Реферат: Міністерство освіти І науки україни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”


Подольчак Надія Ігорівна

УДК 339.187.62:658.6:621


ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІЗИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА


Спеціальність: 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування)



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Львів – 2009

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі обліку та аналізу Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, професор

^ ЗАГОРОДНІЙ АНАТОЛІЙ ГРИГОРОВИЧ,

Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри обліку та аналізу


Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор

^ ТЕРЕХОВ ВІКТОР ІВАНОВИЧ

Університет економіки та права “КРОК”

завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та логістики

кандидат економічних наук
^ ГАЛУЩАК ОЛЬГА ЯРОПОЛКІВНА, Тернопільський державний технічний університет доцент кафедри менеджменту у виробничій сфері


Захист відбудеться “____” _________ 20__ р. о____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, Львів, вул. Ст. Бандери, 12, IV н.к., ауд. 209-А)


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” (79013, Львів, вул. Професорська, 1)


Автореферат розісланий “___” ___________ 20__ р.


Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, к.е.н. Завербний А.С.


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний стан вітчизняної економіки, її інтеграційний напрям розвитку, прагнення активізувати інноваційні процеси в державі зумовлюють необхідність залучати значні довгострокові інвестиційні ресурси. Ці ресурси, як і будь-які інші, є обмеженими та високовартісними, а в період економічної кризи – малодоступними. Це спонукає суб’єктів господарювання до пошуку та використання нових альтернативних методів фінансування економіки. Одним із перспективних та ефективних методів інвестування в основні засоби підприємства є лізинг.

Застосування лізингу особливо актуальне для вітчизняних машинобудівних підприємств, характерними особливостями яких є: швидке моральне та фізичне зношування основних виробничих фондів (що за офіційними статистичними даними коливаються у межах 70–80 %), короткий життєвий цикл машинобудівної продукції, високий рівень капіталомісткості виробництва, ресурсозатратні техніка та технології, неефективні джерела фінансування діяльності підприємств, незначні інвестиції в інновації тощо. Така ситуація призвела до виникнення серйозних проблем – зниження якості та підвищення ціни машинобудівної продукції, що зумовило втрату конкурентних позицій як на вітчизняному, так і на іноземних ринках.

Тому для машинобудівних підприємств лізинг може стати ефективним джерелом оновлення основних засобів, перспективним напрямом нарощування обсягів виробничого потенціалу та дієвим інструментом збуту власної продукції.

Проблема становлення та розвитку лізингової діяльності досліджується у працях таких вітчизняних та іноземних науковців, як В.І. Артиш, О.І. Баєва, Н.М. Васильев, О. Васильчишин, Н.Н. Внукова, В.Д. Газман, О.Я. Галущак, М.П. Галущак, І.І. Гейдар, В.А. Горемикін, Ю.С. Гринчук, С.В. Дорофеєва, Є.Б. Долінська, А.Г. Загородній, В.В. Іванишин, Р. Капроні, Л.О. Коваленко, І.В. Колесник, В.Н. Кочетков, О.В. Кочеткова, Е.В. Краєва, Є.В. Крикавський, О.Є. Кузьмін, О.В. Манойленко, Р.Я. Москалик, Л. Ларіонова, О.Г. Лубенський, В.І. Міщенко, К.Л. Нетудихата, Я.В. Онищук, Г.А. Отливанська, В.Р. Парнюк, Ж.В. Поплавська, О.М. Радіоненко, В.С. Різник, Н. Рязанова, Р.П. Саблук, Н.Є. Селюченко, Н.Г. Слав’янська, В.К. Терещенко, В.І. Терехов, К. Шевченко, Ю. Шевчук та ін.

У публікаціях іноземних науковців висвітлюються проблеми, притаманні ринкам лізингових послуг їхніх країн. Праці ж вітчизняних дослідників переважно мають загальний, а подекуди і фрагментарний характер. У них аналізується світовий досвід надання лізингових операцій, розкривається сутність та значення лізингу для розвитку ринкової економіки, розробляються класифікації видів лізингу, висвітлюються проблеми фінансування лізингової діяльності, пропонуються методи розрахунку лізингових платежів тощо. Разом з тим, теоретичних напрацювань щодо функціонального аспекту лізингу, проблем вітчизняного ринку лізингових послуг, закономірностей реалізації лізингової діяльності, організаційно-економічного статусу потенційних лізингодавців на ринку лізингу недостатньо. Крім того, у наукових дослідженнях відсутні трактування лізингової діяльності та рекомендації щодо її ефективної реалізації певними групами лізингодавців, недостатньо вивченими залишаються питання управління ризиками лізингової діяльності, недосконалі методики оцінювання фінансово-економічного стану потенційних лізингоотримувачів та їх адаптації до потреб лізингового ринку.

Необхідність наукового розроблення визначених вище проблем з урахуванням особливостей вітчизняної економіки зумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила її мету та завдання.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибрана тема дисертаційного дослідження пов’язана з держбюджетною темою Національного університету “Львівська політехніка” “Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади” розділом 2 “Розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств” підрозділом 2.1.6 “Індикатори оцінювання ризиків діяльності підприємства” (номер державної реєстрації 0107U000027, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 27.10.06 р. №732), де автором систематизовано індикатори оцінювання ризиків лізингової діяльності. Матеріали дисертаційного дослідження також використано у наукових дослідженнях кафедри обліку та аналізу Національного університету “Львівська політехніка” ДБ/ ІНВЕСТ “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства”, розділ 1.2 “Аналіз системи фінансово-економічного інформаційного забезпечення менеджменту підприємства” (номер державної реєстрації 0107U007840), у якому автор науково обґрунтовує методику визначення інтегрального показника оцінювання фінансово-економічного стану позичальників (лізингоотримувачів).

^ Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо економічного оцінювання та розвитку лізингової діяльності машинобудівного підприємства.

Комплексний підхід до реалізації поставленої мети окреслив коло
завдань, які передбачалося вирішити у цьому дисертаційному дослідженні:

розкрити економічний зміст, значення та засади реалізації лізингової діяльності у вітчизняній економіці;

визначити місце та роль машинобудівного підприємства на ринку лізингових послуг;

доповнити класифікацію ризиків лізингової діяльності, проаналізувати динаміку їхнього розвитку та методи мінімізації на різних етапах реалізації лізингової діяльності;

удосконалити методику аналізу фінансово-економічного стану машинобудівних підприємств-лізингоотримувачів;

розробити комплексну методику визначення інтегрального показника оцінювання платоспроможності лізингоотримувача;

розробити та науково обґрунтувати методичні рекомендації щодо вибору стратегії реалізації лізингової діяльності вітчизняними машинобудівними підприємствами.

^ Об’єктом дослідження є процеси економічного оцінювання та розвитку лізингової діяльності машинобудівного підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні та методико-прикладні положення щодо економічного оцінювання та розвитку лізингової діяльності машинобудівного підприємства.

^ Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети було використано такі методи дослідження: систематизації та узагальнення – для визначення понять “лізинг” та “лізингова діяльність” (підр. 1.1.), доповнення переліку основних функцій лізингу (підр. 1.1.), виокремлення етапів становлення лізингу в Україні та основних проблем, що стримують його розвиток (підр. 1.3.), систематизації світового досвіду організації лізингової діяльності (підр. 1.2.), класифікація ризиків лізингової діяльності (підр. 2.3.); економіко-статистичний – для удосконалення кількісного та якісного оцінювання машинобудівних підприємств – лізингоотримувачів (підр. 3.2.), розроблення методики поділу лізингоотримувачів на класи за рівнем фінансово-економічного стану (підр. 3.2.); аналітичний і структурно-логічний –для дослідження структури попиту на лізингові послуги (підр. 2.2.), формування методів мінімізації ризиків лізингової діяльності залежно від етапу її реалізації (підр. 2.3.), аналізування місця та ролі машинобудівного підприємства на ринку лізингових послуг (підр. 2.1.), розроблення рекомендацій щодо формування стратегії реалізації лізингової діяльності машинобудівним підприємством (підр. 3.3.); графічний – для наочного відображення результатів дослідження.

Теоретичною основою дисертаційної роботи є наукові праці вітчизняних та іноземних авторів, матеріали періодичних видань, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, національні та іноземні законодавчі та нормативно-правові акти, інтернет-джерела.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретичних положень та прикладних рекомендацій щодо розвитку лізингової діяльності машинобудівного підприємства. Основними результатами виконаного дослідження, що визначають наукову новизну, є:

вперше:

розроблено методичні рекомендації щодо вибору стратегій надання лізингових послуг машинобудівними підприємствами з використанням методів сценаріїв та нечітких множин шляхом прийняття управлінського рішення про надання лізингових послуг, вибору організаційно-управлінської структури, дослідження ринку споживачів продукції машинобудівного підприємства, аналізування стратегічних альтернатив, виявлення обсягу лізингових послуг та ідентифікування ринкових можливостей щодо цих послуг;



удосконалено:

методичні рекомендації з оцінювання платоспроможності та поділу машинобудівних підприємств на класи за рівнем фінансово-економічного стану лізингоотримувача, які, на відміну від існуючих, крім значень фінансових показників, враховують нелінійні причинно-наслідкові зв’язки між ними;

методичні рекомендації з оцінювання фінансового стану лізингоотримувача із використанням інтегрального показника, що ґрунтуються на дискримінантних рівняннях, які, на відміну від наявних, враховують специфіку діяльності машинобудівних підприємств, спрощують процедуру оцінювання позичальників, а також скорочують витрати лізингодавця;

дістали подальшого розвитку:

поняття “лізингова діяльність”, яке, на відміну від тлумачень інших дослідників, автор розглядає як сукупність організаційно-економічних дій лізингодавця, спрямованих на акумулювання фінансового і виробничого потенціалів зацікавлених суб’єктів та поєднання їхніх інтересів з метою формування та реалізації лізингової послуги на фінансовому ринку. Основні етапи реалізації лізингової діяльності: прийняття рішення щодо надання лізингової діяльності, розроблення стратегії розвитку, надання лізингових послуг та управління лізинговою діяльністю;

класифікація внутрішніх лізингових ризиків з виокремленням ризику лізингової діяльності; методичні рекомендації з економічного оцінювання та мінімізації цього ризику, яка, на відміну від інших, враховує етап реалізації лізингової діяльності та причинно-наслідкові зв’язки ризиків всіх учасників;

підходи щодо формування організаційно-управлінських структур лізингодавців, які, на відміну від відомих, дають змогу обґрунтувати доцільність надання лізингових послуг машинобудівними підприємствами самостійно, на засадах співпраці з лізинговими організаціями, а також за допомогою формування об’єднань з фінансових та нефінансових установ.

^ Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні та удосконаленні: методик управління ризиками лізингової діяльності на різних етапах її реалізації; положень щодо організації ведення лізингової діяльності різними групами лізингодавців; методик аналізу фінансово-економічного стану лізингоотримувача на засадах методу головних компонент та дискримінантного аналізу; методики формування стратегій реалізації лізингової діяльності вітчизняними машинобудівними підприємствами. Отримані результати дисертаційного дослідження впроваджені у СП ТзОВ “Сферос-Електрон” (довідка № 1171/1 від 10.09.2009 р.) та ТзОВ “Кредит фонд” (довідка № 29 від 17.09.2009 р.).

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка” під час викладання дисциплін “Банківські операції”, “Економічний аналіз”, “Стратегічне управління”, “Управління ризиками в інноваційній діяльності”, “Економіка та організація виробництва” та у курсовому та дипломному проектуванні студентів економічних спеціальностей (довідка № 67-72-559 від 21.09.2009 р.).

^ Особистий внесок автора. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано й опрацьовано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї, положення і розрахунки, які є результатом особистої роботи дисертанта і становлять його індивідуальний внесок.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дисертаційної роботи розглянуто та схвалено на таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних та науково-методичних конференціях: “Теоретичні та прикладні аспекти аналізу фінансових систем” (Львів, 26–27 квітня 2006 р.), “Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи” (Львів, 27–29 вересня 2006р.), “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 9–11 листопада 2006 р.), “Сучасні проблеми економіки та управління” (Львів, 7 грудня 2007 р.), “Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (Львів, 29–31 травня 2008 р.), “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 6–8 листопада 2008 р.), “Проблеми обліку, контролю та аналізу в економіці України” (Львів, 26 лютого 2009 р.), “Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика” (Луцьк, 26–27 травня 2009 р.), “Проблеми теорії та практики управління” (Алушта, 1–3 жовтня 2009 р.), а також на наукових семінарах кафедри обліку та аналізу Національного університету “Львівська політехніка”.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 19 наукових праць (наукові статті, тези доповідей на конференціях), з них 16 одноосібно. Загальний обсяг публікацій становить 4,42 друкованого аркуша, з яких особисто автору належить 4,01 друкованого аркуша. У фахових виданнях опубліковано 12 наукових праць, з них 10 одноосібно.

^ Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 225 сторінок. Основний її зміст викладено на 182 сторінках. Робота містить 30 таблиць та 52 рисунки, список використаних джерел із 221 найменування та 14 додатків.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено її мету та основні завдання, предмет та об’єкт дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади та прикладні аспекти реалізації лізингової діяльності” висвітлено основні засади ведення лізингової діяльності, узагальнено підходи до розуміння та тлумачення поняття “лізинг”, визначено його основні види, досліджено та систематизовано світовий та вітчизняний досвід на ринку лізингових послуг, проаналізовано проблеми ринку лізингу в Україні та запропоновано способи їхнього вирішення.

На підставі аналізу наукових джерел з проблем лізингу виділено, окрім основних функцій лізингу (фінансової, виробничої, збутової та отримання пільг), ще чотири – функцію збалансування інтересів, ризикознижувальну, інноваційну та функцію додаткової реклами. Функція збалансування інтересів спрямовує учасників лізингу на пошук інтересів різних зацікавлених груп та оптимальне їх задоволення у межах лізингової угоди. Ризикознижувальна функція дає змогу підприємствам, ідентифікуючи ризики фінансово-господарської діяльності, розглядати лізинг як ефективний інструмент зниження ступеня ризиків за умови укладення адекватного лізингового договору, у якому враховано інтереси сторін. Інноваційна функція означає, що лізинг дає змогу підприємствам за обмежених ресурсів активно використовувати високовартісні сучасні інноваційні технології відповідно до рівня НТП. Функція додаткової реклами передбачає, що лізинг виконує роль непрямої реклами, даючи змогу потенційному споживачеві випробувати продукцію і лише після цього прийняти рішення про її придбання. Виокремлення вищевказаних функцій дає змогу у повному обсязі розкрити суть лізингу, його природу та переваги застосування у машинобудуванні.

Узагальнюючи вітчизняні та іноземні наукові джерела, лізингову діяльність доцільно трактувати як сукупність організаційно-економічних дій лізингодавця, спрямованих на акумулювання фінансового і виробничого потенціалів зацікавлених установ та поєднання їхніх інтересів з метою формування та пропонування лізингової послуги на фінансовому ринку (рис. 1).



Рис. 1. Суб’єкти лізингової діяльності та їх взаємодія

^ Примітка: сформовано на підставі матеріалів авторських досліджень

Ґрунтуючись на дослідженнях науковців, лізингову діяльність розглядаємо як процес, який складається із чотирьох етапів: прийняття рішення щодо лізингової діяльності, розроблення стратегії розвитку лізингової діяльності, надання лізингових послуг та управління лізинговою діяльністю (рис. 2).

Проаналізувавши наукові праці вітчизняних та іноземних дослідників, здійснено порівняльний аналіз ринків лізингу світових лідерів – Німеччини, США та Японії, зі станом вітчизняного лізингового ринку.



Рис. 2. Етапи реалізації лізингової діяльності

^ Примітка: розроблено на підставі матеріалів авторських досліджень

За результатами дослідження виокремлено такі характерні особливості ефективного функціонування ринку лізингу: рівень розвитку лізингу корелює із рівнем розвитку виробничого сектора економіки країни і впливає на темпи розвитку стратегічно важливих ринків; іноземні лізингові організації швидко та успішно пристосовуються до реальних потреб сучасної економіки, впроваджуючи новітні форми та методи надання лізингових операцій та розширюють сфери застосування; запровадження пільг на етапі зародження лізингу, спря­мованих на стимулювання розвитку лізингу, є необхідним та економічно доцільним заходом забезпечення соціально-економічного розвитку держави; машинобудівна промисловість є домінуючим сектором економіки, у якому розвивається лізингова діяльність.

Проаналізувавши закономірності розвитку та характерні особливості функціонування ринку лізингових послуг у Радянському Союзі та Україні (табл.1), виділено п’ять етапів еволюції вітчизняного ринку лізингу: зародження (поява лізингової діяльності, яка є ще малоефективною та законодавчо неврегульованою); стагнація (призупинення розвитку лізингової діяльності); становлення (формування законодавчої бази, розвиток інфраструктури фінансового ринку та вступ у міжнародні організації); стабілізація (загострення конкуренції, державна підтримка розвитку лізингу, приєднання до міжнародних конвенцій, активне лобіювання інтересів ринку лізингодавцями); етап кризи (скорочення обсягів договорів фінансового лізингу, зменшення терміну дії лізингових договорів, розвиток вторинного ринку лізингових активів) лізингової діяльності.

Таблиця 1

Показники діяльності лізингових організацій в Україні у 2007–2008 рр.

Показники

2007 р.

2008 р.

1 кв.

2 кв.

3 кв.

4 кв.

1 кв.

2 кв.

3 кв.

4 кв.

1. Загальна кількість укладених лізингових угод протягом кварталу, шт.

1835

2143

2049

3248

3066

2647

2707

1346

2. Загальна вартість укладених упродовж кварталу лізингових угод, млн. грн.

755,1

6161,7

4990

4970,9

2451,3

3595,2

2805,7

1130,4

3. Вартість активів, придбаних для операцій фінансового лізингу, млн. грн.

717,88

1022,53

1935,66

3439,94

2841,04

2094,9

3061,29

1242,95

4. Загальна вартість чинних лізингових договорів на кінець звітного періоду, млрд. грн.

4,6

9,7

14,6

20,2

21,7

25,9

29,5

28,5

5. Загальна кількість чинних лізингових угод на кінець звітного періоду, шт.

9491

11167

13382

15102

13966

18199

18680

17586

6. Середній термін дії лізингових угод, %:

 




менше ніж 2 роки;

34,55

33,22

від 2 до 5 років;

61,27

63,19

від 5 до 10 років;

4,14

3,55

понад 10 років.

0,03

0,04

Примітка: розроблено автором на підставі результатів дослідження ринку лізингу в Україні, виконаного Асоціацією «Українське об’єднання лізингодавців» спільно з Держфінпослуг.

Основні бар’єри розвитку лізингової діяльності в Україні детально проаналізовано та систематизовано за рівнем виникнення на проблеми мегарівня (інтеграційні), макрорівня (економічні, соціальні, психологічні, адміністративно-законодавчі, ринкові) та мікрорівня (регіональної та ринкової концентрації, маркетингові, конкурентні, кон’юнктурні, технічні, фінансові, управлінські, споживчі, кадрові). Такий поділ дав змогу розробити комплексні рекомендації для подолання цих проблем та визначити інституції, відповідальні за їхнє вирішення.

У другому розділі “Економічне оцінювання та аналізування ринку лізингових послуг у машинобудуванні” проаналізовано статус машинобудівних підприємств на ринку лізингових послуг, досліджено попит машинобудівних підприємств на ці послуги, розкрито суть поняття “ризик лізингової діяльності”, запропоновано удосконалену класифікацію лізингових ризиків, розроблено методику ідентифікації та кількісного оцінювання ризиків лізингової діяльності.

На основі аналізування практичної діяльності ВАТ “Сумисільмаш”, ВАТ “Іскра”, ЗАТ “Автонавантажувач”, ВАТ “Коммаш”, ВАТ “Нафтогазмаш” та наукових праць визначено пріоритетні напрями та окреслено перспективи співпраці машинобудівних та лізингових організацій. Машинобудівні підприємства на ринку лізингових послуг можуть бути бізнес-партнерами, лізингоотримувачами та лізингодавцями. Бізнес-партнерство машинобудівних підприємств передбачає виготовлення та постачання машинобудівної продукції, забезпечення сервісного обслуговування, розподілення ризиків лізингових угод та кредитування підприємств-партнерів. Виконуючи функції лізингоотримувача, машинобудівні підприємства оновлюють свої основні засоби за допомогою лізингу, а як лізингодавці надають виготовлену ними продукцію у лізинг (рис. 3).



Рис. 3. Організаційно-економічний статус машинобудівного підприємства на ринку лізингу

^ Примітка: сформовано на підставі матеріалів авторських досліджень

Систематизація поглядів економістів-науковців та практиків щодо формування організаційно-управлінських структур лізингодавців дала змогу обґрунтувати доцільність надання лізингових послуг машинобудівними підприємствами самостійно, на засадах співпраці з лізинговими організаціями, а також утвореними об’єднаннями фінансових та нефінансових установ.

Для вивчення ринку лізингових послуг у машинобудуванні здійсненно кількісне дослідження у формі анкетування. За його результатами зроблено такі висновки: основними причинами невикористання машинобудівними підприємствами лізингових послуг є необізнаність їхнього крівництва щодо переваг лізингу для оновлення основних фондів та незадовільні параметри лізингових послуг; оптимальні параметри лізингової послуги – це середня ціна, гнучкий графік лізингових платежів, довготерміновий термін чинності та широкий спектр супутніх послуг; моральне та фізичне зношення основних фондів машинобудівних підприємств становить 41–60 % та 61–80 % відповідно; машинобудівні підприємства можуть бути бізнес-партнерами та лізингодавцями на ринку лізингових послуг; для активізації лізингової діяльності у машинобудуванні необхідно удосконалити процес надання лізингових послуг та сформувати рекомендації щодо самостійної реалізації машинобудівними підприємствами лізингової діяльності.

Зважаючи на велику потребу машинобудівних підприємств у супутніх послугах, доцільно з’ясувати, які саме послуги є важливими для споживачів. Для цього використано кореляційно-регресійний аналіз у якому незалежні змінні є булевими змінними, тобто можуть набувати значень 0 або 1. Дослідження практики роботи машинобудівних підприємств таких, як ВАТ "Нафтогазмаш", ВАТ "Дебальцевський завод металургійного машинобудування", ВАТ "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" та інших, дало можливість виявити, що такими незалежними змінними є послуги щодо: доставки предмета лізингу (Х1); страхування предмета лізингу (Х2); консультування експерта щодо доцільності вибору предмета лізингу (Х3); технічного обслуговування предмета лізингу (Х4); вибору виробника (Х5); навчання з експлуатації предмета лізингу (Х6); встановлення предмета лізингу (Х7). Незалежна змінна (X1…X7) набуває значення 1, коли вона є важливою для споживача, а в іншому випадку, набуває значення 0. Розроблена кореляційно-регресійна модель має вигляд:


Y = 0,076 + 0,242X1+0,468X2 +0,184X3 +0,499X4 +0,016X5 +0,128X6 +0,298Х7, (1)


де Y – показник, який характеризує використання лізингу машинобудівними підприємствами з отриманням додаткових послуг (залежна змінна).

Перевірка рівняння на адекватність за значеннями розрахованих коефіцієнтів кореляції (0,7476) та детермінації (0,6673) свідчить про щільний позитивний кореляційний зв'язок між залежною та незалежними змінними, тобто запропонована кореляційно-регресійна модель є адекватною. Підбираючи значення незалежних змінних (X1…X7), враховують можливість їх реалізації, для забезпечення оптимального значення показника, який характеризує рівень використання лізину. Найістотнішими супутніми послугами для респондентів є технічне обслуговування предмета лізингу та його страхування, оскільки для змінних, які характеризують ці послуги, параметри рівняння є найбільшими (відповідно 0,499 та 0,468). Істотними для машинобудівних підприємств послугами є встановлення предмета лізингу (0,298) та його доставка до лізингоотримувача (0,242). Отже, результати маркетингового дослідження дають змогу сформувати лізингову послугу із найбажанішим спектром додаткових послуг, який відповідає реальним потребам споживачів.

З метою удосконалення відомих класифікацій лізингових ризиків запропоновано виокремлювати два основні види ризиків – лізингової угоди та лізингової діяльності. Ризики лізингової угоди обмежуються умовами укладеного договору та зобов’язаннями сторін, а ризики лізингової діяльності пов’язані із наданням у лізинг активів та його організаційно-економічним забезпеченням. До них належать ризики невикористаних можливостей, ресурсні, інноваційні, парку предметів лізингу, проектні, маркетингові ризики та ризики специфіки лізингової діяльності.

Ризики лізингової діяльності машинобудівного підприємства зумовлені особливостями діяльності нефінансової організації, яка надає лізингові послуги. Ці ризики є сумарним і складається з ризиків всіх суб’єктів, які беруть участь у реалізації лізингової діяльності. Особливість управління цими ризиками полягає у складності оцінювання ризиків усіх суб’єктів лізингової діяльності та врахування їх у діяльності машинобудівного підприємства.

Ризики лізингової діяльності пропонуємо розраховувати за формулою:


Рл= , (2)


де n – кількість ризиків; m – кількість суб’єктів лізингової діяльності; Рл – ризики лізингової діяльності, тис. грн.; Рв, Рло, Рлд … Pm – ризики виробника, лізингоотримувача, лізингодавця та інших зацікавлених суб’єктів, що беруть участь у лізинговій діяльності, тис. грн.; Кв, Кло, Клд … Кm– вагові коефіцієнти ризиків суб’єктів лізингової діяльності, частка; Ів, Іло, Ілд … Іm – ймовірності настання ризику відповідних суб’єктів, частка.

На основі аналізу діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств ВАТ “Сумисільмаш”, ВАТ “Сімферопольсільмаш”, ВАТ “Львівський завод автонавантажувач”, ВАТ “Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування” та ТзОВ “Сферос-Електрон”, а також праць науковців визначено, що лізингові ризики є динамічними величинами і змінюються залежно від стадії реалізації лізингової діяльності та характеру відносин її суб’єктів. Тому запропоновано методичні рекомендації щодо вибору методу мінімізації ризиків залежно від етапу реалізації лізингової діяльності та із урахуванням причинно-наслідкових зв’язків ризиків усіх її учасників.

Запропоновані рекомендації дають змогу знизити невизначеність та конфліктність у лізинговій діяльності, розробити результативніші плани розвитку лізингу, оптимізувати використання фінансових та матеріальних ресурсів, зменшити негативну дію ризиків на усіх етапах лізингової діяльності машинобудівного підприємства та звести до мінімуму ймовірність настання інших економічних ризиків.

У третьому розділі “Напрями розвитку лізингової діяльності машинобудівного підприємства” розроблено методичні рекомендації щодо вибору стратегій надання лізингових послуг машинобудівними підприємствами, удосконалено методичні рекомендації оцінювання платоспроможності та поділу їх на класи за рівнем фінансового стану лізингоотримувача із урахуванням нефінансових (специфічних для машинобудування) показників, запропоновано методичні рекомендації щодо оцінювання фінансово-економічного стану лізингоотримувача, із використанням інтегральних показників, які ґрунтуються на дискримінантних рівняннях.

Дослідження фінансового стану лізингоотримувачів-машинобудівних підприємств дало змогу виділити такі характерні особливості їхньої діяльності: низький рівень показника рентабельності у більшості машинобудівних підприємств; мінімальні або взагалі відсутні капіталовкладення підприємств машинобудування; нестача оборотних коштів для забезпечення ефективного функціонування; незначні інвестиції у розвиток інноваційної діяльності.

Результати опитування фахівців машинобудівних підприємств свідчать про те, що тим підприємствам необхідно збувати свою продукцію за допомогою схем лізингу самостійно. Для того щоб забезпечити ефективну реалізацію лізингової діяльності машинобудівним підприємством, удосконалено методичні рекомендації щодо поділу на класи позичальників за рівнем фінансового стану та рекомендації щодо визначення інтегрального показника оцінювання платоспроможності лізингоотримувачів-машинобудівних підприємств, а також розроблено методичні рекомендації щодо вибору стратегії надання лізингових послуг цими підприємствами.

За допомогою методу головних компонент, вивчивши досвід роботи машинобудівних підприємств ЗАТ “Автонавантажувач”, ВАТ “Сімферопольсільмаш”, ВАТ “Львівський завод автонавантажувач”, ТзОВ “Сферос-Електон”, ВАТ “Бердичiвський завод транспортного машинобудування” та особливості оцінювання фінансового стану позичальників лізинговими підприємствами, удосконалено методичні рекомендації поділу лізингоотримувачів на класи за рівнем фінансового стану. Суть методу головних компонент полягає у виборі із численої множини незалежних змінних мінімальної кількості інформативних компонент. Реалізація цього методу передбачає п’ять етапів: формування завдання, побудова кореляційної матриці, виокремлення головних компонент і розрахунок факторних навантажень, ідентифікація головних компонент та економічна інтерпретація результатів. На основі оцінки фінансового стану підприємств визначають їхню приналежність до певних груп та оптимальну кількість цих груп, а також установлюють ймовірність попадання підприємств до якоїсь групи через формування компонент, кількість яких визначається методом головних компонент.

Важливим етапом застосування методу головних компонент є виокремлення цих компонент і розрахунок факторних навантажень, що реалізується за допомогою процедури обертання незалежних змінних, під час якої значення одних факторних навантажень зростають, а інших зменшуються. Для обертання змінних було використано метод варімакс нормованих значень (обертання, що максимізує дисперсію), який є найпоширенішим при дослідженні подібних проблем та найнадійнішим щодо достовірності результатів аналізу. Результати обертання наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Факторні навантаження підприємств-лізингоотримувачів після обертання у тривимірному просторі

Підприємства

Перша компонента

^ Друга компонента

Третя компонента

ВАТ "Львівський завод автонавантажувач"

0,321693

0,280999

0,896932

ВАТ "Бердичiвський завод транспортного машинобудування"

0,574563

0,332692

0,69984

ВАТ"Чернівецький завод сільськогосподар-ського машинобудування"

0,551264

0,820652

-0,05258

ЗАТ "Автонавантажувач"

0,906613

0,270624

0,273953

ВАТ "Коммаш"

0,921498

0,320697

0,161409

ВАТ "Ніжинський завод сільськогосподар-ського машинобудування"

0,651792

0,662178

0,432741

ЗАТ "Уманський завод сільгоспмашинобу-дування"

0,348301

0,68216

0,517726

ВАТ "Сімферопольсільмаш"

0,747256

0,251057

0,549866

ВАТ "Сумисільмаш"

0,860384

0,247128

0,391543

ВАТ "Комісарівський завод торгового машинобудування"

0,40218

0,635772

0,644082

ВАТ "Мелiтопольський завод холодиль-ного машинобудування "Рефма"

0,794085

0,39754

0,3492

ВАТ лісового машинобудування "Кiверцiспецлiсмаш"

0,814298

0,335639

0,40767

ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування"

0,893178

0,298154

0,31744

ВАТ "Сніжнянський завод хімічного машинобудування"

0,75132

0,338692

0,559361

ВАТ "Дебальцевський завод металургій-ного машинобудування"

0,312184

0,895412

0,281603

ВАТ "Нафтогазмаш"

0,135652

0,88826

0,412822

ВАТ "Завод хімічного машинобудування "Червоний жовтень"

0,865952

0,164072

0,402493

ВАТ "Коростенський завод хiмiчного машинобудування"

0,861644

0,485954

0,09259

Пояснювальна варіація

8,679216

4,735748

3,846019

^ Примітка: розраховано дисертантом на підставі звітних матеріалів 18 досліджуваних машинобудівних підприємств та даних, отриманих методом головних компонент

Згідно з отриманими результатами обертання незалежних змінних у тривимірному просторі, яке значно спростило інтерпретацію вибраних компонент, машинобудівні підприємства-лізингоотримувачі за рівнем фінансового стану поділено на три групи. Найчисленішою є перша група (55,56%), до якої увійшло 10 машин