Реферат: Київський міжнародний університет на правах рукопису

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ На правах рукопису

ІЛЬНИЦЬКИЙ Михайло Степанович

УДК 347.998.85 (0435)


АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ПОСТАЧАННЯ

ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;

інформаційне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук


Науковий керівник:

кандидат юридичних наук, доцент

Сидорчук Леонід Андрійович
Київ – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………3
^ РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Поняття процесу фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України……………………..12

Історико-правовий аналіз стану фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України……….31

Нормативно-правове регулювання фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України………53

^ РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

2.1. Правовий статус органів внутрішніх справ України як суб‘єктів фінансових правовідносин…………………………………………………………77

2.2. Порядок планування та використання бюджетних коштів органами внутрішніх справ України………………………………………………………...101

2.3. Організаційні засади здійснення відомчого фінансового контролю в системі органів внутрішніх справ України……………………………………...123

^ РОЗДІЛ 3. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

3.1. Теоретико-логістичні аспекти планування та організації фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України…………………………………………………………………………….151

3.2. Методологія розвитку системи організації матеріально-технічного забезпечення органів внутрішніх справ України на основі застосування принципів логістики………………………………………………………………172

3.3. Шляхи вдосконалення управління фінансовим забезпеченням та матеріально-технічним постачанням органів внутрішніх справ України………………………………………………………………………….....191

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………....213

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...219


ВСТУП


Актуальність теми дослідження. Суттєвими факторами демократизації суспільства, формування правової державності в Україні є конституційне закріплення прав і свобод людини, проголошення її життя і здоров‘я, честі та гідності, недоторканості й безпеки найвищими соціальними цінностями. Важливу роль в державному захисті громадян та їх законних інтересів виконують органи внутрішніх справ, які наділені для цього відповідними повноваженнями. Крім того, Міністерство внутрішніх справ України є одним із основних суб’єктів системи забезпечення національної безпеки України, яка формує збалансовану державну політику та проводить комплекс узгоджених заходів щодо захисту національних інтересів у політичній, економічній, соціальній, військовій, прикордонній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах від внутрішніх і зовнішніх загроз.

Не зважаючи на виключну важливість для держави функцій, покладених на органи внутрішніх справ України та економічний ефект від їх діяльності, стан їх матеріально-технічного забезпечення є недостатнім для ефективного функціонування, наслідками чого є: загроза національній безпеці держави; ускладнення криміногенної ситуації; плинність персоналу, діяльність якого визначається професією підвищеного ризику, відсутність вмотивованості в роботі та створення корупційної атмосфери. Зазначені чинники можуть призвести до перетворення МВС України в систему, яка діє нижче власних можливостей, розбалансування правоохоронного комплексу та набагато більших державних фінансових затрат, ніж потрібно.

Успішність діяльності органів внутрішніх справ України залежить від державної політики в правоохоронній сфері, в тому числі – обсягу фінансових ресурсів, які виділяються на здійснення їх матеріально-технічного забезпечення. Перехід держави до ринкових відносин ставить перед органами внутрішніх справ нові завдання не тільки правоохоронного, але й економічного характеру, все яснішим стає їх тісний взаємозв’язок.

Актуальність теми дисертаційного дослідження полягає в тому, що органи внутрішніх справ України в сучасний період їх розвитку характеризується особливостями етапу реформування, а стан їх фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання потребує комплексного теоретичного аналізу, створення науково обґрунтованої організаційно-функціональної структури, застосування нових якісних управлінських технологій, чітко відпрацьованого нормативно-правового регулювання, знаходження реальних шляхів вдосконалення. Визначені завдання вимагають переведення наукових знань щодо вивчення позитивного історичного досвіду розвинутих моделей і підходів до організації поліцейських систем зарубіжних країн у площину практичного застосування в діяльності органів внутрішніх справ з урахуванням сучасних особливостей розвитку української державності.

Своєчасність і актуальність теми дослідження підтверджується також тим, що на даний час фактично немає жодного комплексного дослідження дослідження, присвяченого організаційно-правовим аспектам фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України. Певні питання зазначеної теми висвітлюються в роботах: О.Ф.Андрійко, М.І.Ануфрієва,  Г.В.Атаманчука, О.О.Байбакової, Д.А.Бекерської, О.М.Бандурки, І.Л.Бачило, В.Т.Білоуса, Л.В.Борець, Н.А.Буличевої, А.С.Васильєва, Л.К.Воронової, Г.Г.Зуйкова, Р.А.Калюжного, В.О.Негодченка, В.І.Колпакова, М.П. Кучерявенко, Ф.Є.Колонтаєвського, Л.П.Коренев, Ю.Ф.Кравченка, І.В.Март‘янова, П.В.Мельника, Ю.Л.Пановкіна, В.П. Пєткова, Т.О.Проценка, В.П. Поповича, В.М.Плішкіна, Л.А.Савченко, О.Ю. Синіявської, В.Д.Сущенка, В.М.Тесленка, А.Г.Чубенка, які стали науковою базою дослідження.

Отже, проблема організації і правового регулювання фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України як із наукової точки зору, так і в практичному застосуванні існує та потребує свого ефективного і своєчасного вирішення. Недостатнє вивчення зазначеної теми в науковій літературі робить її надзвичайно актуальною, вчасною і необхідною для науковців, широкого кола працівників органів внутрішніх справ, а також - органів законодавчої та виконавчої влади.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до головних напрямків наукових досліджень науково-дослідних установ МВС України на період 2009-2012 рр. та плану науково-дослідної роботи Київського міжнародного університету на 2008-2010 рр. та пп. Пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2005-2010 рр. рекомендованих відділенням державно-правових наук і міжнародного права Академії правових наук України, затверджених Загальними зборами Академії правових наук України 9 квітня 2004 р.

Дослідження є складовою частиною науково-дослідної теми Юридичного інституту Київського міжнародного університету “Захист прав людини: міжнародні та національні аспекти” (державний реєстраційний номер 0104U003159), де автор є одним із виконавців.

^ Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства та узагальнень практики його реалізації органами внутрішніх справ України визначити теоретичні засади та особливості організації їх фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання, а також розробити рекомендації щодо вдосконалення адміністративно-правового регулювання та механізмів управління в зазначеній сфері діяльності.

Виходячи із поставленої мети, в дисертації були поставлені такі основні завдання:

з’ясувати сутність та особливості організації процесу фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України, провести його історико-правовий аналіз;

проаналізувати особливості нормативно-правового регулювання фінансово-господарської діяльності органів внутрішніх справ України та надати пропозиції щодо його вдосконалення;

визначити правовий статус органів внутрішніх справ України як суб‘єктів фінансових правовідносин;

дослідити порядок планування та використання бюджетних коштів, а також здійснення фінансового контролю в органах внутрішніх справ України;

довести виключну важливість врахування чинників внаслідок дії зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці держави під час планування матеріально-технічного забезпечення органів внутрішніх справ України;

проаналізувати теоретико-логістичні аспекти планування та організації фінансового контролю та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України;

обґрунтувати доцільність втілення в практику методології розвитку системи організації фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України на основі застосування принципів логістики;

визначити сучасні тенденції та шляхи вдосконалення управлінської діяльності в процесі фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України.

^ Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України.

^ Предметом дослідження є адміністративно-правове регулювання фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України.

^ Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів дисертантом застосовано систему принципів, прийомів, підходів та методів пізнання. Для вивчення та поглиблення понятійного апарату “матеріально-технічне забезпечення органів внутрішніх справ України” широко використовувався метод системного аналізу (підрозділ 1.1.). Методи історико-правовий та документального аналізу застосовані при розгляді процесу розвитку здійснення фінансового забезпечення та матеріально-технічного


постачання діяльності поліцейських органів на території України (підрозділ 1.2.), а також вивчення досвіду зарубіжних країн (підрозділи 2.2., 3.3.). З використанням методів аналізу, синтезу, класифікації та групування визначено правовий статус органів внутрішніх справ України як суб‘єктів фінансових правовідносин (підрозділ 2.1.). За допомогою спеціально-юридичного та порівняльно-правового методів з’ясовувалося нормативно-правове регулювання фінансово-господарської діяльності органів внутрішніх справ України (підрозділ 1.3.). Системно-структурний метод застосовано під час аналізу порядку планування та використання бюджетних коштів, а також здійснення фінансового контролю в системі органів внутрішніх справ України (підрозділи 2.2., 2.3.). Логіко-семантичний та компаративний методи використовувалися для визначення сучасних тенденцій розвитку та шляхів вдосконалення управлінської діяльності в процесі фінансового і матеріально-технічного забезпечення органів внутрішніх справ України (підрозділи 3.1., 3.2., 3.3.). У дисертаційному дослідженні використані також методи прогнозування, статистичний, структурно-функціональний тощо.

Інформаційна та науково-теоретична бази дослідження складаються із Конституції України, чинного національного законодавства, підзаконних нормативно-правових актів, наказів МВС України, наукових праць провідних вчених, які стосуються предмета дослідження. В процесі підготовки роботи автором були використані наукові праці провідних вчених в галузях загальної теорії права, адміністративного, фінансового і податкового права, теорії управління. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів внутрішніх справ України, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали. Використано також багатолітній особистий досвід роботи дисертанта в системі органів внутрішніх справ.

^ Наукова новизна одержаних результатів обумовлена як поставленими завданнями, так і засобами їх розв’язання, і полягає в тому, що дана робота є першим в Україні комплексним науковим дослідженням адміністративно-правового регулювання фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

Вперше:

розглянуто процес фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України як об’єкт адміністративно-правового регулювання;

доведено виключну важливість врахування впливу чинників фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України на стан правопорядку в країні;

запропоновано втілити в практику методологію організації системи фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України на основі застосування принципів логістики.

Удосконалено:

визначення поняття фінансового забезпечення та матеріально-технічного та військове постачання органів внутрішніх справ України;

систематизацію засобів фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України залежно від економічних змін, які визначаються складним, багатоплановим, діалектично і системно обумовленим біфуркаційним процесом;

визначення особливостей правового статусу органів внутрішніх справ України як суб‘єктів фінансових правовідносин в залежності від модифікації вертикалі бюджетних відносин;

класифікацію органів внутрішніх справ України як юридичних осіб не тільки в цивільному, але й адміністративно-правовому змісті;

обґрунтування необхідності застосування відносно органів внутрішніх справ терміну “державна установа”, що має істотне значення для застосування фінансового і адміністративного права.


^ Дістало подальший розвиток:

нормативно-правове регулювання фінансового та матеріально-технічного забезпечення органів внутрішніх справ України шляхом внесення до чинного законодавства, а також положень про МВС України та ГУ-УМВС України в областях і на транспорті обґрунтованих пропозицій;

організація та прийняття управлінських рішень в системі фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України за допомогою розробки методів і прийомів управління в сучасних умовах.

^ Практичне значення одержаних результатів обумовлюється актуальністю і новизною висвітлених у дослідженні проблем, а також пропозиціями щодо їх розв’язання, які спрямовані на вдосконалення фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України.

Положення і результати проведеного дослідження становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

у науково-дослідній сфері – мають стати основою для подальшого дослідження проблем фінансового і матеріально-технічного забезпечення органів внутрішніх справ України;

у правотворчості – можуть бути використані в законотворчій діяльності, зокрема при удосконаленні законів України “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про Державний бюджет України”, Бюджетного і Цивільного кодексів України, розробці Закону України «Про органи внутрішніх справ України», юридичному нормативному закріпленні в інших правових та відомчих актах, формуванні Концепцій економічної безпеки держави та подальшого реформування системи правоохоронних органів України;

у навчально-методичному процесі – можуть використовуватися під час вивчення навчальних дисциплін: “Адміністративне право”, “Адміністративна діяльність”, “Судові і правоохоронні органи”, “Фінансове право”, „Державне управління”, при підготовці розділів підручників і навчальних посібників із зазначених дисциплін.

^ Особистий внесок здобувача. Дослідження виконане дисертантом самостійно, а використані наукові розробки інших авторів подаються з обов’язковим посиланням на них. Усі викладені в роботі висновки та положення сформульовані на базі особистих досліджень дисертанта. Ряд проаналізованих дисертантом питань поставлено вперше, інші, що досліджувалися раніше, вирішувалися з урахуванням аналізу нових реалій суспільного життя та потреби реформування органів внутрішніх справ України.

^ Апробація результатів дисертації проводилася на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Київського міжнародного університету. Окремі положення дисертаційного дослідження та основні його результати були викладені у доповідях на міжнародній науково-практичній конференції “Адміністративна реформа та проблеми удосконалення діяльності правоохоронних органів”, проведеної 7-8 грудня 2007 р. Кримським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ та Київським міжнародним університетом (м. Сімферополь); міжнародній науково-практичній конференції “Україна в євроінтеграційних процесах” в Київському міжнародному університеті 17-18 лютого 2008 р. на засіданні «круглого столу» «Права людини: міжнародні стандарти та національний вимір», який відбувся 9 грудня 2008 р. у Київському міжнародному університеті, на міжнародній науково-практичній конференції “Співробітництво України з органами та спеціалізованими структурами ООН: актуальні питання”, яка відбулася в Київському міжнародному університеті 22 жовтня 2008 р. на засіданні «круглого столу» «Вдосконалення правового статусу ОВС України як одна із гарантій забезпечення прав посадових осіб», на науково-практичній конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України, в м. Донецьк 14 листопада 2008 року.

Узагальнені висновки і пропозиції були сформульовані та подані автором для апробації до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Департаменту фінансових ресурсів та економіки МВС України.

Публікації. Основні висновки авторських досліджень знайшли відображення у шести опублікованих наукових статтях, що надруковані у фахових виданнях, визначених ВАК України.

^ Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 241 сторінок. Загальна кількість ілюстрацій – 13. Список використаних джерел складається із 206 найменувань і займає 20 сторінок.


РОЗДІЛ 1

^ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ПОСТАЧАННЯ

ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


1.1. Зміст процесу фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України

Згідно статей 1 та 3 Конституції, Україна є соціальною і правовою державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю [1]. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість державної діяльності, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави. Конституція також гарантує державний захист прав і свобод людини і громадянина, ця функція держави отримала назву "правоохоронна діяльність". Для її реалізації створено спеціально уповноважені правоохоронні органи, до яких відносяться органи внутрішніх справ (ОВС) України, що наділені відповідними повноваженнями та здійснюють свою діяльність у встановлених законом формах.

На даний час в Україні відбуваються значні зміни в діючій системі бюджетного фінансового забезпечення державних структур, ефективність якого життєво важлива для діяльності будь-якої держави. Однією з складових структури державної бюджетної сфери є ОВС, які відповідно до ст. 2 Закону України "Про міліцію" [2] та інших нормативних правових актів України призначені виконувати наступні завдання: захист прав, свобод, законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань; попередження й припинення злочинів, адміністративних правопорушень та інших посягань; виявлення і розкриття злочинів; розшук злочинців і зниклих безвісти громадян; здійснення дізнання та попереднього слідства по кримінальних справах, віднесених до компетенції ОВС; забезпечення безпеки дорожнього руху; здійснення ліцензійно-дозвільної діяльності; забезпечення правил реєстрації та зняття громадян України з реєстраційного обліку за місцем перебування і проживання в межах держави; забезпечення правил перебування в Україні іноземних громадян і осіб без громадянства та їх транзиту через територію держави тощо. При цьому, успішність функціонування органів внутрішніх справ залежить від державної політики в правоохоронній сфері, в тому числі - обсягу фінансового забезпечення, та їх матеріально-технічного постачання.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Органи внутрішніх справ як органи державного управління, виконуючи свої основні завдання і функції, здійснюють фінансову діяльність, беручи участь в створенні й використанні певних фондів грошових коштів, за допомогою яких забезпечуються фінансовими ресурсами різноманітні потреби суспільства і держави. На думку дисертанта, фінансову діяльність органів внутрішніх справ можна визначити як здійснення ними функцій щодо створення, розподілу і використання фондів грошових коштів в конкретній сфері правоохоронної діяльності.

Фінансове забезпечення органів внутрішніх справ являє собою систему фінансових відносин, строго визначену державними та відомчими (Міністерства внутрішніх справ України) нормативними правовими актами, в цьому значенні його доцільніше розглядати як категорію правову, яка відноситься до галузі адміністративного та фінансового права. Органи внутрішніх справ України як органи державної влади і управління, а також - бюджетні установи, суб'єктами фінансового права [4], в зв'язку з чим доцільно виділити наступні найважливіші напрями їх фінансової діяльності:

участь в формуванні й використовуванні бюджетних коштів різних рівнів;

участь в створенні й використовуванні фондів обов'язкового особистого страхування працівників міліції;

участь в створенні й використовуванні коштів різних державних позабюджетних фондів (пенсійного, соціального страхування тощо);

участь у відносинах з приводу отримання й використовування банківських позик і компенсаційних виплат для будівництва індивідуального житла і житлово-будівельних кооперативів, державних допомог, інших соціальних компенсаційних виплат; кредитні відносини;

залучення і використовування коштів, які одержують ОВС в суб'єктах держави від фінансово-господарської діяльності.

Використання фінансових ресурсів необхідне для забезпечення належної матеріально-технічної бази ОВС, щоб вони могли з максимальною ефективністю відповідати своїй меті та вирішувати поставлені завдання. Проте, ефективність використання фінансових ресурсів залежить від правильного планування і розподілу органами внутрішніх справ фінансових коштів, отриманих з казни держави і в органів місцевого самоврядування, а також залучення коштів від їх господарської діяльності.

Органи внутрішніх справ, як суб'єкти фінансового права, вступають в різні економічні й правові відносини, значення та роль яких зростають в умовах становлення ринкової економіки. Слід зазначити, що при розподілі державних грошових коштів використовуються два основні методи:

фінансування, тобто безоплатна та безповоротна їх виплата;

кредитування, яке означає виділення коштів на умовах їх повернення.

Фінансове забезпечення органів внутрішніх справ слід розглядати як конкретну правову форму реалізації розподільної функції фінансових відносин між ними і державою. В цьому значенні фінансове забезпечення органів внутрішніх справ можна розуміти як економічну категорію, яка відображає зміст економічних відносин в системі: держава - Міністерство внутрішніх справ України - органи внутрішніх справ у регіонах, - кінцевий результат їх діяльності.

Таким чином, фінансове забезпечення органів внутрішніх справ України – це цільова діяльність, яка здійснюється в межах фінансової системи держави у всіх її проявах та є формою участі в розподілі грошових коштів шляхом отримання фінансових ресурсів.

Зміст фінансового забезпечення органів внутрішніх справ витікає з його мети: наділення ОВС відповідними матеріально-технічними ресурсами, необхідними для виконання основних обов'язків і завдань, передбачених ст. 2 Закону України "Про міліцію".

Матеріально-технічне постачання ОВС В.М.Тесленко визначив як "організовуваний державою та її органами процес обігу матеріальних благ (засобів виробництва та предметів споживання) та найбільш раціональне їх доставляння від виробників до споживачів МВС" [11]. В цілому погоджуючись з точкою зору В.М.Тесленка, більш вдалим, на думку дисертанта, є визначення О.М.Бандурки: "під матеріальним, технічним та фінансовим забезпеченням органів внутрішніх справ слід розуміти систему товарно-грошових і господарських відносин, які виникають між службами Міністерства внутрішніх справ, органами влади, підприємствами, організаціями, фізичними особами з одного боку, та органами внутрішніх справ та їх підрозділами, з іншого, в процесі централізованого постачання матеріальних, технічних і військових ресурсів (сировина, паливо, обладнання, речове майно, зброя, боєприпаси і матеріали); виконання договорів купівлі-продажу (оптова торгівля), реалізації фондів, комісійного й роздрібного продажу продуктів і засобів виробництва; надання матеріально-технічної допомоги та фінансування їх діяльності" [12].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Органи внутрішніх справ забезпечують своє матеріально-технічне постачання на підставі договорів про постачання окремих товарів, договорів про комплексне постачання, договорів купівлі-продажу, договорів про оренду майна, договорів про комісійний продаж матеріальних цінностей. Близько 30% всіх обсягів постачання МВС України здійснюється централізовано і планово через державне замовлення шляхом розподілу, все інше постачання організується безпосередньо шляхом укладання договорів між суб'єктами постачання і органами внутрішніх справ. Належне функціонування структури договірних зв'язків залежить від багатьох факторів, зокрема: форм постачання (транзитна або складська), системи органів матеріально-технічного і військового постачання; правосуб'єктності учасників товарообігу; форм і методів планування розрахунків тощо.

Матеріальні цінності, які надходять у розпорядження ОВС різними каналами постачання, являють собою державну власність та мають бути належним чином оприбутковані, взяті на облік, передані на збереження чи в експлуатацію матеріально-відповідальним особам. В органах внутрішніх справ постійно проводяться заходи щодо підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів, їх бережливого і раціонального використання, вишукуються нові резерви для розвитку і зміцнення матеріальної бази складського господарства та його технічного оснащення, вивчається, узагальнюються і застосовуються передові форми й методи роботи з питань матеріально-технічного і військового забезпечення. Щорічно проводяться інвентаризації матеріальних цінностей і фінансові ревізії, а в разі необхідності вони можуть проводитись позапланово.

Отже, органи матеріально-технічного, військового і фінансового забезпечення виконують у системі МВС допоміжні функції, створюючи відповідні умови для виконання органами внутрішніх справ їх головних завдань щодо охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю.

Матеріально-технічне забезпечення діяльності ОВС в першу чергу залежить від фінансових можливостей держави, нерозривно пов'язане із загальним станом забезпечення потреб народного господарства в сировині, матеріалах, обладнанні та інших видах виробничо-технічного призначення, які відносяться до засобів виробництва. МВС України щорічно під час підготовки пропозицій до Державного бюджету, а також - розподілення власного бюджету, враховує наступні чинники:

кількість працівників з необхідним рівнем освіти і ступенем підготовки, яка відповідає обсягу роботи;

видатки на придбання та утримання будівель, транспорту, озброєння, форменого одягу, засобів зв'язку, оргтехніки тощо;

видатки на грошове утримання працівників, яке повинне відповідати реальному прожитковому рівню, з тим, щоб служба в органах внутрішніх справ була привабливою для кваліфікованих фахівців;

видатки на соціальний захист співробітників (можливість отримання житла, загального і санаторно-курортного лікування тощо);

видатки на навчання і перепідготовку персоналу;

видатки на науково-дослідну роботу.

При цьому урядом держави не враховуються видатки на виконання конкретних завдань ОВС, які визначено Законом України "Про міліцію" [2], в тому числі - на проведення незапланованих спецоперацій (за надзвичайних обставин), на які не складається додатковий кошторис.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Узагальнюючи вищевикладене фінансове забезпечення органів внутрішніх справ України можна визначити як діяльність, яка здійснюється в межах фінансової системи держави у всіх її проявах та є формою участі в розподілі грошових коштів шляхом отримання фінансових ресурсів з метою наділення структурних підрозділів ОВС відповідними матеріально-технічними ресурсами.

Під матеріально-технічним забезпеченням органів внутрішніх справ України слід вважати систему товарно-грошових і господарських відносин, які виникають між органами державної влади, службами Міністерства внутрішніх справ України, підприємствами, організаціями, фізичними особами з одного боку, та підрозділами органів внутрішніх справ, з іншого, в процесі централізованого постачання матеріальних, технічних і військових ресурсів для задоволення потреб під час виконання органами внутрішніх справ своїх обов'язків і завдань, визначених Законом України "Про міліцію".

Функціонування органів внутрішніх справ України, також як і методи організації різних напрямків його забезпечення, мають багаторічну історію. Для того, щоб більш глибоко зрозуміти зміст процесу фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання діяльності ОВС, доцільно проаналізувати його в історико-правовому аспекті.


^ 1.2. Історико-правовий аналіз здійснення фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України

Загострення криміногенної обстановки і зростаючі вимоги суспільства до діяльності органів внутрішніх справ України в умовах побудови демократичної правової держави диктують нагальну потребу приведення системи МВС до стану, який дозволяє забезпечити надійний захист особи, суспільства і держави від злочинних посягань. В світлі цього важливе значення набувають історичні дослідження, які відображають різноманітний соціальний досвід минулого, у тому числі - діяльності правоохоронних органів. Історія нашої країни наочно свідчить про неможливість досягнення бажаних результатів в затвердженні гуманістичних і демократичних ідей без урахування досвіду попередніх поколінь, зокрема, без належного забезпечення діяльності правоохоронних органів.

Актуальність історико-юридичних досліджень суттєво зростає на сучасному етапі розвитку суспільства і держави, коли звернення до спадщини минулих років і десятиліть обумовлено ще й нагальними потребами глибинної державно-правової реформи, започаткованої в Україні. З огляду на вищенаведене правомірним і корисним видається здійснення історико-правового аналізу фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів охорони громадського порядку, починаючи з поліцейських органів Російської держави, які діяли на території України. При цьому варто звернути особливу увагу на вельми цікавий досвід функціонування і розвитку харківської поліції, адже Харків був одним з найбільших міст Російської імперії, визнаним осередком політичного і суспільного життя. Звичайно, практика поліції за часів царизму неоднозначна, поруч з безумовно реакційними моментами в ній можна знайти і досить прогресивні починання. Проте, в інтересах розвитку науки потрібно рівною мірою дослідити як негативні, так і позитивні аспекти цієї практики.

Варто зауважити, що на даний час не було спеціальних монографічних робіт, присвячених історико-правовому аналізу саме фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції (нині – міліції) на території України.

Окремі напрямки діяльності радянської міліції досліджувалася в період 50–90-х р.р. ХХ століття, серед авторів наукових робіт, що з‘явилися в цей період, особливо слід відмітити: І.С.Карпікова, Н.Н.Карташова, С.І.Кузьміна, В.Н.Куріцина, П.Ю.Кучерова, В.В.Макєєва, А.Я.Малигина, В.П.Портнова, М.М.Славіна, Л.А.Смірнова, В.М.Шамарова. Визнаючи певну історичну цінність наукових розробок зазначених вчених, слід підкреслити, що вони лише фрагментарно розглядали проблеми фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання української міліції (поліції) та не носили узагальнюючого характеру.

В першій четверт З іншого боку, органи внутрішніх справ самі є суб’єктами фінансово-правових відносин. Основні положення щодо організації фінансування і матеріально-технічного забезпечення міліції сформульовані в ст. 24 Закону України “Про міліцію”, та в ст. 20 розділу VI Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, яка визначає наступне: “Фінансування та матеріально-технічне забезпечення боротьби з організованою злочинністю є пріоритетним і здійснюється за рахунок державного бюджету. Розміри необхідних для цього коштів, у тому числі валютних, щорічно встановлюються Верховною Радою України при затвердженні бюджету відповідно до національної програми боротьби із злочинністю” [51]. Слід зазначити, що ст. 22 Закону України “Про міліцію” передбачає соціальний захист працівників міліції, але, нажаль, ця норма на даний час не діє [2]. Крім того, функціонування ОВС України в частині оперативно-розшукової діяльності та їх фінансування регламентується Законом України “Про оперативно-розшукову діяльність”, ст. 8 якого визначає: “Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності … надається право проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, погод