Реферат: З дисципліни: драматургічні шукання

Робоча навчальна програма

З дисципліни: драматургічні шукання Володимира Винниченка

Мабуть, немає особливої потреби наголошувати на тому, наскільки актуальною та невідкладною є копітка робота щодо літературознавчого осягнення небуденної та багатогранної спадщини Володимира Винниченка, одного з найбільших українських письменників першої половини ХХ ст., підданого політичній анафемі в радянські часи.

Бурхлива епоха рубежа ХІХ й ХХ століть зумовлює особливе піднесення драматургії й театру в європейській культурі того часу. Вже тоді виникає термін “нова драма”, засвідчуючи, що в цьому роді літератури цілком виразні зміни, характерні для мистецького модернізму. Поняття драматичної дії суттєво розширюється, драматична дія не покривається сумою вчинків, інтригою, зовнішньою динамікою, її криють в собі чи виразно випромінюють думка, настрій, психологічний нюанс…

В.Винниченко, творча вдача якого вельми суголосна експериментальному духові доби, виявив себе блискучим новатором уже в своїх ранніх повістях та оповіданнях. На це звернули увагу Іван Франко і Леся Українка – автори перших грунтовних літературознавчих розправ про творчість початківця. Серед модерних рис Винниченкового стилю вони спостерегли потяг письменника до видового й родового синкретизму, вказали зокрема на специфічну роль елементів драматизму в авторському епічному викладі. Епічний талант В.Винниченка швидко сягає нових граней. З 1911 року один за одним виходять його романи, які знаменують новий етап не лише в його власній творчості, а й в усій українській прозі. Дещо раніше, 1906 року з’являється друком перша п’єса автора “Дисгармонія”. Відтак епічна й драматична галузі творчості письменника тривалий час розвиваються паралельно, хоч у перегуці й взаємодоповнюваності. П’єси В.Винниченка тяжіють до багатогранності романів. Складні й незвичні за своєю жанрово-стильовою структурою, вони в найсуттєвіших рисах зберігають родову визначеність. Далеко не пориваючи з традиціями, зокрема й з традиціями нової драми, що вже склалася на той час в європейській літературі, Винниченко торує самобутній шлях у драматургії, самобутній і перспективний, навіть коли зважити на доробок таких його попередників як А.Стріндберг, М.Метерлінк, Г.Гауптман, А.Чехов, а в українській літературі – Леся Українка.

Очевидно, що нині ми вже не можемо сказати з такою категоричністю, як свого часу сказав Гр.Костюк, що “Винниченко як майстер слова абсолютно не вивчений”. Щодо драматургії, то слідом за театральними рецензіями і розвідками, присвяченими окремим п’єсам (до антракту в винниченкознавстві це зокрема статті А.Крушельницького, М.Вороного, Ю.Смолича, згодом Ю.Бойка-Блохіна, Л.Онишкевич-Залеської), починають з’являтися узагальнюючі праці. Маємо монографію Л.З.Мороз “Сто рівноцінних правд…”, праці Л.Дем’янівської, С.Михиди, інших дослідників.

Л.З.Мороз інтелектуалізм драматургії автора розглядає не як відділений від формальних пошуків зміст творів драматурга, а як невід’ємну ознаку його художнього стилю. Одначе її праця (про що пише сама дослідниця) – це переважно “перший підхід до осягнення комплексу філософських ідей та проблем, над якими думав драматург”. Це осягнення логічно приводить до висновку про своєрідну взаємодію в стилістиці автора таких напрямів як натуралізм, символізм, імпресіонізм чи експресіонізм. Цей слушний висновок потребує суттєвого уточнення, поглиблення, конкретизації, підтвердження об’ємним художнім аналізом окремих творів. Говорячи, що з’ясування “параметрів художньої системи письменника” не є об’єктом її дослідження, авторка закликає до нових досліджень.

Мета і завдання спецкурсу – дати цілісну картину розвитку драматичного хисту письменника, його творчих пошуків і набутків у цій царині, а відтак чіткіше з’ясувати роль і місце в українському і загальноєвропейському драматургічному процесі. Структура спецкурсу значною мірою визначається характером творчих пошуків Винниченка-драматурга, жанрово-стильовими особливостями його п’єс.

Студенти повинні знати основні драматичні твори В.Винниченка, вміти співвідносити їх з творчими пошуками письменника, з розвитком українського і загальноєвропейського літературного процесу, визначати особливості поетики драматургії автора.


^ Тематичний план дисципліни


№

Теми курсу

Кількість годин

Форми контролю

із них

Лекцій

Практ.

Сам. роб.

1.
^ Шляхи і тенденції розвитку української драматургії й театру



2










2.

Драматизм життєвої і творчої долі В.Винниченка


2










3.

Особливості розвитку європейської драми й театру кінця ХІХ – початку ХХ ст.


2







Перевірка конспекту

4.

Особливості розвитку української драми й театру кінця ХІХ – початку ХХ ст.








2

Оцінка відповідей

5.

Драматизм ранньої прози В.Винниченка


2










6.

Тема театру в новелістиці В.Винниченка







2

Опитування

7.

Творчі пошуки В.Винниченка в жанрі інтелектуальної драми


2










8.

П’єса “Memento” в творчому доробку драматурга







2

Опитування

9.

Переосмислення традицій народницької мелодрами (драми пристрастей) у п’єсі “Чужі люди”


2







Перевірка конспекту

10.

На шляху синтезу інтелектуальної драми й мелодрами


2










11.

Осягнення мистецьких проблем у п’єсі “Чорна Пантера і Білий Медвідь”







2




12.

Художня філософічність драми “Брехня”








2




13.

Сатира в драматургічній творчості В.Винниченка


2










14.

Творчі пошуки автора в жанрі героїко-психологічної драми


2










15.

Художнє осягнення Української національної революції у п’єсі “Між двох сил” (1918)


2







Реферат

16.

Трагедійність Винниченкових п’єс еміграційного періоду


2







Перевірка конспекту

17.

П’єса “Гріх” та особливості її художньої проблематики й поетики







2




18.

Художнє осягнення релігійних мотивів у п’єсі “Пророк”








2




19.

Драматургія В.Винниченка в контексті його загальних творчих пошуків








2

Опитування

20.

Художній світ Винниченка-драматурга


2










21.

Драматургія В.Винниченка в літературознавчих дослідженнях








2

Опитування




Всього

24




18





Зміст тем курсу

Тематика лекційних занять
^ Тема 1. Шляхи і тенденції розвитку української драматургії й театру
Народні джерела українського театру.

Український театр і драматургія доби бароко.

Становлення нового українського театру й драматургії

Т.Шевченко і театр.

Театр корифеїв.

Український театр початку ХХ ст. Значення драматургії В.Винниченка в його оновленні.
^ Тема 2. Драматизм життєвої і творчої долі В.Винниченка
Дитинство, формування світогляду.

Навчання в народній школі. Єлисаветрадська гімназія. Юридичний факультет Київського університету.

Революційна діяльність. В.Винниченко – один з лідерів Української національної революції.

Еміграція, короткотривале повернення в Україну. Безповоротна еміграція.

Періодизація творчості письменника.



^ Тема 3. Особливості розвитку європейської драми й театру кінця ХІХ – поч. ХХ ст.
Модернізм у європейському мистецтві рубежа ХІХ – ХХ століть.

Нова драма. Поняття про арістотелівську та неарістотелівську драматургії.

Багатогранність раннього модернізму, розмаїття його течій.


Тема 5. Драматизм ранньої прози В.Винниченка

Перші літературні спроби автора. Поява друком повісті “Сила і краса” (1902).

Рання творчість В.Винниченка в оцінці І.Франка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, М.Грушевського, інших письменників та літературознавців.

Тематичні обрії, особливості поетики перших повістей та оповідань автора.

Драматизм як стильова домінанта ранньої прози В.Винниченка.


Тема 7. Творчі пошуки В.Винниченка в жанрі інтелектуальної драми

Проголошене раннім модернізмом гасло “мистецтва для мистецтва” і тенденції інтелектуалізації й політизації художнього мислення у ХХ ст.

Утвердження інтелектуальної драми (драми-дискусії, драми ідей) у творчості Б.Шоу, Лесі Українки, інших драматургів.

В.Винниченко як один з перших у європейській літературі творців інтелектуальної драми.

Елементи символізму й сюрреалізму в драмі “Дисгармонія” (1906).

Переосмислення традицій “добротно скроєної п’єси”, значення еротичних мотивів у драмі “Щаблі життя” (1907).

Художня публіцистичність п’єси “Великий Молох” (1907).

Незглибима символіка п’єси “Memento” (1909).


Тема 9. Переосмислення традицій народницької мелодрами (драми пристрастей) у п’єсі “Чужі люди” (1909)

Тематична пов’язаність п’єси з ранніми повістями й оповіданнями автора.

Натуралістичний характер образності, його вияв у мові персонажів.

Принципи використання народних пісень.

Зв’язок поетики твору з традиціями української мелодрами.

Принципи оновлення жанру мелодрами у Винниченка. Створення жанру психологічної мелодрами.


Тема 10. На шляху синтезу інтелектуальної драми й мелодрами

Типологія жанрів мелодрами й інтелектуальної драми. Їх поєднання як виразний вияв парадоксальності художньої мови В.Винниченка.

Тематичні обрії, провідні особливості поетики п’єс “Базар” (1910), “Брехня” (1910), “Чорна Пантера і Білий Медвідь” (1911).

Ономастична майстерність драматурга, явлена в цих п’єсах.

Широка популярність, репертуарність інтелектуальних мелодрам В.Винниченка.


Тема 13. Сатира в драматургічній творчості В.Винниченка

Сатира в ранній прозі автора.

Сатиричні елементи в перших п’єсах письменника.

Спроба освоєння жанру сатиричної комедії в п’єсі “Співочі товариства” (1911).

Сатира в багатогранній жанровій структурі п’єси “Натусь” (1912).

Плідність освоєння жанру психологічної сатиричної комедії в п’єсі “Молода кров” (1913).

Поєднання жанрових принципів сатиричної комедії й героїчної драми у п’єсі “Панна Мара” (1918).

Сатирична комедія “Великий секрет” (1928).


Тема 14. Творчі пошуки автора в жанрі героїко-психологічної драми

Спроба освоєння жанру героїчної драми у п’єсі “Дочка жандарма” (1912).

Превалювання внутрішніх конфліктів у п’єсах “Мохноноге” (1914) та “Пригвождені” (1915).

Складність сценічної та літературної долі п’єси “Мохноноге”, історія її публікації.

Жанровий поліфонізм п’єс “Мохноноге” і “Пригвождені”, особливості їх поетики, поєднання в них рис імпресіонізму та експресіонізму.


Тема 15. Художнє осягнення Української національної революції у п’єсі “Між двох сил” (1918)

В.Винниченко як один з лідерів Української національної революції. Осмислення гірких уроків революції у тритомній історіософській праці “Відродження нації” (1920).

Розкриття трагічного пафосу революційних подій у п’єсі “Між двох сил”.

Система персонажів твору, символічність постаті Софії Сліпченко, інших персонажів.

Глибинний психологізм п’єси, взаємодія внутрішніх і зовнішніх конфліктів.

Своєрідність композиції, стилю, жанру, інших аспектів поетики.

Інтертекстуальні аспекти драми.

П’єса “Між двох сил” в осмисленні літературознавців.


Тема 16. Трагедійність Винниченкових п’єс еміграційного періоду

Особливості розвитку жанру трагедії у європейській літературі.

Розвиток жанру трагедії у творчості В.Винниченка.

Жанрові виміри трагедії у п’єсі “Між двох сил”.

П’єса “Гріх” (1919) як зразок новочасної трагедії.

Тематичне, жанрово-стильове новаторство драматурга у п’єсі “Закон” (1922).

Превалювання трагедійних аспектів у п’єсах “Пісня Ізраїля” (1922), “Над” (1928), “Пророк” (1930).


Тема 20. Художній світ Винниченка-драматурга

Провідні теми й мотиви драматургії автора.

Натуралістична точність образної фактури його п’єс, явлена зокрема в мові персонажів.

Піднесення натуралістичної точності до символістської таємничості за допомогою засобів імпресіонізму, експресіонізму, сюрреалізму, театру абсурду.

Художня філософічність драматургічного стилю В.Винниченка.

Особливості структури конфлікту, системи персонажів, інших аспектів композиції драм автора.

Родовий та мистецький синкретизм художньої мови драматурга.

Жанрова специфіка драматургії В.Винниченка.


Самостійна робота


Тема 4. Особливості розвитку української драми й театру кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

Особливості утвердження й розвитку українського модернізму.

Нові риси в реалістичній драматургії.

Нова українська драма.

Зацікавленість В.Винниченка новими тенденціями в драматургії й театрі.


Тема 6. Тема театру в новелістиці В.Винниченка

Драматизм як стильова домінанта ранньої прози В.Винниченка.

Оповідання “Антрепреньор Гаркун-Задунайський”, окреслення в ньому картин театрального життя.

Означення в оповіданні мистецьких зацікавленостей В.Винниченка.

Осмислення драматизму ранньої прози В.Винниченка в літературознавчих дослідженнях.


Тема 8. П’єса “Memento” в творчому доробку драматурга

Історія написання драми.

Незглибима символіка п’єси “Memento”.

Інтертекстуальні аспекти твору.

Експериментальність як особливість художнього стилю Винниченка-драматурга.

Наголос та ігровій стихії драматичної дії у п’єсі “Memento”.

П’єса в оцінці критики.


Тема 11. Осягнення мистецьких проблем у п’єсі “Чорна Пантера і Білий Медвідь”


Актуальність проблем мистецької творчості у європейській драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Своєрідність осягнення цих проблем у п’єсі В.Винниченка “Чорна Пантера і Білий Медвідь” .

Провідні особливості поетики п’єси.

Ономастична майстерність автора у драмі.

Принципи поєднання у творі жанрових аспектів мелодрами та інтелектуальної драми.

Театральний успіх п’єси.

П’єса “Чорна Пантера…” в літературознавчих дослідженнях.


Тема 12. Художня філософічність драми “Брехня”

Своєрідність системи персонажів п’єси.

Постать Наталі Павлівни.

Принципи зображення інших персонажів: Андрій Карпович, Антось, Іван Стратонович…

Художня ономастика п’єси, вигадлива семантика прізвиськ персонажів.

Незглибима символіка образної системи твору.

Літературознавчі трактування й сценічні втілення п’єси “Брехня”.


Тема 17. П’єса “Гріх” та особливості її художньої проблематики й поетики

П’єса “Гріх” (1919) як зразок новочасної трагедії.

Неординарність постаті Марії Ляшківської.

Принципи драматургічного зображення героїні в п’єсі-портреті, розкриття її внутрішнього світу.

Вишуканий лаконізм композиції п’єси, її незглибима символіка, тематична багатогранність.

Постать Сталинського.

Образ Криму в художній структурі п’єси.

Літературознавчі, сценічні й кінематографічні версії твору.


Тема 18. Художнє осягнення релігійних мотивів у п’єсі “Пророк”

Вигадливість та напруженість сюжету п’єси.

Екзотика і фантастика в образній системі твору.

Постать Кет – характерний для Винниченка образ неординарної жінки.

Інші драматичні постаті п’єси.

Жанрово-стильова багатогранність п’єси.

Актуальність художньої проблематики драми.

П’єса “Пророк” в літературознавчих дослідженнях.


Тема 19. Драматургія В.Винниченка в контексті його загальних творчих пошуків

Зв’язок перших п’єс автора з його ранньою прозою. Тематичні перегуки драм з повістями й романами.

Драматизм соціально-філософських романів автора, особливості їх проблематики.

П’єси В.Винниченка й публіцистична спадщина письменника.

Питання драматургії й театру в “Щоденнику”.

Спільні риси художнього стилю В.Винниченка, явлені в його драматургії та малярських роботах.


Тема 21. Драматургія В.Винниченка в літературознавчих дослідженнях

Бібліографічна винниченкіана, значення анотованої бібліографії В.Стельмашенка.

Драматургія автора в оцінці критиків початку ХХ ст.

Питання драматургії у винниченкознавстві 20-х років ХХ ст.

Значення діяльності Винниченківської комісії УВАН у США, зокрема в галузі вивчення драматургії письменника.

Гр.Костюк про драматургію автора.

Праці сучасних дослідників драматургії В.Винниченка. Актуальні проблеми сучасного винниченкознавства.



^ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

Основні етапи розвитку української драматургії й театру.

Особливості розвитку європейської драми й театру кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Утвердження модернізму в українській драматургії.

Драматизм життєвої і творчої долі В.Винниченка.

Основні періоди творчості письменника.

Драматизм як стильова домінанта ранньої прози автора.

Тема драматургії й театру в ранній прозі В.Винниченка.

Іван Франко і Леся Українка про особливості стилю повістей та оповідань В.Винниченка.

Особливості жанру інтелектуальної драми, утвердження цього жанру в українській літературі.

Жанр інтелектуальної драми у творчості В.Винниченка.

Особливості поетики п’єси “Дисгармонія”.

Шевченківське відлуння в п’єсі В.Винниченка “Memento”.

Жанр мелодрами, його розвиток в українській літературі.

Психологічна мелодрама В.Винниченка “Чужі люди”.

Жанр інтелектуальної мелодрами у творчості В.Винниченка.

Постать Наталі Павлівни в п’єсі “Брехня”.

П’єса В.Винниченка “Брехня” та її літературознавчі й сценічні прочитання.

Осягнення проблем мистецької творчості у п’єсі “Чорна Пантера і Білий Медвідь”.

Сатира в драматургічній творчості В.Винниченка.

Пародійність в жанрово-стильовій структурі п’єси “Молода кров”.

Творчі пошуки В.Винниченка в жанрі героїко-психологічної драми.

Поєднання засобів імпресіонізму та експресіонізму у п’єсі “Мохноноге”.

Художнє осягнення Української національної революції у п’єсі “Між двох сил”.

Автобіографічні риси постаті Софії в п’єсі “Між двох сил”.

Інтелектуальні аспекти образного ладу п’єси “Між двох сил”.

Особливості жанру трагедії. Трагедія у європейській драматургії.

Жанр трагедії у творчості В.Винниченка.

Образ Криму в художній структурі п’єси “Гріх”.

Провідні особливості поетики драматургії В.Винниченка.

Драматургія В.Винниченка в літературознавчих дослідженнях.



ТЕСТИ

1. Який рік Дмитро Антонович вважає роком народження українського театру?

А. 1019 В. 1619

С. 1819 D. 1881

2. Хто з означених драматургів написав п’єсу, яка стала сюжетною попередницею гоголівського “Ревізора”?

А. І.Котляревський В. Гр. Квітка-Основ’яненко

С. Т.Шевченко D. В.Гоголь

3. Хто з названих українських драматургів найбільш лаконічно використовував засоби фольклорної видовищності?

А. Т.Шевченко В. М.Кропивницький

С. М.Старицький D. І.Карпенко-Карий

4. Мотив якої п’єси М.Кропивницького виразно відлунився в комедії В.Винниченка “Молода кров?”

А. Дай серцеві волю – заведе в неволю В. Дві сім’ї

С. Доки сонце зійде, роса очі виїсть D. Олеся

5. Яка п’єса І.Карпенка-Карого може вважатися попередницею п’єси В.Винниченка “Дисгармонія?”

А. Сто тисяч В. Безталанна

С. Паливода ХVІІІ століття D. Суєта

6. В творчості якого із зазначених драматургів найвиразніше розкрилися риси символізму?

А. Е.Скріб В. Е.Золя

С. М.Метерлінк D. Г.Ібсен

7. Яка течія найвиразніша у драматургії Лесі Українки?

А. Символізм В. Імпресіонізм

С. Неоромантизм D. Експресіонізм

8. В якому місті В.Винниченко вперше зустрівся зі своєю майбутньою дружиною Розалією Ліфшиць?

А. Єлисаветград В. Київ

С. Флоренція D. Париж

9. Який універсал Центральної Ради проголосив утворення незалежної України?

А.Перший В. Другий

С. Третій D. Четвертий

10. ^ Як називається тритомна публіцистична праця В.Винниченка, в якій осмислюються гіркі уроки українських визвольних змагань?

А. Відродження державності В. Відродження нації

С. Відродження справедливості D. Уроки революції

11. ^ Перша публікація В.Винниченка (часопис “Киевская старина”)

А. Сила і краса В. Краса і сила

С. Народний діяч D. Біля машини

12. До якої течії відносила Леся Українка ранню творчість В.Винниченка?

А. Натуралізм В. Імпресіонізм

С. Неоромантизм D. Експресіонізм

13. Яка з названих п’єс В.Винниченка найвиразніше перегукується з його романом “Чесність з собою”?

А. Дисгармонія В. Щаблі життя

С. Великий Молох D. Брехня

14. В якій із названих Винниченкових п’єс виразне шевченківське відлуння?

А. Чорна Пантера і Білий Медвідь В. Великий Молох

С. Дочка жандарма D. Memento

15. До якого жанру належить п’єса “Чужі люди”?

А. Інтелектуальна драма В. Психологічна мелодрама

С. Історична драма D. Сатирична комедія

16. Який критик перший присвятив п’єсі В.Винниченка “Брехня” грунтовну розвідку?

А. А.Крушельницький В. М.Вороний

С. С.Єфремов D. М.Євшан

17. В якій з названих п’єс осягаються проблеми мистецької творчості?

А. Дисгармонія В. Брехня

С.Чорна Пантера і Білий Медвідь D. Базар

18. З яким твором М.Коцюбинського тематично перегукується п’єса В.Винниченка “Чорна Пантера і Білий Медвідь”?

А. Посол від чорного царя В. Відьма

С. Цвіт яблуні D. На камені

19. До якого жанру слід віднести п’єсу “Співочі товариства”?

А. Інтелектуальна драма В. Психологічна драма

С. Сатирична комедія D. Водевіль

20. Остання п’єса В.Винниченка

А. Дисгармонія В. Пророк

С. Чорна Пантера і Білий Медвідь D. Великий секрет

21. Яка з п’єс В.Винниченка дійшла до нас лише в російськомовному варіанті?

А. Пригвождені В. Мохноноге

С. Базар D. Закон

22. Хто з названих персонажів п’єси “Мохноноге” належить до молодшого покоління?

А. Тетяна В. Бутенко

С. Суховій D. Йолочка

23. З якою п’єсою Лесі Українки тематично перегукується п’єса В.Винниченка “Пригвождені”?

А. Блакитна троянда В. Прощання

С. На полі крові D. Камінний господар

24. Який жанр превалює в п’єсі “Між двох сил”?

А. Психологічна драма В. Революційна драма

С. Трагедія D. Монодрама

25. В якій п’єсі В.Винниченка відчутний тематичний перегук з трагедією В.Шекспіра “Ромео і Джульєтта”?

А. Великий Молох В. Чорна Пантера і Білий Медвідь

С. Панна Мара D. Пісня Ізраїля

26. Яким прізвиськом наділений поет Антось у п’єсі “Брехня”?

А. Вогник В. Перелесник

С. Світлячок D. Промінчик

27. Куди схиляє поїхати з ним жандарм сталинський Марію Ляшківську у п’єсі “Гріх”?

А. У Крим В. В Одесу

С. На Кавказ D. На Адріатику

28. ^ Яка з цих Винниченкових п’єс неодноразово привертала творчу увагу Леся Курбаса?

А. Дисгармонія В. Чорна Пантера і Білий Медвідь

С. Закон D. Над

29^ . Хто з літературознавців перший написав грунтовну розвідку про п’єсу “Пророк