Реферат: Програма розвитку агропромислового комплексу чуднівського району житомирської області на 2011-2015 роки чуднів 2011

Додаток

до рішення районної ради

від «22» 03. 2011 р. № 49


ПРОГРАМА

РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ЧУДНІВСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА 2011-2015 РОКИ


Чуднів – 2011


ОСНОВНІ РОЗДІЛИ ПРОГРАМИ

1. Загальна характеристика Програми ……………………………… 3

2. Стан і аналіз розвитку агропромислового комплексу.

Проблеми, на розв’язання яких спрямована Програма ………….. 5

3. Мета Програми……………………………………………………… 17

4. Шляхи і способи розв’язання проблем………………………….. 20

5. Основні завдання та заходи……………………………………… 26

6. Обсяги та джерела фінансування Програми………………….. 36

7. Очікувані результати, ефективність Програми………………. 45


1. Загальна характеристика Програми.

1.

Ініціатор розроблення Програми

Районна державна адміністрація

2.

Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми

Доручення голови обласної державної адміністрації від 06.04.10 №1552/42/2-10 та лист від 17.08.10, розпорядження голови райдержадміністрації від 16.02.2011 року № 57

3.

Розробник Програми

Районне управління агропромислового розвитку райдержадміністрації

4.

Відповідальний виконавець Програми

Районне управління агропромислового розвитку райдержадміністрації

5.

Учасники Програми

Районне управління агропромислового розвитку, органи місцевого самоврядування, фінансове управління,інспекція захисту рослин , насіннєва інспекція, ветмедицина, рай -архітектура, редакція газети «Життя Чуднівщини»

6.

Термін реалізації Програми

2011-2015 роки

7.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми

726845,9

7.1.

У тому числі кошти державного бюджету

76827,7

7.2.

кошти обласного бюджету

1728,2

7.3.

кошти районного бюджету

730

7.4.

інші джерела фінансування

647560



^ 2. Стан і аналіз розвитку агропромислового комплексу. Проблеми, на розв’язання яких спрямована Програма.

На даний час, агропромисловий комплекс району характеризується нестабільністю виробництва, виснаженням землі, складними процесами в розвитку тваринництва, погіршенням матеріально-технічної бази, певними проблемами в харчопереробній галузі.

Не дивлячись на це, в районі виробляється достатньо сільськогосподарської продукції для забезпечення потреб населення, завантаження потужностей харчової промисловості, кормами галузі тваринництва тощо.

Позитивним явищем є те, що на протязі останніх років спостерігається збільшення виробництва валової сільськогосподарської продукції. По всіх категоріях господарств за минулий рік вироблено 150 тис.тонн зерна у порівнянні до 2009 року валовий збір зернових збільшено на 27,4 тис.тонн.

^ Рослинницька галузь.

Зерно.

Головною галуззю рослинництва є зернове господарство, яке є стратегічною і найбільш ефективною складовою господарського комплексу. Зерно і вироблені з них продукти завжди були ліквідними і економічно вигідними, так як становлять основу продовольчої безпеки , держави, області, району.

Виконання Програми «Зерно Чуднівщини» 2006-2010» дозволило збільшити виробництво зерна по сільськогосподарських підприємствах з 59,5 тис. т. в 2006 році до 146,2 тис. т. у 2010 р.. У 2011 році передбачається отримати валовий збір, який становитиме не менше рівня минулого року. Площа зернових становила у 2010 році – 30,5 тис. га, урожайність – 47,8 центнерів з гектара.

Основними напрямками розвитку зернового господарства є: інтенсифікація на основі підвищення урожайності шляхом удосконалення землекористування, структури посівів, попередників, обробітку ґрунту, внесення мінеральних добрив, проведення хімічної меліорації, захисту рослин, розвитку насінництва, підвищення якості зерна та розвитку ринку зерна.

^ Цукровий буряк.

Велике значення для забезпечення потреб населення району в продовольстві, промисловості в сировині, тваринництва в кормах є цукрові буряки. Виробництво цукру тісно пов’язано з діяльністю хлібопекарської, спиртової та інших галузей харчової, а також машинобудівної та хімічної промисловості.

Аналіз виробництва цукросировини в районі свідчить, що галузь переживає непрості часи свого розвитку. Якщо в 2006 році посівна площа по району складала 2236 тис. га, валовий збір сировини становив 41,9 тис. т., при урожайності 187 ц/га., то в 2010 році площа посіву склала 278 тис. га., зібрано 5,3 тис. т., при урожайності 190 ц/га.

Площа посіву скоротилася на 1958 га (на 81%), що пов’язано з необґрунтованою ціновою політикою держави, скороченням обсягів виробництва та реалізації цукру квоти «А» цукровим заводам.

Вирощування сировини є досить високозатратним механізмом, яке не покривається реалізацією вирощеної продукції.

Згідно обласної Програми розвитку агропромислового комплексу на 2011-2015 роки передбачена фінансова підтримка даної цукрової галузі, а відповідно очікується збільшення площ посіву цукрового буряку на 1065 га і складатиме по всіх категоріях господарств 1385 га.

Цикорій

На протязі останніх п»яти років вирощуванням даної культури займалося лише два господарства (Агрофірма «Лан» с. Бабушки, ПА «Грант» с. Красносілка), загальна площа посіву складала до 30 га.

У 2010 році площа посіву цикорію складала 25 га., з якої було зібрано 29,6 тонн кореню цикорію. Окрім с/г підприємств району у 2010р., на ВАТ «Цикорій» здачу сировини проводили і приватні господарства населення в загальній кількості 1,6 т.

Для подальшої реанімації галузі ми вбачаємо необхідним підключення до посіву даної культури більшої кількості потужних сільгосппідприємств району, зокрема : АТК с.Краснопіль, ПП «Грант» с.Красносілка, СГ «Дружба» смт.Чуднів, Агрофірма «Лан» с.Бабушки. При допомозі сільських і селищних рад потрібно залучити якомога більше приватних осіб в селах і селищах, що дасть можливість збільшити вал кореню цикорію. Вартість 1 тонни зданої продукції на завод для приватних осіб складатиме 520 грн. і 600 грн/тонну для юридичних осіб. З обласного та районного бюджету передбачається дотація за 1 тонну зданого цикорію в розмірі 100 грн. Загальна вартість 1 тонни цикорію становитиме для приватних осіб 720 грн. і для юридичних осіб 800 грн.

Картопля.

Картоплярство – традиційна для району галузь рослинництва. Більше 78% картоплі вирощується в особистих селянських господарствах. Проте з кожним роком проявляється тенденція розширення площ посадки картоплі у підприємстві ТОВ «АТК»,ТОВ СП «Нібулон» та фермерському господарстві СФГ «Кузьмовичів». Вони мають змогу застосовувати високопродуктивну техніку, сучасні технології та наукові розробки, що сприяє підвищенню врожайності картоплі та збільшенню валового збору.

За останні два роки в районі картопля вирощувалась в середньому на площі 1000 га. (із 102,6 га в 2007 до 1008 га в 2010 році).

Являючись продуктом повсякденного споживання переважної більшості населення картопля заслуговує на особливу увагу. Підвищення рентабельності її виробництва можливе в подальшому тільки із вдосконаленням агротехніки, використанням перспективних сортів та механізації виробництва.


Овочі.

Заслуговує на увагу і перспективу розвитку галузь овочівництва. Понад 90 % площ овочевих культур в районі сконцентровано у дрібних господарствах населення. Внаслідок високої праце - і ресурсоміскості виробництва за загальної енергетичної кризи овочівництво не забезпечує достатньої рентабельності. Але не зважаючи на дані проблеми площі посіву овочів пос/г підприємствах в минулому році збільшилися на 190,8 га і складали 194,9 га. В районі займаються вирощуванням овочів ТОВ «АТК», ТОВ СП «Нібулон», СФГ «Кузьмовичів».


Хміль.

Необхідно відмітити, що за період із 2007 по 2009 роки валовий збір шишок хмелю зріс із 42,0 до 128,0 тонн (на 205%), урожайність підвищилась із 9,3 до 21,7 центнера. В 2010 році зібрано 99 тонн сухих шишок.

Хмелярство – єдина галузь, яка повністю відшкодовується державою за понесені затрати по посадці та догляду за молодими насадженнями.

^ Хімічна меліорація (вапнування) кислих ґрунтів.

Територія району по природно-кліматичних умовах розташована в зоні – Лісостепу.

Протягом багатьох років розвиток землеробства в районі супроводжується негативними явищами, що призводять до деградації грунтів і зниження їх родючості. За умов, що склалися, особливо небезпечних масштабів набуло збільшення кислих ґрунтів, внаслідок інтенсивного ведення сільськогосподарського виробництва вноситься, згідно з технологіями, значна кількість мінеральних добрив, які спричиняють підкислення ґрунтів.

Кислі ґрунти, як в області так і в нашому районі потребують обов’язкового вапнування, станом на 01.10.10 займають понад 11,5 тис. га. Вони характеризуються низькою природною родючістю та несприятливими агрохімічними властивостями для вирощування більшості сільськогосподарських культур, особливо пшениці, ячменю, кукурудзи, кормових і цукрових буряків, конюшини тощо.

Зазначені ґрунти бідні на кальцій, фосфор, азот та інші поживні речовини. Водночас вони містять багато алюмінію, марганцю та заліза, висока концентрація рухомих форм яких токсична для рослин.

У таких ґрунтах пригнічується життєдіяльність корисних мікроорганізмів. Крім того, підвищена кислотність ґрунту затримує надходження поживних речовин у кореневу систему, порушує вуглеводний і білковий обміни речовин у рослинах, знижує активність ферментів і хлорофілу та уповільнює процес синтезу. Це призводить до порушення процесу запилення і розвитку генеративних органів, погіршення умов наливання зерна та зниження продуктивності рослин.

У зв'язку з цим, для забезпечення високих і стабільних урожаїв сільськогосподарських культур на кислих ґрунтах необхідним і обов'язковим агрозаходом є хімічна меліорація.

Внесення вапна має глибокий і багатосторонній вплив на ґрунт, а саме – зменшує кислотність ґрунтового розчину, активізує мікробіологічну діяльність, збільшує ємність і вологозабезпеченість ґрунту, створює сприятливі умови для мобілізації поживних речовин, є джерелом надходження кальцію до рослин.

Оптимальна реакція ґрунтового розчину на дерново-підзолистих ґрунтах для лісостепової зони – нейтральна рН 6,1-6,5.

Останні роки господарства району фактично не проводять вапнування грунтів, що негативно впливає на родючість грунту та погіршення їх екологічного стану.

Таке становище склалося через недостатнє фінансування цього виду робіт зі сторони держави, а господарства не спроможні за власний рахунок проводити їх.


Кормовиробництво.

Скорочення площ посіву кормових культур спричинило відповідно зменшення обсягів кормозаготівлі. Якщо в 2005 році сільгосппідприємствами було заготовлено 2199 тонн сіна, то в 2010 році на 500 тонн менше і складає 1688 тис. тонн. Така ж ситуація і з сінажем, якого закладено 7854 тонни (- 6283 тонн). Силосу заготовлено 8133 тонн, це на 13830 тонн менше проти 2005 року.

^ Тваринницька галузь.

Молочне скотарство.

Район характеризується сприятливими умовами для розведення великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності. В структурі сільськогосподарських угідь району 16,1 відсотків займають природні луки і пасовища. У кормовому клині важливе місце посідають фуражні кормові культури, багаторічні трави.

Поряд з цим, негативні процеси, що спостерігалися в аграрному секторі в період переходу до ринкової економіки, спричинили зменшення кількості поголів’я великої рогатої худоби в цілому і корів зокрема.

Станом на 1 січня 2011 року в усіх категоріях господарств утримувалось 7645 голів корів. За 2010 рік чисельність корів зменшилась на 710 голів. Спостерігається переміщення обсягів виробництва продукції та поголів’я худоби з громадського сектору до індивідуального. В даний час у сільгосппідприємствах налічується 935 корів, тоді як в особистих селянських господарствах 6710 голів.

Причини складного стану галузі молочного скотарства в районі є ідентичними і на державному рівні. Основні з них :

домінування стихійних процесів на ринку молока і молокопродуктів;

масове розкомплектування (70%) тваринницьких приміщень, які потребують капітального ремонту;

застаріле технічне обладнання наявних тваринницьких ферм, що призводить до підвищених витрат на їх обслуговування;

погіршення в масі генетичної якості худоби внаслідок вибуття тварин з високим генетичним потенціалом та використання «доморощених» бугаїв-плідників невідомого походження;

відсутність підтримки інтегрування виробництва, переробки і реалізації молочної продуктивності, що посилює диспаритет міжгалузевих цін.

Основні обсяги виробництва молока зосереджені в особистих селянських господарствах. Це практично унеможливлює технологічне забезпечення якості молока. У загальних обсягах молока в особистих селянських господарствах виробляється близько 84,5% тоді, як в сільськогосподарських підприємствах лише 15,5%. Через низьку якість молока така молочна продукція є неконкурентноспроможною.

^ М’ясне скотарство.

В районі не найшло підтримки утримання м’ясного поголів’я великої рогатої худоби. Станом на на 01.01.2011 року поголів’я його нараховувалось 66 гол., в тому числі 37 корів.

Основною причиною такого стану є недосконала цінова політика на м’ясо м’ясних порід у порівнянні до молочних, яке за якісними та кількісними показниками на порядок вище. Як наслідок, це негативно вплинуло на розвиток м’ясного скотарства в районі.


Свинарство.

Чисельність поголів’я свиней по усіх категоріях господарств станом на 01.01.2011 року становила 9614 голови, що на 13% більше до відповідного періоду минулого року.

Свинарська галузь має дуже низькі виробничі показники. Середньодобовий приріст становить лише 205 грам, а вихід поросят на свиноматку 14 голів за рік.

Тому більшість виробників не конкурентноздатні на внутрішньому ринку із закордонними виробниками м»яса та м’ясопродуктів із свинини за собівартісними та ціновими показниками.

Характерною рисою галузі є те, що вона функціонує на рівні натурального виробництва. Переважна більшість підприємств має обмежені фінансові ресурси для будівництва та реконструкції свинарських ферм, як результат низький рівень механізації технологічних процесів.

Слід зазначити, що ринок продукції свинарства характеризується незбалансованістю попиту і пропозицій, нестабільністю закупівельних цін, низьким рівнем внутрішнього споживання, а також недостатньо розвинутою інфраструктурою, що також негативно відображається на ефективності ведення галузі.

Птахівництво.

Птахівництво є найбільш динамічною скоростиглою галуззю агропромислового розвитку.

В районі птахівництвом займаються лише в підсобних селянських господарствах.

Бджільництво.

Галузь бджільництва є важливою складовою економіки району, що визначає обсяги, пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення району.

В усіх категоріях господарств району утримується 4700 бджолосімей. Протягом 2010 року вироблено 32 тонни натурального меду.

Поряд з цим для подальшого динамічного розвитку галузі є ряд проблем, які необхідно вирішувати. Зокрема, недостатність медоносних культур, відсутність фінансової підтримки у минулому році.

^ Фермерські господарства.

Господарську діяльність в районі здійснюють 19 фермерських господарств. В структурі суб’єктів підприємницької діяльності в районі фермерські господарства займають 4%. Площі земель в обробітку даних господарств становлять 3151 га. В середньому на одне фермерське господарство припадає 166 га. У 2010 році ними вирощено майже 2546  тонн зерна, більше 183 тонн цукрових буряків, 16 тонн картоплі, 5  тонн овочів, більше 68 тонн м’яса, майже 481 тонн молока.

На сьогодні фермери, в основному, займаються виробництвом продукції, мало хто з них наважується займатись капітало- і трудомістким тваринництвом. Виробничий напрям господарства фермери визначають, враховуючи наявність власних матеріально-технічних та фінансових можливостей.

Фермери набувають виробничого і підприємницького досвіду, фермерський осередок поповнюється висококваліфікованими організаторами великотоварного виробництва. Завдяки працелюбності фермерів та членів їх родин, докорінно змінилося до них ставлення односельчан, багато фермерів заслужено стали авторитетними лідерами сільського життя. Проте розвиток фермерства в районі ще не набув організованого характеру. Існують певні перешкоди об’єктивного і суб’єктивного характеру, що не дають повною мірою розкрити і використати потенціал цього високомотивованого і перспективного сектору сільськогосподарського виробництва.

^ Особисті селянські господарства.

З переходом аграрного сектору України до ринкових умов малі форми господарювання на селі набули вагомого значення. Значне місце серед них належить особистому селянському господарству.

У використанні особистих селянських господарств перебуває 22939 га землі. В останні роки значно зросла їх питома вага в загальному виробництві.

Господарства населення стали основними виробниками картоплі та овочів (67%), молока – 84,0%, м’яса – 79,0%.

Головна причина зростання питомої ваги господарств населення у виробництві валової продукції в тому, що дана форма господарювання має невисокий рівень ризику і в умовах реформування аграрного сектору виявилася більш життєздатною в порівнянні з сільськогосподарськими підприємствами, в яких відбулося значне скорочення обсягів виробництва.

В останні роки істотно підвищилась роль господарств населення у розв’язанні соціальних питань. Вони залучають значну частину робочої сили, вивільненої з сільськогосподарських підприємств, що протидіє зростанню безробіття на селі.


Інфраструктура аграрного ринку.

Оптові ринки.

Оптові ринки збуту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки є основним елементом інфраструктури аграрного ринку і відіграють провідну роль у задоволенні зростаючих потреб дрібнотоварних виробників сільськогосподарської продукції, її споживачів на формуванні взаємовідносин між ними.

В районі відсутні оптові ринки збуту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, які мають статус оптового ринку та можуть задовольнити потреби населення у якісній, недорогій, вирощеній на території області сільськогосподарської продукції. Основними причинами цього є слабка законодавча база, обмежена фінансова підтримка з державного бюджету, недостатня кількість земельних ділянок в приміській зоні для будівництва оптових ринків, нестача кваліфікованих кадрів.

Для вирішення проблеми необхідно впровадити нові механізми розвитку оптових ринків збуту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки шляхом об’єднання спільних зусиль органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та приватного бізнесу.

Індивідуальне житлове будівництво на селі «Власний дім»

Житлова проблема є однією з найгостріших соціально-економічних проблем в районі.

Починаючи з 1996 року в районі намітилась тенденція зниження загальних обсягів будівництва на селі.

За період дії програми «Власний дім» з 2007 по 2011 роки можливістю отримати пільговий кредит на будівництво, добудову, придбання та газифікацію житла в районі скористалося 16 сімей на загальну суму 454,4 тис.грн.

В 2011 році за пільговим кредитом на будівництво, добудову, придбання та газифікацію житла в районі звернулося 5 сімей на суму 215 тис.грн.

Для збільшення обсягів будівництва потрібні спільні зусилля як держави, так і недержавних структур з акумулюванням коштів для житлового будівництва на селі з різних джерел, в тому числі і районного бюджету.


^ Харчопереробна промисловість.

Харчова та харчопереробна промисловість району представлена трьома підприємствами основного кола : ВАТ «Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича», ВАТ «Цикорій» та Чуднівським підприємством «Харчовик».

Протягом 2010 року по району спостерігався значний ріст обсягів виробництва та реалізації промислової продукції.

Так, за 2010 рік харчопереробними підприємствами району реалізовано товарної продукції у діючих цінах на 79,1 млн.грн., що на 75 % більше рівня минулого року. Програмні показники викнано на 164 %.

На одну особу припадає до 2,1 тис.грн. реалізованої продукції, що на 75 % більше рівня минулого року.

Найбільше промислової продукції реалізовано ВАТ «Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича», а саме на 77,3 млн.грн., що на 75 % більше ніж в минулому році.

ВАТ «Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича» виробляє 97% районного показника по товарній продукції. За 2010 рік підприємством вироблено 1253 тонни сухого молока, що на 28 % більше показника минулого року, збільшилось також виробництво масла вершкового, якого за звітний період вироблено 1066 тонн, а це на 33 % більше ніж торік. У зв’язку з недостатністю сировинних ресурсів на підприємстві дещо зменшилось виробництво консервів молочних на 12 тонн та продуктів харчових інших на 78 тонн. Чуднівським підприємством «Харчовик» реалізовано товарної продукції на 1,2 млн.грн., що на 13% більше рівня минулого року. Підприємство наростило обсяги виробництва хліба та хлібобулочних виробів на 32 тонни, булочних здобних виробів на 1,1 тонну та кондитерських виробів на 2,4 тонни. ВАТ «Цикорій» за звітний рік реалізовано продукції на 717,7 тис.грн., що на 674,9 тис.грн. більше минулого року. Підприємство збільшило виробництво цикорію розчинного на 18 тонн у порівнянні з минулим роком. Заготовлено коренів цикорію в 2010 році 148 тонн.

Проблемними питаннями галузі залишається:

- недостатня забезпеченість переробних підприємств сировинними ресурсами;

- недостатній ринок збуту готової продукції;

- значне зношення основних засобів виробництва;

- низький рівень технологій, які використовуються;

-низька конкурентоспроможність продукції через високу енерго- та матеріаломісткість.

^ Кадрове забезпечення.

В сільськогосподарському виробництві області зайнято 1,2 тис. працівників в тому числі 0,6 тис. керівників та спеціалістів. При цьому за останні 10 років чисельність фахівців зменшилась у 2 рази.

Для забезпечення стабільної ротації кадрів та розширеного виробництва щорічно зараховується на навчання на умовах цільового прийому в межах 26 осіб сільської молоді.

Одним із напрямків роботи по закріпленню кадрів на селі є дотримання квоти прийому сільської молоді до вищих навчальних закладів, укладання 3-х сторонніх угод між підприємствами, студентами та аграрними навчальними закладам.

^ 3. Мета Програми.

Мета Програми – сприяння сталому розвитку основних галузей агропромислового комплексу шляхом надання фінансової підтримки з державного, обласного та районного бюджетів.

^ Рослинницька галузь.

Оптимізація структури посів, впровадження науково-обґрунтованих сівозмін та попередників.

Удосконалення та розвиток системи насінництва в загальному контексті сортового забезпечення посівів.

Збільшення посівних площ, урожайності та валового збору основних сільськогосподарських культур, зокрема: зернових, цукрового буряка, цикорію, картоплі, овочів та кормових культур.

Покращення фізико-хімічних властивостей ґрунтового покриву земель сільськогосподарського призначення, збереження та відтворення родючості ґрунтів.


^ Тваринницька галузь.

Розвиток молочного скотарства в районі, у тому числі збільшення виробництва молока, буде базуватись на основі будівництва нових комплексів, реконструкції діючих та недіючих фермерських приміщень, збільшення поголів’я корів за рахунок закупівлі ремонтного молодняку теличок молочного напрямку у населення та племрепродукторах.

Збільшення чисельності поголів’я та продуктивності галузі м»ясного скотарства на основі зміцнення матеріально-технічної і племінної бази шляхом надання відчутної фінансової підтримки, нарощування виробництва високоякісної яловичини, здатної конкурувати як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках.

Збільшення поголів’я свиней та виробництва свинини в агро- формуваннях району та особистих селянських господарствах.

Збільшення кількості племінних пасік, чисельності бджолосімей, обсягів виробництва продукції бджільництва для забезпечення населення району високоякісними продуктами харчування (зокрема медом) для ефективного запилення стомофільних рослин. Створення та підтримка функціонування в районі спілки пасічників. Сприяння підвищенню технологічного рівня виробництва, переробки, фінансування та зростання конкурентоспроможності продукції бджільництва на внутрішньому та зовнішньому ринках за рахунок коштів державного і обласного бюджетів.

^ Фермерські господарства.

Покращення результативності та ефективності діяльності фермерських господарств, збільшення їх внеску у виробництво сільськогосподарської продукції, посилення економічної та соціальної ролі фермерства в аграрному секторі економіки району. Впровадження бізнес-проектів по створенню фермерських господарств по утриманню 25-50 голів ВРХ м»ясного та молочного напрямку.

^ Особисті селянські господарства.

Розширення та вдосконалення мережі інфраструктури аграрного ринку для надання господарствам населення доступних у ціні послуг з обробітку грунту, збирання врожаю, збільшення виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, підвищення рівня життя сільського населення.

Інфраструктура аграрного ринку.

Покращення організаційних та економічних умов по створенню та розвитку оптових ринків збуту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, що забезпечить прозорий ринковий механізм реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, підвищить якість товарів та знизить кінцеву ціну.

Індивідуальне житлове будівництво на селі «Власний дім»

Основною метою є збільшення обсягів індивідуального житлового будівництва, забезпечення його доступності для всіх сільських жителів району, які потребують поліпшення житлових умов, надання фінансової підтримки особистим селянським господарствам.

^ Харчопереробна промисловість.

Забезпечення продовольчої безпеки району та стабільних цін на хліб та хлібобулочні вироби, шляхом завантаження потужностей хлібопекарсько підприємства сировиною, виробленою в районі та здешевлення регіональних ресурсів зерна.

^ Кадрове забезпечення.

Метою є відтворення робітничого трудового потенціалу для агропромислового комплексу району та соціальної сфери шляхом істотного підвищення мобільності робочої сили (професійної, соціальної, територіальної), задоволення потреб району, області суспільства і держави в освітніх послугах з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації різних категорій населення згідно потреб на ринку праці, забезпечення рівного доступу до якісної і безоплатної первинної професійної освіти, підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації робітників, формування творчої, духовно багатої особистості з урахуванням її потреб, інтересів і здібностей.


^ 4. Шляхи і способи розв’язання проблем.

Рослинницька галузь.

Зерно.

Інтенсифікація розвитку зернового господарства передбачається за рахунок переоснащення господарств високотехнологічною технікою, впровадження ресурсозберігаючих технологій, забезпечення дотримання оптимальної структури посівних площ, вдосконалення систем удобрення та захисту рослин, розвитку ринку зерна та більш ефективного використання біокліматичного потенціалу і зональних природнокліматичних умов вирощування окремих зернових культур. Виділення з державного та місцевого бюджетів дотацій за 1 гектар посіву зернових культур сприятиме розширенню їх посівних площ в господарствах району.

^ Цукровий буряк.

Основними шляхами підвищення урожайності, валових зборів, покращення технологічної якості цукрових буряків в наступних роках є:

сприяння у створенні бурякосійним господарствам умов фінансування для придбання нових машин і знарядь, а також надання фінансової підтримки за гектар посіву;

нарощення урожайності за рахунок підвищення родючості ґрунтів, використання насіння високоврожайних сортів і гібридів, ефективного інтегрованого захисту від бур’янів, шкідників і хвороб, дотримання науково-обґрунтованих сівозмін;

прозорості взаємовідносин між виробником та переробником цукрових буряків в частині заготівлі і переробки, визначення кількісних та якісних показників цукросировини;

Цикорій

Збільшення посівних площ цикорію у підприємствах, фермерських та особистих селянських господарствах дасть можливість забезпечити створення необхідної сировинної бази для цикорієвого заводу шляхом відшкодування за 1 тонну зданого на переробку цикорію.

Вирішення головних проблем діяльності особистих селянських господарств шляхом :

сприяння реалізації сільськогосподарської продукції : на організованому аграрному ринку; участі в сільськогосподарських продовольчих ярмарках;

стовідсоткове відшкодування кредитної ставки за кредитами залученими на закупівлю техніки, причіпного знаряддя та малопотужної міні-техніки.



Картопля.

Відродження промислового виробництва картоплі та розширення площ її посадки у дрібних фермерських господарствах можливе лише шляхом відновлення матеріально-технічної бази в частині часткового відшкодування вартості сільськогосподарської техніки коштами з державного бюджету. Окрім цього, серед способів розв’язання проблем картоплярства є вдосконалення агротехніки, використання високорепродукційного насіння перспективних сортів.

Овочі

Подальший розвиток овочівництва в господарствах району можливий лише за рахунок вирішення комплексу питань та розробки організаційно-економічних і технологічних заходів, серед них:

- будівництво споруд захищеного ґрунту для забезпечення виробництва високоякісної продукції протягом усього року

- реконструкція в сільгосппідприємствах зимових теплиць з переведенням їх на виробництво овочів за енергозберігаючими технологіями

- відновлення в сільгосппідприємствах насінництва овочевих культур

- використання для розмноження виключно конкурентоспроможні на ринку сорти.

Хміль.

Кардинальне поліпшення стану галузі хмелярства в районі можливе шляхом:

- забезпечення вчасного проведення ремонту існуючих насаджень та закладки нових саджанців щорічно;

- розробки та впровадження енергозберігаючих технологій вирощування, збирання та переробки хмелю;

- врегулювання на законодавчому рівні ринку вирощеної хмелепродукції.

^ Хімічна меліорація (вапнування) кислих ґрунтів.

Для забезпечення високих і стабільних врожаїв сільськогосподарських культур на кислих ґрунтах, яких у районі станом на 01.01.10 нараховується 11,5 тис. га, необхідним і обов'язковим агрозаходом є хімічна меліорація.

Внесення вапна має глибокий і багатосторонній вплив на ґрунт, а саме – зменшує кислотність ґрунтового розчину, активізує мікробіологічну діяльність, збільшує ємність і вологозабезпеченість ґрунту, створює сприятливі умови для мобілізації поживних речовин, є джерелом надходження кальцію до рослин.


Кормовиробництво.

Збільшення обсягів виробництва кормів повинно відбуватися за рахунок:

підвищення родючості ґрунтів;

зростання урожайності кормових культур;

удосконалення структур посівних площ;

технологій вирощування та заготівлі, переробки і зберігання кормів;

ефективного використання культурних пасовищ, природних кормових угідь;

виділення з державного та місцевого бюджетів дотацій за 1 гектар посіву кормових культур.

Все це буде сприяти розширенню посівних площ кормових культур, покращенню якості кормів.

^ Тваринницька галузь.

Молочне скотарство.

Вирішення проблеми розвитку молочного скотарства буде здійснюватись за рахунок нарощування чисельності поголів’я корів, вдосконалення селекційно-племінної роботи, стабільного кормо забезпечення.

Залучення інвестицій і фінансової підтримки з боку державного і місцевого бюджетів у розвиток великотоварного виробництва та підтримки розвитку галузі в особистих селянських господарствах.

^ М’ясне скотарство.

Розв’язання проблеми буде здійснюватись за рахунок нарощування чисельності поголів’я та м’ясної продуктивності тварин.

Зміцнення матеріально-технічної бази галузі м»ясного скотарства шляхом надання відчутної фінансової підтримки із державного та місцевого бюджетів за утримання маточного поголів’я корів м»ясного напрямку продуктивності дотування виробництва високоякісної яловичини.

Свинарство.

Зростання обсягів виробництва продукції свинарства буде досягнуто шляхом нарощування чисельності свиней, інтенсивного використання наявного поголів’я в усіх категоріях господарств, вдосконалення селекційно-племінної роботи в галузі свинарства, забезпечення повноцінними комбікормами, поглиблення інтеграції підприємств, що займаються виробництвом і переробкою продукції свинарства, залучення інвестицій в організацію великотоварного спеціалізованого виробництва.

Зміцнення матеріально-технічної бази галузі свинарства шляхом надання відчутної фінансової підтримки із державного бюджету.

Бджільництво.

Вирішення проблеми буде здійснюватись за рахунок нарощування обсягів виробництва продукції бджільництва для забезпечення населення району високоякісними продуктами харчування, зокрема медом, збільшення кількості бджолиних сімей для ефективного запилення ентомофільних рослин та сприяння подальшому підвищенню технологічного рівня виробництва при реальній підтримці за рахунок коштів обласного та районних бюджетів. Збільшення площ посіву медоносних рослин.

^ Фермерські господарства.

Вирішення проблеми матеріально-технічного забезпечення фермерських господарств району за рахунок коштів державного, обласного та місцевого бюджетів дозволить здійснити механізацію й автоматизацію сільськогосподарської праці, що сприятиме підвищенню рівня використання трудових ресурсів та ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Забезпечення фермерських господарств всіма необхідними технічними засобами дасть змогу полегшити працю фермерів Чуднівщини, покращити умови праці та зробити її привабливою.

^ Особисті селянські господарства.

Вирішення головних проблем діяльності особистих селянських господарств шляхом :

сприяння реалізації сільськогосподарської продукції : на організованому аграрному ринку; прийняття активної участі в сільськогосподарських продовольчих ярмарках;

стовідсоткове відшкодування кредитної ставки за кредитами залученими на закупівлю техніки, причіпного знаряддя та малопотужної міні-техніки вітчизняного та іноземного виробництва, нетелів , теличок та свиней.



Інфраструктура аграрного ринку.

Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

Для успішного розвитку та функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів необхідно сприяти поліпшенню їх матеріально-технічної бази за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що забезпечить просування сільськогосподарської продукції особистих селянських, фермерських господарств та фізичних осіб – сільськогосподарських товаровиробників на організований аграрний ринок за стабільними цінами, сприятиме в цілому реалізації потенціалу аграрного сектору економіки та під