Реферат: Навчально-методичний комплекс для студентів спеціальності 030401 «Міжнародне право» Київський національний університет імені Тараса Шевченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН


ЗАГАЛЬНА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА


навчально-методичний комплекс


для студентів спеціальності 6.030401 «Міжнародне право»


Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Інститут міжнародних відносин


Кафедра порівняльного

і європейського права


Укладач: доктор права, доктор історичних наук

Заслужений юрист України, проф. Білас І. Г.


^ ЗАГАЛЬНА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА


навчально-методичний комплекс


для студентів спеціальності 6.030401 «Міжнародне право»


Затверджено

на засіданні кафедри

протокол № 1

від 3 вересня 2009 р.

Завідувач кафедри

____________ В.І.Муравйов

Директор Інституту міжнародних

відносин

____________ В.В.Копійка


Київ - 2009

Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Загальна історія держави і права»


^ Укладач: доктор права, доктор історичних наук

Заслужений юрист України, проф. Білас І. Г.


Лектор: доктор права, доктор історичних наук

Заслужений юрист України, проф. Білас І. Г.


^ Викладачі: ас-т, к.ю.н. Влялько І.В., ас-т, к.ю.н. Гончарук О.В.


Погоджено

з науково-методичною комісією

«___» вересня 2009 р.


__________ проф. Коппель О.А.


ВСТУП

Дана дисципліна “Загальна історія держави і права” є обов’язковою фундаментальною дисципліною, котру вивчають у всіх вищих юридичних навчальних закладах та на всіх юридичних факультетах. Викладається на ІІ курсі 3-го семестру в обсязі 72 годин, з них лекцій – 20 год., семінарських – 16 год., самостійна робота – 36 год. та форма підсумкового контролю – іспит.

Мета і завдання навчальної дисципліни


Ознайомити студентів із загальними та специфічними рисами виникнення, розвитку й функціонування держави та права в різних народів від найдавніших часів до наших днів; допомогти їм при всьому розмаїтті та суперечливості усвідомити загальні закономірності становлення й розвитку держави і права, навчити використовувати отримані знання, аналізувати сучасний стан української державності та права, прогнозувати основні тенденції їхнього розвитку в майбутньому.

Вивчення історії держави і права зарубіжних країн має важливе наукове, світоглядне, політичне та практичне значення, є базою для опанування інших юридичних дисциплін, дає змогу значно поглибити загальні юридичні знання студентів, сприяє виробленню не лише юридичного мислення, але й загальної юридичної культури.

Сприяє забезпеченню підготовки в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету юристів-міжнародників високої кваліфікації, формуванню базової освіти юриста, виробленню у нього розуміння суті і характеру перебігу процесів, що відбуваються у суспільстві, найбільш загальних закономірностей розвитку держави і права.


^ Предмет навчальної дисципліни


Предметом історії держави і права зарубіжних країн є вивчення процесів, загальних закономірностей, специфічних особливостей виникнення й розвитку держави та права в певних країнах світу конкретно – в історичних умовах і в хронологічній послідовності.

З огляду на предмет цієї науки, слід зауважити, що вона є наукою: суспільно-політичною, позаяк вивчає такі суспільно-політичні явища, як держава та право; юридичною, адже звертає увагу на правові аспекти суспільного життя; історичною, оскільки розглядає державно-правові явища в їхньому історичному розвитку.


^ Вимоги до знань та вмінь

Студенти повинні знати:

на понятійному рівні: основні тенденції розвитку форм держави і права; принципи організації та функціонування державно-правових систем різних суспільно-економічних формацій: так званого азіатського способу виробництва, рабовласницької, феодальної, буржуазної; еволюційні та революційні шляхи зміни форм держави і права; переваги та недоліки цих шляхів;

на функціональному рівні: зміст основних проблем навчальної дисципліни історії держави і права зарубіжних країн, закономірностей зміни історичних суспільно-економічних формацій та типів держав, розвиток правових систем;

на практично-творчому рівні: характерні ознаки демократичних і недемократичних (станово-кастових, тоталітарних) форм держави і права, переваги демократичних форм організації суспільства.

Студенти повинні вміти:

на репродуктивному рівні: пояснити причини виникнення державно-правових моделей різних суспільно-економічних формацій, їх найбільш загальні характеристики, сильні і слабкі сторони кожної такої моделі;

на евристичному (алгоритмічному) рівні: формувати власну точку зору з юриспруденції, здійснювати наукові дослідження;

на творчому рівні: використовувати набуті знання та навички для підвищення ефективності професійної діяльності, досліджувати розвиток та послідовність явищ і речей, провадити наукові пошуки.

^ Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Нормативна навчальна дисципліна “Загальна історія держави і права” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Міжнародне право», є обов’язковою фундаментальною юридичною дисципліною для вивчення таких дисциплін як політологія, історія політичних і правових учень, історія держави і права України, теорія держави та права, державне право зарубіжних країн та тісно пов’язана з галузевими юридичними дисциплінами країн світу, історію держави і права котрих вона вивчає.


^ Система контролю знань та умови складання іспиту:

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Навчальна дисципліна «Порівняльне адміністративне право» складається з двох змістових модулів (ЗМ1, ЗМ2):

- історія держави і права стародавнього світу;

- історія держави і права нового і новітнього часу.


^ Максимальна кількість балів, які студент може отримати за ЗМ1– 25, за ЗМ2 – 35.

Оскільки формою контролю дисципліни є іспит, то оцінювання знань студентів здійснюється шляхом поточного (модульного ЗМ1, ЗМ2) контролю та семестрового контролю (СК), а підсумковий результат роботи студента впродовж семестру і складання іспиту оцінюється за 100-бальною шкалою і розраховується за формулою:


Підсумкова оцінка = ЗМ1(Оцінка в балах) + ЗМ2(Оцінка в балах) + СК (Оцінка в балах)



Параметри


Змістовий

Модуль 1

(ЗМ1)

Змістовий

Модуль 2

(ЗМ2)

Іспит

Разом

(підсумкова

оцінка)

Оцінка в балах

25

35

40

100

(25+35+40)


Поточний контроль включає в себе такі форми роботи та порядок їх оцінювання :

усна відповідь – до 21 бала (до 3 балів на кожному семінарському занятті);

доповнення – до 14 балів (до 1-2 бали на кожному семінарському занятті);

виконання домашніх індивідуальних завдань – до 58 балів (до 6 балів за кожне з домашніх індивідуальних завдань);

виконання завдань проміжного залікового модуля – до 20 балів ( до 10 балів за кожну модульну контрольну роботу), проводиться на останньому семінарському занятті змістового модуля.


Оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК) розраховується за формулою:

СК = ЗМ1 (оцінка в балах х коефіцієнт 0,57) + ЗМ2 (оцінка в балах х коефіцієнт 0,50) + письмовий іспит (оцінка в балах)


У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в позааудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах.


^ Шкала оцінювання


За 100-бальною шкалою


Оцінка за національною шкалою

90-100

Відмінно

5

75-89

Добре

4

60-74

Задовільно

3

1-59

Незадовільно

2


Якщо студент отримав за поточний контроль (сума балів за ЗМ1 + ЗМ2) з дисципліни від 1 до 19 балів, то він не допускається до складання іспиту, а у графі іспиту - відмітка про недопуск.

Якщо впродовж семестру студент не з’являвся на заняття (незалежно від причин) або не має модульних оцінок, у відповідних графах екзаменаційної відомості виставляються нулі „0”, а у графі іспиту– відмітка „незадовільно”.

Загальний обсяг – 72 год., в тому числі:

Лекцій – 20 год.

Семінарів – 16 год.

Самостійна робота – 36 год.


Вступні зауваження. До лекційного матеріалу входять найважливіші теми програми. Висвітлюються концептуальні положення у вигляді наукових проблем. При цьому зазначаються позиції різних наукових шкіл. Тим самим лекційний курс має науково-енциклопедичний характер, що допомагає студентові швидко і цілісно сприймати матеріал і надовго його запам’ятовувати. Тим самим актуалізується увага на навчальній дисципліні, її проблематиці.


^ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ Змістовний модуль 1. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНІХ ВІКІВ


Тема 1. Азіатський спосіб виробництва. Держава і право Стародавнього Сходу


Виникнення держави в країнах Стародавнього Сходу. Загальне і особливе в процесі становлення державності в Єгипті, Месопотамії, Індії та ін. країнах Стародавнього Сходу. Дискусія про азіатський спосіб виробництва.

Державний лад. Поняття східної деспотії, її основні риси і особливості: обожнювання правителя, двірцева система управління, роль жерців, збереження общинного самоврядування. Військова організація та військове мистецтво. Судовий устрій.

Виникнення права в країнах Стародавнього Сходу. Джерела права. Характеристика найважливіших пам’яток древньосхідного права: Закони Хаммурапі, Закони Ману. Зв’язок права з релігією. Право власності. Договірне право. Шлюбно-сімейне законодавство. Злочини та покарання. Судовий процес.

^ Тема 2. Рабовласницька держава і право. Стародавня Греція

Гомерівський період (XII-VIII ст. до н.е.). Причини виникнення полісної форми держави і права Стародавньої Греції. Роль народних зборів. Василевс. Евпатриди. Рабовласницька демократія як перша історична форма демократичної держави.

Суспільний устрій: громадяни, особисто вільні негромадяни (метеки, періеки), раби. Джерела рабства. Причини скасування боргового рабства громадян.

Історичний шлях становлення афінської т.зв. “прямої демократії”. Реформи Солона. Тімократія як сходинка на шляху до демократії. Тиранія Пісістрата, її значення для зміцнення основ державного устрою. Реформи Клісфена, Ефіальта і Перікла. Остракізм. Роль народних зборів (агори), геліеї, буле, колегії стратегів та колегії архонтів. Переваги і недоліки “прямої демократії” в Афінах.

Аристократична республіка в Спарті. Роль народних зборів (апели), архагетів, герусії, колегії ефорів.

Право. Джерела права: закони Драконта в Афінах, законодавство Лікурга у Спарті. Звичаєве право і закон. Власність за афінським правом. Шлюб та сім’я. Судовий процес в Афінах, його особливості. Злочини і покарання.


^ Тема 3. Рабовласницька держава і право. Стародавній Рим


Патриції і плебеї. Реформа Сервія Туллія. Боротьба плебеїв за урівняння в правах з патриціями. Запровадження посади народного трибуна. Закони Петелія та Овінія. Патрони та їх клієнтелла.

Суспільний лад. Права і обов’язки громадян. Негромадяни (латини, перегріни, дедітіції). Раби. Набуття та втрата статусів громадянства і свободи.

Державний лад Стародавнього Риму. Роль народних зборів – куріатних, трибутних, центуріатних коміцій. Принципи комплектування Сенату, його роль і місце в системі державного управління. Колегії консулів, преторів, цензорів, народних трибунів. Квестори та едили. Підстави для заміщення посад в державному апараті.

Періодизація історії держави в Римі (царський період, республіка, принципат, домінат). Причини заміни республіки монархією. Принципат, його характерні особливості. Занепад принципату (причини). Епоха “солдатських імператорів”. Домінат. Реформи Діоклетіана. Реформаторська діяльність Константина. Причини занепаду та загибелі Західної Римської імперії.

Періодизація римського права. Право квіритське, преторське і “право народів”. Джерела права. Закони ХІІ Таблиць. Едикти магістратів. Конституції імператорів. Кодифікація римського права. Corpus juris civilis.

Публічне право і право приватне. Право приватної власності. Види договорів. Шлюбно-сімейне законодавство. Судовий процес. Правопорушення і покарання в римському праві.


^ Тема 4. Феодальна держава і право. Держава франків


Формування держави у франків. Династії Меровінгів і Каролінгів Виникнення основ феодального ладу. Комендація і прекарій. Реформа Карла Мартелла, її роль у формуванні феодальної держави і права. Відносини сюзеренітету-васалітету, їх регулювання.

Державний устрій Франкського королівства. Двірцево-вотчинна система управління. Функції і обов’язки майордома, референдарія, палацового графа, маршала. Місцеве управління. Герцоги і графи.

Джерела права. Салічна правда, Бургундська, Ріпуарська правди, англо-саксонські судебники – спільне і відмінне. Право власності в Салічній правді. Шлюбно-сімейне законодавство. Зобов’язальне право. Кримінальне законодавство. Кровна помста і її заміна майновими стягненнями. Відповідальність за убивство та членоушкодження. Система композицій.

Суд і процес в державі франків. Тунгін і рахінбурги. Граф і скабіни. Звинувачувальний процес та його особливості. Ордалії.


^ Тема 5. Феодальна держава і право. Ранньофеодальні монархії в країнахЗахідної Європи


Причини феодальної роздрібленості в країнах Західної Європи. Верденський договір 843 р. Королівська влада і двірцево-вотчинна система. Намагання королівської влади обмежити децентралізацію. Реформи: управлінська, судова, військова, монетна у Франції та Англії. Їх завдання і суть. Національні особливості ранньофеодальних держав Західної Європи.

Велика хартія вольностей 1215 р. в Англії. Становлення common law і прецедентного права.

Державна церква в Німеччині. Переваги і недоліки “державної церкви” як форми державно-управлінського апарату ранньофеодальної держави. Доктрина двох мечів. Вормський конкордат.


^ Тема 6. Станово-представницькі монархії в країнах Західної Європи


Переміни в суспільному ладі Європи в ХІІІ-XV ст. Формування основних станів: духовенства, дворянства і городян. Досягнення містами незалежності від феодальних сеньйорів. Організація міського самоврядування. Цехи та гільдії. Магдебурзьке право. Основи союзу монархії та міського патриціату. Станово-представницькі установи: Генеральні Штати, кортеси, парламент, ландтаги, рейхстаг та ін.

Функції та повноваження Генеральних Штатів у Франції. Великий березневий ордонанс 1357 р. Причини занепаду Генеральних Штатів, Рада нотаблів. Формування загальнофранцузького права.

Парламент у Англії. Успіхи англійського парламентаризму у XIII-XIV ст. Реформа виборчого законодавства (1430 та 1445 рр.), її завдання. Місцеве самоуправління. Подальше становлення системи прецедентного права.

Золота булла 1356 р. Колегія курфюрстів та її роль в системі державного управління Німецької імперії.


^ Тема 7. Абсолютні монархії в країнах Західної Європи


Причини та передумови виникнення абсолютизму. Революція цін. Розклад старих феодальних станів і зародження буржуазії. Політичні інтереси нового суспільного класу та їх врахування абсолютистськими режимами.

Класичний абсолютизм у Франції. Король і королівська рада. Інтенданти поліції, юстиції та фінансів. Армія і поліція. Судовий процес. Накази у “запечатаних конвертах”. Розшуковий процес.

Незавершений характер абсолютизму в Англії. Королівська влада. Збереження парламенту і місцевого самоврядування. Еволюція острівної системи права. Доктрина Кока.

Князівський абсолютизм у Німеччині. Селянська війна 1524-1525 рр. Реформація. Тридцятирічна війна, її наслідки для Німецької імперії. Піднесення ролі курфюрстів.


^ Тема 8. Феодальна держава та право західних слов’ян та азіатських країн


Ранньофеодальна монархія у Польщі. Утворення Великого князівства Литовського. Становлення шляхетської демократії – причини і наслідки. Роль Сейму. Причини слабкості королівської влади. Радомська конституція 1505 р.

Спроби зміцнення королівської влади. Втручання сусідніх держав. Польська конституція 1793 р. Поділи Польщі.

Ранньофеодальна монархія в Чехії. Роль снему. Втрата державної незалежності. Онімечення.

Польське феодальне право. Впливи західноєвропейського (німецького) права на правові системи західних слов’ян. Партикуляризм чеського феодального права.

Характерною рисою виникнення державності у арабів було релігійне забарвлення цього процессу, який супроводжувався становленням нової світової релігії – ісламу («передача себе божій волі, покірність»). Суспільний устрій та державний лад Арабського халіфату. Джерела та система мусульманського права.

Золота Орда: утворення, розвиток, державність і право. Суспільний устрій та державний лад.


^


Змістовний модуль 2.
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА НОВОГО І НОВІТНЬОГО ЧАСУ
Тема 9. Англійська буржуазна революція. Утворення буржуазної держави
Передумови революції. “Довгий” парламент. Політичні течії в революції: пресвітеріани, індепенденти, левеллери. Індепендентська республіка (1649-1653 рр.). Протекторат Кромвеля (1653-1658 рр.), “Знаряддя управління” (1653 р.). Система органів влади й управління протекторату. Військова диктатура Кромвеля.

Реставрація Стюартів. Бредська декларція 1660 р. Торі та віги. Habeas Corpus Act 1679 р. “Славна революція” 1688-89 рр. Білль про права 1689 р.

Причини і наслідки незавершеного характеру англійської буржуазної революції.


^ Тема 10. Виникнення і розвиток США у XVIII-XIX ст.


Початок війни англійських колоній за незалежність та її сутність. Декларація незалежності США 1776 р. Боротьба за здійснення принципів Декларації незалежності. Статті конфедерації 1781 р. Повстання Д. Шейса. Ідея сильної виконавчої влади А. Гамільтона. Розробка і прийняття Конституції США 1787 р. Білль про права 1789 р. (Перший цикл поправок до Конституції).

Золотий вік американської торгівлі. Великий ордонанс 1791 р. Розширення числа штатів. Причини конфлікту між Північчю і Півднем. Міссурійський компроміс 1820 р. Громадянська війна 1861-1865 рр. Найважливіші законодавчі акти уряду А. Лінкольна: гомстед-акт 1862 р. та Прокламація про звільнення рабів 1862 р. Соціально-економічні і політичні наслідки громадянської війни. Другий цикл поправок до Конституції.

“Чорні кодекси”. Реконструкція Півдня. Ку-клукс-клан.

Формування в США двопартійної системи (ХІХ ст.).


^ Тема 11. Велика Французька революція. Утворення буржуазної держави

Скликання Генеральних Штатів (1789 р.). Проголошення Установчих Зборів. “Декларація прав людини і громадянина”. Політичні партії в революції: фейяни, жірондисти, якобінці. Конституція 1791 р. Конституційна монархія та жірондистська республіка. Період якобінського правління. Конституція 1793 р. Організація державної влади якобінської диктатури: Конвент, Комітет суспільного порятунку, комісари Конвенту в провінції, комітети суспільної безпеки та ін. Аграрне і соціальне законодавство якобінців. Переворот 9 термідора. Конституція 1795 р. Уряд Директорії. Політика гойдалки. “Змова рівних” Г. Бабефа та її придушення.

Консульство та імперія. Конституція VIII року Республіки. Бюрократичний апарат Імперії Наполеона, армія, поліція.
^ Тема 12. Основні інститути буржуазного права


Причини, що мають вплив на формування конкретно-історичних державно-правових систем (суспільно-економічні, релігійні тощо). Найбільш загальні риси держави і права, притаманні азіатському способу виробництва, класичному рабовласницькому ладу, феодалізму.

Основні риси буржуазної держави і права, її відмінність від попередніх державно-правових форм. Дві основні системи буржуазного права. Переваги і недоліки континентальної та острівної систем, їх зближення в сучасну епоху.

Конституційне право буржуазних країн та його еволюція в ХІХ-ХХ ст. Конституції другого покоління. Виборче право.

Еволюція буржуазного кримінального права та пенитенціарної системи.


^ Тема 13. Становлення парламентської монархії в Англії


Переваги і недоліки еволюційного та революційного шляхів розвитку держави і права. Еволюційний розвиток Англії.

“Трирічний акт” 1694 р. Акт про престолонаслідування 1701 р. Поява відповідального уряду. Крах політики міністерства королівських друзів. “Золотий вік” англійського парламентаризму та його наслідки. Оформлення державного апарату конституційної монархії.

Програма демократизації політичних інститутів І. Бентама. Виборчі реформи 1832 та 1867 рр. Формування основ двопартійної системи. Консерватори та ліберали. Виборчі реформи 1884-1885 рр. Виникнення лейбористської партії. Урядова криза 1909 р. та її подолання.

Утвердження буржуазних свобод слова, зібрань, сумління тощо. Зміни в місцевому управлінні. Еволюція правоохоронних органів та пенитенціарної системи. Політичний устрій Англії напередодні Першої світової війни.

Британська колоніальна імперія. Домініони. Акт про дійсність колоніальних законів 1865 р.


^ Тема 14. Утворення Німецької імперії. Австро-Угорщина


Німецька роздрібленість і проблема німецького об’єднання на поч. ХІХ ст. Віденський конгрес 1815 р. та його рішення. Німецький союз. Посилення Прусії. Митна унія 1834 р.

“Весна народів” і німецькі землі. Згортання буржуазно-демократичної революції в Прусії. Конституція 1848 р. Трикласний виборчий закон 1849 р. Пруська Конституція 1850 р. Соціально-політичні наслідки поразки буржуазної революції 1848-1849 рр. в Німеччині.

Австро-прусська війна 1866 р. Утворення Північнонімецького союзу. Конституція 1867 р.

Франко-прусська війна. Проголошення Німецької імперії. Анексія Ельзасу та Лотарінгії. Конституція 1871 р.

Конституційне закріплення панування Прусії в Німецькій імперії. Становлення єдиного загальнонімецького права. Цивільне уложення 1900 р.

Революція 1848 р. в Австрії. Відміна панщини. Конституція 1849 р. Придушення угорського повстання. Жовтневий диплом 1860 р.

Австро-угорський компроміс 1867 р. Державний устрій дуалістичної Австро-Угорської монархії. Галицький сейм.
^ Тема 15. Вплив більшовицької держави і права на світову історію


Суть комуністичної політико-економічної доктрини. Політика воєнного комунізму в Росії (1918 – березень 1921 р.). Перехід до нової економічної політики (НЕПу). Суть НЕПу. Утворення Союзу РСР.

Буржуазно-демократична республіка в Німеччині. Протистояння уряду і Рад. Баварська радянська республіка (1919 р.). Версальський мирний договір. Веймарська конституція 1919 р. та її політико-правова оцінка.

Революція в Угорщині. Зовнішня та внутрішня політика уряду Угорської радянської республіки. Словацька радянська республіка. Рішення Всеугорського з’їзду рад. Поразка революції. Регентство адмірала М. Хорті.

Виникнення нових національних держав у Європі.


^ Тема 16. Буржуазні демократії в міжвоєнний період (1918-1939 рр.)

Політичні наслідки першої світової війни. Посилення ролі США у післявоєнному світі. ХІХ, ХХ, ХХІ та ХХІІ поправки до Конституції. Новий курс президента Ф. Д. Рузвельта. Створення основ соціальної держави у США.

Англія у міжвоєнному світі. Еволюція двопартійної системи. Перебування при владі лейбористських кабінетів Макдональда. Делеговане законодавство. Посилення бюрократичного апарату. Еволюція Британської колоніальної імперії. Вестмінстерський акт 1931 р.

Третя республіка у Франції. Багатопартійна система і виборчі блоки. Народний фронт. Зміни в державному ладі і політичному режимі. Франція у Другій світовій війні.


^ Тема 17. Фашистські держави і військові диктатури


Суть фашистської політичної доктрини. Німецький націонал-соціалізм як різновидність фашизму.

Виникнення фашистського руху в Італії. Похід фашистів на Рим 1922 р. Виняткові закони 1926-1927 рр. Одержавлення фашистської партії. Ідея створення корпоративної держави і її впровадження. Каральні органи фашистської диктатури.

Криза Веймарської республіки в Німеччині. Прихід до влади націонал-соціалістичної партії. Ліквідація державно-правових установ Веймарської республіки. Уніфікація політичного режиму. Нюренбергські (расові) закони. Каральні органи нацистської диктатури.

Поворот Японії до військово-монархічного режиму. Створення Асоціації допомоги трону та Ліги служіння вітчизні через виробництво. Відмінності японського мілітаризму від європейського фашизму.

Історична приреченість фашизму і націонал-соціалізму.


^ Тема 18. Буржуазні демократії у післявоєнний період

Основні підсумки Другої світової війни. Роль США у післявоєнному світі. Маккартизм. Розділене правління. Президент Дж. Ф. Кеннеді та концепція “постіндустріального суспільства”. Програма “великого суспільства” президента Л. Джонсона та її втілення. Велика негритянська революція 1958-1968 рр. та її наслідки. Уотергейтська криза. Політика республіканської адміністрації Р. Рейгана та Дж. Буша-старшого. Крах світової соціалістичної системи та кінець “біполярного” світу. Роль США у монополярному світі.

Лейбористська націоналізація промисловості у післявоєнній Англії. Криза економіки і системи державного управління. Політика кабінетів М. Тетчер та Дж. Мейджора. Реформа виборчої системи. Лейбористський кабінет Т. Блера. Створення парламентів Шотландії та Уелльса. Реформування палати лордів.

Конституція 1945 р. і Четверта республіка у Франції. Проблема колоній і загроза громадянської війни. П’ята республіка. Президент та його роль. Політика “третього шляху” президента Ш. де Голля. “П’ята з половиною Республіка” та її особливості.


^ Тема 19. Альтернативні моделі суспільно-політичного розвитку


Виникнення народно-демократичних держав у країнах Центральної і Південно-Східної Європи після Другої світової війни. Особливості соціально-політичного розвитку Болгарії, Румунії, Угорщини, Польщі, Чехословаччини та Югославії. Утворення НДР. Криза системи “реального соціалізму”. Оксамитові революції 1989-1991 рр. Реформування політичної системи, цивільного та кримінального законодавства.

Утворення КНР. Політика “трьох червоних знамен” (1958 р.) та “культурної революції” (1964-1968 рр.). Смерть Мао Дзедуна та прихід до влади «прагматиків». Еволюція соціалістичного суспільного ладу в КНР.

Шведська модель соціалізму та її національні варіанти. Проблеми та протиріччя розвитку. Еволюція скандинавського соціалізму в 90-ті рр. ХХ ст.

^ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література для всіх тем
Підручники



История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – М., 1998.

История государства и права зарубежных стран. Ч. 2. – М., 1998.

История государства и права СССР. Ч. 1. – М., 1985.

История государства и права СССР. Ч. 2. – М., 1986.

История государственных и правовых учений. – М., 1988.

Федоров К. Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.

Федоров К. Г. История государства и права зарубежных стран. – Л., 1977.

Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права.

Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.

История государства и права зарубежных стран. – М., 2002.

Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003.



^ Навчальні посібники



Бостан Л.М., Бостан С.К. Держава і право епохи станово-кастового суспільства. Навчальний посібник. – Запоріжжя, 2000.

Бродський Р.М., Енольський З.А. Нова історія країн Азії та Африки. – К., 1979.

Жидков О.А. История государства и права стран Латинской Америки. – М., 1967.

Исаев И.А. История государства и права Росссии. – М., 1993.

Катрич В.М. Держава і права Стародавнього Риму. – К., 1974.

Катрич В.М. Історія рабовласницької держави та права Стародавньої Греції. – К., 1969.

Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1986.

Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2004.

Макарчук В.С. Основи римського приватного права. – К., 2003.

Нерсесянц и др. История политических учений. – М., 1994.

Савельев В.А. Германское гражданское уложение. – М., 1983.

Страхов М.М. Основні закономірності становлення буржуазної держави і права у провідних країнах Європи і Північній Америці. – К., 1991.

Черниловский З.М. От Маршалла до Уоррена. Очерки истории Верховного суда США. – М., 1982.

Рубаник В. Є. Лекції з історії держави та права зарубіжних країн. – Харків, 2003.

Глиняний В. П. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2005.


Додаткова література


Глиняний В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – Х., 2003.

Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія Стародавнього світу. Практикум. – Львів, 1985.

Документы по истории зарубежного права. – М., 1987.

Конституції буржуазних країн. – К., 1986.

Конституции буржуазных государств. – М., 1982.

Конституции и законодательные акты буржуазных государств XVII-XIX вв. – М., 1957.

Саксонское зерцало. Памятник, комментарии, исследования. – М., 1985.

Сборник документов по всеобщей истории государства и права. – Л., 1977.

Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVII-XVIII вв. – М., 1990.

Хрестоматия памятников феодального государства и права. – М., 1961.

Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. – М., 1984.

Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К., 1995.



РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


^ Навчально-тематичний план дисципліни





№

п/п



Назва теми

Всього годин

З них:



Зв’язок з іншими дисциплінами

лекції

семінари

самостійна робота

модульний контроль


Змістовий модуль 1.

Історія держави і права стародавнього світу

1

Азіатський спосіб виробництва. Держава і право Стародавнього Сходу

4

2




2




Історія вчень про державу і право

2

Рабовласницька держава і право. Стародавня Греція

6

2

2

2




Історія вчень про державу і право

3

Рабовласницька держава і право. Стародавній Рим

2







2




Історія вчень про державу і право; Основи римського приватного права.

4

Феодальна держава і право. Держава франків

2







2







5

Феодальна держава і право. Ранньофеодальні монархії в країнах Західної Європи

2







2




Історія вчень про державу і право

6

Станово-представницькі монархії в країнах Західної Європи

6

2

2

2




Історія вчень про державу і право

7

Абсолютні монархії в країнах Західної Європи

2







2




Історія вчень про державу і право

8

Феодальна держава і право західних слов’ян. Феодальна держава і право в країнах Азії


6

2

1

2

1

Історія вчень про державу і право; Історія держави і права України




^ Модульний контроль

1










1






Змістовий модуль 2.

Історія держави і права нового і новітнього часу


9

Англійська буржуазна революція. Утворення буржуазної держави

6

2

2

2




Історія вчень про державу і право

10

Виникнення і розвиток США у XVIII-XIX ст.

4

2




2







11

Велика французька революція. Утворення буржуазної держави

6

2

2

2




Історія вчень про державу і право

12

Основні інститути буржуазного права

2







2




Історія вчень про державу і право

13

Становлення парламентської монархії у Англії

6

2

2

2




Історія вчень про державу і право

14

Утворення Німецької імперії. Австро-Угорщина.

2







2




Історія вчень про державу і право

15

Вплив більшовицької держави і права на світову історію

2







2




Історія вчень про державу і право

16

Буржуазні демократії (США, Англія, Франція) в міжвоєнний період

6

2

2

2




Історія вчень про державу і право

17

Фашистські держави і військові диктатури

2







2




Історія вчень про державу і право

18

Буржуазні демократії у післявоєнний період

2







2




Історія вчень про державу і право

19

Альтернативні моделі державно-правового розвитку

4

2

1




1

Історія вчень про державу і право




^ Модульний контроль

1










1







^ Всього годин:

72

20

16

36

2





Загальний обсяг 72 год., в тому числі: лекції – 20 год., семінари (практичні) – 16 год., самостійна робота – 36 год.


^ ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


Змістовний модуль І.


ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ


Тема 1. Азіатський спосіб виробництва. Держава і право Стародавнього Сходу

Лекція 1. Держава і права Стародавнього Сходу – 2 год.


1.      Виникнення держави і права.

2.      Держава і право Стародавнього Єгипту.

3.      Держава і право Стародавнього Вавілону. Законник Хаммурапі.

4.      Держава і право Стародавнього Китаю.

5.      Держава і право Стародавньої Індії. Закони Ману.

 Мета лекції: зясувати особливості становлення держави в давньосхідних суспільствах, визначити спільні риси, притаманні східним деспотіям; виробити навички роботи з джерелами права за Законами Хаммурапі та Законами Ману.

Міжпредметні зв’язки: філософія, історія держави і права України, українська і зарубіжна культура, історія вчень про державу і право.

Актуалізація опорних знань: з шкільного курсу основ правознавства та курсу теорії держави і права згадати поняття: держава. право, суспільство, історичний тип держави, а також теорії виникнення держави.

Головні поняття по темі: первісна демократія, рада старійшин, ном, фараон, джаті, кенбет, таліон, авілум, мушкенум, вардум, патесі-лугаль, ордалій, ван, сян, гун, варна, каста, брахман, кшатрій, вайшья, шудра, драхма, чандал, раджа, парішад.


^ ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ

1. Загальна характеристика періоду розпаду родоплемінного ладу. Неолітична революція як головний фактор розпаду родоплемінних відносин.

^ Рішення проблеми: Чи можливо створення держави без неолітичної революції?

Військова демократія як сходинка між первіснообщинним ладом та державою.

2. Періодизація історії Єгипетської держави. Державний лад Стародавнього Єгипту. Статус та фун