Реферат: Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 23-25 жовтня 2009 р

ISBN 978-966-2364-02-6

ВИЩА ШКОЛА МЕНЕДЖМЕНТУ

КРИМСЬКИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ

КОНСАЛТИНГОВО-КОНФЛІКТОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР

ЦЕНТР РОЗВИТКУ ОСВІТИ, НАУКИ

ТА ІННОВАЦІЙ

УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

МАТЕРІАЛИ ІІІ МІЖНАРОДНОЇ

НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

23-25 жовтня 2009 р.

Сімферополь-Ялта

ISBN 978-966-2364-00-2

Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 23-25 жовтня 2009 р. – Сімферополь: ВіТроПринт, 2009. – 199, [1] с.

Редакційна колегія:

Тарасов В.І. – ректор Кримського інституту бізнесу, кандидат філософских наук, доцент.

Трофимова В.В. – директор Центру розвитку освіти, науки та інновацій, кандидат економічних наук.

Демецки Вацлав – канцлер Вищої школи менеджменту, Польша.

У збірнику представлені тези доповідей учасників ІІІ міжнародної науково-практичної конференції «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності»

Розглянуті теоретичні та практичні аспекти становлення української моделі менеджменту. Обґрунтовані напрямки підвищення конкурентоспроможністі вітчизняних підприємств. Запропоновані шляхи вдосконалення процесів менеджменту та маркетингу на вітчизняних підприємствах, а також механізмів державного регулювання економіки. Визначені особливості фінансового менеджменту в умовах кризи та необхідність оптимізації бізнес-процесів в умовах вступу України до СОТ. Особливу увагу приділено проблемам та перспективам запровадження менеджменту якості на вітчизняних підприємствах.
Матеріали збірника призначені для широкого використання вченими, викладачами, аспірантами, студентами, фахівцями, а також всіми, хто цікавиться питаннями менеджменту.

Ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен и других сведений несут авторы.

 ^ Авторы статей

 Центр розвитку освіти,

науки та інновацій

ЗМІСТ

^ ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОДЕЛІ МЕНЕДЖМЕНТУ

Бобровська Олена Юріївна

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДАПТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЯК СКЛАДОВА ЇХ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ

11

Bogun Lyubov Anatolievna

GROWTH AND VALUE CREATION IN ORGANIZATIONS

13

Роман Едуардович Гуляк

ТЕОРІЯ МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МІСТА

13

Олена Анатоліївна Карлова

ФОРМАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В УПРАВЛІННІ МІСТОМ

16

Киренкина Элеонора Сергеевна

ОСОБЕННОСТИ СЕМЕЙНОГО БИЗНЕСА В УКРАИНЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ ЕГО РАЗВИТИЯ

18

Шарко Елена Романовна, Ладыко Людмила Николаевна,

Маслова Наталья Николаевна

Оценка уровня операционного управления процесса разработки управленческого продукта

21

Юшин Сергей Александрович

СТАНОВЛЕНИЕ МОДЕЛИ МЕНЕДЖМЕНТА: РОЛЬ СПОРТА И ДИСЦИПЛИНЫ ОТ ГОМЕРА ДО Ф.ТЕЙЛОРА И М.ВЕБЕРА

22

^ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Bogun Lyubov Anatolievna

SOCIAL SKILLS IN IMPRESSION MANAGEMENT

26

Богун Любовь Анатольевна

ПРОШЛЫЙ ОПЫТ И ПРИНЯТИЕ РИСКА ФИРМАМИ

26

Базецкая Анна Игоревна

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ КАК ЭЛЕМЕНТ ОБЩЕЙ КОНЦЕПЦИИ ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ОТЕЧЕСТВЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ

27

Білецька Ірина Мирославівна

МІСЦЕ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ У ПРОЦЕСІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

30
^ Барибіна Яніна Олександрівна Шимановська-Діанич Людмила Михайлівна
ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ КОНКУРЕНТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ

31

Бывшев А.П., Рябуха В.А.

ОБ ОДНОМ ЯВЛЕНИИ КОНКУРЕНТНОЙ РЕАЛЬНОСТИ, ИЛИ РАЗРЕШИМ ЛИ ПАРАДОКС Й.ШУМПЕТЕРА?

33

Василенко Ігор Володимирович

Теоретичні засади та технологія реалізації організаційно-економічного механізму обслуговування авіаційних перевезень спеціальних вантажів

36

Воркунова Ольга Вячеславовна, Хайминова Юлия Владимировна

СИСТЕМА ОБЕСПЕЧЕНИЯ

УРОВНЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ СУДОХОДНЫХ КОМПАНИЙ

38

Давыденко Ирина Владимировна, Макаровская Виктория Игоревна

ГОСТИНИЧНОЕ ХОЗЯЙСТВО ГОРОДА ОДЕССЫ: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ

40

Деева Наталья Эдуардовна, Михайлова Наталья Сергеевна

ПРАВОВЫЕ СПОСОБЫ КОРПОРАТИВНОГО КОНТРОЛЯ В АКЦИОНЕРНЫХ ОБЩЕСТВАХ

42

Доберчак Наталія Іванівна

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

45

Копосов Геннадій Олександрович, Макаренко Сергій Миколайович, Олійник Наталія Миколаївна

ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК СКЛАДОВОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

48

Литвиненко Лариса Леонідівна

ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ АДАПТАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ АВІАКОМПАНІЙ ДО УМОВ ГЛОБАЛЬНИХ РИНКІВ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ

50

Литвиненко Сергій Леонідович, Габріелова Тетяна Юріївна

основи удосконалення структури зведених бюджетів групи вантажних авіакомпаній чартерного типу

52

Мазнєв Г.Є.

ЕФЕКТИВНІСТЬ АГРОТЕХНОЛОГІЙ І МАШИН: ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ОЦІНКИ

54

Наумов Олег Сергійович

підвищення ефективності функціонування систем управління вітчизняних підприємств

57

Оспищев Вячеслав Іванович, Лукьянченкова Виктория Евгеньевна

ЭКОНОМИЧЕСКИЙ МЕХАНИЗМ ПОВЫШЕНИЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ НЕРУДНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ

58

Полуніна Ганна Олександрівна, Поповенко Н.С.

ПІДТРИМКА МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ

59

Тимофієва Ганна Степанівна

РОЛЬ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ РОСЛИННИЦТВА В ПІДВИЩЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

62

Томчук Світлана Василівна

МОДЕРНІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ АГРОФОРМУВАНЬ

64

Трещов Мирослав Миколайович

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ШЛЯХОМ УДОСКОНАЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ СИСТЕМИ ПОДАТКУВАННЯ

65

Харитонова Ольга Сергіївна

ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ СТІЙКИХ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ

68

Шимановська-Діанич Людмила Михайлівна

Лисенко Марія Олексіївна

УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ

70

Шостак Людмила Василівна, Ключко Анна Петрівна, Дунай Алла Євгенівна

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА ЯК ЗАПОРУКА ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

73

Чубай В.М.

ЕФЕКТИ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

74

Юдин Михаил Айзикович

О КОНКУРЕНТНОЙ ПОЛИТИКЕ МАШИНОСТРОИТЕЛЬНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ В УСЛОВИЯХ ИЗМЕНЯЮЩЕГОСЯ РЫНКА

76

Янковець Тетяна Миколаївна

ЗДІЙСНЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

77

^ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Безушенко Ольга Вікторівна

СУЧАСНІ НАПРЯМКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА РІВНІ ПІДПРИЄМСТВА

80

Бойчук Інна Володимирівна

ВПЛИВ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ НА МАРКЕТИНГОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ

81

Борносус Кирило Сергійович

СУТНІСТЬ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СФЕРИ

84

Величко Наталія Михайлівна, Логвіненко Євген Іванович

СТРАТЕГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПЛАНУВАННЯ В РАЦІОНАЛЬНОМУ УПРАВЛІННІ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ

85

Галгаш Руслан Анатолійович

СТРУКТУРА МОТИВАЦІЙНО-ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ В УПРАВЛІННІ ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ ЗМІНАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

88

Держак Н.А., Держак Д.А.

ОЦЕНКА ДОЛЖНОСТИ СПЕЦИАЛИСТА ПО МАРКЕТИНГУ

90

Ковальчук Константин Федорович, Фриман Ирина Михайловна, Фриман Евгений Михайлович

КАДРОВАЯ ПОЛИТИКА КАК ФАКТОР ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ОТЕЧЕСТВЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ

93

Кондратенко Наталія Олегівна

ДИНАМІКА ОБІГУ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ НА МАШИНОБУДІВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

95

Ладыко Людмила Николаевна, Ладыко Игорь Юрьевич

ПРОЦЕССНО-ЦЕЛЕВОЕ БЮДЖЕТИРОВАНИЕ: ОБОСНОВАНИЕ ПОДХОДА

97

Лошенюк Ірина Романівна

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

99

Оникиенко Елена Владимирова

ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОМПЛЕКСА ОПЕРАЦИЙ АДМИНИСТРИРОВАНИЯ КАДРОВОЙ ПОДСИСТЕМЫ ПРЕДПРИЯТИЯ

101
^ Поповенко Н.С., Брікульська Г.Ю.
РЕКЛАМА ЯК ШЛЯХ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

103

Сіменко Інна Віталіївна

БАР’ЄРИ НА ШЛЯХУ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА ЕЛІМІНУВАННЯ ЇХ ВПЛИВУ

106

Уварова Юлія Миколаївна, Наталенко Михайло Олександрович

МОТИВАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЯК УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ІНВЕСТИЦІЙНОЇ НАДІЙНОСТІ

108

Шарипова Ольга Сергеевна, Ким Аркадий Вікторович, Зенина Яна Николаевна

ГАРМОНИЗАЦИЯ КАК КРИТЕРИЙ УСПЕШНОСТИ АДМИНИСТРАТИВНОГО УПРАВЛЕНИЯ КРУПНЫМИ ИНТЕГРИРОВАННЫМИ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКИМИ СТРУКТУРАМИ

111

Штельма Наталія Олегівна

ВДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ КОМУНІКАЦІЙНОЇ

ПОЛІТИКИ НА ВІДЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

113

Губар Ольга Володимирівна

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ МЕНЕДЖМЕНТУ ДЕРЖАВНОЇ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

114

^ МЕНЕДЖМЕНТ ЯКОСТІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Баландіна Ирина Сергіївна

АНАЛІЗ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

118

Геліч Наталія Вадимівна

Управління витратами на забезпечення випуску якісної продукції

120

Коваленко Вікторія Петрівна

СУЧАСНІ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ – ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УСПІХУ

122

Єпіфанова І.М.

Маковецька Олена Анатоліївна

МЕНЕДЖМЕНТ ЯКОСТІ: ПЕРЕШКОДИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ НА МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

125

Шкабара Тетяна Леонідівна

НОВІ ПІДХОДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НА АГРАРНИХ ПІДПРИЄМТСВАХ УКРАЇНИ

127

^ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

Андрусова Евгения Викторовна

ОСОБЕННОСТИ ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ В СФЕРЕ ТУРИЗМА УКРАИНЫ И МОЛДОВЫ

131

Волкова Олена Володимирівна, Недяк Наталія Володимирівна

ПЕРЕХІД ВІД ЕКСПОРТНО–СИРОВИННОГО ДО ІНВЕСТИЦІЙНО–ІННОВАЦІЙНОГО ТИПУ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

133

Гришкін Вадим Олегович

ВАДИ АБСОЛЮТИЗАЦІЇ ОКРЕМИХ НАПРЯМКІВ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ і ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ІНТЕГРАЦІЇ В ЦІЛІСНу ДИНАМІКУ

136

Контурова С.М., Демченко Л.І.

ТНК як шлях виходу країни із фінансової кризи

138

Джумурат Олена Володимирівна

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОМІЧНИХ РИЗИКІВ

142

Долінін Дмитро Володимирович

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДОГОВОРІВ КУПІВЛІ – ПРОЛАЖУ В ОПТОВІЙ ТОРГІВЛІ

144
^ Долінін Дмитро Володимирович
ДОГОВІР ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ У ВНУТРІШНЬОМУ ВОДНОМУ СПОЛУЧЕННІ

146
Долінін Дмитро Володимирович
ПРОБЛЕМИ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

147

Долінін Дмитро Володимирович

РЕЗОЛЮЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ КОМІТЕТУ МІНІСТРІВ РАДИ ЄВРОПИ ЩОДО ДОСТУПНОСТІ ПРАВОСУДДЯ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

150

Долінін Дмитро Володимирович

ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ КОНТИНЕНТАЛЬНОГО ШЕЛЬФУ ТА ВИКЛЮЧНОЇ МОРСЬКОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ

152

Гродзинська Ірина Олександрівна, Макаренко Любов Михайлівна, Тригубчак Дар’я Михайлівна

ПРИНЦИПИ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ В ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ НА РІВНІ РЕГІОНУ

156

Зуб Тетяна Григорівна

СТАН ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ

І ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

158

Іванова Любов Степанівна, здобувач

ВПЛИВ ДЕРЖАВНИХ І РИНКОВИХ ВАЖЕЛІВ НА РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ МОЛОКА І МОЛОКОПРОДУКТІВ

161

Клюс Юлія Ігорівна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

164

Костенко Максим Миколайович

ПРОБЛЕМА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ І ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ

166

Кушнірчук Юлія Миколаївна

ЕКОНОМІЧНЕ УБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВИ ЯК СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

168

Малій Олена Григорівна

Удосконалення державної підтримки аграрного виробництва

170

Мельничук Ганна Сергіївна

НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО СУБСИДУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ

172

Муляр Володимир Володимирович

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

175

Новікова Людмила Флорівна, Новікова Крістіна Ігорівна

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ

МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

177

Филипенко Тетяна Василівна

ВІД ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ДО СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

179

Халилов А.Э.

КООПЕРАЦИЯ И ИНТЕГРАЦИЯ В СИСТЕМЕ ГЛОБАЛИЗАЦИОННЫХ ОТНОШЕНИЙ

181

Трофимова В.В.

СОЦІАЛЬНА РИНКОВА ЕКОНОМІКА – ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ НІМЕЦЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ

182

^ ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ КРИЗИ

Мараховська Т.М., Крикун В.В.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

189

Мосьпан Галина Миколаївна

ЩОДО ПИТАННЯ ОЦІНКИ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ НА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ ПО ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я

191

Ярмолович Дарья Юрьевна

ПУТИ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ УПРАВЛЕНИЯ АГЕНТСКОЙ КОМПАНИЕЙ В УСЛОВИЯХ КРИЗИСА

192

^ ОПТИМІЗАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ

ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СОТ

Матусова Олена Миколаївна

ВСТУП УКРАЇНИ ДО СОТ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ СПРИЯТЛИВОГО БІЗНЕС-КЛІМАТУ

196

Пилипчук Ольга Василівна

ЯКІСТЬ МОЛОКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ВИМОГ СОТ

197

^ ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОДЕЛІ МЕНЕДЖМЕНТУ

Бобровська Олена Юріївна

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,

м. Дніпропетровськ

^ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДАПТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЯК СКЛАДОВА ЇХ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ

Еволюційний шлях розвитку структур управління перебуває під впливом низки груп факторів (техніко-економічних, соціальних, форм власності тощо), що призводить до їх нарощування, збільшує потоки інформації для здійснення управлінських завдань і робіт з планування й координації процесів управління, а також чисельність працівників. Обсяги оперативної роботи вже перевищують обсяги аналітичної, що звужує питання перспективного і стратегічного управління. Організаційні структури органів управління, якщо вони залишаються незмінними, починають пригнічувати власну здатність до змінюваності й урізноманітнення методів і технологій управління, що використовуються. Це суттєво знижує стан адаптування систем управління до врахування внутрішніх і зовнішніх чинників, які впливають на діяльність керованих систем.

Одне з відомих положень загальної теорії управління (закон необхідного урізноманітнення) наголошує, що темпи змін і різноманітність самих систем управління мають бути вищі, ніж керованих ними об’єктів. Але в сучасній практиці управління ця тенденція не підтримується.

Аналіз тенденції розвитку економічних і соціальних процесів також указує на постійні ускладнення в економічних, соціальних, організаційних та інформаційних складових їх функціонування і, як наслідок, на ускладнення обсягів внутрішніх і зовнішніх зв’язків підприємств і організацій. Це впливає на відповідні процеси управління і створює неузгодженість дій і недостатню оперативність під час вирішення завдань. До того ж значна частина останніх вирішується без огляду на стратегічні напрями розвитку. При цьому якщо функціональні управлінські завдання визначаються поділом праці в системі управління, то стратегічні завдання є наслідком непередбачених порушень у системі управління, визначаються змінами навколишнього середовища і не мають стабільних характеристик і параметрів.

Характерною рисою сьогоднішнього розвитку економіки стає ситуативність, тобто виникнення різного роду проблем, які потребують швидкої перебудови системи управління на нові умови функціонування й розвитку. Сутнісні зміни організаційних форм і методів управління, перерозподіл функцій управління між ієрархічними рівнями, структурна перебудова систем управління повинні враховувати вимоги щодо гнучкості організаційних структур, яка забезпечує їх здатність ефективно працювати в навколишньому середовищі.

Вимоги до якості життя, зміни матеріальних, духовних цінностей, поява нових видів енергії, комунікацій та інших чинників обумовлюють гостру необхідність набуття системами управління належного рівня адаптивності. Особливістю керованих систем розвитку виробничих структур на сучасному етапі є активна і масштабна поява господарських товариств нового типу. У їх складі визначаються концерни, консорціуми, промислово-фінансові групи, холдінги та інші форми об’єднань. Такі інтегровані виробничі організації виступають як єдині суб’єкти господарювання, стають цілісними техніко-економічними, фінансовими і підприємницькими комплексами, в яких реалізується повний виробничо-комерційний і навіть життєвий цикл продукції. Досвід їх праці показує, що в разі успішного вибору інтеграційної організаційно-правової форми підприємства і структури органів управління належний рівень адаптивності систем управління здатен забезпечити скорочення управлінського циклу і підвищення активності середовища господарювання. Саме на це має спрямовуватись стратегія організаційного розвитку з прив’язкою організаційних змін до певних управлінських циклів реалізації технічних, економічних, соціальних, екологічних цілей розвитку, залежно від місії об’єднань господарюючих суб’єктів і з урахуванням ситуаційних змін у різних напрямах.

Водночас сформовані динамічні адаптивні структури управління в соціально-економічних системах будуть відігравати відповідну роль лише в тому випадку, якщо вони підкріплюються новими економічними і соціальними механізмами господарювання. До останніх належать корпоративне управління, створення агенцій розвитку на умовах економічного і соціального партнерства, кластерів, різних самоорганізаційних суспільних структур, використання трудових угод, договірних цін та інших організаційних форм, що мають на меті забезпечення нових джерел фінансування, самоокупності витрат, застосування ефективних інструментів фінансово-кредитних відносин та інших важелів впливу на раціональне використання трудових і матеріальних ресурсів територіальних громад і врахування цих чинників у стратегіях розвитку систем управління.

Підготовку інформації для розробки стратегії організаційного розвитку систем управління з метою підвищення їх потенційної здатності до адаптації доцільно здійснювати за певним алгоритмом. Як його альтернативний варіант пропонуємо:

чітке визначення, систематизація і опис процесів управління з використанням процесного підходу, або управління за процесами досягнення цілей організації;

уточнення стратегічних цілей розвитку і взаємопов’язаних, економічних, технічних та інших перетворень, які включаються в окремі локальні процеси чи стадії загального процесу управління;

визначення зв’язків між процесами досягнення стратегічних цілей, їх взаємодії, «точок» перетину і взаємозбагачення;

інтеграція процесів взаємовідносин «по вертикалі» на різних рівнях управління, яке дозволяє сформувати наскрізні процедури управління;

визначення характеру пов’язаності процесів вирішуваних завдань, незалежно від рівня виконавця;

вибір критерію оцінки результативності методів вирішення завдань і очікуваного результату досягнення цілей;

побудова матриць управлінських процесів з реалізації управлінського впливу на підтримку взаємодії різноспрямованих операційних процесів;

визначення варіантів імовірної поведінки системи управління в умовах змінюваності і формування стратегій «вертикальної» і «горизонтальної» адаптації елементів системи управління до очікуваних змін.

Щоб система управління мала високу потенційну здатність до адаптації і могла своєчасно реагувати на виклики зовнішнього і внутрішнього середовища, вона повинна будуватись за допомогою процесного і ситуативного підходів як система з визначеною ієрархічною структурою по вертикалі і адаптованою по горизонталі. Цьому сприяє вдосконалення технології визначення горизонтальних зв’язків і механізмів побудови організаційних структур та мотивування активної поведінки системи управління із зв’язками керованої системи.

Використання пропонованого методичного підходу під час проектування адаптивностів організаційних структур систем управління в процесах стратегічного розвитку дозволить своєчасно передбачати необхідність корегування організаційних структр і форм управління й інших організаційних змін, а також збільшить можливості стабільного розвитку керованих систем і створить умови для проектування.

Bogun Lyubov Anatolievna

Odesa Institute of Entrepreneurship and Law, Odesa

^ GROWTH AND VALUE CREATION IN ORGANIZATIONS

In conditions of old economic structures firms are engaged in a search for new ways to create and realize value [1]. Research shows that improvements in formal models of economic growth were expressed in recent efforts to endogenize some of the proximate sources of growth. In any case the creation of economic value involves the use of tangible and intangible resources. Because all combinations of resources alter the potential for future combinations, gains can be overweighed by loss in current productivity and in some future potential. Only if some of this potential is realized economic development is in place. However, most new combinations have no way of realizing this potential. To have a dynamic balance, value creation and value realization are needed. But there is a constant gap between what is possible and productive and what is realizable. As institutions determine what is productive, they influence what results the society has.

To overcome the inertia, limited human faculties of perception must be strengthened by expanding cognitive capacity and taking initiatives. It is difficult, and much of economic theory ignores growth theory, which also addresses the development of nations. Strategy focuses more on protection of rents than on their creation to explain the value creation process. Indeed, any implemented strategy for creating rents would soon be eroded, because others attempt to imitate it. The authors note that organization without new possibilities is a declining organization, it destructs its own economic structure from within.

LITERATURE

Moran, P. and Ghoshal, S. Markets, firms, and the process of economic development. // Academy of Management Review. - 1999. – Vol. 24(3) – 390-412.

Роман Едуардович Гуляк,

Харківська національна академія міського господарства, м. Харків

^ ТЕОРІЯ МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МІСТА

Однією з найменш досліджених і складних проблем є розробка наукових основ програм розвитку адміністративно-територіальних одиниць, метою чого є обґрунтування концепції програм розвитку та можливих варіантів їх практичної реалізації. Розробка наукових основ програм розвитку міста здійснюється в значній мірі завдяки прогнозуванню його функціонування, в основі чого лежить економіко - математичне моделювання, як метод опосередкованого пізнання соціально-економічних процесів. Отже, широта і складність предмету регіональних досліджень зумовлює доцільність використання економіко-математичного моделювання соціально-економічних процесів. Моделювання ґрунтується на принципі аналогії і дозволяє вивчати об'єкт важко доступний для вивчення за певних умов через розгляд іншого, подібного до нього і доступнішого - моделі. За властивостями моделі зазвичай виявляється можливим судити про властивості об'єкту, що вивчається.

Системний аналіз будучи методологічною основою дослідження соціально-економічних систем уявляє собою достатньо ефективний засіб рішення складних, зазвичай недостатньо чітко сформульованих проблем. Недооцінка важливості дослідження міста за допомогою представлення його як системи і аналіз цієї системи є важливою проблемою в управлінні розвитком міста. Системний аналіз дає можливість формалізувати множинність проблем міста у вигляд задач прийняття, оптимізації й моделювання рішень в умовах невизначеності. Застосування методів системного аналізу необхідно:

- при виявленні та формуванні проблеми в умовах великої невизначеності;

- при виборі автором стратегії дослідження;

- для точного визначення системи (обмежень, процесів, входів, виходів, зворотного зв’язку, цілей);

- для виявлення функцій та складу системи і т.п.

Опис міста як системи, дотримуючись послідовності, що зображена на рис. 1., дозволяє на перших етапах моделювання звести модель міста до зручної для вивчення логічної схеми, котра б відповідала потребам системи в цілому та не викликала складності в адекватному віддзеркаленні реального об’єкта дослідження.

Рис. 1 - Опис міста як системи

При моделюванні міста необхідно дотримуватись основних положень системного підходу до дослідження процесів регіонального розвитку:

- основні сторони соціально-економічного розвитку повинні розглядатися як елементи системи, сама система розглядається як цілісність елементів і з взаємозв'язків;

- зміни системи необхідно вивчати в часі, оскільки вони динамічні і безперервні;

- зміни системи розглядаються у зв'язку з навколишнім середовищем;

- повинно мати місце виявлення ролі окремих елементів процесу, що вивчається, з метою визначення параметрів, що управляють.

Для вичерпного проведення системного аналізу та побудови економіко - математичної моделі пропонується проведення наступних етапів створення моделі. Здійснення кожного етапу системного аналізу створює передумови для побудови адекватної моделі, результатом якої є опис соціально-економічних явищ та процесів, що відбуваються в місті, а метою - формалізація процесів прийняття рішень при управлінні.

Наведемо авторське бачення алгоритму створення математичної моделі (рис.2).

Рис. 2 - Етапи створення економіко-математичної моделі міста

У загальному випадку, під системою розуміється наявність безлічі об'єктів з набором зв'язків між ними і між їх властивостями, тобто все, що складається із зв'язаних один з одним частин. Безумовно, це визначення системи не є кінцевим та всеосяжним. Слід зазначити, що в системі обов’язково має бути присутній системоутворюючий фактор, іноді цим фактором виступає об’єктивна мета існування системи. Кажучи узагальнено, система «місто» уявляє собою безліч взаємопов’язаних елементів з великою кількістю зв’язків, визначення яких в тому чи іншому аспекті є глибоким науковим дослідженням.

Визначимо властивості функціонування організаційно-економічних систем, які є результатом присутності активного елементу в системі (людина):

синергічність (мультиплікативність), що провокує при тенденції однонаправленості дій в підсистемах прискорення досягнення цілей функціонування міста;

наявність обмежень, що визначається певними ресурсами міста (елементами і їх властивостями) і характерними структурними зв'язками;

нестаціонарність міста - мінливість окремих параметрів системи, стохастичність та формування варіантів поведінки;

самоорганізація, як здатність міста змінювати структуру та спосіб функціонування, і тим компенсувати збурювальні впливи, що, при взаємодії з зовнішнім середовищем, виявляється в зниженні ентропії та можливого розвитку системи;

тенденція до рівноваги – місто здатне компенсувати окремі збурювальні впливи та перешкоди, що порушують звичне функціонування й повертатись до сталого стану;

прогресуюча систематизація, при якій в функціонуванні міста йде посилення існуючих відносин між частинами та розвиток відносин між частинами, раніше не зв'язаних між собою;

прогресуюча централізація, при котрій місто розвивається так, що одна його частина бере на себе функції центрального управляючого органу;

здатність і прагнення до утворення і реалізації цілей в середині міста на відміну від закритих (казуальних) систем, яким цілі задаються ззовні.

Здатність відновлювати та змінювати свою структуру для компенсувати збурювальні впливи та перешкоди і в результаті повернення до початкового сталого поводження формують адаптивність системи. Адаптацію міста можна трактувати як його здатність виявляти поведінку, направлену на реалізацію певної цілі у середовищі, в якому відбуваються несподівані зміни. Приведені ознаки, що об'єктивно властиві соціально-економічним системам з активними елементами, значно впливають на функціонування і розвиток складних систем. Визначення цих ознак є підґрунтям економіко-математичного моделювання міста.

Олена Анатоліївна Карлова

Харківська національна академія міського господарства, м. Харків

^ ФОРМАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В УПРАВЛІННІ МІСТОМ

Ефективна реалізація стратегії розвитку міського комплексу здійснюється шляхом розробки відповідної концепції соціально-економічного розвитку території, прогнозних планів і конкретних економічних програм. Дотримання послідовності виконання прогноз > програма > план гарантує раціональне управління розвитком міста.

Визначено, що автори найчастіше звертаються до економіко-статистичного моделювання, що підтверджується його достатньо не великою складністю у розрахунках при наявності ПК та ефективністю використання отриманих результатів. Обмеженість у застосуванні економіко-математичних методів та моделей зменшує можливість отримання нової якості результатів дослідження. Виявлення суттєвих характеристик міста в результаті дослідження є передумовою створення кібернетичної схему системи управління містом, яка виступає в ролі принципової основи економіко-математичної моделі – концептуальної моделі міста.

Складність застосування економіко-математичних методів при розробці комплексних програм на рівні міста обумовлюється особливостями функціонування міста як системи та, перш за все, тим, що місто уявляє собою складний організм з нелінійною структурою та різноманітними функціями. В основі системного аналізу лежить формалізація проблеми, проте на відміну від інших підходів до формалізації управлінських рішень, системний аналіз має справу із слабо структурованими проблемами, що важко формалізуються. При цьому об'єкт дослідження розглядається не як єдине нероздільне ціле, а як система взаємозв'язаних складових елементів, їх властивостей та якостей. Слід зазначити, що в системі обов’язково має бути присутній системоутворюючий фактор, іноді цим фактором виступає об’єктивна мета існування системи. Кажучи узагальнено, система «місто» уявляє собою безліч взаємопов’язаних елементів з великою кількістю зв’язків, визначення яких в тому чи іншому аспекті є глибоким науковим дослідженням.

Для вичерпного проведення системного аналізу та побудови економіко - математичної моделі необхідне застосування наступних методів аналізу міста. Вербальний опис поведінкових характеристик міста на основі біхевіористичного методу, метод синтезу властивостей в більш комплексні, аксіологічний опис поведінки міста як організаційно-економічної системи, що спонукає до використання функціонального аналізу, створюють передумови для побудови адекватної економіко-математичної моделі. Метою застосування моделі є формалізація процесів прийняття рішень при управлінні містом.

Опис поведінки об’єкту «місто», як системи потребує врахування всіх її властивостей. При дослідженні міста біхевіористичним методом, що базується на послідовному вербальному описі його поведінкових характеристик, виявляються наступні фундаментальні властивості системи «місто»:

Цілісність. Місто визначається як одне ціле, що складається з різноякісних, але сумісних частин (елементів);

Зв’язок. Наявність істотних стійких зв'язків між елементами і їх властивостями, що перевершують потужність зв'язку цих елементів з елементами, що не входять в дану систему. З системних позицій значення мають лише істотні зв'язки, які визначають інтеграційні властивості міста. Щоб встановити зв'язок між елементами необхідно виявити наявність залежностей і їх властивостей, зрозуміти внутрішню будову і організацію об’єкта, що дасть змогу визначити структуру системи;

Якісно визначена організація елементів міста. Формування істотних зв'язків елементів, впорядкований розподіл зв'язків і елементів в часі і просторі складають певну структуру міста, у разі чого властивості елементів трансформуються у функції. Функції елементів пов'язані з інтеграційними якостями системи в комплексному її розумінні (емерджентність);

Відмежованість міста від зовнішнього середовища. Будь-яка система має свої границі, які відділяють систему від навколишнього середовища, визначають, що входить в систему і що в неї не входить, є зовнішнім по відношенню до системи;

Цілеспрямованість. Місто має мету існування, яка може бути проста чи складна, у разі чого утворюється сукупність підцілей, направлених на реалізацію головної. У випадку сукупності цілей всі вони утворюють певну ієрархію, де є головні та підпорядковані головним.

Такі логічні операції як об'єднання і розподіл існуючих різновидів (типів, класів) явищ ( в даному випадку це система «місто»), що належать до процесу класифікації, дозволять зробити детальний аналіз міста.

Враховуючи складність системи «місто», скористаємось макроскопічним методом вивчення систем як цілого. Необхідно дослідити систему як процес з даними об'єктами, властивостями і зв'язками.

Далі доцільним буде застосування методу синтезу, який дасть змогу з декількох властивостей сформувати одну більш об’ємну. Такі властивості міста, як здатність відновлювати та змінювати свою структуру, щоб компенсувати збурювальні впливи та перешкоди і в результаті повертатись до початкового сталого поводження, формують адаптивність системи.

Аксіологічний опис поведінки організаційно-економічної системи спонукає до використання функціонального аналізу, а саме:

- дослідження динамічних характеристик функціонування системи в часі;

- визначення і опис загального процесу управління, що реалізується досліджуваною системою;

- визначення переліку і змісту основних завдань управління, встановлення їх взаємозв'язку за вхідною і вихідною інформацією;

- визначення мети управління і побудова "дерева цілей", відповідного ієрархічній структурі системи «місто»;

- декомпозиції загального процесу управління на ряд приватних функцій, що виконуються елементами системи управління;

- формування критеріїв оцінки ефективності функціонування системи упра

еще рефераты

Еще работы по разное

Реферат по разное

Тур экспресс ” of. 16, Saksaganskogo str., 70-b, 01032 Украина, Киев

17 Сентября 2013

Реферат по разное

11. 06. 2009 итар-тасс новости (енл-2)

Российское Энергетическое Агентство

17 Сентября 2013