Реферат: Дз «державна бібліотека україни для юнацтва»

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
ДЗ «ДЕРЖАВНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ДЛЯ ЮНАЦТВА»


культура віртуального спілкування


Методико-бібліографічні матеріали


Київ 2010

ББК 60.54

К 52


Культура віртуального спілкування : метод.-бібліогр. матеріали / [уклад. : Є. Кулик, О. Бартош ; ред. : В. Кучерява, С. Чачко ; консультант Т. Якушко] ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К., 2010. – 65 с.

У виданні містяться методичні вказівки щодо культури веб-спілкування (нетикету), а також списки відповідної літератури та електронних ресурсів.


Укладачі: Є. Кулик, О. Бартош

Редактори: В. Кучерява, С. Чачко

Консультант Т. Якушко

Відповідальний за випуск Г. Саприкін


© Укладачі: Є. Кулик, О. Бартош, 2010

© ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», 2010

^ 1. Веб-спілкування, нетикет. ВСТУП

В епоху спорту і синтетики
людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста.

Л. Костенко
^ 1.1. Епоха електронної комунікації

Новітні технології використовуються в усіх сферах людської діяльності. Завдяки їм значно розширилися кордони і можливості спілкування. Міжособистісні комунікації заполонили віртуальний простір, змінили його, наблизили віртуальний сервіс до потреб особистості. Тепер кожен може стати як активним учасником, так і творцем ресурсів і послуг віртуальної реальності. Це зробило віртуальне товариство більш людним. Але чи більш людяним? Це питання сьогодні турбує як провайдерів ресурсів та послуг віртуального простору, фахівців інформаційної галузі, так і звичайного користувача Інтернету.

Використання технологій у будь-якій діяльності не відміняє етичних норм поведінки, моральності окремої людини чи соціальної групи, що існують в суспільстві.

Для початку не зайвим буде більш детально розглянути, що таке електронна комунікація та її основні види, які тепер функціонують у суспільстві.

Отже, існують три види комунікацій: усна, документальна, електронна. Пророком електронної комунікації вважається канадський професор Маршал Маклюен, який присвятив себе філософії соціальних комунікацій.

Головний методологічний принцип вчення Маклюена можна сформулювати наступним чином: духовний та матеріальний прогрес людства визначають не знаряддя праці чи опанування природи, не економіка, політика чи культура, а технологія соціальної комунікації, тобто ті комунікаційні канали, що ними володіють люди. Залежно від домінування засобів масової комунікації історію людства можна поділити на чотири епохи:

Епоха «дописьмового варварства», для якої характерні наївне та безпосереднє ставлення людей до навколишнього середовища. Найвищим комунікативним досягненням людини цієї епохи є членороздільна мова, що сприймається на слух. Таким чином, відбувається становлення «людини слухаючої».

Епоха «писемної кодифікації» порушила духовну гармонію неписьменного варвара, адже в комунікації починає домінувати не слух, а зір, не акустичне повідомлення, а текст, закодований у писемності. Пристосування до розумових дій кодування-декодування змісту зробило людину більш раціоналістичною і прагматичною. Як ми знаємо з історії, племінне братство змінила феодальна роздробленість.

Епоха Гутенберга остаточно покінчила з природною гармонією первісної людини, адже настала «типографська ера». Для неї характерним є те, що людина стає розумнішою не за рахунок спілкування з людьми, а завдяки індивідуальному читанню. На зміну «людині слухаючій» з’являється «людина, яка дивиться», у якої гіпертрофований зір, проте менш розвинені інші сенсорні канали.

Сучасна епоха – епоха синтезу «людини слухаючої» та «людини, яка дивиться». Електричні та електронні засоби зв’язку, за словами Маклюена, – це «комунікаційна революція» в історії людства. Характерна особливість сучасних комунікаційних засобів полягає в тому, що вони впливають не на окремі органи чуття людини, а на всю нервову систему в цілому. Оточуюча реальність постає перед людиною в усій живій конкретності, і створюється картина співучасті у поточних подіях. Таким чином, у людини відновлюється сенсорний баланс, притаманний епосі дописемної комунікації. Електронні технології спілкування створюють умови для всебічного повноцінного розвитку особистості. «Електронна галактика» повертає людину до «первісної єдності колективної свідомості», перетворюючи планету на єдине «глобальне село», де немає місця індивідуалізму, націоналізму, відторгненню, агресивності, збройним конфліктам. Маклюен пророчив, що майбутня всесвітня цивілізація буде суспільством «гармонічної комунікації» та «образного мислення», що є обов’язковою умовою для формування вищих культур.

Маклюен спрогнозував зміни комунікаційних каналів ще в 60-х роках минулого століття, відштовхуючись від появи телебачення. Він не враховував перспективи комп’ютерної техніки, оскільки вона на той час ще не використовувалася як кому-нікаційний канал. Але дослідник передбачив появу гіпер-медіа – єдності зображення та звуку, реалізованих у системі мультимедіа. Деякі погляди вченого нагадують наївну утопію, але все ж є привід вважати його пророком електронної кому-нікації.

Електронна комунікація у наші дні – це електронна пошта, форуми, чати, електронні ЗМІ, соціальні мережі он-лайн тощо. Комунікаційними каналами, що забезпечують функціонування перелічених популярних видів електронної комунікації, є телебачення, мобільний телефон, комп’ютер, Інтернет. Маклюен не помилився, говорячи про значимість і стихійність електронних комунікацій, адже в наш час мало хто може уявити свою роботу, освіту, дозвілля без електронних засобів зв’язку. За умови їх раціонального використання, ці засоби дійсно розширюють можливості своїх користувачів, задовольняють інформаційні, освітні, культурні потреби, відкривають безмежний простір для спілкування та самовираження. Та, окрім величезних плюсів, що так надихали Маклюена, «електронна галактика» у наш час демонструє і ряд суттєвих недоліків – фінансові шахраї, хакери, різного роду дезінформатори, тенета спокус (порноіндустрія, комп’ютерні ігри тощо). Посилюються ці недоліки ще й тим, що активними учасниками електронних комунікацій на сьогодні стали діти, юнацтво, а також люди похилого віку, яких можливості електронного спілкування просто засліплюють, і часто-густо, втрачаючи пильність, вони легко стають жертвами «електронних монстрів». Відомі випадки, коли на електронну пошту, на персональні веб-сторінки в соціальних мережах, на номери мобільних телефонів надходять повідомлення з проханням надіслати гроші за вказаною адресою, номером рахунку або телефону, взяти участь в якомусь голосуванні або, скажімо, зайти на «дуже цікаву» сторінку в Інтернеті. Популярною формою спілкування також є чати різних телешоу, музичних каналів, на яких можна поспілкуватися, надсилаючи sms-повідомлення. Зміст таких повідомлень теж не завжди є коректним стосовно аудиторії (використання ненормативної лексики, заклики до насилля, популяризація порноіндустрії тощо), і цей негатив додатково збільшується внаслідок того, що популярні шоу охоплюють справді масову аудиторію.

З найдавніших часів люди дотримувалися чітко визначених правил і норм поведінки для того, щоб полегшити своє життя. Своєрідний комплекс гарних манер і правил поведінки людей вдома, на роботі, в громадському транспорті тощо, усталених в суспільстві, називають етикетом. Діяти без дотримання цих правил надзвичайно важко, тому що, якби не було в нашому житті заборон, існував би постійний хаос. Оскільки однією з форм сучасного спілкування є спілкування в мережі Інтернет за допомогою різноманітних програм-пейджерів, електронної пошти, чатів, форумів тощо, то важко не погодитись з тим, що подібне віртуальне спілкування також потребує дотримання певних правил.
^ 1.2. Нетикет. Сутність поняття. Категорії

На «території» Інтернету сформувалися свої правила поведінки, певні традиції, своєрідна культура спілкування, що має назву «нетикет» (поняття з’явилося у середині 80-х років минулого століття). Розглянемо детальніше, що означає «етика», «етикет» у цьому специфічному контексті. Перш за все, треба усвідомлювати, що Інтернет – не зона без цінностей, мережа «не є дикою», на формування змісту її ресурсів і послуг впливають людські цінності. По-друге, в світі он-лайн слід дотримуватися он-лайнових законів. Це значить, що сьогодні не потрібно вигадувати якийсь новий набір цінностей для Інтернету або іншого виду електронної комунікації, адже практично всі проблеми, що виникають в процесі електронних комунікацій, можна вирішити, керуючись законами та нормами, що діють в реальному житті. По-третє, суттєву роль грає повага до національних і місцевих культур, адже Інтернет нині – це глобальне явище, він належить усім, і саме тому на мережу впливають різноманітні системи цінностей. І останнє, етика в Інтернеті – ще й живий відгук на думку користувача. Це означає, що користувач має право мати уявлення про роботу мережі і впливати на зміст її ресурсів і послуг.


У цілому положення нетикету можна розділити на три категорії:

психологічні, емоційні (звертання: «Ти», «Ви», використання смайликів і їх кількість, підтримка новачків чи їх ігнорування тощо);

технічні (використання рядків певної довжини, обмеження на розмір листів, їх підписи, допустимість написання у верхньому регістрі, допустимість форматування, виділення курсивом, кольором тощо);

адміністративні (правила назв [заголовків] тем, правила цитування, допустимість реклами, допустимість флейму, необхідність додержуватися тематики співтовариства).

Люди, які звикли до певної спільноти, можуть ненароком порушувати правила іншої. Тому практично в усіх інтернет-спільнотах вимагають ознайомитися з правилами і висловити формальну згоду на їх дотримання. Крім того, зазвичай рекомендують перед тим, як писати повідомлення до спільноти, прочитати існуючі теми, відчути їх дух і атмосферу.

Найчастіше під порушенням нетикету розуміють образи та перехід на особистості, зловмисний відступ від теми (офтопік), рекламу, саморекламу у невідповідних місцях. Порушеннями нетикету можуть виявитися також наклеп або інша зловмисна дезінформація чи плагіат.

Для уникнення помилок у мережі необхідно знати деякі поняття:

флейм – процес, що іноді виникає в Інтернеті, «словесна війна»;

флуд – повідомлення у форумах і чатах, що мають великий обсяг і не несуть корисної інформації;

спам – повідомлення, що надсилають невідомі Вам люди, без Вашої на те згоди;

офтопік – повідомлення не за темою поточного обговорення чи поштової розсилки.

Оскільки ми визначилися з питанням, чи має етика стосунок до електронних комунікацій і, зокрема, до найпопулярнішого їх виду – всесвітньої мережі Інтернет, – виникає інше, не менш, важливе питання: хто саме відповідає за етичне нормування Мережі? Демократичним механізмом для того, щоб приймати рішення щодо того, яка діяльність є недопустимою і тому має бути криміналізованою в певному середовищі, є уряд. Провайдери ресурсів та послуг мережі повинні усвідомлювати, що вони відрізняються від телекомунікаційних операторів та поштових служб, що надають приватні послуги, адже сервіс Інтернету використовують одночасно безліч користувачів. Оператори послуг мережі мають передбачати усі можливі способи використання тих самих послуг різними групами користувачів і дбати про заходи безпеки та дотримання елементарних етичних норм. Крім того, є прості загальні правила для різних видів електронних комунікацій, яких може дотримуватися кожен з її учасників.

^ 1.3. Основні «заповіді» мережевої моралі



Пам’ятайте, що Ви спілкуєтеся з людиною.

Золоте правило, що його викладали нам ще в дитячому садку, – не роби іншим того, чого не хочеш отримати від них взамін. Мережа знайомить людей, які, можливо, ніколи б не зустрілися у реальному житті. Але у віртуальному просторі спостерігається набагато менше людяності, ніж в реальному житті. Часто-густо люди зловживають тим, що співрозмовник не може їх бачити, і дозволяють собі речі, яких ніколи не дозволили б в звичайному спілкуванні. Ясно, що можна використовувати Мережу для більш вільного самовияву, однак не варто забувати головного принципу нетикету: усюди в Інтернеті знаходяться люди, і перед тим, як написати щось образливе, варто подумати, чи зміг би я сказати це віч-на-віч. Не слід забувати і про те, що слова у віртуальному просторі фіксуються.


Дотримуйтеся тих самих правил поведінки, що і в реальному житті.

У реальному житті більшість із нас дотримуються певних законів, іноді через внутрішні обмеження, іноді через побоювання бути спійманим. У віртуальному світі менше шансів «спійматися», і люди часом вважають, що правила поведінки у Мережі менш жорсткі, аніж у звичайному житті. Це помилкове твердження можна пояснити, проте воно залишається помилковим. Стандарти поведінки можуть відрізнятися у різних точках мережевого простору, але вони не більш м’які, ніж в у традиційному спілкуванні. Краще дотримуватися закону як в реальному, так і у віртуальному житті.


Зберігайте особистість.

Користуючись перевагами анонімності, інші можуть не бачити кольору Ваших очей, шкіри, волосся, – пам’ятайте, що враження про Вас складатиметься з Ваших висловлювань. Не зайвим буде згадати граматику, осмислювати семантичне наповнення висловлювань. Коли хочеться сказати щось, на зразок «мені здається...», «я чув, що...», запитайте себе – а чи не перевірити ще раз достовірніcть фактів. Недостовірна інформація здатна викликати бурхливий шквал емоцій в Мережі. Не ображайте інших. Будьте терплячі і ввічливі. Не використовуйте ненормативну лексику. Не йдіть на конфлікт заради самого конфлікту.



Допомагайте іншим там, де Ви спроможні це зробити.

У Мережі дуже ефективно задавати питання, адже їх переглядає багато людей. Навіть якщо кваліфіковану відповідь дадуть лише кілька «нетизян», загальний обсяг знань у Мережі збільшиться. Обмін досвідом у Мережі – захоплива справа. Та й сам Інтернет виріс з бажання вчених обмінюватися досвідом.


Не втручайтесь у конфлікти і не допускайте їх.

Флейми – емоційні висловлювання, що часто не врахують думки інших. Це повідомлення, де такт – не найголовніше, а головна мета – викликати реакцію користувачів: «Ну, давай, скажи, що ти насправді про це думаєш?».

Чи забороняє Інтернет флейми? Не зовсім. Флейми – стара традиція Мережі (а етикет не проти традицій). Флейми можуть нести задоволення як авторам, так і читачам. А ті, хто отримує флейми, цілком можуть на них заслуговувати. Але етикет проти флеймів, що переростають у війни – серії злобних повідомлень, що ними обмінюються два чи три учасники дискусії.



Пам’ятайте про безпеку.

Особа, яка вільно, нехтуючи правилами безпеки, викладає на сторінках мережі приватну інформацію, може легко стати мішенню для он-лайн злочинців. Перед тим, як написати щось про себе, варто обов’язково перевірити, чи є безпечним сайт, на якому знаходиться користувач. Якщо адреса сайту починається з HTTPS (Hypertext Transfer Protocol Secure) – сайт безпечний. Систему було розроблено компанією Netscape Communications Corporation для того, щоб забезпечити захист з’єднання. HTTPS використовується в Мережі для чутливих до безпеки комунікацій (платіжні операції, корпоративні логіни тощо).


Поважайте право на приватне листування.

Неповага до таємниці листування – це ознака поганих манер як у реальному, так і в віртуальному світі. Не забувайте, що навмисне читання електронних листів можна відстежити, а винного покарати. Скажімо, в бібліотечній практиці можуть виникати ситуації, коли недосвідчені відвідувачі самі просять співробітника Інтернет-центру відкрити їх скриньку і роздрукувати якусь інформацію. Наприклад, допомагаючи їм, Ви не читаєте чужих листів, не зловживаєте своїми знаннями, забуваєте довірену Вам інформацію, як тільки закрили чужу скриньку. Але не всі такі, як ви. Консультанту необхідно попередити людину про можливі ризики, спробувати показати, як самостійно можна відкрити скриньку і зберегти інформацію для її подальшого друку. У крайньому випадку, можна дати користувачеві пораду не довіряти нікому свого пароля і вводити його самостійно.


Пам’ятайте про авторське право.

Не оголошуйте інформацію, завантажену з Інтернету, своєю власною. Звісно, Мережа містить величезний обсяг інформації, і спокуса безкарно взяти «шматочок» для себе величезна. Представляти скопійовану з Інтернету інформацію як авторську розробку не лише не чесно, а й незаконно. Крім того, не варто завантажувати і поширювати захищені авторським правом фото-, відеоматеріали, музику без належної оплати, адже це прирів-нюється до крадіжки.

Звертайте увагу на умови розповсюдження інформації, адже зараз понад 140 мільйонів веб-сайтів використовують ліцензії Creative Commons (СС), тобто «відкритого контенту». Це найвідоміші і найбільш вживані ліцензії, що поширюються на широкий спектр творчих робіт – аудіо (музика, звуки, промови), зображення тощо. СС пропонують простий шлях для авторів і митців самим обрати спосіб та умови публікації твору, а для користувачів – чіткі умови використання творчих робіт. Невід’ємний елемент такої ліцензії – засвідчення авторства (Attribution, BY). Надалі автор вже може сам обирати, чи дозволяє він створення похідних творів лише з некомерційною метою (Non-Commercial, NC), чи тільки на умовах, що похідні твори будуть ліцензовані такою самою ліцензією (Share Alike, SA), чи, може, взагалі забороняє створення похідних творів і дозволяє лише використання оригінального твору (No Derivatives, ND).


Не зловживайте своїми можливостями.

Деякі «нетизяни» відчувають себе професіоналами. Це аси в кожній мережевій грі, експерти в кожному офісі, системні адміністратори у кожній системі. Наділені більшими знаннями чи повноваженнями, ці люди автоматично отримують переваги. Однак це не означає, що вони можуть ними користуватися. Наприклад, системні адміністратори не повинні читати приватні поштові повідомлення, а модератори форумів чи спільнот – впливати на перебіг та результати конкурсів або опитувань.


Вчіться пробачати помилки іншим.

Кожен колись був новачком. Якщо ви помітили помилку, повідомити про неї краще приватно. Не будьте зарозумілими і гордовитими. Іноді можна демонструвати нетикет, порушуючи його.

***

Орієнтуючи наших відвідувачів на дотримання елементарних норм поведінки та заповідей моралі, властивих повсякденному життю кожної людини, в процесі електронних комунікацій, ми не лише дбаємо про їх безпеку, підвищення рівня загальної та інформаційної культури, а й робимо крок до ідеалізованої Маклюеном нової цивілізації, сповненої «гармонійної кому-нікації».
^ 1.4. Нетикет. Інтелект-карта



1.5. Ресурси для поглибленого вивчення теми

Пропонуємо Вашій увазі ресурси для поглибленого вивчення теми, що містять інформацію про походження поняття «нетикет», його види, різноманітні неписані правила, які має знати кожен «нетизянин», якщо він поважає себе. Ці матеріали можна використати для підготовки заходів з популяризації культури віртуального спілкування.


^ Дмитрієва О. А., Рибалко О. О., Гладковський С. C. Особливості Інтернет-спілкування [Електронний ресурс] / О. А. Дмитрієва, О. О. Рибалко, С. C. Гладковський. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://masters.donntu.edu.ua/2004/eltf/rybalko/library/art4.htm. – Донецьк, 2003. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр., рос. – Перевірено : 10.03.2010.


Іздрик А. Особливості спілкування молоді у віртуалі [Електронний ресурс] / Андрій Іздрик ; Electric про життя. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://electric.org.ua/copypaste/-virtual.html. – Мова : укр. – Перевірено : 10.02.2010.


Малькова Е. Ю. Принципы виртуальной этики [Електронний ресурс] / Е. Ю. Малькова : материалы науч. конф. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://anthropology.ru/ru/-texts/mallkova/secular_27.html. – Загол. з титулу екрану. – Мова : рос. – Електрон. версія публікації (Малькова Е. Ю. Религия и нравственность в секулярном мире // Материалы научной конференции. 28-30 ноября 2001 года. – СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2001. – С. 112 – 115). – Перевірено : 02.04.2009.


Правила мережевого етикету [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. дані. – [Україна], 2009. – Режим доступу : http://etyket.org.ua/merezeve.htm. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр., англ. та ін. – Перевірено : 24.01.2010.


Сетевой этикет [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki/Сетевой_этикет. – Загол. з титулу екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 02.04.2009.


Сетевой этикет (нетикет, сетикет) [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : www.koryazhma.ru/articles/-etiket/netiquette.asp. – Загол. з титулу екрану. – Мова : рос., англ. – Перевірено : 02.04.2009.


Сидоров В. Что такое нетикет, или Нетизяне, давайте жить дружно! [Електронний ресурс] / В. Сидоров. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-14920. – 2008. – Загол. з титулу екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 02.04.2009.


Смирнов Ф. О. Искусство общения в Интернет. Краткое руководство / Ф. О. Смирнов. – М. : Вильямс, 2006. – 240 с. : ил.


Филючкова А. Нетикет [Електронний ресурс] / А. Филючкова. – Електрон. дані. – 2005. – Режим доступу : http://si2000.-beringisland.ru/sec-nq.shtm. – Загол. з титулу екрану. – Мова : рос., англ. – Перевірено : 02.04.2009.


Darlington Roger. Internet ethics: Oxymoron or orthodoxy? [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://www.rogerdarlington.co.uk/Internetethics.html. – Загол. з титулу екрану. – Мова : англ. – Перевірено : 11.02.2009.


Netiquette [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://www.amit.org.il/learning/english/netiquette. – Загол. з титулу екрану. – Мова : англ. – Перевірено : 11.02.2009.


Netiquette [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://www.studygs.net/netiquette.htm. – Загол. з титулу екрану. – Мова : англ. – Перевірено : 02.04.2009.


Netiquette Guide [Електронний ресурс] / University of Wollongong. – Електрон. кн. – Режим доступу : http://www.uow.edu.au/student/elearning/netiquette/index.html. – Загол. з титулу екрану. – Мова : англ. – Перевірено : 11.02.2009.


Netiquette Guidelines [Електронний ресурс] / Intel Corp. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://tools.ietf.org/html/rfc1855. – Кембрідж, 1995. – Загол. з титулу екрану. – Мова : англ. – Перевірено : 24.02.2010.


Netiquette Home Page [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://www.albion.com/netiquette. – Загол. з титулу екрану. – Мова : англ. – Перевірено : 02.04.2009.


Shea Virginia. Netiquette [Електронний ресурс] / Virginia Shea. – Електрон. кн. – Режим доступу : http://www.albion.com/-netiquette/book/index.html. – Загол. з титулу екрану. – Мова : англ. – Перевірено : 11.02.2009.


Thornton P. 20 Netiquette Tips For Using Email to Develop and Sustain Business & Personal Relationships [Електронний ресурс] / Pat Thornton. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://ezinearticles.com/?20-Netiquette-Tips-For-Using-Email-to-Develop-and-Sustain-Business-and-Personal-Relationships&id=2009310. – 2010. – Загол. з титулу екрану. – Мова : англ. – Перевірено : 24.02.2010.


2. Е-мейл-етикет

Е-мейл-етикет – важливий розділ нетикету, оскільки стартовим пунктом Інтернет-серфінгу є особиста електронна поштова скринька користувача. На сьогодні Мережа пропонує різноманітні поштові сервіси, і який з них обрати, кожен користувач вирішить сам, залежно від своїх смаків, побажань та мотивів. Аби електронна пошта користувача стала для нього насправді простим у використанні, надійним, зручним поміч-ником для налагодження особистих та професійних стосунків, для спільної роботи з віртуальними документами, календарями подій, для створення власних ресурсів (блогів, сайтів, колекцій фото та відеоматеріалів), необхідно знати хоча б загальні правила користування е-мейлом. Ось деякі прості, але важливі підказки, що допоможуть зробити використання е-мейлу більш ефективним.

1. Під час оформлення повідомлення не варто залишати незаповненим поле «Тема». Необхідно подумати і сформулювати лаконічно, влучно назву повідомлення, що характеризуватиме його зміст.

2. Викладати думки доцільно у формі своєрідної піраміди – найважливіші думки сформулювати в першому пункті пові-домлення, а потім розписати їх більш детально.

3. Перед відправленням бажано прочитати повідомлення повністю. Якщо воно задовге, бажано виділити в ньому ключові моменти, давши відповідні підзаголовки, щоб отримувачу було приємно і зручно з ним працювати.

4. Не зайвим буде налаштувати пошту так, щоб кожне вихідне повідомлення містило підпис. Починати лист потрібно зі звернення до адресата і закінчувати конструкцією: «З повагою» (або «з надією на подальшу співпрацю»), ім’я.

5. Не потрібно захоплюватися ПРОПИСНИМИ літерами. Це справляє неприємне враження. Адресат може подумати, що відправник лінується змінити шрифт, або підвищує на нього голос.

6. Відповідаючи на лист-запитання, варто скопіювати питання і вставити в свій лист-відповідь, а лише потім відповідати. Навряд чи приємно буде адресату отримати лист з одним словом «узгоджено». Адже йому доведеться шукати вихідний лист, згадувати історію листування тощо.

7. Надсилаючи лист, необхідно подбати про те, щоб не було помітно, що його відправляли ще комусь.

8. Перед тим, як надіслати комусь інформацію з чужого електронного листа, необхідно обов’язково отримати на це згоду автора повідомлення.

Електронна пошта не є найкращим способом комунікації, коли необхідно передати делікатну чи конфіденційну інформацію, з’ясувати стосунки, висловити співчуття, відслідкувати реакцію людини на певну інформацію, провести переговори тощо.

Дізнатися більше про тонкощі загального та ділового е-мейл-етикету можна, звернувшись до запропонованих нижче ресурсів. Колегам-бібліотекарям було б добре популяризувати ці джерела чи інформацію, що вони містять, у зручній для своїх користувачів формі.


^ Знайомство з електронною поштою [Електронний ресурс] / Microsoft Corporation. – Електрон. текст. дані. – 2010. – Режим доступу : http://windows.microsoft.com/UK-UA/windows-vista/Getting-started-with-e-mail. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр., рос., англ. – Перевірено : 24.01.2010.


Левшин А. User’s guide электронной почты / А. Левшин // Internetua : журн. для всего офиса. – 2008. – № 3. – С. 22 – 23.


Любчик В. О., Божко, О. I. Електронна пошта Internet. E-mail [Електронний ресурс] / В. О. Любчик, О. I. Божко ; Сумськ. держ. ун-т ; кафедра приклад. математики. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http://www.sumdu.edu.ua/cources/service/mail.html. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 08.02.2010.


Мережевий етикет (e-mail) [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. дані. – 2008. – Режим доступу : http://etuket.com/talk/-63-email.html. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 08.02.2010.


«Служби Google»: проста організація колективного спілкування робочої групи за допомогою служб Gmail та «Календар Google» [Електронний ресурс] / Google. – Електрон. текст. дані. – 2008. – Режим доступу : http://www.google.com/apps/intl/uk/-business/pdf/apps_messaging.pdf. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 08.02.2010.


Функціонування електронної пошти [Електронний ресурс] / Наук. б-ка «Буковина». – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,203/id,9474. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 08.02.2010.


Що таке електронна пошта? [Електронний ресурс] / Asentli. – Електрон. текст. дані. – 2008. – Режим доступу : http://komphelp.net/Robota_inet/Index5.htm. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 08.02.2010.


Email Etiquette: how to make a positive impact when sending email [Електронний ресурс] / EmailAddresses.com. – Електрон. текст. дані. – 1998 – 2010. – Режим доступу : http://www.emailaddresses.com/guide_etiquette.htm. Загол. з титулу екрану. – Мова : англ. – Перевірено : 08.02.2010.


E-Mail Online Interactive Tutorial : Introduction to E-Mail [Електронний ресурс] / Lecia Eubanks ;
Cherokee Regional Library. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://www.walker.public.lib.ga.us/tutorial/email_tutorial.htm. – Загол. з титулу екрану. – Мова : англ. – Перевірено : 11.02.2009.


Learn the Net : E-Mail Etiquette [Електронний ресурс] / Michael Lerner Productions. – Електрон. текст. дані. – 2010. – 15 Jan. – Режим доступу : http://www.learnthenet.com/english/html/65mailet.htm. – Загол. з титулу екрану. – Мова : англ., ісп. – Перевірено : 08.02.2010.


Wicker G. J. E-Mail Etiquette [Електронний ресурс] / Gene Wicker Jr. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://iwillfollow.com/emailetiquette.pdf. – Загол. з титулу екрану. – Мова : англ. – Перевірено : 10.03.2010.


^ 3. Нетикет 2.0, або Неписані правила поведінки в ресурсах другого вебу


3.1. Загальні правила поведінки в чатах та форумах

Результати Всеукраїнського соціологічного дослідження «Веб-спілкування та нетикет: ставлення бібліотекарів та користувачів» засвідчили, що 29, 9 % молоді заходять до Інтернету з метою поспілкуватися в форумах та чатах.

З англійської мови слово «чат» перекладається як розмова. Інтернет-чат – це віртуальний ресурс, у якому можна поспілкуватися з іншими користувачами в режимі реального часу. Чати існують різні – постійні і тимчасові, загальнотематичні, тематичні, професійні, навчальні, молодіжні тощо. Форум – це розподілений у часі інструмент комунікації. Як правило, форуми підрозділяються на теми, і кожна Ваша відповідь буде частиною загального відкритого обговорення певної теми. На форумі теми і відповіді зберігаються довгостроково, обговорення однієї теми може тривати кілька років. Якщо ви бажаєте більше дізнатися про ці види електронної комунікації, зверніться до ресурсів:


Веб-форум – Википедия [Електронний ресурс] / Википедия – свободная энциклопедия. – Електрон. дані. – [Росія]. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki/Веб-форум. – Загол. з титулу екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 10.02.2010.


Вострецова В. О. Спілкування в чатах як один із видів електронного спілкування (вікова група «підлітки») [Електронний ресурс] / В. О. Вострецова; Горл. держ. пед. ін-т інозем. мов. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/PNR_2006/Philologia/-7_vostrecova.doc.htm. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 10.03.2010.


Для батьків : [Що таке чат. Безпечне спілкування в чаті] [Електронний ресурс] // Оn-ляндія – безпечна веб-країна. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://www.onlandia.org.ua/ukr/-v_keskustelut_chat.aspx. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр., рос. – Перевірено : 10.03.2010.

Игрушка для заядлых болтунов. Чат как способ общения // Смирнов Ф. О. Искусство общения в Интернет. Краткое руко-водство. – М. : Вильямс, 2006. – С. 55 – 74.


Чат – Википедия [Електронний ресурс] / Википедия – свободная энциклопедия. – Електрон. дані. – [Росія]. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki/Чат. – Загол. з титулу екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 10.02.2010.


Что такое Чат и как им пользоваться? [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://i2r.ru/static/-230/out_3734.shtml. – Загол. з титулу екрану. – Мова : рос. – Перевірено: 10.02.2010.


Що таке форум : [Інформація педагогу] [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://ped-inform.org.ua/?p=1738. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 10.02.2010.


Сценарії поведінки на кожному виді чату чи форуму різнитимуться. Скажімо, професійні, вузькотематичні форуми та чати вимагають певної кваліфікації, знань, у молодіжних поширена анонімність, часом вседозволеність, вживання сленгу тощо. Тож перед тим, як долучитися до певної Інтернет-спільноти, користувачеві бажано уточнити алгоритм дій та особисті мотиви комунікації, з’ясувати чого саме він бажає – відпочити, обговорити якусь тему, просто почитати чиїсь думки щодо чогось, подискутувати тощо. Далі, залежно від мотивації, можна обрати той чи інший інструмент комунікації. Щоб стати її учасником, необхідно зареєструватися, щоб ідентифікувати себе на форумі чи в чаті. Це досить просто і передбачає створення користувачем свого віртуального псевдоніму – ніку, який користувач вигадує, заповнюючи поле «Ім’я». Нік можна писати як кирилицею, так і латиницею. Ним може бути якесь похідне слово від імені (прізвища, імені по батькові), пом’якшена форма імені, записана з використанням латиниці і різних символів (наприклад, Оленка стає Оleno4k@), або «дворове ім’я», прізвисько, якщо воно необразливе. Також можна обрати нік, що відображатиме певні особисті чи професійні риси свого власника, а можна згадати когось із улюблених літературних героїв. Якщо записати ім’я чи прізвище навпаки, відсікти чи додати кілька складів, теж може вийти вдалий нік. Не рекомендується в якості ніків використовувати своє особисте ім’я (якщо тільки воно не рідкісне), оскільки на форумі, в чаті учасників з ніком Лєна, Lena, Dima, Sasha може бути багато і виникне плутанина. Для того, щоб більше дізнатися про ніки, про їх різновиди, про те, як обрати вдалий нік, можна переглянути запропоновані нижче матеріали.


^ Міняймо ніки на українські! [Електронний ресурс] / Jelsoft Enterprises Ltd ; пер. Віталій Стопчанський. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http://forum.domivka.net/archive/index.php/t-5770.html. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 24.01.2010.


Ники и никнеймы. Первый в России сайт о никах! [Електронний ресурс] / iDen Corporation. – Електрон. текст. дані. – [Росія], 2010. – Режим доступу : http://niksof.ucoz.ru/publ/2-1-0-13. – Загол. з титулу екрану. – Мова : укр., англ. та ін. – Перевірено : 24.01.2010.


Тайна. Как придумать ник? [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http://lic.pp.net.ua/blog/2007-07-19-20. – Загол. з титулу екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 24.01.2010.


Що заохочується на форумах і в чатах:

толерантність у відношенні до інших користувачів;

дотримання правил ресурсу, загальнолюдських етичних норм та прав людини;

прості, зрозумілі семантичні конструкції повідомлень, лаконічність;

обговорення конкретних питань, проблем, а не конкретних користувачів;

лаконічність. Не варто писати ціле есе, якщо суть питання можна передати кількома словами;

грамотність. Звісно, спілкування в чаті не контрольна з граматики, однак повідомлення без помилок справляють, як правило, гарне враження.


Що найчастіше забороняється на форумах, у чатах:

грубі, непристойні вирази та образи особистості;

створення повідомлень, що не відповідають тематиці ресурсу;

використання форуму, чату в якості особистого щоденника;

створення тем, назва яких складається з безперервного тексту, беззмістовного набору літер або з ПРОПИСНИХ літер;

зловживання абревіатурами, смайликами;

поширення посилань на порносайти, неліцензійне програмне забезпечення;

використання ніків, аватарів, що містять нецензурні, образливі слова, зображення порнографічного характеру;

з’ясування стосунків. Форум, чат не замінять спілкування на серйозні теми під час особистої зустрічі, тож не варто використовувати їх, щоб вичитати чи покритикувати підлеглих, друзів, знайомих;

погрози, провокування конфліктів між користувачами ресурсу, поширення про них неправдивої інформації тощо;

реклама товарів чи послуг, якщо це не спеціальний форум чи конкурс реклами.



^ 3.2. Кодекс вихованого блогера

За даними дослідження компанії Яндекс, кількість укра-їнських блогів Інтернету з червня по листопад 2009 року зросла з 420 тис. до 500 тис. Частка активних блогів (тих, що мають не менше 5 записів і оновлювався один раз протягом останніх трьох місяців) – не змінилась і складає 15 % від загальної.

Феноменально зростає кількість автономних блогів. У червні їх було 8 тисяч, а сьогодні – вже 14 тисяч. Тож, готуючи матеріал з культури електронних комунікацій, неможливо залишити поза увагою такий важливий на сьогодні інструмент комунікації, як блоги.

Блог – це веб-сайт, зміст якого становлять записи, зо-браження чи мультимедіа, що регулярно додаються, або більш просто, це віртуальний щоденник. Блог може бути як приватний, так і відкритий для читання; крім того, читачі можуть коментувати записи. Авторів блогів називають блогерами, а сукупність усіх блогів Інтернету – блогосферою. Якщо Ви хочете більше дізнатися про блоги, їх види, веб-сервіси, на яких можна створити власний блог, зверніться до наступних ресурсів:


Афонина К. Что такое блог и как его вести? Советы специалиста [Електронний ресурс] / К. Афонина; дизайн Tous Droits Réservés. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http://cooluck.kiev.ua/publ/2-1-0-81. – Загол. з титулу екрану. – Мова : рос. – Перевірено : 15.01.2010.


Блог – Википедия [Електронний ресурс] // Википедия : свободная энциклопедия. – Електрон. текст. дан