Реферат: Олександра Білецька

Олександра Білецька

(Переяслав-Хмельницький)


ПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ


Виховання дітей і підлітків є одним із головних завдань суспільства. Складність цього процесу має свої особливості та певні протиріччя особливо у період суспільних, політичних та соціально-економічних криз.

Наявні проблеми у державі, зростання злочинності, занепад моралі, відчуження підлітків від соціальних інституцій, які займаються вихованням молоді, спричиняють різного роду девіації у молодіжному середовищі, зокрема серед підлітків. Переоцінка звичних стереотипів життєдіяльності, зростання потоку агресивно насиченої інформації, втрата ціннісних орієнтирів знижують резистентність особистості до деструктивного впливу сучасного соціуму. У поведінці підлітків, як найбільш вразливої демографічної групи, все більше виявляються девіації, які відображають їхнє негативне ставлення до соціального середовища, соціальних норм, традицій, впливають на мотивацію вчинків і ставлення до себе, спостерігається недостатній рівень моральної культури [2].

Відповідно до Закону України “Про освіту”, Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), “Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти”, проекту “Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності” виняткового значення набуває громадянське виховання, яке має забезпечити всебічний розвиток і соціальну активність особистості. Невід’ємною складовою його є правове виховання, мета якого – формувати правову культуру молодої людини, що допоможе їй у визначенні істинних життєвих орієнтирів, виробленні власного погляду на суспільство у правовому вимірі, розвитку вмінь правового захисту себе та інших людей у складних умовах сьогодення. Правове виховання покликане забезпечити розвиток цілісної особистості, здатної усвідомлювати свої права як людини, громадянина держави, і не тільки знати ці права, а й уміти переконливо відстоювати їх.

Специфіка морального розвитку, виявлення причин та умов виникнення різних форм девіацій, видів асоціальної поведінки шляхів її профілактики викликають стійкий інтерес дослідників.

Вагомий внесок у дослідження психолого-педагогічних аспектів важковиховуваності, попередження правопорушень серед неповнолітніх і старшокласників зробили: К.Ушинський, С.Шацький, А. Макаренко, В.Оржеховська, В.Сухомлинський.

Філософський аспект проблеми девіантної поведінки розкрито у працях С.Анісімова, О.Дробницького, А.Скрипника, В.М. Оржеховської та ін.; психолого-педагогічні аспекти – в роботах: М.Алемаскіна, В.Демиденка, Б.Кобзаря, І.Невського, Т.Титаренко та ін.; правові – в дослідженнях Ю.Антоняна, В.Дубровського, К.Ігошева, М.Костицького, В.Кудрявцева, Г.Міньковськогота ін.

Учені, які займаються проблемою вивчення, профілактики девіантної поведінки підлітків, виділяють різні види протиправної спрямованості та викривлення антисуспільних уявлень про норми моралі та права.

Девіантна поведінка характеризує особистість, яка не сприйняла моральних норм спільноти, що виховала її, й адаптувалася на стику двох чи кількох субкультур завдяки особистісним новоутворенням, сформованим під впливом соціальних факторів [4].

Найбільш значущим у розв’язанні проблеми профілактики девіантної поведінки є питання щодо зовнішнього вираження внутрішньої структури особистості старшокласника, бо іноді невідповідність зовнішньої поведінки внутрішнім настановам призводить до помилки в оцінці вчинку.

Отже, аналіз указаної проблеми дозволяє зробити висновок, що девіантна поведінка підлітків є складним соціально-педагогічним явищем, яка за своїм змістом і характером має певні особливості і свідчить про існування різних видів відхилень, що характеризуються як негативні відхилення від освітньо-виховної та морально-правової норми.

Зазначений вище матеріал переконує в тому, що девіантна поведінка особистості становить соціально-педагогічну проблему і не обходить осторонь таку вікову групу, як підлітки, тому і вимагає свого послідовного й ефективного вирішення.

Отже, профілактика девіантної поведінки – це процеси морально-психологічної перебудови людини, які сприяють внутрішній переорієнтації системи духовних цінностей, формування почуттів відповідності і причетності до минулого, сучасного і майбутнього.


ЛІТЕРАТУРА

Козубовська І. В. Соціальна профілактика девіантної поведінки: корекція відхилень у поведінці важковиховуваних дітей у процесі професійного педагогічного спілкування / І. В. Козубовська, Г. В. Товканець. – Ужгород, 1998. –180 с.

Кондрашенко В. Т. Девиантное поведение у подростка / В. Т. Кондрашенко. – Минск : Беларусь, 1988. – 206 с.

Ніколенко О. С. Профілактика й корекція девіантної поведінки підлітків: наук.-метод. посіб. / О. С. Ніколенко. – Чернівці: Рута, 2004. – 80 с.

Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 25-27 листопада 2002. – К.: Міленіум, 2002. – 424 с.



Білецька Олександра Володимирівна – магістрант факультету педагогіки і психології ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», сп. «Соціальна педагогіка».