Реферат: Юрія Федьковича " затверджую "

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор ______ (Петришин Р.І.)

„___” ___________ 20___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА

(за кредитно-модульною системою навчання)

з “Теорії і методології географічної науки”

(назва навчального предмета)


для спеціальності 6.070501 Географія, 6.070502 Економічна та соціальна географія

(номер, назва спеціальності

________________________________________________________________________


________________________________________________________________________

Факультет Географічний

^ Кафедра фізичної географії та раціонального природокористування


_______________________________________________________________________________________

Нормативні

дані


Форма

навчання

Курс

Семестри

Всього годин


К-сть кредитів

Лекції (год)

Практичних

(семінарських)

(год)

Лабораторних

(год)

Індивідуальна робота (год)

Самостійна

робота (год)

Розрахункові, графічні роботи

(семестр)

Курсові роботи

(семестр)

Заліки (сем)

Екзамен

(семестр)


Денна

4

8

108

3

30

17

-

4

57










8


Заочна

4

8

108




8

4







96










8

Робоча програма складена на основі _____________________________________

_________________(назва типової програми, дата затвердження)

____________________________________________________________________


Робоча програма складена проф. Крулем В.П._______________________

(прізвище, ім'я, по батькові викладача, який відповідає за складання)


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри фізичної географії та раціонального природокористування протокол № 1 від “30” серпня 2011 р.


Робоча програма перезатверджена на засіданні кафедри фізичної географії та раціонального природокористування протокол № ____ від “____”________200_____ р.


Завідувач кафедри ________________________ /Круль В.П./

(підпис) (прізвище, ініціали)


Схвалено методичною радою географічного факультету

"_01___ " вересня 2011 року

Голова методичної ради

географічного факультету ___________________________/_______________/

(підпис) (прізвище, ініціали)


1. Пояснювальна записка

1.1 Мета викладання дисципліни.

Простеження розвитку географічної думки від становлення і подальшого поступу людського суспільства, огляд ходу просторової уяви про Землю, виходячи з перебігу географічних відкриттів, виявлення й аналіз основних географічних напрямів і тенденцій, визначення особливостей зародження наукових основ географічної науки і наступної їхньої трансформації, розгляд умов зародження і динаміки провідних методів дослідження в географії та формування її методологічного і понятійного апарату.

1.2 Завдання вивчення дисципліни:

– охарактеризувати ретроспективну динаміку географічних ідей від первісних уявлень про природу до сформованих наукових засад;

– висвітлити розвиток теоретичних уявлень про географію як цілісну систему взаємопов’язаних природничих і суспільних наук;

– виявити особливості географії як науки, що вивчає просторові (територіальні й аквальні) динамічні системи, які розвиваються на земній поверхні як результат взаємодії природи і суспільства;

– з’ясувати соціальні, гносеологічні, світоглядні і культурно-виховні функції географічних наук у контексті їхнього внеску в процес пізнання об’єктивного світу, розвитку діалектичного світогляду, для виховання патріотизму, гуманізму і розширення географічної культури людей;

– розкрити конструктивні завдання географії і значення географічних наук у формуванні територіальної організації суспільства, наукових основ раціонального природокористування, цільових програм соціально-економічного розвитку різних регіонів;

– проаналізувати зміст і взаємозв’язок історії географічної науки, історії географічних відкрить, історичної географії;

– простежити зв’язок між розвитком суспільних формацій, ростом продуктивних сил, зміною територіального поділу праці і розвитком теоретичних географічних уявлень.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У процесі вивчення історичної географії з основами етнографії студент повинен:

– знати характерні риси формування і розвитку первісного географічного світогляду;

– розуміти й аналізувати особливості різноманітних напрямів в античній географії;

– знати особливості зародження географії як окремої галузі знань;

– аналізувати географо-детерміністичні, природничі і соціально-економічні концепції в географі;

– знати особливості становлення сучасної географії та вміти здійснювати аналіз концептуальних географічних напрямів цієї доби.

2. 2. Структура змістовних модулів, навчальних елементів дисиципліни

“Теорія і методологія географічної науки” та навчальної діяльності студента

Компетенції (прогнозовані результати навчання)

Тема змістовного модуля (ЗМ), навчального елементу (НЕ)

Зміст навчального елементу

Вид заняття

Види діяльності та поточного контролю на занятті

ІНДЗ

(за вибором)

Кількість балів за ІНДЗ

Всього балів за види навч. занять НЕ

Л

С

Ср

Пр

Лаб

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Знати характерні риси формування і розвитку сервісного географічного світогляду. Розуміти й аналізувати особливості різноманітних напрямів в античній географії

^ ЗМ 1. Зародження географічних уявлень та розвиток географічних ідей за античної доби 20

Вміти давати часову характеристику розвитку первісних географічних уявлень


^ НЕ 1.1 (лекція; самостійна робота). Розвиток первісних географічних уявлень [7, 10, 19, 21, 31]

- уявлення первіснообщинних народів про навколишній світ;

- світобачення мезолітичної людини;

- розвиток уявлень про світ і світовий порядок за неоліту, бронзової і залізної доби;

- коріння давньогрецької вченості;

- географія в період “гоме­рівської Греції” (ХІІ-VIIІ ст. до н. е. – Гомер і Гесіод)

2




3







Конспект лекції


Контрольна робота










Аналізувати особливості розвитку первісних географічних уявлень

^ НЕ 1.2 (лекція; самостійна робота). Географія в період “архаїчної Греції” (VIIІ-VI ст. до н. е.) [1, 7, 10, 11, 19, 20, 21, 32, 40, 45]

- математичний підхід у вивченні географії (Фалес);

- розвиток країнознавчого і загальноземлезнавчого напрямів (початок розвитку давньогрецької географії – Анаксімандр);

- загальноземлезнавча географія (Анаксімен);

- подальший розвиток країнознавства – описової географії (Гекатей);

- географічні погляди Піфагора.

2




3







Конспект лекції


Контрольна робота










Аналізувати розвиток географічних ідей за доби “класичної Греції” та вміти оцінити внесок визначних вчених того часу для географії

^ НЕ 1.3 (лекція; самостійна робота). Географія за доби “класичної Греції” (500-330 рр. до н. е.) [1, 7, 10, 11, 19, 20, 21, 32, 40, 45]

- розвиток географічних ідей Анаксагором і Левкіпом;

- країнознавчий напрям у гео­графії, зародження географічного детермінізму ідеалістичного спрямування (Геродот, Гіппократ);

- країнознавство і загальне землезнавство, географічний детермінізм матеріалістиного напряму (Демокріт);

- кулястість Землі та ідея теплових поясів (Парменід і Евдокс)

- географічні ідеї Платона;

- фундаментальний внесок у географію Арістотелем.

3




6







Конспект лекції


Контрольна робота










Аналізувати розвиток географічних ідей за доби еллінізму та вміти оцінити внесок визначних вчених того часу для географії

^ НЕ 1.4 (лекція; самостійна робота). Географія за доби еллінізму (кінець IV – серед. ІІ ст. до н. е.) [1,7,10,11,19,20, 21,32,40,45]

- початки наукової марема­тичної географії (Дікеарх);

- постава особливого математичного напряму в географії (Ератосфен);

- подальший розвиток математичної географії, закладення основ наукової картографії (Гіппарх);

- фізична географія елліні­стичної доби (Феофраст);

- практично-політичний напрям у географії (Полібій)

3




5







Конспект лекції


Контрольна робота










Аналізувати розвиток географічних ідей за період Римської держави та вміти оцінити внесок визначних вчених того часу для географії

^ НЕ 1.5 (лекція; самостійна робота)

Географія у період Римської держави [1,7,10,11,12,14,19,20,21,31,32, 40,41,44,45]

- розвиток географічних ідей у часи занепаду Еллінізму і Римської респуб­ліки (146-30 рр до н.е.);

- продовження розвитку грецької географії (Посидоній);

- римська географія (Варрон, Ціцерон);

- географічні уявлення про природу на етапі утворення і розвитку Римської імперії (30 р. до н. е. –кін. ІІ ст. н. е.);

- узагальнення географіч­них знань про ойкумену грецькими вченими (Страбон);

- римські географічні компіляції (Помпоній Мела, Пліній Старший, Люцій Анней Сенека);

- географічні ідеї за доби могутності Римської імперії (Марін Тірський, Клавдій Птолемей);

- географія у період занепаду Римської імперії і переходу до раннього середньовіччя (кін. ІІ ст. – 476 р. н. е.)

3




6







Конспект лекцій


Контрольна робота










Знати географічні відкриття давніх народів близького Сходу, персів, греків і римлян, індійців, малайців, китайців, норманів та характеризувати відкриття арабів у середні віки

^ НЕ 1.6 (семінарське заняття). Географічні відкриття до плавання Колумба (І частина)

- географічні відкриття давніх народів Близького Сходу: давні єгиптяни, еблаїти, шумери, фінікійці;

- географічні відкриття персів;

- географічні відкриття греків і римлян;

- давні народи Південної і Східної Азії: індійці і малайці, китайці;

- географічні відкриття норманів;

- торгові шляхи і відкриття арабів в середні віки: територія арабської держави; арабські географи і мандрівники ІХ-Х ст. (Ахмед Ібн Фадлан, Маруді) та ХІ-ХІV ст. (Біруні, Абу Абдаллах Аль-Ідрисі, Якут, Абу Абдаллах Ібн Батута).




2










Конспект доповіді










Вміти розікрити географічні наслідки подорожей європейських мандрівників до Азії та відкриття португальцями західних берегів Африки і мису Доброї Надії і відкриття морського шляху в Індію

^ НЕ 1.7 (семінарське заняття) Географічні відкриття до плавання Колумба (ІІ частина)

- європейські мандрівники по Азії: Джованні дель Плано Карпіні, Гільом (Віллем) Рубрук, Марко Поло, Афанасій Нікітін;

- відкриття португальцями західних берегів Африки і мису Доброї Надії; причини морської експансії Португалії; повторне відкриття Мадейри і Азорських островів (Жуан Зарку, Тріштан Тейшейра, Гонсалу Кабрал); відкриття Сенегамбії і островів Зеленого Мису (Нуньо Триштан, Дініш Діас, Альвізе, (Луїджі) да Кадамосто, Антоніо Нолі, Діогу Афонсу); роль принца Генріха у розвитку португаль­ського мореплавства; експедиція Сікейри; відкриття Кана.

- відкриття морського шляху в Індію (Васко да Гама).




2










Конспект доповіді









Знати особливості зародження географії як окремої галузі знань. Аналізувати географо-детерміністичні, природничі і соціально-економічні концепції в географії ^ ЗМ 2. Зародження географічної науки в епоху середньовіччя та за доби Нового часу 20
Вміти аналізувати розвиток географії у часи середньовіччя (V – сер. XVII ст. ) та оцінити внесок для поступу географічної думки Ж. Бодяном та Б. Варенієм
^ НЕ 2.1 (самостійна робота)
Географія середньовіччя (V – середина ХVІІ ст.) [4, 7, 10, 14, 19, 20, 21, 23, 30, 31, 32, 37, 40, 41]

- географічні ідеї раннього середньовіччя у феодальній Західній Європі (V – ХІ ст.);

- географічні уявлення арабів (V – ХVІ ст);

- географія пізнього середньовіччя (ХІ – ХІІ - ХVст.);

- географія доби Великих

географічних відкриттів 1492-1650 рр.;

- поновлення античного світогляду про вплив природного довкілля на історичний розвиток суспільства (Ж. Боден – 1530 - 1596);

- розвиток географії Бернхардом Варенієм;







5







Контрольна робота










Вміти дати повну характеристику плавань Х. Колумба та розікрити їхнє значення для географії

^ НЕ 2.2 (семінарське заняття). Плавання Христофора Колумба та їхнє значення для географії

- передумови першого плавання та його географічні наслідки (1492-1493 рр);

- друге плавання (1493 -1496 рр.);

- третє плавання (1498-1500 рр.);

- четверте плавання (1502-1504 рр.), географічні висліди плавань Колумба




1







Конспект доповіді










Вміти оцінити географічні наслідки від відкриття Південної та Північної Америки після Колумба та від подорожі Ф. Магеллана

^ НЕ 2.3. (семінарське заняття). Доба Великих географічних відкриттів (І частина)

- відкриття Південної Америки після Колумба: Берег Перлин, Гвіана і Венесуела (Педро Ніньо, Алонсо Охеда); перше плавання до Дар’їнської затоки (Родріго Бастідас) і відкриття іспанцями Бразилії (Вісенте Пінсон, Дієго Лепе); відкриття Бразилії португальцями (Педру Кабрал);

- плавання Америго Веспуччі;

- відкриття іспанцями “Південного моря”, Флориди, Юкатану і берегів Мексиканської затоки (Васко Бальбоа, Хуан де Леон, Франсіско Кордова, Хуан Гріхальва, Алонсо Пінеда);

- завоювання Чилі, відкриття ланцюга Анд (Дієго Альмагро, Педро Вальдівія);

- кругосвітні подорожі Фернана Магеллана (1519-1522 рр.);

- завоювання Мексики (Ернан Кортес, 1519-1521 рр.) і Перу (Франсіско Пісарро, 1524-1535 рр.)




2










Контрольна

робота










Знати особливості розвитку географії початку Нового часу та оцінити внесок Ш. Монтеск’є та М. Ломоносовим

^ НЕ 2.4. (лекція; самостійна). Географія початку Нового часу (1650 -1765 рр.) [2, 7, 14, 19, 30, 35, 37, 40]

- розвиток картографії і краєзнавства;

- становлення загального землезнавства (вивчення атмо- і гідросфери, флори і фауни);

- про предмет і зміст географії;

- сумативістська концепція в географії;

- стихійно-матеріалістичні погляди на розвиток природи і відродження концепції про причинно-наслідкові залежності явищ (Ш. Монтеск’є, М. Ломоносов).

3




4







Конспект лекцій


Контрольна робота










Вміти оцінити географічні наслідки від французьких відкриттів у північній Америці, від англійських пошуків північно-західного проходу , від колонізації Північної Америки англійцями, від голландської експансії в Азії та від кругосвітньої подорожі Ф. Дрейка

^ НЕ 2.5

(семінарське заняття)

Доба великих географічних відкриттів (ІІ частина)

- французькі відкриття у Північній Америці: плавання Джованні да Веррацано, експедиції Жака Картьє; - англійські пошуки північно-західного проходу: три експедиції Мартіна Фробішера, три експедиції Джона Девіса, плавання Генрі Гудзона, експедиції Роберта Байлота – Вільяма Баффіна;

- колонізація Північної Америки і відкриття Великих озер: англійська колонізація Північної Америки (Лондонська і Плімутська компанії); Самюель Шамплен і його дослідження Східної Канади;

- голландська експансія в Азії, відкриття Австралії і островів Океанії: нідерландська Ост-індійська компа­нія; експедиція Якоба Ле-Мера-Віллема Схаутена, хід відкриття Нової Голландії до Таскана; Кругосвітня подорож Френсіса Дрейка (1577-1580 рр.).




2










Конспект доповіді










Вміти розікрити географічні наслідки від Великої північної експедиції, від відкрить англійців і французів у Північній Америці від кругосвітніх плавань Я.Роггевена, Дж.Байрона, С.Воліса, Ф.Картерета, Л.Бугеквілля.

^ НЕ 2.6

(семінарське заняття)

Географічні відкриття Нового часу (І частина)

- Велика Північна експедиція: організація і завдання експедиції; плавання і смерть Вітуса Берінга; плавання Олексія Чірікова; загін Мартина Шпанберга; академічний загін Великої Північної експедиції (Йоган Гмелін – старший, Георг Стеллер, Степан Крашенінніков);

- відкриття у Північній Америці: французи на Міссісіпі та в Цент­ральній Канаді (Луї Жольє і Жак Маркетт, Робер де Ла-Саль, П’єр де ла Верандрі);

- англійці в Північній Канаді (Джозеф Фробішер, Олександр Макензі);

- Австралія і Океанія до Кука: пірат Вільям Дампір і його відкриття; кругосвітнє плавання Якоба Роггевена;

- кругосвітні плавання англійців – Джона Байрона, Семюела Волліса, Філіпп Картерета; перша французька кругосвітня подорож (Луї Буґенвіль).




2










Конспект доповіді










Знати особливості розвитку географії у докласичний період Нового часу та вміти оцінити внесок для її розвою Й.Геддером І Е.Кантом

^ НЕ 2.7 (лекція, самостійна робота). Докласичний період Нового часу в історії географії (1765-1820) [7, 14, 19, 20, 30, 31, 32, 37, 40]

- загальний розвиток географії, основні риси географічних досліджень, стан географічної літератури;

- високий рівень фізико-географічних ідей: ідея розвитку Землі (плутонізм), ідея незмінності природи (нептунізм), теорія катастроф, фізико-географічне районування;

- визначення предмету географії;

- розвиток суспільства з позицій географічного детермінізму (Й. Гердер);

- кантіанська концепція в географії.

3




4







Конспект лекції


Контрольна робота










Охарактеризувати географічні результати трьох плавань Джеймса Кука

^ НЕ 2.8. (семінарське заняття)

Географічні результати плавань Джеймса Кука

- перше плавання (1768-1771 рр.);

- друге плавання (1772-1775 рр.);

- третє плавання (1776-1779 рр).




2










Конспект доповіді










Знати особливості розвитку географії у класичний період Нового часу та вміти оцінити внесок для його розвою А.Гумбольтом, К.Ріхтером, Й.Тюненом

^ НЕ 2.9 (лекція; самостійна робота). Розвиток географії у класичний період Нового часу (1820-1870 рр.) [7, 14, 19, 20, 30, 31, 32, 37, 40, 41]

- загальна характеристика доби середини ХІХ ст. та її географічні акценти;

- розвиток фізичної географії;

- Александр Гумбольдт –найкрупніший представник стихійно-матеріалістичного напряму в географії;

- ідеалістична діалектика в поглядах Карла Ріттера;

- теорія розміщення аграрної економіки (Й. Тюнен)

2




4







Конспект лекції


Контрольна робота










Вміти розікрити географічні наслідки від іноземних тихоокеанських експедицій кінця XVIII ст., від перших російських кругосвітніх експедицій, від досліджень Південної і Екваторіальної Африки

^ НЕ 2.10

(семінарське заняття)

Географічні відкриття Нового часу (ІІ часу)

- іноземні тихоокеанські експедиції кінця ХVІІІ ст.: плавання Жака Лаперуза; плавання Роберта Грея; експедиція Джорджа Ванкувера; експедиція Жозефа Антркасто;

- перші російські кругосвітні експедиції: експедиція Івана Крузенштерна і Юрія Лисянського; плавання Михайла Лазарєва на “Суворові” і Отто Коцебу на “Рюриці”; експедиція Михайла Васильєва; російські кругосвітні експедиції 20-х років ХІХ ст. (Отто Коцебу, Михайло Станюкович, Федір Літке);

- дослідження Південної й Екватор­ріальної Африки: португальці в Африці; Давід Лівінгстон у Півден­ній і Центральній Африці; перетин Африки Берні Камероном; Генрі Стенлі і завершення дослідження р. Конго та відкриття системи Конго (П’єр де Бразза, Василь Юнкер, Герман Вісман).




2










Конспект доповіді










Знати особливості становлення сучасної географії та вміти здійснювати аналіз концептуальних географічних напрямів цієї доби

^ ЗМ. 3. Зародження сучасної географії та розвиток географії у ХХ ст. 20

Знати особливості розвитку географії у період зародження сучасної географії (1870 – 1918 рр.) та вміти оцінити внесок для її розвою визначними вченими того часу

^ НЕ 3.1. (лекція, самостійна робота)

Зародження сучасної географії (1870-1918 рр) [2,3,7,14,17,19,23,30,31,32,37,38,40,41,50,52]

- загальний стан економіки і світових географічних досліджень;

- галузевий розвиток географічних знань, географічні праці того часу;

- криза географічної науки, двоїстість поглядів на її предмет (Е. Реклю);

- природничо-науковий напрям – фізико-географічна школа в географії: О. Пешель, Г. Герланд, географія в США; В. Докучаєв і російська геогра­фія докучаєвської школи; проблема фізико-географічного районування (Е .Гербертсон, З. Пассарге); учення про ландшафт і загальне землезнавство;

- традиційні погляди єдності географії (Ф. Ріхтгофен, А. Зупан, Е. Петрі, Відаль де ля Блаш) і французька географічна школа;

- Антропогеографічний напрям у географії (Ф. Ратцель, В. Девіс);

- хорологічна концепція в географії (А. Гетнер);

- об’єднання хорологізму, антропоцен­тризму і географічного детермінізму;

5




4







Конспект лекції


Контрольна робота







3

- подальший розвиток теорії Й. Тюне­на (В.Лаунгардт);

- теорія розміщення промисловості: теорія «штандартів» (А. Вебер).

Знати і вміти охарактеризувати особливості розвитку географії в україні від найдавніших часів і до сьогодення

^ НЕ 3.2

(семінарське заняття)

Розвиток географії в Україні

- географічні відомості і географія України в давні часи;

- географія в Україні за часів середньовіччя та в епоху Великих географічних відкриттів;

- географія в Україні в ХVІІІ – ХІХ століттях.

- витоки сучасної української географії;

- географія в Україні в ХХ ст.




2










Конспект доповіді







3

Знати особливості розвитку географії на сучасному етапі (ХХ ст. ) та аналізувати її різноманітні концепції



^ НЕ 3.3.

(лекція; самостійна робота)

Географія на сучасному ета­пі (у ХХ ст.) [2,3,7,8,14,19, 20,23,30,31,36,37,38,39,40,41,43,46,48,52,53]

- концепція «теоретичної географії» (В. Бунге, Ю. Саушкін);

- модельна і системна парадигма в географії (Т. Кун, П.. Хаггет, Р. Дж. Чарлі, Д. Харвей);

- концепція географічної оболонки (О. Григор’єв, Л. Берг, С. Калесник);

- концепція конструктивної географії (І. Герасимов);

- концепція наскрізних методів (К. Марков);

- суспільно-географічна концепція (М Ба­ранський, М. Колосовський та ін.);

- теорії просторової організації життя людей: теорія центральних місць (В. Кристаллер), теорія капіталістичного господарства (А. Льош)

4




5







Конспект лекції


Контрольна робота







3

Дати вичерпну характеристику методам географічних досліджень

^ НЕ 3.4 (самостійна робота) Методи географічних досліджень [7, 14, 20, 23, 46, 30, 31, 36, 40, 52, 53]

- поняття методу дослідження;

- класифікація методів географічних досліджень;

- сучасні методи фізико-географічних досліджень: збір фактичного матеріалу (експедиційний метод, метод активного експерименту); систематизація матері­алу (словесний опис, картографування, побудова профілів, класифікація, типологічне картографування);







4







Контрольна робота










- регіональне районування (статистичні методи); наукове узагальнення (метод балансів);

- сучасні методи економіко-географіч­них наук: аналіз статистичних матеріа­лів; картографічний метод; метод без­посереднього спостереження економі­ко-географічних явищ; конструктивні методи (техніко-економічні розрахунки економічного ефекту прогнозованих за­ходів, балансовий метод, математичний метод, економічне районування)..

Вміти аналізувати різноманітні принципи, методи та шляхи географічного прогнозування

^ НЕ 3.5 (самостійна робота)

Географічний прогноз [7,14,20,23,30,31,36,40,46,52,53]

- принципи прогнозування: історичний (генетичний) підхід; аналіз зародкових форм; принципи порівнянь аналогій, співставлень; принципи інерційності: принцип асоціативності, принцип невизначеності, принцип безперервності прогнозування;

- методи прогнозування: метод експерт­них оцінок, метод складання логічних схем, метод екстраполяції, метод матема-тичного моделювання, типологічні мето­ди, метод міжсистемного аналізу, метод аналогій, генетичний метод;

- деякі шляхи географічного прогнозу­вання: ретроспективний, географічних аналогій.







4







Контрольна робота











3. Зміст завдань самостійної роботи та запитань для самоперевірки її виконання

№ ЗМНЕ, в яких передбачено СМ

Тема, завдання самостійної роботи

Види діяльності та форми перевірки й оцінювання самостійної роботи

Список рекомендованої літератури до теми

1

2

3

4

НЕ 1.1.

Розвиток первісних географічних уявлень:

- з’ясувати динаміку географічного світобачення мезолітичної людини;

- виявити розвиток уявлень про світ і світовий порядок за неоліту, бронзової і залізної доби.

Контрольна робота

[7, 10,19, 21,31,]

НЕ 1.2

Географія в період «архаїчної» Греції (VIII-VI ст. до н. е.):

- розкрити сутність загальноземлезнавчої географії Анаксімена;

- охарактеризувати внесок Гекатея Мілетського у подальший розвиток описової географії;

- сформулювати сутність географічних поглядів Піфагора.

Контрольна робота

[1,7,10,11,19,20,21,32,40,45]

НЕ 1.3.

Географія за доби «класичної» Греції (500-330 рр. до н. е.):

- розвиток географічних ідей Анаксагором і Левкіпом;

- подальший поступ країнознавства і загального землезнавства, становлення географічного детермінізму матеріалістичного напряму у творчості Демокріта;

- розкрити географічні ідеї Платона.

Контрольна робота

[1,7,10,11,19,20,21,32,40,45]

НЕ.1.4

Географія за доби еллінізму (кінець IV- серед. ІІ ст. до н. е.):

- визначити особливості фізичної географії елліністичної доби у поглядах Феофраста;

- з’ясувати сутність практично-політичного напряму у географії (Полібій);

Контрольна робота

[1,7,10,11,19,20,21,32,40,45]

НЕ 1.5

Географія у період Римської держави:

- виявити характерні риси римської географії (Варрон, Ціцерон) на етапі занепаду еллінізму і Римської республіки (146 - 30 рр. н. е.);

- охарактеризувати особливості римських географічних компіляцій (Помпоній Мела, Пліній Старший, Люцій Анней Сенека) на етапі утворення і розвитку Римської імперії (30 рр. до н. е. – кін. ІІ ст. н. е.)

- змалювати становище географії у період занепаду Римської імперії і переходу до раннього середньовіччя (кінець ІІ ст. – 476 р. н. е.).

Контрольна робота

[1,7,10,11,12,14,19,20,21,31,32,40,41,44,45]

НЕ 2.1

Географія середньовіччя (V – середина ХVІІ ст..):

- розкрити зміст географічних ідей раннього середньовіччя у феодальній Західній Європі (V-ХІ ст.);

- з’ясувати основи географічних уявлень у арабів (V-ХVІ ст.);

- сформулювати сутність географічних поглядів у пізньому середньовіччі (ХІ-ХІІ-ХV ст.);

- показати особливості розвитку географії за доби Великих географічних відкриттів (1492-1650 рр.);

- проаналізувати поновлення античного світогляду про вплив природного довкілля на історичний розвиток суспільства (Ж. Боден);

- дослідити географічні ідеї Бернхарда Варенія та виявити їхній вплив на розвиток географії.

Контрольна робота

[4,7,10,14,19,20,21,23,30,31,32,37,40,41]

НЕ 2.4

Географія початку Нового часу (1650-1765 рр.):

- подати характерні риси розвитку картографії і краєзнавства;

- дослідити особливості становлення загального землезнавства (вивчення атмо- і гідросфери, флори і фауни);

Контрольна робота

[2,7,14,19,30,35,37,40]

НЕ 2.7

Докласичний період Нового часу в історії географії (1765-1820 рр ):

- охарактеризувати особливості загального розвитку географії, основні риси географічних досліджень та стан географічної літератури;

- здійснити аналіз рівня фізико-географічних ідей: ідеї розвитку Землі (плутонізму), ідеї незмінності природи (нептунізму), теорії катастроф, фізико-географічного районування;

Контрольна робота

[7,14,19,20,30,31,32,37,40]

НЕ 2.9

Розвиток географії у класичний період Нового часу (1820-1870 рр):

- висвітлити загальну характеристику доби середини ХІХ ст. та подати її географічні акценти;

- з’ясувати особливості розвитку фізичної географії у класичний період Нового часу.

Контрольна робота

[7,14,19,20,30,31,32,37,40, 41]

НЕ 3.1

Зародження сучасної географії (1870-1918 рр.):

- розкрити загальний стан економіки і світових географічних досліджень за 1870-1918 рр.;

- охарактеризувати галузевий розвиток географічних знань та географічні праці того часу;

- дати аналіз фізико-географічній школі в географії: внесок О.Петеля і Г.Герланда, розвиток географії в США; значення досліджень В.Докучаєва і становлення російської географії докучаєвської школи; вирішення проблеми фізико-географічного районування Е.Гербертсоном і З.Пассарге; розвиток вчення про ландшафт і загальне землезнавство;

- дослідити особливу позицію об’єднання хорологізму, антропоцентризму і географічного детермінізму.

Контрольна робота

[2,3,7,14,17,19,23,30,31,32,37,38,

40,41,50,52]

НЕ 3.3

Географія на сучасному етапі (у ХХ ст.):

- з’ясувати сутність концепції «теоретичної географії» (В.Бунге, Ю.Саушкін);

- виявити особливості теорії «центральних місць» (В.Кристаллер);

- розкрити характерні риси теорії капіталістичного господарства (А.Льош);

- дати характеристику суспільно-географічній концепції: (М.Баранський, М.Колосовський та ін.);

Контрольна робота

[2,3,7,8,14,19,20,23,30,31,33,36,37,

38,39,40,41,43,46,48,52,53]

НЕ 3.4

Методи географічних досліджень:

- висвітлити поняття методу дослідження;

- подати класифікацію методів географічних досліджень;

- охарактеризувати сучасні методи фізико-географічних дослід­жень: збір фактичного матеріалу (експедиційний метод, метод активного експерименту); систематизація матері­алу (словесний опис, картографування, побудова профілів, класифікація, типологічне картографування);

- проаналізувати статистичні методи і метод балансів;

- охарактеризувати сучасні методи економіко-географічних наук: аналіз статистичних матеріалів; картографічний метод; метод безпосереднього спостереження економіко-географічних явищ; конструктивні методи (техніко-економічні розрахунки економічного ефекту прогнозованих заходів, балансовий метод, математичний метод, економічне районування).

Контрольна робота

[7,14,20,23,46,30,31,36,40,52,53]

НЕ 3.5

Географічний прогноз:

- визначити принципи прогнозування: історичний (генетичний) підхід; аналіз зародкових форм; принципи порівнянь аналогій, співставлень; принципи інерційності: принцип асоціативності, принцип невизначеності, принцип безперервності прогнозування;

- охарактеризувати методи прогнозування : метод експертних оцінок, метод складання логічних схем, метод екстраполяції, метод марема-тичного моделювання, типологічні методи, метод міжсистемного аналізу, метод аналогій, генетичний метод;

- проаналізувати деякі шляхи географічного прогнозування: ретроспективний та географічних аналогій.

Контрольна робота

[7,14,20,23,30,31,36,40,46,52,53]


4. Тематика ІНДЗ

(рефератів, есе, творчих завдань)

Не передбачені


5. Модуль контроль

(контрольні питання до дисципліни, для самоконтролю та самоперевірки)


1. Розкрити математичний підхід у вивченні географії за Фалесом.

2. Охарактеризувати географічні погляди Шарля Монтеск’є (1689-1755 рр.).

3. Виявити фундаментальний внесок у географію Аристотелем.

4. Постава особливого математичного напряму в географії (Ератосфен).

5. Фізична географія елліністичної доби. Феофраст.

6. Розвиток географії Бернхардом Варенієм.

7. Розкрийте внесок у розвиток географічних ідей Александром Гумбольдтом (1769-1859 рр.).

8. Римська географія. Варрон, Цицерон.

9. Ідеалістична діалектика у поглядах Карла Ріттера (1779-1859 рр.).

10. Геометричний географічний детермінізм Карла Ріттера.

11. З’ясувати сутність географічних ідей в критичний період творчості Емануїла Канта (1724-1804 рр.).

12. З’ясувати сутність кантіанської концепції в географії.

13. Карл Ріттер про предмет географії.

14. Розвиток країнознавства і загального землезнавства та географічного детермінізму матеріалістичного напряму (Демокріт).

15. Кулястість Землі та ідея теплових поясів (Парменід і Евдокс).

16. Географічні погляди Піфагора.

17. Обґрунтування процесу історичного розвитку суспільства у творчості Елізе Реклю (1830-1905 рр.).

18. Географічні ідеї Платона.

19. Охарактеризувати країнознавчий напрям у географії та розкрити Зародження географічного детермінізму ідеалістичного напряму (Геродот, Гіппократ).

20. Александр Гумбольдт і фізична географія.

21. Розвиток країнознавчого та землезнавчого напрямків (початок розвитку давньогрецької географії) (Анаксимандр).

22. Сутність сумативістської концепції в географії.

23. Охарактеризувати країнознавство – описову географію у поглядах Гекатея.

24. Продовження розвитку грецької географії (Посидоній).

25. Початки наукової математичної географії (Дікеарх).

26. Розкрити географічне світобачення мезолітичної людини.

27. Розкрийте сутність загальноземлезнавчої географії. Анаксимена.

28. Розвінчання сумативістської концепції в географії.

29. Стихійно-матеріалістичні погляди на розвиток природи і відродження концепції про причинно-наслідкові залежності явищ за доби початку Нового часу (1650-1765 рр.).

30. Географічні ідеї у докритичний період творчості Емануїла Канта (1724-1804).

31. Уявлення первіснообщинних народів про навколишній світ.

32. Географія доби Великих географічних відкриттів 1492-1650 рр.

33. Практично-політичний напрям у географії. Полібій.

34. Особливості розвитку математичної географії та закладення основ наукової картографії (Гіппарх).

35. Загальний розвиток географії, основні риси географічних досліджень, стан географічної літератури у докласичний період Нового часу (1765-1820).

36. Географічні ідеї за доби могутності Римської імперії. Марін Тірський, Клавдій Птолемей.

37. Визначення предмету географії у докласичний період Нового часу (1765-1820 рр.).

38. Коріння давньогрецької вченості.

39. Становлення і розвиток галузі математичної географії.

40. Узагальнення географічних знань про ойкумену г