Реферат: Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Фінансовий аналіз" (для студентів 5 курсу спеціальності 050106 „Облік І аудит"). Укл

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи

з дисципліни „ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ”


(для студентів 5 курсу спеціальності

7.050106 „Облік і аудит”)


Харків - ХНАМГ - 2005


Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Фінансовий аналіз” (для студентів 5 курсу спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”). Укл.

Лелюк Н.Є. – Харків: ХНАМГ, 2005. - 28с.


Укладач: Н.Є.Лелюк


Рецензент Л.О.Кизилова


Рекомендовано кафедрою обліку і аудиту протокол № 2 від 21.09.2004 р.


^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Курсову роботу з дисципліни „Фінансовий аналіз” виконують студенти 5 курсу факультету „Економіка і підприємництва” за спеціальністю 7.050106 „Облік і аудит”.

Виконання студентом курсової роботи є однією з форм вивчення дисципліни „Фінансовий аналіз”, мета якої – узагальнення, поглиблення та закріплення теоретичних знань і набуття практичних навичок з фінансового аналізу і оцінки фінансового стану підприємства, виявлення резервів і розробки пропозицій щодо підвищення його ефективності.

Курсова робота складається зі вступу, двох взаємозв’язаних розділів, висновку та списку використаної літератури, а також додатків. Вона має бути надрукована на персональному комп’ютері або написана від руки. Обсяг курсової роботи визначається потребами повного відображення проведеного студентом дослідження. Рекомендований обсяг курсової роботи становить не менше 40 сторінок формату А4.

У вступі студент мусить визначити актуальність роботи, сутність і значення фінансового аналізу. Крім того, вступ має містити визначення предмета й об’єкта аналізу, мету проведення аналізу в курсовій роботі та завдання, які ставить перед собою студент.

У першому і другому розділах передбачається практичне здійснення аналізу об’єкта дослідження відповідно до цих методичних вказівок.

На основі матеріалів проведеного в курсовій роботі розрахунків студент формулює висновок, в якому відображає основні результати роботи, дає оцінку результатів аналізу.

Додатки повинні містити форми фінансової звітності, на основі яких були зроблені розрахунки в курсовій роботі.

Курсову роботу виконують з використанням даних фінансової звітності підприємства, на якому студент проходив літню практику.


Зміст курсової роботи

Вступ.

Загальна оцінка фінансового стану підприємства.

Аналіз майна підприємства.

Аналіз джерел формування капіталу підприємства.

Комплексний фінансовий аналіз.

Аналіз ліквідності й платоспроможності підприємства.

Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Аналіз ділової активності.

Аналіз прибутковості й рентабельності підприємства.

Прогнозування банкрутства підприємства.

Висновки.

Список літератури

Додатки.

Курсову роботу виконують згідно з типовим календарним графіком протягом 6 тижнів. Під час виконання курсової роботи студент звертається до керівника з питань, що виникли у процесі виконання роботи. Завершену курсову роботу подають належним чином оформленою керівникові для перевірки.

До захисту допускаються роботи, виконані студентами згідно з вимогами цих методичних вказівок. Якщо робота не відповідає поставленим вимогам, то вона має бути перероблена згідно із зауваженнями керівника і подана для перевірки вдруге.

Оцінювання курсової роботи здійснюється на основі 4-бальної системи оцінки в два етапи. На основі поданої на кафедру курсової роботи керівник попередньо оцінює якість виконання курсової роботи та її відповідність вимогам і приймає рішення про допуск (не допуск) роботи до захисту. При захисті студент повинен розкрити сутність роботи, обґрунтувати виконані розрахунки, проаналізувати отримані результати, зробити висновки й відповісти на запитання керівника. Підсумкова оцінка виставляється за результатами захисту курсової роботи з урахуванням попередньої оцінки.


^ 1. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Аналіз майна підприємства.

Майно, що належить підприємству і відображено в балансі, називається його активами. Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів в активи. У процесі функціонування підприємства величина активів і їх структура постійно змінюються. Для характеристики якісних змін у структурі майна та його джерел треба провести вертикальний та горизонтальний аналізи балансу. Їх треба виконати на основі аналітичної табл. 1.1 і дати висновки.

Після загальної оцінки динаміки обсягу й структури майна необхідно детально оцінити стан, рух і причини зміни кожного виду майна підприємства. Виконати оцінку необоротні активи за допомогою табл. 1.2. Для аналізу руху основних засобів складають табл. 1.3.

Показники майнового стану підприємства характеризують стан і структуру активів підприємства у сукупності з джерелами їх покриття (пасивами). Ці показники можна умовно поділити на дві групи: показники, що визначають стан основних засобів, і показники, що визначають стан оборотних коштів. Якісну характеристику основних засобів оцінюють за допомогою таких показників:

- індексу постійного активу;

- коефіцієнта накопичення зносу;

- коефіцієнта реальної вартості майна;

- коефіцієнта зносу;

- коефіцієнта придатності;

- коефіцієнта оновлення;

- коефіцієнта вибуття;

- фондовіддача;

- фондомісткість.

Ці показники характеризують майновий стан підприємства з різних боків.

Таблиця 1.1 - СТРУКТУРА МАЙНА ПІДПРИЄМСТВА І ДЖЕРЕЛ ЙОГО ФОРМУВАННЯ




Показники

Значення показника

Відхилення

на початок року, тис грн

% до валюти балансу

на кінець року, тис грн

% до валюти балансу

абсолютні, тис.грн

відносні, %%

1

2

3

4

5

6

7

Актив



















Необоротні активи



















Поточні активи, всього



















з них запаси



















у тому числі:

- виробничі запаси



















- готова продукція



















- інші



















Ліквідні активи, всього



















у тому числі:

- векселі одержані



















- дебіторська заборгованість



















- поточні фінансові інвестиції



















- грошові кошти та їх еквіваленти



















Інші оборотні активи



















Витрати майбутніх періодів



















Пасив



















Власний капітал



















Позикові кошти, всього



















з них - довгострокові зобов’язання



















- короткострокові зобов’язання - всього



















у тому числі: кредити банку



















розрахунки з кредиторами



















інші короткострокові зобов’язання



















^ ВАЛЮТА БАЛАНСУ





















Таблиця 1.2. - ОЦІНКА НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ



Актив

На початок

звітного року

На кінець звітного року

Відхилення




тис.грн

питома вага,%

тис.грн

питома вага,%

абсолют.

тис.грн

віднос.

%%

^ I. Необоротні активи



















Нематеріальні активи:



















залишкова вартість



















первісна вартість



















знос



















Незавершене будівництво



















Основні засоби:



















залишкова вартість



















первісна вартість



















знос



















Довгострокові фінансові інвестиції:



















Довгострокова дебіторська заборгованість



















Відстрочені податкові активи



















Інші необоротні активи



















Усього за розділом I





















Таблиця 1.3 - РУХ І ТЕХНІЧНИЙ СТАН ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА


Показники

Залишок на початок року

Введено

Вибуло

Залишок на кінець року

Темп зміни, %

Первісна вартість основних засобів, тис. грн.
















У тому числі активна частина, тис.грн.
















Залишкова вартість основних засобів, тис.грн.
















Частка активної частини основних засобів, %
















Коефіцієнт придатності, %




-

-







Коефіцієнт зносу, %




-

-







Коефіцієнт оновлення, %

-

-

-







Коефіцієнт вибуття, %

-

-

-









Індекс постійного активу показує частку основних засобів та інших необоротних активів у джерелах власних коштів і розраховується за формулою

, (1.1)

де О3 — основні засоби й необоротні активи;

Вк — власний капітал.

Коефіцієнт накопичення зносу визначає інтенсивність накопичення коштів для оновлення основного капіталу. Цей показник розраховується за формулою

, (1.2)


де С3 — нарахована сума зносу основних засобів і нематеріальних активів;

Соз — первісна вартість основних засобів і нематеріальних активів.

Цей показник свідчить про ступінь фінансування основних засобів за рахунок зносу.

Важливим показником характеристики майнового стану підприємства є коефіцієнт реальної вартості майна, що показує, яку частку у вартості майна становлять засоби виробництва. Цей показник визначають за формулою:

, (1.3)

Тут Оз.з — основні засоби за залишковою вартістю;

В3 — виробничі запаси;

Нв — незавершене виробництво;

Мш.п. — малоцінні й швидкозношувані предмети;

А — вартість активів підприємства.

Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва.

Під час аналізу використання основних засобів досліджуються: введення їх у дію; наявність; фондовіддача; вибуття та ліквідація основних засобів; ступінь використання устаткування тощо.

Узагальнюючим показником технічного стану основних засобів є ступінь їх зносу. Цей показник визначається відношенням величини зносу до початкової вартості усіх основних засобів (передусім виробничого устаткування та робочих машин, які мають вирішальний вплив на потужність підприємства).

КЗ = , (1.4)

де: ∑ З – сума зносу основних засобів;

ПВ – початкова їх вартість.

Ступінь оновлення основних засобів вимірюють відношенням суми основних засобів, що надійшли за аналізований період, до їх кількості на кінець року:

, (1.5)

Коефіцієнт вибуття основних засобів визначається відношенням суми основних засобів, що вибули за аналізований період, до їх кількості на початок року:

, (1.6)

Узагальнюючим показником використання основних засобів є фондовіддача (Ф), тобто відношення обсягу продукції за період, що аналізується, до основних засобів:

, (1.7)

де О— випуск продукції; ОЗср — середньорічні основні засоби.

Показник, зворотний фондовіддачі — фондомісткість, яку розраховують за формулою

(1.8)

Оборотні активи беруть одноразову участь у виробничому процесі, кардинально змінюючи при цьому свою натурально-речову форму. Водночас вартість оборотних активів повністю переноситься на новостворений продукт. Основним призначенням коштів в оборотних активах є забезпечення безперервності виробничого процесу.

До оборотних активів відносять:

- запаси;

- векселі одержані;

- дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

- дебіторську заборгованість за розрахунками;

- іншу поточну дебіторську заборгованість;

- поточні фінансові інвестиції;

- грошові кошти та їх еквіваленти;

- інші оборотні активи.

Оцінити оборотні активи за формою табл.1.4.


Стан запасів оцінюють за допомогою табл. 1.5.

При аналізі величини і структури запасів слід звернути увагу на тенденції таких елементів, як виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари.


Таблиця 1.4 - ОЦІНКА ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА



Оборотні активи

На початок

звітного року, тис.грн

На кінець звітного року, тис.грн

Відхилення, тис.грн













Запаси:










Виробничі запаси










Незавершене виробництво










Готова продукція










Товари










^ Векселі одержані










Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:










Чиста реалізаційна вартість










Первісна вартість










Резерв сумнівних боргів










^ Дебіторська заборгованість за розрахунками:










з бюджетом










за виданими авансами










з нарахованих доходів










із внутрішніх розрахунків










Інша поточна дебіторська заборгованість










^ Поточні фінансові інвестиції










Грошові кошти та їх еквіваленти:










у національній валюті










в іноземній валюті










Інші оборотні активи










^ Усього за розділом II











Необхідно оцінити структуру запасів за допомогою коефіцієнта накопичення за формулою

, (1.9)

де ВЗ — виробничі запаси;

МШП — малоцінні й швидкозношу­вані предмети;

НВ — незавершене виробництво;

ГП — готова продукція;

Т — товари.

Аналіз стану дебіторської заборгованості починають із загальної оцінки динаміки її обсягу в цілому й в розрізі статей (табл. 1.6).

Середній термін інкасації дебіторської заборгованості визначають за формулою:

, (1.10)


де ДЗ - дебіторська заборгованість;

ОР - обсяг реалізації.

Для аналізу оборотних активів підприємства використовуються такі показники:

- забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами;

- коефіцієнт маневреності власних коштів.

Забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами визначається у такому порядку:

, (1.11)

де ВОК – власні оборотні кошти;

МЗ – матеріальні запаси.

Власні оборотні кошти розрахувати можна за двома варіантами:

ВОК = ВК + ДЗ - НА, (1.12)


де ВК — власний капітал;

ДЗ — довгострокові зобов'язання;

НА — необоротні активи;

ВОК = ОА - КП, (1.13)

де ОА — оборотні активи;

КП — короткострокові пасиви.


Коефіцієнт маневреності власних коштів розраховується за формулою:

, (1.14)

де ВК – джерела власних коштів.

Цей коефіцієнт вказує на те, яка частина власних джерел набуває у мобільному стані.


Таблиця 1.5 - АНАЛІЗ СТАНУ ЗАПАСІВ


Матеріальні

оборотні

кошти

Залишок

на початок року

Залишок

на кінець року

Відхилення

тис.грн

питома вага, %

тис.грн

питома вага, %

абсолютні,

тис.грн

відносні, %

Виробничі запаси



















Незавершене виробництво



















Готова продукція



















Товари



















Усього





















Таблиця 1.6 - АНАЛІЗ СТАНУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ




Дебіторська

заборгованість

Залишок

на початок року

Залишок

на кінець року

Відхилення


Зміни в структурі, %

тис.грн

питома вага, %

тис.грн

питома вага, %

абсолютні,

тис.грн

відносні, %

^ Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:






















Чиста реалізаційна вартість






















Первісна вартість






















Резерв сумнівних боргів






















^ Дебіторська заборгованість за розрахунками:






















з бюджетом






















за виданими авансами






















з нарахованих доходів






















із внутрішніх розрахунків






















Інша поточна дебіторська заборгованість






















Усього






















^ 1.2 Аналіз джерел формування капіталу підприємства.


Інформація, яка наводиться в пасиві балансу, дає змогу визначити зміни в структурі власного і позикового капіталу; розмір залучених в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів. Пасив показує, звідки взялись кошти і кому підприємство за них зобов’язане. Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства. Опрацювання правильної фінансової політики допоможе підприємству підвищити ефективність діяльності. У зв’язку з цим проводять оцінювання структури джерел фінансових ресурсів – пасиву балансу.

Структура джерел фінансових ресурсів характеризується трьома показниками:

— коефіцієнтом фінансової незалежності (коефіцієнт автономії), який розраховується як відношення власного капіталу до загального капіталу (валюти балансу):

(1.15)

де Кфи — коефіцієнт фінансової незалежності;

ВК — власний капітал;

ВБ — загальний капітал (валюта балансу);

коефіцієнтом фінансової залежності, який характеризує частку боргу в загальному капіталі і розраховується як відношення позикового капіталу до загального капіталу (валюти балансу):

(1.16)

де Кфз — коефіцієнт фінансової залежності;

ПК — позиковий капітал;

ВБ — загальний капітал (валюта балансу);

— коефіцієнтом фінансового ризику (плече фінансового важеля), який розраховується відношенням позикового капіталу до власного:

(1.17)

де Кфр — коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля);

ПК — позиковий капітал;

ВК — власний капітал.

Результати розрахунків зводять у таблицю і оцінюють результати.

При подальшому аналізі джерел формування капіталу підприємства необхідно вивчити динаміку і структуру власного й позикового капіталу (табл. 1.7, 1.8), з’ясувати причини зміни окремих їх складових і дати оцінку цим змінам за аналізований період. Для цього треба скласти спеціальні аналітичні таблиці, провести розрахунки і дати пояснення змінам, що вплинули на ці процеси.

Доцільно окремо вивчити наявність, склад і структуру кредиторської заборгованості, її динаміки, частоту і причини створення простроченої кредиторської заборгованості. Для цього необхідно скласти спеціальну аналітичну табл.1.9.

Таблиця 1.7 - ДИНАМІКА І СТРУКТУРА ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ



Показники

Значення показника

Відхилення

на початок року,

тис грн

питома вага ,%

на кінець року, тис грн

питома вага ,%

абсолютне, тис.грн.

за

питомою вагою

у % до підсумку

1

2

3

4

5

6

7

8

^ Власний капітал






















Статутний капитал






















Пайовий капітал






















Додатково вкладений капітал






















Інший додатковий капітал






















Резервний капітал






















Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)






















Неоплачений капітал






















Вилучений капітал






















Усього
























Таблиця 1.8 - ДИНАМІКА І СТРУКТУРА ПОЗИКОВИХ КОШТІВ




Показники

Значення показника

Відхилення

на початок року,

тис грн

% до підсумку

на кінець року,

тис грн

% до підсумку

абсолютні, тис.грн.

за

питомою вагою

у % до підсумку

1

2

3

4

5

6

7

8

^ Позикові кошти






















Довгострокові зобов’язання






















Поточні зобов’язання - всього






















у тому числі:






















- короткострокові кредити банку






















- поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язання






















- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги






















- поточні зобов’язання






















- інші поточні зобов’язання
























Таблиця 1.9 - АНАЛІЗ СКЛАДУ, СТРУКТУРИ І ДИНАМІКИ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗОБОРГОВАНОСТІ



Показники

Значення показника

Відхилення

на початок року, тис грн.

% до підсумку

на кінець року, тис грн.

% до підсумку

абсолютні, тис.грн.

за

питомою вагою

у % до підсумку

1

2

3

4

5

6

7

8

^ Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги






















^ Поточні зобов’язання за розрахунками






















у тому числі:






















- з одержаних авансів






















- з бюджетом






















- з позабюджетних платежів






















- зі страхування






















- з оплати праці






















- з учасниками






















- із внутрішніх розрахунків






















Усього
























^ 2. КОМПЛЕКСНИЙ ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ


2.1. Аналіз ліквідності й платоспроможності підприємства.

Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що потребує негайного погашення.

^ Під ліквідністю будь-якого активу розуміють його здатність перетворюватися на грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена.

Аналіз ліквідності підприємства являє собою аналіз ліквідності балансу і полягає в порівнянні засобів по активу згрупованих за ступенем ліквідності із зобов'язаннями по пасиву, об'єднаними по термінах їхнього погашення в порядку зростання термінів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 ≥ П1 ; А2 ≥П2 ; А3 ≥ П3 ; А4≤ П4 .

Аналіз ліквідності балансу оформляється спеціальною табл.2.1.


Таблиця 2.1 - АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ



Актив

На початок року

На кінець року



Пасив

На початок року

На кінець року

Платіжний надлишок або нестача

На початок року

На кінець року

1.Найбільш ліквідні активи (А1)







1. Найбільш строкові зобов’язання (П1)













2.Швидко реалізовані активи (А2)







2.Короткострокові пасиви (П2)













3. Повільно реалізовані активи (А3)







3. Довгострокові пасиви (П3)













4. Важко реалізовані активи (А4)







4.Постійні пасиви (П4)













БАЛАНС







БАЛАНС














Ліквідність та платоспроможність оцінюється за допомогою відносних показників.

Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття) дає змогу встановити, якою мірою оборотні активи покривають короткострокові пасиви:

Кпл = ОА/КП, (2.1)

де ОА — оборотні активи; КП — короткострокові пасиви. Нижнє значення показника дорівнює 2.

Коефіцієнт швидкої ліквідності. Цей показник аналогічний коефіцієнту поточної ліквідності, але розраховується за вужчим колом оборотних активів, коли з розрахунку виключається найменш ліквідна їх частина — виробничі запаси.

(2.2)

де ВЗ — величина виробничих запасів.

Нормативне значення коефіцієнта 0,5—1,0.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства. Він указує, яка частка короткострокових зобов'язань може бути за необхідності погашена негайно за рахунок наявних грошових коштів.

, (2.3)

де ГА — грошові активи.

Нормативне значення коефіцієнта 0,05—0,2.


^ 2.2. Аналіз фінансової стійкості підприємства


Фінансова стійкість відображає постійне стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами підприємства, здатність шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва і реалізації продукції, а також затрати на його розширення і оновлення.

Значення і сутність фінансової стійкості яскраво відображаються в її показниках. Розрізняють абсолютні й відносні показники фінансової стійкості.

Серед абсолютних основним є показник, що характеризує величину власних оборотних коштів (ВОК).

Показник ВОК характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів. Він є розрахунковим показником, що залежить від структури як активів, так і джерел коштів. За інших рівних умов зростання цього показника в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшення власних оборот них коштів є прибуток.

Розрахувати цей показник можна за формулами (1.12) або (1.13).

Показник ВОК показує, яка сума оборотних коштів залишається в розпорядженні підприємства після розрахунків за короткостроковими зобов'язаннями.

Відповідно до показника забезпечення запасів власними та позиковими джерелами можна виділити такі чотири типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість — коли власні оборотні кошти забезпечують запаси;

З < ВОК, (2.4)

де ВОК - наявність власних оборотних коштів;

З – запаси.

2) нормально стійкий фінансовий стан — коли запаси забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;

З < ВОК + Е.Д, (2.5)

де ЕД — наявність довгострокових позикових коштів;

3) нестійкий (передкризовий) фінансовий стан — коли запаси забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів та позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

З = ВОК + Е.Д + ЕК, (2.6)

де ЕК — сума Короткострокові кредити і позики для формування запасів.

4) кризовий фінансовий стан — коли запаси не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства;

З > ВОК + Е.Д + ЕК, (2.7)

Керівництву підприємства необхідно негайно з’ясувати причини такого стану , розробляти заходи щодо відтворення фінансовї стійкості.


Важливою характеристикою стійкого фінансового стану є коефіцієнт маневреності (КМ), що визначається як відношення власних оборотних коштів підприємства до суми джерел власних і довгострокових позикових коштів. Він показує, яка частка власних коштів підприємства перебуває в мобільній формі, що дає змогу вільніше маневрувати цими коштами

Коефіцієнт кредиторської заборгованості та інших поточних зобов'язань (ККЗ) характеризує частку кредиторської заборгованості та інших поточних зобов'язань у загальній сумі зовнішніх зобов'язань підприємства.


При проведенні фінансового аналізу підприємства важливо визначити запас фінансової стійкості (зони безпечності), під яким розуміють той обсяг реалізації, що забезпечує підприємству певну стійкість його фінансового становища.

Для цього використовують такі показники:

1) чиста виручка від реалізації;

2) повна собівартість продукції;

3) прибуток;

4) постійні витрати;

5) змінні витрати;

6) маржинальний дохід;

7) поріг рентабельності;

8) запас фінансової стійкості.

У короткостроковому періоді всі витрати відносно обсягу виробництва поділяють на умовно-змінні й умовно-постійні.

Умовно-змінні витрати змінюються із зміною обсягу виробництва. Це матеріали, паливо, заробітна плата робітників, які виконують основні технологічні роботи, тощо.

Умовно-постійні витрати не змінюються із зміною обсягу виробництва. Це, наприклад, амортизація основних засобів, орендна плата, витрати на управління та організацію виробництва, заробітна плата службовців, керівного складу і т. ін.

Постійні витрати і прибуток складають маржинальний дохід підприєм-ства і визначаються як різниця чистого доходу (ЧВ) та змінних витрат ЗВ:

МД = ЧВ – ЗВ. (2.8)

Поріг рентабельності являє собою відношення суми постійних витрат у собівартості продукції до питомої ваги маржинального доходу у виручці:

(2.9)

де Прен — поріг рентабельності;

ПВ — постійні витрати в собівартості продукції;

ПВМД — питома вага маржинального доходу у виручці.

(2.10)

Економічний зміст цього показника полягає в тому, що визначається та сума виручки, яка необхідна для покриття всіх постійних витрат підприємства. Прибутку при цьому не буде, але не буде і збитку. Рентабельність тут дорівнює нулю. Показник використовується для розрахунку запасу фінансової стійкості (ЗФС):

(2.11)


Сила впливу операційного важеля (СОВ) показує во скільки разів зміниться прибуток, при зміні виручки на 1% і розраховується:

СОВ = МД/ П, (2.12)

де П – прибуток.

Треба визначити значення цих показників і зобразити графік беззбитко-вості.


^ 2.3. Аналіз ділової активності


Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється передусім у швидкості обороту його засобів. Аналіз її полягає у дослідженні рівнів і динаміки різнобічних фінансових коефіцієнтів оборотності, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності господарюючого суб'єкта.

Загальна оборотність усіх засобів складається з часткових показників оборотності окремих елементів цих засобів.

Показники, що характеризують ділову активність, є такими:

1. Коефіцієнт загальної оберненості капіталу (Ко.) обчислюється як відношення виручки від реалізації (ВР) до середньої вартості загального капіталу за певний період (ЗК):

(2.13)

2. Коефіцієнт оборотності мобільних засобів (КОМ) являє собою відношення виручки від реалізації до середньої за період величини мобільних засобів (запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки, інші оборотні активи) за балансом (МК):

(2.14)

3. Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів (Комз) обчислюється як відношення виручки від