Реферат: Робоча навчальна програма для студентів 1-го курсу, 2-й семестр (групи г-15, г-16)
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний педагогічний університет
імені В.Г.Короленка
Кафедра географії та краєзнавства
Затверджено на засіданні
кафедри географії та краєзнавства
«30» серпня 2010 року (протокол № 1 )
Завідувач кафедри доц. Л.М. Булава ________________
Погоджено на засіданні методичної комісії
історичного факультету
«30» серпня 2010 року (протокол № 1 )
Голова методичної комісії доц. Н.Я. Цехмістро
______________
Проректор з науково-педагогічної
роботи проф. Б.В. Год _______________
^ МЕТЕОРОЛОГІЧНА ПОЛЬОВА ПРАКТИКА
Робоча навчальна програма
для студентів 1-го курсу, 2-й семестр
(групи Г-15, Г-16)
Напрям підготовки: 0401 Природничі науки
Спеціальність: 6.040104 Географія.
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр
Укладач:
кандидат педагогічних наук,
доцент
Мащенко Ольга Миколаївна
Полтава
2010/2011 навчальний рік
Загальні положення
1.1. Мета і завдання польової практики. Метеорологічна польова практика передбачена державним стандартом спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Географія» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», та навчальним планом спеціальності, затвердженим ректором Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (2006 рік), керівником методичної комісії МОіН, начальником управління вищої освіти МОіН.
Робоча навчальна програма складена на основі навчальних програм: «Полевые практики по географическим дисциплинам» (Программы педагогических институтов. Сборник 22. – М.: Просвещение, 1988. – С.11-12), а також на основі внутрішніх навчальних програм Київського національному університету імені Тараса Шевченка, Волинського національного університету імені Лесі Українки, та вивчення досвіду організації та проведення цієї практики в інших вузах, де ведеться підготовка бакалаврів географії.
При розробці програми враховувалися вимоги державного стандарту спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Географія» (за освітньо-кваліфікаційним рівнем 6.010100 «бакалавр»).
Польову практику з метеорології проходять студенти 1-го курсу в 2-му семестрі (після складання семестрового екзамену з теоретичного курсу «Метеорологія і кліматологія»). На лекціях указаного курсу студенти вивчають закономірності розвитку атмосферних процесів та взаємозв’язок між ними, елементи погоди, закономірності їх добового ходу, вплив підстилаючої поверхні на мікроклімат, передбачення погоди за місцевими ознаками. На лабораторних заняттях розглядаються закономірності термічного режиму, характеристики вологості повітря, закономірності розподілу та зміни атмосферного тиску, утворення та розподіл атмосферних опадів, загальну циркуляцію атмосфери, місцеві вітри тощо.
Метою польової практики з метеорології є закріплення й поглиблення знань про атмосферу, погоду і клімат, набуття навичок роботи з метеорологічними приладами, вміння проводити метеорологічні та мікрокліматичні спостереження та обробляти й аналізувати їх результати.
Завданнями польової практики з метеорології є:
Закріпити й поглибити знання про атмосферу, погоду і клімат, одержані на лекціях та лабораторних заняттях в розділі “Атмосфера і клімат” в курсі “Загальне землезнавство”.
Вивчити будову та принципи роботи метеорологічних приладів і набути навички роботи з ними.
Навчитися організовувати і проводити спостереження за метеорологічними елементами на метеостанції (метеорологічному майданчику).
Навчитися проводити мікрокліматичні спостереження за типовою програмою.
Оволодіти вмінням обробки та аналізу результатів метеорологічних та мікрокліматичних спостережень.
Одержати навички організації класної та позакласної роботи з географії: шкільні спостереження за погодою, організація мікрокліматичних спостережень на заняттях гуртка географічного краєзнавства.
Ці знання, навички та вміння необхідні учителеві для організації та проведення спостережень за погодою у шкільних фізико-географічних дисциплінах, на факультативних заняттях, під час роботи географічного гуртка, для підготовки учнівських робіт відповідної тематики у системі Малої Академії наук тощо.
Проведення метеорологічної практики після I курсу є невід’ємною ланкою формування системи метеокліматичних знань, яка готує студентів до усвідомлення сприйняття кліматичної складової курсів “Фізична географія материків та океанів “, “Гідрологія”, “Геоморфологія”, “Ландшафтознавство”, “Біогеографія” та “”Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства” на IІ курсі.
Водночас знання, одержані на польовій практиці з метеорології, використовуються на інших видах польових практик. Навики роботи з барометром-анероїдом та строковим термометром можуть бути використані на топографічній практиці (барометричне нівелювання). Дані мікрокліматичних спостережень допомагають пояснити закономірності поширення ґрунтових відмін (ґрунтознавча практика), біоценозів, екологічних груп рослин і тварин (практика з біогеографії), локальних природних комплексів (практика з ландшафтознавства).
^ 1.2. Опис предмета навчальної метеорологічної польової практики:
Загальна кількість годин – 54 (1 тиждень).
Загальна кількість кредитів – 1,5.
Цикл практичної підготовки.
Проводиться в 2-му семестрі (1 курс).
Види навчальної діяльності студентів і час, відведений на їх здійснення:
настановний інструктаж з техніки безпеки, аудиторні практичні заняття з організації практики, ознайомлення з приладами, методики польових досліджень – 6 годин;
Практичні заняття в польових умовах – 20 годин;
Проведення розрахунків і їх оформлення, підсумкова конференція – 4 години;
Самостійна робота студентів – 12 годин;
Індивідуальна робота студентів – 12 годин;
Включає 1 змістовний модуль:
«Польові метеорологічні й мікрокліматичні дослідження»
Вид підсумкового контролю знань – диференційований залік.
^ 1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів:
настановний інструктаж проводить інженер з техніки безпеки університету разом з викладачем: вони інструктують студентів про необхідність дотримання правил техніки безпеки в дорозі до місця практики, під час навчальних екскурсій та виконання практичних робіт у польових умовах. Студенти роблять записи в журнал про те, що вони пройшли інструктаж і зобов’язані дотримуватися правил техніки безпеки, ставлять особистий підпис;
лекції-інструктажі з організації практики, підбору й застосування навчального обладнання, методики польових досліджень проводяться в перший день польової практики (6 годин), та перед кожною польовою практичною роботою. Студенти конспектують матеріал, знайомляться з інструкціями, приладами.
практичні заняття в польових умовах проводяться після годинної лекції - інструктажу й включають навчальні екскурсії (викладач дає основний зміст програмного навчального матеріалу, переважно в діалоговій формі; студент занотовує в індивідуальний щоденник той матеріал, на якому акцентує головну увагу лектор); практичних робіт (як правило, по бригадах), у ході яких студенти самостійно ведуть кліматичні й мікрокліматичні спостереження. Викладач перевіряє знання студентів шляхом усного опитування, перевірки записів у щоденниках, та з урахуванням активності й старанності кожного студента.
самостійна робота виконується студентами після проведення польових практичних занять. Можливості проведення самостійної роботи в польових умовах дещо обмежені. Тому ця форма роботи зводиться до упорядкування своїх записів, ознайомлення з методичними рекомендаціями та інструкціями, самостійними бригадними спостереженнями, оформлення елементів звітної бригадної документації. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів: методичні рекомендації, зразки бланків мікрокліматичних описів, питання для самоконтролю, тести, атлас хмар тощо.
- індивідуальна робота студентів організовується ще на підготовчому етапі до практики. Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через iндивiдуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу i творчу діяльність.
Кожен студент отримує індивідуальне завдання з метою попередньо детально підготуватися до вивчення однієї з груп метеоприладів за рекомендованою викладачем літературою; ознайомитися з методикою польових метеорологічних досліджень та особливостями мікроклімату. Індивідуальна робота також полягає у веденні індивідуального щоденника практики, описові погоди. З використанням результатів польових практик окремими студентами можуть виконуватися польові дослідження, як частина курсових робіт. Виконані індивідуальні роботи входять до групового звіту про практику, як його частина.
^ 1.4. Перелік форм контролю за навчальною діяльністю студентів:
Поточний контроль: усне опитування під час польових практичних занять, перевірка записів в індивідуальних щоденниках.
Модульний контроль: перевірка індивідуальних щоденників, індивідуальних завдань, групового (бригадного) звіту, усне опитування, тестування.
Підсумковий контроль для студентів, які набрали більше 60% від максимальної кількості балів – це остаточна оцінка, яка складається з усіх балів, отриманих під час поточного й модульного видів контролю.
Для студентів, які набрали менше 60% максимальної кількості балів за цими видами контролю передбачається виконання додаткових індивідуальних завдань.
^ 1.5. Шкала оцінювання. Підсумкова форма контролю – диференційований залік.
Переведення балів до оцінок національної шкали відбувається таким чином:
^ Національна шкала
100-бальна шкала
Шкала ECTS
5 - відмінно
100 – 90 балів
А - відмінно - відмінне виконання роботи з
незначною кількістю помилок.
4 - добре
89 – 75 балів
^ В - дуже добре –
вище середнього рівня з кількома помилками (82-89)
С - добре - загалом правильна робота з кількома
грубими помилками (75-81)
^ 3 - задовільно
74 – 60 балів
D - задовільно –
посередньо, зі значною кількістю недоліків (68-74)
^ Е - достатньо - виконання задовольняє мінімальні
критерії оцінки (60-67)
2 - незадовільно
59 балів і менше
^ FX - незадовільно – для одержання кредиту
потрібне певне доопрацювання.
F - незадовільно - необхідна подальша індивідуальна робота.
^ 1.6. Критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів:
№ п/п
Складові оцінювання
Розподіл балів (за 100-бальною шкалою)
Критерії оцінювання
Оцінка за шкалою ЕCTS та її зміст
Оцінка за 100-бальною шкалою
Оцінка за національною шкалою
1.
Рівень теоретичної готовності до виконання завдань практики
20 балів
А – Високий рівень теоретичних знань з незначними недоліками, які не мають принципового значення
20 балів
Відмінно
В – високий рівень знань з деякими недоліками
18 балів
Добре
С – добрий рівень знань
15 балів
Добре
D – посередній рівень знань із недоліками, достатній для виконання практичних завдань
14 балів
Задовільно
Е – достатньо-мінімальний рівень знань, допустимий для виконання практичних завдань
12 балів
Задовільно
FX – низький рівень, наявні лише окремі елементи знань, недостатні для виконання практичних завдань
7 балів
Незадовільно
F – відсутній елементи знань, низький рівень, недопустимий для виконання практичних завдань
0 балів
Незадовільно
2
За виконання практичних завдань упродовж одного дня практики студент може одержати від 0 до 10 балів.
За усі п’ять днів практики можна набрати до 50 балів.
10 балів х 5 днів = 50 балів
Студент не вивчив принципи дії та порядок роботи з метеоприладами, не зробив опису метеомайданчика, не виконував мікрокліматичні спостереження
0 – 1 бал
Незадовільно
Студент знає окремі метеоприлади, зробив фрагментарний опис метеомайданчика, брав участь, але не засвоїв повної програми проведення і не може робити аналіз їх результатів та висновки про відмінності мікроклімату
2 – 4 бали
Задовільно
Студент засвоїв відомості про усі метеоприлади, але допускає окремі неточності, не знає усіх деталей їх будови та принципів роботи. Бере активну участь у проведенні мікрокліматичних спостережень із незначними погрішностями, самостійно робить висновки, але не у повному обсязі
5 – 7 балів
Добре
Повністю володіє інформацією про усі групи метеоприладів, точно і швидко проводить мікрокліматичні спостереження, робить повні і правильні висновки про хід показників погоди та відмінності мікроклімату
8 – 10 балів
3.
За звітну документацію
Можна одержати від 0 до 10 балів
Щоденник практики відсутній або його окремі фрагменти, в оформленні бригадного звіту участі не брав
0 – 1 бал
Незадовільно
Щоденник подано у дуже стислому обсязі, з грубими помилками, частина бригадного звіту неповна, з істотними помилками
2 – 4 бали
Задовільно
У щоденнику містяться усі необхідні елементи практичних завдань, проте де-які з них неповні або з неточностями. Частина бригадного звіту підготовлена у цілому правильно з незначними погрішностями
5 – 7 балів
Добре
Щоденник містить повну і правильну інформацію по усіх видах практичних завдань. До авторської частини бригадного звіту зауважень немає. Захист результатів відбувається у формі підсумкової контрольної роботи із системою тестових завдань. Результати контрольної роботи оцінюються від 0 до 20 балів
8 – 10 балів
Відмінно
4.
Підсумкова контрольна робота
20 балів
А – Високий рівень теоретичних знань з незначними недоліками, які не мають принципового значення
20 балів
Відмінно
В – високий рівень знань з деякими недоліками
18 балів
Добре
С – добрий рівень знань
15 балів
Добре
D – посередній рівень знань із недоліками, достатній для виконання практичних завдань
14 балів
Задовільно
Е – достатньо-мінімальний рівень знань, допустимий для виконання практичних завдань
12 балів
Задовільно
FX – низький рівень, наявні лише окремі елементи знань, недостатні для виконання практичних завдань
7 балів
Незадовільно
F – відсутній елементи знань, низький рівень, недопустимий для виконання практичних завдань
0 балів
Незадовільно
5.
Рівень професійної сформованості особистості
- 5 балів
Бали знімають на порушення трудової дисципліни, ухиляння від виконання практичних завдань у складі бригади, запізнення, порушення правил техніки безпеки, відсутність упродовж дня практики без поважної причини (навіть за умови відпрацювання пропущених завдань). За кожне із порушень може бути знято від 1 до 5 балів
РАЗОМ
100 балів
^ 1.7. Рекомендації до виконання різних видів навчальної діяльності
Практичні заняття в польових умовах проводяться, як правило, по бригадах. У ході занять студенти самостійно описують стан погоди, за допомогою приладів проводять дослідження динаміки її елементів. Викладач оцінює поточні результати практичних занять шляхом усного опитування, перевірки записів в індивідуальних щоденниках, з урахуванням активності й старанності кожного студента.
^ Підготовка до польової практичної роботи включає:
- ознайомлення з методичними рекомендаціями та бланками опису погоди;
вислуховування пояснення викладача під час навчальної екскурсії (чи мікрокліматичних спостережень на певній ділянці);
^ Рекомендації до виконання практичних робіт:
виконання самостійного мікрокліматичного спостереження у складі бригади, оформлення бланків, визначення ходу кліматичних елементів, фотографування різних типів хмар, метеорологічних явищ тощо.
Результати практичних робіт перевіряються викладачем (в усній формі, чи при перевірці індивідуальних щоденників).
Самостійна робота студентів під час польової практики виконується студентами після проведення польових практичних занять. Ця форма роботи зводиться до упорядкування своїх записів, ознайомлення з методичними рекомендаціями та інструкціями, роботи з приладами, оформлення елементів звітної бригадної документації. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів: методичні рекомендації, зразки бланків описів погоди, питання для самоконтролю, тести тощо.
^ Рекомендації до самостійної роботи студентів:
при упорядкуванні матеріалів польового етапу досліджень слід користуватися методичними рекомендаціями.
Упродовж вивчення даного курсу передбачене виконання одного попереднього індивідуального завдання (головним чином, реферату), а також ведення польового щоденника – основного документа практики, який на чисто не переписується і ведеться в польових умовах в зошиті чи блокноті з цупкою обкладинкою, що транспортується у водонепроникному пакеті.
Попереднє індивідуальне завдання, як правило, видається за 2 – 1,5 місяці до початку польової метеорологічної практики.
^ Рекомендації до індивідуальної роботи студентів:
При написанні реферату пам’ятати, що він являє собою коротке викладення в письмовій формі певного наукового матеріалу і є результатом самостійного вивчення студентом науково-методичних робіт. Студент повинен продемонструвати вміння виділяти головне, бачити проблеми, яким присвячена робота, шляхи та способи їх вирішення.
Реферат повинен мати чітку структуру: вступ, в якому обґрунтовується важливість даного дослідження; основну частину, яка розкриває зміст роботи, її основні напрямки; висновок, в якому студент коротко представляє підсумки.
^ Перевірка та оцінювання знань та навчальної діяльності студентів.
Для перевірки і оцінки знань студентів, отриманих під час польової практики можуть бути використані такі види контролю:
усне опитування за результатами проведених польових практичних робіт;
перевірка індивідуальних щоденників і групових (бригадних) звітів;
контрольне тестування на предмет перевірки засвоєння теоретичних і методичних знань, уміння застосовувати отримані теоретичні знання.
^ 1.8. Попередній графік проведення польової практики
у 2010-/2011 навчальному році
^ Назва практики
Група
Терміни
Відрядження, місце практики
Керівник
Метеорологічна польова
Г-15,
16.05-20.05.10
Без відрядження
(м. Полтава, метеостанція)
доцент Мащенко О.М.
Метеорологічна польова
Г-16
16.05-20.05.10
без відрядження
(м. Полтава, метеостанція)
доцент
Смирнова В.Г.
Польова практика з метеорології проводиться упродовж 5 днів. Розподіл роботи може бути різним у залежності від природних умов. Якщо спостерігається сприятлива погода упродовж всього терміну практики (без обложних опадів, гроз, шквалів тощо), пропонується такий типовий план проведення практики:
^ Підготовчий етап
Вивчення будови та принципів роботи метеорологічних приладів.
Ознайомлення з методикою вимірювання елементів погоди за допомогою метеорологічних приладів.
^ Польовий етап
1) Екскурсія на Полтавську обласну метеостанцію.
Проведення стаціонарних метеорологічних спостережень.
Проведення польових мікрокліматичних спостережень.
^ Камеральний етап
Обробка результатів мікрокліматичних спостережень.
Аналіз результатів мікрокліматичних спостережень.
Характеристика мікроклімату різних ділянок району практики.
Оформлення звіту і щоденників практики.
Підсумкова конференція, виставлення заліку.
^ 1.9. ЗМІСТ ПРАКТИКИ
Перший день ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП
Вивчення будови метеорологічних приладів і освоєння методик вимірювання метеорологічних даних. (Тривалість 6 годин – проходить в аудиторних умовах).
^ ВСТУПНА ПРАКТИЧНА РОБОТА. ВИВЧЕННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ПРИЛАДІВ:
І. Прилади для вимірювання температури повітря:
А) строковий термометр (ртутний чи спиртовий) для вимірювання to повітря в момент спостережень;
Б) максимальний термометр для вимірювання найвищої toповітря за період спостережень (доба, тиждень);
В) мінімальний термометр для вимірювання найнижчої to повітря за період спостережень (доба, тиждень);
Г) термометр-пращ для вимірювання to повітря в момент спостережень на маршрутах і в експедиціях;
Д) термограф для вимірювання і фіксації to повітря за весь період спостережень (добу, тиждень);
2^ . Прилади для вимірювання температури ґрунт