Реферат: Донецький національний університет обліково-фінансовий факультет

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОБЛІКОВО-ФІНАНСОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ»

ДИСЦИПЛІНА «СОЦІАЛЬНА ЕКОНОМІКА»


Анотація дисципліни


ВИКЛАДАЧ: Дмитриченко Л.І., д.е.н., професор кафедри економічної теорії

Семестр: шостий


1. ВСТУП.

У сучасному українському суспільстві труднощі вирішення економічних завдань як ніколи раніше підняли значення обґрунтованості економічної теорії, що має служити основою господарської політики, яка прийнята в країні як керівництво до дії. Ті наукові суперечності і дискусії, які ведуться протягом останніх років, зачіпають проблематику об’єктивних закономірностей розвитку світової і в тому числі вітчизняної економіки, питання прийнятності економічних ідей і концепцій, які представлені як в теоріях іменитих економістів, так і в теоретичних досягненнях шкіл, течій і напрямів економічної думки на різних етапах її розвитку. Відшукати цю тенденцію можна лише вивчаючи історію економічної науки. Засвоєння студентами матеріалу за курсом “Історія економіки та економічної думки” дасть їм змогу зрозуміти закономірності та тенденції розвитку світової економічної думки, сконцентрувати увагу на важливих питаннях економічної теорії. Для ефективного оволодіння даною дисципліною студентам необхідні знання в області історії України, основ економічної теорії, філософії, всесвітньої історії – в обсязі курсів університету.

Курс «Історії економіки та економічної думки» містить два модулі. Другий модуль складає частина курсу, що містить матеріал х історії економічної думки. Після вивчення даного розділу курсу студенти повинні засвоїти дослідження закономірностей розвитку світової економічної думки, навчитися самостійно і творчо використовувати придбані ними знання до рішення народногосподарських проблем.


^ 2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ.

Мета дисципліни – виявити сучасний стан дослідження актуальних проблем економіки, сконцентрувати увагу на ще невирішених важливих питаннях економічної теорії і практики. Велике пізнавально-виховне значення має історія економічних учень у системі економічної освіти, у системі підготовки економістів нової незалежної держави з ціллю формування їх високої кваліфікації. Особливо зростає значення історико-економічних знань в сучасних умовах ринкової трансформації української економіки. Вони значно підвищують культуру економічного мислення, дають змогу розглядати проблеми у системному аспекті.

Завдання дисципліни – формування у студентів глибокого розуміння необхідності вивчення виникнення і розвитку економічних ідей, течій, шкіл;

пізнання законів та закономірностей сучасного стану економіки й стану наукового дослідження актуальних проблем економіки;

усвідомлення проблемних дискусійних питань з курсу історії економічних учень, економічної думки;

формування у студентів здібностей сконцентрувати увагу на важливих питаннях економічної теорії;

формування у студентів здібностей до самостійного і творчого використання знань, до рішення професійних задач, проведення економічних досліджень, тощо.

Реалізація таких завдань можлива за умови системного вивчення тем, що пропонуються робочою програмою та призначені для самостійної роботи.

^ Предмет навчальної дисципліни: система економічних поглядів, економічних учень та теорій представників різних напрямів і течій економічної науки в її історичному розвитку в різних країнах.

В процесі вивчення курсу „Історія економічних учень” студенти мають ознайомитись з основними передумовами формування й принципами розвитку економічних процесів та економічних поглядів і теорій.

На основі використання отриманих знань студенти повинні:

знати:

основні методи наукового дослідження економічних теорій і концепцій;

передумови формування економічних поглядів та їх систем;

головні чинники розвитку економічних процесів, на матеріальному підґрунті яких виникають системи економічних поглядів та економічні теорії;

соціально-економічні наслідки практичного використання теоретичних концепцій;

головні проблеми у економічній теорії та у практиці їх використання як в Україні, так і у інших країнах світу;

вміти:

розрізняти (за певними критеріями) напрями і школи економічної теорії;

проводити аналіз ефективності використання теоретичних концепцій;

оцінювати перспективи розвитку країн, політика яких базується на певній економічній концепції;

виявляти й досліджувати приоритетні напрямки розвитку економічної теорії;

виявити провідну, найбільш доцільну концепцію соціально-економічного розвитку України.

^ Статус дисципліни. Даний курс розрахований на студентів економічних спеціальностей та входить до блоку нормативних професійно-орієнтованих дисциплін, відповідає державним освітнім стандартам вищої освіти Міністерства освіти і науки України.

^ 3. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ.

У процесі викладання курсу використовуються наступні форми навчання: лекційні (інформативні, проблемні), семінарські заняття, дискусії; методи навчання: метод опитування, «мозкові атаки», рольові ігри, вирішення задач, складання економічних кросвордів тощо.


^ 4. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ.


1. Предмет, метод задачі і функції історії економічних учень.

Виникнення економічної думки.

Предмет історії економічних учень. Методи дослідження історії економічних учень.

Місце історії економічних учень у сучасній розгалуженій системі економічних наук. Зв’язок історії економічних учень з іншими економічними науками. Цілі та функції історії економічних учень.

значення історії економічних учень.


Економічна думка Стародавнього Світу та середньовіччя. Меркантилізм.

Виникнення економічної думки східного періоду рабовласництва: закони царя Хаммурапі; старокитайська економічна суспільна і філософська думка Конфуція; староіндійська економічна думка.

Економічні вчення античної класичної рабовласної держави: погляди Ксенофонта; заслуги Платона; економічні концепції Аристотеля.

Стародавній Рим: Катон, Варрон, Колумелла, брати Гракхи.

Економічні погляди Фоми Аквінського, його вчення про власність, про справедливу ціну і вартість, про судний відсоток.

Економічні погляди Ібн-Хальдуна: аналіз вартості (дійсна вартість, ринкова вартість); поняття прибутку (торгівельний прибуток, промисловий прибуток).

Меркантилізм, Критерії меркантилізму. Два етапи розвитку меркантилізму: ранній (система грошового балансу) і пізній (система торгового балансу). Політика раннього і пізнього меркантилізму.

Особливості меркантилізму в кожній країні (Англія, Іспанія, Італія, Франція, Росія).


Класична школа політичної економії

Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної школи політичної економії. Критерії класичної школи. Причини наукового характеру класичної школи.

У.Петті – засновник класичної школи політичної економії в Англії. Методологія У.Петті. Аналіз категорій У.Петті: багатство, вартість, заробітна плата, рента, ціна землі.

Особливості економічного розвитку Франції у 17-18 ст. та їх відображення в поглядах П.Буагільбера. Аналіз категорій: багатство, вартість, дійсна вартість, ринкова вартість, гроші. Помилки П.Буагільбера.

Фізіократизм, його особливості. Ф.Кене та його головна праця „Економічна таблиця”. Заслуги Ф.Кене. Історичне місце фізіократів.

Особливості методології А.Сміта і Д.Рікардо, їх головні праці. Вчення Сміта про обмін, розподіл праці і гроші. Теорія вартості А.Сміта і Д.Рікардо. Теорія класів і доходів. Вчення Сміта про капітал, його структуру й відтворення. Вчення Сміта про продуктивну і непродуктивну працю.


Еволюція класичної політичної економії в першій половині ХІХ століття. Завершення класичної традиції

Передумови трансформації класичної політичної економії в першій половині 19 ст.

Політична економія в Англії. Економічна теорія Т.Р.Мальтуса: закон народонаселення, теорія реалізації. Трактування земельної ренти.

Економічні погляди Д.Мілля, Д.Мак-Куллоха.

«Принципи політичної економії» Дж.С.Мілля.

Політична економія у Франції: політична економія Ж.Б.Сея: предмет політичної економії, вартість, прибуток, заробітна плата. Теорія реалізації Сея. Економічна теорія Ф.Бастіа: предмет політичної економії, заробітна плата, відсоток на капітал, капітал, гроші.

Особливості політичної економії в США. Г.Ч.Кері: сутність теорії гармонії інтересів.

Перша школа національної політичної економії в Німеччині. Особливості історичної школи. Ф.Ліст. Вчення Ліста про розвиток продуктивних сил; про стадії господарського розвитку; про політику торгівлі.


Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей

Методологія С.Сісмонді. Критика капіталізму Сісмонді. Політична економія Сісмонді: предмет політекономії, вартість, гроші, капітал, прибуток, рента, заробітна плата. Проблема реалізації і криз. Програма реформ Сісмонді. Пропаганда принципів державного втручання в економіку.

Методологія П.Ж.Прудона. Політекономія Прудона: ідеалізм, утопізм, антиісторизм, теорія вартості. Помилки Прудона. Проект реформування суспільства шляхом реформування обміну.

Система поглядів К.Й.Родбертуса: теорія вартості, визначення земельної ренти, проблема розподілу, теорія криз, ідея „державного соціалізму”.

Економічні погляди Ф.Лассаля: критика капіталізму, теорія заробітної плати, „залізний закон заробітної плати”, теорія „повного продукту праці”.


Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів

Історичні умови виникнення утопічного соціалізму у Західній Європі на початку ХІХ ст. та його загальна характеристика.

Концепція А. Сен-Сімона. Критика капіталізму, проект нової ндустріальної системи.

Концепція Ш.Фур’є. Критика капіталізму, учення про асоціацію.

Особливості англійського утопічного соціалізму. Практична діяльність Р.Оуена. Проект перебудови суспільства та справедливого обміну.

Соціалісти - рікардіанці: У. Томпсон, Дж. Грей, Дж. Брей, Т. Годскин.


Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії

Історичні умови виникнення та загальна характеристика марксизму.Початок формування марксистської політичної економії в 40-50-х рр. ХІХ ст.

Розробка К.Марксом та Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму.

Структура та основні проблеми „Капіталу”

Питання економічної теорії у працях К.Маркса і Ф.Енгельса 70-90-х років.

Розвиток В.І.Леніним марксистської політичної економії.

Марксизм і сучасність.


8. Виникнення альтернативної школи політичної економії.

Виникнення національної політичної економії в Німеччині. Економічні погляди Ф.Ліста.

Формування історичної школи. Методологія історичної школи.

В.Рошер, Б.Гільдебранд, К.Кніс.

Розвиток історічної школи. Нова історична школа: Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер.

Подальший розвиток німецької історичної школи: В.Зомбарт, М.Вебер, Р.Штаммлер, Р.Штольцман.


9. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії

Виникнення маржиналізму. Австрійська школа граничної корисності: предмеи і методи дослідження. Теоретичні погляди К.Менгера, Є.Бем-Баверка, Ф.Візера.

Формування неокласичної традиції в західній політичній економії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Кембріджська школа. Політична економія А.Маршалла. Неокласичний синтез. Теорії цени, попиту та пропозиції, економічної рівноваги, корисності.

Американська школа маржиналізму. Дж.Б.Кларк, його теорія статики та динаміки, граничної продуктивності. Категорії заробітної плати, ціни, процента, прибутку, продуктивності.

Економічні концепції шведської (стокгольмської) школи: К.Викселль, Г.Кассель.

Розвиток неокласичної традиції в працях А.Пігу та Р.Хоутрі.

Математична школа в політичній економії: Л.Вальрас, В.Парето.


10. Економічна думка в Росії (ХІХ- початок ХХ ст.)

Економічні ідеї визвольного руху.

Економічні проблеми у працях декабристів. Аграрні проекти П.Пестеля, М.Тургенєва, М.Муравйова.

Економічні погляди О.Герцена і М.Огарьова. Економічна система М.Чернишевського.

Соціально-економічні ідеї народництва. Економічна програма революційних народників. Економічні концепції ліберального народництва.

Відображення економічного вчення К.Маркса в працях російських економістів. Дискусії навколо «Капіталу».

Розвиток буржуазної політичної економії в Росії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.


11. Економічна думка в Україні (ХІХ- початок ХХ ст.)

Суспільно-економічна думка в пореформений період. Антикріпосницькі ідеї в працях Я.Козельського, В.Каразіна, А.Скальковського, Д.Журавського.

Пореформені соціально-економічні ідеї в журналі «Основа». Громади.

Економічні ідеї М.Драгоманова.

Революційно-демократичний напрям суспільно-економічної думки. Економічні погляди С.Подолинського. Економічні ідеї революційного народництва.

Ліберально-народницька економічна думка. А.Червінський, В.Варзар, О.Шлікевич, О.Русов, Т.Осадчий, М.Левитський..

Розвиток політичної економії в Україні. Т.Степанов, М.Бунге, І.Вернадський, М.Вольський, А.Антонович, Г.Цехановецьки, М.Коссов, Д.Піхно, А.Орженцький, О.Білімович, Є.Слуцький, М.Туган-Барановський.

Відображення марксизму в працях українськиї економістів. М.Зібер.

Розвиток економічної думки в Галичині. Економічні погляди В.Навроцького, О.Терлецького, М.Павлика, І.Франка.


12. Інституціоналізм

Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.

Американський інституціоналізм початку ХХ ст.. та його головні напрями. Соціально-психологічний інституціоналізм Т.Веблена. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса. Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм У.Мітчелла.

Неоінституціоналізм.

Соціальний, технологічний інституціоналізм Дж.Гелбрейта та Р.Коуза.

Теорія трансакційних витрат. Економічна теорія прав власності. Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.

Теорії трансформації капіталізму. «Народний капіталізм» А.Берлі та Г.Мінза.

Теорія «економічного зростання» У.У.Ростоу. Концепція «індустріального суспільства» П.Дракера; терія «технологічного суспільства» Р.Арона та Ж.Еллюля.

Теорії «конвергенції».

Буржуазна футурологія. Постіндустріальне суспільство Д.Бела. Суспільство «нової цивілізації» А.Тофлера.


13. Кейнсіанство та його особливості в різних країнах

Історичні умови виникнення кейнсіанства.

Теоретична система Дж.М.Кейнса. Методи дослідження. Макроекономічний аналіз. «Основний психологічний закон». Теорія мультиплікатора.

Економічна програма Дж.М.Кейнса. Державне регулювання економіки. Основні важелі державного впливу на економіку.

Поширення кейнсіанства та його особливості у різних країнах.

Американський варіант кейнсіанства А.Хагсен, С.Харріс.

Кейнсіанство у Франції Ф.Перру.

Кейнсіанство у Швеції. Г.Мюрдалль, Є.Вігфорс.

Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Р.Харрод, Є.Домар.

Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, Н.Калдор.

Кейнсіанська теорія та економічна політика.


14. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм

Еволюція неокласичних ідей на початку ХХ ст. Перегляд неокласичної концепції ринку. Теорія суспільного розвитку Й.Шумпетера. Теорії монополії і конкуренції.

Виникнення і загальна характеристика неолібералізму. Неолібералізм у Німеччині . В.Ойкен, В.Рьопке, Л.Ерхард.

Теорії «соціального ринкового господарства» та «сформованого суспільства».

Неокласичний синтез П.Самуельсона, Дж.Хікса.

Неокласичні теорії економічного росту Р.Солоу, Дж.Мід.

Виробнича функція Кобба-Дугласа.

Монетаризм. Монетарна модель циклу М.Фрідмена. «Економіка пропозиції» А.Лаффера. Теорія «раціональних очікувань». Т.Саржент, Р.Лукас, І.Фішер.

Досвід застосування неокласичних моделей в економіці різних країн світу.


15. Економічні концепції соціал-демократії

Суть реформізму. Економічні концепції Е.Бернштейна, К.Каутського,

Р.Гільфердінга.

Ліве крило західноєвропейської соціал-демократії. Р.Люксембург,

К.Лібкнехт.

Українська соціал-демократія.

Еволюція ревізіонізму. Концепція «демократичного соціалізму».

Моделі «змішаного економічного ладу»: німецька, французька, скандинавська, лейбористська.


16. Розвиток радянської економічної думки

Економічна думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20-30-хх років ХХ ст.. Розробка теорії сігоспкооперації в працях А.В.Чаянова та інших вчених. Теорія «довгих хвиль» М.Д.Кондратєва.

Розвиток економічної думки у повоєнний період. Економічна дискусія 1951-1952 рр. Створення підручника з політичної економії.

Проблеми політичної економії капіталізму та соціалізму в працях радянських вчених. Спроба створити цілісну систему політичної економії соціалізму. Внесок українських вчених у розвиток економічної теорії.


^ 5.ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів передбачає систематизацію, поглиблення, узагальнення і практичне застосування знань, здобутих студентами у навчальному курсі. Для виконання СРС надаються списки додаткової літератури до кожної теми.

^ ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

Предмет історії економічних учень.

Методи наукового дослідження історії економічних учень.

Історія політичної економії – основний розділ історії економічних учень.

Функції і значення історії економічних учень для оволодіння культурою економічного мислення і розвитку економічної науки в цілому.

Економічна думка Стародавнього Сходу.

Вавілонія (Закони царя Хаммурапі).

Китай: конфуціанство; трактат „Гуань-цзи”.

Економічна думка античного світу.

Стародавня Греція: Ксенофонт, Платон, Аристотель.

Економічні ідеї арабського Сходу: Ібн-Хальдун.

Економічна думка Стародавньої Русі: „Руська правда”, „Повчання до дітей”.

Меркантилізм: теорія грошового балансу.

Меркантилізм: теорія торгового балансу.

Загальна характеристика класичної школи політичної економії.

У.Петті – засновник класичної політичної економії в Англії.

Погляди П.Буагільбера.

Загальна характеристика фізіократизму.

Економічні погляди Ф.Кене.

Економічні погляди А.Тюрго.

Економічне учення А.Сміта.

Економічне учення Д.Рікардо.

22.Критичний напрям політичної економії.

23.Формування соціалістичних ідей

24.Економічна теорія Т.Мальтуса.

25. Економічні погляди Н.У.Сеніора.

26. Економічні погляди Д.Мілля і Д.Мак-Куллоха.

27. Завершення класичної політичної економії в працях Дж.С.Мілля.

28. Особливості політичної економії в США.

29 С.Сісмонді як критик класичної школи політичної економії.

30 Економічне вчення П.Ж.Прудона.

31 Економічні погляди К.Родбертуса.

32 Економічні погляди Ф.Лассаля.

33 Економічні погляди Ф.Ліста.

34 Подальший розвиток німецької історичної школи.

35. Історичні умови виникнення утопічного соціалізму у Західній Європі на початку ХІХ ст. та його загальна характеристика.

Концепція А. Сен-Сімона. Критика капіталізму, проект нової ндустріальної системи.

Концепція Ш.Фур’є. Критика капіталізму, учення про асоціацію.

Особливості англійського утопічного соціалізму. Практична діяльність Р.Оуена. Проект перебудови суспільства та справедливого обміну.

Соціалісти - рікардіанці: У. Томпсон, Дж. Грей, Дж. Брей, Т. Годскин.

Історичні умови виникнення та загальна характеристика марксизму.

Розробка К.Марксом та Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму.

Структура та основні проблеми „Капіталу”.

Питання економічної теорії у працях К.Маркса і Ф.Енгельса 70-90-х років.

Розвиток В.І.Леніним марксистської політичної економії.

Марксизм і сучасність.

Економічні погляди Ф.Ліста.

Історична школа: В.Рошер, Б.Гільдебранд, К.Кніс.

Нова історична школа: Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер.

Подальший розвиток німецької історичної школи: В.Зомбарт, М.Вебер, Р.Штаммлер, Р.Штольцман.

Виникнення маржиналізму. Австрійська школа граничної корисності.

Кембріджська школа. Політична економія А.Маршалла.

Американська школа маржиналізму. Дж.Б.Кларк.

Шведська (стокгольмська) школа: К.Викселль, Г.Кассель.

Математична школа: Л.Вальрас, В.Парето.

Економічна думка на початку ХІХ ст.

Економічна думка в період кризи і ліквідації кріпацтва.

Економічна програма народництва.

Політична економія в Росії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Економічні проблеми в період підготовки та здійснення реформи 1861 р.

Ліберально-буржуазна думка в пореформений період.

Революційно-демократична економічна думка.

Ліберальне народництво.

Розвиток політичної економії.

Сутність, причини виникнення, етапи розвитку і методологія інституціоналізму.

Основні течії раннього інституціоналізму.

Неоінституціоналізм.

Теорії трансформації капіталізму.

Теорії „індустріального суспільства”.

Концепції футурології.

Сутність, причини виникнення та еволюція кейнсіанства.

Економічна теорія Дж.М.Кейнса.

Варіанти кейнсіанства у різних країнах.

Неокейнсіанські теорії економічного зростання.

Посткейнсіанство.

Кейнсіанська теорія та економічна політика.

Еволюція неокласичних ідей у ХХ ст.

Неокласичні теорії ринку, монополії і конкуренції.

Неокласичні теорії економічного зростання.

Неолібералізм.

Неокласичне відродження. Теорії „економіки пропозиції” та теорії „раціональних очікувань”.

Неокласичний синтез.

Досвід застосування неокласичних моделей в економіці різних країн світу.

Ревізіонізм.

Формування теоретичних джерел сучасного соціал-реформізму в 20-30-х рр. ХХ ст.

Соціал-реформістські моделі економічного розвитку.

Сучасний соціал-реформізм.

Основні етапи становлення й розвитку економічної науки в СРСР.

Економічні дискусії 20-30-х рр.

Розвиток радянської економічної науки в 30-90-х рр.

Розвиток економічної теорії в Україні в радянський період.



^ КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Види самостійної роботи

Планові терміни виконання

Форми контролю та звітності

Максимальна кількість балів

1. Обов'язкові

Підготовка до семінарських занять з вивченням літератури та текстів лекцій.




Виконання домашніх завдань:

написання реферату за заданою проблематикою;

відповідь на тестові завдання.

На кожне семінарське зайняття


На семінарське заняття з відповідною темою


Усне опитування, активна участь на семінарському занятті


Письмово з усним захистом реферату під час семінарських занять

5,0


5,0


3,0


Разом балів за обов’язкові види СРС

13,0

2. Вибіркові1

Написати есе по темі




Складання логіко-структурних схем.




Пошук і огляд літератури й електронних джерел інформації з проблем курсу.




Участь у наукових студентських конференціях і семінарах.

На кожне семінарське зайняття


На відповідне семінарське заняття


На семінарське заняття

Письмово з обговоренням результатів роботи під час семінарських занять.


Доповіді на наукових студентських конференціях і семінарах

3,0


2,0


2,0


5,0



^ Разом балів за вибіркові види СРС

12,0

Всього балів за СРС

25,0



6. ЛІТЕРАТУРА
ПЕРЕЛІК ОСНОВНОЇ ^ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:



Агапова И.И. История экономической мысли. Курс лекций. – М.: ЭКМОС, 1998. – 225с.

Бартенев С.А. Экономические теории и школы. История и современность. Курс лекций. – М.: БЕК, 1996.- 352с.

Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М.: Дело ЛТД, 1994.- 687с.

Бодров В.Г., Кредісов А.І., Леоненко П.М. Соціальне ринкове господарство: Навч. посібник.- К.: Либідь, 1995.-126с.

Брагинский С.В., Певзнер Я.А. Политическая экономия: дискуссионные проблемы, пути обновления. – М.: Мысль, 1991.-300с.

Всемирная история экономической мысли: В 6 т. – М.: Мысль, 1987.

Гальчинский А.С. К.Маркс и развитие экономической мысли Запада.- М.: Экономика, 1990.-199с.

Горкіна Л.П. Нариси з історії політичної економії в Україні: Остання третина ХІХ – перша третина ХХ ст. – К.: Наук. Думка,1994. -244с.

Дмитриченко Л.И. История экономических учений: Учебное пособие.- Донецк, «КИТИС», ДонГУ, 1999. – 452с.

Дмитриченко Л.И., Дмитриченко Л.А., Химченко А.Н. История экономических учений: Курс лекций. – Донецк: Каштан, 2007. – 268 с.

Дмитриченко Л.І. Дмитриченко Л.А., Колосова Ю.В., Кузьменко В.В. Історія економіки та економічної думки. – Донецьк: Вебер, 2009. – 297 с.

Дроздов В.В. Франсуа Кене. – М.: Экономика, 1988.

Жид Ш., Рист Ш. История экономических учений: Пер. с англ. – М.: Экономика, 1995. – 543с.

Игнатенко А.А. Ибн-Хальдун. – М.: Мысль, 1980.- 160с.

История экономических учений: Учебник для экон. спец. вузов.- М.: Высшая шк., 1983.- 559с.

История экономических учений: Учеб. пособие для студ. экон. спец. вузов / Под ред. В.А. Жамина, Е.Г. Василевского. - М.: Изд-во МГУ, 1989. – Ч.1. -368с.

История экономических учений: Учеб. пособие / Под ред. В.Автономова, О. Ананьина. Н. Макашевой. – М.: ИНФРА – М, 2004.-784с..

Костюк В.Н. История экономических учений. Курс лекций. – М.: Центр, 1997.-224с.

Левита Р. История экономических учений. Учебное пособие. – М.: Cattalaxy, 1995.- 191с.

Майбурд Е.М. Ведение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. – М.: Дело, Вита-Пресс, 1996.- 544с.

Милль Дж. С. Основы политической экономии. – М.: Прогресс, 1980.- Т.2. – 480с.

Мешко І.М. Історія економічних вчень: Основні течії західноєвропейської та американської економічної думки: Навч. Посібник. – К.: Вища шк., 1994.-175с.

Осадчая И.М. Консерватизм против реформизма (две тенденции в буржуазной политэкономии).- М.: Мысль, 1984.- 223с.

Осадчая И.М. Современное кейнсианство. Эволюция кейнсианства и неоклассический синтез. – М.: Мысль, 1971. - 176с.

Хрестоматия по истории Древнего Востока: с 2-х ч. – М.: Высшая школа, 1980.

Эклунд. К. Эффективная экономика. Шведская модель. – М.: Экономика, 1991. - 352с.

Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень: Навч. Посіб. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2002. – 514с.

Ядгаров Я.С. История экономических учений. Учебник. – М.: Экономика, 1996. – 249с.
^ ПЕРЕЛІК ДОДАТКОВОЇ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аникин А.В. Адам Смит. – М.: Молодая гвардия, 1968.-134с.

2. Аникин А.В. Юность науки: жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса.– М.: Политиздат, 1985.-367с.

3. Аникин А.В., Аникин В.А. Уильям Петти: английский экономист и статистик, родоначальник классической буржуазной политической экономии. – М.: Экономика, 1986.- 129с.

4. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество: Пер. с англ./ Под ред. Н.Н. Иноземцева. – М.: Прогресс, 1969.-480с.

5. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Прогресс, 1978.- 494с.

Маршалл А. Принципы экономической науки: в 3-х т. – М.: Прогресс, 1993.

Милль Дж. С. Основы политической экономии. – М.: Прогресс, 1980.- Т.2. – 480с.

Мор Т. Утопия. – М.: Наука, 1978. – 415с.

Ойкен В. Основные принципы экономической политики: Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1995. – 352с.

Петти У. Экономические и статистические работы.- М., 1940. - 324с.

Прудон П. Что такое собственность? – М.: Республика, 1998. – 367с.

Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции. – М.: Прогресс, 1986.- 471с.

Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Наука, 1962. - 624с.

Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации. – М.: Экономика, 1989. – 496с.

Хансен Э. Экономические циклы и национальный доход: Пер. с англ. – М.: Изд-во иностр. лит., 1959. - 760с.

Эклунд. К. Эффективная экономика. Шведская модель. – М.: Экономика, 1991. - 352с.



^ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО, МОДУЛЬНОГО, ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Протягом семестру засвоєння студентами елементів навчального матеріалу контролюється для виявлення недоліків та проблем процесу засвоєння, пробілів у знаннях та подальшої роботи з їхнього усунення.

Формами поточного контролю знань є:

співбесіди – для перевірки засвоєння загальнотеоретичних засад економічної науки;

розв’язання завдань та проблемних ситуацій – для контролю практичних навичок та творчих пошуків;

виконання індивідуальних завдань – для розвитку навичок дослідницької роботи та підсумовування самостійної роботи студентів;

контрольні роботи за розділами – для проміжного контролю повноти, комплексності знань.

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного і підсумкового контролю за 100-бальною шкалою.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

^ Об'єктами поточного контролю знань студентів є такі чинники:

- систематичність та активність роботи на семінарських заняттях. Оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; результати виконання, експрес-контролю, складання конспекту занять, регулярне відвідування занять тощо.

- виконання завдань для самостійного опрацювання: самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; проведення розрахунків; написання рефератів, есе; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

- виконання індивідуальних завдань. Оцінці підлягають рівень виконання студентом індивідуальні завдання.

- виконання контрольних завдань. При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні уміння, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний контроль проводиться у формі тестів.

Письмова форма контрольних робіт є обов'язковою, матеріали контролю зберігаються на кафедрі від дня його проведення до початку наступного семестру. При проведенні контрольних робіт викладач надає індивідуальні варіанти завдань. Завдання охоплюють навчальний матеріал згідно зі структурою тем модуля. Критерії оцінювання результатів виконання контрольних завдань доводяться до відома студентів перед початком наступної теми.

Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни та виконувати індивідуально-дослідницьку роботу з проблеми, що розглядається в дисципліні тощо.

До підсумкового контролю входять: іспит з дисципліни або наукова робота студента, виконання індивідуального творчого завдання. Іспит проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань. На іспит виносяться ключові проблеми дисципліни.

Студенти зобов’язані складати іспит у разі отримання менше 50 балів за результатами поточного модульного контролю. Студенти, що отримали 50 балів мають можливість не складати іспит (оцінка при цьому виставляється відповідно до інтервальної шкали), а у разі виконання з дисципліни індивідуальних завдань творчого рівня, участі у позанавчальній науково-дослідницькій діяльності, в роботі конференцій, наукових семінарів, підготовці наукових публікацій тощо за рішенням лектора можуть отримати додаткові бали, що увійдуть до підсумкового контролю.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається за методикою накопичування балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на підсумковий контроль (табл. 1).


Таблиця 1

^ Розподіл балів за всіма видами робот



^ Поточний контроль

(максимально 50 балів)


Кількість балів за результатами поточного контролю

Підсумковий контроль

(максимально 50 балів)

Кількість балів за результатами підсумкового контролю

Загальна кількість балів

1 модуль

Сума балів за перший модуль

2 модуль

Сума балів за другий модуль

Індивідуальне творче завдання

Іспит

Організаційно-навчальна робота студента в аудиторії

Самостійна робота

Письмо