Реферат: Навчально-методичний комплекс для слухачів з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КАФЕДРА ЮРИДИЧНОГО ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА


ТЕХНІКА НОРМОТВОРЧОСТІ


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС


для слухачів з підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”

за спеціальностями “Правознавство”, “Правоохоронна діяльність”

та “Управління у сфері правопорядку”





Київ 2011


^ ТЕХНІКА НОРМОТВОРЧОСТІ.

Навчально-методичний комплекс


Красницька А.В. – доцент кафедри юридичного документознавства, кандидат юридичних наук


Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни “Техніка нормотворчості” обговорено та схвалено на засіданні кафедри юридичного документознавства НАВС ______________ 2011 року, протокол № ___ .


З М І С Т


І. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

1. Загальні положення

2. Мета та завдання дисципліни

3. Тематичний план навчальної дисципліни

4. Зміст дисципліни “Техніка нормотворчості”.

5. Самостійна та індивідуальна робота слухачів

6. Оцінка якості засвоєння навчальної програми

7. Методичні вказівки і вимоги до розробки навчальних програм

8. Науково-методичне забезпечення дисципліни

ІІ. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

ІІІ. ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

^ IY. ТЕМАТИКА І ПЛАНИ СЕМІНАРІВ

Y. ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

YI. ПИТАННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАЛІК

YII. ТЕМАТИКА МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ


І. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ



^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Навчальна програма визначає зміст, обсяги навчання та форми контролю знань з дисципліни “Техніка нормотворчості”.

Юридико-технічна доско­налість практики регулювання права, рівень оволодіння юридичною технікою всіма суб’єктами права впливає на ефективність юридичного забезпечення і захист невід'ємних прав кожної людини.

В Україні на удосконалення правового регулювання суспільних відносин спрямований активний процес створення нових правових норм, зміни та скасування чинних. У теорії права цей процес визначається поняттям “нормотворчість”. Саме у процесі нормотворчості створюються правові норми, що регулюють та впорядковують різноманітні сфери суспільних відносин, забезпечують нормальне функціонування соціуму, правопорядок і стабільність у ньому.

Нормотворчість у системі МВС України слід розглядати як процес створення відомчих нормативних актів при відповідному забезпеченні технологій їх підготовки та прийняття.

Аналіз цих нормативних документів дає можливість виявити прогалини і недоліки у наявному правовому просторі. Порушень у цій сфері занадто багато, що пояснюється ігноруванням правил юридичної техніки.

В умовах інтенсивності нормотворчого процесу й активізації нормотворчої діяльності в сучасній Україні все більше уваги приділяється якості нормативно-правових та індивідуальних актів. До правозастосувальників ставляться підвищені вимоги, що стосуються не тільки досконалого знання змісту права, але й специфіки його утворення й оформлення.

Велике значення для забезпечення подальшої регулятивної здатності нормативно-правових та індивідуальних актів є використання правил і засобів нормотворчої техніки, спрямованих на системне викладення нормативних правових приписів, конструювання зв’язків між ними та нормативно-правовими актами в цілому. З огляду на це дуже актуальним є вивчення нормотворчої техніки як інструменту забезпечення системності законодавства. Знання та правильне застосування засобів, правил і прийомів юридичної техніки дозволяє створювати грамотні, якісно оформлені нормативно-правові та індивідуальні акти.

Водночас, зважаючи на те, що результати нормотворчої діяльності органів внутрішніх справ набувають вияву у вигляді нормативно-правових та індивідуальних актів, вивчення правової природи цих актів, їх ознак, структури, класифікації, безперечно, є досить вагомим для працівників міліції, особливо керівників міських районних лінійних відділів, сприятиме створенню якісно нової системи документаційного забезпечення управління в органах внутрішніх справ, а отже підвищенню ефективності їх оперативно-службової діяльності.

У зв’язку з цим зростає соціальне та правове значення техніки нормотворчості, володіння нею слухачами, дотримання ними встановлених вимог до письмового оформлення актів. Тому при підготовці висо­кокваліфікованих фахівців слід враховувати необхідність їх навчання правильному складанню всіх відомчих нормативних актів.

Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни складає 72 години.


^ 2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


Метою дисципліни є вивчення загальних питань техніки нормотворчості, основних принципів нормотворчої діяльності органів внутрішніх справ, особливостей укладання нормативно-правових та індивідуальних актів у системі ОВС згідно з вимогами нормотворчої техніки, розвиток у слухачів відповідальності за правильне юридико-лінгвістичне оформлення документів та усвідомлення потреби дотримання правил юридичної техніки, законів юридичного мовлення, мовностильових норм при формулюванні правових приписів і правових рішень, уміння юридично грамотно висловлювати свої думки.

Завдання вивчення дисципліни полягає у набутті слухачами поглиблених знань, умінь і навичок щодо укладання нормативно-правових та індивідуальних актів з огляду на їх призначення та види, а також у розумінні сутності нормотворчого процесу й особливостей нормотворчої діяльності органів внутрішніх справ.

^ Основні загальнокультурні та професійні компетенції

У результаті вивчення дисципліни “Техніка нормотворчості” слухачі повинні бути здатними до вирішення професійних завдань діяльності, пов’язаних з укладанням нормативно-правових та індивідуальних актів, мати такі основні професійні та загальнокультурні компетенції з техніки нормотворчості:

в організаційно-управлінській діяльності:

- організаційно забезпечувати нормотворчу діяльність;

- створювати правові основи управління, тобто правові норми, які встановлюють, змінюють або скасовують правові відносини, що визначають зміст форм управлінської діяльності та надають їм загальнообов'язкової сили;  

- створювати відомчі нормативні акти при відповідному забезпеченні технологій їх підготовки та прийняття;

- надавати рекомендації щодо призначення, складу, ознак і видів відомчих нормативних актів, особливостей укладання та структурування правових текстів у системі МВС;

у правозастосовній діяльності:

- послідовно і логічно викладати інформацію у текстах нормативно-правових та індивідуальних актів;

- правильно оформлювати і розташовувати реквізити у нормативно-правових та індивідуальних актах;

- складати якісні нормативно-правові та індивідуальні акти згідно з вимогами нормотворчої техніки;

- правильно використовувати юридичні терміни у текстах актів;

- уникати помилок у текстах нормативно-правових та індивідуальних актів;

у науково-дослідній діяльності:

- забезпечувати науково-методичне керівництво нормотворчою роботою органів внутрішніх справ;

- аналізувати тексти нормативно-правових та індивідуальних актів в аспекті дотримання правових, логічних, структурних, мовностилістичних вимог;

- досліджувати мовну репрезентацію правових понять і категорій у нормативно-правових актах;

- розробляти ефективні технології підготовки відомчих нормативних актів;

- аналізувати типові помилки, що виникають при написанні текстів нормативно-правових та індивідуальних актів, а також визначати способи їх усунення;

у педагогічній діяльності:

- розробляти методичне забезпечення нормотворчої діяльності органів внутрішніх справ;

- проводити спеціальну (службову) підготовку особового складу, особливо працівників, зайнятих у сфері документаційного забезпечення управління та обслуговування діловодних процесів, а також здійснювати перевірку знань з техніки нормотворчості.

“Техніка нормотворчості” за своїм змістом безпосередньо пов’язана з такими навчальними дисциплінами: теорія держави та права, адміністративне право, адміністративна діяльність, кримінальне право, кримінальний процес, конституційне право, управління в органах внутрішніх справ, правнича лінгвістика, юридичне документознавство, культура професійного мовлення.

Навчальна програма складається з теоретико-методологічних засад нормотворчої техніки як виду юридичної техніки, категорійно-поняттєвого апарату нормативно-правових та індивідуальних актів, специфіки та закономірностей їх функціонування у сфері правових відносин.


^ РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ


Розподіл навчального часу на вивчення дисципліни за видами занять для різних форм навчання:



Освітньо-кваліфікаційний рівень

Магістр

Форма навчання

Денна


Заочна


Семестр

2

2

Кількість годин, всього

72

72

Лекції, годин

4

2

Семінарські заняття, годин

4

2

Практичні заняття, годин

28

4

Самостійна робота слухачів, годин

18

62

Індивідуальна робота слухачів, годин

18

-

Підсумковий контроль

Залік

Залік



^ 3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

(денна форма навчання)


№

з/п

Назва теми

Нормативний обсяг годин

Із них:

Всього годин з викладачем

із них:

Самостійна та індивідуальна робота

із них:

Лекцій

Семінарських занять

Практичних занять

Індивідуальна робота

Самостійна робота

1

Техніка нормотворчості, її зміст та елементи. Нормотворча діяльність органів внутрішніх справ

6

2

2







4

2

2

2

Правова природа нормативно-правових та індивідуальних актів органів внутрішніх справ, їх класифікація

6

2




2




4

2

2

3

Юридична техніка як інструмент укладання текстів правових актів. Система засобів, прийомів і правил формування змісту нормативно-правових та індивідуальних актів

6

4

2

2




2




2

4

Система структурних одиниць нормативно-правових та індивідуальних актів

4

2







2

2

2




5

Правотворчі і правозастосовні помилки, їх класифікації

8

4







4

4

2

2

6

Техніка складання, особливості оформлення розпорядчих, організаційно-правових, кадрових, інформаційних, планових та звітних документів

12

8







8

4

2

2

7

Техніка складання й оформлення адміністративно-правових документів

8

4







4

4

2

2

8

Особливості, підготовка, техніка складання й оформлення кримінально-процесуальних документів

10

6







6

4

2

2

9

Особливості, підготовка, техніка складання й оформлення таємних документів

6

2







2

4

2

2

10

Номенклатура справ. Експертиза цінності документів. Архівне зберігання, фондування та облік документів архіву

6

2







2

4

2

2

Всього годин

72

36

4

4

28

36

18

18

Підсумкова форма контролю: залік



























^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

(заочна форма навчання)


№

з/п

Назва теми

Нормативний обсяг годин

Із них

Всього годин з викладачем

із них:

Самостійна робота

Лекцій

Семінарських занять

Практичних занять

1

Техніка нормотворчості, її зміст та елементи. Нормотворча діяльність органів внутрішніх справ

8













8

2

Правова природа нормативно-правових та індивідуальних актів органів внутрішніх справ, їх класифікація

6













6

3

Юридична техніка як інструмент укладання текстів правових актів. Система засобів, прийомів і правил формування змісту нормативно-правових та індивідуальних актів

10

2

2







8

4

Система структурних одиниць нормативно-правових та індивідуальних актів

4













4

5

Правотворчі і правозастосовні помилки, їх класифікації

8

2




2




6

6

Техніка складання, особливості оформлення розпорядчих, організаційно-правових, кадрових, інформаційних, планових та звітних документів

8

2







2

6

7

Техніка складання й оформлення адміністративно-правових документів

8













8

8

Особливості, підготовка, техніка складання й оформлення кримінально-процесуальних документів

8

2







2

6

9

Особливості, підготовка, техніка складання й оформлення таємних документів

4













4

10

Номенклатура справ. Експертиза цінності документів. Архівне зберігання, фондування та облік документів архіву

6













6

Всього годин

72

8

2

2

4

62

Підсумкова форма контролю: залік



^ 4. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ “ТЕХНІКА НОРМОТВОРЧОСТІ”


^ 4.1. Техніка нормотворчості, її зміст та елементи. Нормотворча діяльність органів внутрішніх справ

Право, правотворчість, нормотворчість як правові явища та їх співвідношення.

Нормотворчість як правова форма реалізації функцій державою.

Нормотворчість як офіційна організаційно оформлена діяльність уповноважених державою суб’єктів щодо створення правовстановлювальних, правозмінювальних, правоскасувальних юридичних норм.

Сутність нормотворчого процесу державних органів.

Поняття і призначення відомчої нормотворчості.

Органи внутрішніх справ як суб’єкт нормотворчості.

Принципи нормотворчої діяльності органів внутрішніх справ.

Основні напрями нормотворчості в органах внутрішніх справ.

Стадії нормотворчого процесу в МВС України.

Особливості процедури нормотворчості в органах внутрішніх справ України.

Поняття, основні ознаки, визначення, цілі і значення нормотворчої техніки для зміцнення законності і правопорядку, підвищення рівня правової культури, формування правової держави в Україні.

Місце і значення нормотворчої техніки для юридичної практики.

Правове регулювання процесів створення та використання нормативних актів у системі МВС України.

Закони України “Про інформацію”, “Про державну таємницю”, “Про національний фонд і архівні установи”, “Про звернення громадян”.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України.

Указ Президента України від 26.11.2003 № 1348 “Про поліпшення організації законопроектної діяльності”.

Указ Президента України від 09.02.1999 № 145 “Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади” (зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 06.04.2011 № 395/2011).

ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів.

ДСТУ 3582-1997. Державний стандарт України. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові. Загальні вимоги та правила.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 № 1153 “Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади”.

Постанова Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561-12 “Про порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях”.

Накази МВС України від 22.05.1992 № 285 “Про заходи щодо удосконалення нормотворчої діяльності МВС України”, від 20.01.2004 № 55 “Про вимоги щодо оформлення документів у системі МВС України”, від 22.02.2004 № 185 “Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення”, від 14.04.2004 № 400 “Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються”, від 10.10.2004 № 1177 “Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України”, від 04.10.2003 № 1155 “Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України”, від 15.05.2007 № 157 “Про додаткові заходи щодо дотримання працівниками органів внутрішніх справ принципів законності, забезпечення прав і свобод громадян”, від 24.11.2003 № 1440 “Про затвердження Інструкції з організації діловодства в системі МВС України”, від 25.05.2006 № 530 “Про організацію архівної роботи в ОВС”, від 04.06.2002 № 519 “Про затвердження Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій системи МВС України, із зазначенням строків зберігання документів, та Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності внутрішніх військ МВС України, із зазначенням строків зберігання документів”.


^ 4.2. Правова природа нормативно-правових та індивідуальних актів органів внутрішніх справ, їх класифікація

Поняття документа, юридичного документа, правового акта, нормативно-правового акта та індивідуального акта.

Визначення названих вище понять у державних стандартах, нормативно-правових актах, лексикографічних джерелах.

Класифікація юридичних документів.

Види нормативно-правових актів.

Місце відомчих нормативних актів у структурі правових актів України.

Сфера застосування, призначення, види відомчих нормативних актів.

Класифікація нормативних актів органів внутрішніх справ, їх місце в системі нормативно-правових актів держави.

Правові властивості нормативно-правових та індивідуальних актів органів внутрішніх справ.

Поділ документів органів внутрішніх справ за напрямом діяльності: управлінські, адміністративно-правові, кримінально-процесуальні, таємні.


^ 4.3. Юридична техніка як інструмент укладання текстів правових актів. Система засобів, прийомів і правил формування змісту нормативно-правових та індивідуальних актів

Юридична техніка як чинник ефективності правотворчої, правореалізаційної та правозастосовної діяльності.

Визначення понять “юридична техніка”, “правотворча техніка”, “законодавча техніка”, “нормотворча техніка” у нормативно-правових актах, наукових працях, лексикографічних джерелах.

Мета юридичної техніки.

Види юридичної техніки: правотворча, правореалізаційна, правозастосовна, нормотворча, правотлумачна.

Залежність якості нормативно-правових та індивідуальних актів від рівня їх юридико-технічної досконалості.

Засоби, прийоми, правила нормотворчої техніки, що використовуються при формуванні змісту правових актів.

Правила й засоби структурування відомчих нормативних правових актів.

Юридико-технічні критерії точності, чіткості, ясності, логічності, повноти і стислості нормативно-правових та індивідуальних актів.

Юридико-технічна досконалість нормативно-правових та індивідуальних актів органів внутрішніх справ.


^ 4.4. Система структурних одиниць нормативно-правових та індивідуальних актів

Внутрішня форма відомчих нормативно-правових актів.

Характеристика композиційно-структурних вимог до оформлення актів: раціональна структура, поділ на частини, аспекти уніфікації композиційної будови, загальна характеристика реквізитів документів.

Вимоги до змісту, розташування й оформлення реквізитів у документах.

Загальні правила оформлення основних реквізитів документа: назва документа, заголовок до тексту, текст, адресат, дата, підпис, печатка, грифи погодження й затвердження, резолюції.

Реквізити нормативно-правових актів.

Реквізити індивідуальних актів.

Рубрики нормативно-правових актів.

Назви нормативно-правового акта та його окремих структурних частин.

Погодження й затвердження відомчих нормативно-правових актів.


^ 4.5. Правотворчі і правозастосовні помилки, їх класифікації

Поняття правотворчих і правозастосовних помилок.

Види правотворчих і правозастосовних помилок.

Види помилок, що виникають при написанні нормативно-правових та індивідуальних актів: правові, логічні, фактичні, структурні, синтаксичні, стилістичні, логіко-лінгвістичні та технічні.

Аналіз текстів нормативно-правових та індивідуальних актів у аспекті дотримання логічних, структурних, мовностилістичних вимог.

Лінгвістичний аналіз текстів нормативно-правових та індивідуальних актів.

Редагування текстів відомчих нормативно-правових актів.

Посилання як прийом юридичної техніки.

Посилання, відсилання як основні засоби фіксування зв’язків між нормативно-правовими актами й окремими нормативно-правовими приписами.

Оформлення посилань на інші тексти. Точність і стислість посилань.

Порядок цитування правових приписів.

Порядок написання чисел, дат, цифр, грошових сум.

Види правозастосовних помилок, що виникають при написанні відомчих нормативно-правових актів, та їх усунення.

Редагування й усунення помилок у текстах управлінських, адміністративно-правових, кримінально-процесуальних, таємних документів.


^ 4.6. Техніка складання, особливості оформлення розпорядчих, організаційно-правових, кадрових, інформаційних, планових та звітних документів

Сутність та призначення, склад і види розпорядчих (розпорядження, вказівки, накази із загальних питань) та організаційно-правових (положення, інструкції, статути) документів. Вимоги до складання й оформлення розпорядчих та організаційно-правових документів. Характеристика й основні реквізити розпорядчих документів. Характеристика й основні реквізити організаційно-правових документів. Підготовка, правила складання й оформлення розпорядчих та організаційно-правових документів.

Сутність, призначення, склад і види кадрової документації. Вимоги до складання й оформлення кадрової документації. Характеристика й основні реквізити кадрових документів. Підготовка, правила складання й особливості оформлення основних документів з кадрових питань.

Призначення, склад і види інформаційних документів. Вимоги до оформлення й складання інформаційних документів. Правила складання інформаційних документів.

Сутність, призначення, склад і види планових та звітних документів. Підготовка, правила складання й особливості оформлення планових та звітних документів.


^ 4.7. Техніка складання й оформлення адміністративно-правових документів

Сутність, призначення, склад і види адміністративно-правових документів. Вимоги до їх складання й оформлення.

Характеристика й основні реквізити адміністративно-правових документів.

Підготовка, правила складання й оформлення постанов у справах про адміністративне правопорушення, постанов про накладення адміністративного стягнення, постанов про закриття справи про адміністративне правопорушення, протоколів про адміністративне правопорушення, протоколів про адміністративне затримання, рішення про розгляд скарги (протесту) на постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Підготовка й складання допоміжних адміністративних документів (акт, висновок, рапорт, звіт, план, пояснення). Правила їх оформлення.


^ 4.8. Особливості, підготовка, техніка складання й оформлення кримінально-процесуальних документів

Сутність, призначення, склад і види кримінально-процесуальних документів.

Вимоги Кримінально-процесуального кодексу України до форми й змісту кримінально-процесуальних документів (постанов, обвинувального висновку, протоколів допиту, обшуку, виїмки, огляду місця події тощо).

Підготовка й складання процесуальних документів стадії порушення кримінальної справи.

Підготовка й складання процесуальних документів досудового розслідування.

Підготовка й складання процесуальних документів, що стосуються провадження слідчих дій.

Підготовка й складання процесуальних документів, що стосуються притягнення особи як обвинуваченого.

Підготовка й складання процесуальних документів, що стосуються обрання запобіжних заходів/застосування заходів процесуального примусу.

Підготовка й складання процесуальних документів, що стосуються зупинення і відновлення досудового слідства.

Підготовка й складання процесуальних документів, що стосуються закінчення досудового слідства.


^ 4.9. Особливості, підготовка, техніка складання й оформлення таємних документів

Поняття цінної інформації, конфіденційних документів.

Склад і напрями захисту документної інформації. Загальні вимоги до систематизації документів і формування справ.

Система захисту цінної інформації та конфіденційних документів: елементи правового, організаційного, технічного, програмно-математичного захисту інформації.

Технологія захисту документаційної інформації: захищений документообіг; обробка документів, які надходять до і виходять з установи; облік і зберігання справ з конфіденційними документами; порядок роботи персоналу з цінною інформацією та конфіденційними документами.

Закон України “Про державну таємницю”.

Постанова Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561-12 “Про порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях”.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 625-р “Про заходи щодо вдосконалення системи охорони державної таємниці”.

Наказ МВС України від 06.03.2003 № 207 “Про оголошення Розгорнутого переліку відомостей, що становлять державну таємницю в системі МВС України, та затвердження Переліку конфіденційної інформації в системі МВС України, якій надається гриф обмеженого доступу “Для службового користування”.

Наказ Служби безпеки України від 18.02.2005 “Про забезпечення охорони державної таємниці та затвердження Інструкції щодо заповнення форми звіту про стан забезпечення охорони державної таємниці та порядку його подання”.

Підготовка й техніка складання таємних документів.

Вимоги до оформлення таємних документів.


^ 4.10. Номенклатура справ. Експертиза цінності документів. Архівне зберігання, фондування та облік документів архіву

Поняття номенклатури справ.

Вимоги до складання номенклатури справ.

ДСТУ 2732-2004. Державний стандарт України. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять.

Прийом, первинна обробка, попередній розгляд і розподіл документів. Виконання документів. Контроль за виконанням документів.

Експертиза цінності документів. Принципи і критерії експертизи цінності документів.

Архівна робота в ОВС.

Наказ МВС України від 25.05.2006 № 530 “Інструкція з організації архівної роботи в органах внутрішніх справ, внутрішніх військ, навчальних закладах, науково-дослідних установах та організаціях системи МВС України”.

Підготовка та передача справ на архівне зберігання. Складання описів справ. Фондова система організації документів. Облік документів в архіві.


^ 5. САМОСТІЙНА ТА ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СЛУХАЧІВ

Вимоги до організації самостійної та індивідуальної роботи слухачів і структура навчальних завдань визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.

Основними завданнями самостійної та індивідуальної роботи слухачів є підготовка і виконання завдань, а також самостійне вивчення окремих розділів.

^ 6. ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Оцінка якості засвоєння навчальної програми з дисципліни “Техніка нормотворчості” включає поточний контроль успішності та складання підсумкового заліку.

Для атестації слухачів на відповідність їх знань вимогам, які викладені в цій навчальній програмі, у робочих навчальних програмах дисципліни “Техніка нормотворчості” та у відповідних освітньо-професійних програмах за спеціальностями, створюються фонди засобів педагогічної діагностики, які включають типові завдання, тести тощо. Вони повинні забезпечувати об’єктивність оцінки знань, умінь та рівнів набутих компетенцій з техніки нормотворчості.

Якість засвоєння навчальної програми визначають за результатами заліку.



^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ВИМОГИ ДО РОЗРОБКИ

РОБОЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

Навчальна програма є загальною для підготовки магістрів за спеціальностями “Правознавство”, “Правоохоронна діяльність” та “Управління у сфері правопорядку”.

При розробці робочої навчальної програми окремі питання змістової частина навчальної програми розширюються та конкретизуються відповідно до специфіки спеціальності, умов і типових завдань відповідної професійної діяльності.


^ 8. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


Для найкращого засвоєння дисципліни «Техніка нормотворчості» слухачам магістратури рекомендується звертатися до різноманітних наукових і нормативних джерел. Вивчення будь-якої теми передбачає використання не тільки матеріалів лекції, прочитаної викладачем, проте й самостійного дослідження наукових концепцій, які існують, чинного законодавства.

При засвоєнні навчального матеріалу, слухачі повинні вміти користуватися правовою інформацією, що міститься не лише на традиційних паперових носіях, проте й на електронних. Використання сети Інтернет поощряется, проте як допоміжного, а не основного інструменту, а також за умови дотримання авторських прав. У письмових роботах (реферати, доповіді, наукові доповіді) необхідно вказувати електронну адресу використаного матеріалу.


Основні законодавчі та нормативно-правові акти

1. Закон України “Про державну таємницю”. – К. : Парламент. вид-во, 2010.

2. Закон України ”Про нотаріат”. – К. : Парламент. вид-во, 2010.

3. Закон України “Про національний фонд і архівні установи”. – К. : Парламент. вид-во, 2009.

4. Закон України “Про звернення громадян”. – К. : Парламент. вид-во, 2009.

5. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”. – К. : Парламент. вид-во, 2008.

6. Закон України “Про інформацію”. – К. : Парламент. вид-во, 2002.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К. : Парламент. вид-во, 2010.

8. Кримінальний кодекс України. – К. : Парламент. вид-во, 2010.

9. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К. : Парламент. вид-во, 2010.

10. Наказ МВС України від 15.05.2007 № 157 “Про додаткові заходи щодо дотримання працівниками органів внутрішніх справ принципів законності, забезпення прав і свобод громадян”.

11. Наказ МВС України від 25.05.2006 № 530 “Про організацію архівної роботи в ОВС”.

12. Наказ МВС України від 20.01.2004 № 55 “Про затвердження Інструкції з оформлення документів у системі МВС України”.

13. Наказ МВС України від 22.02.2004 № 185 “Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення".

14. Наказ МВС України від 14.04.2004 № 400 “Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються”.

15. Наказ МВС України від 10.10.2004 № 1177 “Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України”.

16. Наказ МВС України від 06.03.2003 № 207 “Про оголошення Розгорнутого переліку відомостей, що становлять державну таємницю в системі МВС України, та затвердження Переліку конфіденційної інформації в системі МВС України, якій надається гриф обмеженого доступу “Для службового користування”.

17. Наказ МВС України від 04.10.2003 № 1155 “Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України”.

18. Наказ МВС України від 24.11.2003 № 1440 “Про затвердження Інструкції з організації діловодства в системі МВС України”.

19. Наказ МВС України від 04.06.2002 № 519 “Про затвердження Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій системи МВС України, із зазначенням строків зберігання документів, та Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності внутрішніх військ МВС України, із зазначенням строків зберігання документів”.

20. Наказ МВС України від 22.05.1992 № 285 “Про заходи щодо удосконалення нормотворчої діяльності МВС України”.

21. Наказ СБ України від 18.02.2005 “Про забезпечення охорони державної таємниці та затвердження Інструкції щодо заповнення форми звіту про стан забезпечення охорони державної таємниці та порядку його подання”.

22. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561-12 “Про порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях”.

23. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 № 1153 “Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади”.

24. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 625-р “Про заходи щодо вдосконалення системи охорони державної таємниці”.

25. Розпорядження МВС України від 05.06.2006 № 470 “Про забезпечення функціонування державної мови в організаціях, підрозділах внутрішніх справ України та відомчих навчальних закладах”.

26. Указ Президента України від 26.11.2003 № 1348 “Про поліпшення організації законопроектної діяльності”.

27. Указ Президента України від 09.02.1999 № 145 “Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади” (зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 06.04.2011 № 395/2011).



Основна література

1. Бержерон Р. Український посібник з нормопроектування / Р. Бержерон. – К., 1999.

2. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – К. : ТОВ Видавництво «Юридична думка», 2007.

3. Загальні елементи нормопроектування: Канадська перспектива. – К., 1998.

4. ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. Вид. оф. – (Чинний від 01.09.2003). – К. : Держспоживстандарт, 2003. – 21 c.

5. ДСТУ 2732-2004. Державний ста