Реферат: Психолог І чн І особливост І підліткової та юнацької проституції як форми прояву девіантної поведінки дітей

Психологічні особливості підліткової та юнацької проституції як форми прояву девіантної поведінки дітей

Андріяш Х.О., Мельничук І.В.

ПНПУ ім. К.Д. Ушинського

Проблема дослідження психологічних особливостей підліткової та юнацької проституції як форми прояву девіантної поведінки дітей є предметом вивчення багатьох галузей наукових знань: психології, правознавства, соціології та педагогіки [1;6;8 та ін.].

Як писав на початку ХХ століття один з наших співвітчизників| видатний письменник-науковець Л.Потапов: «Среди всех ужасов жизни, среди всех страданий и кошмар­ных уродств ее, едва ли не самой ужасной гримасой этой жиз­ни кажется нам преждевременно взрослое лицо ребенка, продающего или продаваемого на панели и в домах разврата» [3; с.82]. Пройшло|минало| понад 80 років, а дитяча проституція та порнографія не тільки|не лише| не пішли в минуле, Але й|та| придбали|набули| ще більші масштаби у сучасному суспільстві|товаристві|. Це обґрунтовується| рядом|лавою| причин, зокрема, лібералізацією полової мора­лі, | ослабленням|ослабінням| соціального та правового контролю з боку держави, а також падінням престижу інституту сім'ї і материнства у сучасному суспільстві|товаристві| [1;6;8 та ін.].

В умовах цивілізованого суспільства|товариства| проституція перетворилася на проблему. Тісно пов'язана з культу­рою|, проституція протистоїть їй як щось чуже і вороже. Культура постійно оновлюється| і видозмінюється, зберігаючи кращі досягнення. Проституція залишається майже не зачепленою прогресом, гальмує його своїм низовинно-примітивним початком.

Треба відмітити, що про дитячу проституцію говорять у тому випадку, коли її ознаки| вперше|уперше| виявляються до досягнення дитиною|дитям| 18 років [1;2 та ін].

Мета нашої роботи полягала у розкриті психологічних особливостей підліткової та юнацької проституції як форми прояву девіантної поведінки дітей.

За урахуванням мети нашого дослідження, нами були висунуті наступні задачі:

1. Проаналізувати у сучасній літературі досліджувану проблему.

2. Розкрити психологічні особливості дитячої, підліткової та юнацької проституції.

3. Дослідити проблему дитячої та підліткової проституції серед школярів та студентів вищих навчальних закладів.

У експерименті приймали участь учні одинадцятих класів ОЗОШ №76 Суворовського району м.Одеси та студенти третього курсу Інституту психології ПНПУ ім. К.Д. Ушинського.

Найбільш аналізованим є термін «проституція», що походить від латинського prostitutio| -осквернення|, обесчещення|. Проституція (вступ до поло­вого| зв'язку за плату) — це один з різновидів полової де­моралізації|, іншими проявами|вияви| якої вважаються вступ до статевого зв'язку осіб|облич|, що не досягли полової зрілості|, вступ до випадкових статевих зв'язків, безладне статеве життя. Різні види деморалізації у сфері статевої поведінки неповнолітніх особливо поширені серед дівчаток, про що свідчить|засвідчує| кількість дефлорованих| дівчаток 12-13 літнього віку, число звернень|звертань| неповнолітніх з приводу виробництва аборту, розповсюдження|поширення| серед них ве­нейрічних| захворювань [4;6 та ін.].

Проблема проституції посилюється виробленою за роки радянської влади тезою «в Росії сексу немає», а зна­чить|, немає й дітей, що надають оплачувані сексуальні послуги. Як відомо з науково-методичної літератури - по звіту Петер­бургського лікарсько-поліцейського комітету, в 1889 році в Рос­сиі серед офіційно зареєстрованих повій число дітей у віці до 18 років складало 31%; у 1909 році| їх стало вже більше 45%. А притулки петербурзьких будинків|домів| милосердя вже в 1910р|. приймали дітей, що займаються продажем свого тіла, починаючи|розпочинати| з|із| 13 років, хоча по статуту|уставу| там повинні були утримуватися| діти старше 16 років. Залишалася гострою проблема дитячої про­ституции| і в 20-х роках [4;6 та ін.].

Поведінка дівчат, що займаються проституцією, принципово| відрізняється від поведінки дорослих повій. До найбільш характерних|вдача| відмінностей|відзнак| можна віднести наступні|слідуючі|:

1. Неусвідомленість здійснюваних|скоювати| вчинків. На відміну від дорослих повій, усвідомлено і цілеспрямовано ведучих антисоціальний спосіб життя для отримання|здобуття| доходу, у дітей як основні мотиви заняття проституцією виступають|вирушають| такі, як прагнення до самоствердження|самоутвердження|; цікавість; бажання| виглядати дорослими.

2. Отримання|здобуття| оплати за свою працю в різних формах. Якщо дорослі повії винагороду за свою працю отримують|одержують|, як правило, виключно|винятково| в грошовому виразі|вираженні|, з|із| дітьми часто розраховуються речами, косметикою, спиртними напоями, вечерею у ресторані, сигаретами і інше.

3. Продаж свого тіла в будь-якому місці за бажанням статевого партнера. Тоді як дорослі повії зазвичай|звично| мають для надання сексуальних послуг певні умови (постійна квартира, що знімається, місця в готелях і ін.), діти займаються проституцією, як правило, на вокзалах, у салонах автомобілів, підвалах, під'їздах, на горищах й інших.

4. Ухвалення|прийняття| дитиною|дитям| при наданні|виявленні| сексуальних послуг великих доз алкоголю або наркотичних речовин. Дитині|дитяті| нерідко|незрідка| ставиться в обов'язки пити зі|із| своїм клієнтом якомога більше і при цьому обпоювати своїх клієнтів, особливо таких, яких можна пограбувати на крупну суму.

5. Залякування, шантаж підлітка можливим об­народуванням| заняття проституцією перед значущою групою однолітків, батьками або шкільним колективом у разі|в разі| відмови займатися цим видом діяльності.

6. Правовий нігілізм підлітків, що полягає у тому,
що| в число друзів підлітка, як правило, входять кримінальні елементи: фарцовщики|, валютники, наркомани, сутенери, але|та| нікого з|із| них вони не вважають за злочинців і не пов'язують себе із злочинним світом [3;4;7;8 та ін.].

Наступним етапом нашої роботи було дослідження|упізнавати| школярів, щодо їх відношення до проституції. Нами була запропонована анкета, що містить в собі три питання. Ми провели її у|біля| двох одинадцятих класів. Загальна|спільна| кількість складала 50 учнів, хлопчиків з них – 23 дитини, що зіставляє 46%, а дівчаток – 27, що складає 54%.

За результатами наших даних, ми здобули наступні показники: більшість учнів відповіли негативно|заперечний|, щодо свого відношення до проституції, а тільки|лише| 6 учнів відмітили, що вони відносяться до проституції позитивно. Пояснювати|тлумачити| свою відповідь вони не захотіли|схотіли|. Данний вибір дитини пояснюється тим, що це зроблено не обдумано, навмання|наздогад| або по дурості|дурниці|. Щодо того, як треба поступати з повіми, ми отримали наступні дані: 77, 8 % учнів було за те, щоб|аби| повій ліквідовували, допомагали їм або приймали які-небудь інші заходи, а 22,2 % - за те щоб їх ізолювали або ігнорували. Це ж питання було поставлене студентам вищого навчального закладу. На що 82 % студентів відповіли, що повіям треба допомагати, 8 % студентів - ігнорувати та 10 % студентів - приймати інші заходи.

Повертаючись до поставленої мети нашого дослідження можна сміливо заявити, що проблема проституції має глибоке культурне, політичне і соціально-економічне коріння, тому для розробки найбільш ефективного механізму захисту дитини|дитяти| від будь-якої форми сексуального домагання необхідно знати історію цієї проблеми.

Що ж треба зробити, щоб|аби| не було такої проблеми, як проституція в нашій країні? Просто усунути всі причини її появи, описані вище. Поліпшити соціально-економічну обстановку в країні. Підходити|пасувати| до кожної дитини|дитяти| індивідуально і уберегти його від зв'язку з|із| таким бізнесом. Треба зайняти|позичати| дітей творчими справами|речами| художні кухлі, танці|танок|, музичні школи та інші. За такими дітьми повинні стежити школа, соціальні працівники і, звичайно ж, сім'я.

Згідно із законом, дитяча проституція, знаходиться|перебуває| під строгою|суворою| забороною у всьому світі. Проте|однак| ми стоїмо на початку шляху|колії| боротьби з|із| таким злом, як дитяча і підліткова проституція. Поза сумнівом|безсумнівно|, цей шлях|колія| буде довгим і нелегким.

Список літератури

Андреева Г.М. Социальная психология. - М. 2000. - 356с.

Венгер А.Л., Десятникова Ю.М. Девиантное поведение школьников // Вопросы психологии. – 1995. - №1. - С. 24-36.

Гурко Т.А. Особенности развития личности подростков в различных типах семей // Социс. – 1996. - №3. - С. 31-39.

Иванова Л. Подростковая проституция // Воспитание школьников. – 2002. - №9. - С. 41-47.

Иванов В.Н. Девиантное поведение: причины и масштабы //Социально-политический журнал. – 1995. - №2. - С. 20-31.

Иванова Л. Школьники с девиантным поведением: особенности воспитания // Воспитание школьников. – 2002. - №5. - С. 8-14.

Каган В.Е. О сексологии. - М. Педагогика. 1991. - 247с.

Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста - М. ПИТЕР. 2000. - 576с.