Реферат: Відділ освіти Веселинівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Веселинівська районна гуманітарна гімназія

Відділ освіти Веселинівської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

Веселинівська районна гуманітарна гімназія








(з досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії Павлюк Інни Василівни)





Веселинове - 2010


„Географія Миколаївської області”


(на допомогу вчителям географії, керівникам гуртків,

класним керівникам)


Рецензенти:

Л.М. Павліченко – вчитель географії Веселинівської загльнооосвітньої школи І-ІІІ ст, спеціаліст вищої категорії, „Старший вчитель”;

Славич Л.М. – вчитель географії Градівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст., спеціаліст вищої категорії, „Вчитель - методист”


^ Відповідальна за випуск:

Т.А. Демешина – директор Веселинівської районної гуманітарної гімназії

Затверджено педагогічною радою Веселинівської районної гуманітарної гімназії, протокол № 5 від 08 квітня 2010 року


Дана методична розробка слугуватиме путівником вчителям географії, керівникам гуртків краєзнавчого спрямування, класним керівникам при викладанні розділу „Географія своєї області” у 9 класі, проведенні краєзнавчих занять та позакласних заходів.

^ Розробка містить цикл уроків до теми „Географія Миколаївської області”, а також позакласні заходи краєзнавчої тематики.


© Географія Миколаївської області (з досвіду роботи вчителя географії Веселинівської районної гуманітарної гімназіїПавлюк І.В.) – Веселинове, 2010.-56 с.




Передмова


Неодмінною умовою засвоєння учнями знань з географії України є знання про природу, населення і господарство рідного краю. За програмою 12 річної школи розділ „Географія своєї області” повністю вилучений з курсу 8 класу, а в 9-му на його вивчення відведено 3 години. Цей розділ є значимим при завершені вивчення курсу економічної і соціальної географії України. Його зміст спрямований на узагальнення основних положень розвитку населення і господарства на так званому мікрорівні. Незважаючи на те, що для вивчення своєї області виділено невелику кількість годин, учитель має змогу на прикла­дах своєї місцевості показати особливості розвитку реальної економіки, структурні зміни, що відбулися в господарстві області за роки незалежності, проаналізувати існуючі проблеми та разом з учнями «пошукати» шляхи ви­ходу із складних економічних і соціальних ситуацій.

В зв’язку з тим, що у педагогів виникає ряд проблем при викладанні даного розділу, пропонується ця розробка.

Я не претендую на першість, а пропоную своє бачення викладання теми „Географія Миколаївської області”. Сподіваюсь, що мої матеріали будуть корисними і допоможуть вам у роботі.

Бажаю успіхів у вихованні в учнів любові до рідного краю.


^ Павлюк Інна Василівна, вчитель географії Веселинівської районної гуманітарної гімназії, спеціаліст вищої категорії, „Старший вчитель”


Планування уроків


№ уроку

Тема уроку

Тип уроку

Домашнє завдання

1

Особливості географічного положення Миколаївської області та його вплив на господарську спеціалізацію. Природні умови і ресурси Миколаївщини, їх оцінка


Вивчення нового мате­ріалу


1. Вивчити конспект.

2. Проаналізувати карти атласу.

3. Творче завдання. Підготувати кросворди, вікторини на тему «Географічне положення, природно - ресурсний потенціал Миколаївщини»;

4. Випереджальне завдання для окремих учнів «Видатні постаті Миколаївщини».



2

Населення і трудові ресурси Миколаївської області. Топоніми своєї місцевості.


Комбінований

1. Прочитати конспект уроку.

2. Індивідуальні випереджальні завдання: підготувати повідомлення про промисловий комплекс області і про розвиток АПК

Миколаївщини.



3

Господарство Миколаївської області. Практична робота № 10 „Нанесення на контурну карту області найважливіших господарських і культурних об’єктів, складання проекту перспективного розвитку області”


Комбінований

1.Вивчити конспект уроку.

2. Підготуватися до тематичного оцінювання.



4

Моя Миколаївщина. Узагальнення та систематизація знань за розділом «Географія своєї області»


Узагальнення та систематизації знань


Застосовувати отримані знання на практиці




^ Економічна і соціальна географія України

Розділ V. Географія своєї області

Урок 1.

Тема. Особливості географічного положення Миколаївської області та

його вплив на господарську спеціалізацію. Природні умови і ресурси

Миколаївщини, їх оцінка


І.В. Павлюк, Веселинівська гімназія, Миколаївська обл.

Мета навчальна: сформувати уявлення про географічне положення області в межах України та відносно сусідніх держав; систематизувати основні риси природних умов —рельєфу, клімату, ландшафтів, природних процесів тощо;

розвивальна: розвивати творче мислення учнів, вміння працювати з додатковою літературою, поглибити та закріпити навички роботи учнів з картографічним та статистичним матеріалом;

виховна: виховувати патріотизм, життєві компетентності, економічний та екологічний тип мислення.

Обладнання: географічний словник-довідник «Миколаївська область» (В, 3. Заболотний, М. Ф. Лісецький), виставка літератури «Миколаївщина», атласи, комп’ютер, ППЗ „Атлас Україна та її регіони”, презентація «З Миколаївщиною у серці»

Тип уроку: вивчення нового мате­ріалу.


^ ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя. Шановні мої дев’ятикласники. Не відомо, хто, коли, але хтось сказав слова, які передаються нам і які ми передаємо нашим нащадкам: „Намагайтеся кожного дня знайти якийсь позитивний початок, так як від того настрою, з яким ти вступаєш у день, залежать твої успіхи, а можливо й невдачі”. Тож побажаємо один одному гарного настрою, доброго здоров’я, посміхнемося і побажаємо один одному успіху, плідної роботи і творчості. Нехай наше спілкування подарує вам гарний настрій та насолоду пізнання.

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Учитель. Для кожної людини Батьківщина починається з отчого дому, з маминої ніжної посмішки, з тих потаємних куточків дитинства, де ти завжди почуваєш себе у безпеці. Іншими словами це все - рідний край. А знати свою країну означає, перш за все, знати історію свого краю, неповторність та унікальність його природи, особливості господарства та населення. Саме цими питаннями займається краєзнавча географія.

Краєзнавча гео­графія України являє собою ана­ліз та характеристику певних тери­торій, які є невід'ємною частиною економіки країни. Вона включає ви­вчення багатьох питань: природні ресурси та їх раціональне викорис­тання, населення його розселен­ня і вплив на формування терито­ріальних системи, формування та розвиток економіки в умовах рин­кових відносин.

Вивчаючи розділ «Географія своєї місцевості», ми повинні навчитися давати економіко-географічну характерис­тику Миколаївської області — нашої малої батьківщини, визначати особли­вості її географічного положення та його вплив на господарську спе­ціалізацію, природні умови та ре­сурси.

Ця тема дозволить вам практично застосу­вати отримані з уже вивчених тем та розділів знання і, з іншого боку, краще пізнати неповторність та красу рідного краю.

^ Прийом „ Асоціації”

На дошку виводиться слайд з картою (схемою) Миколаївської області (бажано без підпису назви області)

Учитель. Діти, скажіть, будь-ласка, що зображено на дошці? (відповіді дітей)

З чим у вас асоціюється, слово Миколаївщина?

(учні по черзі висловлюються)


Учитель. А ось, погляньте, які асоціації у мене викликає це поняття.


( На наступному слайді по черзі з’являються картинки слів-асоціацій вчителя)


Чорне море Микола Аркас кораблі







Південний Буг пшеничний колос







Ольвія Борис Мозолевський Святий Миколай


Учитель. Так, дійсно, Миколаївщина — це регіон, який славиться працелюбними людьми, родючими землями та природними ресурсами, сучасними промисловими та сільськогосподарськими підприємствами, значними можливостями для плідної співпраці з регіонами України та країнами зарубіжжя. До цього слід додати вигідне географічне положення краю, достатній рівень розвитку економіки й потужний транспортний комплекс, що разом створює унікальні умо­ви для активної участі в державно­му та міжнародному розподілі праці, а також посилання для швидко­го обороту вкладеного в економіку капіталу. Наш регіон відомий у світі завдяки не тільки суднобудуванню, але й кольоровій металургії та енергетиці, сучасному енергетичному та електротехнічному машинобудуванню, потужним легкій та харчовій промисловості, розвиненим сільським господарством.

(паралель­но звернути увагу на дошку, де роз­міщені кадри презентації «З Миколаївщиною у серці»)

Як окрема політико-адміністративна одиниця Миколаївська область утворена 1 жовтня 1937 року.

Оскільки за показниками соціаль­но-економічного розвитку наша область займає одне із провідних місць серед регіонів України, роз­глянемо основні причини достат­ньо високого рівнів розвитку про­мислового і сільськогосподарсько­го комплексів, та дамо оцінку природно-ресурсному потенціалу області.

Вирішувати поставлені на уроці зав­дання, ви будете, працюючи з консультантами, які ретельно готувалися до уроку.

^ II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Тест: вірно — невірно

1. Область розташована в басей­ні нижньої течії Південного Бугу (В).

2. Найбільшою річкою нашої об­ласті є Інгул (Н).

3. На території області добувають граніти, доломіти, будівель­ну сировину. (В)

4. Близько 20 % території займа­ють ліси, які розташовані пере­важно в заплавах річок та бал­ках. (Н)

5. Підприємство кольорової мета­лургії Миколаївський глиноземний завод виробляє сировину для виплавки алюмінію. (В)

6. Міські поселення формують агломерації. (В)

7. На півдні область виходить до державного кордону з Росією. (Н)

8. В області найбільш густа в країні мережа залізниць. (Н)

9. Природна степова рослинність у межах області, збереглась тіль­ки в заповідниках. (В)

10.Найбільшим підприємством енергетичного машинобудуван­ня є «Південний турбінний завод (ПТЗ)». (В)

11. На території області розташована пам’ятка історії та культури Національний історико-культурний заповідник „Ольвія” (В)

12.Загальне забруднення облас­ті оцінюється спеціалістами як екологічна катастрофа (Н)

^ IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Спробуємо узагальнити особливості ЕГП. Сьогодні на уроці мені допомагатимуть учні –консультанти, фахівці краєзнавці.

^ 1. Особливості ЕГП області

Учень – консультант 1. На півдні України, на древній степовій землі, в басейні нижньої течії Південного Бугу на площі понад 24600 км² розкинулися землі Миколаївської області. З трьох сторін світу область межує з іншими регіонами України: Одеською, Кіровоградською, Дні­пропетровською, Херсонською об­ластями, а на півдні її територія займає кілька сот кілометрів берегової лінії Чорного моря та його лиманів. Ця лінія в межах області робить дивовижні зигзаги. Глибоко в суходіл вдаються Дніпровсько- Бузький, Бузький, Березанський та Тилігульський лимани, які створюють дивовижне плетиво водяних плес. Гирла рік Південний Буг та Інгул зустрічаються саме там, де розташований обласний центр – місто Миколаїв – омиваючи його з усіх боків.

У сучасних межах область розташована між 46º30´ і 48º 15' північної широти та 30º15´ і 33º05´ східної широти. За особливостями розташування область має майже квадратну конфігурацію. Так максимальна протяжність з півночі на південь – 194 км, а з заходу на схід – 204 км.

^ Географічний практикум

Учитель. На картосхемі своєї області за допо­могою карти адміністративно-тери­торіального поділу України підпи­шіть назви сусідніх областей.

^ 2. Геологічна будова та рельєф області.

Учитель. У геолого-тектонічному відношенні територія Микола­ївської області поділяється на дві частини. По-перше, це зона нижньопротерозойської складчастос­ті — Український кристалічний щит (масив). Друга частина — Причор­номорська (Азово-Причорномор­ська) впадина, яка є зануреним пів­денним схилом Східноєвропейської платформи.— Більша частина Ми­колаївської області розташована у межах Причорноморської низо­вини, на півночі заходять відроги Придніпровської і Подільської ви­сочин.

Територія Миколаївщини має за­гальний похил від північного захо­ду до південного сходу і до доли­ни Південного Бугу. Пересічна аб­солютна висота території області складає 86,7 м. У 4-х км на північний схід від с. Аннівки Братського району реєструється максимальна відмітка над рівнем моря — 255,6 м. Мінімальні відмітки в пониззі долини Тилігульського лиману і в районі Аджигольської коси — мінус 0,4 м.

Завдання. Розгляньте карти атласу Миколаївської області (кліматич­ні, грунтово-рослинного покриву, сучасних ландшафтів) та визначте головні природні ресурси Микола­ївщини. (відповіді учнів).

^ 3. Природні ресурси Миколаївщини.

Учень – консультант 2. Головним при­родними ресурсами Миколаївської області є сприятливі кліматичні умови, чорноземні ґрунти та деякі види корисних копалин, рекреацій­ні ресурси.

Корисні копалини на території Миколаївщини представлені, головним чином, нерудним комплексом. На території регіону розташовані значні родовища гранітів, будівельного й облицювального каменю, інших будівельних матеріалів (глини, вапняків, піску, мергелю), мінеральних вод. На північному заході області знаходиться родовище кобальтово-нікелевих руд.

Основними несприят­ливими природними процесами та явищами на території Миколаївщи­ни є утворення зсувів, ярів, ерозія ґрунтів, карстування. Також трап­ляються і негаразди погоди — вес­няні заморозки, зливи, град, пило­ві бурі, посухи. Для запобігання не­сприятливим природним процесам і явищам передбачається охорона земель (лісонасадження, меліора­ція ), вод та атмосферного повітря. Окремі з цих заходів відображені на карті «Природоохоронна діяль­ність» в атласі. Також в атласі від­бито природоохоронний фонд Ми­колаївщини. Головними пробле­мами раціонального використання природних ресурсів та умов облас­ті є збереження ґрунтового покри­ву, поверхневих та підземних вод, охорона надр та поверхні в місцях розробки корисних копалин і про­мислового та побутового будівни­цтва.

Учитель. Таким чином, вивчення фі­зичної географії Миколаївської об­ласті і передбачає розгляд тих самих питань, що й при вивченні фізич­ної географії України, але стосовно її певної місцевості. Фізична кар­та Миколаївщини виразно демон­струє, що північна частина облас­ті має більш високі абсолютні відмітки, що сягають 240-255 м, це є відроги Подільської та Придні­провської височин. Ви вже знаєте, як діяльність людини змінює ре­льєф. Це перш за все форми, пов'я­зані з беллігеративними ландшаф­тами (від лат. bebbiqero — вести війну) — деякі кургани, які викону­вали функцію (чатових пунктів, ви­сотою до 40—60 м, земляні вали (на­приклад, ті, що зміцнювали стоян­ку римського гарнізону біля Малої Коренихи), рови (добре збереглися в городищі Мис — гирлова частина Сасикського лиману), окопи воєн­них часів. Крім того є русла каналів зрошувальної мережі, дамби водо­сховищ і ставків, кар'єри для видо­бутку мінеральної сировини тощо.

Запитання. Які антропогенні фор­ми рельєфу нашого району ви мо­жете назвати?

Розповідь учителя. Як саме пошире­ні типи і форми рельєфу на Миколаївщині? Розглянемо карту геомор­фологічної будови області в атласі і побачимо численні денудаційно-акумулятивні рівнини, розчленовані лесові височини та низовини, також акумулятивні рівнини алю­віального походження, тобто ті, що є наслідком роботи річок.

Іншими формами рельєфу Миколаївщини є яри, балки та зсуви, що порушують поверхню переважно на прилеглих до річок ділянках.

Учень-консультант 3. По території області протікає 85 річок завдовжки понад 10 тис.км, які належать до басейнів Південного Бугу та Дніпра. Найбільші річки - Південний Буг, довжиною в межах області 257 км, та Інгул - 179 км. Найбільшою річкою Веселинівського району є Чичиклія – права притока Південного Бугу.

Клімат помірно-континентальний з м'якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Середньорічні температури: липня + 21,1­º С: зимова - мінус 2º С. Річна кількість опадів коливається від 330 мм на півдні області до 450 мм - на півночі. Ґрунти: на півночі - чорноземи звичайні; на півдні чорноземи південні, каштанові та темно-каштанові.

^ V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Бесіда за запитаннями

1.Чому вивчення природи будь-якої території починають з ви­вчення її географічного поло­ження?

2. Яке економіко - географічне положення Ми­колаївської області?

3. У межах яких великих форм ре­льєфу розташована територія Ми­колаївської області? Які тектоніч­ні структури з ними пов'язані?

4. Які типи і форми рельєфу поши­рені на території Миколаївської області?

5. На які корисні копалини бага­та Миколаївська область? Які з них мають особливе значення для господарської діяльності?

^ VI. Підсумок уроку

Формулювання висновків учнями:

• Миколаївська область розташо­вана на півдні України;

• форми та типи рельєфу Миколаївщини мають чітку геологічну обумовленість;

• природні умови Миколаївської області є одними з найбільш сприятливих в Україні.

^ Заключне слово вчителя. Основним фактором, що визначає розвиток економіки Миколаївської області, є її вигідне географічне розташування: близькість до великих промислових центрів Донецько-Придніпровського регіону та вихід до Чорного моря сприяли тому, що регіон сьогодні має добре розвинену транспортну систему й портове господарство, а також економічно вигідні схеми руху вантажних потоків.

Також до факторів, що сприяють розвитку Миколаївської області, можна віднести наступні: сприятливі природно - кліматичні умови та природні рекреаційні ресурси. На території області є можливість спільної експлуатації родовищ будівельного й облицювального каменю, інших будівельних матеріалів, кобальтово-нікелевих руд. Ґрунтові та агро-кліматичні умови сприятливі для розвитку багатогалузевого сільського господарства.

^ VII. Оцінювання учнів

Рефлексія. Тест для оцінки психологічного стану учнів.

Кожен учень проводить лінію в зошиті завдовжки 7 см., ділить її на відрізки по 1 см. Потім довільно ставить зірочку над лінією.

Залежно від того, над якою поділкою учень поставить зірочку, - такий його настрій у кінці уроку.

Самопочуття *

Активність

Настрій 0 1 2 3 4 5 6 7


0 – 3 – відчуває втомленість, неспокій, напругу, невдоволеність собою;

3 – 5 – приємний спокійний стан, відчуває задоволення у собі, бажання

працювати;

5 – 7 – самопочуття прекрасне, відчувається бадьорість від уроку,

підвищена активність, є бажання працювати ще кілька уроків

географії підряд.

VIIІ. Домашнє завдання

1. Вивчити конспект.

2. Проаналізувати карти атласу.

3. Творче завдання. Підготувати кросворди, вікторини на тему «Географічне положення, природно - ресурсний потенціал Миколаївщини»;

4. Випереджальне завдання для окремих учнів «Видатні постаті Миколаївщини».


^ Економічна і соціальна географія України

Розділ V. Географія своєї області

Урок 2.

Тема. Населення і трудові ресурси Миколаївської області.

^ Топоніми своєї місцевості.


І.В. Павлюк, Веселинівська гімназія, Миколаївська обл.

Мета навчальна: сформувати уявлення про особливості населення і його розміщення, про трудові ресурси Миколаївської області;

показати вплив населення на формування господарського комплексу області; закріпити матеріал про причини, що впливають на темпи народжуваності та вікову структуру населення;

розвивальна: удосконалювати навички самостійної роботи з статистичним та картографічним матеріалом, систематизувати та узагальнювати навчальний матеріал, вміння формулювати висновки;

навчальна: виховувати почуття гордості за свою малу батьківщину, толерантне ставлення до оточуючих.

Обладнання: карта населення України, статистичний матеріал «Результати ВПН. Миколаївщина», портрети видатних людей Миколаївщини.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Психологічне налаштування

^ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

1. Розгадування кросвордів виготовлених учнями

2. Бесіда.

1. Яку частину населення країни прийнято називати трудовими ресурсами?

2. Якими характеристиками звичайно користуються при оцінці трудових ресурсів?

3. Які особливості рівня і темпів урбанізації південних регіонів України?

^ III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя.

Учитель. Одним з найважливіших чинників, що впливає на формування господарського комплексу будь-якого регіону, є населення (трудові ресурси).

Розглянемо особливості населення нашого краю, ознайомимося з топонімами своєї місцевості. Пропоную такий план вивчення:

Динаміка кількості та густоти населення. Статево-вікова структура. Демографічна ситуація;

Історія заселення території краю;

Національний склад населення. Співвідношення між міським і сільським населенням. Найбільші міста. Адміністративні райони;

Трудові ресурси, зайнятість населення;

Видатні постаті Миколаївщини. Особливості культури і побуту місцевого населення. Звичаї традиції релігія.


Бесіда.

Вчитель. За кількістю населення Миколаївська область посідає досить скромне в Україні 18 місце. За даними Всеукраїнського перепису 2001 року кількість населення Миколаївської області складала 1млн 265 тис. осіб. На 1 жовтня 2009 року кількість населення нашого регіону складає 1млн. 191 тис. 600 осіб. Як бачимо, показники кількості населення постійно зменшуються, як і в цілому по Україні. Упродовж січня – вересня 2009 року чисельність наявного населення скоротилась на 4,2 тис. осіб.

Завдання:

1. Згадайте причини негативних темпів відтворення населення в Україні.

2. Чи можна вважати дані причини характерними для Миколаївщини? Чому?


Самостійна робота.

Проаналізуйте карту густоти населення України і дайте відповіді на питання.

1. Яка середня густота населення в Україні?

2. Яка густота населення в Миколаївській області?

3. До якого типу міст за кількістю населення належить місто Миколаїв?

4. Які функції виконує обласний центр?

5. Яким є рівень урбанізації в області? Порівняйте його з рівнем урбанізації сусідніх областей?

Учитель. За середньою густотою, населення Миколаївщини значно поступається загальноукраїнським показникам. На кожний квадратний кілометр території області припадає 51 особа. Найгустіше заселені міста обласного підпорядкування, де цей показник дорівнює у м. Первомайську 2797 осіб/ км², у м. Миколаєві 1979 осіб/ км². особливо низький цей показник у Березнегуватському, Єланецькому та Казанківському районах – по 18 осіб / км². Найгустіше заселені Кривоозерський та Снігурівський райони, де цей показник становить 35 осіб / км², а в Жовтневому досягає 37 осіб/ км².

Завдання. Визначте причини таких показників густоти населення в нашому краї.

Давайте пригадаємо історію заселення цієї території. Слово має історик – краєзнавець.

Учень. Своєрідна і насичена подіями історія степового Причорномор'я. Як свідчать археологічні розкоп­ки, ще 15 тисяч років тому на території нашого краю жили люди. З початку першого тисячоліття до нашої ери, змінюючи або витісняючи одне од­ного, на берегах Чорного моря селилися племена землеобробної трипільської культури, кімме­рійці, скіфи, сармати, греки. Залишки цих посе­лень та пам'ятки культур збереглися до наших часів. Найвідомішою з них є Ольвія - колишнє ан­тичне місто-держава, засноване ще в VI столітті до нашої ери.

Протягом перших століть нашої ери ці місця по­ступово заселяли слов'янські племена, а з кінця X століття територія нинішньої Миколаївщини увійшла до складу Київської Русі. До речі, саме по Дніпровсько-Бузькому лиману проходив знаме­нитий торговельний шлях «з варягів у греки». І важливим пунктом на цьому шляху був острів Березань.

Багато чужинців зазіхали на Прибузький край - орди печенігів, половців, монголо-татар, а також литовці, кримські татари, турки спустошували йо­го землі. І ставали у Дикому полі проти них ко­зацькі паланки - тогочасні сторожові прикор­донні застави. Достеменно відоме місце, де зна­ходився легендарний Запорізький Гард, форпост українського козацтва на півдні України. З кінця XVII століття господарський розвиток території пов'язаний з утворенням Запорізької Січі. За­порізькі та прибузькі козаки, не рахуючись з тися­чами небезпек, вперто просувалися до моря, за­сновуючи острівці хліборобської культури. Степ, на який з півночі тиснула багата хліборобська культура, був просто приречений поєднатися з морем. І це сталося після російсько-турецьких війн.

Подальша історія края пов'язана з виходом Росії до Чорного моря і освоєнням причорноморських степів. У 1789 році в гирлі річки Інгул розпочалося будівництво верфі, а вже через рік тут виникло містечко, назване Миколаєвом - на честь взяття Очакова, що відбулося в день святого Миколая, покровителя моряків. Вже на початку XIX століття Миколаїв став центром Миколаївської губернії. Увійшовши до складу Російської імперії, наш край одразу визначився в своїй спеціалізації. Колонізований степ перетворився на хлібні закрома, а місто над Південним Бугом стало ценром суднобудування. В XIX столітті Росія експортувала мільйони пудів хліба. Левова частка цього хліба вирощувалася в наших краях - в Причорномор’ї, колишньому дикому полі. А возили його закордон, зокрема, і на судах, що сходили з Миколаївських стапелів. І тому можна сказати, кораблі і хліб, степ і море - головні ознаки Миколаївщини.

Учитель. Статева структура населення області показує, що жіноче населення складає 54%, а чоловіче – 46%.

Завдання.

Дайте визначення поняття „старіння нації”?

Проаналізуйте дані таблиці „Вікова структура населення Миколаївщини”, зробіть висновок про тенденцію, що спостерігається.


^ Таблиця Вікова структура населення Миколаївської області


Вік

Кількість постійного населення

(тис. осіб)

У % до підсумку

2001 рік

У % до підсумку

1989 рік

Молодший за працездатний

237,1

18,8 %

24,4 %

Працездатний

743,0

58,8 %

56,1 %

Старший за працездатний

282,4

22,4 %

19,5 %














(робота зі статистичним матеріалом, відповіді учнів.)


Вчитель. Як бачимо, у віковій структурі населення збільшується частка людей перед пенсійного і пенсійного віку. Зменшення частки дітей у загальній кількості населення поряд із суттєвим підвищенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, значно ускладнюють демографічну ситуацію в нашому регіоні і зумовлюють наростаюче „старіння нації”.


І. Адміністративно область поділена на 19 районів. В області налічується 5 міст обласного підпоряд­кування (Миколаїв, Первомайськ, Южноукраїнськ, Вознесенськ, Очаків), 4 міста районного підпорядкування, 20 селищ міського типу та понад 919 сіл. Більшість населення, 66%, мешкає в міських по­селеннях, 34% - в сільських. Майже 60% міського населення меш­кає в Миколаєві — адміністративному, промисло­вому та культурному центрі області.


ІІ. Топоніми своєї місцевості

(виступ учнів, які отримали випереджаюче завдання,

дивись додаткові матеріали до уроку)

Учитель. Національний склад населення області є ще од­ним плюсом для розвитку взаємовигідних зв'язків з багатьма державами, особливо сусідніми. В Миколаївській області живе понад 100 націо­нальностей. Переважну кількість населення скла­дають українці - понад 81% Друге місце за чисельністю посідають росіяни – 14%. Досить компактно проживають молдовани, болгари та греки. Своєрідний склад населення області дає додат­кові стимули і можливості для розвитку зв'язків, співробітництва, створення спільних підприємств з Росією, Болгарією, Молдовою, Грецією.

Українську мову вважають рідною 69 % мешканців регіону, російську мову визначили як рідну 29 % населення.

Учитель. Для трудових ресурсів Миколаївської області характерний високий рівень освіти. Цей показник складає 751,3 тисячі осіб, що перевищує відповідний показник перепису населення 1989 року на 17,6 %.

- Якими є причини високого рівня освіти трудових ресурсів у Миколаївській області області?

- Які галузі господарства вигідно розвивати в області з урахуванням особливостей трудових ресурсів?

^ Видатні постаті Миколаївщини

(можна передбачити 2 варіанти: І. Повідомлення учнів або

ІІ. Перегляд учнівської презентації)

^ ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Самостійна робота.

Зробіть висновок про вплив населення на формування господарського комплексу Миколаївської області.

^ Зразок висновку.

Миколаївська область має значні трудові ресурси, що відрізняються високою кваліфікацією і професійними навичками. Це сприяє розвитку в області наукоємних і трудомістких галузей господарства. Високий рівень урбанізації сприяє розвитку промислових виробництв. Для регіону характериний процес «старіння нації», вирішення потребують проблеми безробіття та зайнятості населення особливо в сільській місцевості.

^ V. ПІДСУМОК УРОКУ

(Проводяться коментування й оцінювання роботи учнів на уроці)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитати конспект уроку.

2. Індивідуальні випереджальні завдання: підготувати повідомлення про промисловий комплекс області і про розвиток АПК Миколаївщини.


Додаткові матеріали


^ Топоніми Веселинівщини

На протязі більш ніж двохсотлітнього існування села Веселинівського району досить часто змінювали свої історичні назви. Інколи, завдяки своїм жителям, вони мали декілька назв одночасно. Змінювалися й офіційні назви. Сучасний райцентр іменувався спочатку за прізвищем першого власника – полковника Веселинова. Потім деякий час на честь його дочки називався Олександрівкою, згодом знову Веселиновим. Нинішнє село Покровка на початку ХІХ ст. стало власністю колезького асесора Красно – Милашевича, а звідси – одна з назв дореволюційного Покровського.

Цікавою є топонімія німецьких поселень краю. Серед назв виділяються декілька типів. Частина так званих “старших” колоній отримали назви на честь географічних об’єктів (міст, річок), з околиць яких прибули колоністи. До цього часу в Німеччині (земля Рейнланд - Пфальц) на лівій притоці Квейх існують невелике місто Ландау,

Ворс, на честь якого також названа одна з перших колоній краю.

Деякі з колоній названі на честь місць історичних подій або носять імена історичних діячів. Це стосується поселення Ватерлоо ( нині Ставки ), що була названа на честь відомої битви союзних, в т.ч. німецьких військ з Наполеоном. Ім’я одного з керівників селянської війни і Німеччині початку ХVІ ст.. Якоба Рорбаха отримала колонія Рорбах (нині Новосвітлівка).

Назви значної частини колоній відображали характерні фізико – географічні особливості місцевості, куди прибули поселенці, маючи типові закінчення - “дорф” (село), - “фельц” (поле), - “таль” (долина). Прикладом можуть бути Катериненталь (нині Катеринівка).

Частина поселень (переважно хутірського типу) названа власними іменами землевласників або перших поселенців: Шмальц, Центнер та ін.

Назви німецьких колоній змінювалися на протязі їх існування декілька разів, передусім з політико – ідеологічних мотивів. З початком першої світової війни німецькі колонії отримали російські назви. Раштадт став називатися Великим Поріччям, Мюнхен – Малим Поріччям, Рорбах – Березанню. Однак ці назви не прижилися і по закінченні світової та громадської війни колоніям повернули старі назви.

Вже в кінці Великої Вітчизняної війни після депортації німецького населення України найменування німецьких поселень знову змінилися Раштадт та Мюнхен стали Поріччям, Ватерлоо – Ставками, Рорбах – Новосвітлівкою, Шпейєр – Піщаним Бродом, Ландау – Широколанівкою, Катериненталь – Катеринівкою та Йоганесталь – Іванівкою. Цікавою була мотивізація перейменування в Указах Президії Верховної Ради УРСР: Збереження історичних назв.

В цей час були перейменовані ще деякі пункти нашого району: хутір Герцово – в Волощуки, Махново – Кременівка, Новий Рорбах – Зоря, Новий Шпейєр – Стара Олексіївка, Гадюче – Григорівка, Янчулово Нововоскресенка – Іванівка, Шмальц – Новий Степ.

До значних фізико – географічних об’єктів Веселинівщини можна віднести передусім водні артерії і річки Південний Буг, Чичиклію та Березань (фактично зниклу на даний час). У Геродота “батька історії”, який у 5 ст. до н.е. подорожував степами Північного Причорномор’я, найбільша річка нашої області Південний Буг іменується Гіпаніс (Кінна ріка).

Чичиклія (переінакшене від татарського Чикчахли) означає “Долина троянд”.

Назва річки Березань походиться від татарського словосполучення “Бере” – “узун” (Вовча ріка), переінакшеного на російське “Березань”. Такий варіант цілком можливий, якщо згадати, що турецька фортеця Ачи – Кале перетворилася на Очаків. Топонім “Березань”. Випадковим не був. Згідно історичних джерел, на час прибуття перших поселенців долина річки заросла чагарниками і очеретом, а вовків було скільки, що навіть вдень нападали на худобу.


^ Видатні постаті Миколаївщини


Аркас Микола Миколайович

Микола Микола́йович Аркас (7 січня 1853, Миколаїв — 26 березня 1909, там же) — український культурно-освітній діяч, письменник, композитор, історик. Народився 7 січня 1853 року у Миколаєві в сім'ї адмірала Чорноморського Флоту Миколи Андрійовича Аркаса.

Отримав різносторонню освіту в Училищі правознавства у Петербурзі та Одеській гімназії. Згодом навчався на фізико-математичному факультеті Новоросійського університету в Одесі.

Після завершення навчання (з 1875 до 1881 року) за родинною традицією Микола Аркас служив у морському відомстві в Миколаєві. У вільний від служби час віддавався улюбленій справі — збиранню і запису народних мелодій і вивченню історії України. Під впливом свого вчителя Петра Ніщинського — українського композитора, диригента, письменника — почав самотужки оволодівати музичними знаннями, композиторськими навичками і писати музику

^ Творча діяльність

Творчий доробок композитора складають солоспіви, вокальні ансаблі й обробки народних пісень (близько 80). Найзначнішим твором Миколи Аркаса, який приніс йому визнання, стала опера «Катерина» за поемою Тараса Шевченка (1890 рік). Цей твір започаткував оперну шевченкіану і став першою українською ліричною народно-побутовою оперою. «Катерина» з великим успіхом була поставлена трупою Марка Кропивницького у Москві у 1899 році, а згодом — у Мінську, Вільнюсі, Києві. До цього часу постановки опери постійно відновлюються.

Після закінчення морської служби у 1881 році, Микола Аркас зайняв посаду мирового судді у Херсоні. Багато часу віддавав культурно-громадській роботі. Він став засновником і головою товариства «Просвіта» в Миколаєві, на власні кошти відкрив народну школу з українською мовою навчання. У 1908 році була опублікована «Історія України-Руси» Миколи Аркаса.

Помер Микола Аркас 26 березня 1909 року в Миколаєві, де його і поховано.


^ Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.




Борис Мозолев