Реферат: Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Переорієнтація вітчизняних підприємств легкої промисловості на ринкові відносини потребує дослідження проблем функціонування господарських систем в умовах трансформації економіки України, створення належних умов для їх ефективної виробничо-господарської діяльності. Одним із шляхів ефективного розв’язання проблем, які постали перед підприємствами легкої промисловості та, зокрема, швейної галузі, може бути запровадження методики оцінки якості системи управління, в основу якої покладено вирішення завдань стосовно: координації управлінської діяльності з метою досягнення цілей підприємства; інформаційної та консультаційної підтримки щодо прийняття ефективних управлінських рішень; створення і забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством та раціональності управлінського процесу; впровадження систем планування, контролю й аналізу діяльності; мотивації персоналу в підвищенні ефективності роботи підприємства. Вирішення зазначених вище завдань забезпечить позитивну динаміку економічного розвитку, а тому має теоретичне і практичне значення. Для науки та практики управління предметом підвищеної уваги мають стати питання вдосконалення якості системи управління з метою забезпечення передумов для ефективного та довготривалого функціонування підприємств.

Вагомий внесок у дослідження проблем адаптації соціально-економічних систем до сучасних умов господарювання зробили такі вітчизняні вчені, як: О.М. Азарян, І.А. Ігнатьєва, Н.А. Кизим, С.Л. Кушнарь, В.М. Луцьковський, І.А. Маркіна, О.В. Оліфіров, Л.А. Полонська, В.С. Пономаренко, А.А. Садеков, Т.В. Сьомкіна, Л.В. Фролова, О.О.Шубін, О.М. Ястремська та зарубіжні науковці: А.Г. Аганбегян, Г.Я. Киперман, В.М. Клюковкін, Т.Л. Безрукова та ін. Основні положення підходів до оцінки систем управління знайшли своє відображення у вітчизняних роботах: В.Г. Герасимчука, Т.С. Клебанової, О.Є. Кузьміна, Є.В. Молдавської, А.С. Мороза, І.Д. Падеріна, Н.Ю. Подольчака, Р.В. Шуляра та зарубіжних працях: С.Д. Бешелєва, Ф.Г. Гурвіча, Г.П. Іспіряна, В.Р. Кігеля та ін. Однак, незважаючи на існуючі теоретичні розробки щодо управління діяльністю соціально-економічних систем, а також оцінки систем управління, залишається ряд невирішених проблем. І хоча останнім часом вітчизняні науковці почали приділяти певну увагу дослідженню якості системи управління підприємствами, ця проблема ще недостатньо досліджена, а окремі теоретично-методичні розробки її оцінки мають досить фрагментарний характер.

Таким чином, відсутність цілісної методологічної бази щодо якості системи управління, недосконалість науково-методичних рекомендацій стосовно її оцінки, недостатність відповідних практичних розробок обумовили актуальність та вибір теми дисертації, визначення мети та вирішення поставлених завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до комплексного тематичного плану науково-дослідних робіт Полтавського університету споживчої кооперації України, основні з яких: «Методологія та практика управління сучасною соціально-економічною системою» (№ державної реєстрації 0105U003905, автором запропоновано методичний підхід та інструментарій стосовно проведення експрес-аналізу рівня якості управління підприємствами); «Організаційно-економічний механізм формування стратегій розвитку суб’єктів господарювання» (№ державної реєстрації 0105U008952, автором розроблено методичний підхід до оцінки якості апарату управління на підприємстві); «Шляхи підвищення ефективності та забезпечення конкурентоспроможності підприємств в ринкових умовах» (№ державної реєстрації 0104U008307, автором розроблено теоретико-методичний підхід до визначення ефективності впровадження контролінгу на підприємстві).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення й розвиток теоретичних і методичних положень щодо оцінки якості системи управління підприємствами швейної галузі. Для досягнення поставленої мети в рамках дослідження поставлено такі наукові та практичні завдання:

дослідження теоретико-методичних підходів до оцінки якості системи управління підприємствами;

виявлення концептуальних особливостей контролінгу та визначення його місця в системі управління підприємствами;

синтез групи показників оцінки якості системи управління на підприємствах швейної галузі;

визначення проблем адаптації підприємств швейної галузі в ринкових умовах господарювання;

розробка методичного підходу до визначення прогнозованого рівня якості управління підприємствами за умови впровадження контролінгу;

обґрунтування науково-практичних рекомендацій щодо впровадження служби контролінгу на підприємстві;

розробка методики діагностики рівня якості системи управління на підприємствах швейної галузі.

Об’єктом дослідження є процес оцінки якості системи управління виробничим підприємством.

Предметом дослідження є теоретичні положення, методи та практичні рекомендації щодо оцінки якості системи управління підприємствами швейної галузі.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження послужили фундаментальні праці українських і зарубіжних науковців з проблем оцінки якості системи управління, сучасної теорії управління підприємством і формування ринкових відносин.

У процесі дослідження застосовувалися такі наукові методи: діалектичний, наукової абстракції, історичного підходу – для дослідження сутнісної характеристики якості системи управління та тенденцій її розвитку; аналізу і синтезу, індукції та дедукції – для дослідження особливостей оцінки системи управління та виокремлення групи часткових показників, які повною мірою відображають рівень якості системи управління; економіко-статистичний – для вивчення, оцінки та визначення динаміки показників розвитку підприємств швейної галузі в сучасний період; графічний – для наочного зображення статистичного матеріалу й схематичного подання основних теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи; ситуаційний і системний підхід – для дослідження факторів зовнішнього і внутрішнього середовища та виявлення їх впливу на управління підприємством; експертних оцінок, соціального вимірювання – для діагностики стану і перспектив підвищення рівня якості системи управління підприємством; аналізу ієрархій, ранжування і логічного аналізу – для визначення ефективності впровадження контролінгу на підприємствах, що досліджувалися.

Інформаційну базу дослідження склали статистичні дані Дер­жавного комітету статистики України, Міністерства промисло­вої політики України, Міністерства економіки України, Полтавського обласного управління статистики, отримані автором дані соціологічних та економічних досліджень на підприємствах швейної галузі Полтавського регіону, матеріали засобів масової інформації та мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні комплексу питань організації та методики проведення оцінки якості системи управління підприємствами швейної галузі України з метою підвищення рівня якості системи управління.

Основні наукові результати полягають у такому:

Вперше:

запропоновано науково-методичний підхід до оцінки рівня якості управлінських систем, який на відміну від існуючих, враховує фактори, що негативно впливають на якість управління, дає об’єктивну оцінку поточного стану у функціональному розрізі існуючих підсистем та дозволяє забезпечити раннє виявлення ознак спаду рівня якості системи управління підприємствами швейної галузі.

Удосконалено:

методичний підхід до визначення ефективності впровадження контролінгу на підприємстві, який на відміну від інших, ґрунтується на системному аналізі проблеми, що досліджується та всебічно враховує найбільш впливові фактори-обмеження та можливості, передбачає формування найбільш оптимальних варіантів сценаріїв майбутнього (прогнозованого) рівня якості системи управління стосовно існуючих тенденцій розвитку підприємств швейної галузі (незмінність, покращення, погіршення), що дає змогу виключити суб’єктивний фактор в процесі здійснення такої оцінки;

систематизація напрямків управління підприємствами швейної галузі та їхнього ранжування за значимістю, а саме визначення: виділених центрів відповідальності (виробництво, фінанси, маркетинг, зовнішньоекономічна діяльність, персонал, корпоративна культура, керування, контролінг); найбільш значущих напрямків діяльності з погляду виконання визначених пріоритетів та перевірка результатів за ступенем узгодженості; вагомості напрямків по кожному центру відповідальності (обґрунтування важливості напрямків відносно проблем та можливостей кожного з центрів відповідальності, що виникають при реалізації бажаного сценарію з урахуванням ваги напрямків відповідних підсистем, які існують на підприємствах швейної галузі на даному етапі їхнього розвитку);

адаптаційна модель контролінгу на підприємствах швейної галузі, що розповсюджується на аналіз даних про хід процесів, на прийняття, реалізацію і контроль виконання заходів з управління, в тому числі коригувальних та запобіжних дій, що стосуються підвищення якості системи управління та дає змогу визначити напрямки виходу підприємств, які досліджуються, з кризового стану.

^ Отримало подальший розвиток:

синтез групи показників оцінки якості системи управління, яка на відміну від існуючих, відповідає вимогам системності та комплексності, що дозволяє визначити й проаналізувати науково-технічний рівень та потенціал управління і відбиває реальні можливості його розвитку;

понятійний апарат, а саме - зміст поняття «якість системи управління» (визначена властивість погодженої робочої структури, діючої на підприємстві, яка повинна включати в себе ефективні комплексні технічні й управлінські методи для забезпечення найбільш раціональним способом координованих дій людей, механізмів, а також генерації інформації, необхідної для ефективної діяльності підприємства), що дозволило виявити можливість забезпечення ефективного зростання рівня якості системи управління підприємством та найбільш повного використання його наявних ресурсів;

організаційне забезпечення служби контролінгу на підприємствах швейної галузі, шляхом розробки регламентного забезпечення, що на відміну від раніше існуючих підходів до побудови організаційної структури, дозволяє врахувати організаційно-методичні можливості та спрямованість підприємств на підвищення якості управління та дає можливість оптимізувати рух інформаційних потоків між різними підрозділами підприємств і координувати дії по виробленню інформації, яка є основою формування альтернативних підходів щодо вирішення завдань управління.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні методик оцінки якості системи управління підприємствами швейної галузі, її забезпечення на засадах контролінгу, що дасть можливість своєчасно приймати найбільш оптимальні варіанти управлінських рішень і підвищити рівень якості управління. Найбільшу практичну цінність мають запропоновані методики: визначення ефективності впровадження контролінгу на підприємстві, оцінки якості системи управління (програма в середовищі Delphi), організації служби контролінгу на підприємствах швейної галузі.

Висновки і рекомендації, запропоновані в дисертації, схвалено і впроваджено в практику діяльності підприємств швейної галузі Полтавського регіону: ВАТ швейна фабрика «Лубенчанка» м. Лубни (довідка № 301 від 28.06.2005 р.) – методика діагностики якості системи управління підприємством на основі виділення центрів відповідальності у функціональному розрізі, яка враховує специфіку підприємств швейної галузі та надає всебічну інформацію про поточний стан справ на підприємстві і дозволяє виявити слабкі місця в системі управління підприємством; ВАТ «Світ» м. Кобеляки (довідка № 514/07 від 12.07.2005 р.) - створення на підприємстві служби контролінгу у тому вигляді, який відповідає архітектурі існуючої інформаційної системи; зміна нормативної документації підприємств (інструкції, регламенти, посібники, стандарти підприємства і т п.) відповідно до проведених змін в сфері обліку, планування, контролю, прийняття рішень і відповідальності; формалізація процесів, що відносяться до систем документообігу і управління підприємствами; впровадження корпоративної інформаційної системи контролінгу з метою автоматизації функцій контролерів і відповідальних співробітників підрозділів підприємств; розробка плану проведення робіт з подальшого підвищення якості системи управління підприємствами; ТОВ Компанія «ТІКО ЛТД Ко» м. Комсомольськ (довідка № 158 від 23.11.2005 р.) - пропозиції стосовно місця контролінгу в формуванні організаційних та управлінських структур на підприємстві; ЗАТ Полтавська фірма «Ворскла» м. Полтава (довідка № 9/04-5 від 12.01.2006 р.) – методичні рекомендації щодо реструктуризації підприємства зі створенням служби контролінгу.

Теоретичні і методичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі підготовки студентів економічних спеціальностей при викладанні дисциплін: «Антикризове управління», «Управління ефективністю», «Менеджмент підприємства», «Економіко-математичне моделювання» у Полтавському університеті споживчої кооперації України (довідка № 53-02/14 від 26.01.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень автора. Сформульовані й обґрунтовані в дисертаційній роботі наукові положення, розробки, висновки і рекомендації отримано автором самостійно на основі дослідження проведення оцінки якості системи управління підприємствами швейної галузі Полтавського регіону. Аналітична частина роботи виконана на основі обробки статистичних даних, даних бухгалтерської і статистичної звітності швейних підприємств, проведених автором опитувань керівників і фахівців підприємств.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дослідження доповідались та отримали позитивну оцінку на 14 науково-практичних конференціях, у т.ч.: міжнародних: «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2003 р.); «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (Полтава, 2004 р., 2006 р.); «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» (м. Київ, 2005 р.); «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (м. Тернопіль, 2005 р.); всеукраїнських: «Економіка підприємства: проблеми теорії та практики» (м. Дніпропетровськ, 2003 р., 2004 р.); «Проблеми забезпечення економічного розвитку підприємств» (м. Донецьк, 2005 р.); конференціях професорсько-викладацького складу Полтавського університету споживчої кооперації України за підсумками науково-дослідних робіт у 2002-2007 рр.

Публікації. Результати досліджень знайшли відображення в 15 одноосібних наукових працях загальним обсягом 5,6 др.арк., з них: 7 наукових статей – у виданнях, що визнані ВАК України фаховими з економічних наук, а також 8 публікацій у матеріалах наукових конференцій та у збірниках наукових праць.

^ Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, 9-ти підрозділів, висновків, списку використаних джерел з 191 найменування і 4 додатків обсягом 87 сторінок. Обсяг текстової частини складається з 180 сторінок, містить 56 таблиць (обсягом 25 сторінок), 29 рисунків (обсягом 19 сторінок).


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано його завдання, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

^ У першому розділі «Теоретико-методичні засади якості системи управління підприємствами» узагальнено теоретико-методичні аспекти якості системи управління; обґрунтовано місце контролінгу в системі управління підприємством та його вплив на рівень якості системи управління; розроблено методичний підхід до оцінки якості системи управління підприємством.

Результати наукових досліджень і теоретичних узагальнень трактування поняття «якість системи управління» є предметом широкого обговорення у наукових вітчизняних і зарубіжних виданнях. Реалізація методик оцінки якості системи управління, впровадження їх у внутрішньогосподарську діяльність стало невід’ємною умовою підвищення рівня якості управління. Проте на останніх, оцінка якості системи управління підприємством не носить системного інтегрованого характеру в силу як суб’єктивних, так і об’єктивних причин. Суттєвою серед них є відсутність цілісної методологічної бази щодо підвищення якості системи управління. Разом з тим потребують доопрацювання методи і форми оцінки якості системи управління, необхідні для фахівців при вирішенні практичних питань, особливо при організації роботи на підприємствах у рамках комплексних підходів до управління. Усе це свідчить про необхідність ґрунтовного вивчення, оцінки, аналізу та визначення шляхів підвищення якості системи управління підприємствами.

У роботі зазначено, що якість стала запорукою успіху й основною умовою, яка визначає ефективність діяльності підприємства на національному і світовому ринках. Розроблені й ефективно функціонуючі комплексні системи управління забезпечують рентабельність підприємства і одержання значних прибутків. Завдяки удосконаленню якості управління підприємством збільшується обсяг виготовленої продукції, підвищується рівень продуктивності праці, істотно знижуються витрати на виробництво продукції і підвищується конкурентноздатність.

Запропоновано власне визначення поняття якості системи управління як визначену властивість погодженої робочої структури, діючої на підприємстві, яка повинна включати в себе ефективні комплексні технічні й управлінські методи для забезпечення найбільш раціональним способом координованих дій людей, механізмів, а також генерації інформації, необхідної для ефективної діяльності підприємства

Виокремлено особливості вдосконалення якості системи управління та внаслідок цього визначено основні недоліки в управлінні вітчизняними підприємствами. Увесь процес управління на підприємствах має здійснюватися задля розробки способів і прийомів найбільш ефективної реалізації функцій управління на практиці, розподілу роботи серед виконавців, підбору технічних засобів на основі збирання, переробки і передачі інформації.

У роботі представлено нове бачення застосування процесу контролінгу як складової системи управління або закономірної, послідовної зміни явища, що забезпечує ефективну реалізацію основних функцій управління. Підкреслено важливість контролінгу як процесу на підприємстві, який дає можливість не тільки виявити відхилення від прийнятих і затверджених правил, процедур, законоположень, але й дати оцінку причин цих відхилень, конкретизувати їх за ступенем участі в них посадових осіб, діяльність яких піддана перевірці.

У дисертації акцентовано увагу саме на розширенні й поглибленні діяльності, пов’язаної з якістю системи управління, а також на впровадженні методів аналізу з метою одержання більш точних оцінок управління з урахуванням застосування процесу контролінгу. Процес контролінгу має за мету сприяти підвищенню якості системи управління й може бути орієнтованим на перспективний розвиток підприємства, основною метою якого є орієнтація управлінського процесу на забезпечення прибутковості підприємства та ефективного використання ресурсів (рис.1).

Обґрунтовано, що удосконалення методичних засад підвищення якості системи управління підприємством за допомогою процесу контролінгу означає перехід від окремих розрізнених елементів управління до комплексної, взаємозалежної і цілеспрямованої системи перманентно здійснюваних заходів і робіт, які забезпечують якісне управління підприємствами швейної галузі з високою оперативністю й ефективністю.

У дослідженні акцентовано увагу на тому, що для оцінки якості системи управління підприємством виділено групу показників, які відбивають особливості цілей, завдань, функцій управління, специфіку управлінської праці та характеризують якість управління і відповідають вимогам системності та комплексності. У ній враховані різні підходи щодо вимірювання ефективності управління, які характеризують розглянуті вище аспекти якості системи управління, у центрі якої перебувають вимірники ефективності використання ресурсів управління, реалізованих у формі посилення управлінського впливу керуючої підсистеми на керовану підсистему.

Оцінку рівня якості системи управління здійснено на базі найбільш суттєвих, узагальнених показників, синтез яких дає найбільш точний результат при визначенні рівня якості управління, які відображають науково-технічний рівень управління, ефективність використання технічних засобів; прогресивних процесів, методів і структур управління; характеризують якість, своєчасність і економічність прийнятих






Перегляд визначених цілей та зав-дань; надання альтернативної інформації щодо прийняття управлінських рішень
















І етап






















порівняння показників функціонування з заданими стандартами та визначення ступеню припустимих відхилень

ІІ етап










Так


Ні

ІІІ етап









^ Рівень якості системи управління

Рис. 1. Структурно-логічна модель забезпечення якості системи управління

підприємством за допомогою процесу контролінгу


управлінських рішень; показують динаміку якісного складу працівників управління й інтенсифікацію управлінської праці; відбивають масштаби й ефективність залучення працівників до управління виробництвом.

^ У другому розділі «Діагностика існуючих систем управління підприємствами» проведено аналіз функціонування підприємств легкої промисловості, який відповідає завданням системи управління і становить запропоновану автором модель моніторингу середовища, в якому розвиваються підприємства, які досліджувались; розроблено адаптаційну модель контролінгу на підприємствах швейної галузі з урахуванням оцінки якості системи управління, що дало змогу визначити напрямки виходу підприємств з кризового стану; проведено аналіз рівня якості системи управління на основі розробленого методичного підходу.

З метою доведення можливостей впровадження авторської концепції підвищення рівня якості системи управління підприємствами, в роботі проведено аналіз функціонування підприємств легкої промисловості, який відповідає завданням системи управління і становить запропоновану автором модель моніторингу середовища, в якому розвиваються підприємства.

Аналіз тенденцій розвитку підприємств швейної галузі показав, що більшість управлінців не сприймають новий напрямок розвитку менеджменту, негативно ставляться до нього та акцентують увагу на неможливості використання західних моделей на вітчизняному ґрунті. Це пояснюється наслідками старої системи управління, яка не враховувала більшості причинно-наслідкових змін у зовнішньому середовищі.

Досліджено, що функціонування швейних підприємств за умов давальницької сировини є домінуючим чинником, який характеризує структуру виробничої програми досліджуваного сектора промисловості України. Позитивними моментами такої діяльності підприємств є, по-перше, вільний доступ до прогресивних технологій, методів управління, організації праці. По-друге, можливість проведення технічного переоснащення виробництва за сприяння контрагентів (протягом останніх двох років швейні підприємства України закупили устаткування на суму близько 5 млн. дол. США). По-третє, збереження виробничого та кадрового потенціалу швейної галузі, важливість якої для економіки України зумовлюється її соціальним спрямуванням.

В роботі запропонована адаптаційна модель контролінгу, яка розповсюджується на аналіз даних щодо виконання всіх його процесів, на прийняття, реалізацію і контроль виконання заходів з управління, в тому числі коригувальних та запобіжних дій, що стосуються підвищенню якості системи управління (рис. 2)

У дисертації на основі систематизації групи показників проведено дослідження рівня якості системи управління підприємствами швейної галузі Полтавського регіону та виділено проблеми, які стоять перед вищеназваними підприємствами,  низькі рівні одержання чистого прибутку, фінансової стійкості, конкурентоспроможності, механізації праці робітників; застаріла організаційна структура підприємства та її орієнтація на виробничу, а не на маркетингову стратегію; збереження технократичного підходу до управління підприємством, що вимагає адміністративно-командного стилю керівництва; уповільнена реакція при виборі та вирішенні проблем, які мають принципове значення для раціонального функціонування підприємства; недооцінка важливості корпоративної культури для забезпечення найбільш ефективної координації діяльності підприємства; неефективне використання кадрового потенціалу підприємства; невідповідність системи планування новим тенденціям розвитку підприємства; недостатнє інформаційно-аналітичне забезпечення для визначення перспективних цілей підприємства та прийняття оптимальних управлінських рішень.

У дослідженні виділено недоліки існуючої системи управління, які існують на підприємствах швейної галузі Полтавського регіону на даному етапі їхнього розвитку, а саме: підвищення нестабільності зовнішнього середовища, яке висуває допоміжні вимоги до управління підприємствами швейної галузі; ускладнення процесу управління підприємством, що потребує механізму внутрішньої координації системи підприємства; інформаційний ажіотаж при нестачі певної інформації, який вимагає побудови спеціальної системи інформаційного забезпечення управління; загальнокультурне прагнення до синтезу, інтеграції різних сфер знання і людської діяльності та надано рекомендації стосовно вирішення проблем, за допомогою контролінгу, який дозволить вищеназваним підприємствам виконати завдання: підвищення координації управлінської діяльності, спрямованої на досягнення цілей підприємства; надання ґрунтовної інформаційної і консультаційної підтримки прийняття управлінських рішень; створення і забезпечення ефективного функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством; забезпечення раціональності управлінського процесу; застосування обґрунтованої системи мотивації персоналу щодо підвищення




ефективності функціонування підприємств швейної галузі.

^ У третьому розділі „Підвищення якості системи управління підприємствами швейної галузі на основі контролінгу” обґрунтовано доцільність упровадження та використання контролінгу в управлінні підприємствами; розроблено науково-практичні рекомендації організації служби контролінгу на підприємстві, який враховує організаційні можливості та спрямованість підприємства на підвищення якості системи управління; удосконалено методику діагностики та інструментарій оцінки рівня якості системи управління за рахунок виділення та систематизації внутрішніх факторів негативного впливу.

У процесі підвищення рівня якості системи управління підприємствами враховано умови сформованої ринкової ситуації: володіння високим рівнем адаптації до мінливості зовнішнього середовища, що дозволяє швидко змінювати асортимент виробів; рівень пристосованості до складної технології виробництва, що вимагає нових форм контролю, організації і розподілу праці; урахування значної конкуренції на ринку готової продукції, яка докорінно змінила ставлення до якості продукції, і спонукала підприємства швейної галузі організовувати післяпродажне обслуговування і надавати додаткові фірмові послуги; урахування вимог до рівня якості обслуговування споживачів і термінів виконання договорів, які стали занадто високими для традиційних виробничих систем і механізмів прийняття управлінських рішень; реагування до змін структури витрат виробництва.

Доведено, що визначення рівня якості системи управління підприємствами за рахунок упровадження процесу контролінгу посідає важливе місце в наукових дослідженнях вітчизняних учених.

Визначено, що стосовно забезпеченню підтримки процесу прийняття рішень щодо аналізу ефективності впровадження контролінгу на підприємствах швейної галузі багато в чому задовольняють можливості застосування методу аналізу ієрархійCommonInf_Features.

Розроблено альтернативні варіанти сценаріїв майбутнього (прогнозованого) рівня якості системи управління при умові впровадження контролінгу стосовно існуючих тенденцій розвитку підприємств швейної галузі та запропоновано науково-методичний підхід до вибору найбільш ефективного з них: сценарій С1 – статус-кво (якість системи управління підприємством залишається незмінною); С2 – якість системи управління підприємством покращується; С3 – якість системи управління підприємством погіршується.

Запропоновано науково-методичний підхід до ранжування напрямків управління за значимістю під час впровадження контролінгу, який передбачає наступні етапи: систематизація напрямків (виділених центрів відповідальності: виробництво, фінанси, маркетинг, зовнішньоекономічна діяльність, персонал, корпоративна культура, керування, контролінг); визначення їх пріоритетності (ранжування) з погляду виконання визначених напрямків, перевірка результатів ранжування за ступенем узгодженості; визначення пріоритетних напрямків по кожному центру відповідальності; обґрунтування важливості напрямків відносно проблем та можливостей кожного з центрів відповідальності, що виникають при реалізації бажаного сценарію з урахуванням ваги пріоритетів серед напрямків відповідного центру відповідальності, які існують на підприємствах швейної галузі на даному етапі їхнього розвитку.

Методику апробовано на прикладі ВАТ «Полтавська фірма «Ворскла», ВАТ «Світ», ВАТ «Лубенчанка». У результаті виконаних розрахунків визначено пріоритетність політик центрів відповідальності на підприємствах, що досліджувались (табл. 1).


Проведений у дослідженні аналіз прогнозованого рівня якості системи управління підприємством, дозволив інтегрувати значення окремих сценаріїв розвитку подій для оцінки наслідків прийнятих при плануванні рішень щодо забезпечення якості системи управління за допомогою контролінгу.

Проведений аналіз критеріїв відносно ймовірних сценаріїв розвитку подій (табл. 2) дозволив зробити висновок, що впровадження процесу контролінгу приведе до поліпшення рівня якості системи управління підприємством. Це пояснюється підвищенням обґрунтованості визначення найбільш перспективних цілей підприємства.

^ Таблиця 2

Ранжування змінних стану (критеріїв) відносно майбутнього стану якості системи управління (сценаріїв)

Позна-

чення

Змінна стану (критерій для оцінки наслідків)

Вага критерію

Сценарій та його вага

Узагальнений сценарій

Вага узагаль-неного сценарію

С1

С2

С3

0,1061

0,2884

0,6061

Кр.1

Визначення найбільш перспективних цілей

0,4043

-4

2

8

5,00

2,022

Кр.2

Постановка відповідних цільових завдань

0,2151

-5

3

6

3,97

0,854

Кр.3

Забезпечення ефективного виконання управлінських та виробничих процесів

0,0870

-4

2

8

5,00

0,435

Кр.4

Ефективне використання ресурсів

0,0392

-6

3

6

3,87

0,152

Кр.5

Впровадження прогресивних технологій

0,0382

-3

2

4

2,68

0,102

Кр.6

Своєчасне реагування на отриману інформацію

0,0435

-4

1

3

1,68

0,073

Кр.7

Своєчасне прийняття оптимальних управлінських рішень

0,1728

-6

4

8

5,37

0,927

Інтегральна оцінка узагальненого сценарію

27,57

4,672


Спостерігається значне покращення постановки відповідних цільових завдань, передбачається дуже велике збільшення забезпечення ефективності виконання управлінських, виробничих процесів та значне збільшення ефективності використання ресурсів. Помітним буде збільшення впровадження прогресивних технологій, поліпшиться своєчасність реагування на отриману інформацію, очікується значне покращення у своєчасності прийняття оптимальних управлінських рішень.

Порівняння інтегральних оцінок майбутнього рівня якості системи управління підприємством, дозволило визначити, що відносне покращення становить 2,111, або 45,18 % інтегральної оцінки, тобто 1,45 рази. Таким чином, аналіз підтвердив значення і можливості впровадження процесу контролінгу в підвищенні рівня якості системи управління підприємствами швейної галузі.

Обґрунтовано, що розглянутий підхід, з одного боку, може бути методичною основою управління, а з іншого – практичним інструментом управління діяльністю, який ґрунтується на системному аналізі проблеми та всебічно враховує і використовує всі фактори-обмеження, проблеми та можливості всіх центрів відповідальності, які існують у проблематиці, їхні цілі та політики, альтернативи та можливі сценарії розвитку подій.

У роботі доведено, що впровадження контролінгу на підприємствах доцільно проводити за трьома напрямками: підготовчий етап (вивчення поточного стану підприємства, експрес-аналіз); етап впровадження служби контролінгу; етап автоматизації.

Обґрунтовано, що створення служби контролінгу, яка функціонує відокремлено від інших економічних служб, дозволяє отримати певні переваги над раніше існуючою організаційною структурою підприємств. Основна суть цих переваг полягає у можливості оптимізації руху інформаційних потоків між різними підрозділами підприємств і координації дій виконавців щодо впровадження системи контролінгу. Завдяки цьому регламентне забезпечення функціонування служби контролінгу, розроблене дисертантом, внесло у роботу даної служби чітке визначення її функціональної спрямованості. Практична значимість реалізованого варіанта побудови відповідної організаційної структури полягає в можливості підпорядкування функціонування всіх відділів підприємства виробленню інформації, що є основою формування альтернативних підходів щодо вирішення завдань як оперативного, так і стратегічного управління.

Також у дослідженні акцентовано увагу на тому, що вивчення загальних аспектів упровадження служби контролінгу в сучасних умовах господарювання дозволило модернізувати організаційну та інформаційну структуру підприємств швейної галузі. Реалізація цього завдання дала змогу підвищити й оптимізувати результати роботи підприємств відповідної галузі, їх окремих підрозділів; здійснити прогнозування діяльності підрозділів на майбутнє.

Запропонований методичний підхід проведення оцінки якості системи управління підприємствами включає визначені та систематизовані внутрішні фактори, які негативно впливають на стан якості системи управління підприємством і дають об’єктивну оцінку його поточного стану. Кожен фактор має свій визначений критерій і обумовлюється