Реферат: Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет


кафедра теорії та історії держави і права


Укладачі: Шевченко О.О. Цвєткова Ю.В..


ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


для студентів спеціальності 6.030401 «Право»


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 7

від „25” грудня 2008 р.

Декан факультету

________ Гриценко І.С.



Київ-2009


^ РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»


Укладачі:

д.ю.н. Шевченко Олександр Оксентійович

к.ю.н. Цвєткова Юліана Володимирівна


Лектори:

д.ю.н. Шевченко О.О.,

к.і.н. Дячук Л.В.,

к.ф.н. Толкачова Н.Є.,

к.ю.н. Цвєткова Ю.В


Рецензент: д.ю.н., проф. Безклубий І.А.


Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2008 р.


© О.Шевченко, Ю.Цвєткова 2008


ЗМІСТ


вступ 4


СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ 5


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ 8
^ ПРОГРАМА КУРСУ 10

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО МОДУЛІВ КУРСУ (ДЕННА

ФОРМА НАВЧАННЯ) 16


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

^ (ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ) 45


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА

ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ ТА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ 62


ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ 63


вступ


Навчальна нормативна дисципліна “Історія держави і права зарубіжних країн” передбачає можливість ознайомлення з тенденціями та загальними закономірностями розвитку держави та права, починаючи від стародавніх часів та закінчуючи сучасністю і ставить за мету підготувати студентів до вивчення ряду основних та спеціальних юридичних дисциплін, надати їм цілісної картини зародження та еволюції основних інститутів держави і права, поглибити їхнє сприйняття розвитку світу, систематизувати та встановити причинно – наслідкові зв’язки у розвитку державних та правових категорій людства.

Предметом вивчення дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн” є: основні принципи, доктринальні засади, правові джерела, окремі поняття, терміни, визначення, дефініції, юридичні категорії та інститути держави та права, які зберігають своє науково-практичне значення під час аналізу та розробки сучасного праворозуміння.

Нормативна дисципліна “Історія держави і права зарубіжних країн” вивчається студентами першого курсу юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в першому та другому семестрі. Планом навчального процесу для вивчення курсу цієї дисципліни відведено 216 годин учбових занять. З них на лекції відведено - 74 годин, на практичні заняття – 31 годин, на самостійну роботу – 111 годин. Формою контролю є в першому семестрі є залік, а в другому - іспит. Дисципліна вивчається з застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з чотирьох змістовних модулів.

З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські заняття. На них можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення відповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, розв’язання казусів, виконання самостійних і контрольних робіт, індивідуальні завдання та інші. Рівень знань, підготовленості, ерудиції, активності студентів на семінарах оцінюється викладачем самостійно.

Завершується вивчення дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн” проведенням іспиту. До іспиту допускаються ті студенти, які відпрацювали всі пропущені заняття, виправили незадовільні оцінки, отримані на семінарських заняттях, набрали мінімальну кількість балів і успішно здали змістовні модулі.


^ СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ


Навчальна нормативна дисципліна “Історія держави і права зарубіжних країн” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом двох семестрів та складається з чотирьох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в другому семестрі складають іспит. На екзамен виносяться найважливіші питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.

За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент у другому семестрі за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (до 20 балів за кожну вірну відповідь письмового екзаменаційного завдання), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).

Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.

В першому семестрі студент отримує за перших 2 модуля 40 балів (по 20 за кожний ЗМ) та 60 балів на проведенні іспиту. За другий семестр студент отримує за 5 та 6 модулі 40 балів (по 20 за кожний ЗМ) та 60 балів на іспиті.


Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

доповнення доповіді – до 3 бал;

експрес опитування – до 3 балів;

колоквіум – до 4 балів;

самостійна робота – до 4 балів;

домашня робота – до 4 балів;

есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

участь в дискусії – до 2 балів;

підсумкова контрольна робота - до 5 балів.


У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної літньої сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.


^ Шкала оцінювання:


За шкалою університету

100-бальн. система

Оцінка за національною шкалою

та шкалою університету

90 – 100

відмінно

5

75 – 89

добре

4

60 – 74

задовільно

3

0 – 59

незадовільно

2



^ Приклад розрахунку оцінки знань студента:

12 балів ЗМ1 + 15 балів ЗМ2 + 49 балів КПМ= 76 бал – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ


№№ з/п

Тема

Кількість навчальних годин

(денна/заочна ф.н.)

Всього

Лекції

Семі-нари

Самост. робота

Модуль 1



Предмет, метод дослідження та історіографія історії держави і права зарубіжних країн



2/4



2/-



–/-



-/4



Загальна характеристика розвитку держави і права Стародавнього світу


4/6


2/2


–/-


2/4



Держава і право Стародавнього Єгипту


4/8


2/-


–/-


2/8



Держава і право Стародавнього Вавилону


8/8


2/-


2/2


4/6



Держава і право Стародавньої Індії


4/8


2/-


–/-


2/8



Держава і право Стародавнього Китаю


4/6


2/-


-/-


2/6



Держава і право Стародавньої Греції


10/10


4/2


2/–


4/8



Державний і суспільний устрій Стародавнього Риму


8/10


2/-


2/–


4/10



Право Стародавнього Риму


6/10


2/–


–/–


4/10

Модуль 2



Загальна характеристика держави і права феодального періоду


4/6


2/2


-/-


2/4



Держава і право франків


8/6


2/-


2/–


4/6



Держава і право Франції періоду Середньовіччя


6/10


2/-


2/–


2/10



Держава і право Англії періоду Середньовіччя


10/12


4/–


2/2


4/10



Держава і право Німеччини періоду Середньовіччя


6/10


2/–


–/–


4/10



Держава і право Арабського Халіфату


9/14


4/2


2/–


3/12



Держава і право Московії періоду Середньовіччя


6/10


2/-


2/–


2/10




За І семестр

99/138

38/8

16/4

45/126

^ Форма контролю: залік – семестр 1

Модуль 3



Загальна характеристика держави і права буржуазного періоду


4/4


2/2


-/-


2/2



Держава і право Англії нового періоду


12/10


4/2


2/–


6/8



Держава і право США нового періоду


12/8


4/-


2/2


6/6



Держава і право Франції нового періоду


12/4


4/-


2/–


6/4



Держава і право Німеччини нового періоду


8/4


2/–


-/–


6/4



Держава і право Японії нового періоду


10/8


2/–


2/–


6/8

Модуль 4



Загальна характеристика держави і права новітнього періоду


6/2


2/-


-/-


4/2



Революція 1917 р. у Росії. Виникнення та розвиток радянської держави і права



6/8



2/-



2/–



2/8



Держава та право Німеччини новітнього періоду


12/8


4/-


2/2


6/6



Держава та право США новітнього періоду


12/8


4/2


2/–


6/6



Держава та право Англії новітнього періоду


13/6


4/–


1/–


8/6



Держава та право Франції новітнього періоду


10/8


2/-


-/–


8/8




За ІІ семестр

117/78

36/6

15/4

66/68




Разом

216/216

74/14

31/8

111/194

Форма контролю: екзамен – семестр 2
^


ПРОГРАМА КУРСУ


Модуль 1

Тема 1. Предмет, метод дослідження та історіографія історії держави і права зарубіжних країн

Предмет науки історії держави і права зарубіжних країн та її місце у системі юридичних наук. Історичні закономірності розвитку держави і права. Методологія науки та курсу історії держави і права. Концепції походження та еволюції держави і права. Суть “цивілізаційного підходу” в розвитку людського суспільства. Періодизація історії держави і права. Історіографія.


^ Тема 2. Загальна характеристика розвитку держави і права Стародавнього світу

Поняття Східної та Західної традиції розвитку держави і права. Азіатський спосіб виробництва. Характерні особливості зародження та розвитку держави та права Стародавнього Сходу. Поняття античності. Характерні особливості та тенденції розвитку держави і права країн античності.


^ Тема 3. Держава і право Стародавнього Єгипту

Специфічні риси політичної організації. Періодизація розвитку держави і права Стародавнього Єгипту. Розвиток землеробства, іригаційна система. Державний лад. Формування поняття “східна деспотія”. Влада фараонів. Апарат управління державою. Соціальна Структура. Характеристика правової системи. Поняття правової норми та правопорушення в Стародавньому Єгипті. Джерела – памятки права Стародавнього Єгипту.


^ Тема 4. Держава і право Стародавнього Вавилону

Соціально-економічний та політичний розвиток Межиріччя наприкінці III тис. до н.е. Розвиток релігії, права, писемності. Періодизація розвитку держави і права Месопотамії. Джерела – памятки права Межиріччя. Правовий статус авілумів, мушкенумів, воїнів, селян та рабів. Характеристика органів державної влади. Характеристика Законнику царя Хаммурапі. Цивільне, сімейне та карне право.


^ Тема 5. Держава і право Стародавньої Індії

Виникнення держави в Індії. Періодизація розвитку держави і права в Індії. Суспільний лад. Система варн. Державний лад. Центральне і місцеве управління. Суд і судочинство. Джерела і основні риси права.


^ Тема 6. Держава і право Стародавнього Китаю

Виникнення і розвиток держави і права в Китаї. Періодизація розвитку держави і права в Китаї. Особливості суспільного і державного ладу. Реформи, спрямовані на руйнування громади. Армія. Джерела і основні риси права.


^ Тема 7. Держава і право Стародавньої Греції

Особливості виникнення держави і права в Греції. Поняття, структура та особливості полісу. Особливості суспільного і державного ладу Спарти. Реформи Тезея, Солона і Клісфена в Афінах. Суспільний лад Афін. Державний лад Афін. Суд і судочинство. Джерела афінського права та його основні риси.


^ Тема 8. Державний і суспільний устрій Стародавнього Риму

Виникнення держави у Римі. Періодизація розвитку держави і права в Римі. Боротьба патриціїв і плебеїв. Реформа Сервія Туллія. Правове становище окремих груп населення. Державний устрій і управління у період Республіки. Причини переходу до монархії. Принципат. Домінат. Суспільний лад Риму у період монархії, розвиток колонату.


^ Тема 9. Право Стародавнього Риму

Виникнення права у Римі. Джерела та види римського права. Кодифікація римського права. Римське право давнього та класичного періодів. Цивільне та карне право, кримінальний процес. Зміна форм цивільного процесу. Історичне значення римського права.


Модуль 2


Тема 10. Загальна характеристика держави і права феодального періоду

Поняття феодалізму. Відносини сюзеренітету-васалітету. Формування основи феодального господарства – манора. Основні етапи розвитку феодальних держав. Суспільний лад у феодальних державах. Роль церкви у формуванні держави і права. Папська революція, її зміст та роль в розвитку й формуванні західної традиції права та держави. Характерні особливості розвитку середньовічного права. Види середньовічного права: королівське, феодальне, маноріальне, міське, торгівельне, цехово-гільдійське, церковне. Виникнення університетів та рецепція римського права.


^ Тема 11. Держава і право франків

Основні етапи виникнення і розвитку франкської держави і права. Формування державного апарату. Влада франкських королів. Основні положення реформи Карла Мартелла (715–741 рр.). Утворення Франкської імперії. Суспільний лад франкської держави. Джерела права. Перехід від варварських до феодальних правових звичаїв. Вплив римського права. Основні риси права.


^ Тема 12. Держава і право Франції періоду Середньовіччя

Формування держави і права у Франції. Періодизація середньовічної держави і права у Франції. Характеристика сеньоріальної монархії (IX–XIII ст.). Формування правових засад станового ладу. Виникнення Генеральних штатів, їх функції. Організація фінансової системи. Посилення королівської влади (XVI–XVII ст.). Характеристика правової системи. Джерела права феодальної Франції. Кутюми Бовезі, королівські ордонанси, Нантський едикт, Конкордат Франциска І.


^ Тема 13. Держава і право Англії періоду Середньовіччя

Становлення феодальної держави і права в Англії. Періодизація розвитку держави і права в Англії. Вплив норманського завоювання. Органи державного управління. Взаємовідносини королівської влади з англійською церквою. Прийняття “Великої хартії Вільностей” (1215 р.). Виникнення парламенту. Особливості абсолютної монархії в Англії. Система правосуддя. Суспільний лад Англії. Вільне селянство. Особливості правової системи. Джерела права. Королівські асизи. Характеристика зобов’язального та карного права.


^ Тема 14. Держава і право Німеччини періоду Середньовіччя

Особливості утворення і розвитку німецької феодальної держави і права. Основні тенденції їх розвитку. Періодизація розвитку держави і права в Німеччині. Становлення і розвиток ранньофеодальної держави в Німеччині (X–XII ст.) Територіальна роздробленість та розвиток автономних німецьких князівств-держав (XIII – кінець XVІІІ ст.). Особливості абсолютизма в Німеччині. Особливості станової структури. Регулювання поземельних, майнових, шлюбно-сімейних відносин. Система кримінального права. “Саксонське Зерцало”, “Кароліна”, «Золота Булла». Міське право.


^ Тема 15. Держава і право Арабського Халіфату

Передумови, виникнення і розвиток Арабського Халіфату. Особливості суспільного і державного ладу Арабського Халіфату. Судова система. Джерела мусульманського права. Система мусульманського права.


^ Тема 16. Держава і право Московії періоду Середньовіччя

Особливості утворення і розвитку Московської держави і права. Суспільний лад. Особливості станово-представницької монархії. Роль Боярської Думи. Особливості утвердження абсолютизму в Росії. Джерела права. Судебник 1497 р. та початок закріпачення селян. “Соборне Уложення” 1649 р. Характеристика цивільного та карного законодавства Московії.


Модуль 3


Тема 17. Загальна характеристика держави і права буржуазного періоду

Криза феодального ладу та основні причини буржуазних революцій. Зміни в державному та суспільному ладі держав нового періоду. Буржуазні республіки та просвітницький абсолютизм. Колоніалізм та створення колоніальних імперій. Принципи формування та тенденції розвитку права буржуазного періоду.


^ Тема 18. Держава і право Англії нового періоду

Передумови, головні етапи англійської буржуазної революції середини ХУІІ ст. та формування парламентської монархії в Англії. Соціальна структура англійського суспільства у новий період. Політичні партії періоду буржуазної революції. Основні державно-правові зміни періоду революції. „Інструмент управління”. Реставрація монархії. “Славетна революція”. “Habeas Corpus Act” та Білль про права як основні демократичні акти, що проголошували права підданих. Державний устрій Великобританії у ХІХ ст. Діяльність парламента та парламентські реформи. Джерела та основні риси права Англії середини XVII–ХІХ ст.


^ Тема 19. Держава і право США нового періоду

Утворення колоній у Північній Америці. Види колоній та особливості їхнього управління. Причини війни за незалежність англійських колоній та її наслідки. “Декларація незалежності” 1776 р., “Статті конфедерації” 1781 р. Державний лад США за Конституцією 1787 р. Справа Мербері проти Медісон. Доктрина Монро. Взаємовідносини між гілками державної влади у ХІХ – на початку ХХ ст. Громадянська війна у США у середині ХІХ ст. та її наслідки. Демократизація американського суспільства. Правова система США у ХІХ – на початку ХХ ст.


^ Тема 20. Держава і право Франції нового періоду

Соціально-економічний розвиток Франції наприкінці XVIII ст. Французька буржуазна революція кінця ХVІІІ ст.: її причини та наслідки. „Декларація прав людини і громадянина”, 1789 р. Ліквідація монархії і виникнення республіки. Диктатура якобінців. Органи державної влади в період директорії, консульства та імперії Наполеона. Конституційне законодавство ХVІІІ - ХІХ ст. Реставрація монархії. ІІ імперія. Причини виникнення Паризької комуни. Паризька комуна як форма органів самоврядування. Судова система. Соціально-економічні перетворення. Утворення Третьої республіки. Державний лад періоду Третьої республіки.

Джерела права, кодифікація законодавства у період І імперії. Цивільний Кодекс Французів (Кодекс Наполеона). Структура та основні положення Кодексу. Вплив римського права на зміст Кодексу. Сімейне право за Кодесом Наполеона. Рецепція Кодексу Наполеона в інших державах. Основні риси права Франції у кінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.


^ Тема 21. Держава і право Німеччини нового періоду

Особливості розвитку Німеччини у першій половині XIX ст. Реформи в Прусії. Вплив революції 1848 р. на розвиток німецьких держав. Північнонімецький союз. Утворення імперії. Конституція 1871 р. Державний лад Німеччини у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Джерела та основні риси права Німеччини нового періоду.

Австрійська імперія та реформи Габсбургів.


^ Тема 22. Держава і право Японії нового періоду

Особливості існування Японії в Середньовіччі. Причини та наслідки «закриття Японії». Суспільний та державний лад Японії до середини ХІХІ ст. Передумови революції в Японії. Революція Мейдзи. Реформи 70–80-х рр. ХІХ ст. Конституція 1889 р. Державний та суспільний лад Японії кінця ХІХ – на початку ХХ ст. Особливості формування японського права.

Модуль 4

Тема 23. Загальна характеристика держави і права новітнього періоду

Загальні тенденції розвитку суспільства, держави та права в ХХ – напочатку ХХІ ст. Розпад колоніальної системи. Особливості монархій та республік в новітній період. Розвиток приватного права новітнього періоду. Еволюція публічного права новітнього періоду. Обєднання Європи та утворення ЄС.


^ Тема 24. Революція 1917 р. у Росії і виникнення та розвиток радянської держави і права

Ліквідація монархії і виникнення республіки у Росії. Більшовицький переворот у жовтні 1917 р. Виникнення радянської держави і права. Суть держави диктатури пролетаріату. Перехід до НЕПу. Організація державного репресивного апарату. Тоталітарний та авторитарно-бюрократичний режим у СРСР. Формування панівного класу в СРСР – партійної номенклатури. Головні причини та наслідки розпаду СРСР. Джерела радянського права та його суть. Конституції СРСР (1924, 1936, 1977 рр.).


^ Тема 25. Держава і право Німеччини новітнього періоду

Причини буржуазно-демократичної революції 1918 р. у Німеччині. Утворення Веймарської республіки. Веймарська конституція 1919 р. Кризові явища у соціально-економічній та владній сфері у кінці 20-х – на початку 30-х рр. Причини приходу до влади німецького фашизму. Державний та суспільний лад фашистської Німеччини. Законодавство фашистської Німеччини. Утворення ФРН і НДР. Конституція ФРН 1949 р. Державний лад ФРН у другій половині ХХ ст. Соціальна структура суспільства. Соціальне законодавство ФРН. Об`єднання Німеччини у 1990 р. Основні напрями державно-правового розвитку Німеччини у кінці ХХ – на початку ХХІ ст.


^ Тема 26. Держава і право США новітнього періоду

Особливості соціально-економічного розвитку США новітнього періоду. „Новий курс” Ф. Рузвельта. Взаємовідносини трьох гілок державної влади у другій половині ХХ ст. Зміни у соціальній структурі США протягом другої половини ХХ ст. Додатки до Конституції США в XX ст. Федеральний закон та закони штатів. Цивільне, трудове та кримінальне право США. Основні напрями державно-правового розвитку США у кінці ХХ – на початку ХХІ ст.


^ Тема 27. Держава і право Англії новітнього періоду

Особливості державного розвитку Англії у міжвоєнний період. Вестмінстерський статут 1931 р. Зміни в апараті державного управління та у соціальній структурі Англії на протязі другої половини ХХ ст. Характерні риси англійської парламентської демократії. Джерела та основні риси права Англії. Соціальне законодавство. Основні напрями державно-правового розвитку Англії у кінці ХХ – на початку ХХІ ст.


^ Тема 28. Держава і право Франції новітнього періоду
Державний лад Третьої республіки у міжвоєнний період. Конституція 1946 р. Державний лад Четвертої республіки. Причини її ліквідації і прийняття Конституції 1958 р. Державний устрій П`ятої республіки. Зростання соціального напруження в 60-х роках. Зміни у соціальній структурі Франції. Французька правова система у другій половині XX ст. Основні напрями державно-правового розвитку Франції у кінці ХХ – на початку ХХІ ст.


^ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО МОДУЛІВ КУРСУ

(для денної форми навчання)


Модуль 1

Лекційне заняття 1. Предмет, метод дослідження та історіографія історії держави і права зарубіжних країн. Загальна характеристика розвитку держави і права Стародавнього світу

Предмет науки історії держави і права зарубіжних країн та її місце у системі юридичних наук. Історичні закономірності розвитку держави і права. Методологія науки та курсу історії держави і права. Концепції походження та еволюції держави і права. Суть “цивілізаційного підходу” в розвитку людського суспільства. Азіатський спосіб виробництва. Періодизація історії держави і права. Історіографія.

Поняття Східної та Західної традиції розвитку держави і права. Азіатський спосіб виробництва. Характерні особливості зародження та розвитку держави та права Стародавнього Сходу. Поняття античності. Характерні особливості та тенденції розвитку держави і права країн античності.


Контроль за самостійною роботою студентів

Тема 1. Предмет, метод дослідження та історіографія історії держави і права зарубіжних країн. Загальна характеристика розвитку держави і права Стародавнього світу

Наука історії держави і права зарубіжних країн. Історико-правові школи вивчення історії держави права зарубіжних країн у Західній Європі та США, у Німеччині (Г. Пухта, Ф. Савиньї), Франції (Е. Лабуле, Р. Дарест), Англії (Г. Мен, Г. Спенсер), США (Г. Дж. Берман). Методологія дослідження історії держави і права зарубіжних країн. Періодизація історії держави і права. Східна та західна традиції права.

Форма контролю: реферат.

1. Французька школа права ХХ ст.

2. Розвиток історико-правових досліджень в університетах Західної Європи.

3. Правові системи в творах Д.Вігмора і У.Сигля.

4. Західна традиція права. Поняття та загальна характеристика.

5. Східна традиція права. Поняття та загальна характеристика.


Література


Бостан Л.М. Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн – К., 2004

Графский В.Г. Всеобщая история государства и права – М., 2000

Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 2003.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2005.

Г. Дж. Берман Западная традиция права: эпоха формирования – М., 1998


Лекційне заняття 2. Держава і право Стародавнього Єгипту. Держава і право Стародавнього Вавилону

Специфічні риси політичної організації. Розвиток землеробства, іригаційна система. Державний лад. Формування поняття “східна деспотія”. Влада фараонів. Апарат управління державою. Соціальна структура. Реформи Ехнатона. Характеристика правової системи. Поняття правової норми та правопорушення в Стародавньому Єгипті.

Соціально-економічний та політичний розвиток Межиріччя наприкінці III тис. до н.е. Розвиток релігії, права, писемності. Майнове розшарування. Періодизація розвитку держави і права Месопотамії. Джерела – памятки права Межиріччя. Поняття та види таліону. Правовий статус авілумів, мушкенумів, воїнів, селян та рабів. Характеристика органів державної влади. Характеристика Законнику царя Хаммурапі. Цивільне, сімейне та карне право.


Семінарське заняття 1. Держава і право Стародавнього Вавилону

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

Періодизація розвитку держави і права Месопотамії.

Джерела – памятки права Межиріччя.

3. Виникнення держави і права у Стародавньому Вавилоні. Загальна характеристика законів царя Хаммурапі.

4.Суспільний і державний лад Вавилону у період правління Хаммурапі.

5. Цивільне право:

а)право власності;

б)право купівлі-продажу;

в)право найму, позики, оренди.

6.Шлюбно-сімейне право.

7.Кримінальне право і процес.


Контроль за самостійною роботою студентів

Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту

Характеристика періоду Раннього царства (1300–2800 рр. до н.е.), Давнього царства (2800–2250 рр. до н.е.), Середнього царства (2250–1700 рр. до н.е.), Нового царства (1575–1087 рр. до н.е.). Вплив релігії на формування держави. Реформи Ехнатона. „Східна деспотія” – основні ознаки. “Промова Іпувера”, “Пророцтво Неферті”.

Форма контролю: усне опитування, реферат.

Договір Аменхотепа з хетами

Реформи Ехнатона


Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону

Регулювання майнових відносин. Розвиток науки і культури та їх вплив на розвиток права. Армія. Релігія і право.

Форма контролю: усне опитування, реферат.

Державний лад Асирії.

Державний лад Перської імперії

Право Перської імперії


Література

Авдиев В.И. История древнего Востока – М., 1948

Бостан Л.М. Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн – К., 2004

Васильев А.А. История Востока. – СПб., 1998. – У 2-х т.

Графский В.Г. Всеобщая история государства и права – М., 2000

Жидков О.А. История государства и права Древнего Востока. М., 1963.

Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001.

Сборник документов по всеобщей истории государства и права. – Л., 1977.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 2003.

Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього Сходу. – Львів, 2001.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.

Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн /За ред. В.Д.Гончаренка. – Т. 1. – К., 1998.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2005.


Лекційне заняття 3. Держава і право Стародавньої Індії. Держава і право Стародавнього Китаю

Виникнення держави в Індії. Періодизація розвитку держави і права в Індії. Суспільний лад. Система варн. Державний лад. Центральне і місцеве управління. Суд і судочинство. Джерела і основні риси права.

Виникнення і розвиток держави і права в Китаї. Особливості суспільного і державного ладу. Реформи, спрямовані на руйнування громади. Армія. Джерела і основні риси права.


Семінарське заняття 2. Держава і право Стародавньої Індії та Китаю

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Виникнення та розвиток держави у Індії та Китаї.

2. Періодизація розвитку держави і права в Індії та Китаї.

3. Суспільний лад Стародавньої Індії

4. Джерела права Стародавньої Індії

5. Основні риси права:

а) цивільного;

б) сімейно-шлюбного;

в) кримінального.

г) адміністративного

6. Державний лад Стародавнього Китаю та Індії. Реформи Шан-Яна.

7. Суспільний лад Стародавнього Китаю.

8. Основні риси права:

а) цивільного;

б) сімейно-шлюбного;

в) кримінального.


Контроль за самостійною роботою студентів

Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії

Імперія Маур’їв (IV–II ст. до н.е.). Система варн і каст. Органи державної влади і державного управління, їх функції. Адміністративний поділ та система місцевого управління. Суд у Стародавній Індії (царські суди, общинні суди). Джерела права (дхармашастри, дхарми, артхашастри). Закони Ману.

Форма контролю: реферат.

Державний та суспільний лад Мохенджо – Даро та Хараппи.

Військове право Стародавньої Індії


Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю

Період Шан (Інь) (XV–XI ст. до н.е.). Період Чжоу (XI–III ст. до н.е.). Розвиток права власності на землю. Соціальні верстви населення в шань-інському (XV–XII ст. до н.е.) та ранньочжоуському (XI–X ст. до н.е.) суспільстві. Формування китайського права в період династії Хань (III ст. до н.е. – III ст. н.е.). Конфуціанство та його вплив на розвиток права.

Форма контролю: реферат.

Державний лад Китаю у період Чжоу.

Державний лад Цинської Імперії.

3. Особливості суспільного ладу Китаю.

4. Вплив філософських вчень на правову систему Китаю.

5. Регулювання майнових відносин у Стародавньому Китаї.


Література

Авдиев В.И. История древнего Востока – М., 1948

Бостан Л.М. Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн – К., 2004

Васильев А.А. История Востока. – СПб., 1998. – У 2-х т.

Графский В.Г. Всеобщая история государства и права – М., 2000

Жидков О.А. История государства и права Древнего Востока. – М., 1963.

Макарчук В.С. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001.

Сборник документов по всеобщей истории государства и права. – Л., 1977.

Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 2003.

Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього Сходу. – Львів, 2001.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.

Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн /За ред. В.Д.Гончаренка. – Т. 1.– К., 1998.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2005.


Лекційне заняття 4. Держава і право Стародавньої Греції

Особливості виникнення держави і права в Греції. Періодизація держави і права в Греції. Поняття, структура та особливості полісу. Особливості виникнення держави і права в Афінах. Реформи Тезея, Солона і Клісфена. Суспільний лад Афін. Державний лад Афін. Суд і судочинство. Особливості суспільного і державного ладу Спарти. Реформи Лікурга. Джерела афінського та спартанського права та його основні риси.


^ Семінарське заняття 3. Держава і право Стародавньої Греції

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

Особливості зародження та періодизації держави і права Стародавньої Греції. Полісна модель.

Утворення і розвиток Афінської держави. Реформи Тезея, Солона та Клісфена.

Суспільний і державний лад Афін.

Джерела афінського права, його характеристика.

Суспільний і державний лад Спарти за законами Лікурга та їх особливості.


Контроль за самості