Реферат: Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

філософський факультет

кафедра політології


В.С. ЛИТВИН


ПОЛІТОЛОГІЯ


Навчально-методичний посібник

для студентів спеціальності "психологія" філософського факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка


Львів – 2011

Курс "Політологія" є обов’язковим навчальним курсом, який вивчається студентами IV курсу Філософського факультету спеціальності "психологія". Курс розрахований на 70 годин і вивчається у першому семестрі навчального року. В структурі годин курсу виокремлено наступні частини: лекційна – 28 годин, семінарські заняття – 14 годин, самостійні завдання – 28 годин.

Метою курсу є вивчення політології як навчальної дисципліна в межах її двох напрямів: історія політичної науки та теорія політичної науки.

Структура курсу. Курс складається з двох змістовних модулів. У Модулі І розглядаються загальні особливості становлення політології як навчальної дисципліни, а теж історичні особливості політичної науки (історія політичних вчень). У Модулі ІІ відбувається ознайомлення з теоретичними особливостями політичної науки на підставі аналізу основоположних категорій політології.

Методологічні рекомендації. Курс складається із 14 тем, які вивчаються лекційно-семінарським (див. Тематичний плани дисципліни "Політологія"), а також самостійним методом (на самостійне вивчення в цілісному обсязі не була винесена жодна тема курсу, а окремі питання в межах лекційних і семінарських занять). У програмі курсу розміщено основні проблеми, які необхідно з’ясувати у рамках кожної теми. У планах лекційних занять із дисципліни "Політологія" запропоновано перелік чотирнадцяти планових лекцій курсу та перелік питань, котрі виносяться на заняття, а також обов’язковий та рекомендований список використаних джерел. У планах семінарських занять з дисципліни пропоновано перелік семи тем семінарських (практичних) занять, а також питань, які на ці заняття виносяться з зазначеним списком потрібних задля підготування занять джерел. Теж запропоновано перелік запитань на кожний з модульних контролів та підсумковий іспит. А список використаної літератури, наприкінці навчально-методичного посібника, полегшить процес підготовки до занять.

Поточний контроль успішності здійснюється за п’ятибальною шкалою: "5" – відмінно", "4" – добре, "3" – задовільно, "2" – доповнення, "1" – коментарі (участь у дискусії). Реферат, доповідь – 5 балів; есе – 3 били. Контроль знань за результатами вивчення окремого змістовного модуля оцінюється в 10 балів (а перелік запитань до модульних контролів запропоновано у частині "Питання, які виносяться на модульні контролі"). А повний рейтинг поточної успішності визначається як повна сума балів, отриманих на семінарських заняттях, а також за підсумками контролю знань на модулях (детальнішу інформацію з приводу оцінювання поточної успішності пропоновано в частині "Система оцінювання успішності студентів: критерії оцінювання знань і вмінь студентів").

Форма підсумкового контролю – іспит у формі усного опитування, який максимально оцінюється за шкалою від "0" до "50" балів. Перелік питань задля підготовки до іспиту додається у частині "Завдання для підсумкового контролю знань студентів".

Оцінка за предмет включає рейтинг поточної успішності та результати заключного іспиту у формі усного опитування. Більш детальна інформація була запропонована у частині "Шкала якості підсумкової оцінки".


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ "ПОЛІТОЛОГІЯ"

для студентів філософського факультету кафедри психології

Львівського національного університету імені Івана Франка


Розділи і теми курсу

Кількість годин

Р

А

З

О

М


Л

Е

К

Ц

І

Й

Н

И

Х

СЕМІ

НАРСЬКИХ

С

А

М

О

С

Т

І

Й

Н

ИХ

^ РОЗДІЛ 1 (ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1)

Тема 1. Політика як суспільне явище. Політологія як навчальна дисципліна

6

2

2

2

Тема 2. Зародження політичних ідей та їх розвиток у Стародавньому світі

4

2

1

2

Тема 3. Західноєвропейська політична думка Середньовіччя та Відродження

4

2

1

2

Тема 4. Становлення і розвиток політичної науки Нового часу

4

2

1

2

Тема 5. Основні напрямки західноєвропейської політичної думки XIX – поч. ХХ ст.

4

2

1

2

Тема 6. Політичні доктрини сучасності

4

2

1

2

Тема 7. Політична думка України

4

2

1

2

^ РОЗДІЛ 2 (ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2)

Тема 8. Системний вимір політики. Політична система суспільства: суть, структура та типи

4

2

1

2

Тема 9. Держава – головний інститут політичної системи. Суть, ознаки, функції та форми держави

4

2

1

2

Тема 10. Політична влада та політичний режим

4

2

1

2

Тема 11. Політичні еліти та політичне лідерство

4

2

1

2

Тема 12. Політичні партії – основні суб’єкти політики. Партійні та виборчі системи. Групи інтересів

4

2

1

2

Тема 13. Особа як суб’єкт політики. Політична культура

4

2

1

2

Тема 14. Політичні конфлікти. Міжнародні відносини і світовий політичний процес

2

2

-

2


УСЬОГО:


70


28


14


28



^ ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

для студентів філософського факультету кафедри психології

Львівського національного університету імені Івана Франка

Тема лекційного заняття

Кількість годин

^ РОЗДІЛ 1 (ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1)

14

1. Політика як суспільне явище. Політологія як навчальна дисципліна

2

2. Зародження політичних ідей та їх розвиток у Стародавньому світі

2

3. Західноєвропейська політична думка Середньовіччя та Відродження

2

4. Становлення і розвиток політичної науки Нового часу

2

5. Основні напрямки західноєвропейської політичної думки XIX – поч. ХХ ст.

2

6. Політичні доктрини сучасності

2

7. Політична думка України

2

^ РОЗДІЛ 2 (ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2)

14

8. Системний вимір політики. Політична система суспільства: суть, структура та типи

2

9. Держава – головний інститут політичної системи. Суть, ознаки, функції та форми держави

2

10. Політична влада та політичний режим

2

11. Політичні еліти та політичне лідерство

2

12. Політичні партії – основні суб’єкти політики. Партійні та виборчі системи. Групи інтересів

2

13. Особа як суб’єкт політики. Політична культура

2

14. Політичні конфлікти. Міжнародні відносини і світовий політичний процес

2

УСЬОГО

28



^ ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ "ПОЛІТОЛОГІЯ"

для студентів філософського факультету кафедри психології

Львівського національного університету імені Івана Франка

№

Тема лекційного заняття

Література:

^ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ (14 ГОДИН)

1

Політика як суспільне явище. Політологія як навчальна дисципліна


Політика як суспільне явище.

Концепції, види, суб’єкти та функції політики.

Співвідношення політики із іншими сферами суспільного виробництва.

Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет політології.

Виникнення та інституціоналізація політичної науки.

Основні галузі, категорії, методи і функції політології.

Обов’язкова:

[4] – c. 8-15.

[33] – c. 11-15, 34-46.

[35] – с. 8-11.

[46] – c. 8-33, 150-171.

[38] – c. 16-60, 670-698.

Рекомендована:

[37] – c. 18-34, [27].

2

Зародження політичних ідей та їх розвиток у Стародавньому світі


Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу.

Політичні вчення у Стародавній Греції. Платон та Аристотель.

Політична думка у Стародавньому Римі.




Обов’язкова:

[4] – c. 15-60.

[32] – c. 13-38.

[33] – c. 16.

[46] – с. 33-45.

[38] – c. 60-132.

Рекомендована:

[12] – c. 220-231, 231-237.

[30] – c. 62-90, 107-134, 163-176.

[37] – c. 62-90, 107-134, 163-176.

3.

Західноєвропейська політична думка Середньовіччя та Відродження


Вчення Фоми Аквінського про державу.

Політичне вчення Марсилія Падуанського і Вільяма Оккама.

Політичне вчення Нікколо Макіавеллі.

Вчення Жана Бодена про державу.

Політичні ідеї утопічного соціалізму.

Обов’язкова:

[4] – c. 68-88.

[32] – c. 41-70.

[33] – c. 17-18.

[46] – c. 45-55.

[38] – c. 132-172.

Рекомендована:

[37] – c. 234-250, 269-290, 304-323, 360-373, 389-407.

4.

Становлення і розвиток політичної науки Нового часу


Політичні вчення в Голландії (Г. Гроцій, Б. Спіноза).

Політичні вчення в Англії (Т. Гоббс, Дж. Локк).

Політичні ідеї у Франції (Ш. Монтеск’є, Ж-Ж. Руссо).

Політичні вчення в Німеччині (І. Кант, Г. Гегель, Й. Фіхте).

Обов’язкова:

[4] – c. 122-194,

208-224.

[32] – c. 73-178.

[33] – c.19-20.

[46] – c. 55-71.

[38] – c. 172-234.


Рекомендована:

[12] – c. 237-248.

[]25 – c. 621-626.

[30] – с. 46-56.

[37] – c. 407-425, 460-481, 481-529, 549-585.

5.

Основні напрямки західноєвропейської політичної думки XIX – поч. ХХ ст.


Класичний лібералізм.

Критично-утопічний соціалізм.

Соціал-демократія. Марксизм-ленінізм.

Фашизм. Тоталітаризм.

Обов’язкова:

[4] – c. 248-275.

[32] – c. 181-228.

[45] – c. 339-386

[38] – c. 448-457, 546-580.

Рекомендована:

[17].

6.

Політичні доктрини сучасності


Неолібералізм і неоконсерватизм.

Християнсько-демократична ідеологія

"Нові праві" та "ліві" екстремісти.

Екологізм. Фемінізм.

Обов’язкова:

[4]– c. 353-413.

[46] – c. 93-111.

[38] – c. 457-471.

Рекомендована:

[45] – c. 43-51.

7

Політична думка України


Політичні погляди у Київській Русі.

Українська політична думка литовсько-польської та польсько-козацької доби.

Політичні погляди XVIII ст.

Політичні погляди XIX-XX ст.

Обов’язкова:

[32] – c. 258-276.

[46] – c. 122-145.

^ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2. ТЕОРІЯ ПОЛІТИКИ (14 ГОДИН)

8.

Системний вимір політики. Політична система суспільства: суть, структура та типи


Сутність і значення системного аналізу політики.

Поняття політичної системи суспільства.

Структура і функції політичної системи суспільства.

Типологія політичних систем.

Обов’язкова:

[33] – с. 63-75.

[46] – с. 220-238.

Рекомендована:

[1] – с. 74-89, [15].

9.

Держава – головний інститут політичної системи. Суть, ознаки, функції та форми держави


Сутність, ознаки та функції держави.

Теорії виникнення держави.

Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади.

Форми держави.

Соціальна держава та правова держава. Громадянське суспільство.

Обов’язкова:

[33] – с. 367-393.

[46] – с. 246-325.

Рекомендована:

[42], [22].

10.

Політична влада та політичний режим


Влада як суспільне явище.

Концептуальні підходи до визначення влади.

Ресурси, функції та легітимність політичної влади.

Поняття та структура політичного режиму. Типологія політичних режимів.

Теоретичні засади демократії та тоталітаризму.

Основні принципи та теорії демократії.

Обов’язкова:

[33] – с. 51-63.

[46] – с. 171-198, с. 377-409.

Рекомендована:

[6], [11], [2], [10], [31], [29].

11.

Політичні еліти та політичне лідерство


Поняття і сучасні концепції політичних еліт.

Типологія та шляхи формування політичних еліт.

Сутність, витоки і функції політичного лідерства.

Теорії політичного лідерства.

Типи та механізми формування політичного лідерства.

Обов’язкова:

[33] – с. 146-163, с. 338-366.

[46] – с. 430-477.

Рекомендована:

[3], [21], [18-20].

12.

Політичні партії – основні суб’єкти політики. Партійні та виборчі системи. Групи інтересів


Сутність, ґенеза і функції політичних партій.

Типологія політичних партій.

Партійні системи. Типологія.

Виборчі системи. Типологія.

Групи інтересів.

Обов’язкова:

[33] – с. 201-239.

[46] – с. 325-377.

Рекомендована:

[34], [45], [13], [5], [28], [16], [41].

13.

Особа як суб’єкт політики. Політична культура


Особа як суб’єкт політики.

Основні типи й види політичної поведінки.

Політична культура, мораль. Типи політичної культури

Політична соціалізація.

Обов’язкова:

[33] – с. 241-275, с. 395-431, с. 431-468.

[46] – с. 410-423.

Рекомендована:

[40], [14].

14.

Політичні конфлікти. Міжнародні відносини і світовий політичний процес


Політичні конфлікти. Суть і типологія.

Міжнародні відносини та зовнішньополітична функція держави.

Україна в сучасному геополітичному просторі

Обов’язкова:

[46] – Глава 17.



^ ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

для студентів філософського факультету кафедри психології

Львівського національного університету імені Івана Франка

Тема семінарського заняття

Кількість годин

^ РОЗДІЛ 1 (ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1)

8

1. Політика як суспільне явище. Політологія як навчальна дисципліна

2

2. Політичні ідеї і їхній розвиток у період Стародавнього світу, Середньовіччя та Відродження

2

3. Політична наука Нового часу. Напрями західноєвропейської політичної думки XIX – поч. ХХ ст.

2

4. Модульний контроль № 1. Політичні доктрини сучасності. Політична думка України

2

^ РОЗДІЛ 2 (ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2)

6

5. Політична система суспільства. Держава – як головний інститут політичної системи

2

6. Політична влада та політичний режим. Політичні еліти та лідерство

2

7. Модульний контроль № 2. Політичні партії. Партійні та виборчі системи. Групи інтересів

2

УСЬОГО

14

^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ "ПОЛІТОЛОГІЯ"

для студентів філософського факультету кафедри психології

Львівського національного університету імені Івана Франка

^ СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ПОЛІТИКА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

План заняття:

Політологія як наука та дисципліна.

Виникнення та інституціоналізація політичної науки, її соціальне значення.

Політологія та інші науки про суспільство.

Предмет та структура політології. Функції політології.

Категорії та закономірності політології. Галузі політичного знання.

Методи політологічних досліджень.

Загально-логічні методи наукового пізнання.

Теоретичні методи політичної науки (системний, біхевіоральний, структурно-функціональний, комунікативно-кібернетичний, теорія "раціонального вибору", порівняльний, порівняльно-історичний, інституціоналізм, неоінституціоналізм).

Емпіричні методи в політології (спостереження, контент-аналіз, івент-аналіз, експертна оцінка, анкетування та інтерв’ювання).

Політика як соціальне явище.

Види політики.

Місце політики в системі суспільних відносин.

Теоретичні підходи до розуміння політики.

Концепції політики.

Співвідношення політики зі сферами життєдіяльності (економіка, право, мораль, релігія).

Теми для написання рефератів, доповідей та есе:

Національні школи політології;

Кількісні та якісні методи у політичних дослідженнях;

Специфіка методів порівняльного аналізу;

Неоінституціоналізм у структурі теоретичних методів політичної науки;

Теорія "раціонального вибору" у структурі методів політичної науки.

Обов'язкова література:

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. Історія політичних вчень : Навч. посібник. – К. : Професіонал, 2006. – С. 8-15. – Доступ : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=LINK&P21DBN=/VFEIR/EIR0011753.PDF

Політологія / За наук. ред. А. Колодій. – К., 2000. – С. 11-46.

Рябов С. Політологічна теорія держави : 2- е вид. – Київ : Тандем, 1996. – С. 8-11.

Скиба В., Горбатенко В., Туренко В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки / За заг. ред. В.Й. Скиби. – К. : Основи, 1998. – С. 16-60, 670-698.

Шляхтун П.П. Політологія. Теорія та історія політичної науки. – К. : Либідь, 2002. – С. 8-33, 150-171.

Рекомендована література:

Мангейм Дж. Б., Рич Р. К. Политология. Методы исследования. М. : Издательство "Весь Мир", 1997. – 544 с. – Режим доступу до інформації : http://grachev62.narod.ru/Mr/Index.html ; www.pavroz.ru/dov/mangeimirich.doc

Cебайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. Переклад з англійської. – К. : Основи, 1997. – С. 18-34.

Страус А., Корбин Д. Основы качественного исследования: Обоснованная теория. Процедуры и техники / Пер. с англ. – М., 2001.

^ СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2

ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ І ЇХНІЙ РОЗВИТОК У ПЕРІОД СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ, СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ

План заняття:

Політичні ідеї та їхній розвиток у період Стародавнього світу.

Політичні ідеї на Стародавньому Сході. Теологічне трактування походження держави та влади.

Політичні вчення у Стародавній Греції. Політичне вчення Платона. Політичні погляди Аристотеля.

Політична думка Стародавнього Риму. Погляди Августина.

Західноєвропейська політична думка Середньовіччя та Відродження.

Вчення Фоми Аквінського.

Політичне вчення Марсилія Падуанського та Вільяма Оккама.

Політичні аспекти Відродження.

Політична доктрина Нікколо Макіавеллі. Ідеальний володар. Ідея співвідношення політики та моралі.

Політичні ідеї Реформації. Мартін Лютер та Жан Кальвін.

Вчення Жана Бодена про державу.

Соціально-політичний утопізм Т. Мора та Т. Кампанелли.

Теми для написання рефератів, доповідей та есе:

Етапи становлення політичних вчень у Стародавній Греції;

Платонізм і неоплатонізм;

Християнський неоплатонізм Августина;

Концепція "маккіавелізму";

Політичні ідеї діячів Реформації та "тираноборців";

Соціалістичні погляди Томаса Мора і Томазо Кампанелли.


Обов'язкова література:

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. Історія політичних вчень : Навч. посібник. – К., 2006. – С. 15-60, 68-88. – Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=LINK&P21DBN=/VFEIR/EIR0011753.PDF

Основи політичної науки. З історії політичної думки : від стародавності до наших днів [Курс лекцій за ред. Б. Кухти]. – Львів : Кальварія, 1997. – С. 13-70.

Політологія / За наук. ред. А. Колодій. – К., 2000. – С. 16-18.

Скиба В., Горбатенко В., Туренко В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки / За заг. ред. В.Й. Скиби. – К. : Основи, 1998. – С. 60-172.

Шляхтун П.П. Політологія. Теорія та історія політичної науки. – К. : Либідь, 2002. – С. 35-55, 150-171.

Рекомендована література:

Демократія. Антологія / Упорядник О. Проценко. – К. : Смолоскип, 2005. – С. 220-231, 231-237.

Націоналізм. Антологія / Упорядники О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Смолоскип, 2000. – С. 62-90, 107-134, 163-176.

Cебайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. Переклад з англійської. – К. : Основи, 1997. – С. 62-90, 107-134, 163-176, 234-250, 269-290, 304-323, 360-373, 389-407.

^ СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 3

ПОЛІТИЧНА НАУКА НОВОГО ЧАСУ. НАПРЯМКИ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ XIX – ПОЧ. ХХ СТ.

План заняття:

Становлення і розвиток політичної науки Нового часу.

Політичні погляди Р. Декарта і Б. Паскаля.

Політичні погляди Г. Гроція та Б. Спінози.

Ж-Ж. Руссо про основи суспільного договору. Загальна воля.

Т. Гоббс і "війна всіх проти всіх".

Дж. Локк – засновник політичного лібералізму.

Географічний детермінізм Ш. Монтеск’є.

І. Кант про "вічний мир" і правову державу. Етичні основи політики І. Канта.

Вчення Гегеля про державу та громадянське суспільство.

Напрямки західноєвропейської політичної думки XIX – поч. ХХ ст.

Соціально-політичний утопізм.

Соціологічна концепція М. Вебера.

Структуралізм М. Фуко.

Неолібералізм. Соціальні передумови неолібералізму (Дж. Кейнс, Ф. Гаєк). Психологічний напрямок неолібералізму (З. Фройд, К. Юнг, Ле Бон).

Концепції плюралістичної демократії.

Політична концепція комуністичного радикалізму К. Маркса та Ф. Енгельса. Політичні погляди Бернштейна. Соціал-демократія.

Фашистська та націонал-соціалістична доктрина.

Теми для написання рефератів, доповідей та есе:

Суть теорії природніх прав і суспільного договору;

Політичні погляди Д. Дідро та П. Гольбаха;

Політичні погляди Й. Фіхте;

Теорія утилітаризму Дж. Бентама;

Політичні погляди мислителів США. Політичний памфлетизм;

Економічне вчення А. Сміта. Політика "laizzer-fair";

Політична концепція солідаризму (Е. Дюркгейм та Л. Дюгі);

Технократичні концепції неоліберальної демократії;

Політична доктрина анархізму і анархо-синдикалізму;

Політична доктрина більшовизму.

Обов'язкова література:

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. Історія політичних вчень : Навч. посібник. – К., 2006. – С. 122-194, 208-224. – Доступ : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=LINK&P21DBN=/VFEIR/EIR0011753.PDF

Основи політичної науки. З історії політичної думки : від стародавності до наших днів [Курс лекцій за ред. Б. Кухти]. – Львів : Кальварія, 1997. – С. 73-178, 181-228.

Політологія / За наук. ред. А. Колодій. – К., 2000. – С. 19-20.

Скиба В., Горбатенко В., Туренко В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки / За заг. ред. В.Й. Скиби. – К. : Основи, 1998. – С. 172-234, 448-457, 546-580.

Шведа Ю. Р. Теорія політичних партій та партійних систем. – Львів : Тріада плюс, 1994. – С. 339-386.

Шляхтун П.П. Політологія. Теорія та історія політичної науки. – К. : Либідь, 2002. – С. 55-71.

Рекомендована література:

Демократія. Антологія / Упорядник О. Проценко. – К. : Смолоскип, 2005. – С. 237-248.

Лібералізм. Антологія / Упорядники О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Смолоскип, 2002. – С. 621-626.

Націоналізм. Антологія / Упорядники О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Смолоскип, 2000. – С. 46-56.

Cебайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. Переклад з англійської. – К. : Основи, 1997. – С. 407-425, 460-481, 481-529, 549-585.

^ СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ № 1. ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ СУЧАСНОСТІ. ПОЛІТИЧНА ДУМКА УКРАЇНИ

План заняття:

Модульний контроль № 1.

Політичні доктрини сучасності

Ідеї консервативної революції. Неоконсерватизм в епоху НТР.

Г. Маркузе та "нові ліві". "Нові праві" та неофашизм.

Фемінізм.

Політична думка України

Політичні погляди у Київській Русі.

Політична думка литовсько-польської та польсько-козацької доби.

Політичні погляди XVIII ст.

Політичні погляди XIX-XX ст.

Теми для написання рефератів, доповідей та есе:

Соціальна доктрина сучасного католицизму;

Християнська демократія та християнські принципи;

Енвайроменталізм ("зелена" ідеологія);

Антиглобалізм;

Конституція Пилипа Орлика та її політичне значення;

Політичні погляди С. Яворського;

Політичні погляди Ф. Прокоповича;

Етико-гуманістична концепція Г. Сковороди;

Політичні погляди М. Костомарова;

Політичні погляди Т. Шевченка;

Політичні погляди М. Драгоманова.

Політичні погляди І. Франка.

Політичні погляди Ю. Бачинського;

Політичні погляди М. Міхновського;

Політичні погляди В. Липинського;

Політичні погляди В. Винниченка;

Політичні погляди Д. Донцова;

Політичні погляди Ю. Липи;

Політичні погляди М. Грушевського;

Політичні погляди В. Старосольського.

Обов'язкова література:

Безродний Є. Ф., Уткін О. І. Історія політичних вчень : Навч. посібник. – К., 2006. – С. 60-68, 104-118, 353-413.

Основи політичної науки. З історії політичної думки : від стародавності до наших днів [Курс лекцій за ред. Б. Кухти]. – Львів : Кальварія, 1997. – С. 258-276.

Скиба В., Горбатенко В., Туренко В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки / За заг. ред. В.Й. Скиби. – К. : Основи, 1998. – С. 457-471.

Шляхтун П.П. Політологія. Теорія та історія політичної науки. – К. : Либідь, 2002. – С. 93-111, 122-145.

Рекомендована література:

Шведа Ю. Р. Теорія політичних партій та партійних систем. – Львів : Тріада плюс, 1994. – С. 43-51.

^ СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 5

ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА. ДЕРЖАВА – ЯК ГОЛОВНИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ

План заняття:

Політична система суспільства: суть, структура та типи

Сутність системного аналізу політики.

Концепція політичної системи Д. Істона.

Модель політичної системи Г. Алмонда.

Структура, функції та закономірності політичної системи.

Типологія політичних систем.

Держава – головний інститут політичної системи. Суть, ознаки, функції та форми держави

Сутність, основні ознаки та функції держави.

Основні концепції походження держави.

Вищі органи сучасної держави. Поділ державної влади.

Форми держави. Державне правління, державний устрій, державний режим. Організація державної влади в Україні.

Суть та основні ознаки правової держави.

Громадянське суспільство. Структура громадянського суспільства.

Теми для написання рефератів, доповідей та есе:

Порівняльний аналіз моделей політичних систем Д. Істона та Г. Алмонда;

Структури "входу" та структури "виходу" політичної системи;

Переваги та недоліки республіканських форм правління;

Напівпрезидентські системи країн Європи;

Характеристика держав поліцейського типу;

Становлення правової держави і громадянського суспільства в Україні.

Обов'язкова література:

Політологія / За наук. ред. А. Колодій. – К., 2000. – С. 63-75, 367-393.

Шляхтун П.П. Політологія. Теорія та історія політичної науки. – К. : Либідь, 2002. – С. 220-238, 246-325.

Рекомендована література:

Алмонд Г., Пауэлл Дж. Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня. Мировой обзор : Учебное пособие / Под ред. М.В. Ильина, А.Ю. Мельвиля. – М., 2002. – С. 74-89.

Гиггс Ф. Сравнительная оценка президентской формы правления // Сравнительная социология : Хрестоматия. – М., 1995.

Давыдов А.А., Чураков А.Н. Анализ процессов "входа"-"выхода" в социальных системах // Социс. – 1999. – № 5. – С. 115-117. – Режим доступу до ст. : http://89.249.21.76/data/207/615/1231/021_davydov.pdf

Качалов М.М. Системный структурный функционализм Габриэля Алмонда как методология сравнительного политического анализа // Вестник МГУ. – Сер. 12. Политические науки. – 1997. – № 6.

Линц Х., Степан С. "Государственность", национализм и демократизация // Полис. – 1997. – № 5. – С. 9-30. – Режим доступу до інформації http://www.polisportal.ru/files/File/puvlication/Starie_publikacii_Polisa/L/1997-5-2-Linz,Stepan_Gosudarstvennost_nacinalizm_demokratiya.pdf.

Литвин В. Класифікація європейського півпрезиденталізму / Віталій Литвин // Демократичне врядування : Електронне наукове фахове видання. – 2009. – № 3. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeVr/2009_3/fail/+Lytvyn.pdf

Литвин В. Подвійна виконавча влада: теорія та практика європейського півпрезиденталізму / Віталій Литвин // Освіта регіону : політологія, психологія, комунікації. – 2009. – №3. – С. 25-33. – Режим доступу до ст. : http://www.social-science.com.ua/jornal_content/138/communication

Тимошенко В.І. Мета держави (з історії політичної і правової думки) // Правова держава. Щорічник наук. праць. – Вип. 11. – К., 2000.

Тимошенко В.І. Поліцейська держава: з історії політичної і правової думки // Правова держава. Щорічник наукових праць. Вип. восьмий. – К., 1997.

Тимошенко В.І. Розвиток теорії держави в політико-правовій думці України та Росії (кінець ХІХ – початок ХХ ст..). Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 358 с.

^ СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 6

ПОЛІТИЧНА ВЛАДА ТА ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ. ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ ТА ЛІДЕРСТВО

План заняття:

Політична влада та політичний режим

Сутність і види влади. Політична влада. Концепції влади.

Поняття й ознаки легітимності влади. Типи легітимності влади.

Поняття та структура політичного режиму. Типологія політичних режимів.

Тоталітаризм як політичний режим. Авторитаризм як політичний режим.

Демократичний політичний режим. Політичні принципи демократії. Основні концепції демократії

Політичні еліти та політичне лідерство

Поняття політичної еліти. Концепції еліт. Функції політичної еліти.

Типологія політичних еліт. Еліти та бюрократія.

Сутність політичного лідерства. Витоки та функції лідерства.

Типологія політичного лідерства.

Теми для написання рефератів, доповідей та есе:

Ресурси політичної влади;

Теорії влади М. Фуко та М. Крозьє;

Способи легітимації влади в сучасній Україні;

Сила, авторитет та примус у структурі влади;

Особливість реалізації принципу поділу влади в Україні;

Політична влада в Україні;

Трансформація політичних режимів;

Політичний режим в Україні;

Порівняльне дослідження моделей демократії А. Лейпхарта;

Теорія поліархії Р. Даля;

Делегативна демократія О’Доннелла;

Пряма та представницька форми демократії;

Шляхи формування політичної еліти;

Політична еліта в Україні;

Механізми формування політичного лідерства;

Політичне лідерство в Україні;

Феномен харизматичного лідера у ХХ столітті.

Обов'язкова література:

Політологія / За наук. ред. А. Колодій. – К., 2000. – С. 51-63, 146-163, 338-366.

Шляхтун П.П. Політологія. Теорія та історія політичної науки. – К. : Либідь, 2002. – С. 171-198, 377-409, 430-477.

Рекомендована література:

Арон Р. Демократия и тоталитаризм / Пер. с франц Г.И.Семенова. – М., 1993.

Ашин Г.К., Понеделкин А.В., Игнатьев В.Г., Старостин А.М. Основы политической элитологии : Учебное пособие. – М., 1999. – 302 с.

Вебер Макс. Три чисті типи легітимного панування // Вебер Макс. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. – К., 1998. – С. 157-172.

Даль Р. О демократии / Пер. с англ. – М., 2000.

Дегтярев А.А. Политическая власть как регулятивный механизм социального общения //Полис. – 1996. – № 3. – С. 108-120.

Кретов Б.И. Политологическая теория лидерства // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 2.

Кретов Б.И. Современные западные концепции лидерства // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 4.

Кретов Б.И. Типология лидерства // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 3.

Кудряшова Е.В. Лидер и лидерство : Исследование лидерства в современной западной общественно-политической мысли. – Архангельск, 1996. – 226 с.

Луман Н. Власть / Пер. с нем. А. Ю. Антоновского. – М. : Праксис, 2001. – 256 с.

Меркель В., Круассан А. Формальные и неформальные институты в дефектных демократиях // Полис. – 2002. – № 1, 2.

О’Доннелл Г. Делегативная демократия // Пределы власти. – 1994. – №2/3. – Режим доступу до ст. : www.pavroz.ru/dov/odoneldeldem.doc

^ СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 7

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ № 2. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ. ПАРТІЙНІ ТА ВИБОРЧІ СИСТЕМИ. ГРУПИ ІНТЕРЕСІВ

План заняття:

Модульний контроль № 2.

Політичні партії та партійні системи.

Сутність, ґенеза і функції політичних партій.

Типологія політичних партій. Політичні партії України.

Поняття партійної системи. Типи партійних систем.

Вибори та виборчі системи.

Основні типи виборчих систем.

Взаємозв’язок форм правління, партійних і виборчих систем.

Партійна і виборча система в Україні.

Поняття і функції груп інтересів.

Типологія груп інтересів.

Політичне представництво груп інтересів.

Теми для написання рефератів, доповідей та есе:

Етапи історичного розвитку партій;

Функції партій у недемократичних та постколоніальних державах;

Парламентські та урядові партії;

Класифікація партійних систем Дж. Сарторі;

Інституціоналізація виборчої системи в Україні;

Групи інтересів в українському політикумі.

Обов'язкова література:

Політологія / За наук. ред. А. Колодій. – К., 2000. – С. 201-239.

Шляхтун П.П. Політологія. Теорія та історія політичної науки. – К. : Либідь, 2002. – С. 325-377.

Рекомендована література:

Білоус А. Виборчі системи : світовий досвід на українському ґрунті // Трибуна. – 1993 р.- № 8-9. – С. 22-28.

Голосов Г. Пределы электоральной инженерии: смешанные несвязанные избирательные системы в новых демократиях // Полис. – 1997. – № 3. – С. 102-113.

Дюверже М. Политические партии / Пер. с франц. - М.: Академический Проект, 2000. - 538 с. – Режим доступу до запропонованої інформації : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/Duverg/index.php

Кіс Т. Виборчі системи та їхні політичні наслідки // Нова політика. – 1996р. – № 2. – С. 22-33.

Мельниченко В. Виборчі системи у світовій політичній практиці // Віче. – 1997 р. – № 3. – С. 74-88.

Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політика. – Львів : ЦПД – Астролябія, 2005. – 366 с.

Сарторі Д. Порівняльна конституційна інженерія : Дослідження структур, мотивів і результатів / Джовані Сарторі. – К : АртЕк, 2001. – 224 с.

Таагепера Р., Шугарт М.С. Описание избирательных систем // Полис. – 1997 р. – № 3. – С. 114-136. – Режим доступу до пропонованої інформації : http://pavroz.ru/dov/taageperaandmatthew.pdf

Шведа Ю.Р. Теорія політичних партій і партійних систем: Навч. посібник. – Львів : Тріада плюс, 2004. – 528 с.



^ СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ:

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

З метою перевірки рівня розуміння студентами визначеного програмою курсу теоретичного матеріалу, визначення міри його засвоєння, успішності оволодіння навчально-дослідницькими та прикладними навичками, уміння самостійного вивчення та розв’язання проблем курсу, а також вироблення навичок письмової і усної самопрезентації використовуємо поточну, проміжну та підсумкову форми контролю.

Поточний контроль успішності студентів

Здійснюється за трьома напрямами:

контроль за відвідуванням студентами лекційних занять (а викладач періодично перевіряє успішність відвідування студентами лекцій);

контроль за систематичністю та активністю роботи студента в процесі на семінарських та інших практичних заняттях;

контроль за виконанням завдань самостійного опрацювання.

Оцінювання відбувається протягом семестру із метою контролю рівня засвоювання та творчого застосування знань у вигляді усного опитування, контрольних тематичних завдань, а теж термінологічних диктантів, написання творчої роботи (реферату, доповіді або ж есе) із проблем курсу. Передбачено проведення двох модулів у вигляді письмових завдань.

Всі заплановані форми поточного контролю (окрім модульного тесту) оцінюються від 0 до 5 балів, де 5 – це найвища, а 0 – це найнижча оцінка. З усіх отриманих оцінок (включно із найнижчою – в 0 балів) вираховуються середнє арифметичне, отриманий результат множиться на коефіцієнт – 6. А потім до отриманого цілого числа додаються результати модульних контролів, котрі оцінюються від 0 до 10 балів. Максимальна сума двох модульних контролів рівна 20 балам. Реферат і доповідь оцінюється в 5 балів, а есе – в 3 били. Таким чином формується підсумкова оцінка за семестр, яка не перевищує 50 балів.

Підсумковий контроль рівня знань студентів

Здійснюється раз на рік у формі іспиту. При цьому студент допускається до підсумкового контролю за наступних умов:

відвідання більше половини семінарських занять (кожне не відвідане із семінарських завдань без поважної на це причини призводить до втрати 2 балів і/або до обов’язкового відпрацювання);

виконання модульних завдань із позитивною оцінкою (а за сумою дво