Реферат: Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ КОМПЛЕКС

Національного університету

„Одеська юридична академія”

Кафедра кримінально-правових дисциплін


„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Директор__________ П.М.Шапірко

„______” __________ 2011 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

на 2011-2012 навчальний рік


КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО (загальна частина)



Для спеціальності 6.030401 „Право”


Денна форма навчання

Цивільно-правова спеціалізація



Розробив:


Ст. викладач Крецул В.І.


Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри

протокол № _____________ 2011 р.


Миколаїв – 2011
^ 1. Навчальний план курсу





Форма навчання

Курс

Семестр

Кількість кредитів ЕСТS

Кількість модульних контролів

Форми контролю

Лекції

Практичні (семінарські)

Всього ауд. год.

Курсові роботи

Контрол. роботи

Самостійна робота

Всього годин

Іспит

Залік

Денна форма навчання

Цивільно-правова спеціалізація

2

3

3

2

1-МК;

2-МК

26

26

52

-

-

78

130

-

-

2



4

4

2


3-МК;

4-МК

26

26

52

-

-

78

130

+

-

Всього







7

4

1,2,3,4 МК

52


52

104

-

-

156

260

+

-





^ 2. ЗАГАЛЬНі ПОЛОЖЕННЯ


Навчальна дисципліна «Кримінальне право. Загальна частина» є необхідним важливим компонентом загальнотеоретичної професійної підготовки юриста. Здійснюючи охоронні, попереджувальні та виховні функції, су­час­не кримінальне пра­во сприяє кон­тро­лю й об­ме­жен­ню злочинності, сприяє зміцненню сис­те­ми суспільної та особистої без­пе­ки. У цьо­му зв'язку послідовне засвоєння сис­те­ми норм кримінального пра­ва сприяє фор­му­ван­ню професійної правосвідомості юристів, при­дбан­ню сту­ден­та­ми на­ви­чок фахівців в області пра­во­знав­ст­ва.

^ Мета навчальної дисципліни «Кримінальне право» - формування у майбутніх фахівців юридичного профілю системи правових понять і концепцій що стосуються кримінального права, вироблення у студентів навичок застосування кримінально-правових норм при кваліфікаціі злочинів; засвоєння студентами положень, що стосуються кримінальної відповідальності, злочину, складу злочину, обставин, що виключають злочинність діяння; вивчення питань, що стосуються звільнення від кримінальної відповідальност і звільненн від покарання тощо.

^ Зміст навчальної дисципліни «Кримінальне право. Загальна частина» включає завдання Кримінального кодексу України, його дію в часі, просторі і про колу осіб; поняття злочину, його види і стадії; суб’єкт злочину; поняття осудності, неосудності і обмеженної осудності; вини та її форм; обставини, що виключають злочинність діяння; покарання та його види; призначення покарання; поняття судимісті та її правові наслідки; примусові заходи медичного характеру; особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

^ Міжпредметні зв’язки. Кримінальне право належить до циклу юридичних дисциплін тісно пов’язаних з такими галузями права як конституційне, адміністративне, міжнародне, кримінально-виконавче, а також з кримінальним процесом, криміналістикою.

В результаті вивчення Кримінального права студент має знати:

- юридичні концепції та теоретичні положення, що стосуються Загальної частин Кримінального права;

- основні правові поняття та принципи кримінального права;

- основні положення постанов Пленуму Верховного Суду України з питань кримінального законодавства тощо.

^ Форми вивчення навчальної дисципліни: лекції, семінарські заняття, самостійна робота студентів за темами.

Форми поточного контролю знань: опитування, контрольні роботи, тестові завдання,

^ Форми підсумкового контролю знань – іспит у четвертому семестрі (для студентів денної форми навчання цивільно-правової спеціалізаціїї), у пятому семестрі – для студентів прокурорсько-слідчою спеціалізації.


^ Предмет навчальної дисципліни


Предмет: Загально теоретичні засади Загальної частини кримінального права України та методичні засади застосування цих положень при кваліфікації злочинів.


Мета:

ознайомити студентів із Загальною частиною кримінального права України;

вироблення у студентів навичок застосовувати кримінально-правові норми при кваліфікації злочинів;

засвоєння студентами положень, що стосуються кримінальної відповідальності, злочину, складу злочину, обставин, що виключають злочинність діяння;

вивченя питань, що стосуються звільнення від кримінальної відповідальності, судимості, покарання, а також примусових заходів медичного характеру;

зясування особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх тощо.



^ 3. Тематичний план дисципліни



№

Теми

Теми, які входять до модулів

Всього годин

Аудиторні заняття (в год.)

СРС

Форма

СРС




Лекції

Семін.

(практ)




ІІІ семестр




Модуль 1.

78

14

14

39







1.

По­нят­тя і сис­те­ма кримінального пра­ва. Нау­ка кримінального пра­ва.

16

2

2

10

Завдання

для самостійної роботи, реферат*




2.

За­кон про кримінальну відповідальність.

22

4

4

10




3.

По­нят­тя зло­чи­ну

26

4

4

10




4.

Склад злочину і його ознаки

34

4

4

9




Модуль 2.

72

12

12

39







5.

Поняття і підстави кримінальної відповідальності

6

2

2

10

Завдання

для самостійної роботи, реферат*




6.

Множинність зло­чи­нів

20

4

4

10




7.

Стадії вчинення навмисного зло­чи­ну

20

2

2

10




8.

Співучасть у злочині


20

4

4

9














ІV семестр




Модуль 3.

72

16

16

40







9.

Обставини, що виключають злочинність діяння

12

4

4

12

Завдання

для самостійної роботи, реферат*




10.

Звільнення від кримінальної відповідальності

6

2

2

8




11.

Поняття, система і види покарань

12

4

4

10




12.

Призначення покарання

18

6

6

10







Модуль 4.

66

10

10

38




13.

Звільнення від покарання і його відбування

12

4

4

10







14.

Поняття судимості і його кримінально-правове значення

6

2

2

10







15.

Примусові заходи медичного характеру і примусове лікування

6

2

2

10







16.

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

12

2

2

8







^ Підсумковий контроль іспит





14

12







Разом

288

58

58

172







* Протягом року кожен студент має виконати реферат по одній із зазначених тем

** ДКЗ – домашнє контрольне завдання, яке перевіряє викладач


^ 4. ЗМІСТ програми за темами ЛЕКЦІЙ


Те­ма 1. По­нят­тя та сис­те­ма кримінального пра­ва.

Нау­ка кримінального пра­ва

По­нят­тя кримінального пра­ва. Кримінальне пра­во як га­лузь. Специфічні оз­на­ки, властиві галузі кримінального пра­ва. Пред­мет та ме­тод пра­во­во­го ре­гу­лю­ван­ня.

Кримінальне пра­во в системі національного пра­ва, йо­го зв'язок з іншими га­лу­зя­ми (конституційним, адміністративним, кримінально-про­це­су­аль­ним, міжнародним пра­вом).

Відмінність кримінального пра­ва від інших га­лу­зей пра­ва.

Сис­те­ма Загальної час­ти­ни кримінального пра­ва.

Задачі кримінального пра­ва. Об'єкти, що бе­руть­ся під охо­ро­ну за до­по­мо­гою норм КК. По­пе­ред­жен­ня злочинів, як од­на з за­дач (функцій) кримінального пра­ва. Ви­хов­на і за­охо­чу­валь­на функції КК.

Прин­ци­пи кримінального пра­ва (законності, рівності гро­ма­дян пе­ред за­ко­ном, невідворотності кримінальної відповідальності, особистої і винної відповідальності, справедливості, де­мо­кра­тиз­му і гуманізму).

Зна­чен­ня кримінального пра­ва як нау­ки. Пред­мет нау­ки кримінального пра­ва.


^ Те­ма 2. За­кон про кримінальну відповідальність:

по­нят­тя, зна­чен­ня, дія


По­нят­тя кримінального за­ко­ну і йо­го сутність. Кримінальний за­кон – єдине дже­ре­ло кримінального пра­ва. За­галь­на й Особ­ли­ва час­ти­ни Кримінального ко­дек­су, їх струк­ту­ра. Гіпотеза, диспозиції і санкції правової нор­ми.

Опи­со­ва, про­ста, блан­кет­на і відсильна диспозиції кримінально-правової нор­ми. Відносно-ви­зна­че­на та аль­тер­на­тив­на санкції.

Тлу­ма­чен­ня кримінального за­ко­ну по суб'єкту. Гра­ма­тич­не, сис­те­ма­тич­не й історичне тлу­ма­чен­ня. Тлу­ма­чен­ня по об­ся­гу (бу­к­валь­не, об­ме­жу­валь­не та по­ши­рю­валь­не).

Чинність кримінального за­ко­ну в просторі. Сутність територіального прин­ци­пу. Прин­цип гро­ма­дян­ст­ва. Космополітичний (універсальний) прин­цип. По­нят­тя «територія України», «гро­ма­дя­нин України», «іноземний гро­ма­дя­нин», «осо­ба без гро­ма­дян­ст­ва».

Чинність кримінального за­ко­ну в часі. По­ря­док всту­пу в си­лу но­во­го за­ко­ну, закріпленого Конституцією України. Зво­рот­на си­ла за­ко­ну.


^ Те­ма 3. По­нят­тя зло­чи­ну та класифікація злочинів


По­нят­тя зло­чи­ну. Суспільна не­без­пе­ка, кримінальна протиправність, винність і караність – обов'язкові оз­на­ки зло­чи­ну. Зміст цих оз­нак. Вчи­нен­ня діяння, що не є суспільно не­без­печ­ним. Зна­чен­ня ч. 2 ст. ІІ КК для з'ясування по­нят­тя зло­чи­ну.

Класифікація злочинів у залежності від фор­ми ви­ни та стадії за­вер­шен­ня злочинної діяльності. Класифікація злочинів по ха­рак­те­ру їхньої не­без­пе­ки. Зна­чен­ня такої класифікації.

Відмінність злочинів від інших пра­во­по­ру­шень. Відмінність зло­чи­ну від дисциплінарного чи адміністративного про­ступ­ку. За­галь­не між зло­чи­ном і адміністративним пра­во­по­ру­шен­ням. По­нят­тя «злісне по­ру­шен­ня» у кримінальному праві та адміністративному законодавстві.


^ Те­ма 4. По­нят­тя та підстави кримінальної відповідальності


По­нят­тя кримінальної відповідальності, її пра­во­ва при­ро­да. Кримінальна відповідальність – разновид юридичної відповідальності. Родові оз­на­ки кримінальної відповідальності.

Стадії кримінальної відповідальності. Мо­мент ви­ник­нен­ня кримінально-пра­во­во­го відношення і кримінальної відповідальності.

Форми кримінальної відповідальності. Підстави виділення окремих форм кримінальної відповідальності, що передбачені КК України (покарання, звільнення від покарання та його відбування).

При­пи­нен­ня кримінально-пра­во­во­го відношення.

Підстава кримінальної відповідальності. Філософський і юри­дич­ний ас­пек­ти в питанні про підставу кримінальної відповідальності. Визначення підстави кримінальної відповідальності в КК України. Проблеми визначення підстав кримінальної відповідальності в науці кримінального права.


^ Те­ма 5. Склад зло­чи­ну та йо­го оз­на­ки


По­нят­тя скла­ду зло­чи­ну. Значення складу злочину. Співвідношення по­нять са­мо­го зло­чи­ну і скла­ду зло­чи­ну. Еле­мен­ти скла­ду зло­чи­ну, йо­го обов'язкові і факультативні оз­на­ки.

Ви­ди складів злочинів. Класифікації злочинів за сту­пе­ню суспільної не­без­пе­ки, за ха­рак­те­ром струк­ту­ри складів злочинів та за конструкцією.

Поняття кваліфікація злочинів. Кваліфікація злочинів як стадія застосування кримінального закону. Загальний механізм кваліфікації злочинів.


^ Те­ма 6. Множинність злочинів


По­нят­тя множинності злочинів, її оз­на­ки. Зна­чен­ня множинності злочинів.

Оди­нич­ний зло­чин як струк­тур­ний еле­мент множинності, йо­го по­нят­тя. Ви­ди оди­нич­но­го зло­чи­ну.

Про­стий оди­нич­ний зло­чин.

Уск­лад­не­ний оди­нич­ний зло­чин, йо­го ви­ди. По­нят­тя три­ваю­чо­го зло­чи­ну. Характерні оз­на­ки зло­чи­ну, що продовжується. Склад­ний зло­чин, йо­го оз­на­ки.

Зна­чен­ня оди­нич­них злочинів.

Фор­ми (ви­ди) множинності злочинів.

Сукупність злочинів і її ви­ди. Оз­на­ки сукупності злочинів. Ре­аль­на сукупність і її оз­на­ки. Ідеальна сукупність. Відмінність реальної сукупності від ідеальної.

Ідеальна сукупність і конкуренція норм.

Повторність злочинів, її оз­на­ки. Ви­ди повторності. Ви­ди фактичної повторності (повторності, не зв'язаної з осу­дом за раніше зроблені зло­чи­ни). Повторність то­тож­них, однорідних і різнорідних злочинів.

Зна­чен­ня повторності, як ви­ду множинності.

По­нят­тя ре­ци­ди­ву злочинів, йо­го оз­на­ки. Ви­ди ре­ци­ди­ву. За­галь­ний і склад­ний, про­стий (од­но­крат­ний) і склад­ний (ба­га­то­ра­зо­вий) ре­ци­див.


^ Те­ма 7. Стадії вчинення навмисного зло­чи­ну


По­нят­тя та ви­ди стадій зло­чи­ну.

Ви­яв­лен­ня наміру як по­чат­ко­ва стадія роз­вит­ку зло­чи­ну.

Го­ту­ван­ня до зло­чи­ну – первісна стадія на­вмис­но­го зло­чи­ну, його зміст. Підшукання при­сто­су­ван­ня, зна­рядь для вчинення зло­чи­ну. Інше на­вмис­не ство­рен­ня умов для вчинення зло­чин­но­го діяння. Суб'єктивна сто­ро­на го­ту­ван­ня до зло­чи­ну.


За­мах на зло­чин, йо­го суб'єктивна сто­ро­на. По­нят­тя закінченого і незакінченого за­ма­ху на зло­чин.

При­дат­ний і негідний за­мах. За­мах на негідний (не­на­леж­ний) об'єкт і за­мах з негідними засобами.

Роз­ход­жен­ня між го­ту­ван­ням і за­ма­хом на зло­чин. Мо­мент закінчення зло­чи­ну.

Закінчений зло­чин.

Підстави кримінальної відповідальності за го­ту­ван­ня і за­мах на зло­чин, та їх караність.

Добровільне відмова від вчинення зло­чи­ну, йо­го оз­на­ки. Умо­ви добровільної відмови при закінченому за­ма­ху.


^ Те­ма 8. Співучасть у злочині


По­нят­тя співучасті при умисному злочині. Об'єктивні і суб'єктивні оз­на­ки співучасті.

Фор­ми співучасті. По­нят­тя простої співучасті. Склад­на співучасть (співучасть з розподілом ро­лей).

Три фор­ми співучасті по суб'єктивних оз­на­ках.

Співучасть без попередньої змо­ви. Співучасть по попередній змові, її фор­ми. По­нят­тя організованої гру­пи.

Зло­чин­на організація (зло­чин­не співтовариство).

Ви­ди співучасників. По­нят­тя ви­ко­нав­ця, організатора, підсобника і підбурювача. Відмінність підбурювання від інших видів злочинів, що ма­ють фор­му підбурювання. Фізичне й інтелектуальне підсобництво. Відмінність інтелектуального підсобництва від підбурювання.

Відповідальність співучасників при простій співучасті і при співучасті з розподілом ро­лей (складній співучасті). Відповідальність співучасників, що діють при організованій групі чи злочинній організації.

Добровільна відмова співучасників.


^ Те­ма 9. Об­ста­ви­ни, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння


По­нят­тя і ви­ди об­ста­вин, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння, їх загальні оз­на­ки.

Необхідна обо­ро­на. Умо­ви правомірності необхідної обо­ро­ни, що на­ле­жать до по­ся­ган­ня. На­вмис­не заподіяння по­ся­гаю­чо­му тяжкої шко­ди, що яв­но неспіврозмірної з небезпечністю по­ся­ган­ня або умов за­хис­ту.

Умо­ви правомірності необхідної обо­ро­ни, що відносяться до за­хис­ту.

По­нят­тя уявної обо­ро­ни.

За­три­ман­ня осо­би, яка вчи­ни­ла зло­чин. Суб'єкти за­три­ман­ня. Умо­ви правомірності за­три­ман­ня зло­чин­ця.


Обов'язок працівників міліції по за­три­ман­ню осо­би, яка вчи­ни­ла зло­чин і підстави на за­сто­су­ван­ня вогнепальної зброї.

Край­ня необхідність як об­ста­ви­на, що виключає протиправність діяння. Умо­ви правомірності крайньої необхідності.

Умо­ви крайньої необхідності, що ха­рак­те­ри­зу­ють за­хист.

Подібності і відмінності необхідної обо­ро­ни та крайньої необхідності.

Відмінності крайньої необхідності від заходів по за­три­ман­ню осо­би, яка вчи­ни­ла зло­чин.

Фізичний чи психічний при­мус.

Ви­ко­нан­ня на­ка­зу чи роз­по­ряд­жен­ня.

Діяння, зв'язане з ри­зи­ком.

Ви­ко­нан­ня спеціального зав­дан­ня по по­пе­ред­жен­ню чи роз­крит­тю злочинної діяльності організованої гру­пи або злочинної організації.


^ Те­ма 10. Звільнення від кримінальної відповідальності


Правові підстави і по­ря­док звільнення від кримінальної відповідальності.

Ви­ди звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з діючим ка­ят­тям. Сутність діючого ка­ят­тя. Умо­ви звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з діючим ка­ят­тям.

При­ми­рен­ня вин­но­го з потерпілим як підстава звільнення від кримінальної відповідальності, йо­го особливості. Сукупність умов, що є підставою для цьо­го ви­ду звільнення від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності в зв'язку з пе­ре­да­чею осо­би на по­ру­ки. Умо­ви та­ко­го звільнення. Відмінність від інших видів звільнення від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною об­ста­нов­ки,. По­нят­тя зміни об­ста­нов­ки, внаслідок чо­го вчинене осо­бою діяння втра­ти­ло суспільну не­без­пе­ку.

Закінчення термінів давності – підстава звільнення від кримінальної відповідальності. Умо­ви за­сто­су­ван­ня да­но­го ви­ду звільнення від кримінальної відповідальності. По­ча­ток перебігу терміну давності. Особливості перебігу терміну давності у ви­пад­ку вчинення три­ваю­чих злочинів та злочинів, що про­дов­жу­ють­ся. Кінцевий мо­мент перебігу терміну давності.


^ Те­ма 11. По­нят­тя, сис­те­ма та ви­ди по­ка­рань. При­зна­чен­ня по­ка­ран­ня


По­нят­тя по­ка­ран­ня. Роль і зна­чен­ня по­ка­ран­ня в боротьбі зі злочинністю. Дот­ри­ман­ня ос­нов­них напрямків кримінально-правової політики при застосуванні по­ка­ран­ня.

Цілі по­ка­ран­ня.

По­нят­тя сис­те­ми по­ка­ран­ня, її за­галь­но­обов'язковий ха­рак­тер.

Ви­ди по­ка­рань, встановлені за­ко­ном. Класифікація по­ка­рань. Основні і додаткові по­ка­ран­ня. По­ка­ран­ня, що мо­жуть за­сто­со­ву­ва­ти­ся і як основні, і як додаткові.

Загальні за­са­ди при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня. Прин­ци­пи, на яких ґрунтується при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня.

Об­ста­ви­ни, які пом'якшують і об­тя­жу­ють по­ка­ран­ня.

При­зна­чен­ня більш м'якого по­ка­ран­ня, чим пе­ре­дба­че­но за­ко­ном, йо­го ви­ди. Підстави, що обу­мов­лю­ють при­зна­чен­ня більш м'якого по­ка­ран­ня, визначені за­ко­ном.

При­зна­чен­ня покарання за су­куп­ні­стю злочинів, йо­го стадії. Прин­ци­пи по­гли­нен­ня, пов­но­го і ча­ст­ко­во­го скла­дан­ня при­зна­че­них по­ка­рань.

По­ря­док при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня за сукупністю вироків.


^ Те­ма 13. Звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування


По­нят­тя і матеріальна підстава звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування.

Ви­ди звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування, передбачені КК.

Умо­ви і по­ря­док за­сто­су­ван­ня звільнення від по­ка­ран­ня з випробуванням. Обов'язки, покладені на за­суд­же­но­го у ви­пад­ку звільнення йо­го від відбування по­ка­ран­ня з випробуванням.

Звільнення від відбування по­ка­ран­ня із ви­про­бу­ван­ням вагітних жінок і жінок, що ма­ють дітей у віці до се­ми років. Тривалість та­ко­го терміну. Обов'язки, покладені на за­суд­же­ну у ви­пад­ку звільнення від відбування по­ка­ран­ня із ви­про­бу­ван­ням. Умо­ви, при виконанні яких ви­про­бу­ван­ня бу­де вва­жа­ти­ся успішним.

Звільнення від відбування по­ка­ран­ня у зв'язку із закінченням термінів давності ви­ко­нан­ня об­ви­ну­валь­но­го ви­ро­ку. По­нят­тя давності ви­ко­нан­ня об­ви­ну­валь­но­го ви­ро­ку. Загальні умо­ви, при яких осо­ба звільняється від відбування по­ка­ран­ня у зв'язку із закінченням строків давності ви­ко­нан­ня об­ви­ну­валь­но­го ви­ро­ку. Зу­пи­нен­ня перебігу стро­ку давності.

Умов­но-до­ст­ро­ко­ве звільнення від відбування по­ка­ран­ня, умо­ви йо­го за­сто­су­ван­ня.

Заміна не відбутої час­ти­ни по­ка­ран­ня більш м'яким.

Звільнення від відбування по­ка­ран­ня вагітних жінок і жінок, що ма­ють дітей у віці до трьох років. Умо­ви за­сто­су­ван­ня.

Ви­ди звільнення осо­би від по­ка­ран­ня че­рез хво­ро­бу.

По­ря­док за­сто­су­ван­ня звільнення від по­ка­ран­ня на підставі за­ко­ну України про амністію чи ак­та про по­ми­лу­ван­ня.


^ Те­ма 14. По­нят­тя судимості і йо­го кримінально-пра­во­ве

зна­чен­ня


По­нят­тя судимості, її істотні оз­на­ки. Підстава ви­ник­нен­ня судимості. Пер­со­наль­ний ха­рак­тер судимості. Об­ме­жен­ня судимості в часі. По­чат­ко­вий мо­мент і закінчення судимості.

Терміни по­га­шен­ня судимості. По­ря­док збігу строків судимості. Правові наслідки вчинення но­во­го зло­чи­ну в період судимості.

Знят­тя судимості. Підстави до­ст­ро­ко­во­го знят­тя судимості. Осо­би, до яких до­ст­ро­ко­ве знят­тя судимості не застосовується.

Ви­мо­ги за­ко­ну у відношенні осо­би, що претендує на по­га­шен­ня судимості.

До­ст­ро­ко­ве знят­тя судимості на основі актів амністії чи по­ми­лу­ван­ня.

Кримінально-правові і за­галь­но-правові наслідки по­га­шен­ня і знят­тя судимості.


^ Те­ма 15. Примусові за­хо­ди ме­дич­но­го ха­рак­те­ру та при­му­со­ве лікування

По­нят­тя і ціль при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру. По­нят­тя амбулаторної психіатричної до­по­мо­ги.

Умо­ви за­сто­су­ван­ня до не­осуд­но­го (об­ме­же­но осуд­но­го) при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

Осо­би, до яких за­сто­со­ву­ють­ся примусові за­хо­ди ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

Ви­ди при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру. Критерії, які суд по­ви­нен вра­хо­ву­ва­ти при призначенні ви­зна­че­но­го ви­ду при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

Підстави про­дов­жен­ня, зміни чи при­пи­нен­ня за­сто­су­ван­ня при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

При­му­со­ве лікування. Роз­ме­жу­ван­ня видів примусу, що за­сто­со­ву­ють­ся до визначеної категорії хво­рих осіб у ви­пад­ку вчинення ни­ми суспільно не­без­печ­но­го діяння. Підстави для за­сто­су­ван­ня при­му­со­во­го лікування.


^ Те­ма 16. Особливості кримінальної відповідальності та по­ка­ран­ня неповнолітніх


Загальні по­ло­жен­ня кримінальної відповідальності і по­ка­ран­ня неповнолітніх. По­си­лен­ня кримінально-пра­во­во­го за­хис­ту неповнолітніх відповідно до ви­мог за­галь­но­прий­ня­тих норм ме­дич­но­го пра­ва.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності з за­сто­су­ван­ням при­му­со­вих заходів ви­хов­но­го ха­рак­те­ру, йо­го підстави й умо­ви та­ко­го звільнення. Підстави ска­су­ван­ня при­му­со­вих заходів ви­хов­но­го ха­рак­те­ру і при­тяг­нен­ня неповнолітнього до кримінальної відповідальності.

Ви­ди по­ка­рань, що мо­жуть бу­ти застосовані до неповнолітніх, визнаних вин­ни­ми у вчиненні зло­чи­ну. Специфічні об­ста­ви­ни для при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня неповнолітньому. При­зна­чен­ня неповнолітньому по­ка­ран­ня за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків.

Звільнення від по­ка­ран­ня з за­сто­су­ван­ням при­му­со­вих заходів ви­хов­но­го ха­рак­те­ру, як специфічна міра, що застосовується до неповнолітнього.

Особливості й умо­ви звільнення неповнолітніх від відбування по­ка­ран­ня з ви­про­бу­ван­ням, йо­го правові наслідки.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності і відбування по­ка­ран­ня в зв'язку з закінченням стро­ку давності.

Умов­но-до­ст­ро­ко­ве звільнення неповнолітніх від відбування по­ка­ран­ня.

По­га­шен­ня і знят­тя судимості. Правові наслідки знят­тя судимості з осіб, що вчи­ни­ли зло­чин до до­сяг­нен­ня ни­ми вісімнадцяти років.


^ 5. ПЛА­НИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗА­НЯТЬ

Те­ма 1. По­нят­тя і сис­те­ма кримінального пра­ва.

Нау­ка кримінального пра­ва (2 год.)


Заняття 1 (2 год.)


По­нят­тя кримінального пра­ва, йо­го сис­те­ма.

Зв'язок кримінального пра­ва з іншими нау­ка­ми.

Сис­те­ма Загальної час­ти­ни КК України.

Задачі кримінального пра­ва України.

Прин­ци­пи кримінального пра­ва.

Нау­ка кримінального пра­ва.

Ме­то­ди нау­ки. Основні задачі нау­ки кримінального пра­ва.


Нормативні акти і література до теми 1


1. Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р.

2. Конституція України //Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30.

3. Кримінальний кодекс України, 2001

4. Бажанов М.И., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України. Загальна частина. – Харків: Пра­во, 2001 26.

5. Крецул В.И. Уголовное право Украины. Общая часть. Учебное пособие. 3-е изд. ООО «Фирма Илион». Николаев, 2009.

6. Кор­жансь­кий М.Й.Про прин­ци­пи кри­мы­наль­но­го пра­ва Ук­раъни //ПравоУкраїни. – 1995. - №11. – с.69-72.

7. Келіна С.Г., Кудрявцев В.Н.Прин­ци­пы со­вет­ско­го уго­лов­но­го пра­ва. М., Нау­ка, 1988. – 176 с.

8. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мірошника, М.І. Хавронюка. – К., 2001

9. Нерсесянц В.С. Право и за­кон. – М.: Нау­ка. 1983.


Тема 2. Закон про кримінальну відповідальність: по­нят­тя, зна­чен­ня, дія (4 год.)


За­нят­тя 2 (2 год.)


По­нят­тя кримінального за­ко­ну, йо­го зна­чен­ня та функції.

Струк­ту­ра кримінального за­ко­ну, зміст, сис­те­ма.

Ви­ди диспозицій кримінально-правової нор­ми.

Ви­ди санкцій кримінально-правової нор­ми.

Тлу­ма­чен­ня кримінального за­ко­ну.

Чинність кримінального за­ко­ну в просторі, у часі і по ко­лу осіб.


Нормативні акти і література до теми 2


1. Закон України від 10 грудня 1991 р. «Про дію міжнародних угод на території України». //Відомості Верховної Ради України, 1992. - №10. – Ст..137.

2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

4. Кримінальний ко­декс України, 2001

5. Кор­жансь­кий М.Й. Кримінальне пра­во і за­ко­но­дав­ст­во України. Частина загальна. Курс лекцій. – К: АТІКА, 2001

6. Ба­жа­нов М.И., Ста­шис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне пра­во України. За­галь­на час­ти­на. – Харків: Пра­во, 2001

7. Кор­жан­ский М.И. Кримінальне пра­во. Час­ти­на за­галь­на. Курс лекцій. – К., 1996.

8. Кримінальний ко­декс України. Ко­мен­тар. / Отв. ред. Ю.А. Кармазін. – Харків: Одис­сей, 2001.

9. Спасов Б. За­кон и его тол­ко­ва­ние. – М., 1986.

10. Хар­чен­ко В.В. Кримінальне пра­во України. За­галь­на час­ти­на в пи­тан­нях і відповідях. Нав­чаль­ний посібник. - Харків, 2000


За­нят­тя 3 (2 год.)


1. Струк­ту­ра та сис­те­ма кримінального за­ко­ну.

2. За­галь­на й Особ­ли­ва час­ти­ни Кримінального ко­дек­су, зміст, сис­те­ма.

3. Струк­ту­ра кримінально-правової нор­ми.

4. Чинність кримінального закону у часі.

Зво­рот­на си­ла кримінального закону.

Чинність кримінального закону у просторі.



ЗАВ­ДАН­НЯ:


вкажіть 2-3 статті Загальної час­ти­ни КК і обґрунтуйте їх приналежність до цієї час­ти­ни КК;

вкажіть 2-3 статті Особливої час­ти­ни КК і обґрунтуйте їх приналежність до цієї час­ти­ни КК;

знайдіть 2-3 статті, що містять декілька час­тин, випишіть у зо­шит ви­зна­чен­ня час­ти­ни статті;

знайдіть і випишіть у зо­шит кримінально-правові нор­ми, що містять різні ви­ди диспозицій і санкцій.






визначіть по­ря­док всту­пу в си­лу Кримінального ко­дек­су 2001р.;

знайдіть у КК України і випишіть у зо­шит кримінально-правові нор­ми про чинність кримінального за­ко­ну у часі;

знайдіть у КК України і випишіть у зо­шит кримінально-правові нор­ми про зво­рот­ну си­лу кримінального За­ко­ну;

знайдіть у КК України і випишіть у зо­шит кримінально-правові нор­ми, що містять пра­ви­ла про чинність кримінального за­ко­ну у відношенні злочинів, вчи­нен­них на території України;

знайдіть у КК України і випишіть у зо­шит кримінально-правові нор­ми, що ви­зна­ча­ють наслідки по­ка­ран­ня осо­би за ме­жа­ми України;

знайдіть у КК України і випишіть у зо­шит кримінально-правові нор­ми, що ви­зна­ча­ють пра­ви­ла видачі злочинців.


Вирішіть задачі:

За­да­ча № 1.


1.17.04.2001 р. Іванов вчи­нив кон­тра­бан­ду за до­по­мо­гою переміщення товарів че­рез мит­ний кор­дон на за­галь­ну су­му 100 000 гри­вень. Вирішіть пи­тан­ня про відповідальність Іванова, як­що спра­ва Іванова бу­ла розг­ля­ну­та в суді 4.09.2001 р. При цьо­му врахуй­те, що санкція ч.1 ст. 80 КК України 1960 р. у редакції За­ко­ну №64/95-ВР від 15.02.95 р. пе­ре­дба­ча­ла по­ка­ран­ня у вигляді по­збав­лен­ня волі від трьох до де­ся­ти років з конфіскацією май­на; санкція ч. 1 ст.80 КК у редакції За­ко­ну № 2415-ІІІ від 17.05.2001 пе­ре­дба­ча­ла по­ка­ран­ня по­збав­лен­ням волі на термін від трьох до п'яти років з конфіскацією май­на; санкція ч. 1 ст. 201 КК 2001 р. передбачає по­ка­ран­ня по­збав­лен­ням волі на термін від трьох до се­ми років з конфіскацією май­на.


За­да­ча № 2.


Син військового ата­ше од­но­го з по­сольств іноземної дер­жа­ви в Україні Ам­дер­ген з хуліганських спо­ну­кань вчи­нив бійку в од­но­му з ресторанів Києва. При припиненні йо­го хуліганських дій Ам­дер­ген вчи­нив опір працівникам міліції.

Чи підлягає Ам­дер­ген відповідальності за українським кримінальним правом?

Як, на Ваш погляд, необхідно вирішити да­не пи­тан­ня?


За­да­ча № 3.


Військовослужбовець Смагін зі скла­ду повітряно-де­сант­но­го підрозділу ми­ро­твор­чих сил ООН на території колишньої Югославії по­ру­шив пра­ви­ла по­вод­жен­ня зі зброєю. Внаслідок випадкового зробленного ним пострілу зазнав поранення в ногу гро­ма­дя­нин Хорватії Пет­ко­вич .

За за­ко­ном, яко­го дер­жа­ви по­ви­нен не­сти кримінальну відповідальність вин­ний?


За­да­ча № 4.


Керівник ае­ро­пор­ту Петрунін, в край не­спри­ят­ли­ву по­го­ду, яка загрожувала безпеці польотів, дав дозвіл на виконання рейсу літака з Дніпропетровська. Під час по­сад­ки в аеропорту м. Бішкек Республіки Кир­гиз­стан літак зізнав катастрофи че­рез зледеніння корпусу.

1.Визначіть, територія якої дер­жа­ви є місцем вчинення зло­чи­ну?

За­да­ча № 5


Керівник однієї з українських шоу-груп Ярунін під час пе­ре­бу­ван­ня на га­ст­ро­лях у Фінляндії після чер­го­во­го кон­цер­ту вчинив зґвалтування неповнолітньої гро­ма­дян­ки Си­ла­мяе, яка зайш­ла до ньо­го в гри­му­валь­ну кімнату висловити за­до­во­лен­ня вис­ту­пом гру­пи. Че­рез декілька днів, ко­ли шоу-гру­па по­вер­ну­ла­ся в Україну, Си­ла­мяе звер­ну­ла­ся до поліції з ви­мо­гою при­тяг­ти до відповідальності Яруніна. Правоохоронні ор­га­ни Фінляндії за­жа­да­ли від української сторони видачі Яруніна для притягнення йо­го до кримінальної відповідальності.

1. Вирішити пи­тан­ня про ви­да­чу Яруніна та йо­го відповідальність.


Те­ма 3. По­нят­тя зло­чи­ну (4 год.)


За­нят­тя 4 (2 год.)


По­нят­тя зло­чи­ну та йо­го оз­на­ки.

Зміст оз­на­ки суспільної не­без­пе­ки зло­чи­ну;

б. Кримінальна протиправність суспільно не­без­печ­но­го діяння;

в. Винність і караність як оз­на­ки зло­чи­ну.

Зна­чен­ня ч. 2 ст. 11 КК для по­нят­тя зло­чи­ну.

Роз­ме­жу­ван­ня злочинів і інших пра­во­по­ру­шень.

Категорії злочинів.


Нормативні ак­ти і література до теми 3


1. Кримінальний ко­декс України (із змінами та доповненнями станом на 1 вересня 20908 р.)

2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мірошника, М.І. Хавронюка. – К., 2001

3. Брай­нин Я.М. Уго­лов­ная от­внтст­вен­ность и её ос­но­ва­ния. – М., 1963.

4. Гер­цен­зон А.А. По­ня­тие пре­сту­п­ле­ния в со­вет­ском уго­лов­ном пра­ве. – М., 1955. – 54 с.

5. Кор­жансь­кий М.Й. Кримінальне пра­во і за­ко­но­дав­ст­во України. Частина загальна. Курс лекцій. – К: АТІКА, 2001

6. Кримінальний ко­декс України. Ко­мен­тар. / Отв. ред. Ю.А. Кар­ма­зин. – Харків: Одис­сей, 2001.

7. Кримінальне пра­во. За­галь­на час­ти­на. Підручник для вузів. / Отв. ред. И.Я. Ко­за­чен­ко, З.А. Не­зна­мо­ва. – М.: Нор­ма, 1997

8. Кри­во­чен­ко Л.Н. Клас­си­фи­ка­ция пре­сту­п­ле­ний. – Харь­ков: 1983. – 129 сс.

9. Пи­онт­ков­ский А.А. Уче­ние о пре­сту­п­ле­нии. – М., 1961.


За­нят­тя 5 (2 год.)


1. Ви­зна­чен­ня зло­чи­ну по кримінальному пра­ву України.

2. Оз­на­ки зло­чи­ну.

3. Класифікація злочинів.

4. Відмінність зло­чи­ну від інших пра­во­по­ру­шень.


ЗАВ­ДАН­НЯ:

скла­сти схе­му оз­нак зло­чи­ну;

на прикладі кон­тра­бан­ди у ве­ли­ко­му розмірі ви­зна­чи­ти по­нят­тя відмінності адміністративного пра­во­по­ру­шен­ня від зло­чи­ну.


Вирішіть задачі:

За­да­ча 1.


Підсобний робітник Муталібов під час ро­бо­ти на про­до­воль­чо­му складі ви­крав 6 кг бо­рош­на вартістю 12 грив.

1. Чи утво­рить вчинене Муталібовим діяння зло­чин?

2. Оз­най­ом­те­ся зі ст. 185 КК України.


За­да­ча 2.


Після вжи­ван­ня спирт­них напоїв, Ястребілов не­цен­зур­но висловлювався у громадському транспорті, на за­ува­жен­ня не реа­гу­вав. Потім об­раз­ли­во при­ста­вав до жінок, що їхали в цьо­му ж автобусі. Військовослужбовець Ко­тов, що увійшов в ав­то­бус, при­пи­нив антигромадські дії Ястребілова.

Чи підлягає Ястребілов притягненню до кримінальної відповідальності? Оз­най­ом­те­ся зі ст. 296 КК України.

У чо­му роз­ход­жен­ня зло­чи­ну та проступку?


За­да­ча 3.


Чемісов, який пра­цю­вав водієм при­ват­но­го підприємства, після закінчення ро­бо­ти вжив алкогольні напої, після чо­го на автомобілі поїхав до знайомої жінки. Че­рез силь­не сп'яніння він не спра­вив­ся з ке­ру­ван­ням автомобілем, наїхав на мо­то­цикл з ко­ля­скою, що пря­му­вав тим же на­прям­ком. В наслідок наїзду од­на лю­ди­на за­ги­ну­ла, а двом іншим бу­ла заподіяна тяж­ка шко­да здо­ров'ю. Чемісов був за­суд­же­ний по ч.2 ст.286 КК України до 8 років по­збав­лен­ня волі з по­збав­лен­ням пра­ва ке­ру­ва­ти транс­порт­ним за­со­бом на 3 ро­ки.

До якої категорії відноситься зло­чин, вчинений Чемісовым?


За­да­ча 4.


Водій ав­то­ре­монт­но­го за­во­ду Фи­сен­ко з ви­роб­ни­чих відходів, підготовлених до ви­во­зу на міський смітник, виб­рав тро­хи звар­них ме­та­ле­вих конструкцій, на закріпленій за ним вантажівці дос­та­вив їх до сво­го га­ра­жу з ме­тою ви­ко­ри­стан­ня конструкцій для внутрішнь