Реферат: Керівництво з соціальної відповідальності

Проект міжнародного стандарту ISO/DIS 26000

Секретаріат: TMB/WG SR


Голосування починається 14-09-2009 Голосування завершується 14-02-2010

Керівництво з соціальної відповідальності




У відповідності до положень Резолюції Ради 15/1993 цей документ поширюється виключно англійською мовою



З метою полегшення поширення, цей документ надається у тому вигляді у якому він був отриманий від секретаріату комітету. Центральний секретаріат ISO проведе роботу з редагування та оформлення тексту на етапі публікації.



^ Повідомлення про авторські права

Цей документ ISO є проектом міжнародного стандарту і авторські права на нього захищені ISO. За виключенням випадків визначених відповідним законодавством країн користувачів, ані цей ISO, ані витяги з нього не можуть відтворюватися, зберігатися у пошукових системах або передаватися у жодній формі та жодними засобами у т.ч. в електронній формі, у вигляді фотокопій, записів або інших без надання попереднього письмового дозволу.


Запити щодо дозволу на відтворення направляти або до ISO за вказаною нижче адресою, або до уповноваженого ISO органу у країні з якої робився запит.


Офіс з авторських прав ISO

Case postale 56? CH-1211 Geneva 20

Tel. + 41 22 749 01 11

Fax + 41 22 749 09 47

E-mail copyright@iso.org

Web www.iso.org


Відтворення можливе за умови авторських відрахувань або ліцензійної угоди.


Порушники можуть підлягати судовому переслідуванню.


Зміст









Сторінки

1

Сфера дії

11

2

Терміни, визначення та абревіатури

12

2.1

Терміни та визначення

12

2.2

Абревіатури

16

3

Розуміння соціальної відповідальності

16

3.1

Соціальна відповідальність організацій: історичні передумови

16

3.2

Сучасні тенденції у соціальній відповідальності

17

3.3

Характеристики соціальної відповідальності

18

3.4

Держава та соціальна відповідальність

22

4

Принципи соціальної відповідальності

22

4.1

Загальні положення

22

4.2

Підзвітність

22

4.3

Прозорість

23

4.4

Етична поведінка

24

4.5

Повага до інтересів зацікавлених сторін

24

4.6

Повага до верховенства права

25

4.7

Повага до міжнародних норм поведінки

25

4.8

Повага до прав людини

26

5.

Визнання соціальної відповідальності та залучення зацікавлених сторін

26

5.1

Загальні положення

26

5.2

Визнання соціальної відповідальності

27

5.3

Визначення та залучення зацікавлених сторін

29

6

Керівництво щодо основних тем соціальної відповідальності

32

6.1

Загальні положення

32

6.2

Управління організацією

34

6.3

Права людини

36

6.4

Трудові практики

48

6.5

Навколишнє середовище

57

6.6

Справедливі операційні практики

66

6.7

Питання споживачів

70

6.8

Залучення і розвиток громади

81

7

Керівництво з впровадження соціальної відповідальності в організації

91

7.1

Загальні положення

91

7.2

Взаємовідношення характеристик організації та соціальної відповідальності

92

7.3

Розуміння соціальної відповідальності організації

92

7.4

Практики впровадження соціальної відповідальності в організації

96

7.5

Інформування щодо соціальної відповідальності

99

7.6

Підвищення довіри стосовно соціальної відповідальності

102

7.7

Перегляд і покращення діяльності організації та практик, пов'язаних із соціальною відповідальністю

104

7.8

Добровільні ініціативи у сфері соціальної відповідальності

107




Додаток А (інформативний) Приклади добровільних ініціатив та інструментів соціальної відповідальності

111




Таблиці







Таблиця А.1 – Приклади міжсекторальних ініціатив

114




Таблиця А.2 – приклади секторальних ініціатив

121




Малюнки







Малюнок 1 – Схема ISO 26 000

9




Малюнок 2 – Відношення між організацією, її зацікавленими особами та суспільством

27




Малюнок 3 – сім основних тем соціальної відповідальності

33




Вставки







Вставка 1 – Коротка інформація для користувачів цього міжнародного стандарту

9




Вставка 2 – Гендерна рівність та соціальні відповідальність

18




Вставка 3 - ISO 26000 та організацій малого та середнього розміру

20




Вставка 4 – Розуміння співучасті

26




Вставка 5 – Переваги для організації від соціальної відповідальності

33




Вставка 6 – Міжнародний акт про права людини та основні інструменти, що стосуються прав людини

36




Вставка 7 – Дитяча праця

47




Вставка 8 – Міжнародна організація праці

51




Вставка 9 – Спільні комітети у складі робітників та керівництва з питань охорони здоров’я та безпеки

56




Вставка 10 – Приклади заходів з адаптації до зміни клімату

64




Вставка 11 – Керівництва ООН щодо захисту споживача

71




Вставка 12 – Вирішення суперечок

78




Вставка 13 – Цілі розвитку тисячоліття

83




Вставка 14 – Сприяння розвитку громади через основну діяльність організації

84




Вставка 15 – Звітування з питань соціальної відповідальності

101




Вставка 16 – Ініціативи, що можуть бути сертифіковані, та ініціативи, пов’язані з комерційними або економічними інтересами

109




Вставка 17 – відмова від підтримки ініціатив з боку ISO

112




Бібліографія

127



ПЕРЕДМОВА

ISO (Міжнародна організація стандартизації) є всесвітньою федерацією національних органів з стандартизації (органи-члени ISO). Робота з підготовки міжнародних стандартів зазвичай виконується технічними комітетами ISO. Кожен орган-член, який зацікавлений у темі задля якої був створений технічний комітет, має право бути представленим у цьому комітеті. Міжнародні організації, урядові та неурядові, підтримуючі зв’язок з ISO,також беруть участь у цій роботі. ISO тісно співпрацює з Міжнародною електротехнічною комісією (ІЕС) з усіх питань стандартизації електротехніки.

Міжнародні стандарти розробляються у відповідності до правил визначених у частині 2 Директив ISO/ІЕС.

Основаним завданням технічних комітетів є підготовка міжнародних стандартів. Проекти міжнародних стандартів прийняті технічними комітетами поширюються серед органів-членів для голосування. Публікація міжнародного стандарту відбувається, якщо він отримав принаймні 75% голосів органів-членів, що брали участь у голосуванні.

Ми приділили увагу можливості того, що окремі елементи цього документу можуть бути предметом патентних прав. ISO не нестиме відповідальності за визначення окремих або всіх таких патентних прав.

ISO 26000 був підготовлений Робочою групою ISO/ТМВ Соціальна відповідальність.

Цей міжнародний стандарт був розроблений з використанням підходу залучення всіх зацікавлених сторін, а саме експертів з більш ніж 60 країн та 40 міжнародних або розгалужених регіональних організацій, що займаються різними аспектами соціальної відповідальності. Експерти представляли шість різних груп зацікавлених сторін: споживачів, уряди, промисловість, організації зайняті питаннями праці, неурядові організації, організації зайняті обслуговуванням, підтримкою, дослідженнями та іншим. Крім того, було забезпечено досягнення балансу між країнами, що розвиваються та розвинутими країнами, так само як і статевий баланс у групах проекту. Хоча були вжиті заходи для забезпечення широкої та репрезентативної участі всіх груп зацікавлених сторін, повний та справедливий баланс зацікавлених сторін був обмежений різними факторами, у т.ч. наявністю ресурсів та потребою у володінні англійською мовою.


ВСТУП

Організації з усього світу та їх учасники все більше усвідомлюють потребу в соціально відповідальній поведінці та її переваги. Метою соціальної відповідальності є сприяння сталому розвитку.

Дії організації відносно суспільства, у якому вона функціонує та відносно її впливу на навколишнє середовище стали важливою частиною оцінки її діяльності в цілому та її здатності до продовження ефективного функціонування. Частково це відображає зростаюче визнання потреби у підтримці здорових екосистем, соціальної рівності та належного управління організаціями. У довготерміновій перспективі, вся діяльність організації залежить від стану екосистем світу. Організації підлягають ретельнішій перевірці з боку з боку зацікавлених сторін, у тому числі клієнтів або споживачів, працівників та їх профспілок, членів, громадськості, неурядових організацій, студентів, фінансистів, донорів, інвесторів, компаній тощо. Сприйняття та реальність дій організації у сфері соціальної відповідальності може впливати серед іншого на:

конкурентні переваги;

її репутацію;

її здатність привертати та утримувати робітників або членів, споживачів, клієнтів або користувачів;

підтримку моралі, зобов’язань та продуктивності працівників;

сприйняття інвесторів, донорів, спонсорів та фінансової спільноти; а також

її відносини з компаніями, урядами, ЗМІ, постачальниками, партнерами, споживачами та спільною в якій вона функціонує.

Цей міжнародний стандарт надає інструкції щодо основних принципів соціальної відповідальності, ключових тем та питань, що мають відношення до соціальної відповідальності (таблиця 2), а також щодо шляхів впровадження соціально відповідальної поведінки до існуючих стратегій, систем, практик та процесів організації (схема 1). Цей міжнародний стандарт наголошує на важливості результатів та діяльності у сфері соціальної відповідальності та її удосконалення.

Цей міжнародний стандарт замислений як такий, що буде корисним для всіх типів організацій у приватному, державному та неприбутковому секторах, для компаній великих і малих, діючих у розвинутих країнах або країнах, що розвиваються. Хоча не всі розділи цього міжнародного стандарту будуть однаково корисними для всіх типів організацій, всі основні аспекти є придатними для кожного типу організацій. Кожна організація самостійно визначає, що є придатним та важливим для неї шляхом власних оцінок та діалогу з зацікавленими сторонами.

Урядові організації, як і будь-які інші організації, можуть виявити бажання використовувати цей міжнародний стандарт. У будь-якому випадку стандарт не може замінити або яким-небудь чином змінити зобов’язання держави.

Використання цього міжнародного стандарту підтримує кожну організацію у прагненні стати більш соціально відповідальною, брати до уваги інтереси її членів, відповідати чинному законодавству та поважати міжнародні норми поведінки.

Визнаючи, що організації знаходяться на різних щаблях розуміння та впровадження соціальної відповідальності, цей міжнародний стандарт запланований для використання тими, хто тільки розпочинає розглядати питання соціальної відповідальності, а також і для тих, хто має досвід її впровадження. Початківці можуть вирішити за корисне прочитати і застосувати цей міжнародний стандарт від початку до кінця, використавши його у якості підручника, у той же час досвідчені користувачі можуть вирішити використати його для покращення існуючих практик та для подальшого впровадження соціальної відповідальності в організації. Хоча пропонується читати та використовувати цей міжнародний стандарт в цілому, читачі, які шукають інформацію з конкретних питань соціальної відповідальності можуть знайти корисну для себе інформацію у таблиці 1. таблиця 1 надає стислу інформацію, що сприятиме користувачам цього міжнародного стандарту.

Посилання на будь-який стандарт, кодекс або інший документ в рамках цього міжнародного стандарту не означає, що ISO схвалює або надає особливого статусу тому чи іншому стандарту, кодексу або документу.


^ Таблиця 1 – Коротка інформація для користувачів цього міжнародного стандарту


Назва розділу

Номер розділу

Опис змісту розділу

Сфера

Розділ 1

Визначає зміст і сферу цього міжнародного стандарту та визначає певні обмеження та виключення

Терміни, визначення та абревіатури

Розділ 2

Визначає та надає визначення ключових термінів, що мають особливу важливість для розуміння соціальної відповідальності та для використання цього міжнародного стандарту.

Розуміння соціальної відповідальності

Розділ 3

Описує важливі фактори та умови, що вплинули на розвиток соціальної відповідальності та продовжують впливати на її природу та функції. Він також описує концепцію соціальної відповідальності як такої – що вона означає і як вона застосовується в організаціях. Цей розділ включає інструкції щодо використання цього міжнародного стандарту організаціями малого та середнього розміру.

Принципи соціальної відповідальності

Розділ 4

Представляє та пояснює основні принципи соціальної відповідальності.

Визнання соціальної відповідальності та залучення зацікавлених сторін

Розділ 5

Розглядає дві практики соціальної відповідальності: визнання організацією соціальної відповідальності, а також її визначення та залучення до неї зацікавлених сторін. Розділ надає інструкції щодо відносин між організацією, зацікавленими сторонами та суспільством, визнання ключових тем та питань соціальної відповідальності а також сферу впливу організації.

Керівництво з основних аспектів соціальної відповідальності

Розділ 6

Пояснює основні аспекти та пов’язані з ними питання соціальної відповідальності (таблиця 2). По кожному з основних принципів надана інформація щодо його сфери застосування, зв’язку з соціальною відповідальністю, пов’язаних з цим принципів та міркувань, а також пов’язаних з цим дій та очікувань.

Керівництво з впровадження соціальної відповідальності в організації

Розділ 7

Надає інструкції щодо впровадження соціальної відповідальності у діяльність організації. Розділ включає інструкції щодо: розуміння соціальної відповідальності організації, комунікації пов’язані із соціальною відповідальністю, підвищення довіри організації до соціальної відповідальності, вивчення прогресу, удосконалення діяльності та оцінка добровільних ініціатив у сфері соціальної відповідальності.

Додаток з питань добровільних ініціатив та інструментів пов’язаних з соціальною відповідальністю

Додаток А

Представляє неповний перелік добровільних ініціатив та інструментів пов’язаних з соціальною відповідальністю, що розглядає аспекти однієї або кількох основних тем, а також впровадження соціальної відповідальності в рамках організації.

Бібліографія




Містить посилання на авторитетні міжнародні інструменти та стандарти ISO, на які є посилання як на джерела у цьому міжнародному стандарті.

Покажчик




Надає посилання на теми, концепції та терміни у цьому міжнародному стандарті.



^ Таблиця 2 – основні теми та питання соціальної відповідальності


Основні теми та питання

Розглянуті у під розділах

Основна тема: Управління організацією

6.2

Основна тема: Права людини

6.3

Питання 1: належне виконання обов’язків (due diligence)

6.3.3

Питання 2: ситуації, що містять ризики для прав людини

6.3.4

Питання 3: Уникнення співучасті

6.3.5

Питання 4: Вирішення суперечок

6.3.6

Питання 5: Дискримінація та вразливі групи

6.3.7

Питання 6: Громадянські та політичні права

6.3.8

Питання 7: Економічні, соціальні та культурні права

6.3.9

Питання 8: Фундаментальні права на труд

6.3.10

Основна тема: Трудові практики

6.4

Питання 1: Зайнятість та трудові відносини

6.4.3

Питання 2: Умови праці та соціальний захист

6.4.4

Питання 3: Соціальний діалог

6.4.5

Питання 4: Здоров’я та безпека на роботі

6.4.6

Питання 5: Розвиток кадрів та навчання за місцкм роботи

6.5

Основна тема: Навколишнє середовище

6.5.3

Питання 1: Запобігання забрудненню

6.5.4

Питання 2: Стале використання ресурсів

6.5.5

Питання 3: Пом’якшення ефекту зміни клімату та пристосування до нього

6.5.6

Питання 4: Захист і відновлення природного навколишнього середовища

6.5.7

Основна тема: Практики доброчесної діяльності

6.6

Питання 1: Боротьба з корупцією

6.6.3

Питання 2: Відповідальна участь у політичних процесах

6.64

Питання 3: Чесна конкуренція

6.6.5

Питання 4: Впровадження соціальної відповідальності у сфері впливу організації

6.6.6

Питання 5: Повага до права власності

6.6.7

Основна тема: Питання споживачів

6.7

Питання 1: Чесні маркетингові, інформаційні та контрактні практики

6.7.3

Питання 2: Захист здоров’я та безпеки споживачів

6.7.4

Питання 3: Стале споживання

6.7.5

Питання 4: Обслуговування та підтримка споживачів, вирішення спорів

6.7.6

Питання 5: Захист приватної інформації та відомостей щодо споживачів

6.7.7

Питання 6: доступ до важливих послуг

6.7.8

Питання 7: Освіта та обізнаність

6.7.9

Основна тема: Залучення громади та розвиток

6.8

Питання 1: Залучення громади




Питання 2: Освіта і культура

6.8.3

Питання 3: Створення робочих місць та розвиток знань

6.8.5

Питання 4: Розвиток технологій

6.8.6

Питання 5: Створення добробуту і прибутків

6.8.7

Питання 6: Здоров’я

6.8.8

Питання 7: Соціальні інвестиції

6.8.9


Мал. 1 — Схема ISO 26000


^ Вставка 1 – Коротка інформація для допомоги користувачам цього міжнародного стандарту


Термінологія ISO (на основі Директив ISO/ІЕС частина 2, додаток Н)


Цей міжнародний стандарт не містить жодних вимог і тому слово «повинен», яке означає вимогу мовою ISO, не використовується. У рекомендаціях використовується слово «варто». У деяких країнах певні рекомендації ISO 26000 включені до законів і тому є законними вимогами.

Слово «може» використовується щоб зазначити, що щось дозволено. Слово «може» використовується щоб зазначити, що щось можливе, наприклад, що організація або особа може щось зробити.


^ Мета інформаційного додатку (на основі Директив ISO/ІЕС частина 2, 6.4.1)


Інформаційний Додаток А до цього міжнародного стандарту надає додаткову інформацію, метою якої є допомога у розумінні та використанні документу, сам по собі він не є частиною цього довідника, а також на нього немає посилань у тексті цього міжнародного стандарту. Додаток А надає неповний список існуючих добровільних ініціатив та інструментів пов’язаних із соціальною справедливістю. Він надає приклади таких ініціатив та звертає увагу на додаткові наявні інструкції, допомагаючи користувачам порівнювати різні практики.

Бібліографія

Бібліографія надає суттєву інформацію. Для визначення документів, на які існують посилання у цьому міжнародному стандарті. Вона наводить найбільш авторитетні джерела рекомендацій у цьому міжнародному стандарті та загалом надає додаткові довідки з питань рекомендацій. Посилання вказані у тексті у вигляді цифр над словами у квадратних скобках. Документи на основі Директив ISO/ІЕС частина 2, додаток Н вказуються першими, інші документи перераховані в алфавітному порядку відповідно організацій-розробників.

^ Покажчик

Неповний покажчик надається для допомоги у визначенні тем, концепцій, термінів, які містяться у тексті.

Текстові вставки

Текстові вставки, що надають довідки з окремих питань, розміщені в рамках тексту там, де вони на нашу думку можуть допомогти користувачеві; інші текстові вставки надають приклади, що ілюструють основний текст. Той факт, що текст вставки виділений рамками не означає, що він менш важливий, ніж текст включений до тіла документу.



^ КЕРІВНИЦТВО З СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ



СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ


Цей міжнародний стандарт надає керівництво для всіх типів організацій, незалежно від їх розміру та розміщення, стосовно наступних тем:

концепції, терміни та визначення, пов’язані із соціальною відповідальністю;

передумови, тенденції та характеристики соціальної відповідальності;

принципи та практики, пов’язані із соціальною відповідальністю;

основні теми, пов’язані із соціальною відповідальністю;

питання соціальної відповідальності (питання)

інтеграція, впровадження та просування соціально відповідальної поведінки в рамках організації, в рамках її політик та практик, пов’язаних із сферою її впливу;

визначення та залучення до діяльності зацікавлених сторін; а також

інформування щодо зобов’язань та дій, пов’язаних із соціальною відповідальністю.

Надаючи відповідні довідки, даний міжнародний стандарт має на меті сприяти організаціям у діях на користь сталого розвитку.

Цей міжнародний стандарт заохочує організації вживати заходів, що виходять за рамки відповідності законодавству, визнаючи у той же час, що відповідність законодавству є фундаментальним обов’язком будь-якої організації та невід’ємною частиною соціальної відповідальності.

Цей міжнародний стандарт має на меті просування загального розуміння сфери соціальної відповідальності. Він також має на меті не стільки замінити, скільки доповнити інші інструменти та ініціативи у сфері соціальної відповідальності.

При застосуванні цього міжнародного стандарту ми радимо організаціям брати до уваги соціальні, екологічні, правові та організаційні відмінності, а також відмінності в економічних умовах, при цьому дотримуючись міжнародних норм поведінки.

Цей міжнародний стандарт не є стандартом системи управління. Він не є придатним і не має на меті використання у цілях сертифікації, використання при регулятивній діяльності або укладанні договорів. Пропозиції сертифікувати, або вимоги сертифікувати, відповідно до ISO 26000 буде невірним тлумачення цілей та намірів даного міжнародного стандарту.

Цей міжнародний стандарт має на меті надати організаціям довідки щодо соціальної відповідальності і може використовуватися як частина заходів державної політики. Попори це, відповідно до положень Маракешської угоди про створення Світової організації торгівлі (ВТО), ми не маємо наміру представляти цей стандарт «як міжнародний стандарт», «керівний принцип» або «рекомендацію». Більше того, цей стандарт не має на меті створювати базу для правових дій, скарг, захисту в суді або інших вимог у будь-яких міжнародних, внутрішніх або інших процесах, також стандарт не повинен цитуватися як доказ розвитку міжнародного звичаєвого права.

Цей міжнародний стандарт не має на меті запобігати розвитку національних стандартів, що мають більш конкретний характер, містять більше вимог або належать до іншого типу.

^ 2. ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ТА АБРЕВІАТУРИ

2.1 Терміни та визначення

Для цілей даного документу використовуються наступні терміни та визначення

2.1.1

підзвітність

відповідальність організації за свої рішення та дії, стан підзвітності перед керівними органами, судовою владою, та у більш широкому значенні, перед іншими зацікавленими сторонами, за свої рішення та дії.

2.1.2

споживач

окремий член суспільства, що купує або використовує продукти або послуги у комерційних, приватних або суспільних цілях

2.1.3

клієнт

організація або окремий член суспільства, що купує або використовує продукти або послуги у комерційних, приватних або суспільних цілях

2.1.4

належне виконання

всеохоплюючі, активні заходи з метою визначення ризиків у ході всього циклу виконання проекту або діяльності організації, з метою уникнення або усунення цих ризиків

2.1.5

навколишнє середовище

природне оточення, у якому діє організація, у т.ч. – повітря, вода, земля, природні ресурси, флора, фауна та люди у їх взаємозв’язку

2.1.6

етична поведінка

поведінка у відповідності до прийнятих принципів правильного та належного поводження, у контексті конкретної ситуації та у відповідності до міжнародних норм поведінки (2.1.10)

2.1.7

гендерна рівність

рівне ставлення до жінок і чоловіків, відповідно до їх потреб та інтересів

Зауваження: це включає рівне ставлення, або у деяких випадках, ставлення, що відрізняється, проте вважається рівним в рамках прав, прибутків, обов’язків та можливостей.

2.1.8

вплив організації

вплив

позитивні або негативні зміни у суспільстві, економіці або навколишньому середовищі (2.1.5), що частково або повністю зумовлені минулими або поточними рішеннями і діями організації.

2.19

ініціатива з соціальної відповідальності

ініціатива

організація, програма або діяльність присвячена досягненню конкретної мети пов’язаної з соціальною відповідальністю (2.1.18)

Зауваження: ініціативи з соціальної відповідальності можуть розроблятися, спонсоруватися або управлятися різними типами організацій.

2.1.0

міжнародні норми поведінки

очікування соціально відповідальної поведінки організації, що відповідає звичаєвому міжнародному праву, загально прийнятим принципам міжнародного права, міжурядовим угодам, що є загально- або майже загальноприйнятими.

Зауваження 1: міжурядові угоди включають договори та конвенції

Зауваження 2: хоча очікування, що відповідають звичаєвому міжнародному праву, загально прийнятим принципам міжнародного права, міжурядовим угодам спрямовані у першу чергу на держави, вони виражають цілі та принципи яких можуть досягти всі організації. Міжнародні норми поведінки з часом змінюються.

2.1.11

питання соціальної відповідальності

конкретний аспект соціальної відповідальності (2.1.18) що може вживатися для досягнення результатів бажаних для організації або зацікавлених сторін (2.1.20), суспільства або навколишнього середовища (2.1.15).

2.1.12

організація

установа з визначеними завданнями та структурою

Зауваження 1: для цілей цього міжнародного стандарту, організація не включає поняття державних виконавчих обов’язків, що притаманні виключно державі.

Зауваження 2: уточнення щодо значення організацій малого та середнього розміру надається у розділі 3.3

2.1.13

управління організацією

система за допомогою якої організація (2.1.12) виробляє та впроваджує рішення при виконанні своїх завдань

2.1.14

принцип

фундаментальна основа прийняття рішень або поведінки

2.1.15

продукт

товар або речовина, що пропонується на продаж або є частиною послуг, що надаються організацією (2.1.12)

2.1.16

послуга

дія організації (2.1.12) для задоволення вимог або потреб

2.1.17

соціальний діалог

переговори, консультації або звичайний обмін інформацією між або серед представниками урядів, роботодавцями та працівниками, з питань, що становлять спільний інтерес і відносяться до соціальної або економічної політики

Зауваження: у цьому міжнародному стандарті, термін “соціальний діалог” використовується лише у значенні прийнятому Міжнародною організацією праці.

2.1.18

соціальна відповідальність

відповідальність організації (2.1.12) за вплив її рішень та дій на суспільство, навколишнє середовище (2.1.15) шляхом прозорої та етичної поведінки (2.1.16) яка

сприяє сталому розвитку (2.1.23), у т.ч. здоров’ю та добробуту суспільства;

враховує очікування зацікавлених сторін (2.1.10);

відповідає чинному законодавству та міжнародним нормам поведінки (2.1.10) та

інтегрована у діяльність організації (2.1.12) і практикується у її відносинах

Зауваження 1: дії включають продукти, послуги та процеси.

Зауваження 2: відносини стосуються діяльності організації у сфері відповідальності (2.1.19)

2.1.19

сфера відповідальності

область або політичні, договірні чи економічні відносини, в рамках яких організація (2.1.12) має змогу впливати на рішення та діяльність осіб або організацій.

Зауваження: область може розумітися як у географічному, так і в функціональному значенні.

2.1.20

зацікавлена сторона

особа або група що має інтерес у рішеннях або діях організації (2.1.12)

2.1.21

залучення зацікавлених сторін

заходи, вжиті для створення можливостей для діалогу між організацією та однією або кількома зацікавленими сторонами (2.1.20), з метою забезпечення інформаційної основи для прийняття рішень організацією

2.1.22

система постачання

послідовність дій або сторін, що надають продукт або послуги організації (2.1.12)

Зауваження: у деяких випадках, термін система постачання розуміється так само як термін як система вартості (2.1.28), проте для потреб цього міжнародного стандарту, система постачання використовується у зазначеному вище значенні.

2.1.23

сталий розвиток

розвиток, що відповідає потребам даного часу, забезпечуючи майбутні покоління можливістю задовольняти їх власні потреби

Зауваження: сталий розвиток передбачає інтегрування цілей високої якості життя, здоров’я та добробуту з соціальною справедливістю, забезпеченням здатності планети підтримувати життя у всьому її розмаїтті. Ці соціальні, економічні та екологічні цілі є взаємозалежними та такими, що взаємно підтримуються. Сталий розвиток може сприйматися як шлях до вираження ширших очікувань суспільства в цілому.

2.1.24

прозорість

відкритість рішень та дій, що впливають на суспільство, економіку та навколишнє середовище (2.1.5), та прагнення висвітлювати ці питання чітко, вчасно, чесно та у повному обсязі.

2.1.25

ланцюг додавання ціни

уся послідовність заходів або сторін, що забезпечує або надає ціну у формі продуктів (2.1.15) або послуг (2.1.16)

Зауваження 1: Сторони, що додають ціну, включають постачальників, зовнішніх робітників та інше.

Зауваження 2: Сторони, що отримують ціну включають клієнтів (2.1.3), споживачів (2.1.2) та інших користувачів.

2.1.26

засвідчення

ствердження або демонстрація того, що щось є правдивим, вірним або справедливим

2.1.27

вразливі групи

група індивідуумів, яка має одну або кілька характеристик, що є причиною дискримінації або негативних соціальних, економічних, культурних, політичних або медичних обставин, і які спричиняють нестачу можливостей для реалізації їх прав або використання рівних можливостей.


2.2 Абревіатури


РПС – річна процентна ставка

СН4 – метан

СО2 – карбон двооксид

GHG – газ, що спричиняє парниковий ефект

ВІЛ/СНІД – вірус імунодефіциту людини/синдром набутого імунодефіциту

^ МОП – Міжнародна організація праці

ЦРТ – Цілі розвитку тисячоліття

НУО – неурядові організації

NOх – оксиди нітрогену

БОП - безпека і охорона праці

СБТ – стійкі, біоаккумулятивні та токсичні речовини

^ СОЗ – стійкі органічні забруднювачі

ОМСР – організації малого та середнього розміру

SO2 – двооксид сірки

ЛОС – летючі органічні суміші

РКЗК – рамкова конвенція ООН про зміну клімату


^ 3. РОЗУМІННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ


3.1 Соціальна відповідальність організацій: історичні передумови


Термін «соціальна відповідальність» набув поширення у 1970-х рр.., хоча різні аспекти соціальної відповідальності були предметом діяльності організацій та урядів ще наприкінці 19 століття, а у деяких аспектах навіть раніше.

Увага до соціальної відповідальності у минулому в основному зосереджувалася на бізнес питаннях. Термін «корпоративна соціальна відповідальність» і досить більш знайомий більшості людей ніж термін «соціальна відповідальність».

Точка зору, що соціальна відповідальність придатна до всіх організацій виникла коли різні типи організацій, і не лише бізнес організацій, визнали що вони також несуть відповідальність за внесок у сталий розвиток.

Елементи соціальної відповідальності відображають очікування суспільства у певний період і таким чином підлягають змінам. Оскільки інтереси суспільства змінюються, його очікування змінюються також, відображаючи інтереси сьогодення.

Початкове поняття соціальної відповідальності передбачало філантропічну діяльність, таку як благодійництво. Такі теми як умови праці та практики доброчесної діяльності виникли приблизно століття або дещо більше тому. Інші теми, такі як права людини, навколишнє середовище, боротьба з корупцією та захист споживача, додалися пізніше із зростанням уваги до них.

Основні теми та питання визначені у цьому міжнародному стандарті відображають сучасну точку зору на належні практики. Розуміння належних практик, також без сумніву, зміняться у майбутньому і додаткові питання можливо будуть розглядатися як важливі елементи соціальної відповідальності.


^ 3.2 Сучасні тенденції у соціальній відповідальності


З ряду причин, зростає інтерес до соціальної відповідальності організацій.

Глобалізація, значне полегшення мобільності та доступності, наявність швидких засобів комунікації означають, що особи і організації по всьому світі отримують більше можливостей для доступу до інформації щодо діяльності організацій, які розташовані як поруч, так і на значній відстані. Ці фактори надають організаціям можливість отримувати переваги від вивчення нових шляхів виконання дій та вирішення проблем. Це також означає, що діяльність організацій є предметом все зростаючого контролю з боку значної кількості груп та індивідуумів. Політики та практики, що застосовуються організаціями розташованими у різних місцях, можуть бути легко порівняні.

Глобальна природа деяких екологічних питань та питань охорони здоров’я, визнання всесвітньої відповідальності за боротьбу із бідністю, зростання фінансової та економічної взаємозалежності і все більш географічно розповсюджені ланцюги створення ціни означають, що справи пов’язані з організацією можуть поширюватися за межі території на якій розташована організація. Важливо щоб організація зверталася до соціальної відповідальності незалежно від соціальних або економічних обставин. Такі інструменти як Декларація Ріо-де-Жанейро з питань навколишнього середовища та розвитку, Йоханесбурзька декларація сталого розвитку та Цілі розвитку тисячоліття наголошують на всесвітній взаємозалежності.

Протягом останніх кількох десятиліть глобалізація призвела до зростання впливу різних типів організацій, у тому числі організацій приватного, державного сектору та неурядових організацій, на суспільство та навколишнє середовище.

НУО та компанії стали постачальниками багатьох послуг, які зазвичай пропонували уряди, зокрема у країнах, де уряди стикалися із суттєвими викликами та обмеженнями і