Реферат: Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет імені григорія сковороди

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ


О.М.Сергійчук, В.І.Скутіна, Н.П.Онищенко


ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ У ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ


Навчально-методичний посібник для студентів, магістрантів педагогічних університетів


Переяслав-Хмельницький, 2005


ББК 74.58.+74.262

УДК 378.147.88. (075.8)


Рекомендовано до друку вченою радою Переяслав-Хмельницького
Державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди
(протокол № від березня 2005 року).


Рецензенти:
С.О.Нікітчина, доктор педагогічних наук, академік МАБЖ,
професор, завідувач кафедри дошкільної педагогіки та методики навчання

Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету

імені Григорія Сковороди


М.Я.Антонець, кандидат педагогічних наук, професор,

старший науковий співробітник

лабораторії історії педагогіки інституту

педагогіки АПН України


Сергійчук О.М., Скутіна В.І., Онищенко Н.П.


Організація педагогічної практики у педагогічному університеті: Навчально-методичний посібник для студентів, магістрантів педагогічних університетів. – Переяслав-Хмельницький, 2005. –


Методичний посібник висвітлює теоретичні та практичні основи планування, проведення і підведення підсумків педагогічних практик студентів історичного, економічного, природничо-географічного, педагогічно-індустріального, філологічного факультетів та факультетів іноземних мов та фізичного виховання. Розкриваються вимоги до всіх видів практик та рекомендації щодо їх реалізації.

Дана розробка адресована для студентів та викладачів вищих навчальних закладів, вчителів загальноосвітніх шкіл та гімназій.


ISBN ББК 74.58.+74.262
Зміст Вступ 4 - 5

Загальні положення та обов’язки суб’єктів практики 6 - 7


Програма з психолого-педагогічної практики 8 – 15


Робоча програма з навчально-виробничої практики 16 –


Робоча програма з навчально-виробничої практики

(для педагогічно-індустріально факультету)

Програма з переддипломної практики


Методичні рекомендації до проведення педагогічної

практики з питань управління освітою


Педагогічна практика у ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації


Робоча програма зі стажиської практики


Підсумки педагогічної практики



Вступ

На сучасному етапі розвитку українського суспільства стверджується стратегія стабільного розвитку освіти і науки, що забезпечує розвиток фізичних, інтелектуальних, моральних сутнісних сил особистості, її самоствердженню і самореалізації. Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, освіта являє собою стратегічну основу розвитку особистості, суспільства, нації і держави, є запорукою майбутнього, найбільш масштабною і людиноємною сферою суспільства, засобом відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу.

Одним із основних елементів системи професійної підготовки майбутнього вчителя є педагогічна практика. З огляду на це, актуальним є вирішення питань організаційно-методичного забезпечення педагогічної практики студентів педагогічного університету.

Частковому вирішенню цих питань сприяє пропонований навчально-методичний посібник, що включає програми з педагогіки для всіх видів педагогічної практики; методичний матеріал, який забезпечує виконання педагогічних завдань, зразки виконання й оформлення завдань педагогічної практики студентами.

Педагогічні завдання спрямовані на формуванння у студентів-практикантів умінь і навичок як цілеспрямованих педагогічних спостережень і організації навчально-виховного процесу, так і аналізу одержаних результатів. Зміст педагогічної практики студентів визначається змістом їхньої професійної підготовки. В аспекті педагогічної підготовки діяльність студентів під час виконання програм різних видів педагогічної практики спрямовується на вирішення наступних завдань:

Навчитися розглядати й аналізувати співвідношення між теоретичними положеннями дидактики, теорії і методики виховання з організації навчально-виховного процесу та практичною роботою вчителя-предметника і класного керівника.

Формувати уміння та навички спостереження й аналізу організації навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

Удосконалювати власні професійні уміння й навички, здобувати нові знання.

Формувати вміння самоаналізу й самокорекції власної професійної діяльності.

Удосконалювати і коректувати професійні вміння педагогічного спілкування.

Пропонований посібник може бути використаний викладачами вищих педагогічних закладів освіти як методичний матеріал під час підготовки і проведення усіх видів педагогічної практики, студентами вищих навчальних закладів у процесі вивчення циклу педагогічних дисциплін та проходження педагогічної практики у різних закладах освіти, іншими працівниками освіти, які цікавляться проблемами організації й проведення педагогічної практики студентів різних факультетів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.



^ Програма психолого-педагогічної практики

розділ "Дидактична практика"


Вступ

Дидактична практика проводиться після вивчення розділу "Теорія навчання" курсу "Педагогіка".

Тривалість педагогічної практики – від 1 до 2 тижнів.

Базою проведення практики є загальноосвітні школи міста.

Керівниками та методистами практики від кафедри педагогіки призначаються викладачі, старші викладачі з науковими ступенями і стажем роботи не менше 3-х років та досвідом роботи в школі.

^ Мета та завдання практики
Основна мета психолого-педагогічної практики – закріпити і поглибити знання студентів з теорії навчання та психології, забезпечити зв'язок теоретичних знань із реальним навчально-виховним процесом школи.

^ Основні завдання дидактичної педагогічної практики:

поглибити знання студентів з теорії навчання;

забезпечити зв'язок теоретичних знань з дидактики із реальним навчальним процесом і навчити студентів застосовувати їх на практиці;

озброїти практикантів уміннями і навичками спостерігати педагогічні явища, аналізувати їх та формулювати педагогічно виправдані висновки;

формувати у студентів психологічну готовність до педагогічної праці;

виховувати у студентів любов і повагу до майбутньої професії.


Зміст практики

Організаційна робота:

участь у настановчій конференції з питань змісту і організації практики;

участь в нарадах з керівниками практики і методистами;

складання індивідуального плану роботи студента;

ведення щоденника психолого-педагогічної практики, зокрема розділу "Дидактичний аналіз уроку";

участь в обговоренні проведених вчителем уроків;

участь у підсумковій конференції з педагогічної практики, захист педагогічної практики.


Ознайомлення та робота з нормативними документами, науково-методичною літературою:

з навчально-методичною та науковою літературою;

з навчальними планами зі спеціальності;

з календарно-тематичним плануванням вчителя.

Навчально-методична робота:

відвідування та аналіз уроків (за фахом), проведених вчителем згідно розкладу (дидактичний аналіз уроку);

відвідування та аналіз роботи гуртка;

відвідування та аналіз роботи факультативу;

відвідування індивідуальних консультацій згідно графіка у методиста.


Залікова документація:

Індивідуальний план роботи студента-практиканта.

Щоденник педагогічної практики.

Розгорнутий дидактичний аналіз уроку.

Ознайомлення з критеріями оцінювання знань, умінь та навичок учнів з даного предмета за фахом (конспект).

Звіт про проходження педагогічної практики.

^ ОРІЄНТОВАНА РОБОЧА ПРОГРАМА З ДИДАКТИЧНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ


№

п/п

Зміст

Практики

Форми роботи

Форми

виконання

Рекомендована

література

1.

Знайомство зі школою, з організацією навчально-виховного процесу.

Тема: Ознайомлення з календарно-тематичним плануванням та поурочними планами. Реалізація дидактичних принципів навчання на уроках (відповідно до обраного фаху).

Бесіда з директором школи. Знайомство з планами роботи вчителя-предметника. Мета відвідування уроків вчителя: реалізація триєдиної мети уроку, реалізація дидактичних принципів навчання на уроках.

Бесіда з учителем-предметником.

Складання календарно-тематичного плану на одну тему. Ведення щоденника практики. Дидактичний аналіз уроків.

Н.Є.Мойсеюк. Педагогіка: Навч. посібник. – К., 2001. – 608с.;

В.В.Ягупов Педагогіка:Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003. – 560с.



2.

Тема: Типи і структура уроків.

Відвідування та аналіз уроків вчителя у середніх і старших класах. Мета відвідування уроку. Аналіз уроку: тип, структура уроку, підсумок уроку, рекомендації що до структурування уроку. Обговорення уроку з визначенням типів уроків. Бесіда з учителем та методистом.

Записи у щоденнику педпрактики.


М.М.Фіцула Педагогіка: Навч. посібник. – К., 2001. – 528с.


3.

Загальні методи та засоби навчання.

Використання на уроках різних засобів навчання. Закріплення знань студентів з теми: "Поняття методів навчання та їх класифікація".

Які методи та засоби навчання використовувались під час проведення уроків? Виготовлення роздаткового або дидактичного матеріалу за завданням учителя.

Фібула М.М. Педагогіка: Навч. посібник.–

К., 2003. – 528 с.

4.

Контроль навчально-пізнавальної діяльності. Тематичний облік знань, умінь та навичок..

Знайомство з нормами оцінювання знань, умінь та навичок учнів. Дидактичний аналіз уроків. Вивчення тематичного обліку занять учнів.

Ознайомитись з нормами оцінювання знань учнів з даної спеціальності. Дидактичний аналіз уроків у щоденник.

І.В.Зайченко Педагогіка: Навч. посібник. – Чернігів, 2003. – 528с.

5.

Робота гуртків та факультативів. Організація позаурочної та позакласної виховної роботи з учнями. Ознайомлення зі специфікою діяльності керівника гуртка, факультатива.


Знайомство з планом роботи гуртків чи факультативів з даної спеціальності. Відвідування заняття гуртка чи факультативу.


Ознайомитись з планом роботи гуртка чи факультативу зі спеціальності.




6.

Учитель у сучасній школі.

Підсумкове заняття. Підготовка до написання звіту з педпрактики.

Прес-конференція у школі.






Пояснення до змістової частини деяких документів педагогічної практики


1. Оформлення щоденника

з психолого-педагогічної практики


У період практики студент веде щоденник, який свідчить про виконання студентом практикантом свого індивідуального плану, про обсяг і зміст виконаної роботи, про щоденне навантаження практиканта.

У щоденнику записуються відомості про школу: адреса, телефони, відомості про дирекцію школи, прізвища вчителів, які є керівниками практики базової установи; відомості про методистів кафедр університету; відомості про клас: список учнів класу, обов’язки учнів у класі, актив класу; розклад дзвінків та уроків (відомості записуються в послідовності на сторінках щоденнику).

Зміст відвіданих уроків фіксується у такому порядку:

1. Дата.

2. Клас, назва предмета.

3. Тема.

4. Мета уроку.

5. Мета відвідування уроку.

№
п/п
Зміст навчально-виховного
процесу

Дидактич-

ний аналіз уроку

Пихологіч-

ний аналіз

уроку

Валеологіч

ний аналіз

уроку

















Висновки (загальний висновок по меті відвідування).


^ 2. Індивідуальний план роботи студента-практиканта

з психолого-педагогічної практики

на період з _____ по _______________.


Індивідуальний план роботи студента-практиканта є одним із основних документів практиканта на весь період проходження ним практики. У ньому в календарній послідовності зазначаються всі заплановані види діяльності студента-практиканта, пропозиції, зауваження методистів, учителів. До них входять такі розділи:

Вивчення шкільної документації.

Навчальна робота (відвідування і обговорення уроків за фахом). Дидактичний аналіз уроків у щоденнику. Розгорнутий дидактичний аналіз уроку.

Робота гуртків та факультативів. Ознайомлення зі специфікою діяльності керівника гуртка та факультативу.

Виконання завдань з психології.

Виконання завдань з шкільної гігієни.

Опрацювання рекомендованої літератури.

Наукова робота. Підготовка практичного матеріалу для курсових робіт.

Індивідуальний план перевіряється і затверджується методистом (груповим керівником), в перші дні психолого-педагогічної практики.


№ п/п

Зміст роботи

Термін виконання

Відмітка про

виконання



^ 3. Схема дидактичного аналізу уроку


Загальні відомості:

дата, школа, клас, предмет; прізвище, ім'я по батькові вчителя; тема і мета уроку;

місце проведення уроку (класна кімната, кабінет, лабораторія, майстерня);

кількість учнів, присутніх на уроці;

гігієнічні умови в класі: чистота, освітленість приміщення, провітрення, шумові подразники (на вулиці, в коридорі, в класі);

готовність учнів до уроку;

підготовка обладнання, технічних засобів та наочних посібників до уроку.

Організаційна частина і початок уроку:

привітання, організація класу до навчальної роботи, відновлення порядку та дисципліни після перерви;

Тема і мета уроку:

дидактична оцінка уроку з точки зору постановки цілей і завдань уроку. Чи мотивує вчитель тему і мету уроку;

Тип і структура уроку:

обраний тип уроку, відповідність типу уроку його дидактичній меті;

відповідність структури уроку обраному типу, чи є відхилення від встановленої структури уроку, чим вони викликані;

послідовність окремих етапів уроку;

раціональність часу по етапах уроку;

забезпечення цілісності і завершеності уроку.

Перевірка виконання домашнього завдання:

форми і методи перевірки та їх педагогічна доцільність;

охопленість учнів перевіркою домашнього завдання;

результати перевірки домашнього завдання, оцінювання знань, умінь та навичок учнів.

Зміст уроку:

відповідність змісту уроку навчальній програмі;

науковість змісту уроку;

виховна спрямованість змісту уроку, чи достатньо повно використано з виховною метою зміст навчального матеріалу і в аспекті якого напрямку виховання.


Принципи навчання:

які закономірності та принципи навчання були реалізовані на уроці? (принципи наочності, самостійності навчання, зв’язку теорії з практикою);

спрямованість навчання на вирішення завдань гармонійного розвитку особистості, здійснення розвиваючого і виховного принципів у навчанні;

врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів у навчанні;

чи здійснювалась диференціація навчання на уроці, в чому це проявлялося (у змісті навчання, методах роботи з учнями, об’ємі домашніх завдань тощо).


Методи, засоби і форми навчання:

яка система загальних методів навчання застосована на уроці;

доцільність та ефективність використаних методів і прийомів навчання;

чи застосовувались на уроці методи стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів, методи організації самостійної роботи учнів;

які методи переважають у роботі вчителя: репродуктивні чи проблемно-пошукові, взаємозв’язок репродуктивної і творчої роботи учнів на уроці;

засоби навчання на уроці, мета та доцільність застосування основних засобів навчання (слово вчителя, наочні засоби, технічні засоби навчання);

які форми навчальної діяльності учнів та їх різновиди використані на уроці (індивідуальні, групові, колективні, фронтальні).


Контроль навчально-пізнавальної діяльності учнів:

на яких етапах здійснювався контроль знань, умінь та навичок учнів?

які методи контролю і самоконтролю знань застосовані на уроці;

яка кількість учнів охоплена у процесі контролю знань;

чи дотримані педагогічні вимоги до оцінювання знань учнів;

норми оцінювання знань, умінь та навичок.


Поведінка вчителя та учнів на уроці:

поведінка учнів на уроці, чим вона визначається;

наявність свідомої дисципліни на уроці, чи здійснюється спеціальна організація поведінки учнів із виховною метою;

поведінка вчителя, його організаторські і комунікативні здібності, уміння володіти класом, організувати роботу учнів, темп роботи вчителя (жвавий, рішучий чи повільний, байдужий);

вплив поведінки вчителя та учнів на ефективність процесу навчання.


Закінчення та підсумок уроку:

коли і як було оголошено домашнє завдання учням, готовність учнів до виконання домашнього завдання;

чи здійснювалась диференціація та індивідуалізація домашнього завдання учнів;

чи були підведені підсумки уроку.


Результати уроку, загальні висновки:

дидактична оцінка уроку з точки зору досягнення цілей і завдань уроку;

якість знань, умінь і навичок учнів, розвиваюче і виховне значення уроку;

позитивний педагог, досвід у роботі вчителя;

пропозиції щодо підвищення ефективності даного уроку.



^ 4. Звіт про проходження дидактичної практики

Студента ________курсу _____________________________________
(прізвище, ім'я, по-батькові)


Коротка характеристика школи і навчально-методичної бази.

2. Кількість відвіданих занять у вчителя школи, з предмета, що запозичене з їх досвіду і що було використано вже в період педпрактики? Як виконана програма з дидактичної практики.

3. Які дидактичні засоби були виготовлені за завданнями учителя? Яка робота була виконана для обладнання навчальних кабінетів?

4. Яка позакласна робота проводилася з учнями?

5. Наукові дослідження, проведені в школі за час педпрактики.

Пропозиції щодо покращення педпрактики в наступні роки. Загальні враження про практику.

_______________ _________________________ __________

(підпис) (прізвище) (дата)


^ РОБОЧА ПРОГРАМА З НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

розділ "Виховна практика"


Вступ

За навчальним планом факультетів навчально-виробнича педагогічна практика студентів проводиться на ІV курсі. Тривалість педагогічної практики 6 тижнів.

Базою проведення практики є загальноосвітні школи міста І-ІІІ ступенів та гімназії.

Методистами практики є викладачі, старші викладачі з відповідних дисциплін та викладачі з науковими ступенями і стажем роботи не менше 3-х років.

Мета практики – закріпити і поглибити знання студентів з теорії виховання, забезпечити зв'язок теоретичних знань із методики виховної роботи з реальним виховним процесом школи.

Керівництво навчально-виробничою практикою: групи студентів розподіляються у школи міста, за кожною школою не менше шести-восьми студентів. Усі студенти розподіляються між класами і прикріплюються до найбільш досвідчених класних керівників школи.

Під час даної практики студенти проводять таку організаційну роботу:

складають індивідуальний план роботи та працюють за ним;

визначають триєдину мету уроку та розробляють конспекти уроків;

сприяють гармонійному розвитку учнів, відбираючи для цього конкретний зміст і засоби педагогічного впливу;

формують учнівський колектив, створюють умови для розвитку навчальної діяльності учнів;

підтримують у класі сприятливий психологічний клімат, забезпечують охорону здоров'я учнів;

забезпечують ефективні педагогічні умови для успішного навчання та виховання учнів.


Навчально-виробнича практика проводиться в три періоди:

1). ознайомчий – студенти ознайомлюються із школою, класом, учнями і вчителями, спостерігають за навчально-виховним процесом у закріпленому класі; складають авторську концепцію плану розвитку школярів на період практики, обґрунтовують її теоретично – це протягом першого тижня;

2). пробний – студенти розробляють систему уроків з фахових дисциплін та проводять пробні уроки, враховуючи при цьому вибір методів навчання і виховання, вікові та індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку учнівського колективу, щоб досягти поставленої мети уроку;

3). заліковий – студенти проводять залікові уроки, дотримуючись виконання триєдиної мети уроку.


Основні завдання виховної практики:

1). Вивчити конкретні умови організації педагогічного процесу у школі, визначити своє місце в ньому, скласти перспективний план роботи на період практики. Індивідуальний план повинен включати всі напрями роботи, зокрема, вивчення виховного аспекту навчально-виховного процесу закріпленого класу, вивчення системи виховних впливів на учнів, проведення навчально-виховної і дослідницької роботи.

2). Відвідати і обговорити уроки вчителів, звернути увагу на планування та реалізацію виховної мети уроків, що дозволить студентам усвідомити і побачити в дії цілий ряд теоретичних положень теорії виховання, з якими вони ознайомилися в процесі вивчення загальної педагогіки.

3). Навчитись визначати освітню, виховну, розвиваючу мету уроку, складати конспекти уроків і проводити уроки, дотримуючись порад вчителя, методистів зі спеціальності та методиста з педагогіки, враховуючи при цьому вибір методів виховання (методів формування свідомості, стимулювання діяльності та поведінки, контролю та аналізу ефективності виховання та ін.).

4). Сформувати уміння та навички аналізу виховного аспекту уроку;

5). Сформувати уміння планувати освітню, розвиваючу, виховну мету уроку та реалізувати її у процесі проведення пробних уроків;

6). Ознайомитись з особливостями планування та основними напрямками роботи класних керівників за такими аспектами:

реалізація загальної мети і завдань виховання;

аналіз планування виховної роботи класного керівника з урахуванням актуальних напрямків формування особистості на сучасному етапі розбудови національної школи (морально-духовне, патріотичне, трудове, естетичне, екологічне, національне, фізичне, формування здорового способу життя);

проаналізувати систему виховної роботи класного керівника;

формувати уміння враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів та рівень сформованості колективу у процесі навчально-виховної роботи з учнями;

поєднання колективних групових та індивідуальних форм виховання;

ознайомитись з плануванням, організацією, проведенням та аналізом виховного заходу;

сформувати уміння аналізувати виховний захід.


Виконуючи такі завдання, студенти здійснюють педагогічний аналіз досвіду роботи вчителя-предметника та класного керівника.


Документація:

Індивідуальний план роботи (окремий розділ "Виховна практика").

Щоденник з педагогічної практики.

Авторська програма календарно-тематичного планування з виховної роботи у закріпленому класі (на місяць).

Аналіз виховного аспекту 1 уроку.

Аналіз відвіданого виховного заходу за схемою.

Звіт.


Пояснення до змістової частини деяких документів педагогічної практики


1. Аналіз виховного аспекту уроку.

Загальні відомості:

дата, школа, клас, предмет, тема і мета уроку;

місце проведення уроку (класна кімната, лабораторія, майстерня);

кількість учнів, присутніх на уроці;

Організаційна частина уроку і початок уроку:

привітання, організація класу з точки зору підготовки до навчальної роботи, відновлення порядку та дисципліни після перерви.

Тема і мета уроку:

педагогічна оцінка уроку з точки зору постановки і виконання виховних цілей уроку;

чи мотивує вчитель тему і мету уроку (зокрема, виховну мету уроку).

Зміст уроку:

виховна спрямованість уроку, чи достатньо повно використано з виховною метою зміст навчального матеріалу і якого напрямку виховання (розумового, національного, морально-духовного, екологічного, трудового, фізичного тощо).

^ Принципи виховання:

які закономірності та принципи виховання були реалізовані на уроці? (принципи виховання в праці, зв'язок виховання з життям, поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього, виховання особистості в колективі, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів);

чи відбувалась спрямованість навчання на вирішення завдань гармонійного розвитку особистості, чи здійснювались розвиваючий і виховний аспекти на уроці;

чи враховувались вікові та індивідуальні особливості учнів під час проведення виховної мети уроку.

Методи виховання:

яка система загальних методів виховання застосована вами уроці;

доцільність та ефективність використаних методів і прийомів виховання;

чи застосовувалися на уроці методи стимулювання діяльності та поведінки учнів та методи формування суспільної поведінки (зокрема, педагогічна вимога, створення виховних ситуацій тощо).

чи застосовувалися методи формування свідомості особистості, мета та доцільність їх застосування як основних методів виховання (бесіда, роз’яснення, лекція, диспут, приклад тощо).

Поведінка вчителя та учнів на уроці:

поведінка колективу учнів на уроці, чим вона визначається?

наявність свідомої дисципліни на уроці, чи здійснювалась спеціальна організація поведінки учнів з виховною метою;

поведінка вчителя, його організаторські і комунікативні здібності, уміння володіти класом.

Результати уроку, загальні висновки:

чи досягнута виховна мета уроку та поставленні завдання?

якість ЗУН учнів, розвиваюче і виховне значення уроку;

позитивний досвід у роботі вчителя;

пропозиції щодо покращення ефективності виховної мети уроку.


^ 2. Схема аналізу виховного заходу:

Педагогічна доцільність проведення виховного заходу.

Актуальність, теми і завдань виховання. Відповідність віковим особливостям та рівню вихованості школярів.

Зміст виховного заходу та його структура.

Вступна частина, основна частина, заключення. Відповідність змісту, форм, методів і прийомів виховання меті та завданням виховного заходу. Формування педагогічної готовності учнів до сприйняття змісту виховного заходу та участі в ньому, позитивних мотивів діяльності. Відповідність змісту виховного заходу віку та рівню вихованості учнів, оптимальне співвідношення раціональної та емоційної складової, логічна послідовність викладу змісту виховання.

Ефективність застосованих форм та методів виховання.

Характеристика форм, методів, технічних засобів, обладнання, наочності.

Відповідність форм та методів виховання змісту виховного заходу, віковим

та індивідуальним особливостям учнів.

Організаційний аспект виховного заходу.

Чіткість основних елементів структури заходу – початку, основної частини,

заключної частини. Оптимальність тривалості заходу. Естетичність

оформлення виховного заходу. Чіткий розподіл обов’язків між учасниками

заходу.

Поведінка вчителя та учнів.

Організаторські здібності, емоційний стан педагога, педагогічний такт.

Уміння володіти увагою дітей, підтримувати дисципліну, викликати інтерес.

Рівень підготовленості педагога до проведення заходу, глибокі знання і

розуміння проблеми, вміння знайти її оптимальне рішення. Рівень

підготовленості учнів до виховного заходу. Активність, уважність,

зацікавленість, дисциплінованість. Рівень взаємодії і співробітництва

педагога та учнів. Керівна роль педагога у виховному процесі. Як було

організовано предметну діяльність школярів, їх активність та самостійність на всіх етапах заходу, чи відбувалось формування дружби, товаришування, відповідальності.

Результативність виховного заходу.

Який реальний результат виховного заходу, чи досягнуто поставленої мети, що зроблено корисного для учнів, для батьків, для суспільства. Загальне враження про виховний захід. Пропозиції щодо удосконалення процесу виховання.


^ 3. Звіт про проходження навчально-виробничої практики

Студента_______ курсу ____________________________

(прізвище, ім'я, по-батькові)

Коротка характеристика школи і навчально-методичної бази.

Кількість відвіданих занять у вчителя з предмета. Що запозичене з їх досвіду?

Кількість проведених уроків. Чи було досягнуто під час їх проведення виховного аспекту?

Які принципи виховання найчастіше застосовувалися під час проведення уроків?

Які методи виховання переважали під час проведення навально-виховного процесу у закріпленому класі на період практики?

Чи була досягнута виховна мета уроків?

Пропозиції щодо покращення навчально-виробничої практики в наступні роки. Як дана практика вплинула на студентів як педагога? (Загальні враження).

(дата) (підпис).

^ ПРОГРАМА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ

Вступ Переддипломна практика – завершальний етап практичної педагогічної підготовки студентів. Головна мета – узагальнення, систематизація і поглиблення загально-педагогічних знань, умінь і навичок, а також підготовка до виконання усіх функцій учителя і реалізації системи навчально-виховної роботи з учнями. Особливість цієї практики в тому, що студенти включаються в коло реальних проблем професійної праці вчителя, ознайомлюються з реальним змістом і обсягом цієї роботи. На відміну від попередніх практик переддипломна практика стає комплексною.

За навчальним планом факультетів переддипломна практика студентів проводиться на V курсі. Тривалість педагогічної практики 8 тижнів.

Базою проведення практики є загальноосвітні школи міста І-ІІІ ступенів, гімназії та інші загальноосвітні навчальні заклади за місцем проживання.

Методистами практики є викладачі, старші викладачі та викладачі з науковими ступенями кафедри педагогіки зі стажем роботи не менше 3-х років.

Мета практики:
Виконання обов'язків класного керівника у закріпленому класі:

проведення виховних годин, виховних заходів, класних-батьківських зборів, бесід з учнями та батьками, їх аналіз (враховуючи при цьому вибір методів навчання, вікові та індивідуальні особливості учнів, рівень їх розвитку).

Завдання практики:
Навчитися визначати рівень вихованості учнів у закріпленому класі;

Вивчити дитячий виховний колектив у закріпленому класі, подати характеристику колективу за поданою схемою;

Навчитися планувати навчально-виховну роботу класного керівника, аналізувати її, складати авторську концепцію плану розвитку школярів на період практики, обґрунтувати її теоретично;

Провести 4 пробних і один заліковий виховний захід, проаналізувати їх;

Розробити систему виховних заходів і бесід на період педагогічної практики і провести їх, враховуючи при цьому вікові та індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку учнівського колективу та вибір ефективних методів виховання;

Розробити і провести батьківські збори, дотримуючись методичних порад класного керівника, методиста з виховної роботи;

Організувати виховну та гурткову роботу з учнями на канікулах;

Проводити профорієнтаційну роботу у випускних класах.


Залікова документація:


1. Щоденник з педагогічної практики.

2. Індивідуальний план роботи студента – практиканта (у щоденнику).

3. Конспекти 4-х пробних (з рецензіями класного керівника) та 1 залікового виховного заходу (з оцінкою та рецензіями класного-керівника та методиста з виховної роботи).

4. Самоаналіз залікового виховного заходу.

5. Визначення рівня вихованості учнів у закріпленому класі.

6.Характеристика дитячого колективу.

7. Звіт про виконання завдань з педагогіки.


Пояснення до змістової частини деяких документів педагогічної практики


1. Схема оформлення та вимоги до виконання виховного заходу:
^ Титульний аркуш
План-конспект (бесіди, конкурсу, свята та ін.)

проведеного в ______ класі, №___ школи

Студентом-практикантом _____ групи, факультету.

1 сторінка. Тема:___________________________.

Мета:___________________________.

Обладнання:_______________________________.

План.

1.

2.

3.

4.

5-7 сторінок.

Детально описується хід і зміст проведеного виховного заходу. У кінці матеріалів вказується перелік літературних джерел, які використовувалися під час підготовки цього заходу.


^ 2. Схема аналізу виховного заходу:

аналіз теми , мети, завдань; відповідність теми, мети поставленим завданням та індивідуальним та віковим особливостям учнів.

Особливості підготовки до проведення виховного заходу. Організаційні труднощі.

Особливості проведення виховного заходу:

що, на вашу думку, найбільше вдалося (не вдалося);

як встановлювався контакт з учнями;

особливості сприймання учнів, налагодження зворотнього зв'язку;

емоційний клімат під час проведення виховного заходу;

включення дітей у процес обговорення проблеми;

використання різноманітних методів впливу на учнів, індивідуальний та міжособистісний підхід до учнів.

Загальні висновки:

чи досягнуто поставленої мети (в якій мірі);

на що необхідно звернути особливу увагу в майбутньому;

загальне враження про захід;

особливості подальшої виховної роботи (які теми слід обговорювати, яка форма проведення заходу найбільш вдала тощо).


3. Схема вивчення дитячого колективу

Склад класу (кількість дівчат, хлопців). Скільки років існує колектив? Головні етапи його формування на даний час.

Характеристика міжособистісних стосунків (доброзичливі, конфліктні, індиферентні).

Структура взаємин за соціометричним статусом ("зірки", "лідери", діти з задовільним статусом, "ізольовані" тощо).

Характер стосунків учнів з учителями (повага, чуйність, байдужість, формалізм, конфліктність).

Загальна спрямованість і моральні цінності колективу.

Організованість. Наявність єдиних цілей і ступінь згуртованості під час роботи.

Традиції. норми поведінки, "неписані" закони життя.

Цінність індивідуальності, оригінальних, неординарних особистостей. Повага до тих, хто "не як усі".

Громадська думка в класі: рівень сформованості, спрямованість, ставлення до амаральної поведінки, можливість висловлення власної думки, культура дискусій.

Характер суспільно-корисної діяльності. Участь у загально шкільних заходах.

Наявність і діяльність учнівського самоврядування.

Традиції, норми поведінки, "неписані" закони життя.



















Методика визначення рівня вихованості учнів




№
^ Показники вихованості
Бали

1.

Моральна вихованість:

1) має сформовані моральні якості (чесність, порядність, доброта, ввічливість, повага до старших тощо);

2) майже завжди виявляє позитивні моральні риси, за рідкісними виключеннями;

3) моральні вчинки учня потребують педагогічного підкріплення;

4) у свідомості та поведінці учня наявні негативні тенденції , допускає порушення норм поведінки, були випадки обману, недоброзичливості тощо.


4


3


2


1

2.

^ Почуття патріотизму:

1) цікавиться історією та культурою України;

2) мало цікави