Реферат: До п. 1 проект

До п. 1


проект


СХВАЛЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 2010 р. №  


Декларація цілей та завдань бюджету на 2011 рік

(Бюджетна декларація)

Декларація цілей та завдань бюджету на 2011 рік (Бюджетна декларація) розроблена відповідно до статті 31 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та з метою формування бюджетної політики на 2011 рік, яка буде спрямована на створення умов щодо рішучого подолання наслідків фінансово-економічної кризи, проведення ефективної податково-бюджетної політики, переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки, підвищення рівня зайнятості населення, зростання заробітної плати, сприяння ціновій та валютно-курсовій стабільності.

Проект Державного бюджету України на 2011 рік повинен відповідати наступним критеріям:

формування на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави;

врахування зміни податкової бази, шляхом ліквідації адміністративних перешкод розвитку бізнесу в країні з одночасним залученням ресурсів в економічний розвиток;

створення сприятливих умов для розвитку виробництва, стимулювання сталої економічної і соціальної розбудови країни;

реалізація виваженої боргової політики;

надання суспільних послуг у межах реальних державних ресурсів;

поступове підвищення соціальних стандартів;

проведення реформування міжбюджетних відносин з метою забезпечення стабільного соціально-економічного розвитку регіонів;

концентрація ресурсів бюджету на виконання пріоритетних державних цільових програм, пов’язаних з реалізацією першочергових антикризових заходів;

створення умов для реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин.

^ 1. Щодо граничного розміру дефіциту (профіциту) Державного бюджету України у відсотках до прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту.

1) утримання граничного розміру дефіциту бюджету на рівні не більше 5 відсотків прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, що відповідає прогнозованому обсягу видатків розвитку, коштів необхідних для капіталізації банків, виконання гарантійних зобов’язань;

2) залучення кредитів міжнародних фінансових установ для реалізації проектів економічного та соціального розвитку України у межах, визначених дефіцитом бюджету розвитку.

^ 2. Щодо частки прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через зведений бюджет України.

1) збереження частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні, не вище прогнозованого на 2010 рік у межах 30-31 відсотка з урахуванням можливого внесення змін до податкового законодавства та зміни обсягів спеціального фонду бюджету.

^ 3. Щодо граничного обсягу державного боргу та державних гарантій.

1) утримання обсягу державного боргу на економічно-безпечному рівні (не більше 40 відсотків валового внутрішнього продукту) шляхом здійснення державних запозичень виключно для погашення державного боргу, капіталізації банків, наповнення Стабілізаційного фонду та реалізації проектів розвитку за участю міжнародних фінансових організацій;

2) вжиття заходів для застосування на практиці активних операцій, пов'язаних з управлінням державним боргом та ліквідністю єдиного казначейського рахунка з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець року;

3) надання гарантій Кабінетом Міністрів України в обсязі не більше 3 відсотків валового внутрішнього продукту для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, зокрема, спрямованих на розвиток експортного потенціалу національної економіки.

^ 4. Щодо питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету України і коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів.

1) поетапне зменшення питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках державного бюджету;

2) посилення стимулюючої складової міжбюджетного регулювання шляхом забезпечення взаємозв’язку між коефіцієнтом вирівнювання «альфа» та середнім індексом виконання розрахункових показників місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, за останні три бюджетні періоди із забезпеченням стабільного обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на цю мету.

^ 5. Щодо питомої ваги капітальних вкладень у видатках Державного бюджету України та пріоритетних напрямів їх використання.

1) встановлення питомої ваги видатків розвитку та наданням кредитів орієнтовно на рівні 13-14 відсотків усього обсягу видатків та надання кредитів з Державного бюджету України на 2011 рік з урахуванням можливих змін у структурі видатків та змін до законодавства;

2) пріоритетне спрямування капітальних вкладень на фінансування об’єктів, які забезпечують приріст/підтримання потужностей у 2011 році – 2012 роках, або вводитимуться в експлуатацію у 2011 році;

3) формування Стабілізаційного фонду з метою забезпечення економічної стабільності, енергетичної безпеки, підтримки пріоритетних галузей економіки та інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів, завдань і заходів з підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

4) активізація роботи щодо розширення джерел фінансового забезпечення розвитку дорожнього господарства шляхом залучення коштів інвесторів, зокрема на умовах державно-приватного партнерства, в тому числі концесій;

5) впровадження державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві, що сприятиме залученню фінансових ресурсів для модернізації та розвитку житлово-комунального господарства в умовах зменшення обсягів бюджетної підтримки галузі, залучення інвестицій і співпраця з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями;

6) створення умов для ефективного функціонування підприємств житлово-комунальної галузі через залучення до неї приватних інвестицій та гарантування при цьому інтересів територіальних громад і збереження комунального майна через поширення передачі в оренду та концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності;

7) створення сприятливих умов для розвитку будівельної галузі, у тому числі житлового будівництва;

8) спрямування коштів, отриманих від приватизації державного майна як джерела фінансування видатків бюджету розвитку для реалізації інвестиційних проектів;

9) концентрація державної підтримки на здешевлення кредитних ресурсів пов’язаних з реалізацією інноваційно-інвестиційних проектів в сільському господарстві, які забезпечуватимуть досягнення світових стандартів продуктивності та якості сільськогосподарської продукції;

10) використання переваг України від участі в Кіотському протоколі – "зелені інвестиції";

11) активізація роботи щодо розширення джерел фінансового забезпечення освоєння стратегічних родовищ корисних копалин, шляхом залучення коштів стратегічних інвесторів на умовах державно-приватного партнерства, зокрема угод про розподіл продукції;

12) державна підтримка інвестиційних проектів, направлених на реалізацію природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів загальнодержавного та регіонального масштабу, шляхом впровадження механізмів спів фінансування, здешевлення видатків на обслуговування інвестицій, компенсації відсоткових ставок;

13) підтримка впровадження енергоефективних та енергозберігаючих технологій, а також технологій з використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.


^ 6. Щодо взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими бюджетами у 2011 році.

1) посилення фінансової спроможності місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування шляхом закріплення за ними додаткових дохідних джерел;

2) підвищення рівня заінтересованості органів місцевого самоврядування у збільшенні обсягу надходжень до місцевих бюджетів;

3) збільшення інвестиційної складової місцевих бюджетів, у тому числі шляхом розширення джерел надходжень до бюджету розвитку;

4) удосконалення системи надання та використання субвенцій на реалізацію цільових інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку;

5) зниження диспропорції в ресурсній базі місцевих бюджетів та створення додаткових умов для її збільшення;

6) удосконалення механізму розрахунку видатків, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, зокрема шляхом наукової підтримки обґрунтованості розрахунків нормативів бюджетної забезпеченості та коригувальних коефіцієнтів до них, а також застосування для цієї мети галузевих стандартів надання суспільних послуг;

7) систематизація видаткових повноважень місцевих бюджетів;

8) фінансова підтримка територіальних громад на рівні сіл, селищ, міст районного значення з метою організації їх повноцінного функціонування, шляхом об'єднання матеріальних та людських ресурсів та перехід на цій основі до безпосередніх відносин з державним бюджетом;

9) використання фінансових важелів подолання диспропорцій соціально-економічного розвитку територій;

10) розмежування повноважень між державним та місцевими бюджетами на засадах збалансування загальнодержавних та регіональних інтересів;

11) впровадження програм розвитку регіонів на середньострокову перспективу на основі науково обґрунтованих пріоритетних напрямків регіонального розвитку та з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування;

12) удосконалення методології середньострокового бюджетного планування шляхом запровадження середньострокових бюджетних обмежень; посилення зв’язку річного і середньострокового бюджетного планування;

13) узгодження бюджетних програм місцевих бюджетів з плануванням на середньострокову перспективу у рамках середньострокових бюджетних обмежень.

^ 7. Щодо змін до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави у 2011 році.

Розробити та прийняти зміни до законодавства України, які врегульовують наступні питання:
1) внесення змін до Бюджетного кодексу України, зокрема в частині удосконалення бюджетного законодавства в частині розвитку середньострокового бюджетного планування та програмно-цільового методу бюджетування, застосування сучасних форм та методів управління бюджетними коштами, державним та місцевим боргом, зміцнення фінансової основи місцевих бюджетів, удосконалення системи державного внутрішнього контролю та посилення відповідальності учасників бюджетного процесу;
2) проведення податкової реформи для приведення її у відповідність з пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку, сприяння сталому економічному зростанню та подолання кризових явищ у економіці шляхом переміщення акценту на стимулюючу функцію податкової системи.

Використання податкових важелів для запровадження виваженої інвестиційно-інноваційної та збалансованої фіскальної політики сприятиме:

підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу;

легалізації тіньового сектору;

активізації інвестиційних процесів в економіці;

простоті та зрозумілості податкових норм для суб'єктів господарювання;

скороченню витрат платників на нарахування і сплату податків та держави на їх адміністрування;

адаптації податкового законодавства України до законодавства ЄС;

автоматизації процесів оподаткування із застосуванням сучасних технологій.

^ Основними напрямками податкової реформи повинні стати:

удосконалення інституційного середовища оподаткування, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників перед законом, відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових зобов'язань;

установлення чітких правил регулювання взаємних зобов'язань держави і платників податків, дієвого контролю за їх дотриманням;

поетапне зниження податкового навантаження на платників;

зближення податкового та бухгалтерського обліку;

забезпечення проведення заходів щодо легалізації доходів та майна, одержаних з порушенням податкового законодавства.

Проведення реформування системи податків і зборів шляхом прийняття Податкового кодексу в якому, зокрема, передбачити:

перехід до визначення податку на прибуток із застосуванням методу зіставлення доходів та витрат платників податків з урахуванням світового досвіду;

зниження ставки податку на прибуток підприємств з 25% до 19%;

перехід до застосування загальної системи оподаткування у сфері страхової діяльності;

зниження ставки податку на додану вартість до 17%;

удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість та зменшення масштабів ухилення від його сплати;

забезпечення подання в обов’язковому порядку податкової звітності в електронному вигляді;

забезпечення поетапного підняття ставок акцизного збору з метою адаптації вітчизняного законодавства до норм Європейського Союзу;

встановлення ставок акцизного збору на компоненти бензинів на рівні ставок на бензини;

запровадження додаткового оподаткування громадян з високим рівнем доходів, у тому числі шляхом запровадження податків на розкіш;

підвищення ефективності справляння податку з доходів фізичних осіб шляхом визначення у податковому розрахунку суми зобов’язання податкового агента щодо сплати нарахованого податку з доходів найманих працівників;

впровадження непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи виходячи з розміру задекларованих доходів та понесених витрат, наявності фінансових вкладень та інших інвестиційних активів;

удосконалення системи оподаткування доходів самозайнятих осіб (суб’єктів підприємницької діяльності та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність);

запровадження єдиного платежу – плати за користування надрами для видобування корисних копалин замість двох діючих податкових платежів (платежі за користування надрами для видобування корисних копалин та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету);

перегляд базових нормативів всіх платежів за спеціальне використання природних ресурсів та проведення їх щорічної індексації;

скасування малоефективних загальнодержавних та місцевих податків і зборів;

впровадження визначення плати за торговий патент у відсотках від мінімальної заробітної плати з одночасним запровадженням для пунктів продажу нафтопродуктів, скрапленого та стиснутого природного газу плати за торговий патент на кожний пістолет паливно-роздавальних колонок;

запровадження податкових канікул для сімейного бізнесу;

прийняття Закону України щодо легалізації доходів та майна, з яких не сплачено податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів, метою якого є залучення в економіку держави коштів тіньового сектору, створення передумов повернення в Україну коштів та майна резидентів, поліпшення інвестиційного клімату, розвитку підприємництва та зміцнення взаємної довіри між державою та платниками податків.
3) забезпечення адаптації законодавства України з питань митного оподаткування до законодавства Європейського Союзу, зокрема недопущення надання тарифних пільг та преференцій за галузевим (суб'єктним) принципом. Приведення митного законодавства у відповідність з Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур; ^ 4) інтенсифікація процесу стягнення податкової заборгованості; 5) удосконалення методів контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; ^ 6) збільшення надходжень митних платежів до державного бюджету України та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; 7) механізм відрахування частини чистого прибутку (доходу) унітарних державних підприємств та їх об’єднань, що сплачується до державного бюджету; ^ 8) здійснення заходів щодо впровадження єдиного соціального внеску; 9) зарахування коштів фінансового резерву для зняття з експлуатації ядерних установок, що надходять від ДП НАЕК "Енергоатом" до державного бюджету; 10) збалансування фінансових планів НАК "Нафтогаз України" та її підприємств і компаній без залучення бюджетних коштів, державних цінних паперів, надання розстрочень і відстрочень у сплаті податкових зобов’язань та затвердження на цій основі бездефіцитного фінансового плану НАК "Нафтогаз України" в установленому законодавством терміну; ^ 11) прийняття Державної програми приватизації, яка визначатиме умови перед приватизаційної підготовки, строки, умови та механізм приватизації; 12) удосконалення формули розрахунку ліцензійного збору за видачу, продовження строку дії і переоформлення ліцензій на мовлення та ліцензій провайдера програмної послуги та визначення розмірів ліцензійного збору за видачу ліцензій на супутникове, кабельне, проводове та багатоканальне мовлення шляхом підготовки проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення"; ^ 13) узгодження механізму та інструментів надання державної підтримки вітчизняним товаровиробникам з вимогами СОТ та законодавством Європейського Союзу; 14) створення стабільної законодавчої бази для надання спеціальних дозволів на користування надрами, шляхом їх продажу на відкритих аукціонах спеціальних або проведення інвестиційних конкурсів щодо родовищ стратегічного значення; 15) удосконалення законодавства у сфері державних закупівель з метою забезпечення ефективного і прозорого використання державних коштів та наближення законодавства у сфері державних закупівель до міжнародних вимог ЄС та СОТ; 16) зниження дефіциту Пенсійного фонду і забезпечення його збалансованості шляхом скорочення пільг зі сплати страхових внесків, оптимізації максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, та розміру пенсій, поетапного переходу до єдиних правил призначення пенсій; ^ 17) удосконалення системи виплати стипендій з урахуванням особливих досягнень у навчанні; 18) оптимізація співвідношення між обсягами бюджетного фінансування фундаментальних досліджень, прикладних досліджень і науково-технічних розробок з урахуванням оцінки їх результативності за секторами науки та розпорядниками бюджетних коштів; 19) внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я з визначенням на законодавчому рівні понять "медична допомога" та "медична послуга" для встановлення вичерпного переліку гарантованих державою безоплатних медичних послуг і послуг, які повинні надаватися на платній основі, та стандартів медичної допомоги; 20) завершення роботи з оптимізації переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, науковими установами, закладами культури і мистецтв, фізичної культури і спорту, охорони здоров'я, соціального захисту населення; 21) забезпечення збалансованої підготовки робітничих кадрів відповідно до потреб ринку праці шляхом централізованої передачі професійно-технічних навчальних закладів, які здійснюють підготовку робітничих кадрів для регіональних потреб, на фінансування з місцевих бюджетів, видатки на що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів у державному бюджеті; 22) передача навчальних закладів, відповідної чисельності працівників центральних апаратів міністерств і бюджетних призначень на їх утримання до сфери управління Міністерства освіти і науки України відповідно до рішень прийнятих Кабінетом Міністрів України; 23) врегулювання питання щодо зобов’язань студентів вищих та навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням, укладати договори щодо відпрацювання за фахом після одержання освіти; розробка порядку відшкодування випускниками навчальних закладів, які навчалися за рахунок бюджетних коштів, вартості навчання у разі порушення ними умов угоди про працевлаштування відповідно до вимог Закону України "Про освіту" та постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням"; 24) врегулювання питання щодо зобов’язань студентів вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням, укладати договори щодо відпрацювання за фахом після одержання освіти; розробка порядку відшкодування випускниками навчальних закладів та установ освіти, які навчалися за рахунок бюджетних коштів, вартості навчання у разі порушення ними умов угоди про працевлаштування відповідно до вимог Закону України "Про освіту" та постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням"; 25) здійснити наближення нормативів кількості студентів денної форми навчання на одного викладача до рівня країн - учасниць Організації економічного співробітництва та розвитку; 26) затвердження типових штатних нормативів для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, для професійно-технічних та інших типів навчальних закладів; 27) запровадження вільного продажу підручників та безоплатного забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів та дітей із малозабезпечених сімей; 28) внесення змін до законодавства України про освіту в частині удосконалення безоплатного забезпечення харчуванням лише учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з малозабезпечених сімей; 29) оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів І ступеню, в яких кількість учнів менше 10, загальноосвітніх навчальних закладах І – ІІ ступенів, в яких кількість учнів менше 40, загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів, в яких кількість учнів менше 100, та чітка організація підвозу учнів; 30) перехід до фінансування науково-технічних розробок переважно за результатами проведення відкритих конкурсів інноваційних проектів, орієнтованих на виробництво конкурентоспроможних продуктів; 31) затвердження порядку формування та виконання державного замовлення на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи із застосуванням проведення відкритого конкурсу; 32) забезпечення прав та інтересів держави і виконавців на інтелектуальну власність, створену в процесі виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету; 33) впровадження механізмів комерціалізації результатів проведених науково-технічних робіт і проектів, правове врегулювання відносин замовника, виконавця науково-технічної продукції та її користувача при укладенні договорів на трансфер технологій; 34) проведення науково-технологічної атестації державних наукових і науково-дослідних установ та організацій з метою комплексної оцінки їх інтелектуального потенціалу та перспектив його реалізації; ^ 35) визначення умов колективного використання високотехнологічного обладнання при виконанні науково-дослідних робіт; 36) врегулювання питань функціонування закладів, що мають статус національних та академічних, шляхом розробки відповідного проекту нормативно-правового акта щодо встановлення правових засад та чіткої процедури надання державному закладу України статусу національного та академічного; чітких критеріїв, яким має відповідати заклад, що претендує на статус національного та академічного; кількісного цензу закладів – не більше трьох у кожній групі; визначення порядку моніторингу досягнень закладу, відповідності наданому статусу та умов його позбавлення; передбачення норм про залишення без змін організаційно-правових форм закладів, яким надано статус національних та академічних, взаємовідносин з органами, до сфери управління яких вони належать, а також фінансове і матеріально-технічне забезпечення, що існували до цього. До прийняття відповідного нормативно-правового акта з цього питання встановити мораторій на розгляд питань про надання закладам статусу національного та академічного; ^ 38) внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині можливості здійснення фінансування національних закладів (установ) з місцевих бюджетів; 39) здійснення подальшої оптимізації мережі закладів (установ) культури і мистецтва; ^ 40) перегляд та оптимізація заходів і програм у сфері культури і мистецтва, яким надається державна підтримка; 41) розроблення та затвердження штатних нормативів і типових штатів закладів (установ) культури і мистецтва; ^ 42) передача закладів культури і мистецтва до сфери управління Міністерства культури і туризму України; 43) розроблення та впровадження нормативів забезпечення населення закладами, підприємствами, організаціями та установами культури; 44) затвердження для національних театрів та концертних організацій переліку посад керівників структурних підрозділів, професіоналів, фахівців, робітників, які забезпечують та безпосередньо виконують творчі функції; 45) внесення змін до формули розподілу міжбюджетних трансфертів на культуру і мистецтво (в частині шкіл естетичного виховання) з метою запровадження фінансового нормативу бюджетного забезпечення на школи естетичного виховання з розрахунку на одного учня; 46) забезпечення скорочення видатків, але не більше як на 10 відсотків, у Державному бюджеті України на 2011 рік на підтримку громадських організацій культури, крім національних творчих спілок України; 47) забезпечення у 2011 році скорочення обсягів, але не більше як на 5 відсотків, фінансової підтримки театрів, художніх колективів, концертних і циркових організацій державної та комунальної власності. ^ 48) удосконалення надання пільг на житлово-комунальні послуги, проїзд у громадському транспорті із урахуванням матеріального стану сім’ї; 49) удосконалення визначення тарифів на оформлення передплати та доставку передплатникам друкованих періодичних видань; 50) удосконалення показників державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб; 51) забезпечення передачі в оренду та концесію державного та комунального майна виключно на конкурсних засадах та за ринковими ставками, крім громадських організацій інвалідів і їх підприємств; 52) спрощення процедури набуття чинності угодами, укладеними з міжнародними організаціями про залучення коштів на впровадження проектів економічного і соціального розвитку України; ^ 53) врегулювання питання щодо вартості плати за ліцензію для певних видів господарської діяльності; 54) модернізація системи бухгалтерського обліку в державному секторі і казначействі на основі міжнародних стандартів; 55) законодавче врегулювання фіскальних вимог до програмного забезпечення, яке використовується для проведення азартних ігор на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино; 56) прийняття законодавчого акту з метою створення інституційної основи для забезпечення державної підтримки у сфері кредитування та страхування експорту українських товарів та послуг, в першу чергу високотехнологічних товарів; 57) удосконалення законодавства в частині планування капітальних вкладень, зокрема щодо обов`язкового проведення оцінки та відбору інвестиційних проектів, що фінансуватимуться за кошти державного бюджету з метою забезпечення більш прозорого та ефективного планування та використання капітальних вкладень; 58) вдосконалення нормативно-правового регулювання питання відбору інвестиційних проектів, для реалізації яких залучаються кредити під державні гарантії, та надання державних гарантій.

^ 8. Щодо переліку головних розпорядників коштів Державного бюджету України.
1) визначення головними розпорядниками коштів державного бюджету установ, уповноважених забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України, та інших бюджетних установ, уповноважених Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері; 2) упорядкування та оптимізація кількості бюджетних програм, зокрема шляхом концентрації видатків, закріплених за розпорядниками, які є провідними у відповідній галузі; 3) розроблення головними розпорядниками бюджетних коштів середньострокового прогнозу видатків за бюджетними програмами на основі визначених пріоритетних завдань своєї діяльності та результативних показників, яких необхідно досягти у середньостроковому періоді.
^ 9. Щодо захищених статей видатків бюджету.

Зменшення переліку захищених статей видатків у законі про державний бюджет на 2011 рік та визначення захищених статей видатків переважно соціального характеру:

оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110);

нарахування на заробітну плату (код 1120);

придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код 1132);

забезпечення продуктами харчування (код 1133);

оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160);

поточні трансферти населенню (код 1340);

поточні трансферти місцевим бюджетам (код 1320).

Визначити захищеними видатками на 2011 рік видатки на обслуговування державного боргу, реформування та розвиток Збройних Сил України, розвідувальну діяльність, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України, утилізацію звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого зберігання та використання, будівництво (придбання) житла для військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, підготовку кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації, фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки, заходи, пов'язані з підготовкою і проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

^ 10. Щодо обґрунтування необхідності поділу бюджету на загальний та спеціальний фонди.
1) перегляд та оптимізація переліку джерел наповнення та відповідних напрямів використання коштів спеціального фонду бюджету з метою зменшення частки спеціального фонду у державному бюджеті (крім власних надходжень бюджетних установ); ^ 2) включення до спеціального фонду надходжень, які визначені законами України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України; 3) перехід від утримання як бюджетних установ організацій та закладів зі значним обсягом спеціального фонду до оплати відповідних послуг на договірних і конкурентних засадах.
11. Щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати, рівня забезпечення прожиткового мінімуму на 2011 рік та забезпечення оптимального рівня державних соціальних гарантій.
1) забезпечення системного підвищення, в межах реальних ресурсів економіки, розмірів мінімальної заробітної плати, посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, прожиткового мінімуму та рівня забезпечення прожиткового мінімуму; 2) надання соціальної допомоги, включаючи надання пільг, в залежності від матеріального стану сім’ї, а також підготовка пропозицій щодо поступової монетизації пільг на проїзд у транспорті; 3) надання пільг та компенсацій за професійною ознакою відповідним категоріям громадян з урахуванням їх матеріального стану та фінансування їх за рахунок коштів відповідних установ і підприємств; 4) збільшення допомоги при народженні дитини.
___________________________