Реферат: Ні рекомендації щодо його практичного використання під час підготовки до усної співбесіди й при написанні екзаменаційного твору з української мови та літератури




ВСТУПНЕ СЛОВО


Пропонований навчально-методичний посібник призначений для вступників до Київського національного еко­номічного університету та інших вищих навчальних за-
кладів України.

Його завдання — не тільки забезпечити абітурієнтів необхідним для підготовки до екзамену програмним матеріалом з української літератури, а й подати конкретні методичні рекомендації щодо його практичного використання під час підготовки до усної співбесіди й при написанні екзаменаційного твору з української мови та літератури.

Такий підхід до визначення змісту посібника дає змогу успішно забезпечити теоретичну, практичну й методичну підготовку вступника до вищого навчального закладу, що в наш час практикується вперше.

Завдання посібника зумовило його структуру. Він складається з двох частин.

^ У першій, методично-практичній, частині подається програма з української літератури, рекомендована Міністерством освіти і науки України, та методичні рекомендації для підготовки до іспиту з української літератури.

У програмі дається перелік художніх творів, які абітурієнт повинен прочитати до іспиту, оскільки тематика екзаменаційних творів (крім вільних, при написанні яких можуть бути використані художні твори українських письменників за бажанням і вибором вступника) базується на поданих у програмі художніх творах.

У методичних рекомендаціях указується на велику роль мови і літератури в житті суспільства і вступника до вищого навчального закладу та майбутнього фахівця, зокрема, визначаються форми, в яких проходить іспит з української мови та літератури в КНЕУ, даються вступникам конкретні рекомендації щодо підготовки до іспиту з урахуванням форми, вказуються й ґрунтовно розглядаються основні вимоги до екзаменаційного твору, його змісту, структури, оформлення, написання тощо, наводяться приклади тем екзаменаційних творів з української літератури за попередні роки, даються відповіді на питання, які найбільш цікавлять вступників на консультаціях, визначаються й характеризуються найбільш типові помилки (у змісті й написанні) в екзаменаційних творах вступників до КНЕУ, наводяться списки рекомендованої для опрацювання літератури з української мови та української літератури тощо.

Оскільки література щонайтісніше зв’язана з мовою, через яку вона й реалізується, у методичні рекомендації включаються необхідні абітурієнтам відомості з української мови.

^ У другій, теоретичній, частині посібника подано стислі літературно-критичні огляди життя й творчості найвидатніших україн­ських письменників ХVІ—початку XX ст., які за програмою виносяться на вступний іспит. Усього їх двадцять. У цих оглядах жит­тєвий шлях кожного письменника розглядається у тісному зв’язку з його творчою діяльністю, з літературним процесом того часу і з тими історичними обставинами, в яких він жив і творив. Це дасть змогу абітурієнтам краще зрозуміти творчість письменника, визначити його внесок в українську літературу, глибше осягнути мотиви написання тих чи інших творів.

Особлива увага в літературно-критичних оглядах приділяється аналізу тих творів письменника, які виносяться на іспит, що в результаті дає вступникові до вищого навчального закладу необхідний для підготовки до іспиту з української мови та літератури матеріал.

Після кожного літературно-критичного нарису подається список рекомендованої літератури, вивчення якої допоможе абітурієнтам ґрунтовніше ознайомитися з життям і творчістю кожного письменника.

У посібнику підготували:

Я. В. Януш — методичні рекомендації з української літератури та мови, вступне слово, анотацію, список рекомендованої літератури з української літератури та української мови;

О. І. Ладигіна — літературно-критичні огляди життя й творчості Івана Вишенського, Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Маркіяна Шашкевича, Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Пан­телеймона Куліша, Леоніда Глібова, Івана Нечуя-Левицького; списки рекомендованої літератури до кожної теми;

Т. А. Подгурська — літературно-критичні огляди життя і творчості Панаса Мирного, Івана Карпенка-Карого, Івана Франка, Бориса Грінченка, Павла Грабовського, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Василя Стефаника, Архипа Тесленка, Ольги Кобилянської; списки рекомендованої літератури до кожної теми.

Автори сподіваються, що посібник стане в пригоді не тільки вступникам до КНЕУ, а й до інших різнопрофільних вищих навчальних закладів України при їх підготовці до обов’язкового іспиту з української мови та літератури, а також тим, хто бажає здобути чи поглибити свої знання з української літератури.

Частина І



^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ТА МОВИ

Програма з української літератури,
рекомендована Міністерством освіти і науки України

На іспиті з української літератури абітурієнт має виявити:

а) знання вказаних нижче творів української літератури, розуміння їх ідейно-тематичного спрямування, а також особливостей жанрової специфіки, композиційно-сюжетної структури, образної системи, мови й стилю;

б) розуміння суспільно-історичного й естетичного значення літературного твору у зв’язку з історичними та історико-літератур­ними умовами епохи;

в) розуміння ідейного багатства й високих художніх достоїнств української літератури;

г) знання основних положень теорії літератури.

З теорії літератури абітурієнт повинен знати:

родові, видові та жанрові особливості художньої літератури;

тему, ідею, конфлікт, композицію, сюжет твору;

літературний образ, портрет;

засоби творення комічного, гумор, іронію, сарказм, сатиру, гротеск, бурлеск;

епітет, метафору, порівняння, гіперболу, метонімію, антитезу, рефрен, алегорію;

системи віршування, віршові розміри, рими, їх особливості.

^ Усна народна творчість

Народна лірика: «Віє вітер на долину», «Розлилися круті бережечки», «Із-за гори вітер віє», «Вилітали орли з-за крутої гори», «Ой матінко-зірко...», «Ой та зажурились стрільці січовії» та інші (на вибір абітурієнта).

Історичні пісні: «Зажурилась Україна, бо нічим прожити», «Ой з-за гори, з-за крутої...», «Максим — козак Залізняк», «Пісня про Кармелюка» та інші.

Балади: «Козака несуть», «Бондарівна» та інші.

Народні думи: «Хмельницький та Барабаш», «Дума про Марусю Богуславку» та інші (на вибір абітурієнта).

^ Література Київської Русі

«Повість минулих літ», «Галицько-Волинський літопис», «Слово о полку Ігоревім».

Давня література

Іван Вишенський. «Послання до єпископів».

«Літопис Самовидця», «Козацькі літописи».

Г. Сковорода. «Алфавит, или Букварь мира», «Всякому городу нрав и права», «Пчела и Шершень», «De Libertate».

^ Література кінця ХVIII—початку XX століття

І. Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка».

Г. Квітка-Основ’яненко. «Маруся» або «Конотопська відьма», або «Сердешна Оксана».

М. Шашкевич. Твори на вибір абітурієнта.

Т. Шевченко. «Причинна», «Думи мої, думи мої», «Катерина», «Гайдамаки», «Гамалія», «Сон (У всякого своя доля...)», «Заповіт», «Кавказ», «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм...», «Наймичка», «Я не нездужаю», «Мені однаково», «Ісайя. Глава 35», «Садок вишневий коло хати», «І Архімед, і Галілей», драма «Назар Стодоля».

^ Марко Вовчок. «Інститутка», «Народні оповідання».

П. Куліш. «Чорна рада».

Л. Глібов. «Журба», байки на вибір абітурієнта.

І. Нечуй-Левицький. «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я».

^ Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

І. Карпенко-Карий. «Хазяїн».

І. Франко. «Гімн», «Каменярі», «Гріє сонечко», «Гримить», «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Чого являєшся мені у сні?», «Декадент», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Борислав сміється», «Мойсей», «Іван Вишенський».

Б. Грінченко. «Дзвоник», «Каторжна» або інші (на вибір).

П. Грабовський. «Я не співець чудовної природи», «Трудівниця», «Уперед», «Надія», «До Н.К.С.», «Не раз ми ходили в дорогу».

М. Коцюбинський. «Fata morgana», «Intermezzo».

Леся Українка. «Досвітні огні», «Contra spem spero!», «Стояла я і слухала весну», «І все-таки до тебе думка лине», «Слово, чому ти не твердая криця», «Напис в руїні», «Давня казка», «Мріє, не зрадь», «Епілог», «Хто вам сказав, що я слабка...», «Лісова пісня».

В. Стефаник. «Новина», «Камінний хрест».

А. Тесленко. «Страчене життя».

О. Кобилянська. «Земля».

В. Винниченко. «Федько-халамидник».

^ Література XX століття

Олександр Олесь. «О слово рідне, орле скутий!», «З журбою радість обнялась», «Айстри» та інші (на вибір абітурієнта).

П. Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить», «Я не сказав тобі лиш слово», «Коли в твої очі дивлюся», «Десь на дні мого серця», «Арфами, арфами», «Скорбна мати», «Золотий гомін», «Пам’яті тридцяти», «Ой не крийся, природо», «О панно Інно, панно Інно...», «Я утверждаюсь».

М. Рильський. «Поле чорніє. Проходять хмари», «На білу ґречку впали роси», «Яблука доспіли...», «Україні», «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград», «Рідна мова», «Шопен».

В. Сосюра. «Так ніхто не кохав», «Любіть Україну», «Я знаю силу слова», «Білі акації будуть цвісти», «Коли потяг у даль загур­коче».

М. Хвильовий. «Я (Романтика)», «Мати».

Ю. Яновський. «Вершники».

У. Самчук. «Марія».

І. Багряний. «Тигролови» або інший твір (на вибір абітурієнта).

М. Зеров. Аналіз творів (на вибір абітурієнта).

^ Остап Вишня. «Чухраїнці», «Моя автобіографія», «Усипка, утечка, усушка й утруска», «Зенітка» та інші твори (на вибір абітурієнта).

І. Кочерга. «Свіччине весілля», «Ярослав Мудрий».

М. Куліш. П’єси «97», «Мина Мазайло».

А. Малишко. «Важкі вітри не випили роси», «Пісня про рушник».

О. Довженко. «Зачарована Десна», «Україна в огні», «Щоденник».

^ О. Гончар. «Собор», «Тронка».

М. Стельмах. «Правда і кривда».

П. Загребельний. «Диво» або «Я, Богдан».

О. Коломієць. «Дикий Ангел».

В. Симоненко. «Дід умер», «Де зараз ви, кати мого народу?», «Лебеді материнства», «Є в коханні і будні і свята», «Задивлюсь у твої зіниці» та інші (на вибір абітурієнта).

^ Григір Тютюнник. «Вогник далеко в степу».

Д. Павличко. «О рідне слово, хто без тебе я», «Два кольори», «Я стужився, мила, за тобою» та інші (на вибір).

Л. Костенко. «Маруся Чурай», вірші на вибір.

^ В. Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я...», «На колимськім морозі калина», «У порожній кімнаті» та інші (на вибір).

І. Драч. «Балада про соняшник», «Чорнобильська мадонна» та ін.

2—3 твори письменників української діаспори (на вибір).

2—3 твори сучасної української літератури (на вибір).

Методичні рекомендації

Вступний іспит з української мови та літератури є обов’язко­вим для всіх, хто вступає до вищих навчальних закладів України, оскільки українська мова є державною, тобто мовою спілкування людей у різних сферах їх діяльності, мовою художньої літератури і мистецтва, науки і освіти, преси, радіо, кіно, телебачення та ін.

Отже, вона обслуговує всі сфери суспільної діяльності народу в Україні, його культурне життя.

Вступники до університету мають знати, що студентам-пер­шокурсникам усіх факультетів і спеціальностей КНЕУ читається курс української ділової мови, який має на меті не тільки виробити конкретні вміння та навички складання ділових паперів, а й поглибити знання з української мови, здобуті ними в середніх навчальних закладах, піднести рівень культури їхнього усного й писемного мовлення, допомогти оволодіти обраною економічною спеціальністю, навчитися професійної мови.

Вступний іспит з української мови та літератури є особливо важливим, оскільки саме він дає змогу визначити рівень підготов­ки абітурієнтів з мови, необхідний для опанування обраної спеціальності.

Це зумовлюється насамперед тією роллю, яку відіграє мова в житті людей: з одного боку, вона є найважливішим засобом спілкування і взаєморозуміння, з іншого — засобом пізнання людиною об’єктивної дійсності, навколишнього життя, здобуття й удосконалення нею знань з різних галузей наук і різноманітних сфер діяльності.

«Без мови не може бути суспільства, а тим самим — і людини», — відзначав О. Реформатський. Отже, без знання мови та літератури не може обійтися жодна людина в суспільстві, а особливо та, яка вчиться.

Завдячуючи мові, людство у кожному новому поколінні свою піз­навальну роботу не починає спочатку, а продовжує використовувати те, що було напрацьоване до нього попередніми поколіннями. Мова зберігає і передає нащадкам скарби національної культури, науки, літератури, мистецтва. Саме у пізнавальній ролі полягає виняткове значення мови в житті людей, а це зумовлює велику увагу до неї.

Не менш важливим для вступника є знання української літератури, яка втілює духовне багатство й моральні цінності народу. Література має велике пізнавальне й виховне значення, це могутній фактор перетворення життя.

Мова художньої літератури — це один з найбільш активних елементів загальної мовної культури суспільства, оскільки вона несе в собі узагальнюючі й нормативні начала, охоплює разом з тим найрізноманітніші сфери функціонування мови. Література відбирає із загальнонародної мови найбільш суттєве і цінне, найбільш здатне до розвитку.

Глибоке знання літератури — це не просте засвоєння конкрет­них літературних творів і творчої діяльності письменників (україн­ських, російських та ін.), а та основа, на якій зводиться професійна будівля майбутнього спеціаліста.

Добре знання літератури підносить інтелектуальний рівень читача, збагачує усне й писемне мовлення, учить мислити, чітко й грамотно формулювати свої думки, викладати їх у логічній послідовності, аналізувати, узагальнювати, робити самостійні висновки, що є вкрай необхідним як у навчальній практиці, так і у професійній діяльності майбутнього фахівця.

Знання української мови, однієї з високорозвинених мов світу, відповідна мовна культура, знання української літератури — ось фактори, без яких неможливе оволодіння будь-якою спеціальністю, особливо гуманітарною.

Саме тому мова і література є обов’язковими предметами на вступних іспитах до вищих навчальних закладів України.

Слід пам’ятати, що тільки глибоке знання літератури, художніх і суспільно-політичних текстів, добра орієнтація в літературному матеріалі, уміння використати його для розкриття вибраної теми, а також глибоке знання мови, висока мовна культура можуть забезпечити вступникові до Київського національного економічного університету на вступному іспиті високий бал.

Вступники складають іспит з української мови та літератури у двох формах: усній (співбесіда) і письмовій (твір). В обох випадках вступники мають знати творчість тих письменників і ті художні твори, які подаються в програмі з української літератури, рекомендованій Міністерством освіти і науки України і наведеній у цьому довіднику.

Індивідуальні програми з української літератури, за якими працюють окремі середні навчальні заклади, до уваги не беруться.

Отже, готуючись до іспиту з української мови та літератури (співбесіди чи твору), абітурієнти мають орієнтуватися тільки на програму з української літератури, яка подається у цьому довіднику.

^ Вступний іспит — співбесіда проходить в усній формі. Абітурієнту пропонується картка з двома завданнями: перше — з української літератури, друге — з української мови. Питання з української літератури мають узагальнюючий характер. Наведемо кілька прикладів питань з української літератури:

Життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка.

Панас Мирний і його роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Іван Карпенко-Карий і його п’єси.

Іван Франко — видатний український поет, прозаїк і драматург.

Поетична творчість Максима Рильського.

Що ви знаєте про творчість Остапа Вишні?

Що ви можете розповісти про творчість Ліни Костенко?

Павло Загребельний — майстер історичного роману.

Завдання з української мови — практичного характеру. Виконання цих завдань потребує не тільки теоретичних знань з україн­ської мови в обсязі програми середніх навчальних закладів, особливо таких розділів, як орфографія й пунктуація, а й уміння застосовувати ці знання на практиці. Так, в кожній картці у завданні з української мови дається текст чи окремі речення, в яких потрібно розставити розділові знаки. Щодо інших завдань, то вони можуть бути такими: вставити пропущені букви в словах, пояснити їх написання, розкрити дужки і слова написати разом чи окремо, згідно з правилами українського правопису, пояснити правопис складних слів, слів іншомовного походження, відмінкових закінчень різних частин мови, зробити повний морфологіч­ний або синтаксичний аналіз речення тощо.

На співбесіді абітурієнт повинен відповідати безпосередньо на поставлені в картці питання.

^ Вступний іспит — письмовий твір. Для складання екзамену в письмовій формі особливо важливим моментом є вибір теми твору.

На письмовому іспиті абітурієнтові пропонуються три теми: перша — з літератури Київської Русі, давньої літератури чи літератури кінця ХVІІІ—початку XX ст. (сюди ж включаються й теми з усної народної творчості), друга — з літератури XX ст. і третя — вільна.

Висвітлюючи будь-яку з трьох тем, слід обов’язково використовувати матеріал художніх творів як програмних, так і дібраних абітурієнтом на свій розсуд.

Теми письмових робіт добираються за жанром творів. Якщо одна тема вимагає розгляду поетичних творів, то інша — прозових чи драматичних. Наводимо приклади екзаменаційних тем з української мови та літератури, що пропонувалися на вступних іспитах у попередні роки:

№ 1

Патріотичні мотиви в поетичній творчості Тараса Шевченка.

Змалювання народних характерів у повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Рідна мова — це неоціненне духовне багатство.

В. Сухомлинський

№ 2

Зображення боротьби робітників з капіталістами за повістю І. Франка «Борислав сміється».

Патріотичні мотиви лірики Максима Рильського.

Нехай у світі всі народи

В добрі і злагоді живуть.

Д. Павличко


Наводимо також приклади історико-літературних і вільних тем, які уже виносились на іспит, у систематизованому за певними ознаками вигляді. Історико-літературні теми:

1. Узагальнюючого характеру, присвячені висвітленню якоїсь проблеми чи якогось окремого питання у творчості письменника:

А. Картини майбутнього українського народу у поетичному баченні Тараса Шевченка.

Б. Мета боротьби і шляхи до неї в уявленні Бенедя Синиці та побратимів (за повістю Івана Франка «Борислав сміється»).

В. Проблема виховання молодого покоління у творчості Олеся Гончара.

Г. Зображення злиденного життя сільської бідноти в новелах Василя Стефаника.

Д. Патріотичні мотиви в ліриці Василя Стуса.

2. Морально-етичного характеру:

А. Оспівування ніжності почуттів, чистоти кохання в поезії Володимира Сосюри.

Б. Еволюція й трагізм жіночих образів у творах Марка Вовчка.

3. Пов’язані з характеристикою героїв художніх творів (окремо чи у порівнянні), з відображенням їхніх суспільних ідеалів і життєвих позицій:

А. Образи Енея і троянців у поемі «Енеїда» Івана Котляревського.

Б. Два типи образів у драмі Івана Кочерги «Свіччине весілля».

В. Образи передових людей свого часу за повістю Михайла Коцюбинського «Fata morgana».

4. Які відображають ідейно-тематичне багатство творів окремих письменників.

А. Патріотичні мотиви лірики Максима Рильського.

Б. Людина і природа в кіноповістях Олександра Довженка «Поема про море» та «Зачарована Десна».

В. Тема Батьківщини у творчості поетів XX ст.


З вільних тем:

1. Літературно-художні:

а) Любить свій край — це для народу жити.

^ Володимир СосюрВідповідність темі — це означає, що у творі має бути тільки той літературний матеріал, котрий розкриває тему, тобто дає змогу відповісти на поставлене екзаменаційне питання, яким, власне, і є тема.

Екзаменаційна комісія досить часто натрапляє на великі за обсягом роботи, які не відповідають вибраній абітурієнтом темі. Такий твір оцінюється невеликою кількістю балів, незважаючи на задовільну чи навіть добру грамотність.

Так, наприклад, розкриваючи тему «Реалістичне зображення життя й боротьби робітників у повісті Івана Франка «Борислав сміється», замість відповіді на поставлене питання, абітурієнти дають характеристику основних героїв повісті або розповідають її зміст. У темі «Реалізм і народність п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» подаються докладні біографічні дані автора, переказується зміст п’єси, характеризуються образи Петра і Наталки тощо.

З’ясовуючи тему «Людина і природа в кіноповістях Олександра Довженка», розповідають зміст твору, наповнюючи екзаменаційну роботу загальними, беззмістовними фразами і не даючи відповіді на поставлене екзаменаційне питання. Нерідко абітурієнти, не вміючи правильно використати необхідний літературний матеріал для висвітлення вибраної теми, підмінюють її іншою, більш їм зрозумілою і відомою. Наприклад, тему «Суспільні ідеали Марка Гущі та його соратників і боротьба за їх втілення» підмінюють темою «Характеристика образу Марка Гущі», а тему «Проблема землі і людської долі у повісті «Земля» Ольги Кобилянської» підмінюють темою «Зміст повісті «Земля» Ольги Кобилянської».

Підміна теми — одна з типових помилок абітурієнтів, яка, безперечно, негативно впливає на оцінку.

До вибору теми слід поставитися з особливою відповідальністю, зваживши насамперед на те, чи достатньо в абітурієнта знань з української літератури для висвітлення вибраної теми.

2. ^ Змістовність і повне розкриття теми — це друга важлива вимога до екзаменаційного твору. Змістовність твору визначається використаним матеріалом, спрямованим на висвітлення теми. Розкрити повністю тему — це значить висвітлити все коло поставлених у ній питань, дати відповідні пояснення літературних фактів, які описуються в творі, проаналізувати й узагальнити їх, зробити самостійні висновки.

Наприклад, розкриваючи тему «Утвердження світлих гуманістичних ідеалів в образах «Лісової пісні» Лесі Українки», потрібно не тільки визначити, які саме ідеали утверджує поетеса і в яких образах, а й показати на конкретних прикладах з драми, як це здійснюється, в яких сценах, знайти зв’язок драми з фольклор­ними джерелами, з’ясувати, чим відрізняються мовні партії персонажів — носіїв світлих ідеалів від мови інших дійових осіб твору, що в ньому є повчального і для сучасного читача, його духовного світу тощо.

Дуже часто абітурієнт неповно розкриває тему. Так, наприклад, висвітлюючи тему «Два типи образів у п’єсі «Наталка Полтавка» Івана Котляревського», вступники характеризують лише образи Наталки і Петра, а розкриваючи тему «Мотиви поезій Максима Рильського», вони характеризують лише якусь одну з поезій письменника, залишаючи поза увагою інші.

З особливою увагою треба ставитися до творів на вільні теми.

Їх писати значно складніше, ніж твори на конкретні теми, оскільки вони потребують доброї орієнтації в літературному матеріалі, а також начитаності й знання не тільки програмної літератури.

Проте, як свідчить практика, твори часто виконуються не на літературному матеріалі, вони насичені загальними трафаретними фразами, риторичними питаннями, міркуваннями загального характеру (про мир, роззброєння тощо).

Чимало вступників чомусь визнають за обов’язкове у висновках поклястися в готовності будувати нове суспільство, у любові до народу тощо.

У таких творах знання літератури підміняється риторичною патетикою, а тому оцінюють їх невеликою кількістю балів.

Екзаменаційні твори на вільні теми слід писати на матеріалі конкретних художніх творів, які абітурієнти добирають самостійно, включаючи й ті, які за програмою в середніх навчальних закладах не вивчаються. Аналіз цих творів і авторські коментарі до них мають бути спрямовані на розкриття теми.

3. ^ Виконання на матеріалі конкретних художніх творів — третя важлива вимога, яка ставиться до твору вступника.

Це означає, що в процесі роботи над твором необхідно ретельно дібрати необхідний для висвітлення теми фактичний матеріал.

Уміння дібрати такий матеріал, проаналізувати його у потрібному напрямку, прокоментувати, розкрити тему, узагальнити факти, зробити необхідні висновки — це ті фактори, які (разом з грамотністю) забезпечують високу чи добру оцінку екзаменаційного твору.

4. ^ Самостійність виконання означає не тільки те, що матеріал треба викладати своїми словами. Самостійність виявляється насамперед у вмінні коментувати, аналізувати й оцінювати літературні факти, узагальнювати їх, робити самостійні висновки, створювати відповідну структуру свого твору та свій стиль викладу.

Використання у творі довгих фраз і речень (а то й цілих абзаців), переписаних з підручника або з різних додаткових матеріалів, не свідчить про самостійність роботи абітурієнта і відповідно знижує її оцінку. Робота, переписана з будь-якого джерела, не зараховується.

5. ^ Структура екзаменаційного твору теж має бути відповідною. У ньому повинні бути:

вступ, основна частина й висновки. Вступ, як правило, роблять стислим, компактним (1—2 абзаци) — він є начебто «перекидним містком» до основної частини роботи; основна частина — найбільш об’ємна, а висновки, або заключна частина, теж короткі (один абзац), але достатньо змістовні.

Отже, основну увагу треба зосередити на центральній частині, в якій розкривається тема.

У вступі традиційно визначається період, коли той чи інший письменник увійшов у художню літературу, указується на його місце в літературному процесі, на його творчий доробок і внесок у художню літературу. Наприклад, у вступі до теми «Сатиричне викриття самодержавства в поемах Тараса Шевченка «Сон» і «Кавказ» слід коротко сказати про Т. Г. Шевченка як великого українського національного поета, основоположника нової україн­ської літератури і літературної мови, визначити місце названих поем у творчій спадщині письменника, пояснити, чому саме ці твори використовуються для висвітлення даної теми.

В основній частині, яка в роботі є найбільшою, на конкретному літературному матеріалі слід розкрити тему, вказану в назві, тобто дати відповідь на поставлене в темі екзаменаційне питання.

У висновках підсумовується те, про що йшлося в основній частині. Отже, висновки мають існувати не самі по собі, а випливати
з усього проаналізованого в роботі матеріалу, завершувати твір.

Робити висновки, відірвані за змістом від теми твору, — велика помилка.

6. Логічна послідовність викладу матеріалу в творі — теж важлива вимога до твору вступника. Матеріал в екзаменаційному творі треба подавати чітко, кожний наступний абзац за змістом має доповнювати попередній, поступово розкриваючи тему. Порушення логіки мислення абітурієнтом призводить до появи у творі безглуздих, беззмістовних фраз типу: «Читаючи твір Михайла Коцюбинського «Фата моргана», я був дуже вражений поетичною сут­ністю письменника і його вмінням зображати себе» і подібне.

Основні положення екзаменаційного твору треба ілюструвати прикладами з художніх творів, цитатами з критичної літератури.

7. Вимога дотримання правил сучасної орфографії, пунктуації та стилістики зрозуміла сама собою, оскільки грамотність екзаменаційного твору — одна з обов’язкових умов високої оцінки. Це зумовлене тим, що, з одного боку, абітурієнт мусить мати необхідний рівень грамотності для того, щоб навчатися в університеті, щоб стати фахівцем з вищою освітою, а з іншого — він складає іспит не тільки з літератури, а й з мови.

8. Естетичне оформлення екзаменаційної письмової роботи абітурієнта теж впливає на оцінку. У чистовику не повинно бути жодних виправлень, закреслень, плям та ін. Усе, що пов’язане з творчим процесом написання твору, наприклад різні типи виправлень, закреслення, вставки, заміни слів, словосполучень, речень і навіть цілих абзаців, коректування тексту, можна робити тільки в чернетці.

Вступнику слід звернути особливу увагу на оформлення цитат, які в творі є обов’язковими, оскільки цитати свідчать про те, що він добре знає літературний матеріал, вміє його доречно використати в тексті свого твору. Крім того, цитати — це спосіб доказу, вони уточнюють і конкретизують думки автора про своїх героїв, їхні вчинки, обстановку, яка їх оточує, та ін.

Цитати з художніх творів письменників чи критиків у екзаменаційному творі треба подавати за сучасною орфографією.

Якщо вступник не пам’ятає дослівно цитати, можна передати її зміст своїми словами, за допомогою підрядних речень. Це запобігатиме появі зайвих помилок.

Розглянемо ще кілька питань, які найбільше цікавлять абітурієнтів на консультаціях.

^ 1. Яким має бути обсяг екзаменаційного твору?

Обсяг твору абітурієнта, як правило, має включати не менше 650 повнозначних слів. Отже, мінімальний обсяг твору — 3—3,5 сторінки стандартного аркуша, максимальний — 4 сторінки. Саме такий обсяг екзаменаційної роботи дає змогу абітурієнтові глибоко й усебічно висвітлити вибрану тему.

Невеликі за обсягом твори (1—2 сторінки), як правило, є неглибокими, поверховими, не розкривають зміст теми і не можуть претендувати на високий бал.

^ 2. Скільки творів письменника слід брати для аналізу в екзаменаційному творі?

Не менше трьох. Маються на увазі оповідання, новели, вірші, поеми та ін. Твори можна розглядати кожен окремо або порівнювати, проте аналіз кожного твору має бути обов’язково, хоч є допустимим більше уваги приділяти одному з них і менше — іншим, а також аналізувати більше творів — це підвищує оцінку роботи.

^ 3. Чи потрібний план в екзаменаційному творі?

У чистовому варіанті твору він не обов’язковий, але в чернетці — так, оскільки без плану неможливо логічно викласти матеріал, усебічно розкрити тему, охопити всі питання, що потребують висвітлення. План дисциплінує абітурієнта, надає роботі композиційної стрункості.

^ 4. Чи обов’язково писати екзаменаційний твір спочатку на чернетці?

Так, обов’язково. Глибока, змістовна, грамотна і стилістично вправна робота без чернетки неможлива, оскільки твір — це насамперед самостійна творча праця, в процесі якої відшліфовуються фрази, удосконалюється стиль викладу, вирішуються завдання змістового й композиційного плану. У чернетці допуска­ються різноманітні зауваження, вставки, закреслення, заміни слів і речень та інше, що в чистовику є недопустимим.

^ 5. Чи потрібен епіграф в екзаменаційному творі?

Він не обов’язковий. Використання епіграфа залежить від того, чи зможе абітурієнт у своєму творі розкрити його зміст, оскільки епіграф — це не доповнення до роботи, а вираження її основної думки. Слід також ураховувати й те, чи пам’ятає його дослівно абітурієнт, чи зможе написати без помилок, чи добре знає, кому він належить, та ін. Брак епіграфа в екзаменаційному творі на його оцінку не впливає.

^ 6. На якому матеріалі слід писати вільні теми?

На конкретному літературному матеріалі. Однак, висвітлюючи такі теми (на відміну від конкретно-літературних), абітурієнт може дібрати необхідну для розкриття теми літературу на власний розсуд.

^ 7. Чи можна написати екзаменаційний твір віршами?

Ні, не можна, оскільки специфіка віршованої форми не даватиме змоги абітурієнту розкрити тему твору, показати знання конкретного літературного матеріалу в обсязі програми середнього навчального закладу.

Під час оцінювання екзаменаційного твору вступника враховується:

Відповідність темі, тобто вміння абітурієнта відповісти на поставлене екзаменаційне питання.

Повнота розкриття теми.

Знання текстів художніх творів, які вивчаються за програмою в середніх навчальних закладах.

Уміння дібрати для розкриття теми необхідний літературний матеріал, необхідні художні твори.

Послідовність, логічність і самостійність викладу матеріалу.

Уміння групувати й коментувати літературні факти, робити самостійні висновки й узагальнення.

Структура і завершеність роботи.

Стиль викладу матеріалу і мова, якою написаний твір.

Наявність помилок (орфографічних, пунктуаційних, стилістичних, фактичних), виправлень, замін одних букв іншими, точність слововживання, наявність русизмів та ін.

Обсяг роботи, її оформлення.

Приклади тем екзаменаційних творів
з української літератури за минулі роки

Література Київської Русі, давня література та література кінця ХVIII—початку XX ст.

Ідея «сродної» праці та вимога самовдосконалення в сатиричних творах Григорія Сковороди.

Критичне змалювання представників різних станів у «Енеїді» Івана Котляревського.

Два типи образів у безсмертній «Наталці Полтавці» Івана Котляревського.

Розповідь про долі благородних героїв у повістях Григорія Квітки-Основ’яненка.

Мотиви поезій Тараса Шевченка.

Героїчне минуле українського народу в поетичних творах Тараса Шевченка.

Оспівування боротьби пригноблених народів проти царизму в творах Тараса Шевченка.

Величний образ поборника волі у творах Тараса Шевченка.

Трагедія матері-покритки у творах Тараса Шевченка.

Критика самодержавного ладу царської Росії і викриття дикої сваволі поміщиків у творах Тараса Шевченка.

Трагічна доля героїнь-селянок у творах Марка Вовчка.

Змалювання жалюгідності дрібновласницького побуту селянської родини у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Життєві долі персонажів роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного.

Мотиви лірики Івана Франка.

Образи борців за визволення трудящих у поезіях Павла Грабовського.

Зображення боротьби селян за землю і волю в повісті «Фата моргана» Михайла Коцюбинського.

Багатство тематики лірики Лесі Українки.

Зображення тяжкої долі селян у новелах Василя Стефаника.

Два типи образів у повісті «Земля» Ольги Кобилянської.

Трагізм страченого життя в однойменній повісті Архипа Тесленка.

Література ХХ ст.

Глибокий патріотизм поетичних творів Павла Тичини.

Мотиви поезій Максима Рильського.

Тематика ліричних поезій Володимира Сосюри.

Сатирична спрямованість іскрометних гуморесок Остапа Вишні.

Зображення класового антагонізму між пригнобленими і гнобителями у драмі Івана Кочерги «Свіччине весілля».

Образи трудівників села у повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Проблеми війни і миру, боротьби життя і смерті в романі Олеся Гончара «Тронка».

Образ Марка Безсмертного за романом «Правда і кривда» Михайла Стельмаха.

Змалювання історичного минулого українського народу в романі «Диво» Павла Загребельного.

Проблема батьків і дітей за п’єсою Олексія Коломійця «Дикий Ангел».

Різнотемність творів Дмитра Павличка.

Образ Марусі Чурай за однойменним твором Ліни Костенко.

Глибокий патріотизм поезій Василя Стуса.

Вільні теми

1. Рідна мова — це неоціненне духовне багатство.

В. Сухомлинський

2. Нехай у світі всі народи

В добрі і злагоді живуть.

Д. Павличко

3. Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Т. Шевченко

4. Але я вірю в День добра...

М. Зеров

5. Тільки в праці — життя краса.

В. Сосюра

6. Жде спрагла земля плодотворної зливи,

І вітер над нею гуляє бурхливий.

І. Франко

7. Митцю не треба нагород,

Його судьба нагородила.

Ліна Костенко

8. До тебе, Україно, наша бездольная мати,
еще рефераты
Еще работы по разное
© РОНЛ.орг 2000-2026 По всем вопросам обращаться на эту почту: admin@ronl.org