Реферат: Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства навчально методичний посібник з вивчення курсу «фінансовий менеджмент»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


НАВЧАЛЬНО - МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

З ВИВЧЕННЯ КУРСУ

«ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»


(для спеціалістів і магістрів спеціальностей 7.050107, 8.050107 "Економіка підприємства")


Харків 2006

Навчально-методичний посібник з вивчення курсу „Фінансовий менеджмент” / Авт.: Торкатюк В.І., Момот Т.В., Кадничанський М.В. - Харків: ХНАМГ, 2006.- 90 с.


Автори: Торкатюк В.І., Т.В. Момот, М.В. Кадничанський


У посібнику наведено матеріал, що розкриває зміст вивчення курсу „Фінансовий менеджмент” для спеціалістів і магістрів спеціальностей 7.050107, 8.050107 "Економіка підприємства". Даються рекомендації щодо виконання курсової роботи та її оформлення.


Рецензент: Г.С. Волинський.


Рекомендовано кафедрою "Економіка будівництва", протокол №_1_ від „_30_” _серпня__ 2006 р.




1. Цілі

Роль навчальної дисципліни в підготовці фахівця


1.1. Загальний обсяг навчальної роботи студента за навчальним(и) планом(ами) складає 60 год., для магістрів 48 год.

1.2. Мета вивчення: оволодіння студентами базовими знаннями з теорії і практики управління фінансами підприємств, стратегії і тактики фінансового забезпечення суб’єктів господарювання, формування вміння управляти операційною і інвестиційною діяльністю, винайдення правильних фінансових рішень.

Основні завдання вивчення дисципліни:

ознайомити студентів із сутністю і теоретичними основами фінансового менеджменту;

навчити правильно застосовувати методичний інструментарій управління фінансами підприємств;

виробити навички управління вхідними й вихідними грошовими потоками на підприємстві;

сформувати вміння застосовувати системний підхід до управління прибутком, інвестиціями, активами;

обґрунтувати необхідність і методики визначення вартості капіталу, оптимізації його структури;

навчити правильно оцінювати фінансові ризики й застосовувати інструменти антикризового управління.


1.3. Предмет дисципліни: вивчення конкретних форм прояву економічних законів і закономірностей розвитку суспільного виробництва в операційній, фінансовій і інвестиційній діяльності підприємства.


1.4. Змістовні модулі:

1.4.1 . Теоретичні й організаційні основи фінансового менеджменту

1.4.2. Система забезпечення фінансового менеджменту

1.4.3. Аналіз фінансових звітів

1.4.4. Управління грошовими потоками підприємства

1.4.5. Визначення вартості грошей у часі і її використання у фінансових розрахунках

1.4.6. Управління прибутком

1.4.7. Управління активами

1.4.8. Вартість і оптимізація структури капіталу

1.4.9. Управління інвестиціями

1.4.10. Управління фінансовими ризиками

1.4.11. Внутрішньофірмове фінансове прогнозування і планування

1.4.12. Антикризове фінансове управління підприємством


1.5. Місце дисципліни в структурно-логічній схемі навчального плану

Дисципліни, що повинні передувати вивченню даної дисципліни (або „вихідна”).

Вивчення дисципліни “Фінансовий менеджмент” базується на фундаментальній підготовці студентів з таких дисциплін:

1.5.1. Гроші і кредит

1.5.2. Фінанси підприємств

1.5.3. Фінансовий аналіз

1.5.4. Фінансовий ринок

1.5.5.Страхування

1.5.6. Економіка підприємства


На цю дисципліну спирається вивчення наступних дисциплін:

- управління капіталом підприємства;

- менеджмент корпорацій (акціонерних товариств);

- оцінка вартості бізнесу.


1.6.^ У результаті вивчення дисципліни студент повинеТематичний план

(розподіл часу за темами, формами і видами навчальної роботи)

для магістрів




Обсяг у годинах

Зміст навчальної дисципліни (теми, підтеми)

Денне навчання

Заочне навчання




Л

П

Лз

СРС

Л

П

Лз

СРС

Тема 1 . Теоретичні й організаційні основи фінансового менеджменту

2

2



















Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту

2

2



















Тема 3. Аналіз фінансових звітів

2

2



















Тема 4. Управління грошовими потоками підприємства

2

2



















Тема 5. Визначення вартості грошей у часі і її використання у фінансових розрахунках

2

2



















Тема 6. Управління прибутком

2

2



















Тема 7. Управління активами

2

2



















Тема 8. Вартість і оптимізація структури капіталу

2

2



















Тема 9. Управління інвестиціями

2

2



















Тема 10. Управління фінансовими ризиками

2

2



















Тема 11. Внутрішньофірмове фінансове прогнозування і планування

2

2



















Тема 12. Антикризове фінансове управління підприємством

2

2



















Усього

24

24





















2.3. Курсовий проект (робота)


2.3.1. Мета і завдання курсової роботи


Виконання курсової роботи з курсу "Фінансовий менеджмент підприємства" є важливою складовою частиною навчального процесу.

Мета виконання курсової роботи - закріплення і поглиблення теоретичних знань, здобутих при вивченні курсу, освоєння методів виконання широкого кола економічних розрахунків і аналітичного обґрунтування одержаних результатів, формування вміння застосовувати їх у практичному вирішенні питань економіки підприємства.

Курсову роботу виконує самостійно кожний студент на основі даних основних форм звітності підприємства (бажано на базі того, де буде відбуватися дипломне проектування). У процесі написання курсової роботи студент має здійснити аналіз основних техніко-економічних показників господарювання, самостійно виконати економічні розрахунки, виявити резерви виробництва і згідно з цим обґрунтувати заходи щодо підвищення ефективності діяльності підприємства. Доцільним є також узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду здійснення підприємницької діяльності у сфері фінансового менеджменту.

Виконання курсової роботи має сприяти глибшому засвоєнню студентами дисципліни " Фінансовий менеджмент підприємства", спонукає ґрунтовно вивчати законодавчі акти з питань економічних відносин, спеціальні наукові видання. У процесі виконання курсової роботи студент повинен самостійно знайти й вивчити літературу з теоретичних питань, здійснити аналіз статистичних даних підприємства, показати вміння вирішувати економічні завдання, застосовувати теоретичні положення у вирішенні конкретних питань економіки.


^ 2.3.2. Загальні вимоги до курсової роботи


Курсова робота - це самостійне науково-практичне дослідження, що дає змогу оцінити якість знань студента, його вміння застосовувати їх на практиці.

Виконуючи роботу, студент має навчитися користуватися спеціальною літературою, самостійно її аналізувати й узагальнювати фінансову і статистичну звітність підприємства.

Матеріал курсової роботи мусить бути викладений відповідно до вимог законів формальної логіки - закону тотожності, закону суперечності, закону достатнього обґрунтування, що означає:

не можна висловлювати два суперечливих судження про один предмет;

кожна висловлена думка, твердження мають бути достатньо обґрунтовані.

Результати дослідження слід викласти у вигляді конкретних висновків і пропозицій.


^ 2.3.3. Вимоги до оформлення курсової роботи


Роботу виконують у вигляді пояснювальної записки обсягом 80-120 сторінок рукописного тексту (60-90 сторінок - за допомогою комп'ютера) формату А4.

Курсова робота має бути літературно й технічно грамотно виконана і відповідати діючим державним стандартам й нормам. У готовому (чистовому) тексті не дозволяється робити виправлення, закреслення, вставки, а також скорочувати слова й використовувати абревіатури (крім загальноприйнятих).

Зібраний статистичний матеріал також необхідно ретельно опрацювати, згрупувати, класифікувати, звести у таблиці, зробити порівняльний аналіз. Подати цей матеріал можна також у вигляді діаграм, графіків, схем і ін.

Таблиці, діаграми, схеми, графіки виконують відповідно до чинних стандартів.

Складні таблиці, які не вміщуються в тексті, а також інші допоміжні матеріали включають в додатки до роботи. При цьому в тексті на них роблять відповідні посилання.

На всі таблиці, схеми, рисунки, діаграми, графіки, що мусять мати окрему наскрізну нумерацію, у тексті слід робити посилання. Назви таблиць мають відображати основний зміст ілюстративного матеріалу, період часу, за який наводяться дані, а також одиниці виміру, в графіках і діаграмах зазначають масштаб.

Таблиці мають супроводжуватись висновками, які випливають з аналізу наведених у них даних. При цьому основну увагу слід звернути на пошук резервів виробництва.

У роботі не повинно бути повторень, надмірного цитування. Цитати мають бути короткими й органічно ув'язуватися з основним текстом. На використані в роботі цифрові дані, цитати, таблиці мають бути посилання із зазначенням джерел. Посилання на джерела слід робити після викладення тексту. Назву джерел вказують не на кожній сторінці, а використовують для цього список джерел, який наводиться у кінці проекту. У такому разі після цитати у фігурних дужках зазначають порядковий номер джерела відповідно до загального списку використаних джерел, а після коми - сторінку, на якій розміщено текст цитати. Отже, посилання на джерело матиме такий вигляд: [8, с. 25].

Курсова робота має бути зброшурована у твердій обкладинці, написана чорнилом одного кольору (можливий будь-який, крім червоного), чітким почерком. Всі сторінки слід пронумерувати - порядковий номер ставиться у правому верхньому куті сторінки. Титульний аркуш оформлюють згідно з встановленими вимогами.

Список використаних джерел необхідно складати у певному порядку: спочатку наводять законодавчі й нормативні акти (закони, укази тощо), статистичні довідники, загальна і спеціальна література за алфавітом. Для книг - вказуються їх автор, повна назва, номер тому, частини, місце видання (місто), назва видавництва, рік видання, номер сторінки, для журналів – автор статті, її повна назва, назва журналу, рік і номер видання, номер сторінки, для газет - автор статті, її назва, назва газети, номер і дата випуску.


^ 2.3.4. Склад курсової роботи


До складу курсової роботи входять:

Титульний аркуш.

Завдання на виконання курсової роботи.

Зміст курсової роботи.

Вступ.

Основна частина курсової роботи.

Заключна частина.

Список літератури.

Додатки.


Вступ:

Дається обґрунтування актуальності теми й визначення кола завдань курсової роботи.

Основна частина:

Матеріал кожного розділу курсової роботи має розміщуватися в такій послідовності:

виклад основних теоретично-розрахункових і методологічних положень, що розглядаються;

економічні розрахунки і аналіз обраного об'єкта дослідження;

обґрунтування і узагальнення отриманих результатів і заходів щодо поліпшення економічного становища і шляхів вирішення питань, які досліджуються, відповідні висновки.

^ Заключна частина:

Подання основних результатів дослідження і заходів щодо ефективного вирішення питань, які розглядалися у роботі.


Список літератури:

При складанні бібліографії передусім треба звернути увагу на рік видання літературного джерела. Бажано користуватися переважно новими виданнями. Обов'язково слід вивчити й використати у процесі написання курсової роботи нормативні акти (закони, укази, декрети, постанови тощо).


^ 2.3.5. Склад основної частини курсової роботи

Основна частина складається з таких розділів:


Розділ 1: Аналіз фінансових звітів




Розділ 2: Управління грошовими потоками підприємства




Розділ 3: ___________________________________________________________ (Визначається за результатами 1 і 2 розділів. Узгоджується з викладачем.)





^ 2.3.6. Рекомендації щодо розробки основної частини курсової роботи


Розділ 1. Аналіз фінансових звітів


У першому розділі виконують аналіз фінансової звітності підприємства:

Аналіз форми № 1 „Баланс”

Аналіз форми № 2 „Звіт про фінансові результати”

Аналіз форми № 3 „Звіт про рух грошових коштів”

Аналіз форми № 4 „Звіт про власний капітал”.

Основним завданням проведення аналізу є оцінка результатів фінансово-господарської діяльності за попередні і поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно впливають на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємства - платоспроможним (неплатоспроможним).

Для аналізу фінансової звітності підприємства слід застосовувати такі методи:

Горизонтальний аналіз (аналіз тенденцій, трендів).

Вертикальний (структурний) аналіз (визначення питомої ваги окремих складових фінансових звітів).

Аналіз фінансових коефіцієнтів (розрахунок різноманітних відносних показників прибутковості, ліквідності, ділової активності і і ін.).

Факторний аналіз.

Порівняльний аналіз.

Процес фінансового аналізу подано на рис. 1.1:


Джерелами інформації для проведення розрахунків є основні форми фінансової звітності за останні 3-4 роки:

Баланс підприємства (форма № 1);

Звіт про фінансові результати (форма №2);

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

Звіт про власний капітал (форма № 4);

Примітки до річної фінансової звітності (форма №5);

Висновки аудиторських перевірок.




Рис. 1.1. - Процес фінансового аналізу

Нумерація рядків форм бухгалтерської звітності, починаючи з 2000 року, при заповненні аналітичних таблиць і розрахунках коефіцієнтів має бути подана станом на 1 квітня 1999 року за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Мінфіну України № 87 від 31.03.99 р.


Підрозділ 1.1 – Характеристика підприємства

Аналіз фінансових звітів підприємства доцільно розпочати з характеристики підприємства, що аналізується. Необхідно вказати повне найменування підприємства, адресу, форму власності, види діяльності (див. табл.. 1.1, 1.2).

При цьому доцільно використовувати внутрішні документи підприємства (статут і ін.) і вільно розповсюджувану інформацію про діяльність підприємства.

^ Таблиця 1.1. Ідентифікаційні реквізити і місцезнаходження підприємства

Повне найменування

 

Скорочене найменування

 

Організаційно-правова форма

 

Код за ЄДРПОУ

 

Територія (область)

 

Район

 

Населений пункт

 

WWW-адреса

 

^ Таблиця 1.2. Основні види діяльності підприємства

Код за ЗКГНГ

Вид діяльності

 

 

 

 

 

 

Підрозділ 1.2 – Аналіз балансу підприємства

1.2.1. Аналіз динаміки валюти балансу і його структури

Аналіз проводять шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства валюти балансу – рядки 280 або 640 на початок і кінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що призводить до зменшення його платоспроможності.

Для аналізу динаміки змін статей балансу (горизонтальний аналіз) і визначення його структури (вертикальний аналіз) складають агрегований баланс (табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Агрегований баланс підприємства за ___ рік

Найменування статей

Код рядка

балан-су

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Зміни

абс. вели-чина

відн. вели-чина

абс. вели-чина

відн. вели-чина

в абс. вели-чинах

у струк-турі

темпи зростання, %

Актив

І. Необоротні активи






















1.1 Основні засоби й

нематеріальні активи за залишковою вартістю

010-030






















1.2 Довгострокові фінансові інвестиції

040, 045






















1.3 Відстрочені податкові активи

060






















1.4 Інші необоротні активи і довгострокова дебіторська заборгованість

050, 070






















^ Усього необоротних активів

080






















ІІ. Оборотні активи

























2.1 Грошові кошти і їх еквіваленти

230, 240






















2.2 Дебіторська заборгованість

150,160,170-210






















2.3 Запаси ТМЦ

100-140






















2.4.Поточні фінансові інвестиції

220






















2.5. Інші оборотні активи

250






















^ Усього оборотних активів

260






















Витрати майбутніх періодів

270






















^ Валюта балансу

280






















Пасив

І. Власний капітал






















1.1. Статутний і додатковий вкладений капітал

300- 320






















1.2. Інший додатковий капітал

330






















1.3. Резервний капітал

340






















1.4. Нерозподіле-ний прибуток

350






















^ Усього власний капітал

380






















ІІ. Довгострокові зобов'язання

480






















ІІІ. Короткострокові поточні зобов'язання






















3.1. Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

510






















3.2. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530






















3.3. Поточні зобов'язання за розрахунками

540- 600






















3.4 Інші поточні зобов’язання

520, 610






















ІV. Короткостро-кові кредити банку

500






















^ Усього коротко-строкових зобов'язань

620






















^ V. Доходи майбутніх періодів

630






















^ Валюта балансу

640























Відносну величину конкретної статті встановлюють шляхом ділення її абсолютного значення на валюту балансу.

Зміни в абсолютних величинах визначають шляхом встановлення різниці абсолютної величини на кінець і початок періоду.

Зміни в структурі показують, на скільки відсотків питома вага даного показника збільшилася або зменшилася в кінці періоду по відношенню до його значення на початок періоду.

Темп зростання розраховують як відношення розміру конкретної статті балансу в кінці періоду до початку. Він показує, у скільки разів за цей проміжок часу відбулося збільшення даного показника.

При аналізі балансу виявляють такі його статті, які свідчать про недоліки й незадовільну роботу підприємства і його фінансовий стан.

При аналізі структури балансу необхідно перевірити виконання вимоги до структури фінансових коштів ("золоте правило" фінансування):

ВП > ПА,

де ВП – власні пасиви;

ПА – постійні активи.

Виконання цієї вимоги дозволяє сформувати власний обіговий капітал підприємства, що є основою для зниження ризикованості діяльності.

За проведеними розрахунками формулюють висновки: дається характеристика фінансово-майнового стану підприємства (загальна вартість майна, вартість необоротних активів, вартість оборотних (мобільних) активів), визначається динаміка статей балансу в періоді, що аналізується, і фактори, які вплинули на ті чи інші показники, визначається структура балансу - легка чи важка.

Зміна структури активів підприємства в бік збільшення частки оборотних засобів може вказувати на:

- формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;

- відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, робіт, послуг підприємства, дочірніх підприємств і інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних засобів із виробничого циклу;

- згортання виробничої бази;

- викривлення результатів оцінки основних фондів внаслідок існуючого порядку їх бухгалтерського обліку і ін.

Крім того, особливу увагу слід приділяти темпам росту дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (рядки 160, 161, 162), в тому числі простроченої (розділ ІХ форми 5), а також по векселях одержаних (рядок 150). Зростання цих статей балансу свідчить про надання підприємством товарних позик для споживачів своєї продукції.

Для того, щоб зробити однозначні висновки про причини зміни даної пропорції у структурі активів, проводять детальний аналіз розділів і окремих статей активу балансу.

1.2.2. Аналіз стану основних засобів підприємства

Дані про склад і рух основних засобів підприємства детально наведені в розділі ІІ форми №5 «Приміток до річної фінансової звітності». Оцінку стану основних засобів підприємства доцільно виконувати за показниками, наведеними в табл. 1.4.

Таблиця 1.4. Оцінка стану основних засобів підприємства за ___ рік

Найменування показників

Код рядка

На початок року

На кінець року

Зміни

1. Коефіцієнт зносу

(ряд.032)ф1/(ряд.031)ф1*100










2. Коефіцієнт вибуття

(гр.8 ряд.260)ф5 / (гр.3 ряд 031) ф1 * 100%










3. Коефіцієнт оновлення основних засобів

(гр.5 ряд.260)ф5 / (гр.4 ряд.031)ф1











1.2.3. Аналіз динаміки структури оборотних активів підприємства і ефективності їх використання

Аналіз динаміки структури оборотних засобів підприємства здійснюють за допомогою аналітичної табл. 1.5:

Таблиця1.5. Структура оборотних активів підприємства за ___ рік

Найменування статей

На початок періоду

На кінець періоду

Зміни

абс., тис. грн.

відн., %

абс., тис. грн.

відн., %

абс., тис. грн.

відн., %

темпи зростання, %

1

2

3

4

5

6

7

8

1. Запаси






















2. Дебіторська заборгованість






















3. Грошові кошти






















4. Інші оборотні активи






















^ Усього оборотних активів






















Аналіз внутрішньої структури оборотних засобів підприємства здійснюють на основі даних другого розділу форми №1 «Баланс».

Якщо в структурі переважає частка дебіторської заборгованості, то аналіз потрібно будувати за такими напрямками:

проаналізувати обсяг реалізованої продукції;

звернути увагу на розмір простроченої дебіторської заборгованості (розділ 9 форми № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»). Якщо на підприємстві існує несплачена в строк або безнадійна дебіторська заборгованість, то треба звернути увагу на рядок 162 форми №1 «Баланс» - резерв сумнівних боргів. У разі, якщо підприємство не здійснювало розрахунок резерву сумнівних боргів при наявності простроченої дебіторської заборгованості, необхідно самостійно зробити розрахунок резерву сумнівних боргів.

Якщо в звітному періоді відбувається збільшення розміру запасів, то необхідно розрахувати зростання оборотності запасів, порівняти темпи зростання запасів і темпи зростання оборотності запасів.

Низька фінансова активність спостерігається на підприємстві тоді, коли переважають грошові кошти, тобто відбувається процес накопичення. Але низька частка грошових коштів при високій дебіторській заборгованості свідчить про проблеми, які пов’язані з маркетинговою діяльністю.

Ефективність використання оборотних активів підприємства характеризується показниками оборотності. Швидкість обороту оборотних засобів підприємства є однією з якісних характеристик його фінансової політики. Чим більша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство. Тому абсолютне чи відносне зростання оборотних засобів може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їх обсягу.

Для оцінки тенденції обіговості оборотних засобів розраховують коефіцієнт оборотності (Ко).

^ Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (Ко) - це відношення чистої виручки (чистого доходу) від реалізації продукції без урахування податку на додану вартість і акцизного збору (ф. 2) до середньої суми залишків оборотних засобів підприємства (ф. 1):


(1)

Зменшення значення Ко на кінець звітного періоду в порівнянні з його значенням на початок року свідчить про уповільнення обороту оборотних засобів.

Показником ефективності використання оборотних засобів є також час обороту (Чо) - тривалість одного обороту в днях. Він визначається як відношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотності:

(2)

де Т - кількість календарних днів звітного періоду.

Тривалість обороту вказує на кількість днів, що були необхідні підприємству для поповнення його оборотних засобів.

Важливими показниками ефективності використання активів є оборотність запасів і тривалість одного обороту запасів.

^ Коефіцієнт оборотності запасів (Коз) визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості залишків запасів:

(3)

Значення Коз показує, скільки разів у середньому поповнювались запаси підприємства протягом звітного періоду.

Середню тривалість одного обороту запасів (Чоз) визначають аналогічно показнику Чо:

(4)

Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі активів може свідчити про:

- зростання виробничого потенціалу підприємства;

- прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи підприємства від знецінення під впливом інфляції;

- нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок чого значна частина поточних активів іммобілізована в запасах, ліквідність яких може бути незначною.

При значному збільшенні запасів і витрат треба проаналізувати, чи не відбувається це збільшення за рахунок необґрунтованого відволікання активів з виробничого обороту, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості і погіршення фінансового стану підприємства.

У табл. 1.6 подано класифікацію обігових активів залежно від стратегічних цілей управління:

Таблиця1.6. Класифікація оборотних активів

Класифікаційна

ознака

Види активів

Приклад (типовий)

^ 1. Швидкість обігу

Активи з високою швидкість обігу

Запаси готової продукції підвищеного і сталого попиту, грошові кошти, що обслуговують господарський оборот




Активи із середньою швидкість обігу

Запаси матеріальних активів у межах нормативу, короткострокові фінансові вклади (крім безнадійних)




Активи з низькою швидкість обігу

Понаднормативні матеріальні запаси, дебіторська заборгованість

^ II. Ліквідність


Прямі засоби розрахунку

Грошові кошти в усіх видах

Платіжні резерви в

швидколіквідних

активах

Короткострокові фінансові вклади з наступаючим терміном платежу або з передбаченою можливістю дострокової вимоги, надійна короткострокова дебіторська заборгованість, запаси готової продукції з високою швидкістю реалізації

Слабколіквідні активи

Запаси готової продукції з низькою швидкістю реалізації, запаси інших матеріальних активів

^ III. Доходність (від наявності)

Активи, що приносять прямий дохід

Короткострокові фінансові вклади, депозити, валютні кошти (при зростанні курсу)

Активи, що не приносять прямого доходу, але обслуговують оборот підприємства

Запаси товарно-матеріальних ресурсів, грошові кошти в національній валюті

Активи, що приносять збитки

Запаси товарів, якість і кількість яких у процесі зберігання зменшується, незахищена дебіторська заборгованість

^ IV. Інфляційна захищеність

Активи, захищені від інфляційного знецінення

Матеріальні обігові активи, захищена дебіторська заборгованість, ефективні фінансові вклади (якщо доходність перевищує темп інфляції), валютні кошти

Активи, не захищені від інфляції

Грошові кошти в національній валюті, незахищена дебіторська заборгованість, неефективні фінансові вклади

^ V. Вартість

формування

Активи, що формуються за рахунок власних обігових коштів

Грошові кошти, фінансові вклади, запаси матеріальних активів і дебіторська заборгованість (частково)

Активи, що формуються за рахунок позик і комерційного кредиту

Запаси матеріальних активів і дебіторська заборгованість (частково)


1.2.4. Аналіз джерел власних коштів підприємства

Аналіз структури власного капіталу виконують згідно з даними першого розділу пасиву форми №1 «Баланс».

Статутний капітал слід розглядати як початковий, тобто такий капітал, з якого починається діяльність суб’єкта господарювання. На підприємствах різних організаційних форм кошти, які надані їх власникам для забезпечення статутної діяльності, мають різну економічну суть. Так, розмір статутного капіталу акціонерного товариства показує номінальну вартість всіх емітованих акцій підприємства.

Додатковий вкладений капітал показує суму капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал. Акціонерні товариства у цій статті пасиву балансу відображають суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

Інший додатковий капітал показує суму дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих від інших юридичних і фізичних осіб.

Резервний капітал відображає суму резервів, створених за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Стаття «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображає накопичену суму нерозподіленого прибутку або непокритого збитку.

Неоплачений капітал показує суму заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

У статті «Вилучений капітал» господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.


Таблиця1.7. Динаміка структури власного капіталу підприємства за ___ рік

Найменування статей

На початок періоду

На кінець періоду

Зміни

абс., тис. грн.

відн., %

абс., тис. грн.

відн., %

абс., тис. грн.

відн., %

темпи зростання, %

1. Статутний капітал






















2. Пайовий капітал






















3. Додатковий капітал






















4.Резервний капітал






















5.Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)






















6. Неоплачений чи вилучений капітал






















Усього власного капіталу
























1.2.5. Аналіз структури позичкового капіталу підприємства

Аналізу підлягають дані IV розділу пасиву форми №1 «Баланс» "Поточні зобов’язання" (рядки 500-620). При цьому визначається питома вага окремих статей розділу в загальній сумі кредиторської заборгованості, а також відхилення значень за цими статтями на кінець звітного періоду відносно початку року (табл. 1.8).

Таблиця 1.8. Динаміка структури позичкового капіталу підприємства

за ___ рік

Найменування статей

На початок періоду

На кінець періоду

Зміни

абс., тис. грн.

відн., %

абс., тис. грн.

відн., %

абс., тис. грн.

відн., %

темпи зростання, %

1. Довгострокові зобов'язання






















2. Поточні зобов'язання, в т.ч.






















2.1. По короткострокових кредитах банків






















2.2. Заборгованість по довгострокових зобов'язаннях






















2.3. Векселі видані






















2.4. За товари, роботи, послуги






















2.5. По розрахунках






















2.6. Інші поточні зобов'язання