Реферат: Удк 581. 1: 631. 811: 631. 445

УДК 581.1:631.811:631.445.4

Аргатюк Анна

м. Одеса


ВПЛИВ РІЗНИХ ДОЗ NPK ДОБРИВ НА ВМІСТ МАРГАНЦЮ В РОСЛИНАХ РІПАКУ


Вплив ріпаку на баланс елементів живлення в агроценозі викликає зацікавленість у вчених всього світу. Поглинання та винос мікроелементів даною культурою недостатньо вивчені в умовах півдня України. У зв’язку з тим, що у ґрунтах півдня України має місце нестача доступних форм марганцю, накопичення його ріпаком є новим та актуальним напрямком в дослідженні мінерального живлення культури.

Мета досліджень: вивчити накопичення марганцю та фізіолого-біохімічні показники рослини ріпаку за різних рівнів NPK живлення. Дослідження впливу NPK добрив на вміст марганцю в рослині ріпаку проводили на базі довгострокового стаціонарного досліду Одеського інституту агропромислового виробництва на рослинах ріпаку озимого сорту Света. Варіанти досліду: контроль – без добрив; N60P30K30; N120P45K45; N180P60K60.

Протягом різних фаз онтогенезу проводили відбір рослинного матеріалу та визначали вміст марганцю в рослині ріпаку та фізіолого-біохімічні показники. У зразках зеленої маси визначали хлорофіл за Арноном та вміст марганцю методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. У зерні визначали вміст марганцю, жир та вміст жирних кислот методом газово-рідинної хроматографії.

Дослідження показали, що внесення NPK добрив збільшує на 10-88% вміст марганцю в зеленій масі ріпаку у фазах розетки, бутонізації та цвітіння та знижує вміст марганцю у вегетативній масі на 5-18% в фазу повної стиглості. Це може бути пов’язано з кращим перерозподілом марганцю між листками та зерном.

Внесення добрив підвищувало біомасу та врожайність ріпаку та вміст хлорофілу в листках. Відмічено достовірну позитивну кореляцію вмісту марганцю в вегетативній масі та: біомасою ріпаку (0,974); накопиченням хлорофілу у фазу бутонізації (0,901), цвітіння (0,979) та врожайністю (0,730-0,928). Високий кореляційний зв'язок між накопиченням хлорофілу та накопиченням марганцю можливо пов'язаний із участю марганцю у побудові фотосинтетичного апарату у складі комплексу фотолізу води фотосистеми II. Даний зв'язок показує: чим краще культура отримує марганець протягом онтогенезу, тим більше формує потім врожай.

Вміст марганцю в зерні підвищується під впливом добрив на: 33% за одинарної, 40% за полуторної, 47% за подвійної дози добрив. Добрива підвищують вміст ненасичених жирних кислотна 8-25 % та зменшують кількість ерукової кислоти в 4-9 разів. Відмічено позитивний кореляційний зв'язок між вмістом марганцю в зерні та ненасичених жирних кислот: олеїновою (0,752), лінолевою (0,658), ліноленовою (0,460);. Це пов’язано з тим, що марганець входить до складу НАДФ залежної цитоплазматичної малатдегідрогенази, яка поставляє відновлювальні еквіваленти для синтезу ненасичених жирних кислот.

Між вмістом марганцю та ерукової кислоти спостерігається висока від’ємна кореляція (-0,980). Вміст ерукової кислоти збільшується за дії несприятливих умов середовища. Тому від’ємна кореляція з кількістю мікроелементу, вміст якого зростає за умов покращення фізіологічного стану рослини (за вмістом хлорофілу, біомаси та врожаю) є досить закономірною.