Реферат: Методика гідрогеологічних досліджень робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 040103 «геологія» Затверджено

Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Геологічний факультет


Кафедра гідрогеології та інженерної геології


Укладач: доц. Корнєєнко С.В.


МЕТОДИКА ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


для студентів спеціальності 6.040103 - «геологія»


Затверджено

на засіданні кафедри гідрогеології та інженерної геології

від « 29 » червня 2007 р.

Протокол № 17


Зав. кафедри _________________ доц. Кошляков О.Є.

Декан факультету ______________ проф. Вижва С.О.


КИЇВ – 2007

Робоча навчальна програма дисципліни «Методика гідрогеологічних досліджень»


Укладач: кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Корнєєнко Сергій Віталійович


^ Лектор: кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Корнєєнко Сергій Віталійович


ВСТУП

Начальна дисципліна «Методика гідрогеологічних досліджень» є базовою нормативною дисципліною, що викладається на ІІ курсі в ІV-му семестрі в обсязі 216 годин, з них лекції – 68 годин, практичні заняття – 34 години, самостійна робота – 114 годин. Формою підсумкового контролю є іспит.

Метою навчальної дисципліни «Методика гідрогеологічних досліджень» є надання майбутнім фахівцям теоретичних і практичних знань щодо основних сучасних методів, видів і прийомів вивчення гідрогеологічних умов, наукових основ і принципів обґрунтування раціонального комплексу гідрогеологічних досліджень та методики їх виконання.

Завданням навчальної дисципліни «Методика гідрогеологічних досліджень» є систематичне викладення основ методики досліджень, розгляд загальних принципів вивчення родовищ підземних вод, характеристика основних видів гідрогеологічних досліджень та висвітлення особливостей і методики проведення гідрогеологічних досліджень при вирішенні різноманітних виробничих і наукових завдань.

Об’єктом вивчення «Методики гідрогеологічних досліджень» є підземні води як основний компонент підземної гідросфери, як специфічна природна речовина Землі та як одна з найбільш важливих корисних копалин. Предметом вивчення «Методики гідрогеологічних досліджень» є основні методи, види і прийоми вивчення гідрогеологічних умов.

Вимоги до знань та вмінь – після вивчення начальної дисципліни «Методики гідрогеологічних досліджень» студенти повинні:

Знати:

основні методи, види, прийоми і структуру гідрогеологічних досліджень;

загальні принципи проведення, планування і стадійність гідрогеологічних досліджень;

види, завдання та зміст гідрогеологічної зйомки;

принципи складання і зміст гідрогеологічних карт;

завдання і зміст розвідувальних робіт при проведенні гідрогеологічних досліджень;

способи буріння гідрогеологічних свердловин;

методику проведення гідрогеологічних спостережень при бурінні та випробуванні свердловин;

головні види, мету і завдання дослідно-фільтраційних робіт;

види відкачок, їх призначення та методику організації й проведення;

методику проведення спостережень за режимом підземних вод;

методи вивчення балансу підземних вод;

особливості гідрогеологічних досліджень з метою водопостачання;

особливості гідрогеологічних досліджень з метою меліорації земель;

особливості гідрогеологічних досліджень при пошуках і розвідці мінеральних (лікувальних), промислових та термальних вод;

особливості гідрогеологічних досліджень при пошуково-розвідувальних роботах та експлуатації нафтових і газових родовищ;

особливості гідрогеологічних досліджень при пошуках, розвідці та розробці родовищ твердих корисних копалин;

особливості гідрогеологічних досліджень для різних видів будівництва;

особливості гідрогеологічних досліджень з метою охорони й поповнення запасів підземних вод;

Уміти:

складати проект гідрогеологічних робіт;

здійснювати розміщення свердловин і виробок на місцевості;

проводити гідрогеологічні спостереження при бурінні гідрогеологічних свердловин;

проводити дослідно-фільтраційні роботи;

проводити лабораторні та польові гідрогеологічні дослідження;

проводити спостереження за елементами режиму підземних вод;

надати характеристику фізико-географічних умов, геологічної будови та гідрогеологічних умов території досліджень;

складати гідрогеологічні карти, розрізи та графіки;

складати звіт про проведення гідрогеологічних робіт.

Начальна дисципліна «Методика гідрогеологічних досліджень» займає базове місце в структурно-логічній схемі підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр з геології”, оскільки є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних і прикладних наук, зокрема: фізики, математики, хімії, біології, гідрогеології, геології, геохімії, геофізики, гідравліки, гідрології, гідрохімії, метеорології, кліматології, ґрунтознавства та багатьох інших, і тісно пов’язана з практичною діяльністю людини. Навчальна дисципліна «Методика гідрогеологічних досліджень» має прикладний професійно-орієнтований характер.

Зв'язок з іншими навчальними дисциплінами - при вивченні дисципліни «Методика гідрогеологічних досліджень» студентам необхідні знання з таких навчальних дисциплін як «Фізика», «Вища математика», «Хімія», «Основи топографії», «Загальна геологія», «Основи геофізики», «Геологорозвідувальна справа», «Загальна гідрогеологія», «Організація господарчо-питного водопостачання», «Основи гідрології» та «Основи гідрохімії». Дисципліна «Методика гідрогеологічних досліджень» є базою і підґрунтям для вивчення таких навчальних дисциплін як «Динаміка підземних вод», «Меліоративна гідрогеологія», «Регіональна гідрогеологія та гідрогеологія України», «Оцінка запасів підземних вод», «Гідрогеохімія», «Дослідно-фільтраційні випробування», «Мінеральні води України» та «Гідрогеологія родовищ корисних копалин».

Система поточного, модульного та підсумкового контролю з начальної дисципліни «Методика гідрогеологічних досліджень». поточний контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою та передбачає усне експрес-опитування під час лекцій – 17 балів, виконання практичних робіт – 8,5 балів, проведення 3 письмових модульних контрольних робіт – 30 балів та виконання письмової самостійної курсової роботи – 4,5 бали. Максимальна кількість балів, отриманих на протязі семестру, становить 60 балів. Мінімум залікових балів при яких студент допускається до іспиту становить 36 балів.

Підсумковий контроль проводиться у формі іспиту із виконанням письмових і усних завдань. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на іспиті, складає 40 балів. Підсумкова оцінка з дисципліни «Методика гідрогеологічних досліджень» розраховується з урахуванням оцінок за всі змістові модулі, включаючи екзаменаційну. Для оцінки «відмінно» необхідно отримати 90-100 балів, «добре» – 85-89 балів, «задовільно» – 60-64 бали. При отриманні кількості балів від 1 до 59 виставляється оцінка «незадовільно».


^ Контроль знань.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Оцінювання за формами контролю:

Поточний

- усне експрес-опитування під час лекцій - 17 балів;

- практичні заняття - 8,5 балів;

- 3 письмові модульні контрольні роботи 30 балів;

- письмова самостійна курсова робота 4,5 бали;

Разом 60 балів;


Підсумковий

– комплексний підсумковий модуль (іспит) 40 балів;

Всього 100 балів;

Мінімум залікових балів при яких студент допускається до іспиту 36 балів;


^ Формули й порядок розрахунку оцінок змістовних модулів

та підсумкової комплексної роботи (іспиту)





^ Змістовний модуль 1 (ЗМ1)

Змістовний

модуль 2

(ЗМ2)

Змістовний

модуль 3

(ЗМ3)

Комплексний

підсумковий модуль

(КПМ) - іспит

Підсумкова

оцінка

(ПО)

Вагові коефіцієнти (%)

20%

k1 = 0,2

20%

k2 = 0,2

20%

kзал = 0,2

40%

kісп = 0,4

100%

Максимальна оцінка в балах

100

100

100

100

100



Оцінка (бали)


20


20


20


40


100%


Підсумкова оцінка в балах з дисципліни (ПО) розраховується за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом за змістовні модулі (ЗМ) та комплексний підсумковий модуль (КПМ) - іспит:

ПО = ЗМ1 + ЗМ2 + ЗМ3 +КПМ;

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 - «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо»);

65-74 – «задовільно»;

75-84 – «добре»;

85-89 – «добре» («дуже добре»);

90-100 – «відмінно».

^ Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною

шкалою

90 - 100

5

відмінно

85 - 89

4

добре

75 - 84

65 - 74

3

задовільно

60 - 64

1 - 59

2

незадовільно


Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав середнє арифметичне за три змістовні модуля, яке менше ніж 60 балів (тобто в сумі менше 36 підсумкових балів), то студент не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав всі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни «Методика гідрогеологічних досліджень».

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ І ПИСЬМОВИХ

МОДУЛЬНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ


№

ч/ч

Назва лекції, практичного

заняття та письмової модульної контрольної роботи

^ Кількість годин

лекції

практичні заняття

самостійна робота

контрольна модульна робота

Змістовний модуль №1

1.

Лекція 1. Гідрогеологічні дослідження – вчення про методи і прийоми вивчення гідрогеологічних умов. Історія розвитку і сучасний стан методики гідрогеологічних досліджень.

2




4




2.

Лекція 2. Основні види та структура гідрогеологічних досліджень. Загальні принципи проведення, стадійність й планування гідрогеологічних досліджень.

2




4




3.

Практичне заняття 1. Ознайомлення зі структурою й змістом письмової самостійної курсової роботи (проект гідрогеологічної зйомки).





2

2




4.

Лекція 3. Види, завдання та зміст гідрогеологічної зйомки. Основні види і методи досліджень, які використовуються при проведенні гідрогеологічної зйомки. Порядок планування і проведення гідрогеологічної зйомки.


2




4




5.

Лекція 4. Гідрогеологічне картування, принципи складання і зміст гідрогеологічних карт. Складання гідрогеологічних звітів.

2




4




6.

Практичне заняття 2. Вивчення геолого-гідрогеологічних умов території з метою обґрунтування обсягів досліджень при проектуванні гідрогеологічної зйомки.




2

2




7.

Лекція 5. Завдання і зміст розвідувальних робіт при проведенні гідрогеологічних досліджень. Категорії, конструкція і обладнання гідрогеологічних свердловин.


2




4




8.

Лекція 6. Способи буріння гідрогеологічних свердловин. Гідрогеологічні спостереження при бурінні і випробуванні свердловин.

2




4




9.

Практичне заняття 3. Визначення обсягів передпольових підготовчих робіт.




2

2




10.

Лекція 7. Головні види, мета і завдання дослідно-фільтраційних робіт. Види відкачок, їх призначення та методика організації і проведення.

2




2




11.

Лекція 8. Дослідні нагнітання і наливи в свердловини. Метод наливів в шурфи.

2




2




12.

Практичне заняття 4. Визначення обсягів аеровізуальних спостережень.




2

2




13.

Лекція 9. Експрес-методи проведення дослідно-фільтраційних робіт. Спеціальні види дослідно-фільтраційних робіт.

2




2




14.

Лекція 10. Визначення напрямку і швидкості руху підземних вод.

2




2




15.

Практичне заняття 5. Визначення основних показників, які характеризують складність проведення гідрогеологічної зйомки.




2

2




16.

Лекція 11. Мета та завдання вивчення режиму і балансу підземних вод.

2




2




17.

Лекція 12. Методика проведення спостережень за режимом підземних вод. Методи вивчення балансу підземних вод.

2




2




18.

Практичне заняття 6. Визначення обсягів маршрутних досліджень.




2

2




19.

Письмова модульна контрольна робота №1. Основні види і методи гідрогеологічних досліджень










2

^ Всього по змістовному модулю №1

24

12

48

2

Змістовний модуль №2

20.

Лекція 13. Зміст, стадії та завдання гідрогеологічних досліджень джерел водопостачання. Водозабірні споруди, їх будова та основні типи.

2




2




21.

Лекція 14. Експлуатаційні запаси підземних вод та їх категорії за ступенем вивченості. Методи визначення експлуатаційних запасів підземних вод.

2




2




22.

Практичне заняття 7. Визначення обсягів бурових робіт.




2

2




23.

Лекція 15. Поняття про родовище підземних вод. Класифікація родовищ підземних вод.

2




2




24.

Лекція 16. Особливості геологорозвідувальних робіт на родовища підземних вод з метою водопостачання.

2




2




25.

Практичне заняття 8. Визначення обсягів гірничопрохідницьких робіт.




2

2




26.

Лекція 17. Задачі, види та стадії гідрогеологічних досліджень з метою меліорації земель.

2




2




27.

Лекція 18. Особливості складу та методики проведення гідрогеологічних досліджень з метою зрошення. Вимоги до гідрогеологічних досліджень, що виконуються з метою зрошення. Типи гідрогеологічних умов зрошуваних територій.

2




2




28.

Практичне заняття 9. Визначення обсягів пробних і одиночних дослідних відкачок.




2

2




29.

Лекція 19. Зміст, склад та методика проведення гідрогеологічних досліджень з метою осушення. Загальні вимоги, що до гідрогеологічних досліджень, що виконуються з метою осушення. Типи гідрогеологічних умов осушуваних територій.

2




2




30.

Лекція 20. Основні типи мінеральних (лікувальних), термальних та промислових підземних вод.

2




2




31.

Практичне заняття 10. Визначення обсягів дослідних наливів у шурфи.




2

2




32.

Лекція 21. Загальна схема і основні положення методики гідрогеологічних досліджень мінеральних (лікувальних), термальних та промислових підземних вод.

2




2




33.

Лекція 22. Специфічні особливості та принципи, що відрізняють проведення пошуково-розвідувальних робіт на родовища мінеральних (лікувальних), термальних та промислових підземних вод.

2




2




34.

Практичне заняття 11. Визначення обсягів робіт по вивченню режиму підземних вод..




2

2




35.

Письмова модульна контрольна робота №2. Гідрогеологічні дослідження з метою водопостачання, меліорації земель та при пошуках і розвідці мінеральних, термальних і промислових підземних вод.










2

^ Всього по змістовному модулю №2

20

10

30

2

Змістовний модуль №3

36.

Лекція 23. Головні типи нафтогазоносних басейнів та родовищ нафти й газу.

2




2




37.

Лекція 24. Етапи та стадії пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ.

2




2




38.

Практичне заняття 12. Визначення обсягів випробувань підземних вод.




2

2




39.

Лекція 25. Гідрогеологічні критерії оцінки перспектив нафтогазоводоносних басейнів.

2




2




40.

Лекція 26. Гідрогеологічні дослідження при пошуках, розвідці та розробці нафтових і газових родовищ.

2




2




41.

Практичне заняття 13. Визначення обсягів випробувань ґрунтів.




2

2




42.

Лекція 27. Мета та завдання гідрогеологічних досліджень родовищ твердих корисних копалин.

2




2




43.

Лекція 28. Особливості та зміст гідрогеологічних досліджень різних стадій пошуково-розвідувальних робіт і розробці твердих корисних копалин.

2




2




44.

Практичне заняття 14. Визначення обсягів лабораторних робіт.




2

2




45.

Лекція 29. Мета, завдання та склад гідрогеологічних досліджень для різних видів будівництва. Гідрогеологічні дослідження при гідротехнічному будівництві.

2




2




46.

Лекція 30. Гідрогеологічні дослідження при промислово-цивільному будівництві.

2




2




47.

Практичне заняття 15. Визначення обсягів камеральних робіт.




2

2




48.

Лекція 31. Гідрогеологічні дослідження при будівництві підземних споруд.

2




2




49.

Лекція 32. Гідрогеологічні дослідження при лінійному будівництві.

2




2




50.

Практичне заняття 16. Складання календарного графіка робіт.




2

2




51.

Лекція 33. Гідрогеологічні дослідження у зв'язку з оцінкою і прогнозом якості підземних вод.

2




2




52.

Лекція 34. Гідрогеологічне обґрунтування зони санітарної охорони водозаборів підземних вод і штучного поповнення запасів підземних вод.

2




2




53.

Практичне заняття 17. Ознайомлення з заключною частиною письмової самостійної курсової роботи (проект гідрогеологічної зйомки).




2

2




54.

Письмова модульна контрольна робота №3. Гідрогеологічні дослідження при пошуково-розвідувальних роботах й експлуатації нафтових і газових родовищ, при пошуках, розвідці й розробці родовищ твердих корисних копалин, для різних видів будівництва та з метою охорони й поповнення запасів підземних вод.













^ Всього по змістовному модулю №3

24

12

36

2

РАЗОМ

68

34

114





Загальний обсяг 216 години, в тому числі:

Лекції – 68 годин;

^ Практичні заняття – 34 години;

Самостійна робота – 114 годин.


^ ТЕМАТИЧНО-ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Змістовний модуль №1.


Вступ.

Лекція 1. Гідрогеологічні дослідження – вчення про методи і прийоми вивчення гідрогеологічних умов. Історія розвитку й сучасний стан методики гідрогеологічних досліджень – 2 години.

^ Гідрогеологічні дослідження – це вчення про методи і прийоми вивчення гідрогеологічних умов, виявлення родовищ підземних вод, оцінки їх ресурсів, запасів, режиму, якості й особливостей руху підземних вод з метою вирішення різноманітних народногосподарських завдань.

Методи і прийоми вивчення гідрогеологічних умов, склад, об’єм та методика проведення досліджень залежать від характеру задач, що вирішуються, складності і ступеня вивченості природних умов та інших факторів.

Історія розвитку методів гідрогеологічних досліджень дуже тісно пов’язана з історією розвитку гідрогеології як науки, у зв’язку з необхідністю використання підземних вод та боротьби з ними.

Історія вивчення підземних вод нашої країни також має багатовікову давність. Зі зростанням міст у Київській, а потім у Новгородській Русі виникла необхідність в організації централізованого водопостачання міст. Так, відомо, що в Новгороді Великому в XI сторіччі існував самопливний водопровід, який живився джерельними водами.

Відомості про практичне використання підземних вод зафіксовані в численних руських літописах XI – XIV сторіччях. Уже в XI – XII сторіччях були розроблені оригінальні методи “верченія”, тобто буріння артезіанських свердловин глибиною до ста метрів і більше, в основному для видобування розсолів і випарювання з них солей.

Проте до кінця XVII сторіччя гідрогеологія як наука не мала своєї історії і весь попередній період можна охарактеризувати як період нагромадження народного досвіду з практичного використання підземних вод, тобто це була передісторія гідрогеології (а, отже, і методики гідрогеологічних досліджень).

Історія розвитку методів гідрогеологічних досліджень, як і історія будь-якої вітчизняної науки, поділяється на три періоди:

- дореволюційний;

- радянський;

- сучасний.

Ці періоди, окрім сучасного, у свою чергу, можна поділити на етапи.

^ Дореволюційний період (межа XVII – XVIII сторіч та до 1917 року) поділяється на два етапи:

1-етап (межа XVII – XVIII сторіч та до 80-тих років XIX сторіччя) - у соціально-економічному розвитку суспільства це пізня стадія російського феодалізму, виникнення і початок зародження капіталізму.

У цілому, до 80-тих років XIX сторіччя було отримано матеріали про площове розповсюдження не тільки ґрунтових, але й артезіанських вод, розроблено методику буріння свердловин на артезіанські води, розпочалося визначення якості води, її хімізму й “хвороботворних” властивостей.

перший етап характеризується виникненням вчення про підземні води, як складової частини геології.

^ 2 етап (з 80-тих років XIX сторіччя до 1917 року) збігається із часом інтенсивного розвитку російського промислового капіталізму. У ці роки розвивається гірничорудна промисловість, залізничне будівництво, зростають міста, що у свою чергу викликає потребу в проведенні геолого-гідрогеологічних досліджень.

Другий етап характеризується виникненням самостійної галузі геологічної науки – гідрогеології.

У цілому, гідрогеологічні дослідження в дореволюційний період виконувались епізодично й непланомірно. Підземні води були порівняно добре вивчені лише на невеликих площах (центральні губернії Росії, Україна, Крим, а також околиці найбільших міст).

^ Радянський період ( з 1917 до 1991 рік ) поділяється на 4 етапи.

1 етап (з 1917 до 1929 року) - це період відбудови народного господарства, зруйнованого внаслідок Першої мирової та громадянської воїн.

Цей етап характеризується широкими узагальненнями про підземні води окремих районів, встановленням основних закономірностей поширення підземних вод.

2 етап (з 1929 до 1941 року) характеризується детальним вивченням гідрогеологічних басейнів артезіанських вод.

В 1937 році вийшов перший підручник з методики гідрогеологічних досліджень О.І. Силіна-Бекчуріна “Курс специальной гидрогеологии для техникумов”.

В 1938 році, з метою розробки наукових проблем гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень, був створений Всесоюзний науково-дослідний інститут гідрогеології та інженерної геології ( ВСЕГІНГЕО ).

3 етап (з 1941 до 1945 року) – це етап забезпечення технічних потреб у воді Радянської армії на фронтах та в тилу.

Не зважаючи на тяжкі умови воєнного часу територіальними управліннями Комітету в справах геології при РНК СРСР виконувалась робота по складанню оглядової гідрогеологічної карти СРСР масштабу 1:500000 і 1:1 000000 та створенню кадастру підземних вод.

В 1944 році в складі геологічного факультету Київського університету ім. Т.Г.Шевченка була організована кафедра гідрогеології та інженерної геології, яку очолив видатний вчений К.І.Маков.

4 етап (з 1946 до 1991 року) – етап інтенсивного розвитку гідрогеологічних досліджень. Проводяться комплексні дослідження для забезпечення будівництва гідроелектростанцій і великих іригаційних систем, розв’язуються питання водопостачання міст і нових промислових центрів.

^ Сучасний період (з 1991 року і до теперішнього часу). На сучасному етапі гідрогеологія із науки, що вивчає природні процеси, перетворюється в науку, що керує такими процесами і спрямовує їх на користь суспільства, що в свою чергу, потребує розвитку і вдосконалення методики гідрогеологічних досліджень. В останні роки розвиток методики гідрогеологічних досліджень відбувається в напрямку подальшої розробки наукових основ пошуків та розвідки родовищ підземних вод; прогнозування зміни гідрогеологічних умов; оцінки експлуатаційних запасів та прогнозних регіональних ресурсів; обґрунтування методів відновлення, охорони та раціонального використання підземних вод; розробки нових, удосконалення існуючих і широкого впровадження сучасних методів досліджень - математичних, гідрогеологічного моделювання, ядерно-фізичних, ізотопних, геофізичних, гідрологічних, гідрохімічних, космічних, мікробіологічних тощо.

^ Завдання для самостійної роботи – 4 години:

сучасний стан методики гідрогеологічних досліджень.

Література основна [1,2,4].


Тема 1. Основні види, структура, стадійність і принципи проведення гідрогеологічних досліджень.

Лекція 2. Основні види та структура гідрогеологічних досліджень. Загальні принципи проведення, стадійність й планування гідрогеологічних досліджень – 2 години.

^ Види і структура гідрогеологічних досліджень визначаються характером, масштабом і специфікою конкретних задач, що вирішуються, складом і якістю необхідної гідрогеологічної інформації, складністю і ступенем вивченості природних умов території, що вивчається, а також стадією та конкретними техніко-економічними показниками здійснення досліджень, що проектуються.

Основними видами гідрогеологічних досліджень є :

1) збирання, узагальнення та аналіз матеріалів попередніх досліджень;

2) рекогносцирувальні гідрогеологічні дослідження;

3) гідрогеологічна зйомки та картування;

4) бурові і гірничі роботи;

5) польові дослідно-фільтраційні роботи;

6) моделювання фільтрації підземних вод;

7) лабораторні роботи;

8) спостереження за режимом підземних вод.

^ Загальні принципи проведення гідрогеологічних досліджень визначаються основними завданнями пошуково-розвідувальних робіт, вимогами, що до них пред’являються та об’єктивними закономірностями процесу пізнання. До числа загальних принципів відносять :

^ 1) принцип повноти досліджень - він потребує вивчення з більшим або меншим ступенем детальності всього родовища підземних вод у цілому, а не тільки його окремих ділянок, хоч би й найперспективніших.

^ 2) принцип послідовних наближень - він полягає в поступовому нарощуванні знань про родовище підземних вод по мірі його вивчення, оскільки отримати за короткий строк усі необхідні та достовірні відомості про родовище практично неможливо.

^ 3) принцип рівномірності вивчення родовищ - він випливає з необхідності більш або менш рівномірного вивчення родовища, що розвідується, без чого неможливо отримати правильної уяви про його особливості, умови експлуатації, характер області фільтрації, умови живлення та інші фактори, які обумовлюють геолого-промислову цінність родовища та умови його освоєння.

^ 4) принцип найменших матеріальних і трудових витрат - він потребує, щоб на кожній із стадій вивчення родовища підземних вод або його ділянки, об’єми виконаних робіт і трудових витрат були мінімальними і разом з тим, вони мають забезпечувати вирішення поставлених завдань з необхідним ступенем достовірності;

^ 5) принцип найменших витрат часу - він звичайно, розглядається разом з попереднім принципом, тому що спільне їх застосування обумовлює високу економічну ефективність пошуково-розвідувальних робіт, тобто забезпечення ефективного вирішення отриманих завдань при мінімальних витратах праці, часу та коштів;

^ 6) принцип раціонального і комплексного використання природних ресурсів - він передбачає всебічне та науково обґрунтоване використання водних ресурсів у народному господарстві з найбільшим економічним ефектом і користю, а також економічно виправдане застосування всіх їх корисних властивостей для задоволення різноманітних потреб водокористувачів.

^ Планування гідрогеологічних досліджень здійснюється за єдиною системою, що передбачає по стадійне послідовне їх проведення.

Стадія (підстадія) геологорозвідувальних робіт - це частина геологорозвідувального процесу, що визначається притаманними їй об'єктами геологічного вивчення, метою та методами геологорозвідувальних робіт, вимогами до їх кінцевих результатів.

Геологорозвідувальні роботи на підземні води проводяться за такими стадіями:

Стадія I. Регіональне гідрогеологічне вивчення території України.

Підстадія I-1. Регіональні гідрогеологічні роботи масштабу 1:1 000000- 1: 500000.

Підстадія I-2. Регіональні гідрогеологічні роботи масштабу 1: 200000 (1: 100000).

Підстадія I-3. Спеціалізовані гідрогеологічні роботи масштабу 1: 50000 (1: 25000).

Стадія II. Пошук та пошукова оцінка родовищ підземних вод.

Підстадія II-1. Пошукові роботи.

Підстадія II-2. Пошуково-оцінювальні роботи.

^ Стадія IIІ. Розвідка родовищ підземних вод.

Геологорозвідувальні роботи на підземні води починаються з будь-якої стадії (підстадії), якщо стан гідрогеологічного вивчення об'єкта робіт достатній для їх гідрогеологічного та техніко-економічного обґрунтування.

Види й обсяги геологорозвідувальних робіт на підземні води та методи досліджень, що застосовуються на окремих стадіях (підстадіях) геологорозвідувального процесу, визначаються у відповідності до типового раціонального їх комплексу для конкретних геологічних, гідрогеологічних, еколого-геологічних, географічних, гідрологічних і економічних умов.

Для виконання передбачених планом гідрогеологічних досліджень на кожній зі стадій по окремим об’єктам розроблюються та видаються відповідним виконавцям геологічні завдання. У них міститься: цільове призначення робіт, межі об’єкту й вимоги до результатів його вивчення, геолого-гідрогеологічні завдання, послідовність і методи їх вирішення, очікувані результати, строки виконання, форма звітності та інші умови і показники виконання проектуемих робіт.

Для раціонального послідовного виконання гідрогеологічних досліджень та посилення оперативного контролю за їх проведенням і результатами, складаються поетапні плани проведення робіт. Етап - це частина геологічного завдання, у результаті завершення якої повністю вирішується одна або декілька конкретних гідрогеологічних задач. Це може бути проектування; гідрогеологічна зйомка і дослідно-фільтраційні роботи, спостереження за режимом підземних вод, камеральна обробка матеріалів, складання звіту та деякі інші види робіт.

Важливою ланкою в плануванні гідрогеологічних дослідження є складання проектно-кошторисної документації, яка містить в собі проект або програму пошуково-розвідувальних робіт і кошторис. Проект складається єдиним на кожній об’єкт, на термін, якій забезпечує повне виконання геологічного завдання з урахуванням передбаченої в ньому черговості виконання робіт. Види і об’єми робіт, які передбачаються проектом, послідовність і методика їх проведення визначаються з урахуванням геолого-гідрогеологічних особливостей об’єкту, ступеня його вивченості, характеру і специфіки завдань, що вирішуються, інформативності і ефективності проектуемих досліджень в умовах вивчаємого об’єкта та забезпечення виконання всіх вимог основних принципів геологорозвідувального процесу.

^ Завдання для самостійної роботи – 4 години:

стадійність гідрогеологічних досліджень.

Література основна [1,2,6].


Практичне заняття 1. Ознайомлення зі структурою й змістом письмової самостійної курсової роботи (проект гідрогеологічної зйомки) – 2 години.

План.

Метою проведення практичних робіт із навчальної дисципліни „Методика гідрогеологічних досліджень” є складання проекту гідрогеологічної зйомки.

Складання проекту гідрогеологічної зйомки сприяє більш поглибленому самостійному вивченню студентами навчальної дисципліни, закріплює теоретичні знання отримані під час аудиторних занять та в той же час є однією з форм перевірки їх знань. Проектування сприяє набуттю студентами навиків роботи з літературними й архівними матеріалами, виробленню уміння обґрунтовувати види й об’єми гідрогеологічних досліджень, методику їх проведення, а також придбанню досвіду в рішенні конкретних задач за фахом.

На першому практичному занятті кожен студент отримує свій варіант складання проекту, список рекомендованої літератури та зразок карти району, де буде проектуватися виконання гідрогеологічної зйомки.

Проект гідрогеологічної зйомки складається з титульної сторінки, змісту, вступу, загальної та проектної частини, висновків, списку використаної літератури та графічних додатків.

Титульний лист є першою сторінкою проекту, яка має бути оформлена у відповідності зі встановленим зразком.

Зміст, що розміщується на 2 сторінці, включає назви всіх розділів та підрозділів проекту із зазначенням номерів сторінок, з яких починається виклад кожного розділу й підрозділу, вступу, висновків, списку використаної літератури та додатків.

У вступі викладається мета й основні завдання досліджень, що проектуються, їх практичне та теоретичне значення. Має бути вказане адміністративне й геоструктурне положення району та склад зйомочної партії.

Вступ ілюструється оглядовою картою району робіт. Обсяг розділу 1-2 сторінки.

Загальна частина включає основні розділи, які стосуються загальних природних умов території досліджень:

1. Фізико-географічні умови району робіт. У цьому розділі надаються основні відомості про географічне положення й економіку району. В окремих підрозділах надається характеристика клімату, рельєфу, гідрографії, рослинності та економіки району. Загальний обсяг розділу 10-15 сторінок.

1. 1. Клімат – підрозділ повинен включати опис основних метеорологічних елементів у багаторічному плані за порами року (опади, температура та вологість повітря, температура ґрунтів рослинного шару, вітри, атмосферний тиск, випарування, сніговий покрив та глибина промерзання).

1. 2. Рельєф – підрозділ має містити відомості про амплітуду висот денної поверхні, значення рельєфу для загальної оцінки території (наприклад, для аналізу умов розповсюдження підземних вод, формування їх складу, гідравлічного зв’язку з поверхневими водами та ін.; для оцінки стійкості схилів, ерозійних, карстових та інших геологічних процесів).

1. 3. Гідрографія – у цьому підрозділі надається характеристика річкової мережі та відомості про режим поверхневих водоймищ і зміну хімічного складу поверхневих вод на протязі року й у багаторічному плані.

1. 4. Рослинність – підрозділ повинен включати характеристику рослинності з погляду на неї як на індикатор виявлення ділянок території з найбільш близьким заляганням рівня ґрунтових вод від поверхні, визначення площ живлення лінз прісних вод та ін.

1. 5. Економіка – підрозділ має мі