Реферат: Навчально-методичний комплекс для студентів заочно-дистанційної форми навчання з напряму 0501«Економіка та підприємництво»

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА


ВНУТРІШНІЙ ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ

ПІДПРИЄМСТВА


Навчально-методичний комплекс

для студентів заочно-дистанційної форми навчання

з напряму 0501«Економіка та підприємництво»

за спеціальністю 6.050100 «Економіка підприємства»


Дніпропетровськ – 2005

^ Внутрішній економічний механізм підприємства: Навчально-методич-ний комплекс для студентів заочно-дистанційної форми навчання з напряму «Економіка та підприємництво» за спеціальністю «Економіка підприємства» за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр з економіки та підприємництва / Укладач: Гетьман О.О. – Дніпропетровськ: ДУЕП, 2005. – 79 с.


Навчально-методичний посібник з дисципліни «Внутрішній економічний механізм підприємства» для студентів заочно-дистанційної форми навчання за спеціальністю «Економіка підприємства» за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр з економіки та підприємництва розроблено згідно із Галузевим стандартом вищої освіти Міністерства освіти і науки України (ГСВО МОН), затвердженим та чинним з 06.06.2002 р.

Склад і зміст поданого лекційного матеріалу та індивідуальних завдань відповідає навчальній програмі курсу. Методичні рекомендації мають спрямувати дії студента у вірному напрямку під час засвоєння матеріалу з дисципліни «Внутрішній економічний механізм підприємства» в цілому. Вони можуть стати в нагоді студентам при виконанні домашніх контрольних робіт і викладачам вищих навчальних закладів для організації навчального процесу із зазначеної дисципліни.



Укладач:

О.О. Гетьман

–

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки підприємства




Рецензенти:

Р.Б. Тян


І.К. Карасьов

–


–

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедрою фінансів Придніпровської державної академії будівництва та архітектури


кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки підприємства Дніпропетровського державного фінансово-економіч-ного інституту



Розглянуто та схвалено на

засіданні кафедри

економіки підприємства

Протокол № 1 від 30.08.2005 р.


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Програма дисципліни «Внутрішній економічний механізм підприємства» призначена для студентів денної і заочної форм навчання четвертого курсу, які навчаються у вищих навчальних закладах за економічними спеціальностями. Дисципліна є фундаментальною і розрахована на 135 годин.

Дисципліна побудована згідно із Галузевим стандартом вищої освіти Міністерства освіти й науки України (ГСВО МОН), затвердженим та чинним з 06.06.2002 року, з урахуванням специфіки навчального закладу та особливостей галузевого механізму функціонування вітчизняних підприємств.

^ Метою дисципліни «Внутрішній економічний механізм підприємства» є вивчення закономірностей та умов протікання відтворювальних процесів на підприємстві, їх специфічних особливостей в Україні, а також передумов становлення й розвитку досконалого внутрішнього економічного механізму на кожному підприємстві.

^ Головними завданнями курсу є:

вивчення структури, проявів та форм функціонування внутрішнього економічного механізму на підприємстві;

узагальнення нормативно-правової бази щодо особливостей здіснення господарської діяльності на вітчизняних підприємствах;

вироблення практичних умінь і навичок у студентів щодо планування, контролю, оцінювання, здійснення діагностики та оптимізації роботи операційної системи підприємства;

підготовка майбутнього спеціаліста до здійснення практичної трудової діяльності в ринкових умовах.

Методичні рекомендації містять тематичний план дисципліни; докладну програму дисципліни з переліком питань для самоконтролю; методичні вказівки для виконання комплексної лабораторної роботи, індивідуальні завдання для здійснення відповідних розрахунків і рекомендовану літературу.

Самостійна робота, на яку відведено 93 години, має за мету забезпечити студента глибокими, всебічними знаннями у відповідній галузі під керівництвом викладача.

Остаточний контроль знань студентів з дисципліни «Внутрішній економічний механізм підприємства» здійснюється у формі екзамену.

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН навчальної дисципліни

«Внутрішній економічний механізм підприємства»



№ з/п

Назва розділів, тем дисциплін

Загальна кількість годин

^ У тому числі

Аудиторні заняття

Самостійна

робота

Всього

Лекції

Практичні

заняття

Лабораторні роботи

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Об'єкт, предмет і завдання курсу «Внутрішній економічний механізм підприємства»

2

2

2

–

–

–

2

Виробничо-організаційна та економічна структуризація підприємства

10

2

2

–

–

8

3

Структура і форми функціонування внутрішнього економічного механізму

9

2

2

–

–

7

4

Внутрішні ціни й методи їх формування

12

4

2

2

–

8

5

Система і порядок планування діяльності на підприємстві

8

2

2

–

–

6

6

Виробнича програма підприємства та її ресурсне обґрунтування

12

4

2

2

–

8

7

Планування витрат і прибутку на підприємстві

9

2

–

2

–

7

8

Контроль й оцінювання діяльності підприємства

11

4

2

2

–

7

9

Механізм стимулювання діяльності підприємства

14

6

4

2

–

8

10

Матеріальна відповідальність за результати роботи організаційно-виробничих підрозділів підприємства

8

2

2

–

–

6

11

Аналіз системи «витрати – випуск – прибуток» на підприємстві

12

4

2

2

–

8

12

Регулювання й оцінювання виробничих запасів підприємства

12

6

4

2

–

6

13

Адаптація операційної системи до змін її завантаження

8

2

2

–

–

6

14

Сучасний стан та перспективи розвитку внутрішнього економічного механізму на вітчизняних підприємствах

8

–

–

–

–

8




Разом

135

42

28

14

–

93

^ ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

«Внутрішній економічний механізм підприємства»


Тема 1. Об'єкт, предмет і завдання курсу

«Внутрішній економічний механізм підприємства»


Об'єкт і предмет курсу «Внутрішній економічний механізм підприємства».

Завдання та призначення «Внутрішній економічний механізм підприємства». Взаємозв'язок курсу «Внутрішній економічний механізм підприємства» з іншими навчальними дисциплінами.


Література


4, 5, 8, 13, 14, 15


Тема 2. Виробничо-організаційна та економічна

структуризація підприємства


Поняття підприємства, його види, форми та роль у відкритій ринковій економіці. Економічні моделі розвитку підприємства. Виробничо-технічний, організаційний, соціальний, економічний, інформаційний, екологічний та адміністративно-правовий аспекти діяльності підприємства. Властивості виробничо-організаційної системи. Структуризація виробничої системи підприємства. Принципи побудови ефективної виробничо-організаційної структури підприємства. Структуризація системи управління підприємством. Сучасні тенденції трансформації організаційно-виробничих структур.


Література


1

* * *

1, 4, 5, 10, 12, 13, 14, 15


Тема 3. Структура і форми функціонування

внутрішнього економічного механізму


Поняття господарського механізму. Структура і склад внутрішнього економічного механізму підприємства. Принципи побудови внутрішнього економічного механізму підприємства. Організаційні передумови функціонування внутрішнього економічного механізму. Форми функціонування внутрішнього економічного механізму. Адаптація внутрішнього економічного механізму до відкритого ієрархічного ринкового середовища.


Література


4, 5, 8, 12, 13, 14, 15

Тема 4. Внутрішні ціни й методи їх формування


Поняття внутрішніх цін. Види, функції та роль внутрішніх цін на підприємстві. Методи формування внутрішніх цін. Внутрішні ціни як інструмент організації внутрішньовиробничих економічних відносин. Стратегії ціноутворення.


Література


2

* * *

1, 3, 4, 5, 9, 14


Тема 5. Система і порядок планування

діяльності на підприємстві


Планування як функція управління підприємством. Призначення внутрішнього планування. Складення плану структурних виробничих одиниць підприємства. Принципи і методи розроблення внутрішніх планів. Методи планування діяльності на підприємстві. ієрархічне планування діяльності підрозділів підприємств. Встановлення норм і нормативів для складення внутрішніх планів. Розрахунково-аналітичний, дослідно-аналітичний і досвідно-статистичний методи встановлення нормативів для планів. Особливості бізнес-планування на підприємстві та його призначення. Контролінг та його призначення.


Література


1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15


Тема 6. Виробнича програма підприємства

та її ресурсне обґрунтування


Поняття виробничої програми підприємства та порядок її розроблення. Ресурсне обґрунтування виробничої програми за допомогою виробничої потужності підприємства. Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами. Особливості замкненого обслуговування виробничої програми. Оптимізація виробничої програми підприємства.


Література


4, 5, 12, 13, 14, 15


Тема 7. Планування витрат і прибутку на підприємстві


Склад витрат виробничих підрозділів підприємства і порядок їх планування. Управління витратами згідно із місцями, видами та джерелами їх виникнення. Класифікація витрат виробничих підрозділів підприємства. Складення плану витрат підрозділу підприємства (цеху). Формування кошторисів підрозділів підприємств. Планування собівартості продукції. Формування доходної частини підприємства. Планування обсягів валової, товарної та реалізованої продукції на підприємстві. Управління прибутком підприємства, його розподіл.

Література


1, 4, 5

* * *

4, 5, 10, 13, 14, 15


Тема 8. Контроль й оцінювання діяльності підприємства


Контроль як функція управління підприємством. Сутність, етапи, порядок здійснення та призначення контролю. Види контролю. Критерії оцінки діяльності підприємства. Контроль та оцінка виробничої діяльності підприємства. Контроль та оцінка ефективності роботи за показником витрат.


Література


4, 5, 7, 8, 10, 13, 14, 15


Тема 9. Механізм стимулювання діяльності підприємства


Поняття мотиву й мотивації діяльності. Роль, форми і джерела стимулювання ефективної діяльності підприємства. Стимулююча функція оплати праці. Преміювання як заохочувальний засіб для підвищення результативності виробництва. Стимулювання діяльності працівників через участь у прибутках.


Література


3

* * *

4, 5, 10, 13, 14, 15


Тема 10. Матеріальна відповідальність за результати роботи

організаційно-виробничих підрозділів підприємства


Форми і зміст матеріальної відповідальності. Поняття збитків, їх класифікація. Методи обчислення збитків і економічних санкцій. Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності. Система економічних претензій як реалізація внутрішньої матеріальної відповідальності.


Література


1

* * *

4, 5, 10, 13, 14, 15


Тема 11. Аналіз системи «витрати – випуск – прибуток»

на підприємстві


Сутність і передумови аналізу «витрати – випуск – прибуток». Поняття ВВП-аналізу. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності. Беззбитковий та ефективний обсяги виробництва і реалізації продукції підприємством. Аналіз залежності прибутку від операційної активності та структури витрат.

Література


4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 15


Тема 12. Регулювання й оцінювання

виробничих запасів підприємства


Поняття виробничих запасів, їх види та класифікація. Природно-речовинний склад виробничих запасів. Особливості управління та регулювання виробничими запасами. АВС-XYZ-аналіз значущості та забезпеченості підприємства виробничими запасами. Оцінка руху виробничих запасів та її вплив на собівартість продукції. Створення програм раціонального використання матеріальних ресурсів підприємства.


Література


4, 5, 10, 11, 13, 14, 15


Тема 13. Адаптація операційної системи

до змін її завантаження


Поняття адаптації до умов функціонування. Параметри і форми адаптації устаткування до обсягу виконуваних робіт. Критерій та механізм адаптації операційної системи до зовнішнього середовища. Оптимізація режимів роботи операційної системи. Вибір форми придбання устаткування за критерієм витрат. Особливості придбання обладнання за договором лізингу.


Література


4, 5, 8, 13, 14, 15


Тема 14. Сучасний стан та перспективи розвитку внутрішнього

економічного механізму на вітчизняних підприємствах


Еволюція становлення економічного механізму на вітчизняних підприємствах. Переваги та недоліки господарського механізму, що склався на вітчизняних підприємствах. Світовий досвід організації внутрішніх економічних відносин. Сучасні тенденції трансформації внутрішнього економічного механізму вітчизняних підприємств. Застосування елементів концепції «внутрішньофірмового підприємництва».


Література


2, 4, 8, 13, 14, 15

^ Методичні вказівки до вивчення тем дисципліни

та індивідуальні завдання


Тема 1. Об'єкт, предмет і завдання курсу

«Внутрішній економічний механізм підприємства»


^ Мета заняття: засвоїти основну мету, завдання, предмет, об'єкт і методи дисципліни «Внутрішній економічний механізм підприємства», а також основні поняття і його склад


Питання для обговорення


Предмет, об'єкт і завдання дисципліни «Внутрішній економічний механізм підприємства».

Склад внутрішнього економічного механізму підприємства.

Поняття господарського механізму.

Взаємозв'язок курсу «Внутрішній економічний механізм підприємства» з іншими навчальними дисциплінами.


^ Методичні рекомендації


В процесі вивчення даної теми необхідно звернути увагу на сутність та призначення внутрішнього економічного механізму на підприємстві.

В результаті вивчення теми студенти повинні знати:

визначення господарського механізму;

структуру внутрішнього економічного механізму на підприємстві;

склад внутрішнього економічного механізму на підприємстві;

Господарський механізм – механізм, що забезпечує взаємодію керівної і керованої підсистем і складається із сукупності конкретних форм і методів свідомого впливу на економіку.

Внутрішній економічний механізм підприємства (ВЕМП) представляє собою взаємодію його складових елементів (підрозділів), структура цього механізму визначається через:

організаційно-технічну систему або формування вертикальних зв'язків між підрозділами й адміністративним центром та горизонтальних зв'язків між окремими підрозділами;

систему планування діяльності підрозділів;

систему контролю й оцінки діяльності підрозділів;

установлення матеріальної відповідальності підрозділів;

мотиваційний механізм функціонування.

Отже, логіко-структурна схема вивчення внутрішнього економічного механізму підприємства та його характеристика як системи наведена на рис. 1.





Рис. 1. Вивчення внутрішнього економічного механізму підприємства


Ключові терміни і поняття


внутрішній економічний механізм підприємства (ВЕМП);

господарський механізм;

склад ВЕМП;

структура ВЕМП.


Питання для повторення


Визначте предмет і об'єкт ВЕМП як системи.

За допомогою яких методів проводять дослідження ВЕМП?

В чому відстежується взаємозв'язок дисципліни «Внутрішній економічний механізм підприємства» з такими базовими дисциплінами як «Економіка підприємства», , «Планування діяльності підприємства», «Організація виробництва», «Маркетинг», «Менеджмент», іншими загальнообов'язковими дисциплінами за спеціальністю 6.050100 «Економіка підприємства».


Теми для підготовки доповідей та рефератів


Призначення ВЕМП в ринкових умовах господарювання.

Напрямки розбудови ВЕМП.

Методи дослідження ВЕМП, їх характеристика.

Історичне становлення ВЕМП на вітчизняних підприємствах.

Допускається підготовка доповідей та рефератів з тем, які виникають з власної ініціативи студентів. Обов'язковою умовою є те, що ці теми повинні співпадати з тематикою заняття та бути узгоджені з викладачем.


Тема 2. ^ Виробничо-організаційна та економічна

структуризація підприємства


^ Мета заняття: ознайомитись з базовими основами виробничо-організа-ційної та економічної структуризації підприємства, засвоїти принципи її здійснення на підприємстві


Питання для обговорення


Поняття підприємства, його види, форми та роль у відкритій ринковій економіці. Економічні моделі розвитку підприємства.

Виробничо-технічний, організаційний, соціальний, економічний, інформаційний, екологічний та адміністративно-правовий аспекти діяльності підприємства. Властивості виробничо-організаційної системи.

Структуризація виробничої системи підприємства.

Принципи побудови ефективної виробничо-організаційної структури підприємства. Структуризація системи управління підприємством.

Сучасні тенденції трансформації організаційно-виробничих структур.



^ Методичні рекомендації


В процесі вивчення даної теми необхідно звернути увагу на виробничо-організаційну структуризацію, яка виділяє підприємства чотирьох типів:

підприємства «технологічного» типу;

підприємства «кон'юнктурного» типу;

підприємства «маркетингового» типу;

підприємства «технологічної атаки».

Вибір структурних рішень у виробництві визначається такими чинниками:

формами спеціалізації та кооперування підрозділів;

орієнтацією виробництва;

організаційним середовищем;

місцем розташування виробництва.

Характеристика виробничої структури підприємства

В цьому розділі студенту рекомендується самостійно спробувати схематично зобразити склад керованих ланок виробничої системи (дільниць, цехів, господарств тощо) та відтворити їх технологічні чи коопераційні взаємозв'язки.

При виконанні цього розділу слід визначити, чи дотримано при побудові виробничої структури підприємства таких принципів:

принципу підпорядкування приватних інтересів інтересам єдиного цілого;

принципу пропорційності;

принципів концентрації, кооперування, спеціалізації чи комбінування;

принципу ритмічності виробництва;

принципу стандартності;

принципу маневреності;

принципу превентивності;

принципу керованості.

Необхідно деталізувати зображену на рис. 2 схему, доповнивши її особливостями, притаманними тому чи іншому підприємству в залежності від його форми власності та галузевої приналежності.




^ Рис. 2. Загальна схема виробничої структури підприємства


Індивідуальне завдання


На рис. 3 відтворена організаційна структура управління лакофарбовим підприємством. Визначте, чи дотримано в ній правила побудови подібних структур, чи відповідає вона своєму призначенню. Охарактеризуйте також внутрішній економічний механізм лакофарбового підприємства на основі наведених даних.


Ключові терміни і поняття


структуризація (ВЕМП);

виробнича структура підприємства;

організаційна структура підприємства;

принципи побудови виробничої структури ВЕМП.






Питання для повторення


Визначте основні аспекти системної побудови підприємства, дайте їх характеристику.

Визначте критерії поділу виробничих підрозділів підприємства.

У чому полягає ієрархічність побудови структури підприємств?

Які принципи лежать в основі побудови ефективних виробничих структур?

Визначте концептуальні напрямки трансформації виробничих структур великих підприємств.


Теми для підготовки доповідей та рефератів


Характеристика організаційного середовища підприємства та його елементів.

Характеристика різних типів організаційних структур управління підприємства (лінійної, функціональної, змішаної, дивізіональної, матричної, корпоративної тощо): їх переваги та недоліки.

Особливості горизонтального та вертикального координування організаційних структур підприємства.

Сучасні тенденції трансформації організаційно-виробничих структур.

Допускається підготовка доповідей та рефератів з тем, які виникають з власної ініціативи студентів. Обов'язковою умовою є те, що ці теми повинні співпадати з тематикою заняття та бути узгоджені з викладачем.


Тема 3. ^ Структура і форми функціонування внутрішнього

економічного механізму


Мета заняття: засвоїти особливості структури внутрішнього економічного механізму підприємства, а також його основні форми


Питання для обговорення


Поняття господарського механізму.

Структура і склад внутрішнього економічного механізму підприємства.

Принципи побудови ВЕМП.

Організаційні передумови функціонування ВЕМП.

Форми функціонування внутрішнього економічного механізму.

Адаптація внутрішнього економічного механізму до відкритого ієрархічного ринкового середовища.



^ Методичні рекомендації


В процесі вивчення даної теми необхідно звернути увагу на забезпечення відповідних умов для забезпечення ефективної організації внутрішньовиробничих відносин на підприємстві, до яких належать:

майнова відокремленість;

відносна економічна самостійність;

прогресивна нормативна база;

система обліку руху матеріальних цінностей, витрат і продукції;

раціональна система оцінки і матеріального стимулювання діяльності;

економічна відповідальність за кінцеві результати праці.

Однією з основних передумов функціонування ВЕМП поряд з наданням підрозділам відносної самостійності має бути створення внутрішньозаводської інфраструктури шляхом формування різних суб'єктів економічних відносин всередині самого підприємства. До цих суб'єктів належать укрупнені структурні підрозділи, створені на основі основного, допоміжного та обслуговуючого виробництва:

управління ремонтним обслуговуванням підприємства;

управління технічним розвитком;

управління матеріально-технічним постачанням і збутом;

управління виробництвом;

соціальне і кадрове управління.

ВЕМП може мати різні форми функціонування, які розрізняються ступенем свободи поведінки підрозділів, формами їх зв'язків і показниками ефективності діяльності. В самому загальному вигляді виділяють такі економічні форми функціонування підрозділів:

підрозділи – центри витрат;

підрозділи – центри прибутку.

Підрозділи – центри витрат виготовляють продукцію внутрішньо-коопераційного призначення, це передусім підрозділи технологічної спеціалізації, яким притаманні зв'язки в межах технологічної послідовності обробки.

Підрозділи – центри прибутку виготовляють або кінцеву продукцію, яку реалізують на ринку, або проміжну продукцію внутрішньо-коопераційного призначення, яку передають іншим підрозділам за внутрішніми планово-розрахунковими цінами і створюють таким чином розрахунковий умовний прибуток як частину прибутку підприємства. Як правило, це підрозділи предметної та змішаної спеціалізації.


Ключові терміни і поняття


передумови ефективної організації ВЕМП;

структура ВЕМП;

форми ВЕМП;

підрозділи – центри витрат;

підрозділи – центри прибутку.



Питання для повторення


Від яких чинників залежить форма зв'язків між окремими підрозділами підприємства?

Які основні принципи побудови ВЕМП?

Визначте основні організаційні передумови функціонування ВЕМП.

Які фундаментальні проблеми слід вирішувати керівництву підприємства при його адаптації до динамічно змінюваних зовнішніх умов функціонування?

Які Ви знаєте центри витрат та центри прибутку на підприємстві, що обґрунтовують вибір форми ВЕМП?


Теми для підготовки доповідей та рефератів


Різновиди форм функціонування ВЕМП.

Еволюція економічного механізму вітчизняних підприємств.

Світовий досвід організації внутрішніх економічних відносин.

Допускається підготовка доповідей та рефератів з тем, які виникають з власної ініціативи студентів. Обов'язковою умовою є те, що ці теми повинні співпадати з тематикою заняття та бути узгоджені з викладачем.


Тема 4. ^ Внутрішні ціни й методи їх формування


Мета заняття: засвоїти особливості формування внутрішніх цін на продукцію підприємства, а також засвоїти основні методи їх нарахування на підприємстві


Питання для обговорення


Поняття внутрішніх цін.

Види, функції та роль внутрішніх цін на підприємстві.

Методи формування внутрішніх цін.

Внутрішні ціни як інструмент організації внутрішньовиробничих економічних відносин.

Стратегії ціноутворення.



Методичні рекомендації


В процесі вивчення даної теми необхідно звернути увагу на функції цін на підприємстві та особливості їх формування на засадах різних методів.

Функції ціни:

вимірювально-інформаційна функція. Полягає у вираженні в єдиній грошовій формі різноманітних за своєю натуральною формою послуг, товарів. ЦІНА служить критеріальним орієнтиром при виборі прийнятого фірмою рішення щодо вигідності виробництва визначеного виду товарів, послуг, розширенні чи скороченні виробництва.

розподільна функція. З її допомогою здійснюється перерозподіл доходів між виготовлювачем і споживачем.

стимулююча функція. Стимулює виробництво, спрямована на залучення додаткового капіталу в промисловість, в галузь, на підприємство.

регулююча функція. Регулює попит та пропозицію, а також взаємини між споживачами і виробниками на рівні встановлення рівноважної ціни.

Методика встановлення цін

Постановка завдань ціноутворення:

1. Забезпечення виживання. Щоб вижити, підприємства, які потрапили в скрутне становище вдаються до цінових поступок, доти, доки знижені ціни покривають витрати.

^ 2. Максимізація поточної прибутку. У випадках, коли поточні фінансові показники для фірми важливіше довгострокових, вона призначає таку ціну, що забезпечить максимальне надходження поточної прибутку і готівки і максимальне відшкодування витрат.

^ 3. Завоювання лідерства за показником частки ринку. Компанія, який належить велика частка ринку, буде мати низькі витрати і високі довгострокові прибутки. Тому компанія, що сповідає таку стратегію, йде на максимально можливе зниження цін.

^ 4. Завоювання лідерства за показником якості товару. Фірма може поставити собі за мету домогтися, щоб її товар був найякіснішим з усіх пропонованих на ринку. Зазвичай це вимагає встановлення на нього високої ціни, щоб покрити витрати на досягнення високої якості і проведення НДДКР.

^ Вплив цін на рівень попиту. Залежність між ціною і рівнем попиту представлена кривої попиту. Чим вища ціна, тим нижче попит. Попит, як правило, визначає максимальну ціну, що фірма може запросити за свій товар. Мінімальна ціна визначається витратами фірми. Ціна на товар повинна цілком покрити усі витрати з його виробництва, розподілу і збуту, включаючи справедливу норму прибутку за докладені зусилля і ризик.

^ Аналіз цін і товарів конкурентів. Хоча максимальна ціна може визначатися попитом, а мінімальна – витратами, на установлення фірмою середнього діапазону цін впливають ціни конкурентів і їхні ринкові реакції. Фірмі необхідно знати ціни і якість товарів своїх конкурентів для зіставлення. Знаннями про ціни і товари конкурентів фірма може скористатися для позбавлення від нестатків власного ціноутворення. Власне кажучи фірма користується ціною для позиціонування своєї пропозиції щодо пропозицій конкурентів.

Вибір методу ціноутворення

Знаючи залежність попиту від ціни, витрати і ціни конкурентів, фірма готова до встановлення цін на власний товар. Вона вирішує проблему ціноутворення, вибираючи собі методику розрахунку цін.

1. Розрахунок ціни за методом «середні витрати плюс прибуток» полягає в нарахуванні визначеної націнки на повну собівартість товару.

2. Розрахунок ціни на основі аналізу беззбитковості і забезпечення цільового прибутку. Метод ціноутворення з розрахунком на одержання цільового прибутку ґрунтується на графіку беззбитковості. Такий метод ціноутворення жадає від фірми розгляду різних варіантів цін, їхнього впливу на обсяги збуту, необхідні для подолання точки беззбитковості й одержання цільового прибутку.

3. Установлення ціни на основі відчутної цінності товару. У цьому випадку основним фактором ціноутворення вважаються не витрати продавця, а купівельне сприйняття. Для формування у свідомості споживачів представлення про цінність товару використовуються в комплексах маркетингу нецінові прийоми впливу. Ціна в цьому випадку покликана відповідати ціннісній значимості товару.

4. Установлення ціни на основі рівня поточних цін

При встановленні цін з урахуванням рівня поточних цін, фірма в основному відштовхується від цін конкурентів і менше уваги звертає на показники власних витрат і попиту. Ціна може бути призначена на рівні вищому чи нижчому за рівень цін основних конкурентів. Метод ціноутворення на основі рівня поточних цін досить популярний у випадках, коли еластичність попиту майже не піддається виміру.

Встановлення остаточної ціни

Перед призначенням остаточної ціни фірма повинна розглянути ряд додаткових понять:

психологію цінового сприйняття (престижність товару, вираження цін непарним числом тощо);

політику цін фірми (ціновий образ фірми, надання знижок з ціни, реакція на цінову політику конкурентів);

вплив ціни на інших учасників ринкової діяльності (оптовиків, роздрібних торговців, торгового персоналу, конкурентів, постачальників, державних органів).

Підходи до проблеми ціноутворення:

установлення цін на новий товар;

ціноутворення в рамках товарної номенклатури;

установлення цін за географічним принципом;

установлення цін зі знижками і заліками;

установлення цін для стимулювання збуту;

установлення дискримінаційних цін.

Установлення цін на новий товар. Установлення цін на справжню новинку (захищену патентом). Стратегія «зняття вершків».

На новинку встановлюються найвищі ціни, що тільки можливо запросити у визначеному сегменті ринку. Після того як початкова хвиля збуту сповільнюється, фірма знижує ціну, щоб залучити наступний сегмент ринку, який влаштовує нова ціна. Діючи подібним чином, фірма знімає максимально можливі фінансові «вершки» із самих різних сегментів ринку. Використання методу «зняття вершків» з ринку має сенс за наступних умов:

високий рівень поточного попиту з боку значного числа покупців;

витрати дрібносерійного виробництва не настільки високі, щоб звести нанівець фінансові вигоди фірми;

низький ступінь конкуренції (через монопольне положення виробника);

висока ціна підтримує образ високої якості товару.

Стратегія глибокого проникнення на ринок. Установлення на новинку порівняно низької ціни в надії на залучення більшого числа покупців і завоювання більшої частки ринку. За рахунок великої частки ринку скорочуються витрати виробництва і по мірі їх скорочення продовжується поступове зниження цін.

Установленню низької ціни сприяють наступні умови:

ринок дуже чуттєвий до цін, і низька ціна сприяє його розширенню;

зі зростанням обсягів виробництва його витрати, а також витрати з розподілу товарів скорочуються;

низька ціна неприваблива для існуючих і потенційних конкурентів.

Ціноутворення в рамках товарної номенклатури

Підхід до ціноутворення змінюється, якщо товар є частиною товарної номенклатури. У цьому випадку фірма розробляє систему цін, що може забезпечити одержання максимального прибутку за номенклатурою в цілому.

^ Установлення цін у рамках товарного асортименту. Фірма повинна прийняти рішення про східчасте диференціювання цін на товари визначеного асортименту. При встановленні цінової сходинки кожного рівня необхідно враховувати розходження в собівартості, різницю в оцінках їхніх властивостей покупцями, а також ціни конкурентів. При незначному розриві в цінах між двома сусідніми товарами асортименту споживачі будуть купувати більш сучасний, а при значному – менш сучасний.

^ Установлення цін на обов'язкові приналежності. У ряді галузей промисловості виготовляють обов'язкові приналежності, що використовуються разом з основним товаром. Виробники основних товарів можуть призначати на них низькі ціни, а на обов'язкові приналежності установлювати високі націнки. Іншим виробникам, що не пропонують власні додаткові приналежності, приходиться для одержання такого ж виторгу встановлювати на свої основні товари більш високі ціни.

Установлення цін за географічним принципом

Географічний підхід до ціноутворення припускає ухвалення рішення про установлення фірмою різних цін для споживачів у різних частинах країни (виходячи з витрат по доставці).

^ Установлення цін ФОБ (free on board) у місці походження товару. Цей метод означає, що товар передається перевізнику на умовах франко-вагон, після чого усі права на цей товар і відповідальність за нього переходять до замовника, що оплачує усі витрати з транспортування, страховки й інші витрати від місця перебування фірми до місця призначення.

^ Установлення єдиної ціни з включеними в неї витратами з доставки. Цей метод є повною протилежністю методу ФОБ у місці походження товару. У даному випадку фірма стягує єдину ціну з включенням у неї однієї і тієї ж суми транспортних витрат незалежно від місцезнаходження клієнта. Плата за перевезення дорівнює середній сумі транспортних витрат. Вигоди методу – відносна простота застосування і можливість для фірми рекламувати єдину ціну в загальнонаціональному масштабі.

^ Установлення зональних цін. Метод являє собою щось середнє між методами ціни ФОБ у місці походження товару і методом єдиної ціни з включеними в неї витратами з доставки. Фірма виділяє дві і більше зони. Усі замовники, що знаходяться в межах окремої зони, платять ту саму сумарну ціну, що стає вище по мірі збільшення відстані зони.

^ Установлення цін стосовно до базисного пункту. Метод дозволяє продавцю вибирати те чи інше місто в якості базисного і стягувати з усіх замовників транспортні витрати в сумі, рівній вартості доставки з цього пункту, незалежно від того, відкіля в дійсності відбувається відвантаження. Перевага використання базисного пункту поза районом розташуван