Реферат: Програма для профільної школи Природничо-математичний напрям (профілі: агрохімічний, екологічний)

проект



Б І О Л О Г І Я

Програма для профільної школи


Природничо-математичний напрям (профілі: агрохімічний, екологічний)

і спортивний напрям (спортивний профіль)

10-12 класи


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

У Концепції профільного навчання зазначено про реалізацію нових підходів до організації освіти в старшій школі. Одним із таких підходів є створення профільних класів різного спрямування, що дає змогу учням реалізувати свої можливості, визначитися у виборі майбутньої професійної діяльності. Саме профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Біологія як загальноосвітній предмет становить інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковим для всіх профілів. Вивчення її у класах агрохімічного, екологічного та спортивного профілів має забезпечити загальнокультурний рівень освіти кожного учня і надати йому можливість після завершення навчання обрати подальший напрям освіти в будь-якому навчальному закладі, в тому числі й вищому. Ці профілі мають певну професійну орієнтацію. Учні, які виберуть фах еколога, агрохіміка, спортивні спеціальності, здаватимуть біологію як профільний предмет. Тому на вивчення біології збільшено кількість годин у всіх класах старшої школи: у 10-му - 2 год, і 11-12-ому кл. - по 3 год.

^ Мета програми профільного навчання біології полягає у формуванні в учнів уявлень про природничо-наукову картину живого світу, про живі системи, оволодіння ними елементами наукового пізнання живої природи (системність, цілісність, функціональність), розвиток складових наукового мислення (класифікація, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо), усвідомлення біосферної етики, розуміння необхідності раціонального використання та відновлення природних ресурсів, вироблення життєвих навичок безпечно жити в сучасному високотехнологічному суспільстві та цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем, уміти застосовувати знання з біології у повсякденному житті.

^ Завдання профільного навчання з біології на профільному рівні спрямовані на:

розвиток особистості учня, його природних задатків, інтересів, творчих здібностей як основи самоосвіти, самовизначення та самореалізації;

формування в учнів наукового світогляду на основі засвоєння знань про цілісність природи взагалі і живої природи як її невід’ємної складової;

виховання поваги до всього живого, розуміння життя як найбільшої цінності та на цій основі біологічного мислення;

формування загальнонавчальної, життєвої та соціальної компетентностей учня як основи для його самореалізації;

розкриття значення біологічних знань, можливості їх використання у сфері практичної діяльності людини в забезпеченні її добробуту та збереженні природного середовища.

Основою змісту навчального матеріалу програми є: дотримання загальнофілософського принципу гуманізації та гуманітаризації освіти; конкретизація змістових ліній стандарту біологічної компоненти освітньої галузі «Природознавство» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти; дотримання дидактичного принципу послідовного та систематичного вивчення навчальних розділів і тем із дотриманням внутрішньопредметної логіки; міжпредметний зв’язок між базовим змістом фізики та хімії; урахування специфіки профілю; наступність між змістом базової і повної освіти; урахування вікових особливостей учнів.

Конструювання змісту навчального курсу базується на структуруванні його навколо провідних ідей: розуміння життя як особливої форми руху матерії; різнорівневої організації живого; фундаментальних властивостей живого (роздільності та цілісності, саморегуляції, самооновлення та самовідтворення живих систем); взаємозв’язок будови та функції, організму і навколишнього середовища.

З метою формування цілісності знань та їх прикладного значення в основу конструювання змісту програми покладено два підходи: системно-структурний та функціональний. Системно-структурний передбачає вивчення живої природи як цілісної системи з відповідними рівнями організації та притаманними їм структурою і функціональними можливостями. Функціональний підхід до конструювання змісту передбачає переважне вивчення життєдіяльності організмів на різних рівнях організації, а їх будова висвітлюється лише в тому обсязі, який необхідний для розуміння суті біологічних процесів. Включення цього підходу націлено на посилення уваги до методів пізнання природи (спостереження, експеримент, моделювання тощо), ширше їх використання під час вивчення біологічних процесів.

Навчальний матеріал у програмі структуровано за лінійно-концентричним принципом, який дає змогу розвивати провідні наукові ідеї біології з урахуванням внутрішньопредметних зв’язків, вікових особливостей учнів і часу, відведеного на вивчення біології на профільному рівні.

^ Структура навчальної програми складається з 6 розділів, а розділи включають теми. Після кожної теми заплановано узагальнення.

Послідовність викладання навчального матеріалу розподілено за роками навчання:

Розділи

Теми

К-ть годин


10 клас – 70 годин ( 2 год на тиждень), із них 8 год - резервний час


Вступ




3

1. Молекулярний рівень організації життя

1. Неорганічні речовини

6

2. Органічні речовини

10

П. Клітинний рівень організації життя

3.Клітина – структурна і функціональна одиниця живого

9

4. Клітина як цілісна біологічна система

12

Ш. Організмовий рівень організації життя

5. Неклітинні форми життя

5

6. Одноклітинні організми

7

7. Багатоклітинні організми

10


11 клас – 105 години (3 год на тиждень), з них 15 год - резервний час


Ш. Організмовий рівень організації життя (продовження)

8. Розмноження та індивідуальний розвиток організмів

10

9. Закономірності спадковості

18

10. Закономірності мінливості

14

11. Генотип і здоров’я людини

14

12. Генетичні основи селекції організмів

18

1У. Надорганізмені рівні організації життя

13. Популяційно-видовий рівень організації життя

14

Узагальнення основних питань курсу

2


12 клас – 105 години (3 години на тиждень), з них 10 резервні


Повторення основних питань курсу

2

1У. Надорганізмені рівні організації життя (продовження)

14. Екосистемний рівень організації життя

15

15. Біосферний рівень організації життя

15

У. Система та еволюція організмів. Еволюційне вчення.

16. Розвиток уявлень про еволюцію живої природи

12

17. Синтетична гіпотеза еволюції. Мікроеволюція.

14

18. Основні закономірності еволюції. Макроеволюція.

9

У1. Історичний розвиток органічного світу

19. Історичний розвиток органічного світу

12

20. Вид Людина розумна – Homo sapiens

8

Узагальнення курсу

8

Таким чином, у 10-му класі триває розвиток елементів знань про живу природу, понять: клітина, організм на якісно новому (молекулярному) рівні, з якого й починається вивчення курсу. Знання про молекулярні основи життя є надзвичайно важливими в період інтенсивного розвитку молекулярної біології. Елементи знань про молекулярний рівень організації життя дають змогу глибше пояснити учням життєві процеси, що відбуваються на клітинному та організмовому рівнях.

В 11-му класі розширюються та поглиблюються знання про розмноження та індивідуальний розвиток організмів, формуються поняття: онтогенез, спадковість, мінливість, ген, генотип, фенотип; вивчаються закони спадковості та закономірності мінливості. Вивчення надорганізмених рівнів організації життя починається з популяційно-видового, що дає змогу учням засвоїти знання про популяцію як структурну одиницю виду, про основні критерії виду, збереження генофонду популяцій як основи збереження різноманітності живих організмів.

У 12-му класі у зміст програми включено знання про екосистемний та біосферний рівні організації живого, що дає змогу сформувати в учнів усвідомлення роздільності та цілісності, упорядкованості живої природи, її неповторності на різних рівнях організації. При цьому основою життєдіяльності організмів на різних рівнях організації є обмін речовин, енергії та інформації. Основою знань про становлення еволюційних поглядів, основні положення вчення Ч.Дарвіна, докази та етапи еволюції органічного світу, походження життя є знання з молекулярної біології та генетики. В кінці 12-го класу узагальнюються знання з курсу біології за старшу школу.

Під час організації засвоєння програмного матеріалу учитель може використовувати різні форми, методи та методичні прийоми навчання. Насамперед, це можуть бути перевірені шкільною практикою (шкільна лекція, семінарські заняття, групова робота, дидактичні ігри) та інноваційні технології навчання. До останніх можна віднести творчо-розвивальні технології, основою яких є насамперед діяльність учня, а саме можливість ним «відкриття» знань, умінь та навичок; навчальне дослідження, в якому домінує дослідницький підхід (вивчення предмету в природних умовах, під час спостережень, лабораторних дослідів тощо); розв’язування евристичних і дослідницьких завдань; виконання творчих проектів. При цьому потрібно відбирати форми, методи, методичні прийоми та підходи до навчання з урахуванням змісту та конкретних завдань уроку, використовувати їх в оптимальному поєднанні, що дасть змогу посилити пізнавальну діяльність учнів, розвивати їх творчу самостійність та відповідальне ставлення до навчання.

Важливим джерелом знань, можливістю виконувати різні способи дій, засобом створення проблемних ситуацій, закріплення та перевірки засвоєння навчального матеріалу, розвитку мислення, спостережливості та допитливості, посилення пізнавального інтересу є експеримент. Можливість його проведення закладено в практичній частині програми: досліди, лабораторні та практичні роботи, виконання яких дасть змогу сформувати в учнів уміння їх проводити, спостерігати за біологічними процесами, вдосконалювати дослідницькі уміння, поглиблювати теоретичні знання, робити висновки тощо. Лабораторні роботи є частиною навчального процесу й можуть виконуватися під час вивчення нового матеріалу або його закріплення. Оцінювання їх не є обов’язковим. Практичні роботи це необхідна умова навчання. Переважно вони виконуються на окремому уроці, результат їх оцінюється. Оцінки заносяться в журнал обліку. В програмі пропонується тематика лабораторних і практичних робіт.

Ефективність навчального процесу під час вивчення біології можна посилити завдяки раціональному використанню засобів навчання. У програмі окремим блоком виділено демонстрації, серед яких різні наочні посібники на паперових та електронних носіях, моделі, муляжі, барел’єфні моделі. Посилити процес сприйняття навчального матеріалу можна, якщо під час його організації використовувати мультимедійні засоби навчання.

Важливим елементом в реалізації змісту є дотримання внутрішньопредметних зв’язків між розділами, що дає змогу дотримуватися внутрішньої логічної послідовності в структуруванні змісту та забезпечує цілісність шкільного курсу. Дотримання міжпредметних зв’язків посилює опору на знання з інших предметів, глибше розуміння учнями суті біологічних явищ, розкриття цілісності та взаємної залежності знань. У програмі виділено як внутрішньопредметні так і міжпредметні знання.

З метою посилення процесу пізнання в навчальну програму включено перелік екскурсій (реальної або віртуальної), їх тематика та місце проведення. Віртуальні екскурсії пропонуються розробниками мультимедійних засобів навчання як альтернативна можливість проведення екскурсії.

У програмі, в правій колонці, сформульовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із кожної теми. Вони включають не так фактологічні знання, як уміння їх застосовувати, оперувати ними й тому вимоги до підготовки учнів виражені через їхні способи дій, а саме уміння називати, розрізняти, наводити приклади, спостерігати, описувати, розпізнавати, характеризувати, порівнювати, пояснювати, обґрунтовувати, застосовувати знання, робити висновки тощо. У них опосередковано відбито базові компетентності учнів (соціальні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти) на різних пізнавальних рівнях (репродуктивному, продуктивному, творчому) та за різного рівня самостійності: за допомогою учителя (початковий рівень); частково самостійно (середній рівень); самостійно (достатній рівень); повністю самостійно (високий рівень).

Перелік вимог зорієнтує вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою програми, полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити адекватні методичні підходи до проведення навчальних занять, поточного й тематичного оцінювання.

У програмі передбачено резервні години, використання яких передбачено для тематичного оцінювання, проведення практичних робіт, узагальнення, аналізу знань учнів та їх коригування.

Розподіл годин у програмі орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах теми.

Навчальні досягнення оцінюються за 12-бальною шкалою.
^ Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології
Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень

учнів

1.Початковий



1

Учень з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі біологічні об’єкти; знає правила техніки безпеки;

Стикається з непереборними труднощами при виконанні лабораторних і практичних робіт




2

Учень з допомогою вчителя, або тексту підручника наводить елементарні приклади явищ й ознаки біологічних об’єктів;

^ За інструкцією і з допомогою вчителя частково виконує лабораторні і практичні роботи (без належного оформлення)




3

Учень з допомогою вчителя, або тексту підручника фрагментарно характеризує окремі біологічні об’єкти;

^ За інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні і практичні роботи з частковим (але без висновків) їх оформленням

П.Середній

4

Учень частково самостійно дає визначення окремих біологічних термінів, неповно характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів;

^ За інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні і практичні роботи з неповним їх оформленням




5

Учень частково самостійно дає визначення окремих біологічних понять, відтворює навчальний матеріал; неповно характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів;

^ За інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформлює їх, не зробивши висновків




6

Учень частково самостійно відтворює навчальний матеріал; неповно характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів; наводить прості приклади;

^ За інструкцією виконує лабораторні й практичні роботи, оформлює їх, робить висновки, що не відповідають меті роботи

Ш.Достатній

7

Учень самостійно відтворює навчальний матеріал, розкриває суть біологічних понять; неповно характеризує основні положення біологічної науки; виконує прості типові біологічні вправи та розв’язує задачі;

^ За інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформлює їх, робить неповні висновки




8

Учень самостійно відповідає на поставлені запитання, дає порівняльну характеристику явищам і процесам живої природи; розв’язує типові біологічні задачі та виконує вправи; виправляє допущені помилки;

^ За інструкцією виконує лабораторні і практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки




9

Учень самостійно відповідає на поставлені запитання; розв’язує задачі біологічні та виконує вправи, виправляє власні помилки; встановлює причинно-наслідкові зв’язки;

Виконує лабораторні і практичні роботи, оформлює їх, робить чітко сформульовані висновки

1У. Високий

10


Учень повністю самостійно дає повні, змістовні відповіді на запитання; розкриває суть біологічних явищ, процесів, аналізує і систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв’язки;

Виконує лабораторні та практичні роботи, оформлює їх результати, робить логічно побудовані висновки відповідно до мети роботи




11


Учень повністю самостійно, логічно, усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; аналізує і розкриває закономірності живої природи, оцінює біологічні явища, закони; виявляє й обгрунтовує причинно-наслідкові зв’язки;

^ Ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформлює їх, робить обгрунтовані висновки




12

Учень повністю самостійно виявляє міцні й глибокі знання з біології, може вести дискусію з конкретного питання, з використанням міжпредметних зв’язків, оцінює різноманітні біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них, уміє розв’язувати проблемні завдання; самостійно користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем;

^ Ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, робить обгрунтовані висновки, виконує творчі завдання



10-й клас


70 год (2 год на тиждень), із них 8 годин – резервний час


Дата прове

дення уроку

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів







3

ВСТУП

Біологія – наука про живу природу. Основні методи біологічних досліджень..

Сучасне визначення поняття «життя». Основні ознаки життя. Рівні організації живої природи.

Розвиток біології та її значення для розвитку цивілізації. Значення біологічних знань для людини та суспільства.

^ Учень:

Називає основні методи біологічних досліджень основні ознаки життя; рівні організації живого.

Формулює визначення поняття: біологія, життя.

Наводить приклади

застосування різних методів у вивченні живої природи.

Характеризує основні методи біологічних досліджень; рівні організації життя.
Обґрунтовує значення біологічних досліджень в житті людини та суспільства. Робить висновки
про значення біологічних знань для розвитку суспільства та повсякденного життя людини.

Прогнозує результати біологічних досліджень та їх вплив на якість життя людства










Демонстрування відеофільму «Рівні організації живої матерії», схема «Основні методи біологічних досліджень», портрети вчених



^ Розділ 1. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ – 10 год








6

^ Тема 1. Неорганічні речовини.

Історія розвитку біохімії. Методи вивчення хімічного складу живої природи. Елементний склад живих організмів.

Хімічні речовини в клітинах живих організмів. Неорганічні речовини: вода та мінеральні солі та їх роль в живих організмах. Контроль хімічного складу води, корму для тварин і продуктів харчування людини та його значення.


Узагальнення. Єдність елементного складу живих організмів.


^ Учень:

Називає елементний склад клітин живих організмів; неорганічні речовини в живих організмах.

Наводить приклади неорганічних речовин в живих організмах.

Характеризує

елементний склад живих організмів;

роль води та інших неорганічних речовин у живих організмах.

Пояснює необхідність контролю за якістю питної води, корму для тварин і продуктів харчування людини;

дотримання відносної хімічної сталості організмів.

Обґрунтовує взаємозв’язок будови речовин з їхніми функціями.

Застосовує знання для пояснення єдності елементного складу живих організмів.

Робить висновок про взамозв’язок всього живого на Землі










Демонстрування таблиць або слайдів педагогічного програмного засобу: «Хімічний склад клітин живих організмів», «Будова та властивості води», моделі молекул води, дослідів, що розкривають хімічні властивості води

Міжпредметні зв’язки: 8 клас – хімічні властивості солей; періодичний закон і періодична система ім. Д.І.Менделєєва.


Екскурсія реальна або віртуальна в Інститут води, або музей води; Інститут біохімії; біохімічну лабораторію тощо.

Дослідження стану питної води в Україні.

Основні напрями біохімічних досліджень в Україні.







10

^ Тема 2. Органічні речовини

Органічні речовини: вуглеводи, ліпіди, білки, нуклеїнові кислоти, АТФ. Поняття про мономери та біополімери. Вуглеводи, їх будова, функціїональні особливості та біологічне значення.

Ліпіди, їх структура, властивості, функціональні особливості та біологічне значення.

Білки, склад, структурна організація, функції та біологічне значення.

Нуклеїнові кислоти та їх типи: ДНК і РНК. Будова нуклеотида ДНК. Будова нуклеотида РНК. Основні види РНК. Функціональні особливості молекул ДНК і РНК та біологічне значення. АТФ, її будова та біологічне значення.

Ферменти, вітаміни, гормони та їх значення для життєдіяльності живих організмів.

Поняття про алкалоїди та їх дія на організм людини.

Поняття про антибіотики та їх дія на організм людини.

^ Узагальнення знань
Єдність хімічного складу живих організмів


Лабораторні роботи:

№ 1. Дослідження наявності крохмалю у картоплі та вивчення його властивостей.

№ 2. Дослідження наявності жирів у насінині соняшника та вивчення їх властивостей.

№ 3. Дослідження дії ферментів, що містяться що містяться в картоплі або клітинах листка елодеї на гідроген пероксид.


Практичні роботи:

№ 1. Розв’язування елементарних вправ із молекулярної біології.

№ 2. Здійснення порівняльного аналізу вмісту білків, жирів і вуглеводів у продуктах харчування та їх співвідношення.

^ Учень:

Називає органічні речовини що входять до складу живих організмів.

Формулює визначення поняття: мономери, біополімери, вуглеводи, ліпіди, білки, нуклеїнові кислоти.

Наводить приклади органічних сполук в клітинах живих організмів; про роль органічних речовин у життєдіяльності організмів: рослин, тварин, людини;

Використання людиною ферментів, гормонів, алкалоїдів, антибіотиків.
Характеризує
Особливості будови та функції вуглеводів, ліпідів, білків, нуклеїнових кислот, АТФ, та їх значення у процесах життєдіяльності клітини.

Спостерігає та описує властивості вуглеводів, жирів, білків, ферментів.

Порівнює будову і функції в клітині ДНК і РНК.

Обґрунтовує взаємозв’язок будови речовин з їхніми функціями.
Дотримується правил
техніки безпеки під час виконання лабораторної роботи; безпечного використання хімічних речовин у житті (біодобавок, ферментів, гормонів, антибіотиків тощо).

Застосовує знання під час розв’язування задач із молекулярної біології.

Робить висновки про єдність хімічного складу живих організмів










Демонстрування таблиць або слайдів педагогічних програмних засобів «Хімічний склад клітин живих організмів», «Будова та властивості ліпідів», «Будова та властивості вуглеводів», «Будова та властивості білків», «Структура білків», «Схема будови нуклеїнових кислот: ДНК і РНК», «Схема будови транспортної РНК», «Будова АТФ», «Схема дії ферменту», «Групи вітамінів», моделей молекул, жирів, вуглеводів, білків, нуклеїнових кислот (ДНК, РНК), АТФ; дослідів, що доводять: наявність білку в клітині яйця курки; розщеплення крохмалю під дією ферменту слини амілази.

Внутрішньопредметні зв’язки: біологія , 9 клас – поняття про неорганічні та органічні речовини.

Міжпредметні зв’язки: хімія, 9 клас - органічні речовини, їх будова та властивості.

Екскурсія реальна або віртуальна в Інститут біохімії; Інститут молекулярної біології; біохімічну лабораторію

Основні напрями розвитку молекулярної біології в Україні




^ РОЗДІЛ 2. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ ЖИТТЯ - 21 год







9

Тема 3. Клітина –структурна та функціональна одиниця живого

Цитологія – наука про будову і функції клітин. Методи цитологічних досліджень. Історія вивчення клітин. Основні положення сучасної клітинної теорії.

Прокаріоти і еукаріоти. Будова та функції клітин прокаріот.

Будова клітин еукаріот. Плазматична мембрана, її хімічний склад, будова та функції.

Цитоплазма як обов’язкова частина клітини. Поняття про цитозоль та цитоскелет.

Ядро, його структури: ядерна оболонка, каріоплазма, ядерце, хромосоми. Провідна роль ядра в передачі спадкової інформації. Взаємодія ядра і цитоплазми.

Органели клітини: немембранні, одномембранні, двомембранні. Немембранні органели ( клітинний центр, рибосоми), їх будова та роль у клітині.

Одномембранні органели: ендоплазматична сітка (гранулярна та агранулярна), комплект Гольджі, лізосоми, вакуолі, їх будова та функції.

Двомембранні органели: мітохондрії і пластиди.

Непостійні структури клітин: органоїди руху, включення та їх значення.

^ Узагальнення теми. Подібність клітин усіх організмів за будовою і функціями.

Лабораторні роботи

№ 4. Дослідження особливостей будови рослинної, тваринної, грибної та бактеріальної клітин.

№ 5. Спостереження за явищем плазмолізу і деплазмолізу в клітинах рослин.


^ Учень:
Називає
Методи вивчення клітини; типи організації клітин; компоненти клітини.

Розпізнає на схематичних малюнках; електронних мікрофотографіях компоненти клітини, клітини прокаріот і еукаріот.

Формулює поняття: цитологія, прокаріоти, еукаріоти

Наводить приклади функціональної особливості органел клітини прокаріот і еукаріот.

Розкриває зміст термінів: цитологія, цитоплазма, ядро, клітинний центр, рибосома, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі, мітохондрії, пластиди.

Спостерігає та описує будову прокаріот і еукаріот; явища плазмолізу та деплазмолізу в клітинах рослин;

рух цитоплазми в клітинах рослин.

Досліджує та описує

Особливості будови рослинної, тваринної, грибної та бактеріальної клітин; явище плазмолізу та деплазмолізу в клітинах рослин.

Характеризує

основні положення сучасної клітинної теорії; будову і функції прокаріот і еукаріот.

Порівнює будову клітин прокаріот і еукаріот; будову рослинної і тваринної клітин.

Пояснює шляхи проникнення в клітини токсичних речовин (нікотину, алкоголю, наркотиків) і вірусів, зокрема ВІЛ;

роль спадкової програми в життєдіяльності клітин.

Обґрунтовує взаємозв’язок клітини з зовнішнім середовищем;

зв’язок будови структурних елементів клітини з виконуваними функціями.
Застосовує знання для розкриття подібності клітин усіх організмів за будовою і функціями.
Робить висновки про

Подібність будови клітин всіх організмів










Демонстрування мікропрепаратів клітин рослин і тварин; таблиць, або слайдів педагогічних програмних засобів навчання «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної клітини»; моделей-аплікацій: «Будова клітини»
Внутрішньопредметні зв’язки
Біологія, 7 клас – поняття про рослинну клітину; 8 клас – поняття про тваринну клітину







12

^ Тема 4. Клітина як цілісна біологічна система

Обмін речовин в клітині.

Забезпечення клітин енергією. Фотосинтез та його фази. Хемосинтез.

Енергетичний обмін (дисиміляція) клітини та його етапи. Біологічне окиснення та горіння. Окиснення без участі кисню. Анаеробний гліколіз.

Окиснення за участі кисню. Аеробний гліколіз. Дихання і горіння.

Пластичний обмін речовин (асиміляція). Біосинтез білка. Регуляція транскрипції та трансляції.

Регуляція діяльності клітини.

Подразливість клітин. Рух клітин.

Клітинний цикл. Мітоз, його фази.

Каріотип.

Старіння клітин. Цитотехнології.


Узагальнення знань.

Нормальне функціонування клітини – основа життєдіяльності організму в цілому.


Лабораторні роботи:

№ 6. Спостереження за фазами мітотичного поділу клітин.

№ 7. Дослідження будови хромосом.


Практична робота

№ 3. Тренувальні вправи – складання аплікаційних схем фотосинтезу, біосинтезу, мітозу.



^ Учень:

Називає основні життєві властивості клітин; фази мітозу.

Формулює визначення понять; асиміляція. Дисиміляція, гліколіз, фотосинтез, хемосинтез, біосинтез, мітоз

Розпізнає на мікрофотографіях, під мікроскопом фази мітозу.

Спостерігає і описує фази мітозу; будову хромосом.

Характеризує обмін речовин і енергії в клітинах різних організмів; фотосинтез, хемосинтез, дихання рослин і тварин; будову і функції хромосом;

стадії клітинного циклу; процеси мітозу.

Порівнює обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів.

Обґрунтовує можливості регуляції продуктивності фотосинтезу;

зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині;

можливості цитотехнологій.

Застосовує знання для пояснення значення процесів життєдіяльності клітини для збереження здоров’я людини.

Робить висновки про те, що клітина – елементарна цілісна, саморегульована біологічна система










Демонстрування таблиць, або слайдів педагогічних програмних засобів «Синтез білку», «Фотосинтез», «Мітоз», «Обмін речовин і енергії в клітині», ««Пластичний обмін в клітині», Енергетичний обмін в клітині та його етапи», дослідів, що ілюструють процес фотосинтезу.
Внутрішньо- та міжпредметні зв’язки:
Біологія: 7 клас – поняття про рослинну клітину; дихання рослин; фотосинтез; 7-9 класи – поняття про дихання тварин; 8, 9 класи – поняття про тваринну клітину; обмін речовин і енергії, дихання людини.

Хімія: 9 клас – знання про неорганічні та органічні речовини

Фізика: поняття про світло

Екскурсія реальна або віртуальна екскурсія в Інститут цитології, гістологічну лабораторію

Основні напрями розвитку цитотехнологій в Україні та їх значення




^ РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ – 22 год







5

Тема 5. Неклітинні форми життя

Вірусологія – наука про віруси. Короткі відомості з історії розвитку вірусології.

Методи дослідження вурсів. Віруси, бактеріофаги. Особливості їх будови та функціонування. Роль вірусів у природі та житті людини Найпоширеніші хвороби рослин і тварин, спричинені вірусами: листкова мозаїка тютюну, ящур парнокопитних, ентерит і чумка собак, чума курей, пташиний грип. Найпоширеніші хвороби людини спричинені вірусами: вітряна віспа, гастроентерити, гепатити, герпес, грип, енцефаліт, жовта пропасниця, кір, поліомієліт, сказ, СНІД.

Профілактика ВІЛ та інших вірусних хвороб людини, тварин і рослин.


Узагальнення.

Профілактичні заходи захисту людини від вірусних інфекцій у тому числі ВІЛ, а також тварин і рослин в Україні та світі.

^ Учень:

Називає неклітинні форми життя.

Формулює визначення поняття: вірусологія, віруси, бактеріофаги

Наводить приклади хвороб рослин, тварин і людини, які спричинені вірусами і бактеріофагами

Розпізнає віруси на схематичних малюнках

Характеризує будову та особливості вірусів і бактеріофагів; механізми проникнення вірусів в організм бактерій, рослин, тварин, людини; їх роль у природі та житті людини.

Пояснює , що віруси – це паразитичні неклітинні форми життя; шляхи поширення вірусних хвороб рослин, тварин, людини.

Обгрунтовує способи боротьби з вірусними захворюваннями. Застосовує знання для профілактики вірусних хвороб рослин, тварин, людини.

Дотримується правил поведінки в місцях, де можливе зараження вірусами.

Робить висновки

про необхідність дотримання профілактичних заходів захисту від вірусних інфекцій, у тому числі ВІЛ.










Демонстрування моделей, схем, малюнків, таблиць

Екскурсія реальна або віртуальна в інститут вірусології або на кафедри вірусології вищих навчальних закладів

Основні напрями розвитку вірусології та її значення для збереження продуктивності рослин, тварин і здоров’я людини







7

^ Тема 6. Одноклітинні організми

Мікробіологія – наука, що досліджує мікроорганізми. Короткі відомості про розвиток мікробіології. Методи дослідження одноклітинних організмів.

Бактерії: особливості їх організації, форма, будова, поширення, способи живлення (автотрофи, сапротрофи, паразити, симбіоти), розмноження, утворення спор. Значення бактерій у природі та житті людини. Хвороботворні бактерії, що спричинюють хвороби людини: тиф, холера, дифтерія, правець, туберкульоз, ангіна, менінгіт, сап, сибірська язва, бруцельоз, чума тощо.

Профілактичні заходи щодо попередження цих захворювань.

Найпростіші, їх значення в природі та житті людини. Найпоширеніші хвороби людини, спричинені найпростішими: дизентерія, токсоплазмоз. Заходи запобігання щодо цих захворювань. Одноклітинні гриби, їх роль у природі та господарській діяльності людини.

Профілактика інфекційних захворювань, спричинених одноклітинними організмами. Явище колоніальності в одноклітинних організмах.

Значення одноклітинних організмів в природі та житті людини.

Узагальнення. Одноклітинні організми є необхідною складовою органічного світу.

Лабораторні роботи
№ 8. Дослідження під мікроскопом будови бактерій картопляної та сінної палички.

№ 9. Дослідження за допомогою лупи будови грибів пеніцилу та мукора.



^ Учень:

Формулює визначення понять: мікробіологія, автотрофи, сапротрофи, паразити, симбіоти).

Називає одноклітинні організми.

Наводить приклади хвороботворних бактерій, найпростіших і грибів, що спричинюють хвороби людини.

Досліджує та описує будову бактерій картопляної та сінної палички; будову грибів пеніцилу та мукора.

Характеризує особливості одноклітинних організмів; способи живлення бактерій; значення бактерій в природі і житті людини; явище колоніальності в одноклітинних організмів.

Пояснює шляхи поширення бактеріальних хвороб людини та заходи їх профілактики; наслідки застосування антибіотиків у лікуванні бактеріальних хвороб; виникнення хвороб людини спричинених окремими представниками найпростіших.

Обгрунтовує роль бактерій в природі; значення бактерій в господарській діяльності людини; роль одноклітинних грибів у природі й господарській діяльності людини; значення мікробіологічної науки для розвитку знань про одноклітинні організми.

Дотримується правил особистої гігієни та поведінки в місцях, де можливе зараження бактеріями.

Застосовує знання про процеси життєдіяльності одноклітинних організмів для профілактики інфекційних хвороб, у господарській діяльності людини.

Робить висновки, що знання про одноклітинні організми є необхідними для дотримання здорового способу життя









Демонстрування таблиць, або слайдів педагогічних програмних засобів «Одноклітинні організми»,
«Класифікація бактерій», культури бактерій картопляної палички, чінної палички, грибі