Реферат: Сайти бібліотек в США де знаходиться повнотекстова українська література вільного доступу з питань історії

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

Кафедра гуманітарних дисциплін


Сайти бібліотек в США де знаходиться повнотекстова
українська література вільного доступу з питань історії

Виконала:

студентка ІІ курсу групи МП - 22

Бондар Валентина Сергіївна


Київ-2010

-------------------------------------------------------------

Бібліотеки США

Україномовні бібліотеки в США не є бібліотеками в традиційному сенсі слова. Швидше, це сховища документів, записів, колекцій та інших історичних матеріалів, що належать українським емігрантам, починаючи з найперших. В даний час у країні налічується чимало бібліотек, в яких міститься література української діаспори і які адмініструються Національним управлінням архівів і документації. Існують україномовні бібліотеки та музеї, але їх діяльність здійснюється приватними фондами, урядами штатів або історичними асоціаціями. Як правило, всі ці бібліотеки розташовані в штатах де найбільш поширена українська діаспора.


Історія виникнення

Діаспорою називають населення, що живе розсіяно, за межами території національної держави. Українську діаспору умовно поділяють на західну та східну.

Західну діаспору (понад 4 млн осіб) утворюють українці, що живуть поза межами колишнього СРСР. Найбільше їх проживає в США (1,2 млн осіб), Канаді (1 млн осіб), а також у Бразилії, Аргентині, Польщі, Румунії, Франції, Австралії. У більшості цих країн українці зберегли свою мову, маючи можливості навчатися нею у недільних школах.

Діаспора сформувалась в основному за рахунок еміграції з українських земель. В основному інтенсивні потоки емігрантів пояснюються поразками у визвольних змаганнях народу за свою державність або з примусовими виселеннями. Значна добровільна еміграція з економічних мотивів відбувалася із західних та східних районів України наприкінці XIX — початку XX ст. Спрямована вона була до Канади й США. Три наступні хвилі еміграції мали переважно політичний характер. Вони пройшли після знищення УНР, встановлення радянської влади у Західній Україні (1917—1921 рр.). Наступна хвиля зумовлена подіями Другої світової війни та знищенням Української повстанської армії (кінець 1940-х — початок 1950-х рр.). Четверта — стосується виселення дисидентів (людей, що відкрито виступали проти комуністичного режиму у 1960—1970-і рр.). Окрім того, мільйони українців були депортовані з кінця 1920-х до середини 1950-х рр. на простори Сибіру і півночі Росії.

Із середини 1950-х до 1980-х рр. значна еміграція відбувалася з економічних мотивів. Тисячі молодих людей їхали на освоєння цілинних земель у Казахстан, на спорудження новобудов у Сибір, на Урал. З національних мотивів спостерігався відтік єврейського населення з країни у 1980—1990-і рр. У середині 1990-х рр. зросла еміграція з України до Росії та західних країн. В останні роки переважаючою є еміграція до західних країн, що сприяє зростанню кількості західної української діаспори.

Частково формувалася українська діаспора й у результаті переділів кордонів, у тому числі й у XX ст.

Українські емігранти дбали про те, щоб їхня мова та культура не забувалася їхніми нащадками, тому для цього було проведено чималу роботу, в тому числі й з питань створення бібліотек, в яких би містилася україномовна література.


Бібліотека Інституту Harriman Колумбійського університету (США)



Бібліотека Інституту Harriman Колумбійського університету (США)   http://www.harrimaninstitute.org/resources/library_resources.html має одне з кращих слов'янських зібрань, в тому числі й українських, для забезпечення студентів та науковців, а також усіх зацікавлених. Зібрання доступне через діалоговий каталог CLIO http://clio.cul.columbia.edu і Бази даних бібліотеки як мовою оригінала, так і в англійській транслітерації.Інститут Harriman - найстаріший академічний центр в США, який спеціалізується на вивченні Радянського Союзу та посткомуністичних країн і надає молодим науковцям можливість проводити дослідження користуючись бібліотекою, архівами і прослуховуванням лекцій


Бібліотека Університету Штату Іллінойс (США)



Слов'янсько-Східноєропейська бібліотека Університету Штату Іллінойс (Illinois at Urbana -Champaign)   http://www.library.uiuc.edu/spx/index.html  має україномовні документи у російському (включаючи Радянський Союз), польському та інших зібраннях. Частина видань знаходиться в мікроформах. Серед унікальних зібрань - бібліотека Czaykowsky Еліаса, найбільший розділ якої - українська література. Вона має також матеріали з історії та культури України.


Український музей-архів (США, Клівленд)



Український музей-архів (США, Клівленд (Cleveland) http://www.umacleveland.org був заснований у 1952 р. Він збирає і зберігає літературу, мистецькі і художні твори та вироби, аудіоматеріали. Бібліотека має значне зібрання літератури, понад 20 тис. якої - рідкісних книг 19-го і початку 20-го ст.. Шевченківська колекція, яка включає тисячі книг, портретів, художніх робіт, періодичних видань і різноманітних пам'ятних речей, присвячених поету, своїм розміром і можливостями є однією з самих богатих у Північній Америці. Музей-архів обслуговує користувачів, приймає участь в академічних дослідженнях, здійснює інформаційну діяльність. 


Бібліотека Українського науково-дослідного інституту (HURI) Гарвардського університету (США)



Бібліотека Українського науково-дослідного інституту (HURI) Гарвардського університету (США) 
Сайт http://www.huri.harvard.edu/library.html пропонує розділи: Про бібліотеку і архів; Книги і серії; Надходження; Спеціальні зібрання; Бібліографія; Виставки; Архів в Україні, Друк матеріалів бібліотеки. 
Бібліотека маєх читальний зал, центр дублетних матеріалів для курсів, книгосховища архівних, рукописних документів, білетристики і зібрань українського стародруку. Серед цінних видань: Апостол Івана Федоровича і Підручник для початківців (1574), перші книги, надруковані в Україні; Острозька Біблія (1581), укази Гетьмана Івана Мазепи; рукопис Діалога Григорія Сковороді; перші видання творів Івана Кртляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та інших авторів ХІХ-ХХ століття. Зібрання поповнюється за рахунок пожертв та книгообміну між Бібліотекой Гарвардського університету та бібліотеками України і Польщі. Українське зібрання доступне через каталог

http://www.hup.harvard.edu/catalog/GRAPOE.html 

^ Бібліотека Слов'янського Центру Державного університету Штату Огайо (США)



Бібліотека Слов'янського центру (EES) Державного університету Штату Огайо (Ohio), США http://slavic.osu.edu/resources.cfm  має значні зібрання видань Росії, Радянського Союзу та Східної Європи, серед яких мікроформи рукописів, книги, періодичні видання, кінофільми, відеозаписи, DVD, в тому числі й українською мовою.


Висновок

Світовий досвід свідчить, що необхідною передумовою інтелектуального прогресу нації є її національна ідентифікація людей, яка неможлива без врахування і використання історико-культурної спадщини. В умовах незалежної держави відмова від ідеологічних догм тоталітарної системи, визнання плюралізму в духовній сфері зумовили більш демократичний і лояльний підхід до визначення духовної спадщини, а також, що не менш важливо, інше ставлення до неї. Відповідно до сучасних реалій, духовна спадщина народу України включає надбання національної культури українського народу, що створені як в Україні, так і за її межами, в діаспорі, всюди, де твориться українська культура. Пріоритет у цьому, безумовно, має духовний потенціал, що нагромадився в Україні. Критерієм того, що становить духовну спадщину українського народу, є відповідність культурного доробку загальнолюдським цінностям, тобто визнання того, що духовні надбання нації набувають загальнолюдського визнання. Процес культуротворення, що тривав в українській діаспорі, став вагомою складовою українського культурного простору. Його головною метою була духовна консолідація українців усього світу в інтересах відродження, збереження й примноження національно-культурних традицій власного народу. Це сприяло збереженню цілісності української культури, а в умовах незалежності - активізації державотвірного потенціалу, зміцненню позицій українських організацій у країнах поселення, а Української держави - у світовому співтоваристві.

^ Список літератури

http://slavic.osu.edu/resources.cfm

http://www.hup.harvard.edu/catalog/GRAPOE.html 
http://www.huri.harvard.edu/library.html

http://www.umacleveland.org

http://www.library.uiuc.edu/spx/index.html 

http://clio.cul.columbia.edu

http://www.harrimaninstitute.org/resources/library_resources.html

http://www.info-library.com.ua/books-text-1165.html