В. Беспалько, Л. Білоусова, Б. Гершунський, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, Ю. Жук, Н. Морзе, Р. Клейман, Ю. Машбиць, С.  Раков, І. Роберт, Л. Савєл’єва та інші), засвідчив, що практично не зустрічаються спроби проаналізувати сутність цього поняття, надати йому теоретичного обґрунтування й визначення. Найчастіше його використовують як синонімічне до понять «за допомогою комп’ютера», «із застосуванням інформаційних технологій»; деякі дослідники тлумачать його як «засіб створення дидактично активного середовища, що сприяє продуктивній пізнавальній діяльності учнів у ході засвоєння нового і розвитку їх мислення» (Т. Ільясова); «сукупність використовуваних у навчальному процесі педагогічних програмних засобів» (В. Мороз); як «один з аспектів комп'ютеризації освіти» (Є. Аврамова); як «комплекс педагогічних прийомів з використанням комп'ютерної техніки, спрямованих на підвищення ефективності навчання і полегшення праці педагога» (О. Цвирко, Н. Цвирко). Разом із тим, у психолого-педагогічній літературі набула розвитку концепція педагогічної підтримки та її реалізації у практиці діяльності вчителя (Т. Анохіна, В. Бедерханова, О. Газман, Г. Коджаспірова, А. Коджаспіров, Н. Михайлова, Т. Строкова Т. Фролова, І. Фрумін, І. Якиманська та інші ).

На основі аналізу зазначених праць ми визначили сутність поняття «комп’ютерна підтримка» як заздалегідь спроектованого вчителем використання інформаційно-комунікаційних технологій для допомоги у досягненні поставленої ним педагогічної мети.

Нами виокремлено основні види комп’ютерної підтримки: інформаційна (можливість доступу до різних видів електронних інформаційних ресурсів, зокрема світових інформаційних ресурсів мережі Інтернет); програмна (можливість використання різноманітних програмних засобів універсального, педагогічного, ігрового призначення); комунікаційна (можливість застосування технологій комп’ютерного зв’язку для організації міжособистісної взаємодії учасників навчального процесу).

До основних функцій комп’ютерної підтримки у навчальному процесі, віднесено: інформаційну (збагачення інформаційного простору навчального процесу за рахунок інтегрованого використання цифрової інформації, одержаної з будь-яких джерел); інструментальну (створення комфортного середовища для навчальної, дослідницької, творчої предметної діяльності за рахунок надання зручних інструментів такої діяльності, а також автоматизованого виконання типових операцій); функцію моделювання (візуалізація абстрактних понять, комп’ютерне моделювання різноманітних процесів і явищ); функцію автоматизації (автоматизація оцінювання навчальних досягнень, відпрацювання способів розв’язання типових задач тощо); комунікативну (реалізація колективних форм організації навчальної діяльності, спілкування між віддаленими учасниками навчального процесу тощо). Використання тих чи інших функцій комп’ютерної підтримки зумовлено поставленою педагогічною ціллю.

Визначено основні режими використання комп’ютерної підтримки в навчальному процесі: автономний, опосередкований і допоміжний, кожному з яких відповідає певна схема організації навчальної діяльності учнів з комп’ютером і вид керування нею. В автономному режимі застосовується схема «учень-комп’ютер» із такими можливими видами керування: програмне; керування, здійснюване учнем; комбіноване. В опосередкованому режимі використовується схема «вчитель-учень-комп’ютер»; за сутністю вона керована вчителем, хоча у процесі роботи з комп’ютером учень сам планує і здійснює її кроки. Допоміжному режиму відповідає схема «вчитель-комп’ютер-група учнів», де керування здійснюється вчителем.

Схарактеризоване типове технічне і програмне забезпечення, що застосовується у кожному з перелічених режимів.

Використання тих чи інших видів комп’ютерної підтримки, опора на ті чи інші її функції, а також режими її використання зумовлює поставлена педагогічна мета. У нашому випадку такою метою виступає формування пізнавального інтересу учнів.

У процесі розробки способів використання комп’ютерної підтримки у процесі навчання, враховувалася специфіка предметів природничо-математичного циклу, яка полягає: у значимості їх базових знань й умінь як для створення у свідомості учня єдиної наукової картини оточуючого світу, так і для застосувань у життєвих ситуаціях, у сучасній науково-технічній і практичній діяльності людини; в опорі на використання математичного апарату, уявних понять і абстракцій; у ролі експерименту як провідного методу пізнання (для природничих наук).

Разом із тим, більшість об’єктів навчання і втілення знань про них у реальну практику людства не можуть бути безпосередньо продемонстровані учням за об’єктивних причин або за відсутністю потрібного обладнання; проведення експериментів у шкільних умовах обмежують вимоги безпеки, часові рамки уроку, неприпустимість експериментування на живих організмах, недостатня лабораторна база тощо; візуалізація уявних понять і абстракцій виключно на статичних схемах спричинює певні труднощі для їх усвідомленого сприйняття учнями. Тому в даному циклі наукових праць розглянуто питання щодо особливостей роботи у растровому графічному редакторі Adobe Photoshop, який може бути використаний майбутніми вчителями для власноручного створення ефективних засобів наочності для підтримки вивчення природничо-математичних дисциплін.

Саме висвітленим вище питанням присвячено цикл наукових робіт «ІКТ підтримка підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін». Розкриваються також питання дидактичної та методичної цінності запропонованих способів використання комп’ютерної підтримки у процесі навчання. Особливої уваги приділено особливостям роботи з графічним редактором Adobe Photoshop, який є одним з ефективних засобів для створення наочних матеріалів і може бути використаний студентами природничо-математичних дисциплін у процесі підготовки до розробки уроків у подальшій педагогічній діяльності.

ВИСНОВКИ

Матеріали запропонованого циклу наукових робіт «ІКТ підтримка підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін» при застосуванні у навчальному процесі розкривають такі питання, як:

підвищення наукового рівня викладання природничо-математичних дисциплін за рахунок розкриття можливостей поширення освітнього простору, використання електронних ресурсів, які відбивають новітні досягнення науки, технологій, досвід педагогічної теорії і практики, матеріали конференцій і періодичних видань, що розміщуються на Інтернет сайтах;

підвищення зв’язку навчального процесу з життям за рахунок застосування у навчанні інформації про реальні події нашого часу, а також шляхом використання реалістичного ілюстративного матеріалу, який емоційно впливає на учня, дозволяє йому проникнути у світ виучуваних явищ і процесів;

реалізація діяльнісного підходу до навчання з тим, щоб учень, у ході розв’язання поставлених задач використовував не тільки здобуті знання й наявний досвід, а й отримував нові знання і новий досвід. Застосування Інтернет технологій для реалізації означеного підходу спирається на можливість доступу до віддалених дослідницьких ресурсів, енциклопедій, атласів, віртуальних лабораторій тощо;

змінення авторитарного стиля педагогічного керівництва на суб’єкт-суб’єктну парадигму, основами якої є співробітництво, співуправління і самоуправління, прагнення учня до самореалізації і самовираження в навчальному процесі, цілеспрямований і послідовний розвиток творчого стилю діяльності;

впровадження нових форм навчально-творчої діяльності учнів у практику школи на основі застосування новітніх засобів комунікації, зокрема таку перспективну форму роботи, як розробка творчих проектів із залученням до їх виконання учнів різних шкіл, регіонів України, різних країн. Залучення школярів до виконання творчо-дослідницьких проектів на матеріалі природничо-математичних дисциплін сприяє покращанню й поглибленню їх предметних знань і вмінь, стимулює інтерес до оволодіння основами наук на більш високому рівні.

ефективне створення наочних матеріалів засобами растрового графічного редактора Adobe Photoshop.


еще рефераты
Еще работы по разное