Реферат: Правила охорони праці у прокатному виробництві підприємств металургійного комплексу

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 29 липня 2009 р. N 118

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
20 серпня 2009 р. за N 792/16808 



ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ У ПРОКАТНОМУ ВИРОБНИЦТВІ ПІДПРИЄМСТВ МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ I. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють ведення технологічних процесів, експлуатацію, обслуговування й ремонт устаткування у прокатному виробництві.

1.2. Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх працівників при організації та виконанні робіт, пов'язаних з проектуванням, будівництвом, експлуатацією, реконструкцією, дослідженням, налагодженням та ремонтом устаткування підприємств і дослідно-промислових цехів з виробництва прокату (далі - підприємства).
^ II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2.1. Вимоги до території підприємства, виробничих будівель і споруд
2.1.1. Проектування, будівництво та реконструкція будівель і споруд прокатних цехів повинні здійснюватись відповідно до СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП 173-96), та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431 (НПАОП 0.00-4.20-94), і вимог цих Правил.

2.1.2. Будівлі та споруди прокатних цехів необхідно розміщувати відповідно до СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий" (далі - СНиП II-89-80).

2.1.3. Прокатні цехи повинні бути відокремлені від меж житлових районів санітарно-захисними зонами, розмір яких необхідно приймати відповідно до ДСП 173-96, а всі вільні дільниці території прокатних цехів повинні бути озеленені.

2.1.4. Прокатні цехи, які будуються, необхідно розташовувати таким чином, щоб не порушувався потоковий напрямок транспортування вантажів і не створювалися зустрічні та перехресні вантажні потоки.

2.1.5. У діючих прокатних цехах для безпечного пересування працівників у відповідних місцях влаштовують проходи, перехідні містки та тунелі, виходи з яких повинні бути розташовані поза зоною дії мостових кранів.

2.1.6. Для переходу через головний з'єднувальний вал кожної лінії прокатних станів необхідно споруджувати перехідні містки. На безперервних станах споруджується один місток вздовж усіх клітей зі спуском до кожної з них.

2.1.7. Робочі кліті всіх станів (за винятком невеликих клітей дрібносортних, дротових і тонколистових станів) повинні мати майданчики і сходи з поручнями. На невеликих станах можливе застосування переносних драбин.

2.1.8. Стаціонарні металеві сходи мають бути виконані відповідно до вимог ГОСТ 23120-78 "Лестницы маршевые, площадки и ограждения стальные. Технические условия" (далі - ГОСТ 23120-78).

2.1.9. Майданчики, призначені для обслуговування устаткування, повинні мати: відстань від настилу до конструктивних елементів приміщення не менше 2 м; у галереях, тунелях і на естакадах - 1,8 м; ширину - не менше 1 м, огородження по периметру висотою не менше ніж 1 м з суцільною металевою обшивкою на висоту 0,15 м від настилу та з додатковою огороджувальною планкою на висоті 0,5 м від настилу. Вимоги цього пункту розповсюджуються також на розміщені у приміщеннях відкриті галереї, містки та майданчики, призначені для переходу через устаткування або комунікації.

2.1.10. Відкриті люки, колодязі, бункери, завантажувальні отвори або прорізи в підлогах, у міжповерхових перекриттях чи на робочих майданчиках огороджуються поручнями висотою не менше ніж 1 м з суцільною металевою обшивкою на висоту не менше 0,15 м і з додатковою огороджувальною планкою на висоті 0,5 м від настилу.

2.1.11. Робочі місця, проходи та проїзди не дозволяється захаращувати сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією, іншими матеріалами. Межі проходів, проїздів або майданчиків для складування повинні бути позначені.

2.1.12. Стулки віконних чи ліхтарних з'єднань, що відкриваються, повинні мати пристрої, які дають змогу відкривати, встановлювати у необхідному положенні або закривати стулки з поверхні підлоги чи робочих майданчиків приміщення, а механізми для їх використання повинні знаходитися в легкодоступних і безпечних для обслуговування місцях.

2.1.13. При склінні віконним склом ліхтарів на будівлях під засклінням влаштовуються горизонтальні металеві сітки шириною не менше 0,7 м при вертикальному засклінні, а при похилому і горизонтальному ширина сіток визначається розрахунком відповідно до величини горизонтальної проекції засклених з'єднань.

2.1.14. Прорізи в будівлях прокатних цехів для подачі залізничних рухомих складів мають бути обладнані воротами з світлофорами, відкривання і закривання яких повинні бути механізовані.

2.1.15. У діючих цехах, де габарити наближення будинків до залізничних колій та автомобільних доріг не витримуються, мають бути вжиті заходи щодо забезпечення безпечного виходу працівників з будинків шляхом зміни розміщення виходів, установлення направляючих поручнів та покажчиків руху тощо.

Не дозволяється прохід працівників через ворота, що використовуються для в'їзду рухомого складу.

Подача залізничного рухомого складу до споруд прокатних цехів має відповідати пункту 2.4.3 глави 2.4 розділу II цих Правил.

2.1.16. Підлога у прокатних цехах має бути рівною, стійкою до механічних і теплових впливів і мати неслизьке покриття. Елементи конструкцій підлоги не повинні накопичувати або поглинати різноманітні рідини, що потрапляють на підлогу у процесі проведення робіт (масла, емульсії, нейтральні, лугові або кислі розчини тощо), мають бути стійкими до їх впливу, а покриття підлоги повинно легко очищатися від таких рідин, виробничих забруднень і пилу.

2.1.17. На виробничих дільницях, де за характером технологічних процесів використовують масла, емульсії та інші речовини, необхідно вживати заходів щодо запобігання попаданню їх на підлогу. У разі попадання на підлогу дільниці вищезазначених речовин підлогу потрібно негайно очистити.

2.1.18. Прибирання робочих місць і виробничих приміщень необхідно проводити після закінчення роботи зміни або в міру забруднення.

2.1.19. Прибирання пилу та сміття всередині будівель необхідно передбачати механізованими засобами.

2.1.20. Дахи будівель мають бути справними. Не дозволяється скупчення пилу, снігу, льоду на них. У цехах, що будуються, необхідно передбачити засоби механізованого прибирання пилу і сміття всередині будівель.

2.1.21. У місцях ремонту кранів мають бути передбачені вантажопідйомні пристрої.

2.1.22. Усі виробничі та допоміжні будинки, споруди та склади прокатних цехів повинні відповідати ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", НАПБ А 01.001-2004 і бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.

2.1.23. Будинки прокатних цехів повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-28-2006), та Державних санітарних правил ДСП 3.3.1.038-99 "Підприємства чорної металургії", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 38 (далі - ДСП 3.3.1.038-99).

2.1.24. Блискавкозахист будинків, споруд і зовнішніх установок у процесі експлуатації повинен здійснюватися відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008).

2.1.25. Перевірка стану димових труб, а також майданчиків і сходів до них повинна проводитися щорічно з дотриманням вимог нормативно-правових актів. Не дозволяється експлуатація димових труб, відхилення від вертикалі (крен) яких перевищує допустимі значення.
^ 2.2. Шкідливі виробничі чинники та вимоги щодо виробничої санітарії
2.2.1. Санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень повинен відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99), ГОСТ 12.1.001-89 "ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.001-89), ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.012-90), ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83), СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91), ДБН В.2.5-28-2006 та ДСП 173-96.

2.2.2. Обладнання систем водопостачання та каналізації повинно відповідати ДСП 173-96 та СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания" (далі - СНиП 2.09.04-87).

2.2.3. Джерела водопостачання, які використовуються для постачання господарсько-питних водопроводів, повинні відповідати ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора".

2.2.4. Якість питної води, води для душу, умивальників, вентиляції, охолодження повітря і пилопридушення повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940.

2.2.5. Обладнання та експлуатація бойлерних установок і баків для нагрівання води повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017.

2.2.6. Системи опалення будівель і споруд підприємств прокатного виробництва повинні відповідати вимогам ДСП 173-96, СНиП 2.04.05-91 та цих Правил.

2.2.7. Для працівників, які перебувають у неопалюваних виробничих і складських приміщеннях, повинні бути передбачені спеціальні приміщення для обігріву відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87.

2.2.8. Природне та штучне освітлення прокатних підприємств необхідно виконувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006.

Під час зміни технологічного процесу, заміни або перестановки устаткування на окремій дільниці цеху освітленість цієї дільниці необхідно привести у відповідність до ДБН В.2.5-28-2006.

2.2.9. Пуск, налагодження та експлуатація вентиляційних систем повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.4.021-75).

2.2.10. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати граничнодопустимих рівнів.

2.2.11. Під час організації та ведення технологічних процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно додержуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".

2.2.12. Мікроклімат у виробничих приміщеннях має відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

2.2.13. У прокатному виробництві на працівників можуть впливати такі шкідливі фактори:

тверді і газоподібні токсичні речовини. Кількість і склад токсичних речовин залежить від використовуваних матеріалів. У зону дихання працівників можуть надходити токсичні речовини, що містять у складі твердої фази різні метали (залізо, хром, нікель, мідь, титан, алюміній тощо), їх окисні та інші сполуки, а також газоподібні токсичні речовини (фтористий водень, окис вуглецю, окисли азоту та ін.). Вплив на організм твердих та газоподібних токсичних речовин може стати причиною хронічних і професійних захворювань;

випромінювання в оптичному діапазоні (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне). При відсутності захисту можлива поразка органів зору;

теплове (інфрачервоне) випромінювання виробів прокатного виробництва, інтенсивність якого залежить від температури попереднього підігріву виробів, їх габаритів, а також типу нагрівального пристрою. При відсутності засобів індивідуального захисту вплив теплового випромінювання може привести до порушень терморегуляції, навіть до теплового удару. Контакт із нагрітим металом може викликати опіки;

іскри, бризки і викиди розплавленого металу і шлаку можуть стати причиною опіків;

електромагнітні поля. Характер їх впливу на організм визначається інтенсивністю і тривалістю такого впливу;

ультразвук, джерелами якого є різні ультразвукові установки. Дія ультразвуку залежить від його спектральної характеристики, інтенсивності і тривалості впливу;

шум, джерелами якого є вентилятори, пневмопроводи, джерела живлення та ін. Вплив шуму на організм залежить від спектральної характеристики і рівня звукового тиску;

локальна вібрація, джерелом якої є пневматичні інструменти тощо;

напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

іонізація повітря робочої зони з утворенням позитивно та негативно заряджених іонів;

статичне навантаження. У результаті перенапруги можуть виникати захворювання нервово-м'язового апарата плечового поясу.

2.2.14. Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони проводиться згідно з ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

Періодичність проведення контролю встановлюється залежно від класу небезпечності шкідливої речовини: для I класу - не рідше 1 разу на 10 діб; для II класу - не рідше 1 разу на місяць, для III - IV класів - не рідше 1 разу на квартал. Залежно від конкретних умов виробництва періодичність контролю може бути змінена за узгодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. При встановленні відповідності вмісту шкідливих речовин III - IV класів небезпеки рівню граничнодопустимих концентрацій допускається проводити контроль не рідше 1 разу на рік.

2.2.15. Контроль за викидом шкідливих речовин у атмосферу здійснюється відповідно до ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями", ГОСТ 17.2.3.01-86 "Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов" та Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201 (далі - ДСП 201-97).

2.2.16. Виробниче устаткування та інструменти, що створюють при роботі шум, повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99, а також ГОСТ 12.1.003-83.

У тих випадках, коли шум на робочих місцях не може бути знижений до граничнодопустимих рівнів, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту органів слуху, а при еквівалентному рівні шуму більше 120 дБА - дистанційне керування виробничим процесом зі звукоізольованих камер чи автоматизувати технологічний процес.

Механізовані ручні інструменти пневматичної дії повинні мати спеціальні гасники вихлопу.

2.2.17. До експлуатації допускаються тільки справне устаткування, інструменти чи механізми або пристрої, що задовольняють вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.003-91). Не дозволяється використання вібруючого устаткування в режимах, що відрізняються від паспортного.

2.2.18. Вібрація на робочих місцях не повинна перевищувати граничних значень згідно з ДСН 3.3.6.039-99 і ГОСТ 12.1.012-90.

При роботі з вібруючим устаткуванням сумарний час контакту з вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 2/3 тривалості робочого дня. Проведення понаднормових робіт з вібруючим устаткуванням не дозволяється.

Робота з вібруючим інструментом (устаткуванням) повинна проводитися в утеплених приміщеннях з температурою повітря не нижче 16° C при вологості 40 - 60 % і швидкості руху повітря не більше 0,3 м/с. При роботі в холодний період року в неутеплених приміщеннях чи на відкритому повітрі для періодичного обігріву працівників необхідно передбачити приміщення з опаленням, в якому температура повітря 22° C, швидкість його руху не більш 0,3 м/с і вологість 40 - 60 %.

У випадках, коли вібраційне навантаження при роботі з вібронебезпечним обладнанням перевищує допустимий рівень відповідно до ДСН 3.3.6.039-99, необхідно забезпечити працівників віброгасними рукавицями та забезпечити раціональний режим праці згідно з розділом 7 ДСН 3.3.6.039-99.

2.2.19. Контроль санітарно-гігієнічного стану у прокатних цехах повинен проводитися згідно з ГОСТ 12.4.012-83 "ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования", ГОСТ 12.4.077-79 "ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах" (далі - ГОСТ 12.4.077-79), ГОСТ 12.1.023-80 "ССБТ. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик стационарных машин", ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" (далі - ГОСТ 12.1.006-84) та ГОСТ 12.1.005-88.

2.2.20. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-2002).

2.2.21. Для захисту від ультрафіолетового випромінювання необхідно застосовувати екранування джерел випромінювання, а працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту обличчя та очей відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.08.2008 N 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за N 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01-08).

2.2.22. Використання джерел іонізуючого випромінювання підприємством має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (далі - НП 306.5.05/2.065-2002), Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 (далі - ДГН 6.6.1-6.5.061-98), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).

2.2.23. Загальні вимоги електробезпеки устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования". Обладнання та комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты".
^ 2.3. Вимоги безпеки до експлуатації машин, устаткування, інструменту, пристосувань та огороджень
2.3.1. У місцях переходу працівників через рольганги, шлепери, конвеєри та інші технічні пристрої необхідно встановлювати перехідні містки з поручнями.

Містки для переходу через зони з гарячим металом повинні мати теплоізолюючий настил, а з боків повинні бути перекриті щитами висотою не менше 1,8 м з листового заліза чи густої металевої сітки.

2.3.2. Підлога на робочих місцях біля ножиць, штемпельних пресів, фрезерних і свердлильних верстатів і інших агрегатів холодної обробки металу повинна бути накрита ґратчастими дерев'яними настилами з відстанню між планками не більше 30 мм.

2.3.3. Двері тунелів, підвалів, а також огороджень приямків і інших небезпечних місць, де можливе підвищення вмісту токсичних речовин у повітрі, під час ведення технологічного процесу повинні бути закриті на замок і оснащені відповідними знаками безпеки.

2.3.4. Прокатні стани, що споруджуються, повинні оснащуватися спеціальними установками і пристроями для очищення обладнання та виробничих приміщень від пилу й виробничих відходів, які забезпечують максимальну механізацію робіт з очищення.

2.3.5. Побудова, розміщення та експлуатація котлів-утилізаторів, що використовуються у прокатному виробництві, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.
^ 2.4. Вимоги до внутрішньозаводського та цехового транспорту і безпеки його застосування
2.4.1. Наказом роботодавця по підприємству повинні бути призначені особи, відповідальні за безпечну експлуатацію засобів внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту, до обов'язків яких входить щодобова перевірка технічного стану транспортних засобів з відміткою у спеціальному журналі про допуск їх до роботи.

2.4.2. Експлуатація залізничного транспорту на під'їзних коліях прокатних цехів повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів та ГОСТ 9238-83 "Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм" (далі - ГОСТ 9238-83).

Спеціальний рухомий склад, а також наближення залізничної колії до будинків, споруд і складів повинні відповідати спеціальним габаритам, які передбачені ГОСТ 9235-83.

У цехах у разі неможливості доведення габаритів рухомого складу до необхідних величин повинна бути облаштована відповідна сигналізація (світлова, звукова, світло-звукова), що попереджує про порушення габаритів. При цьому мінімальна відстань від осі залізничної колії до стіни будинку, яка має вихід назовні, дозволяється не менше 3,1 м за умови обладнання огороджувальних бар'єрів, розміщених між виходом з будинку та залізничними коліями, паралельно до стін будинку.

2.4.3. В'їзд залізничного та автомобільного транспорту до приміщення цеху повинен проводитися після ввімкнення дозвільного сигналу світлофора. Рух транспорту територією цеху повинен здійснюватись у присутності уповноваженої особи, яка супроводжує транспорт і яка йде попереду нього.

2.4.4. При експлуатації автотранспортного, автотракторного та електрокарного транспорту необхідно керуватися вимогами Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.

2.4.5. Експлуатація електровізків повинна відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

2.4.6. У цеху між прольотами, призначеними тільки для руху транспортних засобів, встановлюється заборонювальний знак безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76). Проїзди повинні бути освітленими та вільними від сторонніх предметів.

2.4.7. Транспортні засоби повинні бути обладнані пристроями, замками, сигналізацією тощо, що виключає можливість їх використання сторонніми особами, та пристроями, які запобігають самочинному руху.

2.4.8. Не дозволяється:

транспортування вантажів, якщо вони закривають оглядовий шлях;

використання автокарів у цехах, не обладнаних припливно-витяжною вентиляцією чи нейтралізаторами відпрацьованих газів;

проїзд в недостатньо освітленому місці або в місці, що не відповідає нормі ширини проїзду.

2.4.9. Передавальні візки повинні бути обладнані гальмами, кінцевими вимикачами і звуковою сигналізацією, що включається одночасно з початком пересування візка.

Не дозволяється використовувати передавальні візки при несправних гальмах, освітлювальних приладах і звуковій сигналізації.

Ходові колеса передавальних візків повинні обладнуватися запобіжними щитками, що встановлені на висоті 10 мм від головки рейки, і щитками, які запобігають наїзду колеса візка на будь-що, що знаходиться на шляху його пересування.

2.4.10. Передавальні візки повинні бути обладнані під перевезення того виду вантажу, для якого вони призначені. В разі необхідності перевезення іншого вантажу мають бути розроблені спеціальні кріплення, які забезпечують стале положення вантажу на візку.

2.4.11. Колії пересування передавальних візків повинні знаходитися в справному стані та мати тупикові упори, встановлені в кінці рейкового шляху, а також упори, які мають амортизуючі накладки. Кабельні (тролейні) траншеї повинні бути перекриті настилом, що запобігає падінню працівників у траншею.

2.4.12. Не дозволяється експлуатація електровізка при несправності струмоприймача, контролера, гальм і сигналів, а також за відсутності запобіжних пристроїв від впливу електричного струму (діелектричного килимка, діелектричних рукавиць).

2.4.13. Плитковий настил і рейкові колії повинні бути справними, стики рейок і плит повинні знаходитися на одному рівні. Вагони, що подаються під завантаження і вивантаження, повинні закріплюватися гальмовими башмаками.

2.4.14. Обладнання та експлуатація візків повинні виключати можливість падіння зливків, заготовок та інших матеріалів під час їх транспортування.

2.4.15. Конструкція й експлуатація візків повинні виключати можливість самоперекидання при завантаженні і вивантаженні та транспортуванні.

2.4.16. Відстань між найбільшими частинами візків, що виступають, і конструкціями будинку, устаткуванням і матеріалами, які складуються в цеху, повинна бути не менше 0,7 м з обох боків візка.

2.4.17. Під час руху електрокара, електронавантажувача або електрокарного крана в шумних місцях необхідно постійно подавати звуковий сигнал.

Якщо на шляху руху зустрічаються переносні драбини або інші прилади та пристрої, на яких перебувають працівники, їх треба об'їжджати на відстані не ближче 1 м. Якщо такий об'їзд неможливий, треба припинити рух до усунення вказаних перешкод.
^ 2.5. Вимоги безпеки під час профілактичних оглядів, технічного обслуговування і ремонту засобів виробництва
2.5.1. Профілактичний огляд і ремонт устаткування повинні проводитися в строки, які передбачені графіками, затвердженими у встановленому порядку й відповідно до вимог Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20.08.2008 N 183, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.09.2008 за N 863/15554 (далі - НПАОП 27.1-1.06-08), технічний огляд та/або експертне обстеження повинні проводитися відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (НПАОП 0.00-6.18-04).

2.5.2. Капітальні і поточні ремонти устаткування повинні проводитися за розробленими і затвердженими проектами організації робіт. У проектах організації робіт повинні вказуватися заходи щодо забезпечення безпечних умов праці на кожний ремонт, а також повинна бути призначена особа, відповідальна за проведення ремонту.

2.5.3. Відповідно до НПАОП 27.1-1.06-08 перед початком ремонтних робіт усі працівники, що беруть участь у ремонті, повинні бути ознайомлені з проектом організації робіт.

2.5.4. На дільницях проведення ремонту повинні бути вивішені попереджувальні про небезпеку плакати і знаки.

2.5.5. Перед початком ремонту станів необхідно зупинити допоміжне устаткування шляхом розбирання електросхем, відключення стиснутого повітря, гідравліки тощо.

2.5.6. Усі отвори в перекриттях, майданчиках та інших місцях під час проведення ремонтних робіт повинні бути закриті щільним настилом або огороджені поручнями висотою не менше 1 м.

2.5.7. Усі роботи щодо доставки матеріалів, необхідних для ремонту нагрівальних пристроїв, подавання їх у нагрівальні пристрої, прибирання розібраної цегли та сміття повинні бути механізованими.

2.5.8. Ремонт камер регенераторів, рекуператорів, лежаків нагрівальних колодязів повинен проводитися згідно з інструкціями, розробленими відповідно до нормативно-правових актів.

При присутності працівників у камері заливання шлаку водою не дозволяється.

2.5.9. Ремонт кришок колодязів, а також їх заміна повинні проводитися після відключення газу.

Для ремонту кришок повинно бути відведене спеціальне місце, обладнане стояками для складання кришок. Стояки повинні мати надійні замки (фіксуючі пристрої), що виключають випадкове зрушення та падіння кришки.

2.5.10. Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню у приміщеннях з вибухопожежонебезпечними виробництвами повинні проводитися згідно з Інструкцією з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), та розділом 8 НАПБ А.01.001-2004 щодо організації безпечного проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах.

2.5.11. При використанні драбин під час ремонту їх необхідно ставити на міцну горизонтальну основу під кутом не більше 60 градусів.

Довжина (висота) переносних приставних драбин не повинна перевищувати 5 м, розсувних - 4 м. Ширина нижньої частини драбини повинна бути не менше 1,1 м, а верхньої - 0,4 м.

Розсувні драбини необхідно обладнувати спеціальними гачками або ланцюжками, що виключають самовільне розсунення драбин. При проведенні робіт з переносними драбинами на висоті понад 1,3 м працівники повинні користуватися запобіжними поясами зі страхувальними канатами.

Не дозволяється працювати з переносними драбинами в безпосередній близькості від механізмів, що працюють, та електроустаткування, що знаходиться під напругою, а також виконувати роботи, які пов'язані з натягуванням проводів чи підтримуванням важких предметів.
^ III. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
3.1. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом прокатних цехів проводитися відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 534).

3.2. Виробничі процеси та експлуатація устаткування прокатних цехів повинні відповідати вимогам, що викладені у ГОСТ 12.3.002-75* "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", ГОСТ 12.2.094-83 "ССБТ. Оборудование прокатное. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.094-83), ГОСТ 12.2.003-91, НПАОП 40.1-1.21-98, цих Правилах та інших нормативно-правових актах, що стосуються вимог охорони праці у прокатному виробництві.

3.3. Безпечне ведення робіт повинно бути забезпечено: вибором найбільш раціональних технологічних процесів, прийомів, режимів роботи та порядком обслуговування виробничого устаткування; якістю вихідних матеріалів; розміщенням виробничого устаткування; організацією робочих місць; розподілом функцій між працівником і устаткуванням з метою зменшення важкості праці; дистанційним керуванням механізмами у небезпечних зонах.

3.4. Під час організації та проведення технологічних процесів необхідно:

передбачати заміну процесів і операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами і операціями, при яких зазначені фактори були б відсутні або мали б меншу інтенсивність;

не допускати безпосередній контакт працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, що мають небезпечний чи шкідливий вплив;

своєчасно отримувати інформацію про виникнення небезпечних чи шкідливих факторів під час виконання окремих технологічних операцій;

застосовувати системи контролю й керування процесами та апаратами, що забезпечують захист працівників і аварійне відключення виробничого устаткування.

3.5. У цеху повинна бути чітка система проходів з визначеними зонами для пішохідного руху з необхідною розміткою, покажчиками та освітленням, з обладнанням перехідних галерей і містків над небезпечними дільницями.

3.6. Для утримання прокатних станів, машин, механізмів і устаткування у справному стані необхідно:

дотримуватися технічних режимів, установлених паспортами чи інструкціями заводів-виготівників;

оглядати агрегати, устаткування, машини й механізми під час приймання змін і усувати виявлені при цьому дефекти та несправності;

проводити перевірку стану агрегатів, устаткування, машин і механізмів працівниками;

періодично проводити ревізію та ремонт агрегатів і устаткування.

3.7. На прокатні стани, їх основні та допоміжні агрегати й устаткування, будинки, споруди, димарі та газопроводи повинні бути складені паспорти, що містять у собі основні технічні дані та відповідають вимогам ГОСТ 2.601-2006 "ЕСКД. Эксплуатационные документы" (далі - ГОСТ 2.601-2006).

У період експлуатації агрегатів до паспортів необхідно вносити всі дані про зміни, які сталися на агрегатах, про проведення капітальних ремонтів, про аварії і значні неполадки, що мали місце, а також про вжиті заходи щодо ліквідації їх наслідків.

3.8. Усі відкриті обертові частини машин і механізмів (вали, муфти, тимчасові ланцюжні та зубчасті передачі, шківи тощо) повинні бути огородженими.

3.9. З'єднувальні шпинделі та муфти всіх прокатних станів слід огороджувати запобіжними кожухами з боків та зверху.

3.10. Рухомі та обертові частини механізмів прокатних станів, агрегатів, що розміщені у важкодоступних місцях, дозволяється огороджувати спільним огородженням із замикаючим пристроєм. Огородження не повинно ускладнювати їх обслуговування.

Знімні, відкидні та розсувні огородження, а також кришки та щитки в цих огородженнях повинні бути обладнані пристроями, що виключають їхнє випадкове відкривання чи знімання (замки, електрозамки відкривання за допомогою спеціального інструмента тощо), а при необхідності мати блокування, що забезпечують припинення робочого процесу при знятті чи відкриванні огородження.

3.11. В особливо небезпечних місцях, перелік яких затверджується роботодавцем, знімні огородження повинні бути зблоковані з пусковими і приводними пристроями. Ці блокування повинні виключати можливість роботи устаткування при знятому огородженні.

3.12. Не дозволяється ремонт і чистка рухомих частин, а також закріплення огороджень під час роботи машин і механізмів.

3.13. Змащення устаткування, машин та механізмів прокатних станів повинно бути централізованим.

3.14. Контрвантажі, які не розміщені всередині устаткування, повинні бути огороджені або розміщені в закритих направляючих пристроях (колодязі, труби, шахти), що виключають можливіс