Реферат: «Запоріжсталь»

ЗМІСТ


Завдання на курсову роботу 3

Реферат 5

Вступ 6

Теоретичні основи стратегії експорту продукції підприємства 8

Поняття експорту 8

Визначення стратегічного плану експорту продукції 10

Методологія визначення ефективності експорту продукції 15

2. Вибір стратегічного профілю експорту підприємства

ВАТ «Запоріжсталь» 18

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 18

2.2 Вибір стратегічного профілю експорту ВАТ «Запоріжсталь» 22

2.3 Визначення ефективності експортних операцій підприємства 30

3. Шляхи вдосконалення стратегічного профілю експорту

підприємства 36

Висновки 44

Перелік посилань 46

Додаток А 48


РЕФЕРАТ


Курсова робота: 51 с., 7 рис., 3 табл., 21 джерел.

Предмет дослідження – вибір стратегічного профілю експорту підприємства.

Об’єкт дослідження – ВАТ «Запоріжсталь».

Мета роботи – визначити шляхи вдосконалення стратегічного профілю експорту підприємства – суб’єкта ЗЕД.

Методи дослідження – описовий, порівняльний, синтезу та аналізу, графічний, метод збалансованої системи показників ефективності.

У роботі розглянуті теоретичні основи стратегії експорту продукції підприємства, а саме поняття експорту, визначення стратегічного плану експорту продукції та методологія визначення ефективності експорту продукції, а також розглянутий вибір стратегічного профілю експорту розглянутий на прикладі підприємства ВАТ «Запоріжсталь», визначена ефективність експортних операцій підприємства, наведені шляхи вдосконалення стратегічного профілю експорту.


^ АВС-АНАЛІЗ, ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНОСТЬ, ЕКСПОРТ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ, СТРАТЕГІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ЕКСПОРТУ

ВСТУП


В наш час у зв’язку з розвитком зовнішньої торгівлі підприємств та організацій, експорт має значне значення для економіки країни в цілому.

Експорт являє собою митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

При експорті підприємство несе такі витрати, як собівартість експортованого товару, транспортні та організаційні витрати.

Економічна ефективність експорту визначається за системою показників, таких як показник абсолютного ефекту від експорту, валютний виторг від експорту, витрати на експорт, коефіцієнт ефективності експорту товару.

На експорт впливає факторний розподіл, міжнародний фінансовий клімат, він є результуючою функцією цілого комплексу чинників, якими є рух капіталів, робочої сили, регулююча діяльність міжнародних економічних організацій, відповідні двосторонні та багатосторонні домовленості між країнами.

Стратегічні плани базуються на прогнозуванні майбутнього стану підприємства і зовнішнього середовища, їхнім призначенням є мобілізація ресурсів і координація діяльності всіх підрозділів підприємства в напрямку досягнення заявлених довгострокових цілей.

Ефективність експорту являє собою вигідність експорту, яка вимірюється відношенням вартості вивезеного з країни товару в зовнішньоторгових цінах до його вартості у цінах внутрішнього ринку.

Об’єктом дослідження роботи є ВАТ «Запоріжсталь», основною експортною продукцією якого гарячекатані рулони.

Вибір стратегічного профілю експорту ВАТ «Запоріжсталь» розглядається у роботі за допомогою методу АВС-аналізу, який використовується при селективному відборі найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини і матеріалів, найвагоміших елементів затрат, найрентабельнішої продукції, найефективніших напрямів капіталовкладень.

АВС-аналіз полягає у виявленні та оцінці незначного числа кількісних величин, які є найціннішими та мають найбільшу питому вагу у загальній сукупності вартісних показників.

Методи дослідження, які використовуються в курсовій роботі, – описовий, порівняльний, синтезу та аналізу, графічний, метод збалансованої системи показників ефективності.

Предметом дослідження курсової роботи є вибір стратегічного профілю експорту підприємства.

Мета роботи – визначити шляхи вдосконалення стратегічного профілю експорту підприємства – суб’єкта ЗЕД.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

визначити теоретичні основи експорту продукції;

визначити стратегічний план експорту продукції;

розглянути методологію визначення ефективності експортної продукції;

розглянути вибір стратегічного профілю експорту ВАТ «Запоріжсталь»;

визначити ефективність експортних операцій ВАТ «Запоріжсталь»;

визначити шляхи вдосконалення стратегічного профілю експорту ВАТ «Запоріжсталь».



^ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЇ ЕКСПОРТУ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА


1.1 Поняття експорту


Експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:

1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;

2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;

3) дотримання експортером вимог, передбачених законом [1].

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ст. 1) дає таке визначення: «експорт (експорт товарів) — продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів» [2].

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Розглянемо методику аналізу ефективності експорту, у якій здійснений огляд загальних теоретичних положень аналізу і розроблені коефіцієнти ефективності експорту товарів.

При експорті підприємство несе наступні витрати:

- собівартість експортованого товару;

- транспортні витрати;

- організаційні витрати.

Під собівартістю товару розуміються витрати на виробництво товару підприємством. Транспортні витрати містять у собі витрати на транспортування товару, що несе підприємство-експортер.

Організаційні витрати – це витрати підприємства на укладання контракту, мито і збори під час перевезення товару через митний кордон і т.д.

Таким чином, експортні витрати дорівнюють сумі собівартості товару, транспортних витрат і організаційних витрат.

Експортний доход підприємства від експорту товарів – це валютний виторг, що надходить на розрахунковий рахунок підприємства. У більшості випадків експортний доход повинний бути представлений у гривневому еквіваленті.

Економічна ефективність експорту визначається за системою показників, таких як:

показник абсолютного ефекту від експорту;

валютний виторг від експорту;

витрати на експорт;

коефіцієнт ефективності експорту товару.

Показник абсолютного ефекту від експорту визначається наступним чином:

Еабс = Векс – Зекс, (1.1)


де Эабс - абсолютного ефекту від експорту;

Векс - валютний виторг від експорту товару;

Зекс - експортні витрати.

Валютний виторг від експорту товару розраховується за формулою:


Векс = Q * Ц, (1.2)


де Q - обсяг експорту;

Ц - експортна ціна товару.

Витрати на експорт розраховуються за формулою:


Зекс = С + Тр, (1.3)


де С - собівартість товару;

Тр - витрати на транспортування.

Для того, щоб експорт товару був ефективним, необхідно, щоб експортний доход перевищував експортні витрати. Природно, що чим більше цей показник, тим ефективніше розширення експорту розглянутого товару. Однак ця умова не є достатньою. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Внутрішній прибуток дорівнює внутрішньому доходу за винятком собівартості товару. При цьому внутрішній доход – це виторг від продажу товару, призначеного на експорт, усередині країни.

Для ухвалення рішення про реалізацію товару на зовнішньому ринку, необхідно розрахувати наступний коефіцієнт:


(1.4)

де Ке - коефіцієнт ефективності експорту товару.

В даному показнику знаходить кількісне вираження величина валютного виторгу, що підприємство одержує в розрахунку на одиницю витрат при експорті. Очевидно, що якщо величина показника Ке > 1, то експорт товару економічно доцільний, а якщо Ке < 1, то експорт товару призведе не до додаткової економії, а втратам [6].

Показники ефективності зовнішньоторговельної операції доцільно розрахувати перед укладанням зовнішньоторговельних угод, при плануванні зовнішньоторговельної діяльності, а також з метою оцінки ефективності експортно-імпортних операцій за попередній період [7].


^ 2 ВИБІР СТРАТЕГІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЕКСПОРТУ ПІДПРИЄМСТВА

ВАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ»


2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства


Комбінат «Запоріжсталь» був створений 16 листопада 1933 року.

ВАТ «Запоріжсталь» являє собою підприємство з повним металургійним циклом. Воно є одним з провідних підприємств металургійної галузі.

Останні роки комбінат стабільно нарощує обсяги виробництва, скорочує енергоємність продукції, проводиться модернізація виробництва, розробляються і впроваджуються нові технологічні процеси.

Металургійний комбінат «Запоріжсталь» є одним з основних постачальників якісного плоского прокату, гнутих профілів і жерсті для нестатків вітчизняної промисловості і на експорт.

В останні роки відзначається стійка тенденція росту обсягів виробленої продукції і поліпшення економічних показників діяльності підприємства. Цьому в чималому ступені сприяє висока кваліфікація і досвід інженерів і робітників комбінату, вміла експлуатація ними металургійних агрегатів і устаткування, розробка і упровадження власних «ноу-хау», автоматизація виробничих процесів, удосконалення структури управління [8].

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

З метою просування продукції на українському та міжнародному ринку проведені переговори з найбільшими споживачами української металопродукції, а саме підприємствами Запорізького регіону, трубними заводами, АТ «Норд», «Кримавтогаз», ГАЗ (Росія), «Борусан» і «Ючельбору» (Туреччина), «Битрос» (Греція), «Лахат» (Корея), підприємствами Болгарії, Казахстану, а також підприємствами – конкурентами – меткомбинатами «Азовсталь» і їм. Ілліча (Маріуполь), «Северсталь» (Росія), «Баостил»,(Китай), «Асералья» (Іспанія) [8].


2.2 Вибір стратегічного профілю експорту ВАТ «Запоріжсталь»


Метод АВС-аналізу використовується при селективному відборі найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини і матеріалів, найвагоміших елементів затрат, найрентабельнішої продукції, найефективніших напрямів капіталовкладень.

АВС-аналіз полягає у виявленні та оцінці незначного числа кількісних величин, які є найціннішими та мають найбільшу питому вагу у загальній сукупності вартісних показників. Згідно з цим методом досліджувана сукупність товарів підприємства розподіляється на три частини:

Група «А» - товари, які є найціннішими з погляду їх вартості, однак можуть використовуватися підприємством у незначній кількості в натуральному виразі;

Група «В» - середні за величиною товари як у кількісному, так і в грошовому виразі;

Група «С» - товари з найбільшою часткою в натуральному виразі, однак незначні з погляду їх вартості.

Основна увага в процесі управління товарно-матеріальними запасами приділяється товарам, віднесеним до групи А, меншою мірою — групи В та С. Концентрація уваги на найпріоритетніших напрямах управління запасами та дебіторською заборгованістю, зниження собівартості продукції, найреальніших шляхах збільшення обсягів реалізації дозволяє підвищити ефективність управління фінансами підприємства в цілому. Так, концентрація зусиль на пошуку резервів зниження затрат, які займають найбільшу питому вагу в структурі собівартості продукції, принесе відчутніші результати, ніж у разі пошуку резервів зниження тих затрат, які займають невелику частку. В структурі собівартості продукції ВАТ «Запоріжсталь» значнішу питому вагу займають витрати на сировину та матеріали. Це означає, що підприємству доцільно проводити АВС-аналіз даного елемента затрат.

Аналіз здійснимо в розрізі окремих груп продукцію, які ВАТ «Запоріжсталь» експортує, а саме: чугунка, гарячекатаного прокату та холоднокатаного прокату.

З метою проведення ефективного АВС-аналізу сировини та матеріалів у зарубіжній практиці рекомендується застосовувати таку класифікацію окремих їх видів:

1. А-сировина — види сировини (матеріалів), на які припадає понад 50 % затрат у загальній структурі;

2. В-сировина — види сировини (матеріалів), питома вага яких у загальній структурі закупок перевищує 25 %;

3. С-сировина — інші, незначні види сировини (матеріалів).

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.


2.3 Визначення ефективності експортних операцій підприємства


Для ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності на рівні підприємства необхідна адекватна умовам його роботи структура керування.

На ВАТ «Запоріжсталь» основні функції в цій сфері виконує відділ зовнішньоекономічної діяльності, який перенавантажений покладеними на нього функціями, що значно погіршує його ефективність, так як експорт продукції займає не останнє місце на підприємстві, а відділ ЗЕД не завжди вчасно виконує свої обов’язки.

У майбутньому передбачається відкриття спеціалізованого експортного відділу.

На ринках підприємство постійно зіштовхується з конкуренцією у всіляких її проявах: пряма конкуренція - фірми, що випускають аналогічні продукти зі схожими технічними показниками; непряма конкуренція - фірми, що випускають інші види продукції.

Метою підприємства при виході на зовнішній ринок і здійсненні експортних операцій є одержання прибутку від експорту. Причому даний прибуток повинний бути більше можливого прибутку при реалізації товару на внутрішньому ринку, інакше витрати на організацію експортних операцій є недоцільними і неефективними.

Необхідною умовою для успішного проведення експортних операцій є аналіз їх ефективності з метою встановлення найбільш оптимальної структури експорту і прийняття обґрунтованих рішень в області управління.

Розглянемо методику аналізу ефективності експорту ВАТ «Запоріжсталь».

При експорті підприємство несе такі витрати, як собівартість експортованого товару, транспортні витрати та організаційні витрати.

Під собівартістю товару розуміються витрати на виробництво товару підприємством. Транспортні витрати містять у собі витрати на транспортування товару, що несе підприємство-експортер.

Організаційні витрати – це витрати підприємства на укладання контракту, мито і збори під час перевезення товару через митний кордон і т.д.

Експортні витрати дорівнюють сумі собівартості товару, транспортних витрат та організаційних витрат.

Експортний доход підприємства від експорту товарів – це валютний виторг, що надходить на розрахунковий рахунок підприємства. У більшості випадків експортний доход повинний бути представлений у гривневому еквіваленті.

Для того, щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний доход перевищував експортні витрати. Природно, що чим більше цей показник, тим ефективніше розширення експорту розглянутого товару. Однак ця умова не є достатньою. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Внутрішній прибуток дорівнює внутрішньому доходу за винятком собівартості товару. Внутрішній доход – це виторг від продажу товару, призначеного на експорт, усередині країни.

За формулою 1.2 розрахуємо валютний виторг від експорту продукції підприємства у 2008-2009 роках:

Векс2008 = 44,52 * 0,25 = 11,13 (млн. грн.)

Векс2009 = 51,615 * 0,31 = 16,00065 (млн. грн.)

За формулою 1.3 розрахуємо експортні витрати підприємства:

Зекс2008 = (44,52 * 0,165) + (44,52 * 0,06) = 10,017 (млн. грн.)

Зекс2009 = (51,615 * 0,172) + (51,615 * 0,07) = 12,49083 (млн. грн.)

За формулою 1.1. визначимо абсолютний ефект від експорту становить:

Еабс2008 = 11,13 – 10,17 = 1,113

Еабс2009= 16,00065 – 12,49083 = 3,50982

За формулою 1.4 коефіцієнт ефективності експорту складає:

КЕ2008 =

КЕ2009 =

Систематизуємо отримані показники в таблиці 2.2.


Таблиця 2.2 - Розрахунок ефективності експорту

Показники

2008р.

2009р.

1

2

3

Обсяг експорту (млн. шт.)

44,52

51,615

Експортна ціна

0,25

0,31

Собівартість (грн.)

0,165

0,172

Витрати на транспортування

0,06

0,07

Валютний виторг від експорту (млн. грн.)

11,13

16,00065

Продовження таблиці 2.2

1

2

3

Експортні витрати (млн. грн.)

10,017

12,49083

Абсолютний ефект від експорту

1,113

3,50982

Коефіцієнт ефективності експорту

1,111111

1,280992


Як видно з представлених в таблиці 2.2 розрахунків, експорт був ефективним як в 2008 році, так і в 2009 році. В 2009 році коефіцієнт ефективності був дещо вищим.

Аналіз змісту поняття «обсяги експорту» дозволяє зробити висновки, що величину експорту необхідно розглядати як функцію від ряду аргументів, які виступають її факторами.

Таким чином, для її дослідження найкраще підходить побудова кореляційно-регресивної моделі (рівняння множинної регресії), яка дозволить визначити кількісний вплив кожного з відібраних факторів на результуючий показник (величину експорту).

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.


^ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

ЕКСПОРТУ ПІДПРИЄМСТВА


Важливою перспективою експорту є те, що на закордонних ринках у більшості галузей економіки можна реалізувати величезні можливості одержання надходжень і прибутків. Міжнародний ринок, як правило, настільки більший за вітчизняний, що експорт майже завжди є засобом зростання підприємства.

Для того, щоб збільшити обсяги експортної діяльності ВАТ «Запоріжсталь» необхідно вирішити ряд проблем і вибрати стратегію розвитку експорту.

Розглянувши засоби здійснення експортних операцій на ВАТ «Запоріжсталь» можна розробити комплекс заходів щодо поліпшення організації і підвищенню ефективності експортних операцій.

Розглянемо основні з них:

- підвищення конкурентоздатності товарів, вироблених на ВАТ «Запоріжсталь» і планованих на експорт; тому що конкуренція на світовому ринку більш тверда і споживачі пред'являють до товарів більш високі вимоги;

- диверсифікованість виробництва з метою виведення на зовнішні ринки нових видів продукції;

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

2. Підвищення конкурентоспроможності підприємства шляхом створення маркетингових та сервісних мереж на пріоритетних закордонних ринках. В такі мережі слід залучати капітал та комерційні можливості авторитетних місцевих компаній і банків, що володіють інформацією про стан ринку та відповідними комерційними контактами. Держава могла б ініціювати цей процес через заснування на найбільш важливих ринках торгових домів, бізнес-центрів і технічних центрів на акціонерних засадах, спільно з комерційними і банківськими структурами України.

3. Збільшення закупівель за кордоном ліцензій на новітні технології (ноу-хау), машини, устаткування і прилади з метою створення нових конкурентоспроможних видів продукції.

4. Більш активне впровадження на підприємстві міжнародних стандартів, вимог і процедур сертифікації, які забезпечать відповідність продукції підприємства та послуг міжнародним стандартам; скорочення до виправданого мінімуму переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації при експорті.

5. Вжиття заходів політичного, дипломатичного і законодавчого характеру, які б сприяли участі підприємства в крупних міжнародних (виробничих, науково-технічних, науково-виробничих) коопераційних проектах у пріоритетних для вітчизняної економіки галузях. При цьому пріоритет має віддаватись:

а) відновленню коопераційних зв'язків з Росією;

б) входженню в міждержавні програми ЄС;

в) участі в регіональних і глобальних коопераційних проектах.

6. Прискорена інформатизація зовнішніх економічних зв'язків підприємства на різних ієрархічних рівнях. Цьому сприятиме вжиття наступних заходів:

- створення комплексної інформаційної системи в галузі зовнішньої економічної діяльності і державного моніторингу за здійсненням експортних операцій;

- створення єдиної інформаційної бази даних тендерів, що проводяться в зарубіжних країнах; розробка заходів щодо державної інформаційної підтримки вітчизняних підприємств, що беруть участь у міжнародних тендерах;

- впровадження в практику господарської діяльності міжнародних стандартів бухгалтерського і статистичного обліку;

- стимулювання підключення підприємства до міжнародних інформаційних мереж (наприклад, шляхом звільнення продаж комп'ютерної техніки та надання Інтернет-послуг від ПДВ, а імпорту відповідних комплектуючих та унікального обладнання – від сплати мита).

7. Вдосконалення фінансових механізмів регулювання діяльності підприємства. Цей захід передбачає наступні кроки:

7.1. Розробка механізму оформлення боргових зобов'язань держави з повернення експортерам ПДВ у вигляді облігацій (або сертифікатів) як своєрідних гарантій для отримання кредитів.

Впровадження такого механізму:

а) збільшить обігові кошти підприємств-експортерів, які можна буде спрямувати на відновлення (розширення) виробництва;

б) дозволить експортерам отримувати кредити, необхідні для розвитку виробництва;

в) надасть можливість збільшити строк повернення підприємствам ПДВ, не відволікаючи в них обігових коштів;

7.2. Запровадження механізму надання експортних кредитів шляхом проведення Національним банком України переобліку банківських векселів. Це збільшить обігові кошти експортерів, стимулюватиме зростання обсягів виробництва експортної продукції підприємства.

Таким чином, основними напрямками удосконалення стратегічного профілю експорту підприємства є підвищення конкурентоздатності продукції шляхом поліпшення її якості, розвиток стандартизації та сертифікації, а також вивчення і дотримання всіх правових норм міжнародного співробітництва.


ВИСНОВКИ


В першому розділі курсової роботи були розглянуті теоретичні основи експорту продукції та види, а саме визначено поняття експорту, стратегічного плану експорту продукції, а також розглянута методологія ефективності експорту продукції.

Розглянувши теоретичні основи управління експортною діяльністю підприємства, можна прийти до висновку, що у фундаментальному плані вивчення моделей регулювання розвитку зовнішньоекономічних зв'язків в аспекті міжнародних відносин потребує подальшого сполучення різноманітних підходів, що спираються на теорію, а в прикладному плані - на вивчення фактів, пояснень та прогнозування подальшої еволюції ситуації, на підготовку, а надалі - на прийняття рішень щодо регулювання можливих змін ситуації.

Ефективність здійснення експортних операцій окремого підприємства багато в чому залежить від кадрів, тобто від існування на підприємстві спеціального експортного відділу.

Стратегічні плани базуються на прогнозуванні майбутнього стану підприємства і зовнішнього середовища, їх призначенням є мобілізація ресурсів і координація діяльності всіх підрозділів підприємства в напрямку досягнення заявлених довгострокових цілей. Стратегічне планування підвищує якість управління, приводить його у відповідність до вимог швидких і часто непередбачуваних змін у зовнішньому середовищі. Це сприяє зростанню обґрунтованості управлінських рішень і концентрації довгострокової і поточної діяльності менеджерів, спрямованої на досягнення глобальних цілей фірми.

Практична частина роботи присвячена вибору стратегічного профілю експорту ВАТ «Запоріжсталь», а також вивченню його ефективності а вдосконалення.

За результатами проведеного АВС-аналізу для товарного асортименту ВАТ «Запоріжсталь» можна зробити висновки, що всі аналізовані товари підприємства належать до групи «В». Це означає, що жодна з наведених товарних груп не приносить підприємству більше 50% від загального прибутку, але серед них немає також нерентабельних видів продукції. Стосовно усіх видів продукції підприємству доцільно використовувати стимулюючий маркетинг за рахунок вдосконалення всіх складових комплексу маркетингу.

Для аналізу кількісного впливу на обсяги експорту підприємства в модель відбиралися дані за період з 2008-2009 рр. За основний фактор, який впливає на експорт було прийнято обсяги виробництва продукції підприємства.

Для того, щоб збільшити обсяги експортної діяльності ВАТ «Запоріжсталь» необхідно вирішити ряд проблем і вибрати стратегію розвитку експорту. Розглянувши засоби здійснення експортних операцій на ВАТ «Запоріжсталь» у роботі був розроблений комплекс заходів щодо поліпшення організації і підвищенню ефективності експортних операцій.

Розвиток експортної діяльності підприємства залежить від конкурентоспроможності його продукції. Конкурентоспроможність продукції забезпечується рівнем конкурентоспроможності ВАТ «Запоріжсталь», яке його випускає. Тому у роботі були проаналізовані фактори забезпечення конкурентоспроможності ВАТ «Запоріжсталь» та розроблені заходи для досягнення його конкурентних переваг.

Важливим етапом для ВАТ «Запоріжсталь» при виході на закордонні ринки є вибір стратегії експортної діяльності. Залежно від особливостей конкуренції на ринках покупців і продавців для ВАТ «Запоріжсталь» було запропоновано використовувати такі види стратегій, як концентрація на цільовому ринку та локальна інноваційна діяльність.

Основними напрямками удосконалення стратегічного профілю експорту підприємства було запропоновано підвищення конкурентоздатності продукції шляхом поліпшення її якості, розвиток стандартизації та сертифікації, а також вивчення і дотримання всіх правових норм міжнародного співробітництва.


^ ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ



Митний кодекс // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 38-39, ст. 288

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність в Україні» // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, № 29, ст. 377

Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. / Новицький В.Є. - К.: КНЕУ, 2003, с. 24

Кредісова А. І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. - К.: ВІРА-Р, 2002. - 552 с., с. 348

Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності / К.: Знання-Прес, 2002, с. 186

Румянцев А.П., Климко Н.Г. Міжнародна економіка: - К.: Знання прес, 2003. – 447с., с. 189

Школа І.М., В.М. озменко. Міжнародні економічні відносини. - Чернівці: Рута. - 1996.- 620 с., с. 73

Офіційний сайт ВАТ «Запоріжсталь»: http: //www.zaporizhstal.com

Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб-ник. - К.: КНЕУ, 2003. - 554 с., с. 236

Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. / Новицький В.Є. - К.: КНЕУ, 2003. – 787 с.

Бабенко В., Кредісов А. Політика стимулювання експорту та її інструменти // Економіка України, № 2, 2003

Управление внешнеэкономической деятельностью: уч. пос. /под общ. ред. А.И. Кредисова. – К: ВИРА-Р, 2001. – 640 с.

Бабенко В., Кредісов А. Політика стимулювання експорту та її інструменти // Економіка України. – 2003. - № 2.

Бубенко С. П. Організаційно – економічний механізм експортної діяльності підприємства. – Харків., 2005. – 368 с.

Горбенюк А. Економічні аспекти експорту продукції металургійної галузі // Економіка. Фінанси. Право. 2001. - № 11. - С. 3-8.

Конченко К.О. Основні напрями стимулювання ефективної структури експорту // Фінансова консультація. 2000. - № 39-40. - С. 38-45.

Дахно І.І., Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. Посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 360 с.

Мельнічук І.В. Правові засади регулювання імпортно-експортних операцій. // Фінанси України. - К., 2001. - № 7. - С. 26-40.

Соболєва-Терещенко О.А. Комплексна оцінка експорту товарів // Економіка. Фінанси. Право. 2001. - № 2. - С. 12-13.

Саллі В.А, Трифонова О.В., Швець В.Я. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2003. - 176 с.

Кульпінський С. Зовнішні чинники впливу на експорт // Вісник НБУ. – 2002. - № 5. – С. 59-63



Додаток А


Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.