Реферат: Запровадження нових підходів до організації навчально-виробничого процесу шляхом використання сучасних інформаційних технологій

Ясницька Т.І.,

майстер виробничого навчання Харківського

професійного ліцею машинобудування


Запровадження нових підходів до організації навчально-виробничого процесу шляхом використання сучасних інформаційних технологій


Інноваційна діяльність можлива тільки тоді, коли люди з освітою володіють особливими знаннями про особливі способи використання цих знань. Ускладнення структури економіки потребує більш розгалуженої структури освіти, змін технології використання знань та загалом підвищує значення освіти, порівнюючи її з іншими економічними показниками.

Інформаційна складова в житті сучасного суспільства, яка збільшується з року в рік, свідчить про його інтенсивну інформатизацію. Інформатизація підвищує ефективність всіх дій працівників, а знання, закладені в інформації, стають реальною силою при їх матеріалізації у виробництві. Подібно до того, як праця і капітал були основними факторами індустріального суспільства, інформація і знання сьогодні стають вирішальними чинниками інформаційного суспільства.

Освіта не тільки індикатор стану суспільства, але ще й створює умови для активного розвитку або затримки соціальних процесів. Модернізація освіти стає джерелом перетворюючої енергії в усіх сферах суспільства. Тому професійність сучасного педагога неможливо розглядати поза економічним та соціальним контекстами. Виконуючи свої функції, викладачу необхідно бути у курсі суспільно-історичних, політичних, економічних процесів, які відбуваються у країні, та активно брати у них участь. Це підґрунтя перетворюючої ролі у формуванні громадянської позиції кожного члена суспільства, духовної зрілості суспільства у цілому. Сьогодні сучасне економічне та соціальне середовище впливають на вчителя сильніше, ніж у минулі роки. Опановуючи нові для себе економічні та соціальні ролі, він бере участь у формуванні соціально-економічних відносин, трансформує нові знання, цінності у свідомості людей та заохочує їх та себе до нової культури життя та діяльності.

У цілісній системі суспільних відносин професійно-технічна освіта тісно взаємопов’язана з економічним життям суспільства, яке змінюється у конкретно-історичних умовах. Н.Г.Ничкало зазначає: кожному етапу розвитку суспільства притаманні свої соціально-економічні та науково-технічні проблеми. Їх розв'язання потребує нових підходів, що враховують динаміку змін у життєдіяльності різних соціальних систем. Передусім йдеться про глибинні якісні зміни, об'єктивний аналіз яких дає змогу здійснювати прогностичне обґрунтування розвитку різних систем на основі їх органічних взаємозв'язків і взаємовпливів.

Необхідно зазначити, що багато галузей виробничої сфери, для яких готують кваліфікованих робітників професійно-технічні навчальні заклади, на сьогодні ще недостатньо охоплені увагою вчених.

Погіршення якості професійно-технічної освіти та підготовки робітничих кадрів зумовлено відсутністю законодавчо врегульованого, зрозумілого і прозорого механізму участь роботодавців у підготовці кваліфікованої робочої сили. Крім того, гострою проблемою залишається ресурсне і матеріально-технічне забезпечення професійно-технічних навчальних закладів. Саме для розвитку робітничих професій, з метою підвищення виробничої потужності України було видано розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 886-р «Про схвалення Плану заходів, спрямованих на задоволення потреби ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах». Згідно п. 6, вказаного Плану заходів, необхідно на протязі 2007-2012 рр. здійснити забезпечення оновлення змісту професійно-технічної освіти шляхом подальшого розроблення і впровадження державних стандартів робітничих професій, видання сучасних підручників, посібників, навчально-методичної та іншої літератури, впровадження в навчально-виробничий процес науково-технічних досягнень і новітніх технологій.

Система професійно-технічної освіти, пройшовши значний історичний шлях, набула вагомого значення в інноваційному розвитку національної освіти та культурно-технічного рівня суспільства в цілому.

Життя все частіше диктує: високий професіоналізм і компетентність персоналу на виробництві являються основою економічної стабільності.

В світовій практиці постійно здійснюється інтеграція і створюються організаційно-інструкційні структури, що включають в себе різні форми зливання великого та малого бізнесу, сектору підприємців з державними інститутами: інтеграція фірм, університетів і наукових центрів (передача технологій і їх сумісний розвиток, апробація; створення інтегрованих мереж). Все більш чіткими установлюються тенденції: розвиток людського фактору, мобільність кадрів, нові системи освіти і підвищення кваліфікації, досягнення нової якості праці на основі якісного оновлення освітніх стандартів, соціальна захищеність і боротьба з соціальною ізоляцією.

Засоби інформатизації створюють матеріальну базу нового перетворення виробничих відносин. Електронна фіксація і електронне розповсюдження знань забезпечують дійсно загально планетарну інтеграцію людського інтелекту.

Електронний етап в маніпулюванні значеннями, що вже настав, впливає на рівень мислення, піднімає на новий рівень письменність, забезпечує її зображенням і звуком, дає нові широкі можливості копіювання аудіо-, відео- і текстової інформації, в тому числі на відстані. Виникає феномен екранної культури, заснованої не на лінійному, витягненому в строку письмі, а на письмі дисплейних зображень, які вміщують в себе поведінку і усну мову персонажів, анімаційне моделювання, тексти і багато іншого. Виникає динамічний, інтерактивний діалоговий характер взаємодії екранного тексту з користувачем.

На наш погляд, професійна освіта є саме тією галуззю вкладення в інвестиції якої підприємств, держави і суспільства можуть стати найбільш ефективними. Така стратегія дозволить уникнути найбільш гострих та небезпечних для економічного росту ситуацій і зберегти конкурентноздатність. Організаційні форми співробітництва в області професійної освіти можуть бути самими різнобічними, але зміст їх повинен бути спрямованим на координацію зусиль різних соціальних груп з врахуванням їх інтересів.

Ми живемо в світі інформаційних технологій. Будь-яка технологія рано чи пізно стає технологією інформаційною: якщо не повністю, то принаймні окремі її компоненти мають відношення до ІТ, а якщо не мають, то найближчим часом будуть мати. Все наше життя - бізнес, системи управління, культура - проходить під знаком ІТ. Сучасний світ надзвичайно стрімко змінюється: стираються старі контури, вимальовуються нові, і в найближчому майбутньому темпи змін будуть тільки зростати.

Позитивні наслідки інформатизації людини ведуть в “інформаційний рай”, дозволяючи моментально і достатньо просто через глобальну інформаційну систему підключатися до будь-яких інтелектуальних досягнень цивілізації в інтересах інтерактивного навчання, підвищення кваліфікації, розваг, творчості, культури або бізнесу. Але людина може потрапити і в інтелектуальне рабство, оскільки інформаційна система здатна контролювати всі дії людини, робити їх «прозорими», дозволяє легко обмежувати доступ до деяких видів інформації, фільтрувати і редагувати інформацію тощо. Електронні інформаційні технології змінюють в цілому можливості людини в її еволюційному розвитку.

В інформаційному суспільстві важлива роль належить комп’ютеризованому навчанню, під яким розуміють педагогічну систему, до складу якої входять педагог, персональний комп’ютер, навчальна книга, звичайні засоби навчання. Керівна роль у цій системі належить педагогові.

Поряд із традиційними методами обов’язково треба впроваджувати інноваційні методи, що можуть активізувати активну енергію учнів, направивши її в потрібне русло. Тут важливе «дозування» традиційних та інноваційних методів — справа дуже відповідальна і тонка. Вона залежить від безлічі факторів, зокрема рівня навченості учнів і рівня педагогічного досвіду, інтелекту вчителя. Можна згадати відомий філософський вислів про те, що все є отрутою й усе є ліками залежно від дози.

Компетентнісно-орієнтований підхід до навчання має спиратися на сучасні інноваційні методи ведення уроків.

Проблема впровадження в навчальний процес інноваційних виробничих технологій дійсно пов’язана з інтеграцією понять соціального партнерства та модернізацію професійно-технічної освіти.

В дослідженні проблем модернізації професійно-технічної освіти ми спираємося на нову концепцію розвитку професійно-технічної (професійної) освіти України затвердженої МОН України та АПН України 04.07.2004 р., доцільність розробки якої була зумовлена завданнями розвитку України у західноєвропейському і світовому контекстах, соціально-економічними змінами, посиленням суспільних вимог до рівня освіченості, професіоналізму, конкурентоспроможності майбутніх фахівців на вітчизняному та світовому ринках праці.

Досвід навчального закладу — це сукупність всього того, що накопичено педагогічним колективом, що відтворено в його традиціях, все те, чим живе колектив, що аналізує, систематизує та розповсюджує.


Сьогодні професійно-технічна освіта повинна являти собою одну з найбільш інноваційних галузей, тому що вона приймає активну участь у створенні інноваційного клімату та конкурентноздатної економіки в цілому.

В ліцеї розроблена власна модель управління інноваційною діяльністю Управління реалізацією інноваційної діяльності здійснюється керівником інноваційної програми і радою програми. Об’єктом управління програми є конкретні інноваційні проекти.

У законі України “Про інноваційну діяльність” інновації визначаються як новоутворення або вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і соціальної сфери.

Забезпечення економіки кваліфікованими кадрами й збалансування попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку економіки можливо досягти лише об’єднавши і скоординувавши зусилля представників освітньої галузі та роботодавців за підтримки органів виконавчої влади.


На базі інноваційних структурних підрозділів об’єднуються творчі викладачі, майстри виробничого навчання певної спеціалізації, представники від замовників кадрів.

Інноваційним компонентом в діяльності методичних комісій є впровадження виробничих інновацій в зміст професійної освіти. Звісно, що зміст освіти відтворено в навчальних програмах відповідних предметів та курсів. В змісті освіти відтворені загальні завдання, які стоять перед системою професійної освіти в цілому, а також задачі конкретного навчального процесу. Самі ці завдання визначають вибір педагогічних засобів реалізації навчального процесу в ліцеї. В той самий час не тільки зміст освіти визначає організацію навчального процесу, а й навички, основні закономірності організації навчального процесу (створення інноваційних структурних підрозділів в структурі ПТНЗ) будуть впливати на формування змісту.

Формування умінь і навичок учнів відбувається перш за все в процесі їх навчально-лабораторної, виробничої праці, яка пов’язана з використанням сировини і матеріалів, обладнання, інструментів, приборів та інших предметів праці. Звісно, що все це складає матеріально-технічні засоби виробничого навчання.


Інша складова засобів виробничого навчання - навчально-методичне забезпечення. Це засоби навчання, які забезпечують педагогічну сторону навчально-виховного процесу: підручники, посібники, ТЗН, навчально-методична документація, ППЗ, дидактичний сервіс нового покоління

Саме з цих причин вище вказані інноваційні структурні підрозділи створюють відповідні умови для підготовки конкурентноздатних фахівців для машинобудівної галузі в системі професійно-технічної освіти.

Розвиток науки і техніки дозволяє постійно вдосконалювати виробничі технології відповідно до вимог ринку. Удосконалювання методів виробництва залежить від таких галузей, як інформатика, обчислювальна комп'ютерна техніка, кібернетика, автоматика, а також фізика, хімія, машинобудування й ін.

Помітний ефект дають ділові ігри, спрямовані на розв’язання проблемних задач. Вони активізують як інструмент і технологію саморозвитку, так і творче мислення. Засвоєння і закріплення матеріалу відбувається в кілька разів швидше, якщо використовувати метод «навчання під час гри». Цей метод дозволяє об’єднати таке бажане для учнів відчуття свята спілкування з таким бажаним для викладача вибухом інтересу до досліджуваного матеріалу з боку учнів. Але для успіху справи потрібно дотриматися ще однієї умови. Очевидно, що головним призом у таких іграх є отримані компетентності учнів. Але учням потрібен стимул. Тому вони повинні знати заздалегідь, який приз (оцінка за тему) їх очікує у випадку перемоги. Тут теж слід дотримуватися почуття міри, однак не варто шкодувати оцінок. Умови й завдання до майбутнього змагання заздалегідь, щоб в учнів було достатньо часу на підготовку.

Ці завдання обов’язково повинні містити в собі такі знання й уміння, що не вивчаються в програмі предмета. У процесі підготовки до змагання учні, працюючи групами й індивідуально, змушені звертатися до дод
Мотиваційна характеристика

Ігрова діяльність є таким процесом, коли мотив і предмет діяльності збігаються й перебувають у процесі діяльності, грати завжди цікаво, ефективність такої діяльності максимальна.

Оскільки процес освіти спрямовано від інтенсифікації до його раціоналізації, то застосування ігрових технологій є умовою прискорення процесу навчання.

Структурні компоненти ігрової технології.

Структурні компоненти

Рівень навчання




Учні, що мають середню освіту

Мета використання методу

Формування системи цінностей

Основний вид діяльності учня

Дослідницький

Управління навчальною діяльністю

Учень-активний суб’єкт навчального процесу

Самоактуалізація знань

“Мені потрібно знати”

Контроль

Оцінка учня полягає в самооцінюванні, взаємооцінюванні та оцінюванні майстра, що дозволяє здійснювати не тільки оцінку результату, а й оцінку навчального процесу




Формування рефлексивних компетенцій

Роль викладача

Викладач-консультант


^ Рівень інформаційно-методичного забезпечення технології: навчальні плани і програми підготовки конторських службовців, операторів комп’ютерного набору, Інтернет, картки-завдання з проблемними ситуаціями, таблиці, схеми, тести.


^ Моніторинг результатів

Результати показують, що використання ділових ігор, ігор на уроках дає змогу зменшити час, що відводиться на вивчення програмного матеріалу при більшому ефекті засвоєння навчального матеріалу.

Гра дозволяє відчути значимість свого “Я”, особливо коли учень знаходить оригінальне рішення, що оцінюється; відбувається поступове зняття напруженості, нерішучості при роботі на персональному комп’ютері, що призводить до посилення інтересу до навчального процесу.

Величезна конкуренція на ринку спонукає фахівців замислюватися не тільки про асортимент власної продукції, але й про її художнє оформлення та якість виконання. А це виявляється можливим тільки за умови професійного підходу до справи на всіх етапах технологічного циклу, що у свою чергу має ґрунтуватися на глибоких знаннях сучасної техніки й технологій.

Апаратне забезпечення комп'ютеризованих робочих місць є продуктом, що найбільше підданий старінню (у результаті впровадження нових технологій) задовго до того, як він фізично зношується або вже не може працювати на повну силу.

Активне використання цифрових технологій приводить не тільки до створення більш вдосконалених пристроїв, але й до появи якісно нових принципів роботи.

Бурхливий розвиток і розмаїтість пристроїв, систем і технологічних прийомів, використовуваних у редакційно-видавничому виробництві постійне відновлення комп'ютерних компонентів, швидка застарілість технічних рішень, - усе це вимагає суттєвих змін у рівні підготовки інженерно-технічного персоналу.

Кваліфікація фахівців, які випускають сьогодні продукцію з використанням комп'ютерних технологій, має бути значно вищою порівняно з працівниками виробництв, що використовують традиційні способи роботи. Так, оператор комп’ютерного набору має бути обізнаний і з технологією підготовки видавничих процесів, і з додрукарськими технологіями, і з мультимедіа.

Серед першочергових завдань у справі підвищення якості підготовки фахівців у країні є здійснення вирішального кроку від масового навчання до посилення індивідуального підходу, розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців, спираючись на їх самостійну роботу, активні форми і методи навчання.

Для вирішення завдання підготовки конкурентоспроможних фахівців машинобудівної галузі в ліцеї й було створено школу професійної компетентності.

Обґрунтуванням для створення школи стало підвищення попиту на фахівців машинобудівної галузі, що вимагає від педагогічного колективу постійних пошуків ефективних шляхів оптимізації підходів і методів їх підготовки.

В ліцеї – це стало можливим завдяки впровадженню власної програми “соціального партнерства”, в результаті реалізації якої пройшла адаптація змісту професійно-технічної освіти до вимог ринку праці машинобудівній галузі.

Здійснивши аналіз ринку праці та вивчивши показники, які характеризують висококваліфікованого робітника, педагогічний колектив прийняв рішення стосовно створення лабораторії

Лабораторія містить систематизовану інформацію про новітнє обладнання в поліграфічній галузі, сучасні технологічні процеси, передові прийоми, методи праці, які інтенсивно впроваджуються в вітчизняну та зарубіжну практику.

Завдання діяльності:

- проводити дослідно-експериментальну роботу, пов’язану з використанням сучасних технологій при підготовці фахівців;

- здійснювати підвищення кваліфікації педагогічних працівників навчального закладу шляхом вивчення сучасних матеріалів;

- розробка та систематизація дидактичного сервісу нового покоління;

- систематизація, комунікація, узагальнення, аналіз та впровадження в навчальний процес прогресивних виробничих технологій;


Функціональне призначення школи професійної компетентності:

- поліпшення умов професійної самореалізації особистості;

- підвищення якості професійно-технічної освіти за напрямком підготовки;

- оптимізація обсягу знань та вмінь, необхідних для формування високого рівня професійної кваліфікації та компетентності;

- наближення змісту професійно-технічної освіти України до систем професійної освіти розвинених країн світу;

- вивчення сучасних підходів до оновлених виробничих процесів, технологій, матеріалів;

- вивчення основних аспектів виготовлення упаковки та матеріалів для здійснення цього процесу, можливість огляду технологічних процесів виготовлення.


З метою здійснення певного контролю за основними напрямками діяльності в навчальному закладі здійснюється моніторинг та менеджмент освітнього послуг.

Основне завдання моніторингу діяльності є визначення розгорнутих в часі ефективних шляхів і засобів педагогічної взаємодії з учнями, що впливає на їх професійне становлення. Діяльність обґрунтовується маркетинговими діями у сфері надання освітніх послуг щодо формування нової генерації кваліфікованих робітників.

Стратегічними векторами є:

- розробка і впровадження інноваційних методів і способів надання освітніх послуг;

- застосування інтерактивних засобів формування професійної компетенції учнів;

- дослідження, аналіз та корегування авторських методик навчання здійснення моніторингових досліджень якості навчально-виховного процесу на кожному рівні навчання;

- апробація професійних стандартів;

- реалізація маркетингових досліджень сфери освітніх послуг у розрізі професійно-виробничої діяльності;

- розроблення технологічних основ менеджменту професійного навчання в умовах сучасного виробництва.


Функціональне призначення лабораторії наступне:

- розробка та виготовлення навчальної, навчально-методичної документації з обслуговування освітнього процесу;

- організація науково-дослідної роботи з питання якості надання освітніх послуг;

- забезпечення інформаційно-комунікаційного середовища освітнього процесу;

- здійснення моніторингових операцій щодо планування та організації професійної освіти в навчальному закладі;

- аналіз, оброблення та вживання заходів щодо задоволення потреб у кваліфікованих кадрах роботодавців міста і регіону;

- дослідження ринку праці та ринку освітніх послуг з метою впровадження новітніх технологій навчання та організації ступеневого навчання із професій;

- розробка документації щодо підготовки кваліфікованих робітників за професійними напрямками;

- здійснення заходів щодо матеріально-технічного забезпечення навчання;

- створення нормативної бази у відповідності з вимогами державних освітніх стандартів.


Система моніторингу заснована як на внутрішньому аналізі (самоаналізі успішної діяльності навчального закладу) так і на зовнішньому (опитування роботодавців), який зорієнтовано на визначення відповідності придбаних в процесі навчання навичок учнів рівню професійної відповідності в практиці сучасного підприємства.

Внутрішній моніторинг базується на основі діагностики процесу придбання професійних компетенцій майбутніх робітників за слідуючими напрямками:

- рівень освоєння знань в області інноваційних виробничих технологій;

- рівень мотивації в області оволодіння інноваційними виробничими технологіями.


В рамках спільної програми діяльності соціального партнерства навчальний заклад разом з базовими підприємствами ХГАПП та МП “ФЕД” розробили варіативну частину програм для підготовки робітників за спеціальностями: “Слюсар-складальник літальних апаратів” та “Слюсар-ремонтник”.

Провідні технологи підприємств закріплені за навчальними групами та два рази на тиждень організовують навчання на виробництві.

Таким чином, саме в результаті створення в ліцеї інноваційної програми, практико-зорієнтованого навчального середовища отримуються якісні зміни в змісті професійної освіти, підвищується кваліфікація викладачів, компетенції учнів, здійснюється модернізація інфраструктурного забезпечення освітнього та науково-дослідного процесу.