Реферат: Європейський союз

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 1

1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: «Північний потік» та його геополітичні наслідки для Європи і України 1

1.2. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ 6

1.3. ЕКОНОМІКА 7

1.4. ЕНЕРГЕТИКА 9

1.5. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 9

1.6. ВІЙСЬКОВА СФЕРА 10

^ 1.7. ГУМАНІТАРНА СФЕРА 10

1.8. ІНШІ ПОДІЇ В ЄС 11

УКРАїна - нато 17

2.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Навчання «Сі-Бриз» як спроба конструктивного співробітництва України з НАТО 17

^ 2.2. ЄВРОАНТЛАНТИЧНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ 18

2.3. НАТО У ФОКУСІ ТИЖНЯ 19

3.1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Чи стануть «кримські домовленості» поштовхом нового позиціонування української ГТС? 23

3.1.2. ПРЕЗИДЕНТ 25

^ 3.1.3. ВИКОНАВЧА ВЛАДА 30

3.1.4. ПАРЛАМЕНТ 37

3.1.5. ОПОЗИЦІЯ 43

3.1.6. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 44

3.2.1. РОСІЯ 57

3.2.2. КРАЇНИ ЄВРОПИ 58

3.2.3. ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ 63



^ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: «Північний потік» та його геополітичні наслідки для Європи і України

21 червня було завершено прокладання другої гілки газопроводу «Північний потік». Запуск першої черги з пропускною спроможністю в 27, 5 млрд. куб. газу заплановано на жовтень цього ж року, другої – наступного, що збільшить пропускну здатність одного з найдовших підводних газопроводів Європи до 55 млрд. куб. газу в рік.

Газопровід покликаний збільшити рівень енергетичної безпеки і диверсифікувати поставки російського газу в Європу, адже цей проект поєднує не лише Росію та деякі держави ЄС, але і впливає на всю європейську спільноту.

Проект, акціонерами якого виступають російський «Газпром», німецькі компанії Wintershall Holding, E.ON Ruhrgas, французька GDF Suez та голландська Gasuine, але контрольний пакет акцій належить саме російській компанії. Планується, що газопровід «Північний потік» зможе забезпечити лише четверту частину з усіх необхідних газопостачань до Європи, а фінансові витрати акціонери здатні будуть окупити лише через 14-15 років з моменту запуску газопроводу в дію.

На тлі подій у північній Африці та аварії на японській АЕС, газове паливо має можливості закріпитись як найбільш ефективне джерело енергії в ЄС. Інша справа, що постачальником виступатиме Російська Федерація, яка в рамках курсу на диверсифікацію енергоресурсів і шляхів постачання газу до Європи, спрямована на їхню монополізацію.

Очевидно, що на тлі світових та європейських тенденцій до заощадження обсягів використання газу, забезпечення вищого рівня енергоефективності, збільшення пропозиції скрапленого природного та сланцевого газів, розвиток використання відновлювальних джерел енергії, сподіватися на серйозне збільшення ринкової ніші трубопровідного газу в ЄС не доводиться. А відтак лаштування планів щодо нарощування транзиту через українську ГТС уявляється достатньо проблематичним. Ймовірно, українська ГТС балансуватиме між нинішніми обсягами транзиту та меншими, обумовленими введенням «Газпромом» додаткових трубопровідних потужностей, і передусім, широко рекламованого протягом останніх 5 років проекту «Північний потік». Однак, подібно тому, як минулого десятиліття два інших відомих російських проекти Ямал – Європа та «Блакитний потік» не стали могильниками ГТС України, так і «Північний потік» ним не стане, хоча й знизить коефіцієнт використання українських транзитних потужностей.

З іншого боку, якщо взяти офіційну статистику НАК «Нафтогаз України» щодо обсягів транзиту через українську ГТС до країн Європи в ретроспективі (див. Діаграму 1)1, то можна дійти висновку, що діапазон коливань протягом 1991-2009 р. р. був в межах 92,9 (1992 р.) – 121,5 (2005 р.) млрд. куб. м. Середньоарифметично це становить 109,7 млрд. куб. м. на рік. Тому, очевидно, невипадково саме цифра 110 млрд. куб. м. річного обсягу індикативно зафіксована на 10-річний термін до 2019 року в транзитному контракті між НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром» від 19 січня 2009 року, оскільки вона відповідає середньому історичному рівню використання української ГТС «Газпромом» навіть з урахуванням того, що в минулому десятилітті ним були реалізовані два обхідних щодо України проекти – «Блакитний потік» та Ямал – Європа сумарною потужністю майже 50 млрд.куб.м. на рік.


Діаграма 1




Газопровід «Північний потік» з самого початку обговорення його пропускної спроможності і напрямку шляху став своєрідним символом східноєвропейського вектору газової політики Москви. Відомо, що після подій 1 січня 2005 року, коли переважна більшість країн центрально-східної Європи залишились без газу, в зв’язку із призупиненням його постачання територією України, ЄС розпочав перегляд газових домовленостей як з Росією, так і з Україною. Тривалі «газові війни», які гостро точились у власних коридорах двох держав, спричинили занепокоєння європейських партнерів у готовності Києва та Москви продовжувати безперебійне постачання російського газу українською територією до ЄС.

Саме в той час, паралельно російсько-українським переговорам, ЄС підтвердив наміри створення нових транспортних газових шляхів, спрямованих на забезпечення стійкого розвитку і енергетичної безпеки Європи. У підтримку позиції і рішенню комісії ЄВ по енергетиці та транспорту було розпочато будівництво газопроводу, що поєднує російський Виборг з німецьким Грайфсвальдом 9 грудня 2005 року. Проекту було присвоєно статут Трансєвропейської мережі, а у 2007 році розміщено основне замовлення на будівництво свердловин для розробки Штокманівського місцезнаходження.

Газовий проект т.зв. «диверсифікації поставок» російського газу до ЄС умовно поділив держави по два боки Атлантики, перетворивши економічний проект енергетичної політики на елемент геополітичного протистояння держав світу.

Одразу ж після укладання договору про будівництво «Північного потоку», тодішній Президент Республіки Польща, Александр Кваснєвські, підкреслив про загрозу екології і природі, що несе в собі газопровід, разом із відсутністю сильної політико-економічної основи. Трійка балтійських країн (Латвія, Литва і Естонія) виступили із гострою критикою енергетичного тандему Росії та Німеччини, зауваживши на необхідності створення спеціальної комісії ради міністрів прибалтійських держав щодо відповідності проекту міжнародним договорам, а також правовим актам ЄС. Ініціативу естонських парламентарів щодо розширення територіальних вод держави у Фінській затоці, з метою встановлення естонського суверенітету над часткою траси газопроводу, було успішно підтримано, а Таллінн продовжив негативну риторику з приводу допуску газопроводу на проведення дослідів акваторії.

Найбільш вдалою в такій суперечливій боротьбі держав, морськими шельфами яких пролягає газопровід, можна вважати позицію Швеції, яка, дотримуючись високих екологічних стандартів ЄС, поставила власні умови інвесторам, а саме: заборону будівництва в районах нересту тріски ( з травня по жовтень), відповідальність компаній за залишки військової техніки та боєприпасів на дні Балтійського моря, а також підвищення рівню забрудненості води до 15 мг на кожен літр.

Для держав центрально-східної Європи, які на той час лише стали новоспеченими членами євроспільноти, офіційна позиція і критика будівництва і подальшого розвитку газотранспортного коридору «Північний потік» стала своєрідною перевіркою на зрілість у формуванні власних позицій, що дещо відхилялись від офіційного схвального курсу ЄС.

Після газової кризи 2009 року Центром «НОМОС» було змодельовано можливі сценарії коливання обсягів транзиту російського газу через ГТС України в залежності від спрямованості процесів, що домінуватимуть в наших сусідів з обох кінців труби – РФ та ЄС.


^ Таблиця 1. Спрощена матриця сценаріїв зміни обсягів транзиту газу з РФ до ЄС через територію України

РФ

ЄС

^ 1. Зростання видобутку і експорту

2. Падіння видобутку і експорту

3. Розвиток виробництва СПГ

4. Зміщення експорту на АТР (Азіатсько-Тихоокеанський регіон)

^ 5. Реалізація проектів Nord Stream та South Stream (принаймі одного з них)

1. Зростання споживання і імпорту

1.1. Збереження обсягів з тенденцією до збільшення

1.2. Близьке до критичного зменшення обсягів

1.3. Збереження обсягів з тенденцією до некритичного скорочення

1.4. Збереження обсягів з тенденцією до некритичного скорочення

1.5. Нестабільність транзитних обсягів

^ 2. Падіння споживання і імпорту

2.1. Збереження обсягів з тенденцією до некритичного скорочення

2.2. Критичне зменшення обсягів

2.3. Нестабільність транзитних обсягів

2.4. Нестабільність транзитних обсягів

^ 2.5. Критичне зменшення обсягів

3. Зростання попиту і постачання

СПГ та нетрадиційних

видів газу

3.1. Нестабільність транзитних обсягів

3.2. Нестабільність транзитних обсягів

3.3. Нестабільність транзитних обсягів

3.4. Нестабільність транзитних обсягів

^ 3.5. Критичне зменшення обсягів

4. Зростання попиту і постачання газу з неросійських джерел

4.1. Нестабільність транзитних обсягів

4.2. Нестабільність транзитних обсягів

4.3. Нестабільність транзитних обсягів

4.4. Нестабільність транзитних обсягів

^ 4.5. Критичне зменшення обсягів

5. Реалізація проекту

Південного газового

коридору та газова інтеграція всередині ЄС

5.1. Нестабільність транзитних обсягів

5.2. Нестабільність транзитних обсягів

5.3. Нестабільність транзитних обсягів

5.4. Нестабільність транзитних обсягів

^ 5.5. Критичне зменшення обсягів


Аналіз показав, що у більшості сценарних варіантів (15 з 25-ти) домінує сценарій нестабільності транзитних потоків. До речі, це буде відноситись не тільки до транзиту через Україну, але й до інших маршрутів, наприклад через Білорусь та Польщу. Можна дійти висновку, що створення Росією маршрутної диверсифікації експорту газу має на меті варіювання обсягами, напрямками та цінами постачань на ринок ЄС з метою максимізації доходів, а також здійснення тиску на ту чи іншу країну шляхом загрози обмеження/припинення постачань, особливо у поєднанні з інформаційно-психологічною кампанією. До схожих висновків дійшов і американський експерт російського походження Михаїл Корчемкін з East European Gas Analyses:

«Газопроводы Nord Stream и South Stream спроектированы не для увеличения поставок российского газа и не для повышения надежности энергообеспечения Европы. Новые проекты Газпрома дадут России возможность избирательного отключения поставок газа в Белоруссию, Германию, Польшу, Венгрию, Румынию, Болгарию и Грецию. Таким образом, энергетическая безопасность этих стран снизится»2.

Але економіка транспортування газу по новозбудованих маршрутах серйозно поступається транзиту через ГТС України та Білорусі. На думку одного з провідних російських експертів з Інституту Європи РАН Олексія Хайтуна «согласно планам «Газпрома», маршруты поставок должны быть перераспределены в обход Восточной Европы по северному и южному флангам. В этом случае российский газ становится для потребителя дороже (наиболее известный проект Nоrd Stream не будет конкурентоспособен даже по сравнению с доставкой сжиженного сланцевого газа из США танкерами, не говоря уже о цене транспортировки через Белоруссию и Польшу)»3. Таким чином, економічно «Газпром» змушений буде користуватись менш затратними шляхами постачання газу до Європи. Це співпадає з прогнозною оцінкою експертів іншого російського дослідницького центру – Інституту енергетики і фінансів, що представлений на Діаграмі 2.

Україна постає перед загрозою залишитись обабіч важливих енергетичних потоків, втративши шанс на відтворення свого статусу транспортного осередку Європи. Така позиція Кремля виступає своєрідною «відплатою» за євроатлантичний курс офіційного Києва, неофіційно підтверджуючи виключно геополітичні обставини необхідності будівництва газопроводу в обхід української території.

Більше того, російська сторона, одержавши перемогу на північному напрямку, вирішила остаточно закріпити курс на будівництво газотранспортних коридорів в обхід і без участі України, уклавши перший рамковий меморандум по проектуванню і будівництву «Південного потоку» в червні 2007 року. Останній має на меті поєднання російського Новоросійська із болгарською Варною по дну Чорного моря, головними партнерами проекту виступили італійські та французькі газові концерни Eni та Electricite de France. Дві гілки мають проходити Балканським півостровом в Італію та Австрію вже до початку 2015 року, але станом на сьогодні будівництво газопроводу ще не розпочалось.



Обсяг транзиту до ЄС через ГТС України на 2015 рік, за оцінкою становитиме понад 80 млрд. куб. м. Такий сценарій виглядає цілком вірогідним, однак за умови рівномірного розподілу профіцитів потужностей по усіх напрямках та відмови російської сторони від маніпулювання об’ємами та напрямками експорту газу. Але наявність чи відсутність маніпуляцій неможливо буде оцінити та верифікувати із-за непрозорості газової сфери для зовнішніх споживачів. Тому їх ризик, як і ризик переривань газопостачання не тільки зберігається, але з введенням в дію «Північного потоку» зростає. Це ставить на енергетичний порядок денний у Європі тему впровадження та забезпечення режиму прозорості руху енергоресурсних потоків в транснаціональному форматі «постачальник (РФ) – транзитер (Україна) – споживач (ЄС)».

Ствердження про готовність Росії і далі співпрацювати з Києвом у галузі газопостачання навряд чи може так само красномовно говорити про відданість ідеалам стратегічного партнерства, як два вищезазначених газотранспортних коридорів. Українська влада постійно наголошує на необхідності і важливості укладання Росією Енергетичної хартії Європи, а також Договору до Хартії – головної політичної ініціативи щодо зусиль правової площини в глобальній енергетичній безпеці на основі конкурентних ринків і принципів стійкого розвитку. Росія, в свою чергу, підписала документи, але не ратифікувала їх, наголошуючи на неврегульованості питань транзиту російського газу Східною Європою. Україна, заперечуючи звинувачення у недопостачанні газу до ЄС, зацікавлена у веденні рівного діалогу з усіма учасниками транзитних проектів, зауважуючи на тому, що саме прийняття і ратифікація Хартії сприятиме прозорості та ефективності функціонування енергетичних ринків.

Переформатування зовнішньополітичної доктрини після президентських виборів 2010 року в Україні, повернули на порядок денний зацікавленість російської сторони у газотранспортній системі нашої держави, разом із відродженням переговорів щодо перспективності та економічної доцільності як Митного Союзу, так і Єдиного економічного простору. Нещодавній коментар голови російського «Газпрому» Олексія Міллера про існуючу актуальність транзиту газу з Росії територією України, навряд чи слід брати до ретельної уваги, адже після запуску «Північного потоку» держава втратить до $ 1 млрд. на рік, зменшивши об’єми транзиту газу з сьогоднішніх 100 млрд. до 70-80 млрд. кубометрів. У разі виправдання експертних прогнозів щодо таких оптимістичних об’ємів постачань, Україна може втримати статус головної транзитної держави Європи. Адже слід мати на увазі, що близько 20 млрд. кубометрів газу, які нині транспортує Україна до Чехії та Німеччини, будуть постачатись «Північним потоком» тільки-но буде введено у дію другу гілку газопроводу.

Головними імпортерами «Північного потоку» є Німеччина, Данія, Голландія, Бельгія, Франція та Великобританія, що таким чином залишає невеликий шанс для України, адже інші держави ЄС одержуватимуть газ згідно попередньо ухвалених договорів. Такої думки дотримується прем’єр-міністр України М.Азаров, наголошуючи на зростанні потреб ЄС у газі, що лише збільшить актуальність експлуатації української газотранспортної системи.

Важко не погодитись із оптимістичними сподіваннями українських політиків якби не статистичні дані та експертні оцінки, які стверджують протилежне. Очікувати того, що Росія перегляне існуючі зобов’язання щодо експортування газу, який становить одну з найбільш ефективних галузей наповнення економіки, було б недалекоглядним. Можливо, Києву варто повернутись до минулорічних проектів видобутку сланцевих порід газу, що подекуди б зменшило залежність України від російських енергопостачань, а також диверсифікувало внутрішній споживчий ринок енергопослуг для населення і підприємств.

Сланцевий газ допоміг США випередити Росію по об’ємам видобутку газу в 2009 році, тим самим докорінно змінивши енергоринок Америки, забезпечивши 15-20 % загального видобутку. Побоювання Росії щодо загрози витіснення сланцевим газом його традиційного виду, зрозумілі, адже перший добудовують в Швеції, Польщі, Франції та Німеччині. У випадку спроможності українського «Нафтогазу» зацікавити іноземних інвесторів і компаній із світовим досвідом видобувництва сланцевого газу, ефективність розширення ринку імпорту в державі значно зросте.

Романтизм і оптимістичність сподівань відновлення колишніх відносин з Росією в газових питаннях має змінитись усвідомленням довгострокової і далекоглядної геополітичної гри, яку веде Москва, а також пригадати «газові війни і протистояння», від яких зазвичай страждали держави, що не погоджувались з політикою Кремля і одночасно підпадали до списку тих, кому постачання газу відкладалось або затримувалось.

^ 1.2. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ

Сайт МЗС України

16.06.2011 Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко зустрівся з Членом Європейської Комісії з внутрішніх справ Сілвією Мальмстрьом

  Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко зустрівся з Членом Європейської Комісії з внутрішніх справ Сілвією Мальмстрьом, яка перебуває в Україні з метою участі у Міністерському засіданні Україна – ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки 16 червня ц.р.

 Під час зустрічі було обговорено широке коло питань політичних відносин та практичного співробітництва між Україною та ЄС.

 Окрему увагу було приділено питанню лібералізації Євросоюзом візового режиму для України, зокрема, результатам виконання нашою державою І-ї фази відповідного Плану дій, який було ухвалено на саміті Україна – ЄС 22 листопада 2010 р. у Брюсселі.


УНІАН

^ 22.06.2011 Кількість євродепутатів - членів клубу друзів України подвоїлася

Чисельність депутатів Європарламенту – членів клубу друзів України менше як за місяць подвоїлася.

Про це власному кореспонденту УНІАН у Брюсселі повідомив один з організаторів клубу, депутат Європарламенту Олександр МИРСЬКИЙ (група Прогресивного Альянсу соціалістів і демократів, Латвія).

«В Європарламенті після організації групи пішли чутки, знаєте, як у великому селі, що приїхали люди, що вони обговорили низку проблем в дуже теплому ключі, що засідання відвідав, на наш погляд, майбутній Президент Європарламенту Мартін ШУЛЬЦ і привітав нас зі створенням цієї групи», - сказав депутат.

«Коли чутки розсіялися, коли люди зрозуміли, що це не базікання, до мене надійшло за останній місяць десь 20 побажань вступити до групи», - додав він.

За словами О.МИРСЬКОГО, на сьогодні до групи входять 38 депутатів Європарламенту.

Він відзначив, що найскладнішою була робота на підготовчому етапі.

Як сказав О.МИРСЬКИЙ, ідея створення групи друзів України виникла ще у вересні минулого року, проте перше засідання групи відбулося лише 24 травня цього року.

При цьому депутат особливо наголосив, що група намагається об`єднати депутатів усіх політичних груп і фракцій як в Європарламенті, так і у Верховній Раді України.

«Група створена не для того, щоб лобіювати чиїсь інтереси, вона створена саме для того, щоб допомогти Україні якнайшвидше інтегруватися у ЄС», - сказав О.МИРСЬКИЙ.

Європейський депутат також повідомив, що наступне засідання групи друзів відбудеться у липні в Страсбурзі, і сторони планують обговорити свою діяльність на найближчий час.

У планах групи – допомогти бізнесу України і Євросоюзу налагодити нові контакти, а також організувати співпрацю між муніципалітетами України і країн - членів ЄС.

«Ми зібрали групу для того, щоб допомогти Україні якнайшвидше виконати «домашні завдання», які дають Єврокомісія і Європейська Рада, а також Європарламент, і намагатися не робити помилок. Ми, як депутати, ми знаємо… ці помилки, ці сходинки, і ми підкажемо, як йти вгору з оптимальною швидкістю», - зазначив О.МИРСЬКИЙ.


Європейський простір

^ 25.06.2011 Черговий раунд переговорів щодо створення ЗВТ пройде у вересні

Черговий, 18-й раунд переговорів щодо підготовки угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Європейським Союзом планується провести у другій половині вересня у Брюсселі. Про це повідомив заступник міністра економіки України Валерій П'ятницький.

Він також повідомив, що у другій декаді липня планується провести проміжний раунд переговорів з цього питання. 

«Великий раунд переговорів буде у другій половині вересня, а проміжний - у другій декаді липня. Переговори пройдуть у Брюсселі», - сказав чиновник. 

Коментуючи результати 17-го раунду переговорів, який пройшов у Києві 20-24 червня, В. П'ятницький сказав, що він пройшов конструктивно. «Все йде добре. З усіх питань є розуміння, що треба робити. Головне - час, який треба приділити на це», - зазначив В. П'ятницький.

1.3. ЕКОНОМІКА

Урядовий портал

^ 23.06.2011 Андрій Клюєв позитивно оцінив хід переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

Черговий раунд переговорів щодо створення зони вільної торгівлі між Україно та ЄС проходить продуктивно.

Про це заявив Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Андрій Клюєв на зустрічі з Міністром закордонних справ Республіки Польща Радославом Сікорським.

Андрій Клюєв висловив переконання, що значну частину проблемних питань, пов'язаних зі створенням зони вільної торгівлі, вдасться врегулювати в ході поточного раунду переговорів, який проходить цього тижня в Києві.

Андрій Клюєв повідомив, що в рамках поточного раунду переговорів обговорюються питання: лібералізація торгівлі промисловими товарами, сільськогосподарською продукцією та послугами; експортні мита; права інтелектуальної власності; географічні позначення; інструменти торговельного захисту; торговельні аспекти енергетичної співпраці; митні питання, а також санітарні та фітосанітарні заходи.

Практично єдиним складним питанням, яке поки не вдалося вирішити, це питання транспортних послуг, заявив Андрій Клюєв. За його словами, це для України, яка має більше 70 тис. перевізників, дуже важливе і болюче питання. Перший віце-прем'єр-міністр України також повідомив, що під час останньої зустрічі з членом Європейської Комісії з питань торгівлі Карелом Де Гухтом вдалося домовитися про те, що Єврокомісія буде сприяти переговорному процесу з цього питання.

Учасники зустрічі висловили надію на те, що при збереженні існуючої динаміки переговори про створення зони вільної торгівлі будуть завершені до чергового Саміту Україна - ЄС, проведення якого заплановано на грудень цього року в Києві.

Андрій Клюєв висловив подяку польському Уряду і представникам парламенту Польщі за підтримку, яку вони надають Україні в процесі євроінтеграції.

Перший віце-прем'єр-міністр України також поінформував співрозмовника про ті кроки, які вживає український Уряд щодо прискорення виконання плану щодо спрощення візового режиму з Європейським Союзом. Він повідомив, що 6 червня Єврокомісії був переданий звіт про виконання 1-ї фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму ЄС для України. За словами посла України при ЄС Костянтина Єлісєєва, отримана попередня позитивна реакція з боку експертів Європейської Комісії.

Андрій Клюєв висловив надію, що до початку чемпіонату з футболу Євро-2012 буде істотно спрощено візовий режим між Україною та ЄС.

Співрозмовники також обговорили економічні процеси, що відбуваються в різних регіонах світу, в тому числі, ряді країн Європейського Союзу.


Європейський простір

^ 24.06.2011 Технічні бар’єри в торгівлі між Україною та ЄС будуть усунуті

Кабінет Міністрів України схвалив постанову «Деякі питання виконання Угоди про фінансування програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом». Документ датований 22 червня цього року.

Як зазначається в постанові, повноваження щодо виконання завдань угоди буде покладено на Мінекономрозвитку, – передає прес-служба Мінфіну.

У рамках реалізації в Україні механізму секторальної бюджетної підтримки ЄС, що передбачає переказ на безоплатній та безповоротній основі коштів до бюджету України за умови досягнення попередньо узгоджених цілей у контексті проведення структурних реформ, 21.12.2009 між урядом України та ЄС було укладено угоду про фінансування. Вона створила передумови для надання Україні фінансової допомоги шляхом реалізації програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом».

Загальний бюджет програми становить 39 млн євро. Кошти прямої бюджетної підтримки ЄС мають надійти до Державного бюджету України чотирма траншами, з яких перший транш у сумі 12 млн євро на сьогодні отримано. Вони використовуватимуться згідно з Порядком, який буде схвалений Кабміном.

Варто зауважити, що забезпечення реалізації державної політики у сфері технічного регулювання є одним з основних завдань міністерства економічного розвитку і торгівлі. Саме тому у постанові «Деякі питання виконання Угоди про фінансування програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» передбачено покладення саме на Мінекономрозвитку повноважень щодо виконання завдань, визначених зазначеною угодою про фінансування та, відповідно, передачу бюджетних коштів у сумі 126 млн грн., встановлених за бюджетною програмою 3511650 «Реалізація програм допомоги Європейського Союзу» від Мінфіну до Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Зазначене здійснюється згідно статті 23 Бюджетного кодексу України та Порядку передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків бюджету, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.01.2011 р. № 18.


Сайт МЗС України

^ 24.06.2011 Представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв провів зустріч з Віце-президентом Європейської Комісії, Комісаром ЄС з питань транспорту  Сіімом Калласом

 К.Єлісєєв та С.Каллас обговорили актуальні питання двосторонніх відносин у транспортній сфері. Посол України наголосив на важливості відкриття для українських компаній доступу до ринку транспортних послуг ЄС в контексті укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

 Сторони погодилися щодо важливості завершення найближчим часом  переговорів щодо укладення Угоди про  Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС. 

 Представник України також поінформував про прогрес у виконанні українською стороною зобов’язань  у транспортній сфері. Зокрема, було відзначено ухвалення Україною Повітряного кодексу та затвердження  Транспортної стратегії України до 2020 року.

 К.Єлісєєв підтвердив запрошення Віце-президенту Європейської Комісії здійснити візит в Україну у зручний для нього час.


Європейський простір

^ 01.07.2011 Бюджет нової політики сусідства може скласти 16 мільярдів євро

Європейська Комісія запропонувала підвищити семирічний бюджет Європейського інструменту сусідствана на 40%. Про це йдеться у Повідомленні Єврокомісії про бюджет ЄС на наступну фінансову перспективу (2014-2020), опублікованому 30 червня.

Якщо цю пропозицію буде підтримано іншими інституціями ЄС та його державами-членами, семирічний бюджет Європейської політики сусідства складатиме 16,1 мільярдів євро.

«Європейська Комісія запропонувала підвищити фінансування Європейської політики сусідства у наступній фінансовій перспективі на 4,7 мільярдів євро», - прокоментував подію Єврокомісар з розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле. «Істотне підвищення фінансування відображає взяті нами зобов’язання щодо своїх сусідів та зростання важливості країн-сусідів для Європейського Союзу», - додав він.

Нагадаємо, що у нинішній фінансовій перспективі (2007-2013) Європейська політика сусідства фінансується здебільшого з бюджету Європейського інструменту сусідства та партнерства (ENPI). Обсяг фінансування для всіх країн ЄПС на сім років складає 11,4 мільярдів євро.

Після 2014 року Європейський інструмент сусідства та партнерства буде замінено на Європейський інструмент сусідства (ENI). Єврокомісія пропонує підвищити його бюджет на 40% - з 11,4 до 16,1 мільярдів євро.

У новому інструменті буде більше диференціації та гнучкості; фінансова допомога залежатиме від виконання країнами-сусідами конкретних умов з проведення реформ. Цей інструмент також заохочуватиме країни із найкращими результатами.

Відповідно до головних принципів реформи Європейської політики сусідства, протягом наступного фінансового періоду (2014-2020) майбутній Європейський інструмент сусідства зосереджуватиметься передусім на таких пріоритетах:

- стимулюванні політичних, економічних та соціальних реформ в усіх країнах-сусідах;

- підтримці погоджених пріоритетів Планів дій у рамках ЄПС;

- підтримці наближення країн-сусідів до політик та стандартів ЄС;

- стимулюванні стабільного і всеохопного зростання;

- зміцненні міжлюдських контактів;

- сприянні досягненню Цілей розвитку тисячоліття

Пропозиція збільшити фінансування Європейської політики сусідства випливає з попереднього Повідомлення Єврокомісії щодо реформи Європейської політики сусідства, опублікованого 25 травня.

1.4. ЕНЕРГЕТИКА

Європейський простір

15.06.2011 Україна і ЄС у вересні обговорять питання модернізації української ГТС

14 червня міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко під час робочої поїздки до Швеції зустрівся з єврокомісаром з питань енергетики Гюнтером Оттінгером.

Як повідомили Корреспондент.biz в Міненерговугілля, під час зустрічі сторони обговорили низку питань співробітництва в енергетичній сфері.

Разом з тим за результатами зустрічі була досягнута домовленість про проведення в Києві у вересні 2011 року міжнародної конференції з питань модернізації української газотранспортної системи, до участі в якій будуть запрошені представники провідних фінансових установ Європи та світу, а також зацікавлених енергетичних компаній.

Нагадаємо, раніше Оттінгер заявляв, що Європі вигідніше реконструювати українську газотранспортну систему, ніж будувати газопроводи в обхід країни.

Раніше українська влада заявляла, що перший етап модернізації української газотранспортної системи розпочнеться цього літа.


Урядовий портал

^ 24.06.2011 Україна приєдналася до ініціативи Євросоюзу щодо проведення "стрес-тестів" АЕС

Україна погодилася на проведення оцінки безпеки атомних електростанцій за критеріями, розробленими у Європейському Союзі.

Відповідну заяву від Української сторони під час зустрічі у Брюсселі, присвяченої питанню проведення цільової оцінки потенціалу безпеки АЕС («стрес-тестів») у контексті подій на японській АЕС «Фукусіма-1», підписав 23 червня заступник Міністра – керівник апарату Міненерговугілля Володимир Макуха.

Серед інших країн, окрім членів ЄС, які приєдналися до ініціативи ЄС провести (якщо це ще не було зроблено) «стрес-тести» на добровільній основі  – Вірменія, Хорватія, Росія, Швейцарія та Туреччина.

У заяві, зокрема, зазначається, що сторони «погодились здійснити на добровільній основі усесторонню оцінку ризику та безпеки («стрес-тестів») на основі специфікацій, узгоджених Європейською комісією та Європейською групою ядерного регулювання безпеки (ENSREG) 24 травня 2011 року».

У заяві наголошується, що необхідність здійснення спільного для всіх країн, що використовують ядерну енергію, послідовного підходу до проблем ядерної безпеки, посилюється сьогодні спільним баченням величезного потенціалу транскордонного характеру наслідків ядерних аварій.

Відповідно до заяви сторони погодились залучити ядерних операторів, а також національні регулюючі органи, та здійснити на основі прозорої системи підвищення довіри та підзвітності усесторонню оцінку ризику та безпеки.

^ 1.5. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

УНІАН

17.06.2011 Візовий діалог між Україною та ЄС увійшов в операційну фазу

Європейський Союз наголошує на своїй готовності надати Україні експертну та фінансову допомогу в імплементації Плану дій щодо лібералізації візового режиму.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства юстиції, про заявив міністр Олександр ЛАВРИНОВИЧ з посиланням на висновки, ухвалені за результатами міністерської зустрічі з питань юстиції, свободи та безпеки між Україною та ЄС, яка відбулася 16 червня в Києві.

За словам О.ЛАВРИНОВИЧА, обидві сторони привітали досягнутий прогрес у питаннях візового діалогу.

Зокрема, за підсумками засідання сторони відзначили, що після отримання Україною Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС візовий діалог між Україною та ЄС увійшов в операційну фазу.

У ході зустрічі у Києві сторони обговорили звіт України про прогрес в імплементації першої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму, зокрема, ситуації з ухвалення необхідних законодавчих змін для досягнення відповідних стандартів.

Сторона ЄС привітала Звіт України про прогрес в імплементації першої фази Плану дій та закликала Україну завершити вирішення інших питань з тим, щоб відповідати вимогам стандартів першої фази.

Євросоюз наголосив на своїй готовності надати Україні експертну і фінансову допомогу в імплементації Плану дій в рамках існуючих інструментів для України та зважаючи на погоджені пріоритети.

ЄС також наголосив на необхідності визначення єдиного провідного учасника переговорів зі сторони України з цього питання.

^ 1.6. ВІЙСЬКОВА СФЕРА

УНІАН

01.07.2011 Рота морської піхоти України чергує по бойовій тактичній групі ЄС

Рота морської піхоти Військово-морських сил України заступила сьогодні у Криму на бойове чергування у бойовій тактичній групі Європейського Союзу HelBRoC.

Про це повідомили УНІАН у регіональному медіа-центрі Міністерства оборони.

Під час проведення церемонії поряд з Державним прапором України та прапором ВМС під гімн Євросоюзу було піднято прапор ЄС.

«До 1 січня 2012 року в місці постійної дислокації рота морської піхоти несе бойове чергування. Сили негайного реагування ЄС залучатимуться у випадку надзвичайної або кризової ситуації. Передусім, мова йде про миротворчі операції - щодо примушення до миру, виконання гуманітарних місій, роззброєння незаконних збройних формувань тощо», - йдеться в прес-релізі.

HelBRoC - скорочення від англійських назв країн (Греція, Болгарія, Румунія, Кіпр), що входять до складу південної тактичної групи ЄС. Створення бойової тактичної групи розпочалось у листопаді 2005 року.

Україна пізніше підписала ноту щодо вступу до бойової групи в ролі третьої сторони.

^ 1.7. ГУМАНІТАРНА СФЕРА

Європейський простір

17.06.2011 Євросоюз готовий допомогти Україні боротися з наркоманією

Європейський Союз підтверджує свою готовність надати Україні допомогу в імплементації нової антинаркотичної стратегії. Про це заявив міністр юстиції України Олександр Лавринович з посиланням на Висновки, прийняті за результатами Міністерської зустрічі з питань юстиції, свободи та