Реферат: Навчально-методичний посібник львів 2011

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА


ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ


Шведа Ю. Р.


“ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ТА УКРАЇНИ”


Навчально-методичний посібник


ЛЬВІВ – 2011

***


Курс “Зовнішня політика зарубіжних країн та України” є обов’язковим навчальним курсом, який читається для студентів ІІІ курсу Філософського факультету спеціальності “політологія”. Курс розрахований на 54 години і вивчається у першому семестрі навчального року.

Метою курсу є вивчення зовнішньополітичних концепцій, які застосовуються зарубіжними країнами у відносинах з Україною, сучасної зовнішньої політики зарубіжних країн та України.

Структура курсу. Курс складається з 9 тем.

Методичні рекомендації. Курс вивчається на основі лекційно-семінарського методу з використанням практичних занять. Лекції читаються за поданою нижче Тематичною структурою курсу. У Програмі курсу вміщені головні положення кожної теми, а в Планах семінарських занять – питання, які розглядаються на занятті та головні поняття теми. На практичних заняттях детально розглядаються окремі проблеми сучасної глобальної політики.

Поточний контроль знань здійснюється за п’ятибальною системою на кожному семінарському занятті, де “5” – відмінно, “4” – добре, “3” – задовільно, “2-1” – доповнення, коментарі, участь у дискусії. Доповіді на практичних та семінарських заняттях – 5-4, есе – 3 бали. Конспект першоджерел – 10 балів, Словник понять – 10 балів. Рейтинг поточної успішності визначається як сума балів, отриманих на семінарських та практичних заняттях за виступи, есе та реферати.

Форма підсумкового контролю знань – іспит (письмовий тест), який оцінюється у 50 балів. Тест складено на основі Запитань для підготовки до екзаменаційного тестування.

Оцінка за предмет включає в себе рейтинг поточної успішності та результати екзаменаційного тестування:

100-90 – А – “відмінно”, - 5,

81-89 – B – “дуже добре”- 4,

71-80 – C – “добре” – 4,

61-70 – D – “задовільно” – 3,

51-60 – E – “посередньо” – 3,

25-50 – FX – “незадовільно” – 2,

0- 24 – F – “незадовільно” (з повторним проходженням курсу) – 2.


^ ПРОГРАМА КУРСУ

“ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ТА УКРАЇНИ”



№ п/п

Тема заняття / основні поняття.

Кількість годин:

1.

^ Україна в геополітичних концепціях. Геостратегічні гравці та геополітичні осі сучасного світу.

4




Р. Челлен: Україна у Першій світовій війні. Х. Макіндер: Євро-Азія та Україна. ”Середня Європа” та Україна. Україна в геополітичних міркуваннях М. Вебера. ”Нова Європа” Р. Сетона-Вотсона. Східна Європа як ”Зелений Інтернаціонал”. Світ та Україна в сучасних геополітичних концепціях. Геостратегічні гравці та геополітичні осі сучасного світу. Геополітичний розклад Європи.




2.

^ Україна в польських зовнішньополітичних доктринах. Українсько-польські стосунки на сучасному етапі.

4




Українська незалежність як загроза цілісності Польщі. ”Польща для поляків” та проект “Великої України”. Польсько-українські відносини в період Другої світової війни. ”Пролетарський інтернаціоналізм” як засіб етнічної асиміляції. Проукраїнські настрої у польському суспільстві. Становлення та сучасний стан українсько-польських міждержавних відносин.




3.

^ Україна в концепціях і доктринах Угорщини.

Сучасний стан україно-угорських стосунків.

4




Угорська державність та українські чинники. Угорські геополітичні комбінації у Другій світовій війні. Угорська політика щодо України на сучасному етапі.




4.

^ Україна та ”українське питання” в політиці Чехословаччини. Незалежна Україна в зовнішній політиці Чехії та Словаччини.

4




Утворення Чехословацької республіки та ”українське питання”. Розвиток двосторонніх зв’язків. Українці в ЧСР, проблема Підкарпатської Русі. Закарпатська Україна в роки Другої світової війни. “Українське питання” у комуністичній Чехословаччині. Незалежна Україна в зовнішній політиці Чехії і Словаччини.




5.

^ Україна в румунських зовнішньополітичних концепціях. Сучасний стан україно-румунських відносин.

4




Політика Румунії щодо Північної Буковини у роки Першої світової війни. ”Румунія для румунів” та етнічні українські землі. Геополітичні проекти Румунії в роки Другої світової війни та Україна. “Національний патріотизм” як засіб асиміляції національних меншин. Суперечності розвитку сучасних румунсько-українських відносин.




6.

^ Україна в зовнішній політиці Туреччини. Українсько-турецькі відносини на сучасному етапі.

4




Турецько-українські контакти періоду Першої світової війни. Турецько-українські відносини у 1918-1921 рр. Радянська Україна у зовнішній політиці Туреччини. Відновлення та розвиток двосторонніх відносин на сучасному етапі.




7.

^ Україна в стратегічних планах Німеччини.

Сучасний стан українсько-німецьких відносин.

4




Україна у німецькій східній стратегії на початку ХХ ст. Німецько-Австрійський блок та ”українське питання|”. Гітлерівська концепція завоювання життєвого простору та Україна. Генеральний план “Ост”. Політика нацистів щодо ОУН. Східна зовнішньополітична стратегія ФРН та Україна (1949-1989). Незалежна Україна в зовнішньополітичній концепції об’єднаної Німеччини.




8.

^ Україна в зовнішньополітичних доктринах США. Українсько-американські взаємини.

4




Україна в геополітичних планах США. “Українське питання” і “холодна війна”. Дезінтеграція СРСР в Україна: виклик для США. Україна-США – стратегічне партнерство.




9.

^ Україна в політичній стратегії Росії.

Українсько-російські стосунки на сучасному етапі.

4




“Українське питання” в Державній Думі. Українська політика самодержавства у Першій світовій війні. Тимчасовий уряд і Україна. Більшовицька ”Декларація прав народів Росії”. “Воєнно-політичний союз” як форма відтворення імперії. Доба договірних відносин. “Добровільне об’єднання”: доктрина і практика. Україна в сучасній російській стратегії.






^ ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА КУРСУ

“ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ТА УКРАЇНИ”


№ п/п

Тема заняття:

Кількість годин:

Л

С

П

МОДУЛЬ 1.

1.

Україна в геополітичних концепціях.

2

2




2.

Геостратегічні гравці та геополітичні осі сучасного світу.







2

3.

Україна в польських зовнішньополітичних доктринах.

2

2




4.

Українсько-польські взаємини на сучасному етапі.







2

5.

Україна в концепціях і доктринах Угорщини.

2

2




6.

Геополітичні розклади Європи.








2

7.

Україна та ”українське питання” в політиці Чехословаччини.

2

2




8.

Українсько-чеські взаємини на сучасному етапі.







2

9.

Україна в румунських зовнішньополітичних концепціях.

2

2




10.

Контроль знань за підсумками Модулю 1.







2


МОДУЛЬ 2.

11.

Україна в зовнішній політиці Туреччини.

2

2




12.

Участь України в діяльності міжнародних регіональних об’єднань.







2

13.

Україна в стратегічних планах Німеччини.

2

2




14.

Українсько-німецькі відносини на сучасному етапі.







2

15.

Україна в зовнішньополітичних доктринах США.

2

2




16.

Участь України в діяльності міжнародних організацій.







2


17.

Україна в політичній стратегії Росії.

2

2




18.

Контроль знань за підсумками Модулю 2.







2

Всього:




18

18

18

Разом:




54


^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


Тема 1. Україна в геополітичних концепціях.


План:


Місце України в геополітичних конструкціях Р. Челлена, Х. Макіндера та М. Вебера.

Україна в концепціях ”Середня Європа”, “Нова Європа” та ”Хліборобська Європа”.


Основні поняття: геополітика, геостратегія, гетто-ментальність, україно-центрична світоглядна модель, європоцентризм, расизм, “культурний кордон Європи”, “Росія ста народів”, російська ідея, ”Осередня земля”, план Макіндера, “Середня Європа”, “Нова Європа”, “Зелений Інтернаціонал”.


Доповіді:


1. Зовнішня політика як засіб модернізації держави.

2. Зовнішня політика України в епоху глобалізації: виклики та детермінанти.


Есе:


Дипломатична історія античної України.

В. Липинський як дипломат.

В. Винниченко і новітня українська дипломатія.

Українська дипломатія періоду останніх визвольних змагань.

Радянський період української дипломатії.

Г. Кісінджер про світовий порядок.

Позиція України щодо реформування ООН.

Участь України в діяльності міжнародних організацій.

Зовнішня політика України в контексті економічного та соціального розвитку держави.

Українська діаспора та її вплив на зовнішню політику зарубіжних держав.


Література:


Андрійчук В. Вектори розвитку. Зовнішньо-економічна політика в контексті стратегії економічного і соціального розвитку України // Політика і час, 2004, № 7-8, с. 3-13.

Балан Я. Вічний фонд для української діаспори // Політика і час, 2006, № 12, с. 40-41.

Бебик В. Глобальна українська ідея // Політика і час, 2007, № 6.

Бебик В., Самойленко О. Політико-дипломатична діяльність В’ячеслава Липинського: уроки для сьогодення // Політика і час, 2007, № 4.

Біляцький С., Добровольська А., Хахлюк А. Для України необхідна зміна економічної парадигми // Політика і час, 2006, № 3, с. 72-79.

Брежнєва Т. Консультативний… але не обов’язковий. Юридичні та правові аспекти визначення зовнішньополітичного курсу України через референдум // Політика і час, 2006, № 4, с. 9-16.

Василенко С. Геополітичний вектор України: витоки й особливості її формування // Нова політика, 2000, № 3, с. 46-52.

Варгатюк С. Чорний кіт у темній кімнаті. Пошуки виходу зі складного міжнародного становища України останньої доби визвольних змагань // Політика і час, 2005, № 7, с. 86-93.

Весела Н. 2010: євроінтеграційний поступ України // Зовнішні справи, 2010, № 11-12, с. 12-14.

Вільський А. Куди схиляються шальки терезів? Читаючи Г. Кіссінджера через 10 років, або Недоладний світовий лад // Політика і час, 2004, № 3, с. 55-69.

Войтович Р. Глобалізаційні виклики національної безпеки: геополітичний аспект // Сучасна українська політика. Політика і політологи про неї, 2010, Вип. 19, с. 285-297.

Гальчинський А. Глобальні трансформації: уроки для України // Політика і час, 2005, № 8, с. 18-29.

Головченко В. В обороні української справи. Володимир Винниченко і новітня українська дипломатія // Політика і час, 2005, № 6, с. 50-63.

Головченко В. ”Золотий вік української радянської дипломатії”: міф і реалії // Зовнішні справи, 2011, № 4, с. 46-51.

Головченко В. Проблема формування міжнародного іміджу України на початку ХХ століття: маловідомі сторінки історії // Нова політика, 2001, № 5, с. 28-32.

Головченко В. На межі ойкумени: дипломатична історія античної Українии // Політика і час, 2005, № 9-10, c. 103-117.

Горинь М. Світ української діаспори // Політика і час, 2006, № 9, с. 56-58.

Гречанінов В. Concordia domi foris pax (злагода в країні-мир за кордоном) // Зовнішні справи, 2008, лютий, с. 11-12.

Гуменюк Б. Дипломатія доби глобалізації: нові виклики та завдання // Зовнішні справи, 2008, грудень, с. 9-13.

Гуменюк Б. Сприяння модернізації країни-основне завдання української дипломатії // Зовнішні справи, 2010, № 11-12, с. 37-42.

Дмитренко М. Д. Україна у контексті світових модернізацій них процесів // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї, 2009, Вип. 18, с. 227-237.

Дроздов С. Український пасьянс. Журналістська оцінка міжнародних здобутків України // Політика і час, 2006, № 9, с. 49-52.

Єременко В. До концепції економізації зовнішньої політики України // Політика і час, 2005, № 11, с. 35-42.

Кононенко С. Теоретичний плюралізм суспільствознавства і пізнавальні формації політології міжнародних відносин // Політичний менеджмент, 2006, № 1, с. 11-18.

Кравчук М. Проблеми дослідження міжнародних відносин // Політичний менеджмент, 2003, № 3, с. 124-133.

Круглашов А. Відповідно до європейського рівня можливостей. Регіональні чинники зовнішньополітичної діяльності України // Політика і час, 2005, № 5, с. 15-27.

Круглашов А. Політичні та культурні і взаємини країн-сусідів // Політичний менеджмент, 2004, № 6, с. 175-178.

Лисенко О. Підсумки Другої світової війни і проблеми історичної пам’яті // Політика і час, 2007, № 6.

Малярчук В. Предмет дебатів і поле електорального змагання. Зовнішньополітичні пріоритети України: соцієнтальний ”розкол” чи розкол еліт? // Політика і час, 2004, № 12, с. 57-64.

Матвієнко В. Форпост суверенності // Зовнішні справи, 2007, грудень, с. 20-24.

Мовою фактів. Фрагменти виступу Міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка у Верховній Раді України // Політика і час, 2006, № 12, с. 6-8.

Недужко Ю. В. Діяльність української діаспори країн Заходу щодо відновлення державної незалежності України в середині 40-х на початку 90-х років ХХ ст. // Cучасна українська політика, 2009, Спецвипуск, с. 302-312.

Новій Україні – нову зовнішню політику // Політика і час, 2005, № 3, с. 12-25.

Перепелиця Г. Внутрішні чинники формування зовнішньої політики України // Політика і час, 2004, № 11, с. 32-46.

Попович М. Від української ідеї – до реального проекту // Політика і час, 2006, № 9, с. 47-49.

Синельников Р. Вибір геополітичної стратегії на сучасному етапі державотворення в Україні // Нова політика, 2000, № 5, с. 22-27.

Українці у світі // Зовнішні справи, 2010, № 11-12, с. 24-25.

Федоренко О. Геополітичний дискурс вітчизняних політологічних досліджень початку ХХ століття // Cучасна українська політика. Політика і політологи про неї. 2010, Випуск 20, с. 37-49.

Федоренко О. Проблемні аспекти геополітичного дискурсу в українській політичній думці ХХ – початку ХХІ століття // Cучасна українська політика, 2010, Вип. 21, с. 99-111.

Шайгородський Ю. Ж. Україна у вирі глобалізаційних перетворень // Cучасна українська політика, 2009, Спецвипуск, с. 312-326.

Шаров О. Економічна дипломатія // Політика і час, 2004, № 2, с. 35-49.

Шаров О. ”Закон концентрації кави” або Стратегічні завдання економізації зовнішньої політики України // Зовнішні справи, 2007, серпень, с. 30-33.

Шаров О. Українська діаспора у світлі економічної глобалізації // Зовнішні справи, 2010, № 3-4, с.36-40.

Шепелєв М. Геополітична революція кінця ХV – кінця XVII ст.: природа, закономірності та світове значення // Нова політика, 1997, № 6, с. 23-28.

Шульга М. Геополітика-геоекономіка-хронополітика // Політичний менеджмент, 2006, № 4, с. 148-157.

Юзефович В., Возняк С., Вербицький С. Модель визначення пріоритетних напрямів зовнішньополітичних дій України // Політичний менеджмент, 2006, № 5, с. 107-116.

Яцько А. Потрібен свій власний шлях // Політика і час, 2004, № 7-8, с. 50-55.

15 років власної міжнародної політики. Інтерв’ю з Міністром закордонних справ України Б. Тарасюком // Політика і час, 2006, № 9, с. 8-11.


Тема 2. Україна в польських зовнішньополітичних доктринах.


План:


Українська незалежність як загроза цілісності Польщі.

Польсько-українські відносини в період та після Другої світової війни.

Політика Польщі щодо незалежної України.


Основні поняття: ”федераціоністська” програма Ю. Пілсудського, “інкорпораційна” концепція ендеків, доктрина “польського прометеїзму”, Велика Україна, ЗУНР, політика “національної асиміляції”, режим “санації”, пакт “Ріббентропа-Молотова”, акція ”Вісла”, концепція ”між мор’я”, “Європа-біс”.


Доповіді та повідомлення:


1. Пакт Молотова-Ріббентропа і його геополітичні наслідки.

2. Операція ”Вісла” та її наслідки.


Есе:


Українсько-польська війна 1919-1921 рр.

Боротьба ЗУНР за міжнародне визнання.

Польща і український визвольний рух напередодні Другої світової війни.

Вторгнення в Польщу і українське питання.

Діяльність польсько-українського миротворчого батальону.

Транскордонне співробітництво України й Польщі.

Польща – адвокат України в ЄС.

Сутність стратегічного партнерства України та Польщі.

Зовнішньоекономічні україгсько-польські взаємини.

Участь України та Польщі у проведенні ЄВРО 2012.


Література:


Акулов-Муратов В., Будько О. Польща до і після Смоленська: Quo vadis? // Зовнішні справи, 2010, № 1, с. 22-25, № 2, с. 19-23.

Байор П. Дорогою стратегічного партнерства // Політика і час, 2007, № 6.

Брусиловська О. У пошуках місця під сонцем. Відносини України з країнами Східної та Центральної Європи: крізь призму наукових досліджень та реальної політики // Політика і час, 2005, № 8, с. 64-73.

Геник М. А. Проблема Львова в процесі польсько-українського примирення // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї, 2009, Вип. 18, с. 294-304.

Гортат Р. Перші сто днів Прем’єра Республіки Польщі Ярослава Качинського // Політика і час, 2006, № 12, с. 33-35.

Зарицький О. В-4+ // Зовнішні справи, 2008, липень, с. 18-21.

Кононенко Н. Польща і Росія: сучасні пошуки ідентичності // Політичний менеджмент, 2007, спецвипуск, с. 136-151.


Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні.- Париж-Нью-Йорк-Львів, 1993, Розділ 1. Україна до 1939 року, с. 19-50, Розділ 2. Перед вторгненням у СРСР, с. 58-106.

Мельничук В. Дискусія про Східну Європу між Ванкувером, Брюсселем і Владивостоком // Зовнішні справи, 2008, червень, с. 13-18.

Мисик О. 60-та річниця акції ”Вісла” та її наслідки для українців Польщі в контексті сьогодення // Політика і час, 2007, № 4.

Митрофанова О. Польща як стратегічний партнер України // Політичний менеджмент, 2006, № 6, с. 153-161.

Моцик О. Україна і Польща – стратегічні партнери // Політика і час, 2006, № 5, с. 3-9.

Павлюк С. На футбол і на позачергові вибори – разом? // Зовнішні справи, 2007, серпень, с. 18-19.

Поліщук І. Нелегкий польський шлях // Політика і час, 2006, № 6, с. 37-49.

Полторацький О. Особливий випадок співпраці. Євроатлантичний вимір стратегічного партнерства Україна-Польща: досвід, проблеми, перспективи // Політика і час, 2005, № 1, с. 7-17.

Слободян Т. Результати місцевих виборів в Республіці Польща та їх вплив на структурування політичної сцени // Науковий Вісник Ужгородського університету, Сер. Політологія. Соціологія. Філософія, Вип. 15, 2010, с. 105-109.

Стоєцький С. ”Візове питання” в українсько-польських відносинах // Політичний менеджмент, 2006, № 1, с. 159-172.

Стоєцький С. Торговельно-економічне співробітництво України з Польщею після приєднання Польщі до ЄС // Політичний менеджмент, 2007, № 4, с. 93-103.

Татолі Т. З історії становлення авторитарних режимів в країнах Центральної та Південно-Східної Європи // Студії політологічного центру ”Ґенеза”, 1995, № 5, с. 299-304.

Тимків Я. Республіка Польща як новий актор в європейській політиці безпеки і оборони // Політичний менеджмент, 2006, № 5, с. 154-164.

Українська державність у ХХ столітті. Історико-політологічний аналіз.- К., 1996, Україна в польських зовнішньополітичних доктринах, с. 147-162.

Філоненко С. ”Солідарність” учила нас не боятися // Віче, 2010, № 15, с. 9-11.

Цепенда І. Суспільно-політична ситуація на українсько-аольському пограниччі наприкінці Другої світової війни // Політичний менеджмент, 2009, № 2, с. 163-172.

Чекаленко Л. Країни Центрально-Східної Європи у зовнішній політиці української держави // Нова політика, № 5, с. 2-9.

Чекаленко Л. Україна і Республіка Польща: від історичних стереотипів до стратегічного партнерства // Зовнішні справи, 2010, № 3-4, с. 26-31.

20 років українсько-польських відносин: випробування часом і спільна перспектива на майбутнє // Зовнішні справи, 2010, № 7-8, с. 52-53.


Тема 3. Україна в концепціях і доктринах Угорщини.


План:


Угорська державність та український чинник у першій пол. ХХ ст.

Угорські геополітичні комбінації у Другій світовій війні.

Угорська політика щодо України на сучасному етапі.


Основні поняття: “санітарний кордон”, буферна держава, Карпатська Українська держава, русини, Тріанонський договір, ірредентська політика, Договір про основи добросусідства та співробітництва.


Доповіді:


1. Угорська революція 1956 р. як провісник кризи радянського тоталітаризму.

2. Угорські впливи у Закарпатті.


Есе:


Участь Угорщини у Другій світовій війні.

Діяльність Угорщини в роботі Вишеградської групи.

Взаємини України та Угорщини в гуманітарній сфері.

Система підтримки зв’язків угорців з етнічною батьківщиною.

Закон про статус закордонного угорця та проблема подвійного громадянства.

Угорська діаспора в Україні.

Діяльність Карпатського єврорегіону.

Угорські політичні партії на Закарпатті.

Угорські організації в Україні.

Система угорської освіти на Закарпатті.


Література:


Бабкіна О. В. Демократичні детермінанти трансформації політичного життя України у світлі уроків угорської революції 1956 р. та української революції 2004 р. // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї, 2009, Вип. 18, с. 201-209.

Бабкіна О. Реалії сучасної Угорщини // Політика і час, 2004, № 4, с. 85-87.

Брусиловська О. У пошуках місця під сонцем. Відносини України з країнами Східної та Центральної Європи: крізь призму наукових досліджень та реальної політики // Політика і час, 2005, № 8, с. 64-73.

Віднянський С. В. Угорська революція 1956 р.: початок краху прорадянських тоталітарно-комуністичних режимів // Сучасна українська політика. Політологи та політики про неї, Спецвипуск: Європейська перспектива, 2009, с. 89-104.

Дем’янець В. Реалізація політики Угорщини щодо вступу в НАТО // Нова Політика, 2000, № 1, с. 13-16.

Зарицький О. В-4+ // Зовнішні справи, 2008, липень, с. 18-21.

Махош Чилла. Партийная система в посткоммунистической Венгрии (1990-1994 гг.) // Вестник Московского университета, Сер. 12, Полит. Науки, 1998, № 1, с. 92-102.

Остапець Ю., Сорока М. Становлення і розвиток партійної системи Угорської Республіки (1989-2006 рр.) // Вісник Ужгородського університету, Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. Вип.7-8, 2007, с.164-185.

Савойська С. Етнонаціональна проблема русинства в контексті мовно-політичних конфліктів // Політичний менеджмент, 2009, № 1, с. 64-72.

Cорока М. Особливості формування коаліційних урядів в Угорській республіці // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія., Вип. 9, 2008, с. 159-165.

Ткач Д. Будапешт: гаряча осінь 2006 року // Політика і час, 2006, № 11, с. 28-34.

Товт М. Динаміка розвитку суспільно-політичної системи Угорщини: вибори, місцева демократія, громадянське суспільство // Тищенко Ю. Моделі політичної комунікації: політичні партії та громадянське суспільство / Ю. Тищенко, П. Байор, М. Товт, С. Горобчишина; УНЦПД.- К., 2010.- с. 66-100.

Товт М. Проблеми розвитку угорської національної меншини в Україні // Нова політика, 1997, № 3, с. 24-29.

Українська державність у ХХ столітті. Історико-політологічний аналіз.- К., 1996, Україна в концепціях і доктринах Угорщини, с. 163-176.

Чекаленко Л. Країни Центрально-Східної Європи у зовнішній політиці української держави // Нова політика, № 5, с. 2-9.


Тема 4. Україна та ”українське питання” в політиці Чехословаччини.


План:


1. Утворення Чехословацької республіки та ”українське питання”.

2. Закарпатська Україна у роки Другої світової війни та в післявоєнний період.

3. Незалежна Україна в зовнішній політиці Чехії і Словаччини.


Основні поняття: “український сепаратизм”, “Мала Антанта”, “Підкарпатська Русь”, Договір про взаємну допомогу, Мюнхенська змова, ”українська держава в Карпатах”, Договір про дружбу, взаємодопомогу і післявоєнне співробітництво, Договір про Закарпатську Україну, Українська національна рада Пряшівщини (УНРП), політика словакізації, Договір про дружбу та співробітництво, Договір про дружні відносини та та співробітництво, Центральноєвропейська ініціатива, Вишеградський блок.


Доповіді:


1. “Мюнхенська зрада” та її наслідки.

2. Оксамитова революція в Чехословаччині та її наслідки.


Есе:


Політика ”умиротворення агресора” та її наслідки.

Розпад Чехословацької Республіки і утворення Чехії та Словаччини.

Діяльність Чехії в роботі Центральноєвропейської ініціативи.

4. Становище українців у Чехії.

5. Становище українців в Словаччині.

6. Чехи та словаки в Україні.


Література:


Брусиловська О. У пошуках місця під сонцем. Відносини України з країнами Східної та Центральної Європи: крізь призму наукових досліджень та реальної політики // Політика і час, 2005, № 8, с. 64-73.

Зарицький О. В-4+ // Зовнішні справи, 2008, липень, с. 18-21.

Зарицький О. Cучасна внутрішньополітична ситуація у Чехії та уроки новітньої історії // Політика і час, 2006, № 11, с. 34-38.

Зеленько Г. Вишеградська четвірка матиме на заході те, що заробить на сході // Політика і час, 2005, № 2, с. 38-47.

Зеленько Г. Політична “матриця” громадянського суспільства (Досвід вишеградської групи та України).- К., 2007.

Кічера Н. Етноідентифікаційні моделі напрямків русинства в Словацькій республіці в історичній ретроспективі // Cучасна українська політика, 2010, Вип. 21, с. 316-324.

Ключкович А. Парламентські вибори 2010 р. в Чеській Республіці та Словачиині: аналогії та особливості // Науковий Вісник Ужгородського університету, Сер. Політологія. Соціологія. Філософія, Вип. 15, 2010, с. 76-81.

Ковалишин Л. За Ямбурзьким рахунком // Зовнішні справи, 2007, листопад, с. 48-49.

Маначинський О. Викрутаси – 38. 70 років потому (Боротьба за мир чи пролог світової трагедії?) // Зовнішні справи, 2008, вересень, с. 48-51.

Марадик Н. В. Становлення і розвиток парламентаризму в Чеській Республіці // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї, 2010, Вип. 19, с. 457-476.

Новак-Каляєва Л. Політичний спектр опозиції, стратегія і тактика опозиційних сил напередодні ”оксамитової” революції в Чехословачиині (1987-1989 рр.). // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. Збірник наукових праць.- Львів: Вид-во Національного університету “Львівська Політехніка”, 2005, Вип. 16, с. 70-79.

Петрушка Н. Вплив парламентських виборів 2006 року на розвиток партійної системи Чеської республіки // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія., Вип. 9, 2008, с. 138-143.

Петрушка Н. Еволюція партійної системи Чеської республіки в умовах трансформації суспільства // Вісник Ужгородського університету, Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. Вип.7-8, 2007, с.195-201.

Петрушка Н. Консолідація демократії як ключовий етап демократичного транзиту: чеський досвід для українського суспільства // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія., Вип. 10, с.253-256.

Примуш М. Чеський політичний ландшафт у кінці 90-х років // Нова політика, 2001, № 4, с. 34-37.

Стативка А. Чехія-Словаччина: нова якість двосторонніх відносин // Політика і час, 2006, № 3, с. 3-9.

Українська державність у ХХ столітті. Історико-політологічний аналіз.- К., 1996, Україна та “українське питання” в політиці Чехословаччини, с. 177-198.

Фролов В. Политические силы в постсоциалистических обществах. Чехия и Словакия // Общественные науки и современность, 1993, № 2.

Чекаленко Л. Країни Центрально-Східної Європи у зовнішній політиці української держави // Нова політика, № 5, с. 2-9.

Шимов Я. В. Гражданское общество и правящая элита в переходный период: чешский вариант // Полис, 2001, № 3, с. 149-160.

Що засвідчили вибори в Чехії? // Віче, 2002, № 9.


Тема 5. Україна в румунських зовнішньополітичних концепціях.


План:


Політика Румунії щодо Північної Буковини у роки Першої світової війни та в міжвоєнний період.

Геополітичні проекти Румунії в Другій світовій війні та повоєнні роки.

Суперечності розвитку сучасних румунсько-українських відносин.


Основні поняття: “Велика Румунія”, “історичне право” Румунії, Трансністрія, “конституанта”, “Конгрес буковинського народу”, “Румунія для румунів”, Троїстий пакт, ”простір безпеки” Румунії, “незалежна політична лінія”, ”нова історична теорія”, теорія “континуїтету” румунської історії в Карпатсько-Дунайському басейні, політика ”малих кроків”.


Доповіді:


1. Українсько-румунські суперечності щодо о. Зміїний.

2. Проблема Придністров’я в україно-румунських стосунках.


Есе:


Шлях Румунії до Європейського Союзу.

Міжнародна політика Румунії щодо дельти Дунаю.

Румунська діаспора в Україні.

Українці в Румунії.

Транскордонне українсько-румунське співробітництво.


Література:


Аблазов І. Фолклендський сценарій для України? // Зовнішні справи, 2007, листопад, с. 40-47.

Брусиловська О. У пошуках місця під сонцем. Відносини України з країнами Східної та Центральної Європи: крізь призму наукових досліджень та реальної політики // Політика і час, 2005, № 8, с. 64-73.

Герасимчук С. Придністровський заморожений конфлікт: від війни до референдуму // Політика і час, 2006, № 10, с. 27-30.

Гончаров О. За рахунок внутрішніх резервів і зовнішніх можливостей. Транскордонне співробітництво і єврорегіоні “Нижній Дунай” // Політика і час, 2004, № 5, с. 14-21.

Єнін Є. Придністровське врегулювання на тлі інтересів України // Зовнішні справи, 2008, грудень, с. 35-38.

Єнін Є. В. Придністровський конфлікт: чинники існування напруги // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї, 2010, Вип. 20, с. 449-457.

Єременко С. Захід відкриває для себе Чорноморський регіон. З міжнародного семінару в Бухаресті // Політика і час, 2004, № 12, с. 35-40.

Капітоненко М. Регіональне лідерство України: випробування Придністровським конфліктом // Зовнішні справи, 2008, січень, с. 32-35.

Кіш Є. Новий кордон – нова модель відносин. Інтеграція країн Центральної Європи до ЄС: геополітичні наслідки для України // Політика і час, 2004, № 6, с. 65-73.

Коломієць П. З Чорного моря – в Дунай // Політика і час, 2004, № 1, с. 25-30.

Котик В. Конституція як інструмент (досвід Румунії в конституційному забезпеченні інтеграційних процесів) // Зовнішні справи, 2008, січень, с. 42-45.

Круглашов А., Петрова І. Хронічна криза Придністров’я. Чи допоможуть задавненому конфлікту ліки європеїзації? Політика і час, 2006, № 4, с. 44-59.

Кулик В. Придністров’я: чергові закулісні маневри // Зовнішні справи, 2010, № 7-8, с. 34-35.

Левусь Д., Турган О. Точка неповернення. Наскільки далеко розійшлися Придністров’я та Молдова та чи стає через це Придністров’я ближчим до України // Зовнішні справи, 2008, серпень, с. 34-37.

Маначинський О. Україна-Молдова: за лаштунками партнерства // Політика і час, 2005, № 6, с. 18-26.

Остапець Ю. Методологія дослідження еволюції партійних систем в перехідних суспільствах (на прикладі Румунії) // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія., Вип. 9, 2008, с. 129-133.

Парфенов О. На порозі нової доби взаємин? Політичний вимір українсько-румунських відносин на рубежі ХХ-ХХІ століть // Політика і час, 2005, № 2, с. 16-24.

Парфенов О. Українсько-румунський діалог: без права на помилку // Політичний менеджмент, 2005, № 4, с. 141-146.

Пінцак В. Політика України у врегулюванні придністровського конфлікту // Нова політика, 2002, № 2, с. 25-28.

Пінцак В. Робити його територію вільною від закону. Добровольчий рух у Придністров’ї та Україна // Політика і час, 2005, № 9-10, c. 70-76.

Плаксенко М. Інтернаціоналізація придністровського конфлікту // Політика і час, 2006, № 9, с. 30-34.

Рендюк Т. Шлях Румунії до Європейського Союзу: досвід, проблеми, перспективи // Політика і час, 2007, № 2.

Скляр А. Позиція України і Румунії щодо транскордонного аспекту відновлення ГСХ ”Дунай- Чорне море” та його впливу на дельту Дунаю // Зовнішні справи, 2010, № 7-8, с. 30-33, № 9-10, с. 38-40.

Стьопкін Є. Дунайський вузол. Економічні, правові та екологічні проблеми дельти великої європейської ріки // Політика і час, 2005, № 1, с. 64-75.

Трюхан М., Трюхан В., Кондратюк О. Релевантні обставини (визначення протяжності берегової лінії північно-західної частини Чорного моря) // Зовнішні справи, 2008, вересень, с. 33-35.

Українська державність у ХХ столітті. Історико-політологічний аналіз.- К., 1996, Україна в румунських зовнішньополітичних концепціях, с. 199-212.

Чекаленко Л. Країни Центрально-Східної Європи у зовнішній політиці української держави // Нова політика, № 5, с. 2-9.


Тема 6. Україна в зовнішній політиці Туреччини.


План:


Турецько-українські контакти періоду Першої світової війни та повоєнні роки.

Радянська Україна у зовнішній політиці Туреччини.

Турецько-українські відносини на сучасному етапі.


Основні поняття: Декларація Таалат-бея, Анкарський договір, Договір про дружбу і співробітництво, Декларація про Чорноморське економічне співробітництво, кримські татари.


Доповіді:


1. Євроатлантичні устремління зовнішньої політики Туреччини.

2. Кримський півострів і україно-турецькі стосунки.


Есе:


Особливості геостратегічного становища Туреччини.

Проблема курдів у внутрішній політиці Туреччини.

Боротьба Туреччини проти ісламського фундаменталізму.

Турецько-кіпрський конфлікт.

Чорноморська політика Туреччини.


Література:


Богомолов О., Данилов С., Семиволос І. Партія визволення. Від чого? Розвиток політичного ісламу в Криму в 1990-х-2000-х роках // Політика і час, 2006, № 1, c. 76-87.

Долгов І., Зварич В. “Передова країна” у пошуку своєї ідентичності. Проект США ”ширший Близький Схід”: перспективи для Туреччини // Політика і час, 2004, № 7-8, с. 61-71.

Побережний В. Туреччина у зовнішній політиці України // Нова політика, 2001, № 3, с. 29-34.

Полтораков О., Вагабов Т. “Турецький гамбіт”: втрати на Заході – виграші на Сході // Зовнішні справи, 2010, № 7-8, с. 36-39.

Семиволос І. Нова стратегія Туреччини: Ірак як передчуття // Зовнішні справи, 2007, грудень, с. 48-50.

Сергійчук Б. Потрапити до десятки. Вибори в Туреччині та перспективи розвитку українсько-турецьких відносин // Зовнішні справи, 2007, жовтень, с. 40-43.

Токовий П. Енергетичний центр Європи змістився до Туреччини // Політика і час, 2006, № 9, с. 45-47.

Українська державність у ХХ столітті. Історико-політологічний аналіз.- К., 1996, Україна в зовнішній політиці Туреччини, с. 213-224.

Шишкіна В. Всупереч традиційному погляду. Історико-політичні підстави українсько-турецького партнерства // Політика і час, 2005, № 5, с. 84-95.


Тема 7. Україна в стратегічних планах Німеччини.


План:


Україна у політиці німецько-австрійського блоку.

Гітлерівська концепція завоювання життєвого простору та Україна.

Cхідна зовнішньополітична стратегія ФРН.


Основні поняття: Пангерманська ліга, ”українська ідея” П. Рорбаха, “український П’ємонт”, протекторат, персональна унія, “материнська земля”, “життєвий простір”, план ”Барбаросса”, план Розенберга, генеральний план ”Ост”, ”холодна війна”, Берлінський мур.


Доповіді:


1. “Українське питання” в політиці Німеччини у рок