Реферат: Тема лекції: Предмет, завдання, методологія та методи дослідження психології вищої школи. План

Тема лекції: Предмет, завдання, методологія та методи дослідження психології вищої школи.


План:

Визначення предмету психології вищої школи.

Основні напрямки реформування вищої школи.

Напрямки психології вищої школи та критерії їх виділення.

Навчальна діяльність та її структурні компоненти.

Основні принципи психологічного дослідження.

Методи дослідження в психології.



Психологія вивчається в університетах фізичної культури з метою підвищення ефективності педагогічної діяльності та уникнення помилок у формуванні особистості студента.

Основними теоретичними положеннями психології вищої школи є: у центрі педагогічного процесу ВНЗ перебуває студент, який навчається і формується як особистість майбутнього фахівця; навчальний процес передбачає організацію управління навчально-професійної діяльності студентів; викладач є суб’єкт власної науково-педагогічної діяльності. Законом України «Про вищу освіту» визначено, що на посади науково-педагогічних працівників обирають за конкурсом переважно осіб, які мають наукові або вчені звання, а також випускників магістратури, аспірантури та докторантури.

Ознаки кризи в системі вищої освіти: відсутність наукової і наукової бази для фахівців нової генерації; наявність спеціалістів з технократичним мисленням, для яких чужі поняття духовність, гуманність, гідність, авторитарний характер управління освітою; низька оплата праці фахівців; усереднений підхід до фахівців; відсутність гарантії роботи; відсутність навичок самоосвіти та само презентації; недооцінка психологічних властивостей людини. Цінність освіти полягає в єдності особистісного, державного та суспільного складників.

Функції освіти:

передача знань;

участь у процесі соціалізації;

забезпечення наступності соціального досвіду;

засвоєння культури;

вплив на соціальну мобільність;

Реформування вищої освіти здійснюється за такими напрямками: гуманітаризація, фундаменталізація, гуманізація.

Гуманітаризація означає перехід людства від індустріальної до інформаційної цивілізації, що формує гуманітарне системне мислення.

Шляхи гуманітаризації: посилення уваги до соціальних і економічних наук; створення нових програм і підручників для ВНЗ; відображення в програмах єдності світу; інтеграція наук.

Фундаменталізація має такі складники: зміна співвідношення між прагматичним і загально-культурним і загально-науковим складники освіти; вивчення фундаментальних законів природи та суспільства; пріоритет інформаційних, інтелектуальних, науко-дослідницьких компонентів.

Гуманізація формує світогляд який ґрунтується на принципі рівності, справедливості і поваги.

Завдання реформування вищої освіти конкретизовано в «Державній програмі розвитку освіти в Україні на 2005-2010рр.

На сучасному етапі розвитку психології ВШ основними проблемами є:

вивчення індивідуально-психологічних властивостей особистості та розробка психопрофесіограми до відповідного виду діяльності;

вивчення стану психічного і фізичного здоров’я студента, діагностика його рівня та розробка рекомендацій по його корекції;

вивчення актуальних психічних станів особистості, що виникають як під час навчального так і екзаменаційного процесів та розробка методів корекції цих станів;

організація практичної роботи психолога в студентських колективах з питань надання дійової психологічної допомоги;

вивчення впливу навчальної діяльності на психіку особистості та розробка рекомендацій по підвищенню її мобілізаційної готовності;

аналіз проблем психологічної підготовки та розробка її засобів і методів;

психологічні аспекти організації реабілітаційних міроприємств;

психологічні проблеми колективу та методи її формування (проблеми лідерства, керівництва);

- психологічні проблеми організації навчальної діяльності на рівні держави.

^ Завданням сучасної психології вищої школи є:

Дати викладачу в практичному плані:

Знання з психологічних проблем управління діяльністю в умовах вузу.

Навчити використовувати психологічні закономірності для підвищення ефективності занять з ФВ.

Навчити діагностувати психічні явища, які виникають в колективу з метою їх корекції.

Ознайомити з методиками управління актуальними психічними станами, які виникають на заняттях і під час здачі сесії.

Дати психологічні знання необхідні для педагогічної майстерності.

В теоретичному плані:

Вивчити вплив ФВ на психіку та здоров’я особистості.

Дослідити структуру особистості студента.

Розробити психологічні умови підвищення ефективності навчального процесу.

Розкрити проблеми психологічної підготовки студента на заняттях з ФВ і враховуючи досягнення сучасної психологічної науки розробити і втілити в практику її основні засоби.

Вивчити соціально-психологічні явища в колективі та в практичному плані надати методи їх діагностики.

Психологія ВШ вивчає психологічні особливості особистості і діяльності викладача і студента, умови і засоби психологічної підготовки, психологічні параметри научіння, мобілізаційну готовність, психологічні фактори навчально-виховного процесу.

В психології ВШ використовують наступні методи дослідження: організаційні, які визначають стратегію дослідження; емпіричні, що дозволяють отримати безпосередні дані; методи кількісно-якісного аналізу, що кількісно оцінюють інформацію.

Предметом психології вищої школи є особистість викладача та студента в їхній розвивальній педагогічній взаємодії.

Психологія вищої школи має тісні зв’язки з іншими галузями психології:

- Педагогічної психології, що визначається необхідністю розв’язання завдань управління педагогічним процесом;

Віковою психологією, що забезпечується загальним принципом аналізу студентського віку;

Соціальною психологією, яка дає загальні орієнтири для аналізу студентської групи;

Загальною психологією, яка дозволяє проаналізувати діяльність студентів та викладачів;

Є зв’язок психології вищої школи також з психодіагностикою, психологією наукової творчості, психологією праці, педагогікою, акмеологією, теорією та методикою фізичного виховання і спорту.

Методологічними засадами психологія вищої школи є: системний підхід, який передбачає вивчення психічних явищ вцілому; діяльністний підхід, який передбачає вивчення особистості в основних видах діяльності; принципи об’єктивності, надійності та валін ості отриманих даних.

^ Основними методами дослідження в психології вищої школи є: бесіда, спостереження, самоспостереження, тести, анкети, формуючий і діагностуючий психолого-педагогічний експеримент.

Виділяються наступні методи збору інформації:

пасивні, до яких належать спостереження, самоспостереження та кількісний і якісний аналіз діяльності.

активні, до яких належать анкетування, тестування, різноманітні соціометричні заміри, проективні та апаратурно-технічні методи.

Значне місце серед методів дослідження займає експеримент, оскільки вся процедура планується і контролюється експериментатором.

За способом організації виділяють такі види експерименту: природний психолого-педагогічний експеримент, моделюючий експеримент та лабораторний експеримент.

Лабораторний експеримент проводиться в спеціально організованих штучних умовах, які забезпечують чистоту результатів, але штучність ускладнює їх практичне використання.

Природний експеримент проводиться в звичайних умовах життя і діяльності людини, які забезпечують повну природність її поведінки. Істотним недоліком природного експерименту є наявність неконтрольованих перешкод.

Особливу увагу заслуговують формуючі методи в яких вивчаються психологічні властивості особистості в природних умовах і активно формуються психічні особливості які цікавлять дослідника чи тренера.

Найчастіше в практичній діяльності викладач використовує спостереження. Але отримана за допомогою цього метода інформації має низьку надійність, яка залежить від: індивідуальних властивостей самого викладача, відношення його до студента, від присутності інших людей, навчальних результатів, сумісності викладача і студента, його інтелектуального рівня, наявності навичок самоспостереження і спеціальних знань.