Реферат: Бережімо планету земля вона у нас одна

Міністерство культури і туризму України

ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»


БЕРЕЖІМО ПЛАНЕТУ ЗЕМЛЯ – ВОНА У НАС ОДНА



Методико-бібліографічний посібник


Київ 2011

ББК 20.1(4Укр)я1
Б 48

Бережімо планету Земля – вона у нас одна : методико-бібліогр. посіб. / уклад. Т. Буряк ; ред. : В. Кучерява, Н. Лінкевич, С. Чачко ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – Київ, 2011. – 82 с.
Посібник інформує про книги, брошури, статті з періодичних видань, які розповідають про природоохоронне законодавство, що діє в Україні і світі; екологічні проблеми і засоби боротьби за чистоту довкілля; екологічну освіту молоді.

Представлені інформаційні джерела згруповано в п’яти розділах: «Закон і держава в охороні довкілля», «Екологічна етика та право», «Гарячі точки екологічних проблем», «Екологічний годинник запущено – майбуття залежить від нас», «Інтернет про екологію».

Інформацію частково анотовано, а всередині розділів розміщено в алфавітному порядку. Законодавчі акти, вміщені у періодичних виданнях «Відомості Верховної ради України» та «Офіційний вісник України» зручніше знаходити за номером статей, які позначені скороченням «Ст.».

Додатки містять: термінологічний словник, інформацію про міжнародні природоохоронні організації, поради щодо оздоровлення організму засобами природи та застереження відносно харчових добавок.

Посібник розраховано на учнів, студентів, викладачів навчальних закладів та фахівців, які цікавляться проблемами екології.


Укладач Т. Буряк

Редактори: В. Кучерява, Н. Лінкевич, C. Чачко

Відповідальний за випуск Г. Саприкін


© Укладач Т. Буряк, 2011

© ДЗ Державна бібліотека України для юнацтва, 2011

Вранці, як тільки приведеш себе в

порядок – наведи порядок і на своїй планеті.

Антуан де Сент-Екзюпері


^ ВІД УКЛАДАЧА


Земля є унікальною планетою у Всесвіті. Надзвичайно сприятливі параметри середовища існування, унікальні властивості води і ґрунтів створюють умови для існування на ній близько двох мільйонів видів рослин і тварин.

Людині, як творінню, наділеному розумом, призначено поважати все живе, оберігати природу – середовище свого існування.

За Святим письмом, Господь сотворив Людину за образом та подобою Своєю, з матеріального і духовного начал (зробивши з пороху земного тіло і вдихнувши у нього віддих життя – душу). Згідно з Божим задумом, людина має продовжити справу Творця, наповнюючи світ любов’ю, добром, красою, гармонією та щастям.

Наша Земля – це не тільки джерело ресурсів. Її нерукотворна краса, величність природи, гармонія є джерелом душевної рівноваги, емоційного задоволення та життєвої наснаги для кожної людини.

Ніхто не хоче купатися в брудній воді, відпочивати та збирати гриби серед куп сміття. Але ж не міфічний «хтось», а людські руки плюндрують природу.

Природу створено так, що кожна її система намагається зберегти стабільність шляхом еволюції своїх складових. Але людина часто забуває заповіді Господні та наче нерадивий господар нищить свій дім.

Сьогодні стає очевидним, що кожна людина є одночасно причиною та жертвою глобальної екологічної кризи. Усі ми живемо у спільному домі, на планеті Земля, і кожен із нас впливає на його стан своїм повсякденним життям. Будь-який наш вчинок проти природи за принципом бумеранга повертається до нас самих чи наших дітей та ближніх, завдаючи шкоди здоров’ю та підриваючи матеріальний добробут. Для вирішення величезних екологічних проблем необхідно змінити хід мислення сучасної людини, відмовитися від ідеї домінування над природою.

Молодь є найактивнішою складовою суспільства. Важливо спрямувати її активність у потрібне русло. Протидіяти так званому «біотероризму», займати активну життєву позицію щодо збереження природних ресурсів – справа честі молоді.

Є сподівання, що екологічно грамотна молодь зможе зупинити знищення природи і змінити екологічну ситуацію на краще, адже природа не любить байдужих, бездушних та бездумних користувачів.

Нам здається, що ми господарі природи. Насправді, ми лише гості в цьому прекрасному Домі на ім’я Земля.

^ Природа не простить ніколи

Порубані ліси довкола,

Хімічно знищені поля...

Доволі! Просить Вас Земля.

Для всіх землян один закон.

Планету зберегти – ось наш канон!

Пора вже молоді сказати:

Потрібно землю зберігати!

Бо тут наш дім, нам жити в нім,

Творити і кохати.


Т. Буряк – головний бібліограф відділу інформаційно-бібліографічної роботи

ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»


^ 1. ЗАКОН І ДЕРЖАВА В ОХОРОНІ ДОВКІЛЛЯ


Держави світу стикаються з екологічними проблемами, вирішуючи такі гострі питання, як, скажімо, екологічна конверсія виробництва або екологічна безпека населення.

Постає цілком нове явище – екологічна політика.

Вводяться нормативні показники середовища проживання, набуло розвитку природоохоронне законодавство.

Світова громадськість усвідомила, що людство має загальні глобальні інтереси без яких неможливий подальший розвиток будь-якої держави. Для вирішення екологічних проблем потрібні спільні зусилля всіх держав, різних організацій.

Стан довкілля потребує постійного суворого контролю. Цей контроль повинні здійснювати відповідні державні відомства.

У цьому зв’язку, згідно зі ст. 16 Конституції України, на державу покладається обов’язок підтримання екологічної безпеки і екологічної рівноваги на території України. Українське законодавство включає основні заходи щодо збалансованого використання природних ресурсів, визначає етапи реалізації основних напрямків державної політики у галузі охорони навколишнього природного середовища, збереження генофонду української нації, подолання наслідків Чорнобильської аварії. Його дотримання створює умови для міжнародної співпраці з питань екологічної безпеки.

У Кримінальному кодексі України відповідні норми містяться в розділі VІІІ «Злочини проти довкілля» та в розділі ХХ «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку».


^ 1. Україна. Закон. Про відходи : Закон України від 9 лют. 1998 р. № 187/98-ВР // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 3. – Ст. 34.


2. Україна. Закон. Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» : Закон України від 19. 03. 2009 № 1158-VІ // Відом. Верховної Ради України. – 2009. – № 30. – Ст. 428.

^ 3. Україна. Закон. Про Загальнодержавну програму «Питна вода на 2006 – 2020 рр.» : Закон України від 10 січ. 2005 р. № 2918-ІІІ // Відом. Верховної Ради України. – 2005. – № 15. – Ст. 243.


^ 4. Україна. Закон. Про зону надзвичайної екологічної ситуації : Закон України від 13 лип. 2000 р. № 1908-ІІІ // Відом. Верховної Ради України. – 2000. – № 42. – Ст. 348.


^ 5. Україна. Закон. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 08. 02. 2006 р. № 2707-ІV // Відом. Верховної Ради України. – 2006. – № 21. – Ст. 170.


^ 6. Україна. Закон. Про Чeрвону книгу України : Закон України від 7 лют. 2002 р. № 434 // Відом. Верховної Ради України. – 2002. – № 30. – Ст. 201.


7. Україна. Верховна Рада. Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів : Постанова Верховної Ради України від 1 квіт. 2009 р. № 1221-VІ // Уряд. кур’єр. – 2009. – 15 квіт. – С. 12.


^ 8. Україна. Кабінет Міністрів. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 груд. 1995 р. № 1062 «Про організацію виконання Монреальського протоколу по речовинах, що руйнують озоновий шар», та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України : Постанова Каб. Міністрів України від 11 берез. 2009 р. № 188 // Уряд. кур’єр. – 2009. – 28 берез. – С. 11.


^ 9. Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених для фінансування заходів із захисту, відтворенння та підвищення родючості грунтів : Постанова Каб. Міністрів України від 2 берез. 2011 р. № 180 // Уряд. кур’єр. – 2011. – 4 берез. – С. 12.


^ 10. Україна. Кабінет Міністрів. Деякі питання проведення щорічної всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля» : Розпорядження Каб. Міністрів України від 31 берез. 2010 р. № 777 // Уряд. кур’єр. – 2010. – 8 квіт. – С. 4.


^ 11. Україна. Кабінет Міністрів. Про схвалення Концепії національної екологічної політики України на період до 2020 року : Розпорядження Каб. Міністрів України від 17 жовт. 2007 р. № 880 // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 79. – Ст. 2961.


^ 12. Україна. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Про затвердження Положення про порядок надання екологічної інформації : Наказ М-ва охорони навколиш. природ. середовища України від 18. 12. 2003 р. № 169 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 6. – Ст. 358.


^ 13. Борейко В. Є. Захист природно-історичних святинь / В. Є. Борейко. – К. : Київ. еколого-культ. центр, 2003. – 135 с.


14. Васюта О. А. Екологія і політика. У 2-х т. / О. А. Васюта,

С. І. Васюта. – Чернівці, 1998. – . –

Т. 1. – 215 с.

Т. 2. – 286 с.


15. Власова А. Что подарить Земле в её день / А. Власова // INDIGO. – 2010. – № 14. – С. 78 – 79.

Йдеться про щорічне святкування Дня Землі – 22 квітня. За традицією в цей день кожен повинен очистити від сміття свою територію і посадити хоча б один саджанець.

У 2010 році це свято відзначалося вже в 40-й раз.


^ 16. Всеукраїнська екологічна ліга (ВЕЛ) – 10 років на захисті довкілля / упоряд. Т. В. Тимочко. – К. : Центр еколог. освіти та інформації, 2007. – 28 с.

ББК 20.1(4Укр)

В85

Про те, як громадська організація – Всеукраїнська екологічна ліга – не на словах, а на ділі бореться за чистоту довкілля.


^ 17. Довідник чинних міжнародних договорів України у сфері охорони довкілля / А. О. Андрусевич та ін. – Львів : Сусп-во і довкілля, 2009. – 203 с.

ББК 67.911.20

Д58


^ 18. Довкілля-ХХІ. Перехід до сталого розвитку : матеріали 2-ї міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, берез. 2004 р.). – Донецьк : Україна, 2004. – 200 с.
ББК 20.1(4Укр)я43
^ Д58


19. Донченко В. К. Экологическая экспертиза : учеб. пособие / В. К. Донченко. – М. : Акад., 2000. – 476 с.

Посібник присвячено державним стандартам екологічної експертизи.


^ 20. Екологія і ресурси : зб. / ред. В. Я. Шевчук. – К., 2005. –

235 с.

Проаналізовано сучасний стан державної екологічної політики, міжнародне співробітництво України у сфері охорони навколишнього середовища та ресурсозбереження.


^ 21. Закони екології : навч. посіб. / В. М. Бровдій, О. О. Гаца ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова ; Укр. еколог. акад. наук. – К., 2005. – 179 с.

Описано групи екологічних законів, наводяться приклади їх використання.


^ 22. Започатковано Чорноморське екологічне партнерство / ред. А. Марциновський // Євробюл. – 2010. – № 4. – С. 18 – 19.

Партнери – Болгарія, Румунія, Туреччина, Росія, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна – об’єдналися навколо забезпечення екологічної рівноваги Чорноморського басейну та Причорномор’я.


^ 23. Земельний кодекс України : кодекс України від 25 жовт. 2001 р. № 2768-ІІІ // Відом. Верховної Ради України – 2002. – № 3 – 4. – Ст. 27.


24. Какутіч П. Ю. Міжнародна екологічна безпека: від визначення понятійного апарату до практичних дій / П. Ю. Какутіч // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали Другої наук.-практ. конф. (м. Бахчисарай, 23 – 24 верес. 2010 р.). – Сімферополь : ПП «Фенікс», 2010. – С. 220 – 224.
ББК 65.9(4Укр)28я43
С76


^ 25. Колмакова В. М. Оптимізація державного екологічного регулювання як фактор сталого розвитку / В. М. Колмакова // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали Другої наук.-практ. конф. (м. Бахчисарай, 23 – 24 верес. 2010 р.). – Сімферополь : ПП «Фенікс», 2010. – С 84 – 87.
ББК 65.9(4Укр)28я43
С76


^ 26. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля / упоряд. Т. В. Тимочко. – К., 2007. – 34 с.
ББК 67.9(4Укр)307
К64


^ 27. Концепції сучасного природокористування : навч. посіб. / уклад. І. В. Кібеч. – Чернівці, 2009. – 71 c.


28. Лук’янихіна О. А. Державна система екологічного управління в Україні як інструмент реалізації стратегії сталого розвитку / О. А. Лук’янихіна // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали Другої наук.-практ. конф. (м. Бахчисарай, 23 – 24 верес. 2010 р.). – Сімферополь : ПП «Фенікс», 2010. – С. 95 – 98.
ББК 65.9(4Укр)28я43
С76


^ 29. Международный координационный Совет Программы «Человек и биосфера» Девятая сессия : заключит. доклад. – Париж : ЮНЕСКО, 1987. – 124 с.


30. Національна доповідь про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі / Мін-во охорони навколишнього середовища. – К. : Новий друк, 2007. – 125 с.


^ 31. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища України / М-во охорони навколиш. середовища. – К. : Новий друк, 2009. – 275 с.


32. Павлов І. В. Економіка довкілля та природних реcурсів : інформ.-метод. матеріали / І. В. Павлов. – Рівне, 2009. – 184 с.

ББК 65.(4Укр)28я73

Е45

Про те, що екологічні програми повинні бути невід’ємною частиною економічних проектів кожної держави, у тому числі й України.


^ 33. Проблеми глобальної екологічної кризи : матеріали міжнар. конгресу «Екологія і духовність», присвяч. 5-м роковинам Укр. еколог. акад. наук // Безпека життєдіяльн. – 2009. – № 2. – С. 23 – 25.


^ 34. Раціональне використання природних ресурсів. Проблеми екологічної політики та освіти : тези доп. міжнар. наук. конф. / Ін-т дослідж. навколиш. середовища та ресурсів НАН України. – Черкаси, 2003. – 72 с.

ББК 65.9(4Укр)28я43

Р76

Розглядаються проблеми екології, питання екологічної безпеки підприємств.


^ 35. Сабадаш В. В. Трансформація сучасної безпекової системи : екополіт. аспект / В. В. Сабадаш // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали Другої наук.-практ. конф. (м. Бахчисарай, 23 – 24 верес. 2010 р.). – Сімферополь : ПП «Фенікс», 2010. – С. 119 – 122.
ББК 65.9(4Укр)28я43
С76


36. Санін Ф. Стратосфера, озоновий шар і парниковий ефект / Ф. Санін, А. Санін // Світогляд. – 2008. – № 3 (11). – С. 68 – 72.

Проблема змін у стратосфері, озоновому шарі та гідросфері розглядається як світова та загальнодержавна проблема. Представлено методи захисту від негативних явищ парникового ефекту.


^ 37. Синикевич І. М. Стратегія подолання глобальних екологічних загроз: міжнародні і національні аспекти екологічної політики / І. М. Синикевич // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали Другої наук.-практ. конф. (м. Бахчисарай, 23 – 24 верес. 2010 р.). – Сімферополь : ПП «Фенікс», 2010. – С. 122 – 125.
ББК 65.9(4Укр)28я43
С76


^ 38. Сучасні тенденції еко-еволюції екологічних, економічних та соціальних систем / уклад. Н. В. Зіновчук // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали Другої наук.-практ. конф. (м. Бахчисарай, 23 – 24 верес. 2010 р.). – Сімферополь : ПП «Фенікс», 2010. – С. 72 – 75.
^ ББК 65.9(4Укр)28я43
С76


39. Техногенно-екологічна безпека України: стан та перспективи розвитку : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Ірпінь, 16 квіт. 2010 р.). – Ірпінь, 2010. – 320 с.
^ ББК 20.1(4Укр)я43
Т38


40. Філіпчук Г. Заповісти майбутнє / Г. Філіпчук // Голос України. – 2009. – 20 берез. – С. 10.

Міністр охорони навколишнього природного середовища України Георгій Філіпчук про розвиток заповідних місць в Україні.


41. Хайлов К. Біосфера і Україна / К. Хайлов // Світогляд. – 2008. – № 3 (11). – С. 56 – 62.

У зв’язку з несприятливими змінами у біосфері розглянуто проблеми України і світу та проекти щодо оздоровлення ситуації.


^ 42. Цілі розвитку тисячоліття: Україна – 2010 : нац. доп. / М-во економіки України. – К., 2010. – С. 91, 95, 96 – 97.

Представлено перспективні напрацювання щодо введення екологічних програм, які є частиною основних заходів, спрямованих на збалансоване використання природних ресурсів. Запропоновано основні напрямки державної політики у галузі збереження навколишнього природного середовища


^ 2. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА ТА ПРАВО


Людина опинилася за кермом біосфери,

не знаючи правил навігації...

Ці правила людина відмінити не може.

Вона мусить їм підкоритися, аби вижити.

П’єр Фарб


Люди часто-густо не звикли діяти у правовій та побутовій площині так, щоб забезпечувати комфортні екологічні умови для себе і для навколишніх. Тому дуже актуальними є питання формування екологічної етики, культури та правової свідомості.

У сучасних умовах етика і мораль перебувають у певній суперечності з оточуючим світом, протирічачи панівній культурі постмодерну. На початку третього тисячоліття традиційні християнські цінності не заохочуються жорсткими економічними умовами.

У ХХІ ст. слід, нарешті, виробити нові етичні норми, основною стратегією поведінки людини має стати екологічна культура, повага до всього живого, до природи.

Культура і природа тісно і нерозривно пов’язані між собою. Екологізація суспільства, що активно відбувається у всьому світі, викликає необхідність підвищення екологічної культури кожної особистості в українському суспільстві.

Ставлення до природи формується у процесі пізнавальної і практичної діяльності.

Людина, яка оволоділа екологічною культурою, не припускає дій, що призводять до забруднення або порушення навколишнього середовища; притримується вимог раціонального природокористування.

Екологічна етика та культура виявляються у ціннісному, нормативному і діяльнісному вимірах. Вони взаємопов’язані і тільки в комплексі можуть свідчити про цілісність та сформованість етичних понять та екологічної культури.

Правова ж свідомість, своєю чергою, включає, окрім засвоєння законів, екологічну етику та культуру.

^ 43. Бабенко В. І. Прокурор у галузі охорони довкілля: сутність, повноваження, організація / В. І. Бабенко. – К. : Ін Юре, 2005. – 408 с.

ББК 67.9(4Укр)721-71я73

Б12

Представлено коло повноважень прокурорської служби у природоохоронній роботі. Відповідальність за злочини проти довкілля наступає, відповідно до Кримінального кодексу України, за нормами, що наведені в розділі VІІІ «Злочини проти довкілля». На підставі цих норм прокурорська служба формує звинувачення.


^ 44. Бондарь Л. О. Екологічне право України : навч. посіб. / Л. О. Бондарь, В. В. Курзова. – Харків : Ксілон, 2006. – 246 с.


45. Борейко В. Е. Краткий курс экологической этики / В. Е. Борейко. – К. : Киев. эколого-культур. центр, 2004. – 70 с.


^ 46. Борейко В. Е. Экологическая этика в школе : учеб. пособие / В. Е. Борейко. – К. : Киев. эколого-культур. центр, 2004. – 105 с.


47. Борейко В. Є. Екологічна етика : навч. посіб. / В. Є. Борейко, А. В. Подобайло. – К. : Фітосоціоцентр, 2004. – 116 с.


^ 48. Взаємозв’язок соціальної екології, економіки і права : автореф. дис. канд. філософ. наук : 09. 06. 2003 / М. К. Григор’єв ; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського (м. Одеса). – Одеса, 2003. – 20 с.

Запропоновано концептуальну методологічну базу сучасної екології у взаємозв’язку з економікою та правом. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до охорони навколишнього середовища.


^ 49. Гетьман А. П. Экологическое право Украины / А. П. Гетьман, М. В. Шульга. – Харьков : Одиссей, 2007. – 464 с.


50. Грицик В. Екологія довкілля. Охорона природи : навч. посіб. / В. Грицик та ін. – К. : Кондор, 2009. – 292 с.
ББК 20.1я73
Г85


^ 51. Екологічне законодавство України : законодав. акти. – Полтава : Полтав. літератор, 1997. – . –

Ч. 1. / упоряд. : В. І. Андрейцев та ін. – 1997. – 640 с.


52. Екологічне законодавство України : зб. нормат. актів та арбітраж. практики. У 2-х кн. / упоряд. : Є. С. Бердніков, Л. О. Бондар. – Одеса : Латстар, 2001. – . –

Кн. 2, ч. 2 : Еколого-правова охорона окремих видів природних об’єктів. – 2001. – 643 с.


^ 53. Екологічне законодавство України : зб. нормат. актів та суд. практики / упоряд. : Є. С. Бердніков, Л. О. Бондар. – Харків : Одісей, 2002. – 926 с.


54. Етика – вчення про смисл життя : [навч.-метод. посіб. / уклад. : В. І. Гур та ін.]. – К., 2008. – 80 с.

Ця книга допоможе молоді зрозуміти смислові цінності життя, зокрема етику взаємовідносин з природою.


^ 55. Єрмоленко А. М. Соціальна етика та екологія: гідність людини – шанування природи / А. М. Єрмоленко ; Ін-т філософії ім. Григорія Сковороди Нац. акад. України. – К. : Лібра, 2010. – 408 с.

У виданні йде мова про шанобливе ставлення до природи та людини як частини природи.


56. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації / Г. Йонас. – К. : Акад., 2009. – 375 с.


^ 57. Костицький В. В. Економіко-правовий механізм природокористування та охорони навколишнього природного середовища / В. В. Костицький // Екологічне право України. Академічний курс / ред. Ю. С. Шемшученко. – 2-ге вид. – К. : Юрид. думка, 2008. – С. 50 – 73.
ББК 20.01
^ К75


58. Кочержинський Ю. О. Два шляхи розвитку людства: симбіотичний і паразитичний; відповідні їм етики й екології або про природні причини сучасної катастрофи людства й довкілля та засоби її подолання / Ю. О. Кочержинський. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. – 168 с.
ББК 20.01
К75


^ 59. Людина і культура в умовах глобалізації / ред. В. С. Лук’янець. – К., 2003. – 394 с.

Висвітлено співвідношення понять екологічної раціональності та необхідності за умов глобалізації.


^ 60. Маєр-Абіх К.-М. Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту / упоряд. К.-М. Маєр-Абіх. – К. : Лібра, 2004. – 196 с.
ББК 87.7
М13

У виданні представлено загальнолюдські екологічні проблеми. Автор пропонує негайний, революційний поворот людства до вирішення проблем довкілля як спільносвіту.


^ 61. Марушевський Г. Б. Етика збалансованого розвитку : моногр. / Г. Б. Марушевський. – К. : Центр еколог. освіти та інформації, 2008. – 440 с.


62. Матвійчук В. К. Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища: проблеми законодавства, теорії і практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12. 00. 08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. К. Матвійчук ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 2008. – 32 с.


63. Мачуська І. Б. Екологічне право : навч. посіб. / І. Б. Мачуська ; Держ. вищ. навч. закл. «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». – К., 2009. – 301 с.
^ ББК 67.9(4Укр)307я73
М37

Розглянуто питання теорії екологічного права та правового регулювання відносин, що виникають у надзвичайних екологічних ситуаціях, екологічної безпеки, правової охорони та використання земель, лісів, вод, надр, тваринного та рослинного світу, атмосферного повітря. Особлива увага приділяється міжнародному та європейському екологічному праву.


^ 64. Митрофанов І. І. Злочини проти довкілля / І. І. Митрофанов. – Суми : Унів. кн., 2010. – 205 с.

ББК 67.9(4Укр)308.133я73

М67

Розглянуто теоретичні аспекти та судову практику кримінальних злочинів проти довкілля.


^ 65. Морозовська Т. Трактування поняття «право на екологічну інформацію» / Т. Морозовська // Віче. – 2010. – Лют. (№ 4). – С. 10.

Йдеться про захист екологічних прав.


^ 66. Оверковська Т. Історико-правові аспекти формування законодавства України щодо охорони земель від забруднення та псування / Т. Оверковська // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. – 2006. – Вип. 72 – 73 : Юрид. науки. – С. 34 – 38.


^ 67. Осауленко О. Г. Статистичний щорічник України / О. Г. Осауленко ; Держкомстат України. – К., 2007. – 575 с.

У статистичному щорічнику наведено статистичні дані про наявні об’єкти та суб’єкти природи України.


^ 68. Основи екології та екологічного права : навч. посіб. / Ю. Д. Бойчук. – Суми : Університетська книга, 2005. – 368 с.


69. Падун Н. О. Про деякі аспекти формування екологічної культури у школярів / Н. О. Падун // Наук. записки Ніжин. держ. ун-ту ім. М. Гоголя. – 2008. – № 5. – С. 14 – 17.


^ 70. Петрушенко В. Л. Етика та естетика : навч. посіб. / В. Л. Петрушенко. – Львів, 2006. – 252 с.


71. Програма дій «Порядок денний на ХХІ століття» / пер. з англ. – К. : Інтелсфера, 2000. – С. 8.

Пропонована програма передбачає шляхи оздоровлення навколишнього природного середовища.


72. Рідей Н. Аналіз правового регулювання і стандартизації при впровадженні екологічного менеджменту в Україні / Н. Рідей, Д. Шохолов, Ю. Кучеренко // Освіта і упр. – 2010. – Т. 13, № 2 – 3. – С. 112 – 131.

Проаналізовано сучасний стан екологічного менеджменту в Україні.


73. Романюк О. Реформування сфери послуг водотепло-постачання та водовідведення в Україні: кращі практики / О. Романюк. – К., 2005. – 63 с.


^ 74. Руденко В. П. Природно-ресурсний потенціал України / В. П. Руденко. – К., 2004. – 36 с.

Представлено природно-ресурсний потенціал України і законодавчий захист природних об’єктів.


^ 75. Савельєв В. П. Етика : навч. посіб. / В. П. Савельєв. – Львів, 2007. – 256 с.


76. Топачевський А. Натура і культура / А. Топачевський // Дзеркало тижня. – 2009. – 30 квіт. – 15 трав. (№ 16). – С. 12.

Йдеться про етичні поняття та соціологічні аспекти у природоохоронній сфері.


^ 77. Християнська етика : навч. посіб. / О. В. Огірко. – Львів : Свічадо, 2007. – 160 с.

Беззаперечність християнських канонів як основа екологічної етики.


78. Экологические преступления : научн.-практ. пособие / под ред. А. Г. Князева. – М. : Проспект, 2009. – 464 с.

ББК 88.4

Е45


^ 3. ГАРЯЧІ ТОЧКИ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ


...Ніхто, власне, не знає, котра саме з безлічі

небезпек і проблем – далеко не всі з яких ми

вже встигли відчути і усвідомити –

розпочне ту ланцюгову реакцію, що може поставити людство на коліна...

Ауреліо Печчеї


Втручання людини у природні процеси викликає значні видимі й приховані зміни довкілля: змінюється структура земної поверхні, водоймищ; порушується склад біосфери, а отже, і баланс тих речовин, які її складають, і ми маємо забруднене повітря. Зміна теплового балансу веде до аномалій у кліматі як окремих регіонів, так і всієї планети; живі організми також страждають внаслідок руйнування їх природних місць існування.

Людина, впливаючи на хід природних процесів, підкорила сили природи, активно опановує всі відновні і невідновні природні ресурси та разом з тим забруднює і руйнує довкілля.

Повсякденні аспекти діяльності людини вже викликали значні видимі та приховані зміни в екології.

Нині забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунальних служб міст набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи.

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), із більш ніж 6 млн. відомих хімічних сполук практично використовується до 500 тис.; і з них біля 40 тис. сполук мають шкідливі для людини властивості, а 12 тис. є токсичними.

Турбує, що Україна перетворилася на одну з найнебезпечніших в екологічному відношенні країн.

Кількість відходів, що нагромадились зараз в Україні, досягло 30 млрд. тонн – 638 кг на одного жителя. Серед них 1, 5 млрд. тонн належать до найвищих класів небезпеки, що несумісні з проживанням людей. Тільки половина з цих відходів зберігається в спеціально відведених місцях.

Окрім цього, екологічна катастрофа, спричинена аварією на Чорнобильській атомній станції у 1986 році, призвела до значного екологічного забруднення багатьох природних ресурсів.

Екологічні проблеми у світі, й зокрема в Україні, різко загострилися через антропогенний та техногенний вплив на біосферу Землі.

Атмосферне повітря забруднюється різними газами, дрібними часточками і рідкими речовинами, які негативно впливають на живих істот, погіршуючи умови їх існування. Таке забруднення може мати як природний, так і штучний (антропогенний) характер.


Забруднення атмосфери


Природне

Штучне (антропогенне)

Пилові бурі

Промислові підприємства

Вулканізм

Транспорт

Лісові пожежі

Теплоенергетика

Вивітрювання

Сільське господарство

Розкладання організмів





Глобальними екологічними наслідками забруднення атмосфери є:

парниковий ефект;

озонова дірка;

кислотні дощі;

смог.

Процес деградації біосфери набув загрозливих масштабів, і сьогодні щодня зникає по одному видові живих істот.

Концентрація забруднювальних речовин дедалі збільшується через ріст кількості транспорту; використання хімічною промисловістю все більш концентрованих та небезпечних сполук: оксиди азоту, сірчисті сполуки, хлор та ін. Теплоенергетика щороку викидає в повітря близько 120 млн. тон попелу. За приблизними підрахунками, в атмосферу за останні 100 років надійшло 1,5 млн. тон арсену, 1 млн. тон нікелю, 900 тис. тон чадного газу, 600 тис. тон цинку, стільки ж міді.

Найбільшу загрозу для людства становить забруднення атмосфери радіоактивними речовинами.

Однією з глобальних екологічних проблем визнано також опустелювання. У 1994 р. було прийнято Конвенцію ООН по боротьбі з опустелюванням, бо ця проблема вимагає об’єднаних зусиль.

Землю називають «блакитною планетою», бо Світовий океан займає 70 % її поверхні. Але ХХ ст. створило ще одну проблему – дампінг: поховання на морському дні радіоактивних відходів (атомних бомб, літаків та підводних човнів з ядерною зброєю тощо).

Екологічне забруднення неоднакове по регіонах. В індустріально розвинених місцевостях воно у тисячі разів більше за середньопланетарні значення.

Ставлячись так до природи та її багатств, люди начебто забули, що для підтримання існування життя на Землі іншого джерела, крім біосфери та її ресурсів, немає. Такий спосіб життя стає згубним для людства.

Визначити пріоритети у вирішенні екологічних проблем сьогодні непросто, бо ці гарячі точки надто болючі.


^ 79. Атлас экологии / уклад. : Хосе Тола, Ева Инфьеста [пер. с исп. В. И. Шовкун]. – Харьков : Ранок, 2005. – 98 с.

Представлено локалізацію екологічних проблем у світі.


^ 80. Артимович В. Велика Білина і довкілля / В. Артимович. – Львів : Євросвіт, 2003. – 216 с.

ББК 26.891(4Укр-4Льв)

А86

У книзі вперше описано розвиток села Велика Білина на Самбірщині (Західна Україна), землі якого, від природи болотисті, пройшли осушення. Простежено зміни у довкіллі села у різні історичні періоди та визначено проблеми довкілля. Автору не байдужа доля Великої Білини, бо він там народився.

^ 81. Барановський В. А. Екологічна географія і екологічна картографія / В. А. Барановський. – К. : Фітосоціоцентр, 2004. – 252 с.

Йдеться про виявлення проблемних екологічних зон і нанесення їх на карту регіонів для орієнтування та вирішення на державному та міжнародному рівні.


^ 82. Безак-Мазур Е. Транскордонні проблеми токсикології довкілля / Е. Безак-Мазур. – Донецьк : Донбассинформ, 2008. – 300 с.

ББК 20.1
Б39
Розкрито проблеми токсичних забруднень, що мають не тільки внутрішньодержавне, але й міжнародне значення.


^ 83. Бойченко С. Г. Напівпараметричні моделі та сценарії глобальних і регіональних змін клімату : моногр. / С. Г. Бойченко. – К. : Наук. думка, 2008. – 308 с.

Досліджено особливості динаміки сезонних змін температури повітря в умовах глобального потепління. Розроблено моделі повторюваності катастрофічних кліматичних явищ в Україні.


^ 84. Величко В. А. Екологія родючості грунтів / В. А. Величко ; Нац. наук. центр «Ін-т ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського» ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. – К. : Аграр. наука, 2010. – 271 с.

Представлено основні фактори, що впливають на родючість ґрунтів, закономірності природокористування в цілому та землекористування зокрема.


^ 85. Веремеєнко С. І. Моніторинг ґрунтів : навч. посіб. / С. І. Веремеєнко. – Рівне, 2010. – 227 с.
ББК 26.3я73
В31

Розглянуто різновиди деградації ґрунтів, методи ґрунтового моніторингу. Представлено результати та перспективи розвитку моніторингу ґрунтів в Україні.


86. Волков В. В. Стратегічний аграрний і природоохоронний менеджмент / В. В. Волков, В. П. Корнійчук. – К. : МП Леся, 2009. – 112 с.

ББК 65.9(4Укр)32-21я

В67

У виданні подано напрямки управління агропромисловим комплексом та стратегії його розвитку у нерозривному зв’язку з охороною природи, вказано шляхи вирішення проблем природоохоронної роботи в АПК.


87. Галицкий Л. С. Региональный эколого-геохимический анализ влияния тяжелых металлов промышленных отходов на состояние окружающей среды / Л. С. Галицкий // Екологія та охорона довкілля. – 2009. – № 3. – С. 15 – 25.

У статті розповідається про аналітику впливу важких металів промислових відходів на стан навколишнього середовища та особливості еколого-геохімічних забруднень у окремих регіонах.


88. Гальченко Я. Спільні води – спільні дії / Я. Гальченко ; Укр. наук.-дослід. ін-т водогосп.-екол. пробл. // Голос України. – 2009. – 21 берез. – С. 1, 4.

Про стан водних ресурсів України та спільні дії з країнами-сусідами з охорони природи.


^ 89. Глобальні зміни клімату: виклики і проблеми адаптації : матеріали засід. Постійно діючого семінару з питань правової та інституційної підтримки нац. політики у сфері глоб. змін клімату / Ін-т законодавства Верховної Ради України // Голос України. – 2009. – 21 берез. – С. 4.

Розглянуто проблеми захисту населення в умовах глобальних змін клімату.


^ 90. Глобальное потепление / ред. О. Релестова // Дерево пізнання. – 2005. – № 119. – С. 293 – 296.

У статті розповідається про вплив глобального потепління на екологічний стан Землі.

91. Гончарук В. Хімія води і проблеми питного водопостачання / В. Гончарук // Світогляд. – 2009. – № 4. – С. 18 – 28.

Представлено проблеми питного водопостачання та хімічного складу питної води.


92. Гоцуєнко Н. «Три кити» національних парків / Н. Гоцуєнко // Дзеркало тижня. – 2010. – 7 серп. – С. 5 – 6.

У статті йде мова про проблеми національних парків та шляхи їх вирішення.


^ 93. Губарець В. В. Атомним ударом – по водному басейну // Світ, який не повинен загинути. Людина і довкілля : сучас. аспект / В. В. Губарець, І. А. Падалка. – К. : Техніка, 2009. – С. 49 – 61.
ББК 20.1(4Укр)я73
Г93

Йдеться про екологічні проблеми, що пов’язані з похованням на морському дні радіоактивних відходів (атомних бомб, літаків та підводних човнів з ядерною зброєю тощо) та випробуванням ядерної зброї у водних басейнах світового океану.


^ 94. Губарець В. В. А що за меліорацією? // Світ, який не повинен загинути. Людина і довкілля : сучас. аспект / В. В. Губарець, І. А. Падалка. – К. : Техніка, 2009. – С. 113 – 119.
ББК 20.1(4Укр)я73
Г93

Про сучасний погляд на меліорацію, в якій більше негативу, ніж позитиву.


^ 95. Губарець В. В. Відновлення на ім’я «рекультивація» // Світ, який не повинен загинути. Людина і довкілля : сучас. аспект / В. В. Губарець, І. А. Падалка. – К. : Техніка, 2009. – С. 126 – 136.

ББК 20.1(4Укр)я73

Г93

Про переваги відновного процесу в землекористуванні.


^ 96. Губарець В. В. Від чого «помирають» ґрунти // Світ, який не повинен загинути. Людина і довкілля: сучас. аспект / В. В. Губарець, І. А. Падалка. – К. : Техніка, 2009. – С. 141 – 149.
ББК 20.1(4Укр)я73
Г93

Про проблеми забруднення ґрунтів.


^ 97. Губарець В. В. Дерева помирають стоячи // Світ, який не повинен загинути. Людина і довкілля : сучас. аспект / В. В. Губарець, І. А. Падалка. – К. : Техніка, 2009. – С. 200 – 208.
ББК 20.1(4Укр)я73
Г93

Йдеться про причини загибелі дерев, які мають все більш масовий характер.


^ 98. Губарець В. В. Земля зі шрамами на обличчі // Світ, який не повинен загинути. Людина і довкілля : сучас. аспект / В. В. Губарець, І. А. Падалка. – К. : Техніка, 2009. – С. 119 – 126.
ББК 20.1(4Укр)я73
Г93

Про наслідки неконтрольованої людської, згубної для Землі.


^ 99. Губарець В. В. Земні скарби не вічні // Світ, який не повинен за