Реферат: Ббк 67. 9(4Укр)304 + 67. 9(4Укр)303 П61

ББК 67.9(4Укр)304 + 67.9(4Укр)303 П61

Виконавці

ПОСПОЛІТАК Володимир Володимирович (МІМ) ХАНИК-ПОСПОЛІТАК Роксолана Юріївна (НаУКМА)

Матеріали підготовлено на замовлення ОБСЄ

Посполітак В. В., Ханик-Посполітак Р. Ю.

П61 Аналіз наявних суперечностей та неузгодженостей між Цивіль­ним та Господарським кодексами України — К.: Видавництво «Реферат», 2005. — 264 с ISBN 966-8058-08-9

Предметом даного дослідження є виявлення неузгодженостей між Цивільним та Господарським кодексами України, здійснене на замовлення Організації Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ).

ББК 67.9(4Укр)304 + 67.9(4Укр)303

ISBN 966-8058-08-9

© Посполітак В. В., Ханик-Посполітак Р. Ю., 2005 © Видавництво «Реферат», 2005

^ ВСТУП

ПРЕДМЕТОМ даного дослідження є виявлення неузгодженостей між Ци­вільним та Господарським кодексами України, здійснене на замовлення Організації Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ). При цьому автори виходили з наступного:

1. Оскільки умовами замовлення передба­
чається виявлення саме неузгодженостей в
текстах названих кодексів, в дослідженні не
вказуються недоліки самих кодексів, які у них
містяться, але не пов'язані між собою.

Структура дослідження узгоджена зі струк­
турою Цивільного кодексу України як осно­
вного акта цивільного законодавства України,
що формує основу цивільного законодавства,
регулюючи майнові та особисті немайнові від­
носини, які базуються на юридичній рівності та
вільному волевиявленні сторін.

У дослідженні не аналізувалися окремі не­
точності Цивільного та Господарського кодек­
сів України, що містяться в таких структурних
підрозділах текстів:

У Цивільному кодексі України:

Книга друга «Особисті немайнові права фі­
зичної особи» ЦК України;

Книга шоста «Спадкове право» ЦК України;

У Господарському кодексі України:

У розділі І:

Глава 2. «Основні напрями та форми участі
держави і місцевого самоврядування у сфері
господарювання»;

Глава 3. «Обмеження монополізму та захист
суб'єктів господарювання і споживачів від не­
добросовісної конкуренції»

• Глава 4. «Господарська комерційна діяль­
ність (підприємництво)»;

• Глава 5. «Некомерційна господарська діяль-

У розділі 2:

Глава 15. «Використання природних ресур­
сів у сфері господарювання»;

Глава 18. «Корпоративні права»;

У розділі 5:

Глава 27. «Адміністративно-господарські
санкції»;

Глава 28. «Відповідальність суб'єктів гос­
подарювання за порушення антимонопольно-
конкурентного законодавства»;

У розділі 6:

• Глава 29. «Галузі та види господарської ді­
яльності»;


Параграф 4 «Біржова торгівля» глави ЗО
«Особливості правового регулювання госпо­
дарсько-торговельної діяльності»;

Параграф 3 «Посередництво у здійсненні
операцій з цінними паперами. Фондова біржа»
глави 35 «Особливості правового регулювання
фінансової діяльності»;

Параграф 4 «Аудит» глави 35 «Особливості
правового регулювання фінансової діяльності»;

Розділ 7. «Зовнішньоекономічна діяльність»;

Розділ 8. «Спеціальні режими господарювання».

Наведені структурні одиниці текстів кодек­сів за змістом безпосередньо не пересікають­ся, тому немає підстав говорити про пряму суперечність (не термінологічну чи ідеологіч­ну) між ними.

^ Завідувачка кафедри галузевих правових наук НаУКМА, к.ю.н., доцент Р,Ю. Ханик-Посполітак

Доцент кафедри менеджменту та економіки

Міжнародного інституту менеджменту, к.ю.н.

В.В. Посполітак

10 грудня 2004 р.

=4= Книга перша. «Загальні положення»

Аналіз норм Цивільного та Господарського кодексів України '> засвідчив, що їх норми безпосередньо не пересікаються з наступних питань книги першої Цивільного кодексу України:

Глава 1. «Цивільне законодавство України»;

Глава 3. «Захист цивільних прав та інтересів»;

Глава 4. «Загальні положення про фізичну особу»;

Глава 6. «Опіка та піклування»;

Глава 9. «Правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах»;

Глава 10. «Органи та представники, через які діють держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади у цивільних відносинах»;

Глава 11. «Відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад»;

Глава 15. «Нематеріальні блага»;

Глава 18. «Визначення та обчислення строків»;

Глава 19. «Позовна давність».

Цивільний кодекс України

Стаття 191. Підприємство як єдиний майно­вий комплекс

1. Підприємство є єдиним майновим комплек-

сом, що використовується для здійснення підпри-

ємницької діяльності.

2. До складу підприємства як єдиного майно­вого комплексу входять усі види майна, призна­чені для його діяльності, включаючи земельні ді­лянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а та­кож право на торговельну марку або інше позна-

^ Господарський кодекс України Поняття підприємства

Стаття 62. Підприємство як організаційна форма господарювання

1. Підприємство — самостійний суб'єкт гос-

подарювання, створений компетентним органом

державної влади або органом місцевого само­врядування, або іншими суб'єктами для задово­лення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науко­во-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодек­сом та іншими законами.

^ Коментар та пропозиції

Основна ідеологічна неузгодженість між ЦК та ГК у частині регулювання суб'єктів права полягає в тому, що:

у ЦК підприємство розглядається як
об'єкт права — нерухомість;

у ГК підприємство розглядається як
суб'єкт права.

Виходячи з цього, у ЦК серед організацій­но-правових форм юридичних осіб немає ні­яких підприємств (приватних, комуналь­них, державних тощо).

*) Далі в тексті коментаря та пропозицій вжиті скорочення: ЦК — Цивільний кодекс України, ГК — Господарський кодекс України, ЗУ — Закон України.

^ Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

чення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. 3. Підприємство як єдиний майновий комплекс

є нерухомістю. 4. Підприємство або його частина можуть

бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших поавочинів.


Підприємства можуть створюватись як для
здійснення підприємництва, так і для некомер-
ційної господарської діяльності.

Підприємство, якщо законом не встановле­
но інше, діє на основі статуту.

Підприємство є юридичною особою, має від­
окремлене майно, самостійний баланс, рахунки
в установах банків, печатку із своїм найменуван­
ням та ідентифікаційним кодом.

Підприємство не має у своєму складі інших
юридичних осіб.

^ При цьому господарські товариства роз­глядаються як різновид підприємницьких товариств.

Водночас господарські товариства за ГК розглядаються як підприємства та інші (незрозуміло які) суб'єкти господарювання.

У результаті неможливо точно визна­чити статус господарських товариств, прописати їх установчі документи, визна­чити порядок утворення та припинення.

Аналогічна ситуація склалася з виробни­чими кооперативами.

Наведені таблиці наглядно засвідчують концептуальне неспівпадіння поняття «підприємство» в ЦК та ГК. (Таблиці підготовлені з метою викладан­ня курсу «Основи підприємницького (комерційного) права України» в Міжнародному інституті менеджменту).

=6=

Організаційно-правові форми юридичних осіб за книгою І Цивільного кодексу України

Юридична особа

Стаття 80. Поняття юридичної особи

1. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

^ Стаття 83. Організаційно-правові форми юридичних осіб

1. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом...

Товариство

установа

Інші форми, встановлені законом


Стаття 83. Органі­заційно-правові форми юридичних осіб

2. Товариством є органі­зація, створена шляхом об'­єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство мо­же бути створено однією особою, якщо інше не вста­новлено законом.

Товариства поділяються на підприємницькі та непід-приємницькі.

^ Стаття 83. Організаційно-правові форми юри­дичних осіб

3. Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.

^ Стаття 86. Здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими товариствами та установами

1. ...установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Статтю 83 доповнено словами «інших формах, встановлених законом» за пропо­зицією н.д. Богословської І.Г. (Округ №169, пропозиція №165).

Під цими формами, мабуть, слід розуміти види підприємств за Господарським кодек­сом України?!


Підприємницькі товариства

Непідприємницькі товариства


Стаття 84. Підприємницькі това­риства

1. Товариства, які здійснюють підприєм­ницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути ство­рені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товарист­во з обмеженою або додатковою відповідаль­ністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Стаття 85. Непідприємницькі товариства

1. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку
для його наступного розподілу між учасниками.

2. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встанов­
люються законом.

Стаття 86. Здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими товарист­вами та установами

1. Непідприємницькі товариства (споживчі кооперативи, об'єднання громадян тощо)... можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.


Господарське товариство

Виробничий кооператив


Стаття 113. Поняття та види господарських товариств

Господарським товариством є юридична особа, статутний
(складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарські товариства можуть бути створені у формі
повного товариства, командитного товариства, товариства з
обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного
товариства.

^ Стаття 163. Поняття виробничого кооперативу

1. Виробничим кооперативом є добровільне об'єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об'єднанні його членами майнових пайових внесків. Статутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу на засадах членства також інших осіб.



-7

Повне товариство

Командитне товариство

Товариство з

обмеженою

відповідальністю

Товариство з додатковою відповідальністю

Акціонерне товариство


Стаття 119. Поняття повного товариства

1. Повним є товарист­во, учасники якого відпові­дно до укладеного між ни­ми договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солі­дарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідаль­ність за його зобов'язан­нями усім майном, що їм належить.

^ Стаття 133. Основні положення про коман­дитне товариство

1. Командитним това­риством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно не­суть додаткову (субсидіар­ну) відповідальність за зо­бов'язаннями товариства усім своїм майном (повни­ми учасниками), є один чи кілька учасників (вкладни­ків), які несуть ризик збит­ків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяль­ності товариства.

^ Стаття 140. Поняття товариства з обмеже­ною відповідальністю

Товариством з обме­
женою відповідальністю є
засноване одним або кіль­
кома особами товариство,
статутний капітал якого по­
ділений на частки, розмір
яких встановлюється ста­
тутом.

Учасники товариства
з обмеженою відповідаль­
ністю не відповідають за
його зобов'язаннями і не­
суть ризик збитків, пов'яза­
них з діяльністю товарист­
ва, у межах вартості своїх
вкладів.

^ Стаття 151. Поняття товариства з додатко­вою відповідальністю

1. Товариством з до­
датковою відповідальністю
є товариство, засноване од­
нією або кількома особами,
статутний капітал якого по­
ділений на частки, розмір
яких визначений статутом.

2. Учасники товариства
з додатковою відповідаль­
ністю солідарно несуть до­
даткову (субсидіарну) від­
повідальність за його зо­
бов'язаннями своїм майном
у розмірі, який встанов­
люється статутом товарист­
ва і є однаково кратним для
всіх учасників до вартості
внесеного кожним учасни­
ком вкладу.

^ Стаття 152. Поняття акціонерного товариства

1. Акціонерним є това­риство, статутний капітал якого поділений на визна­чену кількість акцій одна­кової номінальної вартості.

Суб'єкти господарювання за Господарським кодексом України

Суб'єкт господарювання

Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання

1. Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків) мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Юридичні особи

Фізичні особи


Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання

Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання


2. Суб'єктами господарювання (госпо­дарюючими суб'єктами) є:

2. Суб'єктами господарювання (госпо­дарюючими суб'єктами) є:


1) Господарські організації — підпри­ємства та об'єднання підприємств, а також інші організації, передбачені цим Кодексом, що утворені для здійснення господарської діяльності та зареєстровані в установленому порядку як господарюючі суб'єкти.

2) громадяни України та інші фізичні особи, які здійснюють господарські діяль­ність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

=9=

= 10=



^ Підприємства (Глава 7)

Об'єднання підприємств (Глава 12)

Інші організації

Стаття 55. Поняття суб'єкта господа­рювання

2. Суб'єктами господарювання (господарю­ючими суб'єктами) с:

1) Господарські організації — підприємства... Стаття 62. Підприємство, як організа­ційна форма господарювання

1. Підприємство — самостійний суб'єкт господа­рювання, створений компетентним органом держав­ної влади або місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих постеб шляхом систематичного здійснення виробни­чої, науково-дослідної, торговельної тощо господар­ської діяльності, в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 55. Поняття суб'єкта господа­рювання

2. Суб'єктами господарювання (господарюючи­ми суб'єктами) є:

1) Господарські організації— ... об'єднання підприємств... Стаття 118. Поняття об'єднання підприємств

Об'єднанням підприємств визнається господарське формування, утворене двома або більше підприємствами з метою об'єднання їх виробничої, наукової, комерційної та іншої діяльності.

^ Стаття 55. Поняття суб'єкта господа­рювання

2. Суб'єктами господарювання (господарюючими суб'єктами) є:

1) Господарські організації— ... інші орга­нізації, передбачені цим Кодексом, що утворені для здійснення господарської діяльності та зареєстровані в установленому порядку як гос­подарюючі суб'єкти.

^ Види підприємств (ч. 1 СТ.63)

Види господарських об'єднань (ст. 119)

Кредитні спілки

^ Приватне підприємство

Приватне підприємство — засноване на при­ватній власності громадян України, або іноземних громадян, або осіб без громадянства, чи приватній

Господарське об'єднання

Об'єднання підприємств, утворене за ініціа­тивою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою госпо-

Кредитною спілкою визнається неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення

власності юридичної особи (абз. 2 ч. 1 ст. 63).

Приватним підприємством визнається підпри­ємство, засноване на приватній власності одного або кількох громадян України, іноземців, осіб без громадянства та виключно його (їх) чи праці з використанням найманої праці, (ст. 113).

^ Підприємство колективної' власності

Підприємство, засноване на колективній влас­ності (підприємство колективної власності) (абз. З ч.1 ст. 63).

Комунальне підприємство

Комунальне підприємство — засноване на кому­нальній власності територіальної громади, (абз. 4 ч. 1 ст. 63).

Державне підприємство

Державне підприємство — засноване на за­гальнодержавній власності або власності Автономної Республіки Крим (абз. 5 ч. ^ 1 ст. 63).

Підприємства змішаної форми власності

Підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності) (абз.6 ч.1 ст.63).

Інші види підприємств

В Україні можуть діяти також інші види під­приємств (орендні тощо), створення яких не суперечить законодавству України (абз. 7 ч. 1 ст. 63).

дарську діяльність, (ч. 2 ст. 119).

Господарські об'єднання діють на основі уста­новчого договору та/або статуту, який затвер­джується їх засновниками, (ч. 3. ст. ^ 119).

Державне господарське об'єднання Комунальне господарське об'єднання

Об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування, (ч. 4. ст. 119).

Державне (комунальне) господарське об'єднан­ня діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання, (ч. 5. ст. 119).

Державне і комунальне господарське об'єднан­ня утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від назви об'єднання (комбінат, трест тощо) (ч. 9 ст. 120).

потреб и членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг (ч. 2 ст. 130)

Благодійні організації

Благодійною організацією визнається недержав­на організація, метою якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб без одержання прибутків від цієї діяльності (ч. 2 ст. 131).

... благодійні організації (благодійні фонди, членські благодійні організації, благодійні установи тощо (ч. 1 ст. 131).

Інші неприбуткові організації

Особливості статусу інших юридичних осіб, що здійснюють неприбуткову господарську діяльність, визначаються відповідними законами, якими регулюється порядок діяльності цих суб'єктів (ч. 8 ст. 131)

=11=

= 12=

Види підприємств за способом утворення (заснування) (ч.З ст. 63)

Організаційно-правові форми об'єднань (ст.120)


^ Унітарне підприємство

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує статутний фонд відповідно до закону, затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством І формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та лікві­дації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднань громадян, релігійних організацій або на приватній власності особи (осіб), (ч. 4 ст. 63).

Корпоративне підприємство

Корпоративне підприємство утворюється двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької або трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, в тому числі через ство­рювані ними органи, участі засновників у роз­поділі доходів та ризиків підприємства. Корпо­ративними є кооперативні підприємства, під­приємства, створювані у форму господарського товариства, спільні підприємства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приват­ній власності двох або більше осіб. (ч. 5 ст. 63).

Асоціація

Договірне об'єднання, створене з метою по­стійної координації господарської діяльності під­приємств, що об'єдналися шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації вироб­ництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асосіації (ч. 2 ст. 120).

Корпорація

Корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегування ними окремих повноважень централі­зованого регулювання діяльності кожного з учасників органами управління корпорації (ч. 4 ст. 120).

Консорціум

Консорціум — тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення учасниками спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо) шляхом об'єднання їхніх підприємств (ч. 5 ст. 120).

Концерн

Концерном визнається статутне об'єднання під­приємств, які здійснюють свою діяльність у різних галузях господарювання, банків, наукових та інших організацій, на основі їхньої спільної фінансової за­лежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і ви­робничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зов­нішньоекономічної та іншої діяльності (ч. 7 ст. 120).

інші об'єднання

Фінансово-промислова група є об'єднанням, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, вклю­чаючи програми згідно з міжнародними договорами, а також з метою виробництва кінцевої продукції (ч. 2 ст. 125)

Асоційовані підприємства. Холдингові компанії (ст. 126).

Інші організаційні форми об'єднання підпри­ємств (союзи, спілки, асоціації підприємств тощо) (ст.127).

Підприємства (Глава 7)

=13=

= 14=

Державні та комунальні унітарні підприємства (Глава 8)

Підприємства колективної власності (Глава 10)

Приватні підприємства.

Інші види підприємств (Глава 11)


Державне унітарне підприємство утворю­ється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності (основних і оборотних виробничих фондів), як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління (ч. 1 ст. 73).

Державне комерційне підприємство

Державне унітарне комерційне підприєм­ство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на засадах комерційного розра­хунку і несе відповідальність за наслідки своєї ді­яльності усім належним йому майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, що не супе­речать цьому Кодексу (ч. 1 ст. 74).

Казенне підприємство

Казенні підприємства створюються в галузях (сферах) народного господарства, в яких:

Законом дозволено здійснення господар­ської діяльності лише державним підприємствам;

Основним (понад п'ятдесят відсотків) спожива­чем продукції (робіт, послуг) виступає держава:

За умовами господарювання не можлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів:

Переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є

Підприємством колективної власності ви­знається корпоративне або унітарне підприєм­ство, утворене на основі колективної власності засновника (засновників) (ч. 1 ст. 93).

Підприємствами колективної власності є господарські кооперативи, підприємства спо­живчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, пе­редбачені законом (ч. 2 ст. 93).

Господарські кооперативи

Господарським кооперативом визнається добровільне об'єднання фізичних осіб на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відпо­відно до їх участі в його діяльності (ч. 1 ст. 95).

Підприємства споживчої кооперації

... споживче товариство — самоврядна демо­кратична організація громадян, яка на основі добро­вільності членства та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів (ч. 2 ст. 111).

Приватним підприємством визнається під­приємство, засноване на приватній власності одного або кількох громадян України, іно­земців, осіб без громадянства та виключно його (їх) чи праці з використанням найманої праці (ч. 1 ст. 113).

Селянське (фермерське) господарство Селянське (фермерське) господарство є формою підприємницьва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільсько­господарську продукцію, займатися її перероб­кою та реалізацією (ч. 1 ст. 114).

Орендне підприємство

Орендним визнається підприємство, створене суб'єктом (орендарем) на основі цілісного майно­вого комплексу існуючого державного або кому­нального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підроздуу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 115)

Підприємство з іноземними інвестиціями (спільне підприємство)

Підприємство, створене відповідно до вимог цього Кодексу, в статутному фонді якого не


виробництво суспільно необхідної продукції (ро­біт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним:

Приватизація майнових комплексів держав­них підприємств заборонена законом (ч.1 ст.76).

Комунальне унітарне підприємство утворю­ється компетентним органом місцевого само­врядування в розпорядчому порядку на базі від­окремленої частини комунальної власності, і входить до сфери його управління (ч. 1 ст. 78).

Підприємства громадських та релігійних організацій

Підприємством громадської організацій є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації', політичної парти) або власності релігійної ор­ганізації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань (ч. 1 ст. 112).

Інші підприємства, передбачені законом

менш як десять відсотків становить іноземна ін­вестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями, (ч. 1 ст. 116)

Іноземні підприємства

Іноземним підприємством визнається унітарне або корпоративне підприємство, засноване на власності виключно іноземних юридичних або фізичних осіб або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб(ч. 1 ст. 117).

^ Господарські товариства (Глава 9)

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші господарюючі суб'єкти, створені на засадах угоди юридичними і фізичними особами шляхом об'єднання їх майна і участі в управлінні підприємницькою діяльністю з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може бути створене однією особою та/або діяти у складі одного учасника, (ч. 1 ст. 79).

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства, (ч. 1 ст. 80).

Акціонерне товариство

Товариство з обмеженою відповідальністю

Товариство з додатковою відповідальністю

Повне товариство

Командитне товариство


Акціонерним визнається створене кількома особами (або

Товарна вом з обмеженою відповідальністю визнається

Товариством з додатко­вою відповідальністю визнаєть-

Повним товариством ви­знається господарське това-

Командитним товарист­вом визнається господарське

= 15=

=16=

однією особою) господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їх акцій (ч. 2 ст. 80).

створене кількома особами (або однією особою) господарське товариство, ідо має статутний фонд, поділений на частки, роз­мір яких визначається установ­чими док/ментами, і несе відпо­відальність за своїми зобов'я­заннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які пов­ністю сплатили свої вклади, не­суть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів (ч. З ст. 80).

ся створене кількома особами (або однією особою) господар­ське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним май­ном, а у разі його недо­статності учасники цього това­риства несуть додаткову солі­дарну відповідальність у визна­ченому установчими докумен­тами кратному розмірі до вкла­ду кожного з них (ч. 4 ст. 80).

риство, всі учасники якого здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (ч. 5 ст. 80).

товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприєм­ницьку діяльність І несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).


^ Цивільний кодекс України Господарський кодекс України

Припинення юридичних осіб

Коментар та пропозиції


Стаття 104. Припинення юридичної особи

Юридична особа припиняється в результаті
передання всього свого майна, прав та обов'яз­
ків іншим юридичним особам-правонаступни-
кам (злиття, приєднання, поділу, перетворення)
або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася,
з дня внесення до єдиного державного реєстру
запису про її припинення.

3. Порядок припинення юридичної особи в
процесі відновлення її платоспроможності або
банкрутства встановлюється законом.

Стаття 105. Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи

Учасники юридичної особи, суд або орган,
що прийняв рішення про припинення юридич­
ної особи, зобов'язані негайно письмово повідо­
мити про це орган, що здійснює державну реє­
страцію, який вносить до єдиного державного
реєстру відомості про те, що юридична особа
перебуває у процесі припинення.

Учасники юридичної особи, суд або орган,
що прийняв рішення про припинення юри­
дичної особи, призначають за погодженням з
органом, який здійснює державну реєстрацію,
комісію з припинення юридичної особи (лікві­
даційну комісію, ліквідатора тощо) та встанов­
люють порядок і строки припинення юридичної
особи відповідно до цього Кодексу.

68Н-0

^ Стаття 59. Припинення діяльності суб'єкта господарювання

Припинення діяльності суб'єкта господарю­
вання здійснюється шляхом його реорганізації
(злиття, приєднання, поділу, перетворення) або
ліквідації — за рішенням власника (власників)
чи уповноважених ним органів, за рішенням ін­
ших осіб—засновників суб'єкта господарювання
чи їх правонаступників, а у випадках, передбаче­
них цим Кодексом, — за рішенням суду.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі
майнові права та обов'язки кожного з них пере­
ходять до суб'єкта господарювання, що утворе­
ний внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кількох суб'єк­
тів господарювання до іншого суб'єкта господа­
рювання до цього останнього переходять усі
майнові права та обов'язки приєднаних суб'єк­
тів господарювання.

4. У разі поділу суб'єкта господарювання усі
його майнові права і обов'язки переходять за
роздільним актом (балансом) у відповідних
частках до кожного з нових суб'єктів господа­
рювання, що утворені внаслідок цього поділу. У
разі виділення одного або кількох нових суб'єк­
тів господарювання до кожного з них переходять
за роздільним актом (балансом) у відповідних
частках майнові права і обов'язки реорганізова­
ного суб'єкта.

= 17=

Питання припинення юридичних осіб (припинення діяльності юридичних осіб, що все-таки не одне і те ж) повніше, шир­ше, краще і системніше прописані в ЦК. Крім того, спеціальною нормою до цих ста­тей є норми ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб—підпри­ємців».

Пропонується ст. 59 ГК виключити.

0- U 89

= 18=

^ Цивільний кодекс України

Виконання функцій комісії з припинення юри­дичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.

З моменту призначення комісії до неї пере­
ходять повноваження щодо управління справа­
ми юридичної особи. Комісія виступає в суді від
імені юридичної особи, яка припиняється.

Комісія з припинення юридичної особи по­
міщає в друкованих засобах масової інформації,
в яких публікуються відомості про державну
реєстрацію юридичної особи, що припиняється,
повідомлення про припинення юридичної особи
та про порядок і строк заявления кредиторами
вимог до неї. Цей строк не може становити мен­
ше двох місяців з дня публікації повідомлення
про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідо­мляє їх про припинення юридичної особи.

^ Стаття 106. Злиття, приєднання, поділ та пе­ретворення юридичної особи

Злиття, приєднання, поділ та перетворен­
ня юридичної особи здійснюються за рішенням
його учасників або органу юридичної особи,
уповноваженого на це установчими документа­
ми, а у випадках, передбачених законом, — за рі­
шенням суду або відповідних органів державної
влади.

Законом може бути передбачено одержання
згоди відповідних органів державної влади на
припинення юридичної особи шляхом злиття
або приєднання.

^ Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

У разі перетворення одного суб'єкта госпо­
дарювання в інший до новоутвореного суб'єкта
господарювання переходять усі майнові права і
обов'язки попереднього суб'єкта господарюван­
ня.

Суб'єкт господарю