Реферат: Міністерство охорони здоров’я україни центральна комісія з питань етики державний фармакологічний центр

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЦЕНТРАЛЬНА КОМІСІЯ З ПИТАНЬ ЕТИКИ

ДЕРЖАВНИЙ ФАРМАКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР





ЗАТВЕРДЖЕНО

Заступник Міністра охорони здоров’я України

_______________ О.П. Гудзенко



Страхування клінічних випробувань лікарських

засобів в Україні (відповідальності замовника на випадок нанесення шкоди життю та здоров'ю досліджуваним)


(методичні рекомендації)



«ПОГОДЖЕНО»

Голова Центральної комісії

з питань етики МОЗ України


_______д.м.н., проф. В.М. Корнацький

«ПОГОДЖЕНО»

Заступник директора ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України


_______д.м.н., проф. А.М. Морозов



Київ 2010


^ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЦЕНТРАЛЬНА КОМІСІЯ З ПИТАНЬ ЕТИКИ

ДЕРЖАВНИЙ ФАРМАКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР





ЗАТВЕРДЖЕНО

Заступник Міністра охорони здоров’я України

_______________ О.П. Гудзенко



^ Страхування клінічних випробувань лікарських

засобів в Україні (відповідальності замовника на випадок нанесення шкоди життю та здоров'ю досліджуваним)

(методичні рекомендації)



«Узгоджено»


Голова Центральної комісії

з питань етики МОЗ України


д.м.н., проф. В.М. Корнацький

«____» ___________ 2010

«Узгоджено»

Заступник директора ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України

д.м.н., проф. А.М. Морозов

«____» ___________ 2010



Київ 2010

^ УСТАНОВИ РОЗРОБНИКИ:


Центральна комісія з питань етики МОЗ України

ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України


УКЛАДАЧІ:

д.м.н., проф. Талаєва Тетяна Володимирівна, заступник Голови Центральної комісії з питань етики МОЗ України;

к.м.н. Сілантьєва Ольга Василівна, відповідальний секретар Центральної комісії з питань етики МОЗ України;

Скорина Ольга Олексіївна, керівник юридичного департаменту Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів;

Московко Марина Олександрівна, керівник юридичної служби Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів;

к.м.н. Ковтун Людмила Іванівна, начальник відділу організації клінічних випробувань Департаменту клінічних та доклінічних випробувань ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України;

Москаленко Дар’я Петрівна, керівник відділення моніторингу побічних реакцій Департаменту клінічних та доклінічних випробувань ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України.


РЕЦЕНЗЕНТИ:


Кундієв Юрій Ілліч, академік НАН і АМН України, віце-президент Академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор, директор Інституту медицини праці АМН України, Голова Комісії з біоетики при НАН України;

Гревцова Радміла Юрієвна, к.ю.н., директор Інституту медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України, президент Української медико-правової асоціації.


Укладачі висловлюють щиру подяку Українській медико-правовій асоціації (президент - к.ю.н. Р.Ю. Гревцова) та особисто першому віце-президенту Асоціації, доктору медичних наук, професору Степаненко Аллі Василівні, наукові роботи та публікації якої широко використовувалися укладачами при розробці даних методичних рекомендацій.


Рекомендовано Четвертим Національним конгресом з біоетики (вересень 2010 р.).


ЗМІСТ

Перелік скорочень

Трактування основних термінів, використаних у методичних рекомендаціях……………..……………………………..………………..

Вступ…………………………………………………………………….…

Нормативно-правова база порядку проведення та страхування клінічних випробувань в Україні……………………...

Етичні аспекти страхування пацієнта (здорового добровольця), що приймає участь у клінічному дослідженні ……

Вимоги до страхової організації, яка приймає участь у страхуванні відповідальності замовника клінічних випробувань………………………………………………………………

Загальні та спеціальні вимоги для укладання договору страхування відповідальності замовника клінічних випробувань………………………………………………………………

4.1. Засвідчення факту укладання договору страхування………………………………………………………………..

4.2. Вимоги до договору страхування відповідальності замовника клінічних випробувань перед третіми особами (пацієнтами, здоровими добровольцями)………………… …………..

5. Умови здійснення страхової виплати…………………………..

6. Причини відмови у страховій виплаті …………………………

Використані джерела……………………………………………………..

4


5

7


9


10


10


11


11


12


18

19


20



Перелік скорочень


ЛЗ лікарський засіб

КВ клінічне випробування

ЦКУ Цивільний Кодекс України

GCP Good Clinical Practice


Трактування основних термінів, використаних у методичних рекомендаціях


Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України.

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

^ Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

^ Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

^ Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

^ Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

^ Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

^ Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Ліміт відповідальності - встановлена Договором страхування гранична (максимальна) грошова сума виплат по кожному страховому випадку або серії випадків внаслідок однієї причини.

^ Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату третій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Близькі родичі – фізичні особи, природний зв'язок між якими ґрунтується на походженні один від одного або від спільних предків і має правове значення у випадках, передбачених законодавством. Близькими родичами є чоловік/дружина, батьки, діти, рідні брати і сестри;

^ Досліджуваний лікарський засіб - лікарська форма активної субстанції або плацебо, що вивчається або використовується для порівняння у клінічних випробуваннях, уключаючи препарати, на які вже видане реєстраційне посвідчення, але вони використовуються або виготовляються (складені або впаковані) в інший спосіб порівняно із зареєстрованою лікарською формою, або використовуються за незареєстрованими показами, або ж використовуються для отримання додаткової інформації про зареєстровану форму лікарського засобу;

^ Законні представники - батьки, усиновителі, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують обов’язки опікунів та піклувальників;

^ Заявник клінічного випробування - фізична або юридична особа (наприклад, спонсор, контрактна дослідницька організація), яка подає заяву про проведення клінічного випробування до МОЗ або уповноваженого ним органу. Заявник може подавати заяву про проведення клінічного випробування лише за наявності доручення, виданого спонсором, з чітко визначеними делегованими повноваженнями;

Інформована згода - рішення взяти участь у клінічному випробуванні, яке має бути складено в письмовій формі, датоване та підписане, приймається добровільно після належного поінформування про характер клінічного випробування, його значення, вплив та ризик, відповідним чином документально оформляється, приймається особою, яка спроможна дати згоду, або її законним представником; у виняткових випадках, якщо відповідна особа неспроможна писати, вона може дати усну згоду в присутності щонайменше одного свідка, який засвідчує згоду суб’єкта дослідження в письмовій інформованій згоді;

^ Клінічне випробування (дослідження) лікарського засобу – науково-дослідницька робота, метою якої є будь-яке дослідження за участю людини як суб'єкта дослідження, призначене для виявлення або підтвердження клінічних, фармакологічних та/або інших фармакодинамічних ефектів одного або декількох досліджуваних лікарських засобів, та/або виявлення побічних реакцій на один або декілька досліджуваних лікарських засобів, та/або для вивчення усмоктування, розподілу, метаболізму та виведення одного або кількох лікарських засобів з метою підтвердження його (їх) безпечності та/або ефективності;

^ Контрактна дослідницька організація - фізична або юридична особа, яка в рамках угоди зі спонсором виконує одну чи більше його функцій (повноважень) у клінічному випробуванні й діє на підставі доручення, виданого спонсором з чітко визначеними делегованими повноваженнями;

^ Пацієнт (здоровий доброволець) - особа, яка може бути залучена як досліджувана до клінічного випробування лікарського засобу;

Первинні медичні документи - оригінальні документи, дані і записи (наприклад, історії хвороби, амбулаторні карти, лабораторні записи, службові записки, щоденники досліджуваних або опитувальники, журнали видачі лікарських препаратів, роздруківки приладів, верифіковані та засвідчені копії або розшифровки фонограм, мікрофіші, фотографічні негативи, мікроплівки або магнітні носії, рентгенівські знімки, адміністративні документи, записи, що зберігаються в аптеці, лабораторії та у відділенні інструментальної діагностики осіб, які беруть участь у клінічному випробуванні, тощо);

^ Побічна реакція - у межах передреєстраційного клінічного випробування нового лікарського засобу або його вивчення за новим використанням, особливо в разі, якщо терапевтичні дози лікарського засобу не встановлені, до побічних реакцій на лікарський засіб треба відносити всі негативні та непередбачені відповіді на введення лікарського засобу будь-якої дози. Термін "відповідь на введення лікарського засобу" означає, що існує принаймні припустима вірогідність причинно-наслідкового зв'язку між застосування лікарського засо­бу та побічною реакцією, тобто взаємозв'язок не можна виключити.

Щодо зареєстрованих лікарських засобів цей термін означає всі негативні або непередбачувані реакції, пов'язані із застосуванням лікарського засобу у звичайних дозах з метою профілактики, діагностики або лікування захворювань, відновлення, корекції або впливу на фізіологічні функції;

^ Протокол клінічного випробування - документ, який описує завдання, методологію, процедури, статистичні аспекти та організацію клінічного випробування, а також, як правило, раніше отримані дані щодо досліджуваного лікарського засобу та обґрунтування клінічного випробування;

Спонсор - юридична або фізична особа, яка  несе  відповідальність   за ініціацію та організацію клінічного випробування лікарського засобу  та/або його фінансування;

^ Третя особа – в клінічних випробуваннях, як правило, - пацієнт, здоровий доброволець.

Good Clinical Practice (GCP) – стандарт планування, проведення, виконання, моніторингу, аудиту та документального оформлення клінічних досліджень, а також обробки і представлення їх результатів, слугує для суспільства гарантією достовірності отриманих даних і захищеності прав, здоров’я, анонімності досліджуваних.


Вступ


Клінічні випробування ЛЗ в Україні як міжнародні, так і вітчизняні проводяться у відповідності до принципів належної клінічної практики (Good Clinical Practice), що викладено у Керівництві 42-7.0:2005, затвердженому наказом МОЗ України від 22.07.2005 р. № 373 та у відповідності до «Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики» затвердженого наказом МОЗ України від 23.09.2009р., № 690.

В Україні клінічні випробування ЛЗ, на основі їх правової регламентації, почали проводитись з 90-х років минулого століття і з року в рік їх кількість зростала (в 1996 році узгоджено 79 випробувань, у 2006р. - всього 322, в 2008р. – 208 багатоцентрових і 67 одноцетрових клінічних випробувань.

Кількість пацієнтів (здорових добровольців), що виступили у якості суб’єктів випробування ЛЗ у 2008р. склала 27 961 особу, що становить 5,14% від загальної кількості пацієнтів і здорових добровольців (544 116 осіб), що прийняли участь у КВ у всіх країнах світу.
Гармонізація процедури проведення КВ в Україні до міжнародних вимог, відповідності принципам GCP – є гарантією того, що права досліджуваних – пацієнтів та здорових добровольців захищені, зберігається конфіденційність і отримані в ході дослідження дані є достовірною інформацією. На виконання стандарту склалась практика страхування відповідальності замовника КВ.
Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України і регулюється загальним страховим законодавством.

Враховуючи специфічність страхування учасників клінічного дослідження ЛЗ, що є медико-біологічним дослідженнями за участю людей (пацієнтів, здорових добровольців, в т.ч. дітей, неповнолітніх), необхідність об’єктивного визначенням ризиків клінічного дослідження ЛЗ, що потребує відповідної кваліфікації експертів страхової компанії, морально-етичні аспекти отримання страхового відшкодування учасниками досліджень – виникла потреба у допоміжних документах методичного спрямування з питань даного виду страхування, рекомендацій для захисту прав учасників КВ.
До страхових компаній та їх експертів, що здійснюють страхування ризиків у клінічних випробуваннях ЛЗ, крім загального страхового законодавства, існують окремі етичні, правові, кваліфікаційні вимоги, виконання яких є гарантією ефективного страхового захисту учасників КВ і виплат за можливими страховими випадками.



^ Нормативно-правова база порядку проведення та страхування клінічних випробувань в Україні


В Україні інтереси учасників дослідження (пацієнтів, здорових добровольців) захищені за допомогою законодавчо закріплених прав на отримання компенсації при настанні страхового випадку (в разі, коли нанесена шкода здоров’ю пацієнта).

Страхування клінічних випробувань ЛЗ здійснюється на основі страхового законодавства України. Основні принципи і поняття його зазначені у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» (2001). В ст.7 Закону перераховані види обов’язкового страхування, але до цього переліку не включене страхування відповідальності замовника клінічних випробувань перед третіми особами (пацієнтами (добровольцями) щодо нанесення шкоди їх життю та здоров’ю під час проведення клінічних випробувань лікарських засобів.

Це положення реалізується у відповідності з іншим ^ Законом України - «Про лікарські засоби» (ст.8) – «Замовник клінічних випробувань лікарського засобу зобов'язаний перед початком клінічних випробувань укласти договір про страхування життя та здоров'я пацієнта (добровольця) в порядку, передбаченому законодавством», тобто страхування КВ не є обов’язковим видом страхування, але є обов’язковою умовою його проведення.

Відповідно до міжнародних вимог, що регламентовані Керівництвом з належної клінічної практики Міжнародної конференції з гармонізації технічних вимог до реєстрації ЛЗ (ICH GCP): “Стандартні процедури спонсора мають враховувати відшкодування вартості лікування учасника клінічного випробування у випадку нанесення шкоди здоров’ю у зв’язку з процедурою дослідження відповідно до нормативних вимог) (п. 5.8.2 ICH E6).

Директивою 2001/20/EС (ст.3.2.f) зазначено, що «клінічне дослідження може проводитись, за умови, … передбачені страхування або відшкодування збитків, що забезпечується відповідальністю спонсора».

Відповідно до статей 7, 8 Закону України «Про лікарські засоби», Директиви Європейського Парламенту та Ради 2001/20/ЄС «Про наближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів стосовно запровадження належної клінічної практики при проведенні клінічних випробувань лікарських засобів для вживання людиною» від 4 квітня 2001 року, а також з метою подальшої гармонізації з міжнародними правилами проведення клінічних випробувань лікарських засобів в Україні затверджений «Порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики» (наказ МОЗ України від 23.09.2009р., № 690). Окремі вимоги до умов та принципів страхування учасників клінічного дослідження викладені у IY, YII, YIII, IX розділах цього Порядку.

Етичні аспекти страхування пацієнта (здорового добровольця), що приймає участь у клінічному дослідженні



Участь у клінічних дослідженнях ЛЗ може супроводжуватись ризиком для здоров’я і благополуччя пацієнтів (здорових добровольців). Саме тому проведення КВ за участю людини в якості суб’єкту мають регулюватися правовими і етичними нормами.

Одним із механізмів захисту учасника КВ є гарантія його добровільної участі, своєчасне інформування пацієнтів щодо всіх ризиків, що пов’язані з досліджуваним препаратом (процедура інформованої згоди). Другим важливим фактором захисту є гарантія відшкодування можливого збитку за шкоду життю та здоров’ю учасників КВ через механізм страхування.

На даний час страхування ризиків при проведенні клінічного випробування здійснюється через укладання договору добровільного страхування відповідальності замовника клінічного випробування перед третіми особами (пацієнтами, здоровими добровольцями) щодо нанесення шкоди їх життю та здоров’ю під час проведення клінічного випробування лікарських засобів.

Саме тому, для одержання схвалення Центральної комісії з питань етики МОЗ України та висновку ДФЦ МОЗ України щодо проведення клінічного випробування лікарських засобів заявник клінічного дослідження (спонсор, контрактна дослідницька організація) разом з іншими документами, має подати в кожну зазначену структуру й копію договору страхування та копію сертифіката до нього.


^ 3. Вимоги до страхової організації, яка приймає участь у страхуванні відповідальності замовника клінічних випробувань

Страхова діяльність регламентується законодавством України, разом з тим висока суспільна значимість, медичні та етичні аспекти страхування ризиків клінічних досліджень за участю людей, висувають додаткові вимоги та рекомендаційні положення для даного виду страхування.

^ Обов’язкові, законодавчо регламентовані, положення:

1.Страховик (страхова організація, страхова компанія), має бути зареєстрований як фінансова установа та мати ліцензію на здійснення страхової діяльності за даним видом страхування, видану у відповідності до вимог чинного законодавства України Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг.

2. Для страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачено пунктами 12-14 статті 6 Закону України «Про страхування» страхова компанія повинна мати розроблені нею і зареєстровані в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (уповноваженому органі) Правила страхування.

3. Відповідно до ст.17 Закону України „Про страхування” Правилами страхування передбачені ^ Особливі умови страхування, які також реєструються в уповноваженому органі.


Рекомендаційні положення: З метою забезпечення належного рівня діяльності страхової організації, професійного підходу до укладання договорів страхування та розгляду можливих страхових випадків - відповідальна особа страхової організації, з оцінки страхового ризику та експертизи страхового випадку щодо шкоди нанесеної життю та здоров’ю учасника КВ, повинна мати вищу медичну освіту та має бути ознайомленою з вимогами GCP, що повинно підтверджуватись відповідним сертифікатом.



Загальні вимоги та спеціальні рекомендації для укладання договору страхування відповідальності замовника клінічних випробувань


^ 4.1. Засвідчення факту укладання договору страхування.


Договір страхування укладається у письмовій формі (Ст.16 Закону України «Про страхування»).

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування» (Ст.18 Закону України «Про страхування).

Певна юридична неоднозначність тлумачення договору страхування викликана відсутністю єдиної назви відповідно форми цього документу в Законі. Проте, якою б не була назва, дані вимоги означають, що обов’язковий документ (договір, або страхове свідоцтво, або поліс, або сертифікат – все це синоніми) має бути представлений у письмовому вигляді і має відповідати формі і змісту у встановленому законом порядку.

Страхова компанія має надавати додатковий документ до повноцінного договору, як правило з назвою сертифікат (на нього не розповсюджуються вимоги щодо форми і змісту договору відповідно до Закону). Він має довільний зміст із зазначення основних позицій договору, може випускатись з певним дизайнерським оформленням.

Слід зазначити, що цей документ може бути тільки доповненням до договору і ніяким чином не може замінити його. Законодавством не передбачено існування даного документу як єдиного, що засвідчує факт укладання договору.

Таким чином, до Центральної Комісії з питань етики МОЗ України та Державного фармакологічного центру МОЗ України має подаватись повноцінний договір страхування у письмовій формі (страхове свідоцтво, поліс, сертифікат), що за формою і змістом відповідає Закону України «Про страхування».



^ 4.2. Вимоги до договору страхування відповідальності замовника клінічних випробувань перед третіми особами (пацієнтами, здоровими добровольцями)


Відповідно до Ст. 980 Цивільного кодексу України Предметом договору страхування є - майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності), тобто відповідальність страхувальника, за відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю третій особі (пацієнту, здоровому добровольцю), внаслідок проведення клінічного випробування лікарських засобів, що настала внаслідок події, яка підпадає під характеристику як ненавмисна, випадкова, непередбачена, ймовірна, таке інше.


^ Договір страхування повинен містити :

(відповідно до Закону «Про страхування» (Ст.16))


назву документа;

Коментар. Назва договору страхування, його номер, дата укладання.


назву та адресу страховика;

Коментар. Для договору страхування відповідальності замовника клінічних випробувань має бути посилання на зареєстровані страховою компанією Правила і Особливі умови страхування відповідальності замовника клінічних випробувань перед третіми особами (пацієнтами, здоровими добровольцями) щодо нанесення шкоди їх життю та здоров’ю під час проведення клінічних випробувань лікарських засобів (із зазначенням номеру реєстрації та її дати в уповноваженому органі).



прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;

Коментар. В договорах страхування відповідальності замовника клінічних випробувань зазначається повна назва страхувальника (спонсора дослідження, або контрактної дослідницької організації (за наявності делегування їй відповідних повноважень), або іншого уповноваженого спонсором органу.

Обов’язковим є наявність ім’я та прізвища особи від імені якої укладається документ та зазначаються повноваження (підстави), що дає право укладання договору (через установчий документ, наприклад, Статут, довіреність, або інші акти цивільного законодавства).

При страхуванні «відповідальності», страхувальник укладає із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату при настанні страхового випадку, що визначено законодавчо (ЦКУ Ст. 985). При укладанні такого договору, «третя особа» (пацієнт, здоровий доброволець) не потребує ідентифікації (зазначення ім’я, прізвища, адреси тощо). Це обумовлено встановленою процедурою погодження та проведення клінічного дослідження, за якою - набір пацієнтів (здорових добровольців) здійснюється вже після укладання договору та одержання дозволу на проведення КВ.

Отже, в договорах страхування відповідальності замовника клінічних випробувань перед третіми особами (пацієнтами, здоровими добровольцями) щодо нанесення шкоди їх життю та здоров’ю під час проведення клінічних випробувань ЛЗ, страхувальник страхує свою відповідальність перед третіми особами, що не потребує їх ідентифікації при укладанні договору, зазначається лише кількість третіх осіб.

Третя особа ідентифікується при настанні обов’язку страховика здійснити страхову виплату за заподіяну шкоду за допомогою документів, що подає страхувальник відповідно до умов договору страхування. Важливим документом при цьому є письмова інформована згода пацієнта (здорового добровольця).

Також в договорі страхування не можуть зазначатися місця проведення клінічного дослідження, оскільки на момент укладання договору страхування вони ще не погоджені ДФЦ МОЗ України. За необхідності, ця інформація може подаватись до страхової організації окремо (як проект), а остаточний перелік місць проведення клінічного випробування - після їх затвердження регуляторним органом.

прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;

Коментар. Вигодонабувачем за договором встановлюється третя особа, при чому знеособлена, оскільки в зв’язку з викладеним вище, на час укладання договору вона не може бути визначена конкретно. Як правило, за таким договором, вигодонабувача (третю особу) може також представляти з правом на отримання відшкодування - законний представник (батьки, усиновителі, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують обов’язки опікунів та піклувальників) або спадкоємець згідно чинного законодавства.


розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;

Коментар. Індивідуальна страхова сума визначається на одну особу – пацієнта (здорового добровольця), тобто ліміт відповідальності на одну особу - встановлена договором страхування гранична (максимальна) грошова сума виплат по кожному страховому випадку.

Для даного виду страхування, з огляду на індивідуальні страхові суми, законодавчо визначені в Україні для обов’язкових видів страхування, рішенням Центральної комісії з питань етики МОЗ України № 18 від 09.12.2009 року п. 5 (за погодженням із Державним фармакологічним центром МОЗ України) рекомендовано наступне: «мінімальна сума страхування не може бути меншою від суми мінімальної заробітної плати протягом 10 років, тобто орієнтовно не менше 10 тисяч у.о.», що відповідає нормативним актам, оскільки наказом МОЗ України від 23.09.2009р., № 690 передбачено «при встановленні розміру відшкодування на одну особу має враховуватися краща світова практика та можливі реальні витрати в інтересах досліджуваного».

^ Загальна страхова сума це грошова сума на всіх осіб – пацієнтів (здорових добровольців), в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату.

В даному виді страхування не використовується обмежений агрегатний ліміт відповідальності - встановлена договором страхування гранична (максимальна) грошова сума виплат по всіх страхових випадках за період дії договору страхування. Оскільки така грошова сума розраховується на певну кількість страхових випадків (наприклад, 10 при участі в КВ 100 осіб), це вступає у протиріччя із Законом України «Про лікарські засоби» (ст.8) та Наказом МОЗ України від 23.09.2009р., № 690, які регламентують, що страховому захисту підлягають усі пацієнти (здорові добровольці), які мають намір взяти участь у клінічних випробуваннях і які у встановленому порядку підписують інформовану згоду.


перелік страхових випадків;

Коментар. В даному виді страхування страховими випадками є встановлений факт отримання шкоди, заподіяної життю та здоров’ю третім особам внаслідок виникнення під час проведення клінічного випробування побічних реакцій досліджуваного лікарського засобу, які стали причиною ускладнень або смерті – подій, які підпадають під характеристику, як ненавмисні, випадкові.

Наявність зв’язку побічної реакції досліджуваного ЛЗ і шкоди життю та здоров’ю пацієнта (здорового добровольця) встановлює Спонсор дослідженя, який надає цю інформацію страховій організації, що має бути зазначено у договорі страхування.

Договір страхування, крім шкоди внаслідок побічної реакції досліджуваного лікарського засобу, має передбачати і інші негативні впливи, що безпосередньо пов’язані з клінічним випробуванням та протоколом дослідження.

За міжнародною практикою, регуляторні органи з проведення КВ схвально ставляться до комплексного страхування учасників клінічного випробування (тобто не тільки до страхування ризиків пов’язаних з досліджуваним ЛЗ, але й ризиків, пов’язаних із дослідниками та місцями проведення клінічних досліджень), оскільки пацієнт може постраждати і від помилки або упущення медичного персоналу, несправності медичного обладнання тощо.


розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;

Коментар. Здійснюється в установленому законодавством порядку.

Відповідно з ЦКУ Ст.983 договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором. Момент, коли договір страхування набуває чинності є важливим і разом з інформуванням про початок клінічного випробування до ДФЦ МОЗ України та Центральної комісії з питань етики спонсор або його уповноважена особа має подати підтвердження, що укладений договір страхування відповідальності на випадок нанесення шкоди життю та здоров'ю досліджуваним вступив у законну силу та є чинним на момент початку клінічного дослідження (наказ МОЗ України від 23.09.2009р., № 690).

Страхувальники-резиденти, згідно з чинним законодавством, мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальник-нерезидент - у іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених законодавством України.



страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);

Коментар. Законодавчо визначено, що страхові тарифи для даного виду страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на під