Реферат: Практикум зі складання процесуальних документів робоча навчальна програма для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

МIНIСТЕРСТВО ВНУТРIШНIХ СПРАВ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРIШНIХ СПРАВ
Кафедра кримінально-процесуальної діяльності


ПРАКТИКУМ ЗІ СКЛАДАННЯ

ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ


Робоча навчальна програма

для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

за спеціальністю 7.060101 «правознавство»



Київ 2011


ББК Х629.3

П691 У к л а д а ч і:

Александренко О.В. - доцент кафедри кримінально-процесуальної діяльності навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук;

Осауленко О.А. - начальник кафедри кримінально-процесуальної діяльності навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук;

Самодін А.В. - викладач кафедри кримінально-процесуальної діяльності навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ.


Р е ц е н з е н т и:

Смітієнко З.Д. -  завідуюча кафедрою цивільних та кримінально-правових дисциплін Української академії зовнішньої торгівлі, кандидат юридичних наук, професор, Заслужений юрист України.

Свириденко С. В. – заступник начальника – начальник слідчого відділу Оболонського ГУ МВС України в м. Києві, підполковник міліції.


Затверджена на засіданні кафедри кримінально-процесуальної діяльності навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ від ____.________2011 року (протокол №___).
Практикум зі складання процесуальних документів [Текст]: робоча. навч. прогр. / [уклад.: О.В. Александренко, О.А. Осауленко, А.В. Самодін]. - К.: Нац. акад. внутр. справ, 2011. – 56 с.

Для курсантів 4 курсу (слідча спеціалізація) навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ.

Для проведення семінарських, практичних занять, індивідуальної та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Практикум зі складання процесуальних документів”.


ББК Х629.3


© Національна академія внутрішніх справ, 2011.


^ 1. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ


Загальні положення.

Відповідно до вимог «Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)» затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, робоча навчальна програма є основним методичним документом, що визначає зміст і технологію навчання з навчальної дисципліни за певною формою навчання. Вона складається на основі відповідної навчальної програми і навчального плану певної форми навчання. Робоча навчальна програма містить викладення конкретного змісту кредитних модулів дисципліни з розподілом на окремі види навчальних занять, визначає форми їх вивчення (навчальні заняття, виконання індивідуальних семестрових завдань, практична підготовка, самостійна, індивідуальна робота), розподіл навчальних годин за видами занять, форми і засоби всіх видів контролю, інформаційне та методичне забезпечення. Робочі навчальні програми щорічно обговорюються та затверджуються на засіданнях кафедр. Зміни й доповнення до робочої навчальної програми, у разі необхідності, можуть вноситися кафедрами, за погодженням з навчально-методичним центром.

Навчальна дисципліна «Практикум зі складання процесуальних документів» відображає спеціалізацію навчального закладу з підготовки фахівців правоохоронної діяльності. Необхідність підвищення ефективності правоохоронної діяльності обумовлює необхідність поєднання знань з теорії та практики як кримінально-процесуальної діяльності правоохоронних органів взагалі, так і стосовно процесуального оформлення рішень органами досудового розслідування у стадіях дізнання та досудового слідства.

^ Основною метою вивчення зазначеної дисципліни є опрацювання норм кримінально-процесуального права з метою отримання практичних навичок щодо оформлення процесуальних рішень та окремих процесуальних дій, отримання практичних навичок щодо правильного оформлення процесуальних рішень та процесуальних дій на досудових стадіях кримінального процесу. Кримінально-процесуальний кодекс України містить ряд вимог до актів кримінального судочинства, недотримання яких може привести до втрати доказової інформації, що в них міститься. Тому важливу роль відіграє правильне, належне складання процесуальних документів, в яких відображаються прийняті у кримінальній справі рішення, хід їх реалізації, проведені процесуальні дії тощо. Звідси, основними завданнями навчальної дисципліни є поглиблене вивчення кримінально-процесуальних актів, їх сутності, видів, змісту та вимог, що пред’являються до них.

^ У процесі вивчення цієї навчальної дисципліни курсанти мають знати:

– кримінально-процесуальне право України;

– норми Конституції та Кримінально-процесуального кодексу України;

– основні напрями нормотворчої (законопроектної) роботи у сфері кримінального судочинства;

– законодавство України у сфері охорони правопорядку, а також відповідних галузей права, у випадках опрацювання міжгалузевих правових питань, які передбачених навчальною програмою;

– нормативно-правові акти (постанови, ухвали, рішення, узагальнення) судової гілки влади у сфері кримінального судочинства;

– нормативно-правові акти (накази, розпорядження, інструкції, рекомендації), які стосуються кримінально-процесуальної діяльності правоохоронних органів України;

– основну навчально-методичну, навчальну та наукову літературу, яка стосується вивчення навчальної дисципліни;

– напрями та форми реалізації норм кримінально-процесуального законодавства у діяльності органів досудового розслідування системи МВС України;

– загальні засади наукової роботи у сфері кримінального судочинства.

^ Науково-педагогічному складу кафедри під час проведення занять необхідно звернути увагу на уміння курсантів:

– показувати рівнобічні, системні і глибокі знання навчально-програмового матеріалу, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно правильно його подавати;

– пов'язувати теорію з практикою, вільно виконувати задачі, завдання та правильно відстоювати прийняті рішення;

– самостійно узагальнювати і викладати навчальний матеріал, не допускаючи помилок та проявляти творчі здібності у розумінні, поданні і використанні навчально-програмового матеріалу;

– опрацьовувати навчальну літературу та нормативно-правові акти у сфері кримінального судочинства;

– аналізувати наукову та статистичну інформацію, отриману під час навчальних занять і самостійної підготовки, а також роботи власні висновки та висувати відповідні пропозиції щодо вдосконалення діяльності правоохоронних органів; самостійно тлумачити нормативно-правові акти кримінально-процесуального характеру;

– проводити наукові дослідження у формах доповідей, рефератів та інших видів робіт передбачених навчальною програмою;

– розв’язувати ситуаційні завдання передбачені навчальною програмою та додатковою літературою за вказівкою викладача.

Серед системи організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на повному освітньому і кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти є вдосконалення форм і методів викладання навчальної дисципліни, підготовка навчально-методичної літератури щодо поглиблено­го вивчення проблем кримінального процес.

^ Основними формами проведення занять з навчальної дисципліни «Процесуальні акти досудового розслідування» є лекційні, семінарські, практичні заняття, індивідуальна та самостійна робота курсантів. Після закінченню вивчення цієї навчальної дисципліни курсанти складають залік, а її окремі питання винесені на державні екзамени.

Відповідно до вимог «Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)» затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, змістом зазначених видів занять є:

– лекція – основний вид навчальних занять, призначених для викладення теоретичного матеріалу;

– семінарське заняття – вид навчального заняття, основною метою якого є поглиблене відпрацювання та закріплення основних положень проблем, розкритих у прочитаних лекціях. Дидактичною основою семінарського заняття є самостійна робота курсанта на етапі підготовки до нього та презентація його знань у процесі проведення заняття;

– практичне заняття – вид навчального заняття, основною метою якого є формування у курсанта вмінь та навичок практичного застосування отриманих знань;

– індивідуальне заняття – це вид навчального заняття, яке проводиться під керівництвом науково-педагогічного працівника у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням потреб і можливостей курсанта;

– консультація – вид навчального заняття, на якому курсант отримує від науково-педагогічного працівника відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання;

– індивідуальне завдання – форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які курсанти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

^ Самостійна робота курсантів є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Вона включає: опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, науково-дослідну роботу.

Для лекційних, семінарських і практичних занять курсант повинен мати робочий зошит і робити в ньому необхідні записи: основних положень лекції; конспектування рекомендованих нормативних актів та літератури; письмове вирішення задач з обґрунтуванням відповідно до норм чинного законодавства, положень теорії та існуючої практики.

Під час індивідуальної та самостійної роботи курсанти готуються до проведення семінарських та практичних занять з відповідно теми передбаченої цією робочою навчальною програмою.

Курсанти можуть отримати консультацію у викладача, який проводить заняття у відповідній навчальній групі або чергового викладача кафедри.

У продовж лекційного, семінарського та практичного заняття по кожному з питань, які розглядаються курсант зобов’язаний роботи замітки (стислий конспект відповіді, цитату, проблемні питання, точки зору вчених-процесуалістів, статистичні дані тощо).

За структурою відповідь на питання семінару повинна складатись із вступу, основної частини, висновку. За змістом охоплювати норми чинно­го законодавства, положення теорії кримінального процесу, проблеми практики тощо.

Зразки процесуальних документів краще за все готувати на аркушах паперу звичайного формату чи використовувати бланки процесуальних документів. Для їх зберігання необхідно мати відповідні папки.

Перелік нормативних актів та літератури подається до кожної теми окремо. При підготовці до занять потрібно творчо використовувати літературні джерела, з урахуванням змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України.

При підготовці до практичних занять курсанти повинні скласти проекти процесуальних документів відповідно до вимог чинного КПК, відомчих нормативно-правових актів, а також сьогодення судово-слідчої практики та оформляються відповідно до вимог підготовки кримінальних справ, вирішувати ситуаційні завдання зазначених у цій робочій навчальній програмі та у збірниках задач за вказівкою викладача.

^ Контроль успішності курсантів.

Відповідно до вимог «Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)» затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, контрольні заходи включають поточний, рубіжний (модульний), підсумковий контроль та державну атестація.

^ Поточний контроль проводиться для оцінювання рівня навчальних досягнень курсантів під час семінарських, практичних занять та якості виконання індивідуальної і самостійної роботи. Поточний контроль під час проведення семінарських та практичних занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок курсантом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань курсантів забезпечується чіткими критеріями.

Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять курсантами та їх успішності.

^ Рубіжний (модульний) контроль визначає якість виконаної курсантом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу. Якщо результати двох і більше підсумкових контролів за семестр з дисциплін не зараховані, курсант відраховується за академічну неуспішність.

Модульна контрольна робота є обов'язковою складовою системи рубіжного (модульного) контролю навчальних досягнень курсантів з кожної навчальної дисципліни кафедри. Її виконання курсантами спрямоване на всебічну і комплексну перевірку обсягу, рівня та якості засвоєння ними знань, навичок і вмінь з усього навчального матеріалу, що складає завершений модуль. Зміст, структура, критерії оцінювання, порядок, тривалість та форма проведення модульної контрольної роботи визначаються кафедрою з кожної навчальної дисципліни.

^ Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів засвоєння курсантами окремої частини дисципліни (групи тем) чи дисципліни у цілому. Він включає семестровий контроль та державну атестацію курсанта.

^ Критерії успішності курсантів.

Відповідно до вимог «Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)» затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, для визначення академічних успіхів осіб, які навчаються, за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, пропонується використовувати єдину бальну систему розрахунків рейтингових балів за шкалою Університету з обов’язковим їх переведенням до національної шкали та шкали ECTS:


^ За шкалою

Університету

За національною шкалою

За шкалою

ECTS

Рівень

компетентності

Критерії оцінювання

90 – 100

5

„відмінно”

А

Високий

(творчий)

Особа, що навчається, виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили.

85 – 89

4

„добре”

В

Достатній

(конструктивно-варіативний

Особа, що навчається, вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна.

75 – 84

С

Особа, що навчається, вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок.

70 – 74

3

"задовільно"

D

Середній

(репродук-тивний)

Особа, що навчається, відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих.

60 – 69

E

Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні.

35 – 59

2 "незадовільно" з можливістю повторного складання


FX

Низький

(рецептивно-продуктивний)

Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу.

1 – 34

2 "незадовільно" з обов’язковим повторним курсом ”

F

Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів.



^ Міжпредметні зв’язки.

Навчальна дисципліна «Практикум зі складання процесуальних документів» пов’язана з іншими навчальними дисциплінами, такими як «Кримінальний процес України», «Кримінальне право», «Доказування на досудовому слідстві», «Дізнання в ОВС», «Криміналістика» (криміналістична тактика і методика), «Юридичне документознавство».


^ Навчальна дисципліна:
«Практикум зі складання процесуальних документів»



Курс

Характеристика дисципліни

Кількість залікових кредитів, відповідних ECTS: ^ 2

Модулів: 3

Змістовних модулів: 3

Загальна кількість годин: 72

Тижневих годин:

Рік підготовки: 4

Семестр: 1

Лекції: ^ 12

Семінарські заняття: 12

Практичні заняття: 12

Самостійна робота: 18

Індивідуальна робота: 18

Вид контролю: залік



^ 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН





^ Назва тем

Всього

годин

З них на:




Всього з

викладачем










Індивідуальна

робота

Самостійна

робота




Лекції

Семінари

Практичні




Змістовий модуль І.

Тема 1. Поняття, види і значення процесуальних документів досудового розслідування

3

1

1

-

-

-

2




Тема 2. Вимоги щодо форми та змісту процесуальних документів досудового розслідування

3

1

1

-

-

-

2




Тема 3. Процесуальні акти стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи

6

2

-

2

-

2

2




Модульний контроль +







^ Змістовий модуль ІІ.




Тема 4. Процесуальні акти основних положень досудового розслідування

8

4

-

2

2

2

2




Тема 5. Процесуальні акти забезпечення прав учасників кримінального процесу

10

6

2

2

2

2

2




Модульний контроль +






^ Змістовий модуль Ш.



Тема 6. Процесуальні акти забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист

10

6

2

2

2

2

2




Тема 7. Процесуальні акти притягнення особи як обвинуваченого та застосування заходів процесуального примусу

12

6

2

2

2

4

2




Тема 8. Процесуальні акти проведення слідчих дій

12

8

2

2

4

2

2




Тема 9. Процесуальні акти зупинення та закінчення досудового розслідування

8

2

2

-

-

4

2




Модульний контроль +







^ Всього годин:

72/

2 кр

36-

12

12

12

18

18






^ 3. ПРОГРАМА КУРСУ

Модуль І.

Поняття, сутність і значення процесуальних документів

досудового розслідування


Тема 1. Поняття, види і значення процесуальних
документів досудового розслідування

Поняття, сутність і значення кримінально-процесуальних актів досудового розслідування. Функції та класифікація процесуальних документів досудового розслідування. Основні та інші види процесуальних документів досудового розслідування.

^ Тема 2. Вимоги щодо форми та змісту процесуальних
документів досудового розслідування

Зміст і форма процесуальних документів досудового розслідування. Поняття і види вимог до процесуальних актів у кримінальному судочинстві. Вимоги, які містяться у кримінально-процесуальному законі, науці кримінального процесу та висуваються слідчою і судовою практикою. Загальна характеристика основних процесуальних актів досудового розслідування.


^ Тема 3. Процесуальні акти стадії вирішення питання
про порушення кримінальної справи

Поняття, суть, зміст і форма процесуальних актів стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи. Постанова про порушення кримінальної справи. Постанова про відмову у порушенні кримінальної справи. Інші документи стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи.


^ Модуль ІІ.
Процесуальні документи, які складаються під час проведення дізнання


Тема 4. Процесуальні акти основних положень досудового розслідування

Поняття і види основних положень досудового розслідування. Види, форма та зміст процесуальних документів, які складаються на дотримання основних положень досудового розслідування. Постанова про направлення кримінальної справи за підслідністю. Постанова про створення слідчо-оперативноі групи. Постанова про створення групи слідчих. Постанова про об’єднання і виділення кримінальних справ. Постанова про залучення перекладача до участі у справі. Постанова про продовження строків досудового слідства. Підписка про нерозголошення даних досудового слідства. Доручення та окреме доручення слідчого.


^ Тема 5. Процесуальні акти забезпечення прав
учасників кримінального процесу

Процесуальні акти, які стосуються роз’яснення прав учасникам досудового розслідування. Постанова про визнання особи потерпілим. Постанова про відмову у визнанні особи потерпілим. Постанова про визнання особи цивільним позивачем. Постанова про визнання юридичної особи цивільним позивачем. Постанова про зміну суми заявленого цивільного позову. Постанова про визнання особи цивільним відповідачем. Постанова про визнання особи законним представником потерпілого, цивільного позивача і відповідача.

Процесуальні акти, які стосуються застосування заходів безпеки учасників кримінального судочинства. Форма та зміст постанови про застосування заходів безпеки.

^ Модуль ІІІ.
Процесуальні документи, які складаються під час проведення досудового слідства


Тема 6. Процесуальні акти забезпечення
підозрюваному, обвинуваченому права на захист

Процесуальні акти, які стосуються роз’яснення підозрюваному (обвинуваченому) права мати захисника. Протокол роз’яснення підозрюваному (обвинуваченому) права мати захисника. Протокол відмови від захисника. Процесуальні акти, які стосуються допуску захисника до участі у кримінальній справі. Постанова про призначення захисника у справі. Постанова про допуск захисника до участі у справі. Процесуальні акти, які стосуються усунення захисника від участі у кримінальній справі. Постанова про усунення захисника від участі у справі. Протокол про роз’яснення права на запрошення іншого захисника. Подання про усунення захисника від участі у справі.


^ Тема 7. Процесуальні акти притягнення особи як обвинуваченого та застосування заходів процесуального примусу

Поняття, суть, зміст і форма акта притягнення як обвинуваченого. Постанова про притягнення як обвинуваченого. Постанова про закриття справи в частині пред’явленого обвинувачення. Постанова про відсторонення обвинуваченого від займаної посади. Протокол допиту обвинуваченого.

Поняття, суть, зміст і форма актів застосування запобіжних заходів та інших заходів процесуального примусу. Постанова про застосування запобіжного заходу (підписка про невиїзд, застава). Подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, про проведення обшуку. Протокол затримання. Постанова про порушення клопотання про продовження строку тримання під вартою. Постанова про скасування запобіжного заходу. Постанова про зміну запобіжного заходу.


^ Тема 8. Процесуальні акти проведення слідчих дій

Поняття, сутність і види слідчих дій. Види, форма та зміст процесуальних актів, які складаються під час підготовки до проведення та за результатами проведення слідчих дій. Протокол огляду місця події. Протокол освідування. Протокол ексгумації трупа. Протокол допиту потерпілого, свідка. Протокол очної ставки. Протокол пред’явлення для впізнання. Протокол відтворення обстановки і обставин події. Протокол обшуку і виїмки. Постанова про призначення експертизи. Протокол ознайомлення обвинуваченого з постановою про призначення експертизи та протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експерта. Постанова про задоволення заявленного клопотання та про відмову у задоволенні клопотання.


^ Тема 9. Процесуальні акти зупинення та закінчення
досудового розслідування

Зупинення досудового розслідування: поняття, підстави, умови, процесуальний порядок. Складання процесуальних актів: постанова про зупинення дізнання та досудового слідства; постанова про розшук обвинуваченого; постанова про відновлення справи, провадження в якій зупинено. Закінчення досудового розслідування: поняття, підстави, умови, процесуальний порядок. Складання процесуальних актів: постанова про закриття кримінальної справи, повідомлення про закриття кримінальної справи, протокол про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і пред’явлення йому матеріалів справи, обвинувальний висновок, постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного та виховного характеру. Систематизація матеріалів кримінальної справи.


^ ПЛАНИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ


Змістовий модуль І.

Поняття, сутність і значення процесуальних
документів досудового розслідування


Тема 1. Поняття, види і значення
процесуальних документів досудового розслідування


^ Самостійна робота – 2 год.

Самостійно опрацювати рекомендовані до теми літературні джерела та у робочих зошитах письмово навести зміст загальних (організуючої, інформаційної, охоронної, попереджувальної та виховної) та спеціальних (пізнавальної, правонаділюючої, право забезпечувальної та контролюючої) функцій процесуальних документів; вміти пояснити зміст вказаних функцій шляхом наведення відповідних прикладів.

Шляхом опрацювання макетів кримінальних справ письмово навести приклади до кожної з підстав класифікації процесуальних документів, навівши конкретні процесуальні акти.


^ Ключові терміни та поняття теми:

Досудове розслідування – це здійснювана відповідно до вимог кримінально - процесуального закону діяльність слідчого та органу дізнання, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об’єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорона прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

^ Процесуальний документ – це письмо­вий документ, складений на підставі кримінально-процесуального закону уповноваженим на те суб'єктом у зв'язку зі здійсненням процесуального акту (виконанням процесуальних дій або прийняттям процесуальних рішень), в якому зафіксована інформація про хід і результати кримінально-процесуаль­ної діяльності.

^ Функції процесуальних документів – це основні напрями їх правового впливу на учасників кримінального процесу та інших осіб. Розрізняють загальні, тобто притаманні кожному з процесуальних актів, та спеціальні (або специфічні), тобто притаманні лише тому чи іншому процесуальному акту з врахуванням його соціально-правового призначення, функції.


^ Методичні поради

В діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури, суду значне місце відводиться складанню процесуальних актів (документів): протоколів, постанов, доручень, повідомлень, повісток, описів, обви­нувальних висновків, вироків, подань, протестів, скарг та ін. Процесуальна форма забезпечує виконан­ня завдань кримінального судочинства, її дотримання є необхідною умовою законності розслідування злочинів і здійснення правосуддя в кримінальних справах. Кримінально-процесуальний документ є важливим елементом про­цесуальної форми, що фіксує юридично значимі факти, і слугує засобом реалізації суб'єктами процесу своїх прав і виконання обов'язків, гарантією забезпечення законності під час розкриття та розслідування злочинів, здійснення правосуддя в кримінальних справах.

Слід пам’ятати, що процесуальний акт – це достатньо складне поняття, яке включає в себе не лише певні кримінально-процесуальні документи, але й дії учасників кримінального процесу під час здійснення своїх повноважень. Тому, задля чіткого уявлення про існуючі численні процесуальні акти, з врахуванням їх змісту, правової природи та призначення, й вдаються до їх класифікації відповідно до певних підстав. Найбільш розповсюдженою та прийнятною є класифікація за наступними підставами: за їх процесуальним значенням (основні та допоміжні). Основні - це документи, що фіксують підсумок певного етапу процесуальної діяльності, ними, зазвичай, закінчуються певні стадії судочинства. Допоміжні – які забезпечують законне і обґрунтоване прийняття основного рішення. За імперативністю складання виділяють обов’язкові та факультативні документи. Перші складаються за наявності безумовної вимоги закону про їх складання; другі – складання яких залежить від певних фактичних обставин справи або на розсуд особи, яка здійснює кримінально-процесуальну діяльність. Також процесуальні документи класифікують залежно від місця їх складання. Існують й інші підстави для класифікації таких актів. Можна класифікувати й окремі види процесуальних актів, наприклад, постанови, ухвали, протоколи, вироки, протести та інші акти, передбачені законом. Серед існуючого різноманіття кримінально-процесуальних документів виділяють такі їх основні види, як: постанови, протоколи, обвинувальний висновок, ухвали, вироки та інші види. До них належать: подання, клопотання, повідомлення, заяви, доручення, вказівки, повістки та ін.


^ Список література до змістового модуля:

[1, 2, 6, 53, 54, 58, 68, 69, 106, 115]


Тема 2. Вимоги щодо форми та змісту
процесуальних документів досудового розслідування


Самостійна робота – 2 год.

Самостійно опрацювати питання:

Зміст і форма процесуальних документів досудового розслідування.

Поняття і види вимог до процесуальних актів у кримінальному судочинстві.

Вимоги, які висуваються до процесуальних документів кримінально-процесуальним законом, наукою кримінального процесу та слідчою практикою.

4. Загальна характеристика основних процесуальних актів досудового розслідування.


ІІ.Виконати наступні завдання:

Скласти процесуальний документ, в якому навести приклад обґрунтованості та мотивованості процесуального рішення (за самостійно обраною чи фабулою, наведеною викладачем).

Проаналізувати макети кримінальних справ, вибрати з них не менше трьох документів, які проаналізувати на дотримання вимог щодо мотивованості та обгрунтованості.

За результатами аналізу навести власне мотивування та обґрунтування прийнятого рішення.


^ Ключові терміни та поняття теми:

Кримінально-процесуальна форма – це визначений законом порядок провадження у кримінальній справі в цілому, порядок виконання окремих процесуальних дій та порядок прийняття процесуальних рішень.

^ Законність процесуального акту – означає, що його прийняття передбачено КПК; якщо він винесений компетентним органом чи особою; постановлений за додержанням умов, аизначених в законі; його постановлення відповідає процесуальній формі.

^ Обгрунтованість процесуального акта – означає, що висновки і рішення по ньому мають грунтуватися на сукупності фактів, на достатніх доказах, які охоплюють всі істотні обставини справи і відображають реальну дійсність.

Мотивованість процесуального акту – наявність в ньому не тільки опису діяння, події, обставин, а й посилання на докази, їх аналіз, відповідні пояснення.


Методичні поради

У кримінальному судочинстві існує чимало видів про­цесуальних документів: постанови, протоколи, подання, обвинувальні висновки, вироки, скарги, протести, вказівки, повістки, зобов'язання різного роду, повідом­лення, доручення, клопотання, заяви, пояснення та ін. Кожен з процесуальних документів (актів) має свій власний зміст, значення та структуру.

При вивченні теми важливо засвоїти такі основні поняття, як зміст і форма процесуальних документів, поняття та види вимог до них. При підготовці до заняття курсантам слід звернути увагу на те, що кримінально-процесуальний закон не містить загаль­них вимог, що пред'являються до процесуального акта, винесеного у кримінальній справі. КПК містить вказівку лише стосовно назви і змісту дея­ких з них. Наприклад, ст. 130 (стосовно постанови слідчого і прокурора), ст.ст. 332—335, ст. 378 КПК (стосовно вироку суду) та ін. Процесуальне рішення може бути винесено за наявності умов і підстав, передбачених законом. Закон визначає різноманітні як фактичні, так і правові підстави для прийняття того чи того рішення, залежно від цілей і завдань, по­ставлених перед слідчим нарізних етапах досудового слідства. Крім вимог, які містяться в законі, наукою кримінального процесу також висуваються певні вимоги, які стосуються форми та змісту процесуальних актів.

Не менш важливими є опанування питання про типові (загальні) вимоги, яким повинні відповідати майже всі кримі­нально-процесуальні акти. Так, вони повинні відпо­відати загальним вимогам, що ставляться до будь-яких індивідуально-правових актів застосування норм права - тобто бути законними, обґрунтованими, мотивованими, переконливими, справедливими, логічними, грамотно і культурно оформленими. Слід пам’ятати, що відсутність мотивації в процесуальних рішеннях слідчого означає порушення вимог КПК, внаслідок чого кожне таке немотивоване рішення повинно бути визнане незаконним і підлягає скасуванню.

При вивченні теми, особливо при підготовці та виконанні практичного завдання курсантам слід звернути увагу на те, що окремі з наведених у зразках процесуальних документів (у т.ч. рекомендованих для опрацювання) постанов і протоколів якраз й страждають на взагалі відсутність будь-якої мотивації, або наведена в них як приклад мотивація не переконує у правильності прийнятого рішення.

При підготовці до семінарського заняття курсантам слід проаналізувати норми чинного КПК України, що містять вимоги до процесуальних актів (ст.ст. 130, 332—335, 370 та ін.), ретельно засвоїти лекційний матеріал, а також звернутись до інших нормативних актів і літературних джерел.

^ Список література до змістового модуля:

[1, 2, 6, 45, 46, 53, 54, 58, 68, 69, 106, 115]


Тема № 3. Процесуальні акти
стадії вирішення питання про порушення кри- мінальної справи


Самостійна робота – 2 год.

Опрацювати та законспектувати основні положення:

Наказу МВС України № 400 від 14 квітня 2004 року “Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються”

Наказу МВС України № 160 від 31 березня 2008 року “Про організацію діяльності органів досудового слідства Міністерства внутрішніх справ України” та наказу МВС України від 02 вересня 2008 року № 422 “Про вдосконалення діяльності підрозділів дізнання ОВ