Реферат: Про виконання загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі україни за 2010 рік
ЗВІТ
ПРО ВИКОНАННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ за 2010 рік
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (далі – Програма) затверджена Законом України від 21.09.2000 р. № 1989-III.
Основою для формування загальнополітичних та стратегічних заходів Програми стали рекомендації Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995 р.) щодо формування Всеєвропейської екомережі як єдиної просторової системи.
Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. При цьому національна екологічна мережа має відповідати вимогам щодо її функціонування у Всеєвропейській екомережі та виконувати провідні функції щодо збереження біологічного різноманіття. Крім того, Програма має сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біологічних ресурсів у господарській діяльності.
Протягом 2010 року Міністерством екології та природних ресурсів разом з іншими центральними органами виконавчої влади здійснювалися заходи, спрямовані на виконання Програми.
^ Нормативно - правове забезпечення реалізації Програми
Відповідно до основних завдань Програми у сфері формування екомережі, охорони, збереження та відтворення біотичних, земельних, водних ресурсів у 2010 році здійснювалася робота щодо вдосконалення нормативно - правової бази.
З метою забезпечення функціонування екомережі та її ефективного управління розроблено і направлено на погодження заінтересованим центральним органам виконавчої влади проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку включення територій та об'єктів до переліків територій та об'єктів екомережі" та розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку здійснення державного моніторингу екомережі".
Для забезпечення збереження і сталого використання біо- та ландшафтного різноманіття здійснюється супровід у Верховній Раді України проекту закону „Про ландшафти України” (реєстр.№5198), опрацьовано внесені народними депутатами України на розгляд Верховної Ради України законопроекти з питань збереження тваринного світу, зокрема, про внесення змін до Закону України "Про Червону книгу України" (реєстр. № 6472 від 02.06.2010) та про внесення змін до Закону України "Про тваринний світ", (реєстр. № 6458 від 01.06.2010 та № 6458-1 від 02.06.2010), здійснюється доопрацювання проекту закону „Про прибережну смугу морів”.
Для посилення відповідальності щодо збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України розроблено, погоджено та подано на розгляд Кабінетові Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування". Відповідно до наданих Секретаріатом Кабінету Міністрів України зауважень продовжується робота щодо обґрунтування розмірів компенсації та розроблення методики щодо визначення розмірів компенсації.
Узгоджено в установленому порядку та підготовлено до подання Кабінетові Міністрів України проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення", яким передбачено схвалення урядом 9 водно-болотних угідь Карпатського регіону.
Для забезпечення збереження і відтворення природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, місць перебування (зростання) видів тварин, рослин і грибів, що занесені до Червоної книги України, а також видів, які включені до Переліку видів тварин, рослин і грибів, що підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей опрацьовується проект спільного наказу Мінприроди та Держкомлісгоспу “Про заходи щодо збереження природних степових ценозів”.
Розроблено пропозиції і зауваження до проекту закону України "Про внесення змін до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" у частині збереження та захисту зелених насаджень у містах та інших населених пунктах з метою покращення управління та посилення державного контролю за охороною зелених насаджень населених пунктів.
З метою врегулювання проблем встановлення меж прибережних захисних смуг водних об’єктів розроблено та направлено на погодження до заінтересованих центральних органів виконавчої влади проект Закону України «Про внесення змін до Земельного і Водного кодексів України щодо земель водного фонду».
Для посилення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони довкілля, забезпечення збереження цінних природоохоронних територій і складових екомережі під час розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, у тому числі у зв’язку зі зміною їх цільового призначення, видано наказ Мінприроди від 18.05.2010 № 218 «Про питання, пов’язані з розглядом природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок».
Під час опрацювання проекту Концепції Земельного кодексу України у новій редакції включено положення щодо реалізації пріоритету вимог екологічної безпеки, зокрема у використанні земель, формування екомережі, запровадження економічного стимулювання раціонального землекористування та відповідних фінансових механізмів; при опрацюванні проекту Закону України “Про ринок земель” забезпечено включення положення щодо недопущення передачі у приватну власність земель, що мають особливу екологічну та іншу цінність.
^ 2. Фінансове забезпечення реалізації Програми
Природоохоронні заходи на виконання Програми фінансувалися за рахунок бюджетних програм (далі - БП):
КПКВ 2401260 – "Формування національної екологічної мережі" (Державний фонд охорони навколишнього природного середовища) та
КПКВ 2401040 - "Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері природоохоронної діяльності та гідрометеорології, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів" (загальна частина Держбюджету).
За рахунок коштів загального фонду Державного бюджету плановий обсяг фінансування заходів програми склав 326,1 тис. грн., спеціального фонду (Державного фонду охорони навколишнього природного середовища) - 2832,8 тис. грн.
Фактичні обсяги фінансування заходів Програми у 2010 році склали:
за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету - 78,0 тис. грн., за рахунок спеціального (Державного фонду охорони навколишнього природного середовища) фонду - 920,8 тис. грн. (із зазначеної суми на 450,0 тис. грн. зареєстровано кредиторську заборгованість). Виконано перший етап договору за темою «Забезпечення визначниками зразків CITES для окремих таксономічних груп (ссавці, птахи, плазуни, членистоногі, амфібії) постів екологічного контролю на державному кордоні та регіональних підрозділів Мінприроди та інших заінтересованих організацій» (обсяг фінансування на 2010 рік становить 260,0 тис. грн., Державним казначейством України кредиторську заборгованість не зареєстровано).
Касові видатки у 2010 році склали: за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету - 78,0 тис. грн., за рахунок спеціального фонду (Державного фонду охорони навколишнього природного середовища) - 1375,7 тис. грн., з них 904,9 тис. грн. - погашення кредиторської заборгованості 2009 року.
Результати аналізу інформації, наданої місцевими органами виконавчої влади щодо стану фінансування заходів з формування екомережі, збереження біо- та ландшафтного різноманіття на регіональному рівні, показали, що фактичне фінансування заходів з місцевих бюджетів залишається на низькому рівні, але у порівнянні з 2009 роком спостерігається тенденція до збільшення виділення коштів. Близько 87% коштів, виділених на зазначені заходи з місцевих бюджетів, складають кошти місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища та становлять близько 7% від величини місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. Найгірша ситуація з фінансуванням заходів з формування екомережі, збереження біо- та ландшафтного різноманіття з місцевих бюджетів спостерігається у Херсонській, Хмельницькій та Черкаській областях.
^ 2. Наукове забезпечення реалізації Програми
Протягом звітного періоду виконувалися науково-дослідні роботи за напрямами, передбаченими Програмою:
розроблення проектів створення, відведення земель для організації ведення державного кадастру природно-заповідного фонду України – проведено інвентаризацію природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду у Дніпропетровській та Запорізькій областях;
збереження популяцій видів рослин і тварин - виконувалися роботи щодо: ведення державного кадастру рослинного світу; паспортизації субпопуляцій і розроблення плану розселення зубра в Україні на основі оцінки сучасного стану, кормової бази та оптимальної чисельності субпопуляцій, розроблення та впровадження заходів щодо його збереження, у т. ч. інформаційно-просвітницьких; визначення екологічно безпечних способів добування диких тварин, у тому числі рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, з врахуванням таксономічної належності та біологічних особливостей для розведення в спеціально створених умовах, а також у науково-дослідних та інших цілях; визначення способів та методів використання диких тварин різних таксономічних груп (ссавці, птахи, плазуни, членистоногі) без їх вилучення, знищення та без погіршення середовища їх існування, з метою отримання продуктів їх життєдіяльності; забезпечення визначниками зразків CITES для окремих таксономічних груп (ссавці, птахи, плазуни, членистоногі, амфібії) постів екологічного контролю на державному кордоні, регіональних підрозділів Мінприроди та інших заінтересованих організацій;
наукові розробки для забезпечення реалізації Програми - закінчено розроблення методики економічної оцінки природно-заповідних територій.
Результати виконання вищезазначених робіт мають позитивне значення та сприяють збереженню біо- та ландшафтного різноманіття України, розбудові екомережі, розвитку природно-заповідного фонду.
Заходи, що виконувалися на місцевому рівні, в основному спрямовувалися на розроблення і впровадження регіональних програм та схем екомережі, підготовку проектів організацій і винесення меж у натурі об'єктів ПЗФ місцевого значення, підготовку наукових обґрунтувань щодо створення об'єктів ПЗФ, інвентаризацію флори і фауни, формування місцевих переліків і списків рідкісних й занесених до Червоної книги України видів тварин і рослин та інші наукові дослідження відповідно до обласних програм.
^ 3. Організаційне забезпечення та координація виконання Програми
На виконання положень Програми та з метою координації її виконання в областях розробляються регіональні програми формування екомережі.
На сьогодні затверджено 13 обласних програм формування регіональної екомережі (АР Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Луганській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Чернігівській областях); у Волинській, Сумській, Хмельницькій, Чернівецькій областях, мм. Київ та Севастополь окремі розділи щодо формування екомережі включені до місцевих програм з охорони навколишнього природного середовища; у 6-и областях розроблено проекти програм (у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Полтавській, Херсонській, Черкаській областях); у Житомирській та Київській областях заплановано розробити проекти програм протягом 2011-2012 років.
Діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо формування екомережі координується відповідного рівня координаційними радами.
Наказом Мінприроди від 10.11.2010 № 516 внесено зміни до персонального складу Координаційної ради з питань формування національної екомережі (утвореної відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 29.11.2001 №1603 "Про утворення Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі").
16 грудня 2010 року організовано і проведено чергове засідання Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі. За результатами засідання прийнято відповідне Рішення Координаційної ради, яке направлено для керівництва в роботі виконавцям Програми.
Основними напрямами роботи в областях відповідно до Програми були:
розроблення регіональних програм та схем формування екомережі та інтеграція положень програм у плани економічного та соціального розвитку регіонів;
роботи щодо виявлення природних територій, перспективних для наступного заповідання та збереження біотичного і ландшафтного різноманіття, їх обстеження та підготовка наукових обґрунтувань щодо створення нових об'єктів природно-заповідного фонду і включення до екомережі;
розширення існуючих і створення нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
створення лісів та інших лісонасаджень;
встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг уздовж водних об'єктів;
залуження деградованих земель, виведення земель з інтенсивного використання, відновлення природного стану (ренатуралізація) територій, що зазнали антропогенного впливу;
інвентаризація флори та фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі;
започаткування і ведення кадастрів рослинного і тваринного світу;
формування переліку першочергових заходів щодо формування регіональної екомережі на наступний рік з передбачуваними обсягами фінансування за рахунок місцевих коштів;
проведення тематичних конференцій за участю заінтересованих сторін, громадськості тощо;
інформування громадськості щодо цілей і задач розбудови екомережі через засоби масової інформації.
4. Формування структурних елементів екомережі
З метою визначення основних елементів екомережі на загальнодержавному та місцевому рівнях проводилися роботи з розроблення проектів регіональних схем формування екомережі. За даними з областей, станом на 01.01.2011 розробляються та знаходяться на різних стадіях доопрацювання і погодження 19 проектів регіональних схем у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях, у тому числі у Харківській та Івано-Франківській областях схеми затверджено як складові обласних програм формування екомережі (на сьогодні доопрацьовуються); у Київській, Рівненській, Херсонській областях та м.Севастополь заплановано їхнє розроблення;
Схеми формування екомережі затверджено в АР Крим, Житомирській, Тернопільській областях та м.Києві.
Для визначення основних елементів екомережі на загальнодержавному рівні здійснювалася робота щодо опрацювання матеріалів з метою підготовки проекту Зведеної схеми формування екомережі, зокрема ведуться роботи щодо розбудови природних коридорів загальнодержавного значення, а саме станом на 2010 рік:
здійснено наукове опрацювання заходів щодо створення Карпатської екомережі, обґрунтовано розвиток екомережі у Карпатах як складової частини Всеєвропейської екомережі;
здійснено ландшафтознавче та біогеографічне обґрунтування просторової локалізації Галицько-Слобожанського міжрегіонального транскордонного екокоридору, підготовлено переліки ландшафтних комплексів, екосистем і екотопів для формування національної екомережі та загальну схему екокоридору;
підготовлено концептуальне обгрунтування структури та компонентів Азово-Чорноморського екокоридору;
розроблено концепцію регіональної схеми формування екомережі Дністровського річкового меридіанного екокоридору та підготовлено картосхему коридору;
розроблено концепцію регіональної схеми формування екомережі Поліського екокоридору, здійснено науковий опис Поліського природного коридору, включаючи перелік та опис його структурних елементів, підготовлено обґрунтування меж коридору як єдиної територіальної системи, розроблено проект схеми коридору з картографічними матеріалами.
У рамках міжнародних проектів підготовлено пропозиції щодо створення екомережі Південної Бессарабії, підготовлено концепцію Дніпровського екологічного коридору, опрацьовано елементи Деснянського коридору, підготовлено індикативну мапу Південно-Бузького меридіонального екокоридору.
За результатами впровадження міжнародного проекту "Реалізація транскордонного екологічного зв’язку в Українських Карпатах" розроблено та затверджено рішеннями відповідних рівнів рад схему Турківського екокоридору (для міграції зубра, бурого ведмедя, рисі, дикого кабана та інших диких тварин між природоохоронними територіями Польщі і НПП "Сколівські Бескиди") та схему Буковинського екокоридору (між національним природним парком "Вижницький" та національним парком "Ванаторі Нямц" (Румунія) для відновлення природних екосистемних зв’язків (екокоридорів) між популяціями зубрів, ведмедів та рисі в Україні та Румунії). Це стало першим втіленням в практиці рішень місцевих органів влади щодо створення структурних елементів екомережі.
^ 5. Формування складових структурних елементів екомережі, зокрема на транскордонних територіях
Збільшення площі території, що формує національну екомережу України, відбувалося, у першу чергу, за рахунок розширення існуючих та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ).
Площа природно-заповідного фонду протягом звітного періоду зросла на 191,0 тис. гектарів (на 132 одиниці) і станом на 01.01.2011 природно-заповідний фонд має в своєму складі 7740 територій та об’єктів загальною площею 3458,9 тис. гектарів в межах території України і 402,5 тис. гектарів в межах акваторії Чорного моря. Відношення площі природно-заповідного фонду до площі держави ("показник заповідності") становить 5,7%.
Протягом 2010 року Указами Президента України створено 9 об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: національні природні парки "Олешківські піски", Цуманська пуща", "Північне поділля", "Нижньосульський" "Приазовський", "Дністровськиій каньйон", "Верховинський", "Хотинський", "Тузлівські лимани") і території чотирьох розширено: Карпатського національного природного парку, національного природного парку "Святі гори", Канівського природного заповідника, Карпатського біосферного заповідника.
Здійснюються заходи щодо створення національних природних парків "Великий бір", "Кременецькі гори" та "Кременчуцькі плавні".
Частка площ ПЗФ від площ адміністративних одиниць ("показник заповідності") значно різниться. Найменшою – 1,5-1,9% - вона є у Вінницькій, Дніпропетровській та Кіровоградській областях, найбільшою – 11,0-15,6% - у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м. Києві, а в м. Севастополі становить 30,3%. В Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Черкаській, Харківській областях заповідні території складають близько 2-5%, у Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Чернігівській та Автономній Республіці Крим - 6-9%.
Загальна площа природних, біосферних заповідників та національних природних парків (70 установ) на 01.01.2011 становить 1672,0 тис. гектарів (48% від площі ПЗФ і 2,8% від площі України), а площа земель, наданих їм у постійне користування – 873,7 тис. гектарів (25% від площі ПЗФ, 1,4% від площі України, 52% від загальної площі установ ПЗФ).
Площа земель, наданих у користування установам природно-заповідного фонду становить близько 880,0 тис. гектарів
Порівняно з 2000 роком площа природно-заповідного фонду збільшилася на 1059,9 тис. гектарів, у порівнянні з 2009 роком – зросла на 191,0 тис. гектарів, але темпи зростання площ природно-заповідного фонду відстають від завдань Програми (табл.1).
(Таблиця 1)
^ Охоронні території та об'єкти природно-заповідного фонду України
^ Категорія територій та об'єктів природно-заповідного фонду
Площа земельних угідь, тис. гектарів
стан на 1.09.00
план
на 2005 рік
стан на 1.01.09
стан на 1.01.10
стан на 1.01.11
Національні природні парки
600,0
1455,0
787,2
1001,8
1215,8
Природні заповідники
160,0
350,0
168,1
198,7
205,3
Біосферні заповідники
212,0
250,0
226,3
246,4
250,9
Інші категорії
1427,0
2200,0
1859,9
1821,1
1786,9
Разом
2399,0
4255,0
3041,5
3268,0
3458,9
Протягом 2010 року в областях продовжувалися роботи щодо обстеження природних територій, перспективних для наступного заповідання, збереження біо- і ландшафтного різноманіття та створення нових об'єктів екомережі, зокрема:
у Дніпропетровській області триває процедура погодження матеріалів щодо створення національних природних парків (НПП) „Орільський" та „Самарський Бір";
у Закарпатській області підготовлено наукові обґрунтування щодо створення 6 нових заказників місцевого значення у двох районах області (загальна площа 1019,6 гектарів);
у Житомирській області проведено роботи з вивчення територій у шести районах області з метою їх подальшого заповідання;
у Одеській області проводилися роботи щодо створення НПП «Куяльницький» (орієнтовно на площі 9873,3 гектарів), РЛП «Тарутинській степ» (на площі 5200 гектарів), ландшафтних заказників місцевого значення «Аліяга» (на площі 800 гектарів), «Селіванівський» (на площі 80 гектарів);
у Полтавській області готуються наукові обґрунтування щодо створення двох ландшафтних заказників, трьох ботанічних пам’яток природи; ведуться роботи щодо створення НПП „Диканський, РЛП „Гадяцький”;
у Кіровоградській області здійснювалися заходи щодо створення (оголошення) ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Гренівський” (площею 196 гектарів) та щодо створення нових природно-заповідних територій місцевого значення на загальній площі 1458 гектарів; проведено обстеження лісових ділянок орієнтовною площею 1190 гектари з метою подальшого заповідання;
у Львівській області розробляється проект створення регіонального ландшафтного парку "Стільське Горбогір"я" (орієнтовна площа 10-12 тис. гектарів);
у Луганській області здійснюються заходи щодо створення одинадцяти заповідних територій загальнодержавного значення (загальною площею 2872,7 гектарів);
у Рівненській області продовжуються роботи щодо створення НПП „Нобельський” (орієнтовною площею 6355 гектарів), розширення НПП „Дермансько-Острозький” та створення чотирьох об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; проведено наукові дослідження та виявлено територій, перспективні для заповідання (піщані береги та вологі луки вздовж ріки Случ), заплавні луки в районі впадання ріки Случ у ріку Горинь, система озер Чорне і Біле та прилеглих заболочених берегів);
у Сумській області виявлено та обстежено вісім нових природних територій, перпективних для заповідання, продовжувалися роботи щодо підготовки проектів створення НПП: «Верхньосульський», «Середньосеймський» та «Великий бір»;
у Хмельницькій області продовжуються роботи зі створення двох НПП „Мале Полісся” та „Верхнє Побужжя”;
у Херсонській області здійснюються заходи щодо створення НПП «Нижньодніпровський» (105,13 тис. гектарів), заказників загальнодержавного значення: «Федорівський» (605 гектарів), «Миловська Балка» (3200 гектарів) та щодо резервування територій для подальшого заповідання для НПП «Кам’янська січ» (20 000 гектарів) та 27 територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (26890 гектарів); визначено перспективні території для розширення Чорноморського біосферного заповідника (Каржинські острови та Каржинський мис, півострів Ад, півострів Карадай, узбережжя Перекопської затоки); здійснено ботанічні та зоологічні обстеження територій, перспективних для подальшого заповідання у регіоні БЗ «Асканія-Нова» (зазначені території включені у «Концепцію розширення території зони антропогенних ландшафтів Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та «Проекту резервування цілинних осередків степу у регіоні Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та надання їм природоохоронного статусу».); виявлені нові природні території, перспективні для розширення Азово-Сиваського НПП на Арабатській стрілці;
у Чернігівській області продовжено роботи з розширення Ічнянського НПП та розпочато роботи з підготовки проекту створення НПП «Дніпровсько - Деснянське міжріччя»;
у Черкаській області підготовлено матеріали щодо оголошення 16 заповідних об’єктів місцевого значення загальною площею 0,244 тис. гектарів та щодо розширення меж ландшафтного заказника загальнодержавного значення „Тарасів обрій”.
Збільшення площі територій екомережі відбувалося також за рахунок розширення лісів, лісовкритих площ, сіножатих, пасовищ, прибережних захисних смуг тощо.
Ліси та інші лісовкриті площі
За даними Держлісагентства, у 2010 році створено 26,9 тис. гектарів захисних лісових насаджень на деградованих та малопродуктивних землях (у 2009 році - 31,7 тис. гектарів).
Станом на 01.01.2011 заповідність підпорядкованих Держлісагентству лісів становить 15,7% (на 01.01.2010 р. вона становила 15,4 %). Загалом в лісах лісогосподарських підприємств, підпорядкованих Держлісагентству, створено понад 3 тис. територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 1,2 млн. гектари.
На виконання Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для організації виконання Указу Президента України від 14.08.2009 № 611/2009 "Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні", погоджено створення нових і розширення територій існуючих природно-заповідних об'єктів за рахунок земель лісогосподарського призначення на площі 155,7 тис. гектарів.
На землях лісогосподарського призначення лісогосподарських підприємств Держлісагентства в 2010 році створено 31 об'єкт ПЗФ місцевого значення, загальною площею 19,2 тис. гектарів, а також розширено територію 9 об'єктів ПЗФ місцевого значення на 3,7 тис. гектарів.
Площа полезахисних лісосмуг (за Формою 6-зем) станом на 01.01.2011 становить 449,0 тис. гектарів, площа інших захисних насаджень – 989,5 тис. гектарів, з них на землях промисловості, транспорту та зв’язку відповідно – 2,2 та 100,5 тис. гектарів.
^ Охорона та відтворення водних ресурсів.
За даними Держводгоспу, в Україні налічується 63 тис. річок загальною довжиною 206 тис.км, площа прибережних захисних смуг вздовж річок досягає 1,3 млн.га.
Водогосподарськими організаціями здійснювався комплекс заходів у басейнах для поліпшення екологічного стану річок та інших водних об'єктів, насамперед здійснювалися заходи щодо створення водоохоронних зон з виділенням прибережних захисних смуг вздовж річок і навколо водойм та з упорядкування водних джерел тощо.
У 2010 році за рахунок усіх джерел фінансування було встановлено 2080 км прибережних захисних смуг, залужено 305 га та заліснено 3390 га земель в їх межах, упорядковано 599 км річищ малих річок та здійснено берегоукріплювальні та гідротехнічні роботи на ділянці 47 кілометрів. Найбільший обсяг зазначених робіт було виконано у Харківській, Київській, Сумській, Дніпропетровській, Полтавській та Кіровоградській областях.
Здійснюється робота з удосконалення структури управління водними ресурсами шляхом підготовки законодавчих, нормативно-правових, інструктивних та методичних документів щодо управління, використання вод, переходу на басейновий принцип управління, включаючи басейнові ради, як орган управління водними ресурсами в басейнах річок.
У галузі створено та працюють: 9 басейнових управлінь водних ресурсів (БУВР) - Дніпровське, Деснянське, Дністровсько-Прутське, Західно-Бузьке, Кримське, Сіверсько-Донецьке, Дунайське, р. Південного-Бугу, річки Рось, у басейнах основних річок - басейнові ради.
Здійснювалися заходи з упорядкування і благоустрою територій, зокрема з розчищення й упорядкування водних джерел, водоохоронних зон та прибережних смуг.
^ Охорона та відтворення земельних ресурсів
З метою запобігання та припинення розвитку ерозійних процесів впроваджується ґрунтозахисна система землеробства, яка передбачає залуження деградованих земель та виведення їх з інтенсивного використання, відновлення природного стану територій, що зазнали антропогенного впливу, проводились заходи з рекультивації та консервації земель.
Мінприроди забезпечувало врахування питань з формування та функціонування національної екомережі, збереження цінних природоохоронних територій під час розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, рішення стосовно яких приймаються Кабінетом Міністрів України, погоджуються Верховною Радою України.
За даними Держкомзему протягом 2010 року у рамках бюджетної програми КПКВК 2408040 "Збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів" заходи не передбачалися. Разом з тим, за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел у Запорізькій, Полтавській, Рівненській, Сумській. Чернігівській областях виконано роботи щодо консервації деградованих і малопродуктивних угідь на площі 805,0 гектарів та заходи щодо поліпшення малопродуктивних угідь на площі 484,7 гектарів (Полтавська та Рівненська області).
У порівнянні з 2009 роком (відповідно до Форми №6-зем) збільшилися площі земель, які знаходяться під відкритими розробками, кар’єрами, шахтами та відповідними спорудами на 0,6 тис. гектарів і становлять151,3 тис. гектарів.
Площі земель, що знаходяться під тимчасовою консервацією становлять близько 3,5 тис.гектарів; землі, що перебувають у стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості становлять близько 56,1 тис. гектарів.
(Таблиця 2)
Склад земельних угідь, прогнозних складових екомережі
Складові екомережі
Площа (тис. га) стан на 1.09.2000
Площа (тис. га) станом на 1.01.2010
Площа (тис. га) станом на 1.01.2011
Прогнозна площа (тис га) на 2015 рік
Сіножаті та пасовища
7772,9
7899,5
7892,9
9536,6
Ліси та лісовкриті площі
10380,2
10591,9
10601,1
10955
Відкриті заболочені землі
940,4
979,4
979,9
940,4
Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються у господарстві
136
125,3
125,4
136
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом
1180,8
1029,9
1028,3
1180,8
Води
2415
2423,2
2423,5
2415
^ Загальна площа (тис. га), відсоток від загальної площі України
22825,3
37,8 %
23049,2
38,18%
23051,1
38,19%
25164,5
41,68%
Відповідно до даних, наведених у таблиці 2, спостерігається збільшення площ земельних угідь, які відповідно до Програми відносяться до складових екомережі, їхня площа у порівнянні з 2009 роком зросла на 1,9 тис. гектарів. Це збільшення є досить незначним і значно відстає від запланованого Програмою. Відбулися позитивні зміни у складі земельних угідь, зокрема: збільшилися площі лісів і лісовкриті площі - на 9,2 тис. гектарів; площі зайняті водою – на 0,3 тис. гектарів; знизилася кількість відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом – на 1,6 тис. гектарів. Разом з тим, зберігається тенденція щодо зменшення площ сіножатей і пасовищ, за минулий рік їхня площа скоротилася на 6,6 тис. гектарів.
^ Формування транскордонних елементів екомережі
З метою забезпечення поєднання національної екомережі з екомережами суміжних країн, які входять до Всеєвропейської екомережі, здійснювалися заходи щодо створення спільних транскордонних елементів.
Підготовлено та прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 №1688-р, яким схвалено проект Угоди між Урядом України, Урядом Республіки Білорусь та Урядом Республіки Польща про створення транскордонного біосферного резервату "Західне Полісся" і уповноважено Міністра М.В. Злочевського підписати зазначену Угоду.
Продовжувалася робота щодо створення транскордонних елементів екомережі, зокрема:
румунсько-українського біосферного резервату "Марамороські гори" (Карпатським біосферним заповідником організовано 4 зустрічі з адміністрацією природного парку ,,Гори Марамуреша” (Румунія); створено НПП «Верховинський» (Івано-Франківська область), запланований як складова транскордонного українсько-румунського природоохоронного об'єкта (біосферного резервату);
українсько-польського біосферного резервату в регіоні Розточчя (у вересні 2010 року до Програми ЮНЕСКО "Людина і Біосфера" подано заявку (номінацію) України щодо створення біосферного резервату "Розточчя", до складу якого входять: природний заповідник "Розточчя", Яворівський національний природний парк та регіональний ландшафтний парк "Равське Розточчя").
Здійснювалися заходи щодо створення у Вінницькій області українсько-молдовського водно-болотного угіддя міжнародного значення, зокрема підготовлено матеріали щодо надання статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення території, розташованої в межах регіонального ландшафтного парку «Дністер», яка межує з уже існуючим в Молдові водно-болотним угіддям міжнародного значення «Унгурь-Холошниця».
Відповідно до рекомендації Бюро Міжнародної Координаційної ради Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» здійснювалися заходи щодо створення Деснянського біосферного резервату (Чернігівська область), як української ділянки українсько-російського транскордонного резервату в басейні р. Десни
Під егідою регіональної програми ТАСІС Європейського Союзу у Луганській області реалізується спільна програма "Комплексне використання земель євразійських степів", відповідно до якої з метою створення транскордонних територій з Російською Федерацією на прикордонних територіях України і Росії ведуться дослідження щодо поєднання природних територій з Ростовською, Бєлгородською та Воронезькою областями (зокрема створено 4 природно-заповідні території місцевого значення, що межують з Ростовською областю, 2 природно-заповідні території місцевого значення, що межують з Воронезькою областю, 4 природно-заповідні території місцевого значення, що межують з Донецькою областю). Здійснюються заходи щодо створення національного природного парку «Сіверсько-Донецький» та розширення території Луганського природного заповідника.
На територіях Львівської та Чернівецької областей впроваджувався міжнародний проект "Реалізація транскордонного екологічного зв’язку в Українських Карпатах", відповідно до якого у Львівській області створено екокоридор у Турківському районі для міграції зубра, бурого ведмедя, рисі, дикого кабана та інших диких тварин між природоохоронними територіями Польщі і НПП "Сколівські Бескиди". У Чернівецькій області створено екокоридор між національним природним парком "Вижницький" та національним парком "Ванаторі Нямц" (Румунія) для відновлення природних екосистемних зв’язків (екокоридорів) між популяціями зубрів, ведмедів та рисі в Україні та Румунії.<