Реферат: Робоча навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
УКООПСПІЛКА
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра суспільних наук
ЗАТВЕРДЖУЮ
В.о. ректора Хмельницького
кооперативного торговельно-
економічного інституту
________ Л.М. Коваль
«____» ____________ 2010 р.
ФІЛОСОФІЯ
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з підготовки студентів вищих навчальних закладів
освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
Галузь знань: 0305 Економіка та підприємництво
Напрямом підготовки: 6.030507 Маркетинг
6.030508 Фінанси і кредит
6.030509 Облік і аудит
Хмельницький – 2010
1. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі.
Сучасне життя надає величезні можливості для розвитку та реалізації людських здібностей, активної та свідомої участі кожного громадянина України у справі побудови незалежної, демократичної та економічно розвинутої держави. Ця справа потребує високоосвічених професіоналів з належним рівнем філософської культури, адже, сприяючи осмисленому розв’язанню проблем, котрі виникають у особистому житті, філософська культура стимулює також і безпосередню задіяність людини у долі своєї країни, що особливо важливо у переломний період її історії. Сучасний фахівець з економіки - це не тільки досвідчений майстер своєї справи, а й самодостатня розважлива особистість, яка вільно орієнтується у складних та мінливих політичних і економічних умовах сьогодення. Саме філософія дає можливість людині зрозуміти себе, пізнати закони розвитку суспільства, сформувати самостійну життєву позицію з урахуванням досвіду всього людства.
Вивчення курсу філософії пов’язане з набуттям знань про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду; з усвідомленням методологічної ролі філософії в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і соціальних проблем буття.
Студентам необхідно вивчити історію становлення світової філософської думки, і зокрема в Україні, оволодіти досягненнями сучасної філософії; сформувати вміння логічно мислити, самостійно аналізувати складні явища суспільного життя, навчитись пов’язувати загальнофілософські проблеми з розв’язанням завдань економічної теорії та практики.
^ Мета дисципліни: формування системи світоглядних знань про буття людини, найістотніші взаємовідносини з природою, суспільством і духовним життям у всіх основних формах його існування; про суспільно історичну природу релігії, закономірності її виникнення і функціонування в сучасному світі; про способи доведення і спростування, що забезпечують досягнення об’єктивної істини.
Завдання: вивчення основних досягнень світової та української філософії, ознайомлення з головними філософськими дисциплінами (онтологією, гносеологією, антропологією, соціальною філософією), глобальними проблемами сучасності та шляхами їх подолання.
Предмет: історично змінні форми співвідношення буття і духовності, матерії та духу, закони і форми мислення.
Структурно-логічне місце дисципліни в навчальному процесі – вихідне.
Після опанування даного курсу студент повинен на основі засвоєння основних ідей зі світової історичної скарбниці філософії, усвідомлення світоглядної та методологічної значущості основних принципів, законів і категорій доповнювати свою власну філософську концепцію, трансформувати свої власні позиції у відповідь на виклики сучасного життя.
Зміст дисципліни включає такі теми:
Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві.
Філософія античного світу.
Філософія середньовічного суспільства, Відродження та Реформації.
Філософія Нового часу та доби Просвітництва.
Німецька класична філософія та марксизм.
Сучасна світова філософія.
Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.
Онтологія.
Гносеологія.
Діалектика.
Антропологія.
Соціальна філософія.
^ ГРАФІК НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Види
занять
(аудиторні)
Навчальні тижні
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
Лекції
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Семінарські заняття
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Практичні заняття
Лабораторні заняття
Індивідуальна робота
Консультації
Контрольні роботи
2
2
Курсові роботи
Поточний модульний контроль
Заліки
Екзамени
3
2. Тематичний план
№ теми
Назва теми
Кількість годин
Самостійна робота
Усього
Аудиторні заняття
Лекції
Семінарські
Змістовний модуль (3 кредити, 108 год)
Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
6
2
2
2
Філософія античного світу.
6
2
2
2
3.
Філософія середньовічного суспільства.
6
2
2
2
4.
Філософія Відродження та Реформації.
6
2
2
2
5.
Філософія Нового часу та доби Просвітництва.
6
2
2
2
6.
Німецька класична філософія та марксизм.
6
2
2
2
7.
Сучасна світова філософія.
12
4
4
4
8.
Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.
18
6
6
6
9.
Онтологія.
6
2
2
2
10.
Гносеологія.
6
2
2
2
11.
Антропологія.
12
4
4
4
12.
Соціальна філософія.
18
6
6
6
Разом
108
36
36
36
Форма підсумкового контролю – екзамен
Таблиця відповідності шкал оцінювання
^ Сума
кількості балів
Традиційна оцінка
Оцінка
ECTS
5,00-4,51
5 (відмінно)
А
4,50-4,01
4 (дуже добре)
В
4,00-3,51
4 (добре)
С
3,50-3,01
3 (задовільно)
Д
3,00-2,51
3 (достатньо)
Е
2,50-2,00
2 (не задовільно
“з можливістю повторного складання”)
FX
1,99-0,00
2 (не задовільно “неможливість повторного складання”)
F
^ 3. Зміст тем дисципліни.
3.1. Тематика та плани лекцій, список рекомендованої літератури до кожної лекції.
№
Тема та план лекції
Кільк.
Год
Література до теми
1.
Філософія як світогляд; її призначення, зміст і функції в суспільстві
План лекційного заняття.
Структура та основні форми філософських знань.
Проблеми визначення предмету філософії.
Основне питання філософії.
Функції філософії та її гуманістичний зміст.
2
1- 9, 21, 24, 25, 42, 45, 51, 55, 59
2.
Філософія античного світу
План лекційного заняття.
Передумови виникнення грецької філософії, основні проблеми та етапи її розвитку.
Досократичний етап античної філософії. Сократ і софісти.
Висока класика античності – Платон та Аристотель.
Основні філософські школи епохи елінізму.
2
1 – 9, 21, 22, 28, 36, 42, 59, 61, 63
3.
Філософія Середньовіччя, Відродження та Реформації
План лекційного заняття
^ Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку. Реалізм та номіналізм – головні напрями середньовічної філософії. Загальна характеристика та світоглядні засади Ренесансу. Натурфілософія епохи Відродження. Реформація та її ідеї.
2
1 – 9, 21, 25, 36, 42, 47, 52, 55, 57, 59, 61, 63
4.
Філософія Нового часу та доби Просвітництва
План лекційного заняття
Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість
Характеристика вчень провідних філософів цієї епохи.
Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм.
Французький матеріалізм XVIII ст.
2
1 – 9, 21, 25, 33, 34, 42, 51, 52, 55, 59, 61
5.
Німецька класична філософія та марксизм
План лекційного заняття
^ Основні особливості німецької класичної філософії. Теорія пізнання та етичні погляди І. Канта. Об’єктивний ідеалізм Г. Гегеля. Діалектика. Суперечність між методом і системою. ^ Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха.
5. Діалектичний та історичний матеріалізм.
2
1 – 9, 21, 32, 34, 35, 52, 59, 61, 64
6.
Сучасна світова філософія
План лекційного заняття
Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення.
Філософія життя.
Герменевтика.
Екзистенціалізм.
Фрейдизм та неофрейдизм.
4
1 – 9, 21, 24, 25, 27, 35, 38, 40, 42, 44, 51, 52, 53, 56
7.
Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
План лекційного заняття
Загальні особливості української філософії.
Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі.
Києво-Могилянська академія в історії філософської думки України.
“Філософія серця” Григорія Сковороди.
Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефодієвського товариства.
Філософія серця П. Юркевича та його ставлення до матеріалізму Л. Фейєрбаха і М. Чернишевського.
Філософські погляди І. Франка, Лесі Українки, М. Драгоманова, С. Подолинського, М. Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу.
Філософія України в ХХ столітті.
6
1 – 9, 23, 30, 31, 37, 38, 43, 50, 54, 55, 59, 65, 66
8.
Онтологія
План лекційного заняття
Сутність, проблеми і основні форми буття.
Буття матеріального. Сутність матерії.
Основні форми існування матерії.
Проблема єдності світу.
Свідомість як відображення буття.
2
1 – 9, 21, 24, 25, 27, 35, 40, 44, 51, 52, 57, 59
9.
Гносеологія
План лекційного заняття
Природа і призначення процесу пізнання.
Практика як основа і рушійна сила пізнання.
Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види.
Проблема істини.
2
1 – 9, 21, 24, 25, 35, 41, 42, 45, 48, 59
10.
Діалектика
План лекційного заняття
Поняття закону
Основні закони діалектики
Категорії діалектики
Альтернативи діалектики
2
1 – 9, 21, 27, 41, 48, 52, 55, 59
11.
Антропологія
План лекційного заняття
Уявлення про філософську антропологію та її проблематику.
Філософський аспект проблеми походження людини.
Спектр антропологічно-філософських проблем сучасності.
Поняття про особу. Характерні ознаки особи. Проблема свободи.
4
1 – 9, 21, 25, 27, 38, 44, 52, 53, 56, 59, 60, 61, 64, 65
12.
Соціальна філософія
План лекційного заняття
1. Поняття "суспільство" в філософії. Особливості соціальної детермінації.
2. Структура і функції суспільства:
а) поняття суб'єкта суспільного розвитку. Соціальна структура суспільства;
б) основні сфери життєдіяльності людей і суспільні відносини;
в) функції суспільства.
3. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок.
4. Історичні типи суспільства. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація".
5. Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.
6. Ідея прогресу в історії. Сенс історії.
6
1 – 9, 21, 25, 37, 38, 50, 52, 55, 57, 58, 59, 61, 64, 65
^ 3.2. Теми та плани семінарських занять, список рекомендованої літератури.
№
Тема та план семінару
Кільк.
год.
Література до семінар.,
1
Філософія як світогляд; її призначення, зміст і функції в суспільстві
1. Світогляд, його суть та структура.
2. Міфологія як історично перший тип світогляду.
3. Релігійний світогляд.
4. Наука і філософія. Специфіка філософського світогляду.
5. Основне питання філософії. Функції філософії.
2
1- 9, 21, 24, 25, 42, 45, 51, 55, 59
2
Філософія античного світу
Космологічно-онтологічний характер давньогрецької думки (мілетська школа, натурфілософія Геракліта, піфагореїзм, елейська школа).
Атомістичний матеріалізм (Левкіпп, Демокріт, Епікур, Лукрецій Кар)
Сократ і сократичні школи.
Система об’єктивного ідеалізму Платона. Вчення про “ідеї”, погляди на суспільство та державу.
Вчення Аристотеля про субстанцію, душу, людину, теорію пізнання, державу і суспільство.
Основні філософські школи епохи елінізму.
2
1 – 9, 21, 22, 28, 36, 42, 59, 61, 63
3
Філософія Середньовіччя, Відродження та Реформації
Основні етапи розвитку середньовічної філософії. Центральні проблеми та представники.
Патристика. Вчення Августина Аврелія. Проблема співвідношення віри і розуму.
Схоластика. Філософська система Фоми Аквінського. Проблема універсалій.
^ Гуманізм та антропоцентризм Ренесансу. Філософія природи М. Кузанського та Дж. Бруно Реформація та її ідеї.
2
1 – 9, 21, 25, 36, 42, 47, 52, 55, 57, 59, 61, 63
4
Філософія Нового часу та доби Просвітництва Специфіка формування новоєвропейської філософії. Основні проблеми і досягнення.
Проблема методу пізнання. Емпіричний та раціоналістичний варіанти у творчості Ф. Бекона та Р. Декарта.
Послідовники емпіризму та раціоналізму. Творчість Т. Гобса, Дж. Локка, Б. Спінози, Г. Лейбніца.
Французське просвітництво ХVIII століття.
2
1 – 9, 21, 25, 33, 34, 42, 51, 52, 55, 59, 61
5
Німецька класична філософія та марксизм
Загальна характеристика класичної німецької філософії.
Гносеологічна система І.Канта. Особливості етичних поглядів І. Канта.
Філософська система Г. Гегеля. Теорія діалектики. Концепція всесвітньо-історичного розвитку.
Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
2
1 – 9, 21, 32, 34, 35, 52, 59, 61, 64
6
Сучасна світова філософія
“Філософія життя” як відхід від ідеалів раціоналізму, Концепція А. Шопенгауера. Філософія “волі до влади” Ф. Ніцше.
Підсвідоме та психоаналіз: З. Фрейд і неофрейдизм (К. Юнг, А. Адлер, Е. Фромм).
Проблема життя з точки зору екзистенціальної філософії.
Релігійна філософія ХХ ст.: неотомізм, тейярдизм.
4
1 – 9, 21, 24, 25, 27, 35, 38, 40, 42, 44, 51, 52, 53, 56, 57, 60
7
Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Українська філософія як вираз особливостей національного характеру та світосприйняття українців.
Роль Києво-Могилянської академії в історії філософської думки України.
Життя, філософська творчість та вихідні ідеї філософії Г. Сковороди.
Українська академічна філософія. Філософські погляди П. Юркевича.
Українська національна ідея в творчості П. Куліша та Т. Шевченка.
Внесок Д.Донцова, В. Липинського у розробку філософії української національної ідеї
Світоглядно-філософська ситуація в радянській і пострадянській Україні.
6
1 – 9, 23, 30, 31, 37, 38, 43, 50, 54, 55, 59, 65, 66
8
Онтологія
Виникнення і природа свідомості, біологічні і соціальні передумови її виникнення
Основні характеристики свідомості, її структура і механізм функціонування.
Поняття суспільної свідомості. Взаємозв’язок індивідуальної і суспільної свідомості.
Свідомість і інтелект. Проблема штучного інтелекту. Інтелектуальні системи.
2
1 – 9, 21, 24, 25, 27, 35, 40, 44, 51, 52, 57, 59
9
Гносеологія
Поняття пізнання. Теорія пізнання її предмет і метод.
Проблема суб’єкту та об’єкту пізнання.
Форми чуттєвого і раціонального пізнання. Інтуїція.
Теоретичний та емпіричний рівні та методи наукового пізнання
Характеристики і критерії істини.
2
1 – 9, 21, 24, 25, 35, 41, 42, 45, 48, 59
10
Діалектика
1. Категорії як форми теоретичного освоєння дійсності. Сутність 1 походження категорій.
2. Закон єдності і боротьби протилежностей. Сучасний історичний світ з точки зору закону єдності і боротьби протилежностей.
3. Закон заперечення заперечення і специфіка його прояву в сучасному світі.
4. Закон переходу кількісних змін у якісні.
2
1 – 9, 21, 27, 41, 48, 52, 55, 59
11
Філософська антропологія
Феномен людини як фундаментальна проблема філософії.
Проблема походження людини.
Проблема сенсу життя людини. Смерть і безсмертя.
Філософський зміст поняття "особистість", "індивід", "індивідуальність".
Свобода і відповідальність особистості.
Ціннісні орієнтації особистості.
4
1 – 9, 21, 25, 27, 38, 44, 52, 53, 56, 59, 60, 61, 64, 65
12
Соціальна філософія
Поняття суспільно-економічної формації та цивілізації
Основні сфери життєдіяльності людей, суспільні відносини.
Рушійні сили розвитку суспільства. Проблема суб'єкта історичного процесу.
Суспільний прогрес і його критерії.
Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.
6
1 – 9, 21, 25, 37, 38, 50, 52, 55, 57, 58, 59, 61, 64, 65
3.3. Теми і перелік питань для самостійної роботи.
п/п
Назви тем
Завдання і форми самостійної роботи
Література
1
Філософія як світогляд; її призначення, зміст і функції в суспільстві
^ 1. Основні поняття та категорії теми: агностицизм, аксіологія, антропологія, гносеологія, діалектика, дуалізм, ідеалізм, матеріалізм, метафізика, онтологія, світогляд, світовідчуття, світорозуміння.
^ 2. Самостійно вивчити питання:
- Співвідношення філософії з наукою, мистецтвом та релігією.
- Роль філософії в житті суспільства.
- Проблема актуалізації філософського знання в сучасну епоху.
^ 3. Теми для написання рефератів.
Статус філософії та її взаємовідносини з іншими науками.
Філософія і світогляд.
Філософія в системі культури.
Людина як вища цінність у системі філософського знання.
Філософія, її людські виміри і зміст (сенс).
^ 4. Теми для написання есе.
Ваше бачення філософії. Це світогляд, наука, самовираз, ще щось?
Ваше бачення філософа. Це – особистість, яка самостверджується, самореалізується, наукує, навчає, ще щось?
^ 5. Проблемні запитання.
Що, на вашу думку, може становити предмет філософії?
Наука про добро і зло, яка тільки одна і становить предмет філософії (Сенека).
Філософія є пізнання, що досягається завдяки правильному міркуванню (Т. Гоббс).
Філософія - сучасна їй епоха, осягнута в мисленні (Г. В. Ф. Гегель).
По суті, вся філософія є лише людський розум у туманних висловлюваннях (Й. В. Гете).
Філософія легко торжествує над стражданнями минулими і майбутніми, але справжні страждання торжествують над нею (Ф. Ларошфуко).
Предмет філософії — це знання про сутність суттєвого, «суттєве знання» (М. Гайдеггер).
Головне питання філософії - це питання про те, чи варто людині жити. (А. Камю)
6.Опрацювання наукової статті.
Хайдеггер М. Что такое философия? //Вопросы философии. 1993. – №8.
7. Робота з першоджерелами.
Бичко І. В. Людиновимірність предмета філософії: Філософія. — К., 2001. - Розд. І.
Вильденбранд Д. Что такое философия? - СПб., 1999.
Крымский С. Б. Философия как путь человечности и надежды. — К., 2000.
Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию? - М., 1990.
Мишель Монтень. О том, что философствовать - это значит учиться умирать Опыты, Опыты. Избранные произведения в 3-х томах. Tом I. Пер. с фр. - М., 1992.
Ортега-і-Гассет Х. Что такое философия. - М. ,1991.
Хофмайстер X. Что значит мислить философски. - СПб., 2000.
1- 9, 21, 24, 25, 42, 45, 51, 55, 59
2
Філософія античного світу
^ 1. Основні поняття та категорії теми: атараксія, гедонізм, евдеймонія, епікуреїзм, космоцентризм, натурфілософія, стоїцизм, скептицизм, фатум.
2. Самостійно вивчити питання:
- Стихійна діалектика Геракліта.
- Сократичні школи: кініки, кіренаїки, мегарики.
- Основні положення стоїцизму Сенеки.
^ 3. Теми для написання рефератів.
Енциклопедичний характер систематизованих філософських уявлень античних філософів.
Антична філософія й західноєвропейська культура: пошук ідентичності.
Натврфілософія й сучасна наука.
Сократ: проблема людини та діалогічної природи філософського знання.
Платонівська „ідеальна держава” і сучасність.
Проблема знання у філософії Арістотеля.
4.Теми для написання есе.
1. Сенс життя людини у працях античних філософів та сучасність.
2. Ваше бачення та оцінка теорії ідеальної держави Платона.
5. Проблемне запитання.
1.«...Люди немовби перебувають у підземному приміщенні подібно до печери,'де на всю її довжину тягнеться широкий промінь. З малих років у них там на ногах і на шиї ланцюги, так що людям не зрушити з місця, і бачать вони тільки те, що у них прямо перед очима, бо повернути голову вони не можуть через ці ланцюги. Люди повернені головою до світла, що виходить з вогню, який горить далеко вгорі, а між вогнем і в'язнями проходить верхня дорога — огороджена невисокою стіною, схожою на ширму, за якою актори поміщають своїх помічників, коли поверх ширми показують ляльок.
- Це я собі уявляю.
- То уяви собі і те, що за цією стіною інші люди несуть різні речі... і статуї, і зображення живих істот... При цьому одні з тих, що несуть, розмовляють, інші мовчать...
Коли з кого-небудь з них знімуть ланцюги, змусять його раптом встати, повернути шиєю, пройтись, глянути вгору - в бік світла, йому буде дуже важко виконувати все це, він неспроможний буде дивитись при яскравому світлі на ті речі, тінь від яких він бачив раніше... Чи не вважаєш ти, що він подумає, неначе значно більше правди в тому, що він бачив раніше, ніж у тому, що йому показують тепер?
- Звичайно, він так подумає.
- А якщо змусять його дивитися прямо на саме світло, хіба не заболять у нього очі та не вернеться він бігом від того, що він неспроможний бачити, вважаючи, що це справді переконливіше за ті речі, які йому показують?
- Згоден, це так.
- Так от... це порівняння варто застосувати до всього, що було сказано раніше: ділянка, що охоплюється зором, подібна до тюремного житла, а світло від вогню подібне у ній до сили сонця. Сходження і споглядання речей, які знаходяться у високості, - це підйом душі в сферу у мосяжного».
(Платон. Государство // Собр. сон.: В 4 т. - М., 1984. - Т. 3. -С. 295-298).
Прочитавши уривок, скажіть, чому «в'язні печери» приймають за істину тіні предметів, пронесених поряд? Наскільки ця думка Платона може бути плідною для творчої фантазії?
2.„… Протагор(засновник софістики) хоче, щоб людина була мірою всіх речей, а саме: для існуючих – мірою буття, для неіснуючих – небуття, при цьому „мірою” він називав критерій, а „речами” – справи; через те він стверджує, що людина – міра всіх справ, для існуючого – буття, для неіснуючого – небуття. У цьому він встановлює тільки те, що здається кожному, і, таким чином, вводить тему відносності”. ( Секст Емпірик) Поясніть, як ви розумієте тезу Протагора „ Людина є мірою всіх речей?” Як ви вважаєте, ця теза має позитивний, негативний чи суперечливий контекст? – Проясніть ці моменти.
Опрацювання наукової статті.
Бугай Д. В. Критика теории идей в „Пармениде” Платона // Вопросы философии. – 1997. - №4.
Робота з першоджерелами.
Платон. Діалоги. - К., 1995.
Аристотель. Метафизика. – М.,1991.
1 – 9, 21, 22, 28, 36, 42, 59, 61, 63
3
Філософія Середньовіччя, Відродження та Реформації
^ 1. Основні поняття та категорії теми: теологія, теоцентризм, апологетика, патристика, схоластика, креаціонізм, реалізм, номіналізм, одкровення, універсалії, антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм, натурфілософія, естетизм, індивідуальність, особистість, геліоцентризм.
^ 2. Самостійно вивчити питання:
- Містика як напрям середньовічної філософії.
- Історичні здобутки ренесансної натурфілософії.
- Ідея безконечності М. Кузанського і сучасні досягнення науки.
^ 3. Теми для написання рефератів.
Аврелій Августин – засновник християнської антропології.
Вихідні ідеї філософії Гуманізму та їх світоглядне значення.
Вплив ідей італійського гуманізму на духовні процеси в Україні.
Роль ренесансної філософії у формуванні європейської науки.
Віра і знання: проблема розмежування.
Наука і релігія: протистояння і точка дотику.
^ 4.Теми для написання есе.
1. Ідейний грунт явища „титанізму” та „фаустівського духу” в європейському Відродженні.
2. Чому і нині не припиняється суперечка між номіналістами та реалістами?
5. Проблемне запитання.
«...Мудрий правитель не може і не повинен залишатися вірним своїм обіцянкам, якщо це не завдає шкоди його інтересам і якщо зник привід, який спонукав його дати обіцянку. Ця порада була б хибною, якби люди чесно виконували обіцянки, але люди, будучи поганими, обіцяного не виконують, через що й тобі потрібно поводитися з ними так само. А достатній привід порушити обіцяне завжди можна відшукати. Цьому існує багато прикладів: скільки угод про мир, скільки договорів не набрало чинності або зникло даремно внаслідок того, що правителі порушували свої обіцянки, і завжди вигравав той, хто мав природу лисиці. Однак цю природу потрібно ще вміти замаскувати, потрібно бути великим брехуном і лицеміром; а люди настільки довірливі та настільки зайняті своїми буденними потребами, що той, хто обманює, завжди відшукає того, хто дозволить себе обманути...
...Правителю не обов'язково мати всі достоїнства, але необхідно удавати, що вони є. Мати ці достоїнства і обов'язково їх дотримуватися шкідливо; тоді як удавати, що вони є, - корисно. Іншими словами, перед людьми потрібно виглядати милосердним, вірним обіцянкам, милостивим, не лицемірним, благочестивим - і бути таким насправді, але в той же час зберігати внутрішню готовність виявити і протилежні якості, якщо це буде потрібно».
(Макиавелли Н. Государь. - М., 1999. - С. 82-83).
Прочитавши текст, визначте, наскільки пропозиції Н. Макіавеллі відповідають вашим уявленням про керівника, правителя, державну особу.
Робота з першоджерелами.
1. Августин Аврелий. Исповедь. – М. 1991.
Кузанский Н. Об ученом незнаний // Соч.: В 2 т. - Т. 1. - М., 1979.
Макиавелли Н. Государь. - М., 1999.
Монтень М. Опыты. В 3 кн. - М., 1981.
Роттердамський Еразм. Похвала Глупоті. - К., 1993.
1 – 9, 21, 22, 28, 36, 42, 59, 61, 63
4
Філософія Нового часу та доби Просвітництва
^ 1. Основні поняття та категорії теми: механіцизм, емпіризм, раціоналізм, сенсуалізм, пантеїзм, метод, індукція, дедукція, монада, інтелектуальна інтуїція, суспільний договір, природне право, географічний детермінізм.
^ 2. Самостійно вивчити питання:
- Сенсуалістичні максими Дж. Берклі.
- Б. Паскаль та філософія просвітництва про місце і роль людини у світі.
- Атеїзм П. Гольбаха.
^ 3. Теми для написання рефератів.
1. Сутність та причини утвердження механістичного світогляду в Європі Нового часу.
2. Мислення „здорового глузду” та його філософська оцінка.
3. Тлумачення пізнання в філософії Нового часу.
4. Філософія Нового часу про світобудову.
5. Філософські ідеї європейського Просвітництва та їх сучасне значення.
^ 4. Теми для написання есе.
1. Чи актуальне вчення Ф. Бекона про „примари пізнання” у наш час?
5. Проблемне запитання.
Проаналізуйте наведений нижче текст і покажіть які моральні, матеріальні і духовні переваги, на думку Ж.-Ж. Руссо, людина одержує в новому "громадському стані", але з'ясуйте також, що неприємного може принести людині створення держави; які помилки має на увазі мислитель? Чи могли би ви навести приклади подібних помилок?
"...Перехід від натурального (природного) стану до стану громадського здійснює в людині досить помітну зміну. Хоча вона і позбавляє себе певних привілеїв, що отримала від природи вона винагороджується досить значущими іншими; її здібності розвиваються і вдосконалюються, збільшується уява, почуття стають більш благородними, і вся душа настільки звеличується, що якщо б помилки цього нового стану не призводили людину досить часто до стану нижчого від того, з якого вона вишила, то вона повинна була би постійно благословляти ту щасливу мить коли з тупої і обмеженої тварини створено розумну істоту - людину ".
(Ж.-Ж. Руссо)
^ 6. Опрацювання наукової статті.
Розеншток-Хюсси. Прощание с Декартом // Вопросы философии. – 1997. - №8.
7.Робота з першоджерелами.
Бекон Ф. Новый Органон // Соч.: В 2 т. - Т. 2. - М., 1978.
Декарт Р. Первоначала философии // Соч.: В 2 т. - Т. 1. - М., 1989.
Лейбниц Г. В. Новые опыты о человеческом разумении // Соч.: В 4 т. — Т. 2. - М., 1983.
Спиноза Б. Этика // Избр. произведения: В 2 т. - Т. 1. - М., 1957.
1 – 9, 21, 25, 33, 34, 42, 51, 52, 55, 59, 61
5
Німецька класична філософія та марксизм
^ 1. Основні поняття та категорії теми: активність, системність, розвиток, розсудок та розум, предмет та об'єкт, річ-у-собі, абсолютна ідея, субстанція, суб'єкт, діалектична логіка, категоричний імператив, антропологічний принцип, сутнісні сили людини.
^ 2. Самостійно вивчити питання:
- Етика, естетика, соціальні ідеї І. Канта.
- Протиріччя між системою та методом Гегеля.
- Філософські ідеї Фіхте та Шеллінга.
- Сутність людини за Л. Фейєрбахом.
^ 3. Теми для написання рефератів.
1. Проблеми моралі у філософії І. Канта.
2. Естетика Гегеля.
3. Проблема людини у філософії Л. Феєрбаха.
4. Марксистсько-ленінська філософія: міф чи реальність?
^ 4. Теми для написання есе.
Категоричний імператив І. Канта та його роль у сучасному менеджменті.
У чому геніальність німецької класичної філософії?
^ 5. Проблемні запитання.
1. Ознайомтесь із тим, як формулює Л.Фейєрбах так званий "антропологічний принцип" своєї філософії:
"Нова філософія є повне, абсолютне, безперечне розчинення теології в антропології... Нова філософія перетворює людину, включаючи й природу як основу людини, в єдино можливий, універсальний та вищий предмет філософії, перетворюючи, отже, антропологію (у тому числі й фізіологію) в універсальну науку... Істина не є ні матеріалізм, ні ідеалізмом, ні фізіологія, пі психологія; істина - це тільки антропологія... У чому ж полягає мій метод? В тому, щоби через посередництво людини звести усе надприродне до природи та через посередництво природи усе надлюдське звести до людини..."
(Л.Фейєрбах) Спробуйте всебічно оцінити наведені міркування, виділіть явно привабливі моменти такої філософії, але також її обмеження. В чому можна вбачати крок вперед, здійснений Л.Фейєрбахом опісля систем німецького ідеалізму?
2. Доведіть, що філософія Гегеля дійсно має системний, узагальнюючий характер.
^ 6. Опрацювання наукової статті.
Крюков С. Комуністична ідеологія – чи можливий ренесанс? // Філософська та соціологічна думка. – 1992.- №2.
7.Робота з першоджерелами.
Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук. - Т. 1-3. - М., 1973.
Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії // Маркс К., Енгельс Ф. - Твори. - Т. 21.
Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, которая может появиться как наука // Соч.: В 8 т. - Т. 3. - М., 1994.
Фейєрбах А. Сущность христианства // Избранные философские произведения. -В 2 т. - М., 1955. - Т. 1.
1 – 9, 21, 32, 34, 35, 52, 59, 61, 64
6
Сучасна світова філософія
^ 1. Основні поняття та категорії: уявлення, волюнтаризм, романтизм, суб'єктивізм, ірраціоналізм, лібідо, сублімація, архетипи, несвідоме, інтуїтивізм, психоаналіз, «надлюдина», екзистенціалізм, герменевтика, феноменологія, прагматизм.
^ 2. Самостійно вивчити питання:
- Проаналізуйте зміст інтуїтивізму А. Бергсона та покажіть роль інтуїції в пізнанні.
- Неотомізм – релігійна філософія.
- Персоналізм як напрям філософії ХХ століття.
^ 3. Теми для написання рефератів.
1. Основні ідеї філософії неопозитивізму та їх значення для розвитку пізнання.
2. Філософський постмодерн: вихідні ідеї та їх оцінка.
3. Класика і сучасність: дві епохи в розвитку філософії.
4. Філософія і концептуальний аппарат науки.
^ 4. Теми для написання есе.
1. Які наслідки для людини і для філософії матиме «смерть Бога»?
2. Свобода як умова розвитку науки.
^ 5. Проблемні запитання.
1. Мати чи бути? Володіння чи буття? Як Е. Фромм аргументує ці види самоорієнтації у світі?
2. Чи є екзистенціальна філософія гуманістичною?
^ 6. Опрацювання наукової статті.
Лекторский В. А. О некоторых философских уроках З. Фрейда // Вопросы философии. – 2000. - №10.
7. Робота з першоджерелами.
Ницше Ф. Так говорил Заратустра. Антихрист. // Сочинения: В -2 т - Т. 2. -М., 1996.
Фрейд З. О психоанализе. Я и Оно // Соч. - М.; X., 1998.
Фромм Э. Иметь или быть. - М., 1986.
Шопенгауэр А. Мир как воля и представление // Собр. соч. - Т. 1. - М., 1991.
5. Юнг К. Г. Архетип и символ. - М., 1991.
1 – 9, 21, 24, 25, 27, 35, 38, 40, 42, 44, 51, 52, 53, 56, 57, 60
7
Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
^ 1. Основні поняття та категорії: кордоцентризм, антеїзм, «софійність», символічний світ, самопізнання, макрокосм, мікрокосм національна ідея, споріднена праця, філософія серця, хутірський характер життя.
^ 2. Самостійно вивчити питання:
- Світоглядна особливість українського романтизму.
- Філософія української діаспори.
- І
еще рефераты
Еще работы по разное