Реферат: Міністерство освіти І науки України Дніпродзержинський технологічний коледж



Міністерство освіти і науки України

Дніпродзержинський технологічний коледж
Дніпродзержинського державного технічного університету


Затверджую:

Директор коледжуу

________Л.О. Олійник


КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Методичні вказівки

до виконання контрольної роботи з курсу культурології

для студентів заочної форми навчання всіх спеціальностей


Укладач:

викладач Циклової комісії гуманітарних дисциплін ДТК ДДТУ

Олійник Н.П.


2009

Міністерство освіти і науки України

Дніпродзержинський технологічний коледж
^ Дніпродзержинського державного технічного університету


КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Методичні вказівки

до виконання контрольної роботи з курсу культурології

для студентів заочної форми навчання всіх спеціальностей


Укладач:

викладач Циклової комісії гуманітарних дисциплін ДТК ДДТУ

^ Олійник Н.П.


2009

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу Дніпродзержинського державного технічного університету заборонено.

Культурологія. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу культурології для студентів заочної форми навчання усіх спеціальностей ДТК ДДТУ/Укладач: Н.П.Олійник,– Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2009. – 29с.


Укладачі:

Викладач Олійник Н.П.


Відповідальний за випуск:

зав.кафедри


Рецензент:


^ Коротка анотація видання. У методичних вказівках наведено завдання для контрольних робіт з культурології для студентів заочної форми навчання усіх спеціальностей ДТК ДДТУ. Вказівки містять таблицю з номерами варіантів завдань, перелік посилань на використану та рекомендовану літературу, а також словник основних культурологічних термінів.


Зміст


Вступ……………………………………………………………………….

3

Таблиця варіантів………………………………………………………..

6

Зміст дисципліни………………………………………………………..

7

Питання для контрольних робіт по курсу “Культурологія”………

12

Пояснення до виконання завдань контрольної роботи…………….

15

Термінологічний словник………………………………………………

16

Перелік посилань………………………………………………………

28



Вступ


Дисципліна "Культурологія" спрямована на отримання студентами певного комплексу знань з історії української національної та світової культури. Значна увага зосереджена на найбільш важливих проблемах, явищах та фактах у добу Античності, Середньовіччя, Відродження, Просвітництва нового та Новітнього часу.

Навчальна дисципліна сприятиме формуванню світосприймання, дасть змогу вирішити навчально-виховні завдання, має донести до студентів усвідомлення істини, що культура повинна бути надбанням кожної людини незалежно від статі, віку і фаху.

Мета курсу культурологія – засвоєння основних типів культури, закономірностей її функціонування, навичок аналізу явищ культури, вміння орієнтуватися в головних проблемах та поняттях культурології, бути здатним ураховувати культурну специфіку при вирішенні соціально-економічних проблем.

Головні завдання курсу:

сформувати чіткі уявлення про предмет і завдання дисципліни, місце культурології у системі гуманітарних та природничих наук;

ознайомити з основними методами й принципами дослідження культурології;

сформувати уявлення про основні етапи розвитку світової та україн­ської культури (Стародавній Світ; епоха Середньовіччя і Відродження; Новий час; Новітній час);

ознайомити з основними досягненнями людства і української нації у різних галузях культурної діяльності (наука, техніка і освіта, література, мистецтво);

прищепити любов до рідної культури, прагнення збагачувати свій духовний світ читанням художньої літератури, відвідуванням музеїв, театрів, інших культурних установ);

здійснювати естетичне і моральне виховання.



^ У результаті вивчення дисципліни студент повинен


ЗНАТИ:

Сутність культурно-історичного процесу, етапи розвитку найвизначніших зарубіжних цивілізацій та їх вплив на українську культуру;

Особливості культурних епох, їхні духовні цінності та пріоритети, досягнення у різних галузях культури;

Провідних діячів науки та культури, їх вплив на розвиток і становлення культури тієї чи іншої епохи;

Особливості самовизначення українського етносу, формування ментальності, розвитку основних елементів національної культури.

ВМІТИ:

Аналізувати явища духовного життя, усвідомлювати природу різних жанрів художньої творчості, видів мистецтва, орієнтуватися в світі духовної культури.

Всебічно аналізувати основні явища культури, розрізняти світобачення та світорозуміння кожної культурно-істоичної епохи, як прояв національного буття і надбань народу, їх вплив на формування особистості.

Збагачувати власну духовну культуру шляхом самоосвіти.


^ Порядок виконання та захисту роботи.


Для успішного виконання роботи студент зобов’язаний:

Перед виконанням роботи студент ознайомитись із змістом методичних вказівок, із змістом дисципліни. Законспектувати теми, що містяться в переліку самостійної роботи, і опрацювати відповідні розділи конспекту лекцій та рекомендованої літератури (список додається).

Виконати завдання контрольної роботи згідно варіанту.

Контрольна робота виконується в зошиті або на листах формату А4 в рукописному або друкованому вигляді. В ній обов’язково треба вказати номер варіанту, умови завдань та відповіді. Відповідь на кожне питання починається на новому аркуші. Контрольна робота обов’язково повинна мати перелік використаної літератури.

Підготовлена контрольна робота здається до заочного відділення.

Якщо в результаті перевірки в роботі виявлено суттєві недоліки, то вона повертається студенту на переробку або доопрацювання.

^ Таблиця варіантів

Номером варіанта є останні дві цифри шифру студента. Наприклад, студент з шифром 200045602, згідно таблиці номерів завдань, повинен виконати завдання варіант №2, що складається з питань 2, 35, 68:

№ варіанту

№ питання

№ варіанту

№ питання











26

59

92











27

60

93











28

61

94











29

62

95











30

63

96











31

64

97











32

65

98











33

68

99











4

34

67











12

35

68











13

36

69











14

37

70











15

38

71











16

39

72











17

40

73











18

41

74











19

42

75











20

43

76











21

44

77











22

45

78











23

46

79











24

47

80











25

48

81











26

49

82











27

50

83



28

51

84











29

52

85











30

53

86











31

54

100











32

55

87











33

56

88











24

57

89











25

58

90











26

59

91











27

61

92











28

64

93











29

63

94











30

53

95











32

64

96











22

63

97











33

66

98











11

34

67











21

35

68











13

36

69











14

37

70











25

38

71











8

39

72











9

40

73











10

41

74











11

42

76





41

74

Зміст дисципліни


Розділ І. Теоретичні аспекти культури.


Тема І. Предмет культурології як науки про культуру. Суть і сутність культури. Функції культури. Культура і цивілізація.


Предмет культурології як науки про культуру. Суть і сутність культури.
Методологічні підходи до вивчення поняття "культура". Функції культури. Типи
культури. Види культури. Форми культури. Концепції культури. Розуміння
культури як соціального процесу. Поняття "культура" і "цивілізація". Культурна
єдність людини і природи.


Тема 2. Походження і головні етапи розвитку культури. Виникнення мистецтва. Первісна культура.


Походження і головні етапи розвитку культури. Філософські концепції культури: просвітницькі концепції, культурологічні школи, еволюційні концепції. Генеза культури, мова культури. Функції мистецтва. Види мистецтва. Походження мистецтва. Особливості декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва. Мігруючий сюжет, його особливості. Первісна епоха та її місце в історії людства. Натурфілософія як основа світосприйняття первісної людини. Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва у палеоліті, мезоліті, неоліті. Культура епохи бронзи і заліза. Найдавніші релігійні вірування (тотемізм, фетишизм, анімізм, магія).


^ Розділ II. Основні етапи розвитку світової культури.


Тема 3. Культура Стародавнього Сходу.


Стародавні цивілізації 4-3 тисячоліття до н.е. на територіях Передньої Азії: Вавилон, Шумер, Єгипет, Ассирія, Урарту та ін. Вплив географічних чинників на процес зародження, становлення й розвиток цивілізацій. Шумеро-Вавилонська культура та її особливості. Епос "Сказання про Гільгамеша". Вавилонська архітектура та скульптура. Особливості ассирійського образотворчого мистецтва. Фінікійська культура. Розвиток географії та астрономії. Фінікійський алфавіт.

Культура Стародавнього Єгипту. Виникнення єгипетської держави і періодизація культури Стародавнього Єгипту. Наукова думка: медицина, математика, астрономія. Писемність. Особливості світосприймання стародавніх єгиптян: міфологія, архітектура, мистецтво.

^ Самостійна робота. Індійська культура. Культура Хараппи та культура "Рігведи". Повсякденне життя: касти, сім'я та мораль. Філософські концепції індійської культури на базі наукових знань. Мистецтво Індії: його джерела і специфіка. Культура Стародавнього Китаю. Періодизація культури. Своєрідність мистецтва - триєдність: каліграфія, поезія, живопис. Наука Стародавнього Китаю. Великий шовковий шлях - шлях взаємозв'язків культур Сходу і Заходу.


^ Тема 4. Культура Античності.


Культура античного світу. Історико-культурний феномен античності: теоретичний чинник. Етапи розвитку давньогрецької культури. Доісторична Греція і класична Еллада. Зародження науки в Греції. Давньогрецька архітектура і пластичне мистецтво. Виникнення театру. Драматургія. Комедія і трагедія. Піднесення і падіння давньогрецької культури.

^ Самостійна робота. Культура Стародавнього Риму. Періодизація культури. Вплив християнства на подальший розвиток культури. Система виховання й освіти. Римський інженерний геній. Мистецтво.


^ Тема 5. Культура Середньовіччя. Культура Візантії


Поняття "середні віки". Гуманісти та романтики про середні віки.
Християнство і культурний процес. Середньовічна культура Західної Європи.
Середньовічний тип міста та його культура. Діячі культури Середньовіччя:
Розвиток освіти. Середньовічні університети. Розвиток наук. Романська
література. Середньовічний епос: рицарська література, поезія вагантів.

Середньовічне західноєвропейське мистецтво. Романський стиль та готика, їх особливості. Середньовічна ікона.

^ Самостійна робота. Середньовічна культура Візантії як своєрідний синтез культурних традицій греко-римського світу, християнства і елліністичного Сходу. Візантійський тип культури: держава, церква, цивільне право, система освіти, наука. Візантійське мистецтво, його специфіка. Візантійська архітектура. Рух іконоборців. Значення впливу візантійської культури на культури слов'янських народів.


^ Тема 6. Культура епохи Відродження


Поняття Відродження. Культура Відродження — перехідна епоха в історії культури Західної і Центральної Європи від Середньовіччя до Нового часу. Особливості культури епохи Відродження. Народження гуманізму. Пошуки ідеалу соціальної справедливості й свободи. Утопічний соціалізм Томаса Мора, Томмазо Компанелли, їх вплив на розвиток літератури. Наукові відкриття епохи Відродження: Христофор Колумб, Васко да Гама, Фернан Магеллан, Микола Коперник, Йоганн Кеплер, Йоган Гутенберг. Гуманізм Дайте Аліг'єрі, Франческо Петрарки, Джованні Боккаччо, Франсуа Рабле, Еразма Роттердамського та інших. Гуманізм та Реформація.

^ Самостійна робота. Ренесансне мистецтво. Італійський живопис та скульптура. Титани італійського відродження: Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Ботіччеллі, Тиціан, Тінторетто. Криза гуманістичних ідеалів. "Золоте століття" іспанського живопису.


^ Тема 7. Культура Нового часу і Просвітництва


Культура Реформації і Просвітництва. Поняття Реформації і Просвітництва. Діячі Реформації Ян Гус і Мартин Лютер. Література і епос епохи реформації (Д.Мільтон, Ф.Клопшток). Стилі художньої культури: бароко і класицизм. Культура бароко. Стиль бароко. Творчість італійського скульптора Л.Берніні. Живопис Д. Веласкеса, А.Дюрера, М.Караваджо, П.Рубенса. Скульптура бароко, архітектура, рококо, класицизм. Теоретичні принципи класицизму в творчості Н.Буало. Драматургія Ж.Расіна і Ж.Мольера. Класицизм у живописі, скульптурі, архітектурі. Епоха Просвітництва. Раціоналізм як джерело ідеології Просвітництва. Жан-Жак Руссо і Ш.-Л.Монтеск'є. Криза культури Нового часу.


^ Тема 8. Європейська культура XIX — XX ст.


Культура періоду розвитку вільної конкуренції. Промисловий переворот і урбанізація. Розвиток класичного природознавства у науці. Філософські системи Г.Гегеля, Ф.Шелінга, І.Канта. Ідеологія лібералізму, його вплив на розвиток науки і культури. Романтизм: причини появи та особливості у художній культурі. Творчість Ф.Шіллера і Й.В.Гете, Д.Байрон, В.Гюго, Е.Делакруа, Ф.Гойя, В.Скотта. Критичний реалізм: його особливості та недоліки. О. де Бальзак, Ч-Дікенс, Г.Флобер. Живопис О.Ренуара, К.Моне, Е.Мане, Е.Дега та ін. Постімпресіонізм. Натуралізм як течія в художній культурі.

Модернізм як доба у культурі. Причини виникнення стилю модерн. Стиль модерн - поєднання традицій східного і західного європейського мистецтва. Модернізм в літературі та театрі. Основні течії модерністського мистецтва: кубізм, експресіонізм, дадаїзм, супрематизм, сюрреалізм, поп-арт. Модерн як архітектурний стиль.

Авангардистський живопис. Функціоналізм в архітектурі. Нові виражальні
засоби в музиці.


^ Розділ III. Основні етапи розвитку культури України


Самостійна робота. Культура східних слов'ян

Наукова база вивчення культури східних слов'ян. Основні етапи розвитку культури східних слов'ян. Вірування та міфологія східнослов'янських племен. Трипільська культура, її особливості. Особливості культурного процесу скіфського періоду. Черняхівська культура, її місце у культурному надбанні слов'ян. Особливості праслов'янської писемності. "Велесова книга", її значення для розвитку культури києворусичів.


^ Тема 9. Культура Київської Русі


Культура Київської Русі — видатне явище світової середньовічної культури. Язичницька культура Київсьої Русі. Запровадження християнства, його вплив на розвиток культури Київської Русі. Взаємозв'язки культури Київської Русі з культурами інших народів - Візантії, Болгарії. Володимир Великий, Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі. Діяльність митрополита Іларіона як просвітника, діяча культури. Писемність, літописи. Мислителі Київської Русі. Книжна справа. Зародження і розвиток шкільної освіти. Наукові осередки. Література. Архітектура Київської Русі.

^ Самостійна робота. Образотворче мистецтво: іконопис, фреска, мозаїка, книжкова мініатюра. Музичне мистецтво Київської Русі, нотне крюкове письмо. Театральне мистецтво. Зв'язок культури Київської Русі з античністю. Місце і роль культури Київської Русі у європейській культурі.


^ Тема 10. Українська культура XIV — XVII ст.


Україна наприкінці XIV - в першій половині XVст. Вплив культури Київської Русі на життя Литовського князівства. Характерні особливості архітектури XIV ст. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Іконопис XIV - XV ст. Поділ України та розвиток культури. Братства і розвиток культури. Роль братських шкіл у становленні освіти. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. Виникнення та розвиток друкарства в Україні. І.Федоров. Внесок Києвс-Могилянської академії у розвиток освіти України. Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Петро Конашевич-Сагайдачний - видатний діяч України. Книги Лаврської друкарні. Особливості реформаційного руху в Україні.

^ Самостійна робота. Шкільний театр. Особливості архітектури козацької доби. Народні думи і пісні XVI - XVII ст. Культурологічна та просвітницька діяльність козацької старшини. Перші шкільні підручники. Колегії в Україні.


^ Тема 11. Українська культура XVIII - XIX ст.


Умови розвитку української культури другої половини XVII — XVIII ст. Феофан Прокопович - видатний діяч просвітництва і культури. Козацькі літописи. "Українське" бароко. Григорій Сковорода — просвітитель, філософ, поет. Театральне мистецтво. Нові тенденції розвитку образотворчого мистецтва другої половини XVII - XVIII ст. Культурно-мистецький процес України у XVIII ст., його особливості. Наука і література. Граматика Мелетія Смотрицького. Словник Памви Беринди. Наукова та громадська діяльність Інокентія Гізеля, Данила Туптала, Стефана Яворського. Освіта в Україні у XVIII ст. Архітектура й образотворче мистецтво другої половини XVIII ст. Музичне життя України XVIII — XIX ст. Українське національно-культурне відродження кінця XVIII - 40-х рр. XIX ст. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики: діяльність "Руської трійці", Кирило-Мефодіївське товариство. Розвиток української етнографії та фольклористики: Г.Калиновський, М.Максимович, І.Срезневський, О.Бодянський та ін. Історіографія. Освіта і наука в Україні у першій половині ХЕХ ст.: створення гімназій, ліцеїв, відкриття університетів. Розвиток живопису у першій половині XIX ст.: В.Тропінін, В.Штернберг, Т.Шевченко. Розвиток графіки. Музика. Українська драматургія і театр першої половини XIX ст. Роль творчості Т.Шевченка у становленні української культури. Культурний процес II половини XIX. Розвиток науки в Україні другої половини XIX ст. Реформа освіти.

^ Самостійна робота. Особливості української літератури другої половини XIX ст. Організація науково-мистецьких товариств. "Просвіта" та її роль у культурному процесі: недільні школи, клубні заклади та бібліотеки в Україні. Розвиток музичного мистецтва в кінці XIX — на початку XX ст. Становлення української професійної художньої школи. "Театр корифеїв".


^ Тема 12. Українська культура XX ст.


Політичне життя та культурний процес в Україні на початку XX ст. Відродження української культури в період національно-демократичної революції: освіта, вища школа, наука, література, театр, музика, преса, книгодрукування. Образотворче мистецтво початку XX ст. Навчальні заклади для жінок. Музейна справа в Україні. Меценати та колекціонери. Українізація. Національні меншини. Преса, книгодрукування. Література і театр на тлі нових національних та соціальних реалій. Український мистецький авангард та його доля. Архітектура. Українська культура у 30-ті роки. Культура України в роки війни. Культура повоєнного часу. Шістдесятники. Українська культурна парадигма II половини XX ст. Культура в часи перебудови та становлення незалежності України.


^ Тема 13. Національна культура в сучасній Україні. Єдність і взаємозалежність світової та національної культур.

Культура на початку XXI ст. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси. Національний характер, свідомість і самосвідомість як феномен культури. Національна культура в сучасній Україні. Сучасна українська культура та її входження у світовий простір. Проблеми української культури в контексті світового розвитку. Єдність і взаємозалежність світової та національної культур. Культура української діаспори.


Питання для контрольних робіт по курсу “Культурологія”


Розквіт української культури в епоху козацікої держави

Національні надбання української культури

Українська культура, її місце в світовій культурі

Художня культура ХХ ст: модернізм і постмодернізм

Криза культури ХХ ст. Шляхи виходу з неї

Культура Європи 19 століття

Культура Європи епохи Просвітництва.

Культура Європи епохи нового часу

Культура Європи епохи середньовіччя.

Християнство – духовний стержень европейської культури.

Антична культура: характерні особливості.

Культура стародавнього сходу: художні та естетичні особливості.

Загальна характеристика американського культурного району.

Загальна характеристика далекосхідного культурного району.

Загальна характеристика европейського культурного району

Культурні райони планети, суть і принципи поділу

Елітна і масова культура.

Національна культура

Світова культура

Багатогранність культури як системи

Предмет і завдання культурології

Візантійська культура та її значення для розвитку культури Київської Русі

Культура стародавнього Єгипту, її роль і значення в історії людства

Шумеро-Вавилонська культура, її роль і значення в історії людства

Місце культури Київської Русі в історії Української культури

Українська культура періоду незалежності

Визначення поняття культура та його багатозначність

Українська культура в радянський період.

Постмодернізм: поглибленя естетичного експеременту ХХ ст

Значення ісламу для становлення культури народі арабського Сходу

Роль освіти у сучасній культурі

«Масова культура» - характргне явище ХХ століття

У чому суть сучасної інформаційної культури

Які форми і межі впливу техніки на побут людини?

Основні види мистецтва.

Основні літературні жанри.

Співвіднесення понять “художня культура” і “мистецтво”.

Релігійне мистецтво в контексті світових релігій.

Символіка кольору в різних культурах.

Співвіднесення понять “художня культура” і “мистецтво”.

Класика і модернізм.

Релігійне мистецтво в контексті світових релігій.

Культура Європи епохи Відродження.

Природний фактор і криза цивілізації.

В чому полягає специфіка і основні риси техногенної цивілізації?

Охарактеризуйте фактори культурної зміни цивілізації.

Функції культури.

Культ – елемент релігії чи традиція?

Моральна культура особистості. З чого складається інтелектуальна культура особистості, проаналізуйте власний інтелект з точки зору: найсильніших сторін; найслабших сторін;реальних шляхів, форм і способів його удосконалення.

Формування української реалістичної музики

Заснування українського професійного театру (М.Старицький, М. Кропивницькиий, М.Заньковецька)

Мистецтво архітектури й скульптури у Стародавній Індії

Мистецтво й міфологія стародавнього Китаю

Архітектура й образотворче мистецтво у стародавньому Римі

Архітектура й образотворче мистецтво стародавньої Греції

Український живопис в епоху романтизму

Архітектура епохи Відродження, виникнення нових жанрів

Архітектура Київської Русі та її пам’ятки в Україні

Особливості архітектури й образотворчого мистецтво епохи бароко

Література епохи відродження в Італії, та становлення національної літературної мови

Образотворче мистецтво в Італії в епоху Відродження

Особливості мистецтва українського бароко

Українське театральне мистецтво XVII- XVIII століття (шкільний театр, вертеп)

Література Киівської Русі та її жанри

Експресіонізм – визначне явищ у живописі та скульптурі

Поясніть терміни: інтеракція, іслам, культура бізнесу, Новий час, новаторства і традиції в культурі.

Поясніть терміни: інтелектуальна власність, історія, культура адаптивна, нігілізм.

Поясніть терміни: інтелігентність, теорія історичних циклів, культура анклава. нірвана, неофіт.

Поясніть терміни: інтелігенція, Іуда Іскаріот, аутентична культура, неотрадиціоналізм.

Поясніть терміни: інтеграція, іштар, культ предків, неореалізм, меценат, неоімпресіонізм.

Поясніть терміни: інсталяція, йога, культ, неокультура, будізм, геноцид.

Поясніть терміни: інкультурація, йодль, кубізм, зовнішня і внутрішня культура.

Поясніть терміни: інкунабула, калокагатія, Кріто-мікенська культура, Високе Відродження, гармонія.

Поясніть терміни: індуізм, калліопа, криза культури, Проторенесанс, дисидент.

Поясніть терміни: імпровізація, канібалізм, креативність, дайджест, готика, романтика.

Поясніть терміни: імагологія, канон, катарсис, дефініція культури, пейзаж.

Поясніть терміни: імпресіонізм, кантрі, космополітизм, декоративно-прикладне мистецтво, гуманність.

Поясніть терміни: інфраструктура культури, мистецтвознавство, культура дисципліни, культурний обмін, норми культури.

Поясніть терміни: пластичне мистецтво, штучний інтелект, культура особистості, прото-культура, протестатизм ортодоксія.

Поясніть терміни: смальта, карнавал, конфуціанство, догматизм культурний, девальвація культури.

Поясніть терміни: імідж, Касандра, конформізм, зрілість культури, ідейність в культурі.

Поясніть терміни: іконостас, акста, контрреформація, єрєсь, Куртуазність, лауреат.

Поясніть терміни: ікебана, катарсис, конструктивізм, контркультура, магія.

Поясніть терміни: ідеологія, Ізіда, клипмейкер, колаж, консервативна культура, лірика, Лета.

Поясніть терміни: зомбі, ідеал, колос, конгломеративна культура, міф, культова музика.

Поясніть терміни: зіккурат, ідеалізація, коммунікація, компаративізм, конвергенція.

Поясніть терміни: зегизм, інгорація, квадрига, кліо, культура спілкування.

Поясніть терміни: ритуал, обряд, традиція, свято, нація.

Поясніть терміни: нігілізм, моноцентризм, язичництво, класицизм, традиції.

Поясніть терміни: абсолютизм, класицизм, полемічна література, літопис, маргінальна культура.

Поясніть терміни: шлягер, космополітизм, мистецтво, магія, тотемізм.

Поясніть терміни: міфологія, образотворче мистецтво, мода, «шістедисятники», абстракціонізм.

Поясніть терміни: конструктивізм, фетишизм, матріархат, авангардизм, сюрреалізм.

Поясніть терміни: фовізм, футуризм, еліністична культура, епос, архітектура.

Поясніть терміни: вертеп, бароко, аскетизм, тоталітаризм, експресіонізм.

Поясніть терміни: кубізм, концептуалізм, дадаїзм, гравюра, диктатура.

Поясніть терміни: екзальтація, готика, вітраж, символізм, риторика.

Поясніть терміни: мозаїка, скульптура, романтизм, схоластика, рококо.

Поясніть терміни: іконоборство, живопис, експансія, катехізис, графіка.

^ Пояснення до виконання завдань контрольної роботи.


Варіанти контрольної роботи складаються з трьох питань.


Відповідь на перші два з них повинна носити реферативний характер обсягом 3-5 сторінок.


Перше питання потребує розгорнутої відповіді з загальних питань культурології, висвітлення історії розвитку культури та її особливостей для різних етносів земної кулі на різних етапах розвитку людства.


Друге питання стосується різних напрямів образотворчого мистецтва саме: живопису, літератури, архітектури на різних етапах історичного розвитку. Зародження напрямів та жанрів різних галузей мистецтва. Висвітлення впливу науки, релігії на розвиток мистецтва.


Третє питання носить енциклопедичний характер. Потребує роботи зі словниками, довідниками для визначення культурологічних термінів.





^ Термінологічний словник


Абсолютизм – абсолютна, необмежена форма правління, за якої верховна влада повністю належить монархові-імператору, королю, царю.

Абстракціонізм – модерністська течія в образотворчому мистецтві, яка принципово відкладає зображення реальних предметів та явищ.

Авангардизм – умовна назва ряду течій в мистецтві ХХ ст., для яких характерне прагнення до рішучого оновлення художньої практики, до її розриву з усталеними принципами і традиціями.

Авторитаризм – антидемократична система, режим влади поєднаний з різними формами особистої диктатури.

Автохтони – перші мешканці країни чи їх нащадки (у проти­лежність народам, що прибули на дану територію). Грецька назва "автохтони" відповідає римській "аборигени".

^ Авгури – у Стародавньому Римі жерці, які ворожили головним чином за летом і співами птахів.

Агіографія (від грец. "святий" і "пишу") – вид церковно-історич­ної літератури, який містить життєписи святих; це розповіді про ду­ховних і світських осіб, канонізованих християнською церквою.

Агностицизм – філософське вчення, яке заперечує можливість пізнання об’єктивного світу та його закономірностей.

^ Агон – складова частина давньогрецької трагедії й комедії, супе­речка дійових осіб. Ширше: публічні змагання.

Адепт – пристрасний прихильник якогось вчення, ідеї.

Академізм – художня школа в мистецтві XIX–XX століть, спря­мована на збереження і відтворення творчих здобутків своїх попе­редників. Іноді це призводило до догматичного наслідування форм, стильових прийомів, канонів минулого мистецтва, до еклектизму.

Акварель – живопис фарбами, які розводяться водою. Основні її якості: прозорість барв, крізь які просвічують тон і фактура основи, чистота кольору.

Акватинта – технічний різновид поглибленої гравюри на металі, що ґрунтується на травленні азотною кислотою, вкритою тонким шаром кислотостійкого грунту металевої платівки, на яку було нанесено голкою рисунок.

^ Акведук – міст, який служить для прокладення водопровідних труб через яри, ущелини, долини річок тощо.

Алегорія – іносказання, поетичний вислів з переносним значенням.

Алхімія – назва донаукової хімії, в основі якої лежала помилкова ідея про можливість перетворювати неблагородні метали в золото та срібло за допомогою «філософського каменя».

Альтернатива – необхідність вибору між двома чи кількома мож­ливостями, які взаємно виключають одна одну.

Амбівалентність – двоїстість чуттєвого переживання, яка вира­жається в тому, що однаковий об'єкт викликає у людини одночасно два протилежних почуття (наприклад, любові і ненависті). Звичайно одне з амбівалентних почуттів витісняється й маскується іншим. Амбівалентність сягає корінням у неоднозначність ставлення люди­ни до навколишнього світу, у суперечливість системи цінностей.

Амфітеатр – 1) у давньогрецькому театрі місці, розташовані півколом на схилах пагорбів, 2) давньоримська будівля для видовищ еліптичної форми з ареною посередені, навколо якої уступами вгору розміщені місця глядачів.

Ансамбль – в архітектурі та містобудуванні гармонійна єдність споруд, творів монументально-декоративног мистецтва, зелених насаджень; цілісність просторової композиції, пропорційність співвідношень частин і цілого; силует, пластика, колір.

^ Анклави – ізольовані етнічні осередки.

Античне мистецтво - назва давньогрецького і давньоримського мистецтва; виникла в епоху Відродження.

Апокрифи (від грец. "таємничий", "прихований") – твори христи­янського фольклору і літератури, які не визнавалися церквою кано­нічними і заборонялися нею.

Апологія – захист від звинувачення, вихваляння когось чи чогось.

^ Апофеоз – заключна урочиста масова сцена святкової концерт­ної програми, яка уславлює народ, героя, громадську подію.

Апсида – виступ споруди напівкруглий, прямокутний, багатокутний, перекритий пів куполом. Застосовується у християнських храмах.

^ Ареопаг – вищий судовий орган у Стародавній Греції (в Афінах), який названо так за місцем засідання ("Пагорб Ареса").

Арія – це розвинута, закінчена вокальна п'єса для голосу – соло з оркестровим супроводом. Як правило вона являє собою частину оперної дії, що передає внутрішні переживання та стан героя опери.

Аристократія (від грец. "аристос" – найкращий і "кратер" – сила, влада, панування) – вищий прошарок привілейованого стану в су­спільстві.

Архітектура – будівельне мистецтво проектування й будівництва споруд.

Аскетизм – спосіб життя, що полягає в добровільній відмові від життєвих благ та задоволень, релігійне подвижництво.

^ Атавізм – прояв предкових, реліктових форм, критеріїв, особли­востей світорозуміння.


Базиліка – царський дім палац.

Барельєф – вид скульптури, в якій випукла частина зображення виступає над площиною фону не більше ніж наполовину свого об’єму.

^ Бароко – вигадливий химерний, один із провідних художніх стилів кінця XVI середини XVIII століття, виник в Італії.

Бестселер – видання, що швидко набуло величезної популярності. Буквально: "те, що найкраще розходиться".

Бестіарій – середньовічний (XII ст.) збірник віршів чи прози, які містять напівфантастичні описи тварин із натяком на людські вла­стивості і вади.

^ Берестяні грамоти – давньоукраїнські тексти, розміщені на бе­ресті (корі берези) шляхом видавлювання чи видряпування спеціаль­ною паличкою – писалом. За змістом це короткі листи світського характеру, доручення, боргові зобов'язання, чолобитні, любовні послан­ня, учнівські вправи тощо.

Бріколаж – нашарування однієї події на іншу, хоч вони не сумісні в реальності. Ознака міфологічного мислення.

^ Бюст – погрудне, переважно портретне зображення людини в круглій скульптурі.


Вакханалія (від імені Вакха – римського бога плодючості й ви­норобства) – бенкетування, розгул, невтримна сваволя.

Вандалізм (від назви племені – "вандали") – дике руйнування культурних і матеріальних цінностей.

Васал – в середні віки в Західній Європі феодал, який одержав землю в лен в
еще рефераты
Еще работы по разное