Реферат: Міністерство аграрної політики України Вінницький державний аграрний університет

Міністерство аграрної політики України

Вінницький державний аграрний університет


Факультет технології Кафедра годівлі тварин,

виробництва і переробки технології кормів і

продукції тваринництва рибництва


РОБОЧИЙ ЗОШИТ

та методичні вказівки до виконання

лабораторних робіт з дисципліни

“Методика наукових досліджень”


Спеціальність 6.090 102 –“Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”


студента (ки)______ курсу _______групи


(прізвище, ім’я, по-батькові)


200_/200_ навчальний рік


Вінниця 2007


УДК 378. 14: 636. 04


Сироватко К.М.. Робочий зошит та методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Методика наукових досліджень”. Спеціальність 6.090 102 –“Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”. –Вінниця: РВВ ВДАУ, 2007.- 35 c.


Рецензенти:

Прокопенко Л. С., завідувач відділом зоотехнічної оцінки і стандартизації раціонів Інституту кормів УААН ^ Судай В.Д., кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри технології виробництва продуктів

тваринництва


Наведено методичні вказівки та форми запису для виконання лабораторних робіт. До розділів, що відповідають окремим модулям дисципліни подано перелік питань для підсумкового контролю знань.

Рекомендовано для студентів денної форми навчання факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва


Рекомендовано до видання навчально-методичною комісією Вінницького державного аграрного університету

(протокол № від 2007 року)


Зміст


Вступ………………………………………………………4

Змістовний модуль 1

Планування зоотехнічного досліду…………………….5

Заняття 1. Вибір теми, її обґрунтування та

побудова робочої гіпотези досліду …………………………….5

Заняття 2. Підбір тварин для досліду

методом пар-аналогів……………………………………………8

Заняття 3. Підбір тварин для досліду методами збалансованих груп, мініатюрного стада, періодів……………13

Заняття 4. Розробка методики і схеми проведення досліду……………………………………………………………16

Питання до змістовного модуля 1.............……………..20

Змістовний модуль 2. Аналіз результатів

досліджень, оформлення наукової роботи та прав

на інтелектуальну власність………………………………….…22

Заняття 5. Біометрична обробка і аналіз результатів досліду…………………………………………………………….22

Заняття 6. Розрахунок економічної ефективності наукових розробок……………………………………………….28

Заняття 7. Оформлення науково-дослідної

роботи та прав на інтелектуальну власність…………………...32

Питання до змістовного модуля 2................……….......34


Вступ


Успіх у роботі технолога з виробництва і переробки продукції тваринництва, який займається питаннями розведення, годівлі і утримання тварин та первинної переробки продукції, значною мірою залежить від того наскільки спеціаліст володіє спеціальними знаннями та наскільки вони відповідають сучасним запитам тваринництва.

Майбутній технолог з виробництва і переробки продукції тваринництва повинен не тільки мати глибокі спеціальні знання, але і добре знати методику дослідної справи, що буде сприяти повнішому використанню у практиці тваринництва результатів наукових досліджень та досвіду ведення галузі господарств, що досягли значних виробничих успіхів.

Тому студентам необхідно навчитися вибирати і і обґрунтовувати тему і метод дослідження, визначати мету і завдання досліду, підбирати і аналізувати наукову інформацію за темою, розробляти схему досліду, формувати групи піддослідних тварин, організовувати їх годівлю та утримання, розробляти форми обліку витрачання кормів, продуктивності піддослідних тварин, згруповувати дослідні дані, виявляти залежність між ними за допомогою способів біометричної обробки, розраховувати економічну ефективність досліджень, формулювати висновки і пропозиції виробництву, оформляти наукову роботу, подавати заявку на видачу патенту на винахід.

Зошит складено за робочою програмою лабораторних занять для студентів факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва з дисципліни “ Методика наукових досліджень” з метою надання допомоги студентам у виконанні ними індивідуальних занять до кожної з лабораторних робіт.

До кожної теми формулюється мета заняття, методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань, відповідні форми запису результатів розрахунків.

Виконання завдань перевіряється викладачем і засвідчується його підписом. В кінці кожного розділу проводиться тестування та колоквіум, для підготовки до яких наведено перелік контрольних питань.

^ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

ПЛАНУВАННЯ ЗООТЕХНІЧНОГО ДОСЛІДУ


Заняття 1. Вибір теми, її обґрунтування та побудова робочої гіпотези досліду


Мета заняття: ознайомитися з порядком вибору теми досліду та побудови робочої гіпотези.


Зоотехнічний експеримент – це дослідження явищ у створюваних, точно регульованих і контрольованих умовах, які дають змогу відстежувати хід процесів та відповідних реакцій тварин та відтворювати ці процеси при повторенні умов.

Є три категорії дослідів: науково-господарський, науковий і виробничий.

Науково-господарський дослід – основний в зоотехнії. Проводиться безпосередньо на фермі чи комплексі. Дослід проводиться на групі тварин по 10-30 голів в кожній. Вивчають вплив різних факторів на господарсько-корисні ознаки (продуктивність, поведінка, стан здоров’я).

Науковий дослід – проводиться в суворо-регламентованих умовах, віддалених від господарських. В ньому вивчають перетравність поживних речовин, показники обміну, секреторні показники. Поголів’я – 4-5 тварин у групі.

Виробничий дослід дає змогу перевірити результати науково-господарського досліду. Проводиться на великому поголі’ї, в різних господарствах, часто розміщених в різних зонах.

Перед закладанням зоотехнічного експерименту проводиться його планування, яке передбачає такі основні моменти, як вибір теми, її обґрунтування та побудову робочої гіпотези досліду, формулювання мети та завдань досліджень, збір наукової інформації та написання огляду літератури, розробку методики і схеми проведення досліду.

Тема досліду відображає ідею дослідження, що має для нього першочергове значення, оскільки у творчому процесі виділяють три основні етапи : виникнення ідеї, її логічне опрацювання та фактичне виконання задуму. Від правильного вибору теми залежить успіх досліду.

Ідея дослідження може виникнути в результаті аналізу виробничої практики, а може бути запозичена з літературних джерел, або з раніше виконаного досліду. Тема дослідження повинна бути результатом передбачення ще не встановлених зв’язків і явищ.

Для наукового обґрунтування теми досліду необхідно зібрати наукову інформацію з цього питання. Скласти огляд літератури, в якому стисло описати основні результати аналізу літературних джерел, узагальнити їх та вказати ще недостатньо вивчені питання теми.

Зібрана інформація корисна для опрацювання початкової робочої гіпотези, яка являє собою наукове передбачення, що висувається для пояснення певного явища і ще недостатньо перевірена.

Процес побудови робочої гіпотези проводиться в такій послідовності:

а)збирають уже зафіксовані в науці факти про місце, час і обставини виникнення явища, яке треба дослідити, зв'язок його з іншими явищами і предметами. Важливе значення при цьому мають виробничі зоотехнічні дані, як сучасні, так і минулі. Історичний аспект доповнюють географічним, тому що багато явищ із життя тварин часто мають
зональний характер;

б) опрацьовують припущення про причину досліджуваного явища, що і є основою формулювання гіпотези;

в) знаходять один або кілька наслідків, які логічно витікають із припущеної причини явища;

г) порівнюють наслідки, що витікають з гіпотези, з наявними у даній галузі науки і точно встановленими фактами та судженнями.

Достовірною може вважатися лише гіпотеза, можливі наслідки якої відповідають існуючим об'єктивним знанням у даній галузі науки.

Отримані в результаті постановки експерименту дані обробляють методом варіаційної статистики та аналізують зіставленням їх з теоретичним передбаченням (початковою робочою гіпотезою). Наслідком такого аналізу може бути як остаточне підтвердження або спростування початкової гіпотези, так і часткова чи повна її зміна та уточнення самого завдання дослідження.

За результатами виконаної експериментальної роботи формулюють відповідні висновки.


Завдання 1. Підберіть тему досліду з питань тваринництва за власним бажанням. Напишіть оглядовий реферат з теми і побудуйте початкову робочу гіпотезу.

Для записів. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


^ Заняття 2. Підбір тварин для досліду методом пар-аналогів


Мета: опанувати техніку формування груп дослідних тварин методом пар-аналогів


Відбір тварин для досліду розпочинають з аналізу документів первинного зоотехнічного обліку (бонітувальних відомостей, журналів контрольних доїнь, зважування тощо).Після цього приступають до безпосереднього огляду їх, уточнюючи номерацію. Птиці при відборі ставлять мітки на крилах або проводять кільцювання.

При проведенні досліду методом пар-аналогів формують дві або більше груп тварин, одна з яких контрольна, решта дослідні. У стаді відбирають аналогів за кількістю груп і розподіляють їх по одному в кожну групу під одним порядковим номером: 1-1-1, 2-2-2 3-3-3 і т.д.

^ Вимоги до аналогів (допустима різниця):

корови : породність однакова, вік - не більше 1 року, лактація по порядку – не більше як на одну лактацію, дні останньої лактації – не більше 30, середньодобовий удій молока за останні 20-30 днів – 5-10%, жирність молока – 0,2-0,3% (абсолютних), дата останнього осіменіння – до 20 днів, походження – бажано напівсестри по батьку;

молодняк великої рогатої худоби: породність – однакова, вік - до 15 днів, жива маса – 5-10%, походження (по матері): лактація – не більше як одна, надій за лактацію – до 10%, жирність молока –0,1-0,3%, по батьку – бажано напівсестри;

свиноматки і кнурі -плідники: вік – до трьох місяців, жива маса – до 5-10%, плодючість і молочність за масою поросят при відлученні – до 5%, походження – бажано напівсестри чи напівбрати по батьку;

молодняк свиней на відгодівлі: вік – до 5 днів, жива маса до 5-10%, енергія росту – 5-10% у середньодобовому прирості, походження – бажано з одного гнізда або напівбрати чи напівсестри по батьку або матері;

вівцематки: вік – однолітки, жива маса – до 10%, настриг вовни – до 5%, довжина вовни – 0,5-1 см, тонина вовни – в одну якість, походження – бажано напівсестри по батьку;

молодняк овець: вік – до 5 днів, жива маса –до 5-10%, енергія росту – 5-10% за середньодобовим приростом, походження- бажано напівсестри або напівбрати по батьку;

кобили: порідність- однакова, вік – однолітки або 0,5 року, жива маса – до 5-10%, жвавість – до 0,5 хв, походження – бажано напівсестри по батьку;

жеребці: вік – однолітки або 0,5 року, жива маса – 5-10%, жвавіст – до 0,5 хв, тяглове зусилля – до 5%, походження – від одних жеребців або маток-сестер, різниця в промірах (для селекційних експериментів) –2-5%;

птиця – походження (порода, лінія, крос), стать, вік – однакові, жива маса, продуктивність – 3-5%.

бджоли – cила сім’ї – 1 вуличка, вік матки – повні аналоги, запас меду – до 1 кг, кількість розплоду, тип вулика – повна аналогія (крім випадків оцінки типів вуликів).

Відмінність тварин за індивідуальними ознаками у межах групи допускається у 2-3 рази більша, ніж між аналогами.

Після розподілу тварин у групи за наведеними ознаками визначають середні показники по групах. При проведенні дослідів з великою рогатою худобою гранична різниця між групами у віці за середніми показниками не повинна перевищувати 5%, за живою масою, надоєм – 2%, розходження в жирності молока – 0,1- 0,2% (абсолютних). Різниця між аналогами у живій масі не повинна перевищувати 3-5% середнього значення, в надоях молока – 2-3%, жирності молока –0,1-0,2%, у строках отелення – не більше 10-15 днів.

При формуванні груп у свинарстві різниця між середніми показниками груп у віці та за живою масою не повинна перевищувати: молодняк – 2%, свиноматки – 3%, кнурі-плідники – 4%. Різниця між парами аналогами у живій масі, % до загального середнього повинна бути: молодняк – до 5, поросні матки – до 6, підсисні – до 7, кнури-плідники – до 8%, за віком : молодняк 12, поросні матки –13, підсисні матки 14, кнури-плідники – 15%.


Завдання 1. Сформуйте за методом пар-аналогів із названих у таблиці 1 дві групи корів (контрольну і дослідну), дотримуючись встановлених вимог. Обчисліть середні величини ознак по групах. Дані запишіть за формою, наведеною в таблиці 2.


1.Список дійних корів чорно-рябої породи, відібраних для досліду


Кличка та індивідуальний номер

Породність покоління

Вік, років

Жива маса, кг

Лактація

Тривалість лактації, днів

Середньо-добовий удій, кг

Жирність молока, %

Сніжна, 105

ІV

7

531

5

44

16,3

3,66

Африка, 918

ч/п

6

523

4

53

14,9

3,55

Сирена, 135

ч/п

5,.5

568

3

88

15,1

3,60

Квітка, 677

ІV

6

582

4

66

14,5

3,71

Капризна, 345

ч/п

6,5

526

5

48

15,4

3,58

Лілея, 235

ч/п

5

546

4

70

16,2

3,50

Форель, 189

ч/п

7

542

4

56

17,0

3,50

Білка, 179

ч/п

6,5

489

4

49

15,8

3,55

Ласуня, 643

ч/п

4,5

547

2

33

14,9

3,33

Ніжна, 195

ІV

5,5

511

3

54

15,7

3,64

Сопілка, 432

ч/п

6

534

4

49

15,9

3,55

Нервова, 290

ч/п

7

519

5

57

14,5

5,90

Безрога, 522

ч/п

5

488

4

65

16,7

3,68

Айстра, 388

ч/п

5

500

3

74

16,0

3,39

Казка, 345

ч/п

6

544

4

50

17,2

3,44

Бірка, 634,

ч/п

6

548

4

64

15,.4

3,60

Славна, 477

ІV

5,5

527

3

48

14,9

3,69

Райдуга, 745

ч/п

6,5

496

4

61

16,3

3,40

Галка, 544

ч/п

5

476

3

55

15,7

3,66

Клумба, 479

ч/п

7

505

5

58

14,8

3,27

Верба, 490

ч/п

5,5

512

4

53

16,4

5,49

Дахна, 834

ч/п

6

516

4

66

15,.8

3,58

Травинка,211

ч/п

6

497

5

70

15,6

3,67

Веселка, 354

ч/п

5

514

3

58

16,1

3,57

Арія, 810

ІV

5

520

3

64

17,0

3,38

Краплина,870

ч/п

7

527

5

44

16,2

3,70

Шута, 756

ч/п

5

550

3

57

15,7

4,17

Чиста, 367

ч/п

6,5

493

5

59

16,3

3,59


^ 2.Схема формування піддослідних груп



Кличка та індивідуальний номер

Породність покоління

Вік, років

Жива маса, кг

Лактація

Тривалість лактації, днів

Середньодо-бовий удій, кг

Жирність молока, %

Контрольна група

1.






















2.






















3.






















4.






















5.






















6.






















7.






















8.






















9.






















10.






















У середньому






















Дослідна група

1.






















2.






















3.






















4.






















5.






















6.






















7.






















8.






















9.






















10.






















У середньому






















+ до контро-лю, %






















Висновок:______________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Завдання 2 (індивідуальне). Сформувати групи _________________ за методом пар-аналогів дотримуючись встановлених вимог. Дані занесіть у таблицю 3.


^ 3.Схема формування піддослідних груп



Кличка та індивідуальний номер






















Контрольна група

1.






















2.






















3.






















4.






















5.






















6.






















7.






















8.






















9.






















10.






















У середньому






















Дослідна група

1.






















2.






















3.






















4.






















5.






















6.






















7.






















8.






















9.






















10.






















У середньому






















+ до контро-лю, %






















Висновок:______________________________________

______________________________________________________________________________________________________________

^ Заняття 3. Підбір тварин для досліду методами збалансованих груп, мініатюрного стада, періодів


Мета: опанувати техніку формування груп дослідних тварин методами збалансованих груп, мініатюрного стада, періодів.


При проведенні досліду методом груп-аналогів кількість тварин у групі збільшують у 1,5-2 рази порівняно з методом пар-аналогів. Групи вирівнюють за фенотиповими ознаками (живою масою, віком, фізіологічним станом). Розподіляють тварин у групи довільно. Порівнюють середні показники. Якщо ці показники різняться між собою більше як на 5%, то їх балансують переведенням кількох тварин із групи в групу.

Методом мініатюрного стада формується група тварин, котра за складом повинна бути копією стада, на якому проводять дослідження. При формуванні міністада усе поголів’я тварин поділяється на групи з урахуванням породності, віку, живої маси, продуктивності, фізіологічного стану і від кожної групи довільно відбирають 10-15% тварин. Сформоване міністадо служить дослідною групою, загальне стадо (корів, молодняку великої рогатої худоби тощо) – контрольною групою.

При проведенні досліду методом періодів формується 1 група тварин. Для досліду підбирають не менше 5 схожих тварин. Підібрані тварини мають бути однорідними за породою, статтю, вгодованістю, темпераментом. Допустима різниця в живій масі, продуктивності – не більше 5 % до середнього значення по групі; у віці – до 5% нормального строку виробничого використання, в часі опоросу, окоту – 3-6 днів, отелу, вижереблення – 10-15 днів. Цим методом найкраще скористатися при проведенні дослідів з вивчення перетравності поживних речовин кормів, обміну азоту, кальцію тощо. Розміщують велику рогату худобу і коней у спеціально-обладнаних стійлах, овець, свиней, птицю – у клітках.


Завдання 1. Укомплектуйте за методом збалансованих груп дві групи кабанчиків великої білої породи за умови, що різниця в середніх показниках живої маси не повинна перевищувати 5%, у віці – 3%. (Вихідні дані для формування груп студент отримує у викладача). Дані занесіть у таблицю 4.


4.Схема формування піддослідних груп

Індивідуальний

Номер

Вік, днів

Жива маса, кг

Індивідуальний номер

Вік, днів

Жива маса, кг

Контрольна група

Дослідна група

1.







1.







2.







2.







3.







3.







4.







4.







5.







5.







6.







6.







7.







7.







8.







8.







9.







9.







10.







10.







11.







11.







12.







12.







13.







13.







14.







14.







15.







15.







16.







16.







17.







17.







18.







18.







19.







19.







20







20







У середньому







У середньому







Висновок _____^ Питання до змістовного модуля 1



Історія розвитку дослідної справи у тваринництві.

Сучасні методи наукових досліджень, що визначають науково-технічний прогрес у тваринництві.

Що розуміють під поняттям “тема досліджень”. Як вибрати тему досліду?

Вказати, якому напряму зоотехнічних досліджень присвятили своє життя М.П.Червінський, І.І. Іванов, М.Ф.Іванов, К.Б. Свєчин, М.А. Кравченко, П.І.Прокопович, П.Д.Пшеничний.

Які існують методи зоотехнічних досліджень?

Що таке зоотехнічний експеримент? Його переваги над спостереженням.

На які групи поділяють зоотехнічні досліди за характером і призначенням?

Які особливості науково-господарського, наукового і виробничого дослідів?

Що таке початкова робоча гіпотеза досліду? Яка структура її побудови?

За якими принципами проводиться організація зоотехнічних досліджень?

Що відображають у схемі досліду?

Як провести дослід методом періодів?

За якою схемою проводиться дослід методом груп?

Як сформувати групи тварин за принципом пар-аналогів, груп-аналогів?

Як сформувати мініатюрне стадо і провести дослід методом міністада?

Які переваги і недоліки методів груп-періодів?

Зрівняльний період досліду, його тривалість і призначення

Призначення основного, перехідного і заключного періодів досліду.

Чи впливає вік тварин на вибір методу постановки дослідів?

Постановка досліду за методом факторіального аналізу.

Постановка дослідів за методом латинського квадрату.

Що таке методика і робочий план досліду?

За якою схемою складається методика досліду?

Якою повинна бути кількість тварин у групах при проведенні науково-господарського досліду?

Скільки тварин потрібно виділяти в групи при виробничій перевірці результатів науково-господарського досліду?

Скільки часу може тривати науково-господарський дослід по годівлі та розведенні сільськогосподарських тварин?

Які вимоги висуваються до тварин (велика рогата худоба, свині, коні, вівці, птиця, бджоли) при формуванні дослідних груп?

Які вимоги висуваються до годівлі та утримання дослідних тварин?

Методи обліку продуктивності у піддослідних тварин

Які показники враховуються при контрольній відгодівлі та контрольному забої свиней?



^ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ОФОРМЛЕННЯ ПРАВА НА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ


Заняття 5. Біометрична обробка і аналіз результатів досліду


Мета заняття: опанувати методику біометричної обробки даних досліджень


Первинний цифровий матеріал обліку результатів досліджень є основою для формулювання висновків та пропозицій, тому він має бути об’єктивним і старанно опрацьованим.

І прямі і непрямі показники вимірювань, перш ніж заносити в таблиці, описувати необхідно статистично обробити.

Статистична обробка цифрового матеріалу дає змогу також уникнути помилок при підборі тварин у групи. Якщо в групі кількість тварин (варіантів) не перевищує 30, то для біометричної обробки використовують метод малих вибірок, якщо їх більше 30 – метод великих вибірок.

Метод малих вибірок передбачає визначення: середньої арифметичної величини (), середнього квадратичного відхилення (), похибки середньої арифметичної величини (S), коефіцієнта варіації ознаки (Cv), похибки різниці середніх арифметичних величин (Sd), критерію вірогідності різниці між групами (td) та рівня їх значущості (р) чи ймовірності (В).

Середня арифметична величина ознаки () визначається шляхом ділення суми всіх значень ознаки () на кількість тварин у вибірці (n):

=

Середнє квадратичне відхилення (), яке характеризує різноманітність варіантів у вибірці за досліджуваною ознакою обчислюють за формулою:

 =

Похибка середньої арифметичної для малих вибірок визначається за формулою:

Sх =

Коефіцієнт варіації (Сv) показує, яку частку (у відсотках) становить від середньої арифметичної величини:

Сv =

Якщо Сv < 5% - мінливість слабка;

Сv = 5-15% - середня;

Сv > 15% - сильна мінливість.

Середні показники груп завжди в деякій мірі відрізняються. Тому виникає необхідність визначення вірогідності різниці між середніми. Критерій вірогідності різниці між середніми арифметичними величинами двох груп розраховують як частину від ділення різниці (d) між двома середніми на її помилку (Sd) :



td =


Різниця між порівнюваними середніми буде ймовірною тоді, коли критерій вірогідності дорівнює стандартному критерію, або більший за нього, який ми знаходимо за таблицею Стьюдента (табл.8). Для того , щоб знайти стандартне значення критерію ймовірності визначають число ступенів свободи (df) за формулою (n-1). Для двох груп число ступенів свободи дорівнюватиме (n1+n2) – 2, для трьох – (n1+n2+n3) – 3.


8. Стандартні значення критерію Стьюдента


df

Р=0,05

Р=0,01

Р=0,001

df

Р=0,05

Р=0,01

Р=0,001

1

12,7

63,7

637

13

2,2

3,0

4,1

2

4,3

9,9

31,6

14-15

2,1

3,0

4,1

3

3,2

5,8

12,9

16-17

2,1

2,9

4,0

4

2,8

4,6

8,6

18-20

2,1

2,9

3,9

5

2,6

4,0

6,9

21-24

2,1

2,8

3,8

6

2,4

3,7

6,0

25-28

2,1

2,8

3,7

7

2,4

3,5

5,3

29-30

2,0

2,8

3,7

8

2,3

3,4

5,0

31-34

2,0

2,7

3,7

9

2,3

3,3

4.8

35-42

2,0

2,7

3,6

10

2,2

3,2

4,6

43-62

2,0

2,6

3,5

11

2,2

2,1

4,4

63-175

2,0

2,6

3,4

12

2,2

3,1

4,2

~

1,96

2,6

2,3


Рівень вірогідності (В) – показує кількість сприятливих випадків із усіх можливих. Максимальною вважається вірогідність, коли повністю збігаються величини, при цьому вона приймається за 1 і становить 100%.

Існують такі рівні вірогідності: В1 = 0,95 (перевірювана гіпотеза підтверджується в 95% випадків); В2 = 0,99; В3 = 0,999 (позитивний результат відповідно у 99 та 99,9% випадків).

Кожному рівню вірогідності відповідає рівень значущості (Р), який вказує кількість несприятливих випадків із усіх можливих. Рівень значущості визначають за формулою Р=1-В

Р1= 1-0,95=0,05; Р2= 1-0,99=0,01 (середній); Р3= 1-0,999=0,001 (високий рівень) .

Якщо критерій вірогідності різниці між середніми буде менший за стандартну величину, визначену за таблицею Стьюдента за рівня значущості 0,05, різницю вважають неймовірною (Р>0,05). Якщо різниця ймовірна записують Р<0,05 або В>0,95. Якщо критерій вірогідності рівний або вищий стандартного значення за рівня значущості 0,01 або 0,001, то різниця вважається високоймовірною.

Наприклад: в досліді вивчали вплив згодовування синтетичного лізину на інтенсивність росту молодняку свиней. Підсвинки дослідної групи отримували добавку, дослідної – ні. За період досліду, який тривав 120 днів, середньодобові прирости підсвинків склали:

контрольна група – 434,485,440,520,490,555,460,489,580,539;

дослідна група – 536,610,598,635,574,676,548,538,550,490.


Порядок розрахунку


Контрольна група

Дослідна група

n


Xn-
(Xn-)2

n


Xn-
(Xn-)2

1

434

-65,2

4251

1

536

-29,5

870,3

2

485

-14,2

201,6

2

610

+44,5

1980,3

3

440

-59,2

3504,6

3

598

+32,5

1056,3

4

520

+20,8

432,6

4

635

+69,5

4830,3

5

490

-9,2

84,6

5

574

+8,5

72,3

6

555

+55,8

3113,6

6

676

+110,5

12210,3

7

460

-39,2

1536,6

7

548

-17,5

306,3

8

489

-10,2

104,0

8

438

-127,5

16256,2

9

580

+80,8

6528,6

9

550

-15,5

240,3

10

539

+39,8

1584

10

490

-75,5

5700,2



4992

0

21341,2




5655

0

43522,8



1 =


2 =


Контрольна група:


1 =

S1 =


Cv1 = ( мінливість середня).

Дослідна група:


69,5


S2 =


Cv2 = (мінливість середня)

Визначаємо вірогідність різниці між середніми показниками:


td =

У нашому прикладі при 18 ступенях свободи (10+10-2) рівня значущості 0,05 (табл.9) можна досягти при умові, коли критерій вірогідності буде 2,1. Фактично він складає 2,35. Отже збільшення середньодобових приростів в дослідній групі на 76,3 г виявилось ймовірним (Р<0,05 ).


Завдання. Вирахувати середню арифметичну, середнє квадратичне відхилення, їх помилки, коефіцієнт варіації та вірогідність різниці за результатами таких досліджень і такими даними:

Варіант 1

Порядок розрахунку


Контрольна група

Дослідна група

n


Xn-
(Xn-)2

n


Xn-
(Xn-)2

1






















2






















3






















4






















5






















6






















7






















8






















9






















10















































1 =

2 =


^ Контрольна група:


1 =


S1 =


Cv1 =


Дослідна група:


=


S2 =


Cv2 =


td =

Рівень значущості Р-

Завдання 2. За результатами проведеного досліду та даними біометричного аналізу сформулювати висновок про ефективність __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


^ Заняття 6. Розрахунок економічної ефективності наукових розробок


Мета заняття: освоїти методики та набути навичок з розрахунку економічної ефективності наукових розробок


Економічне обгрунтування наукових розробок є заключним етапом дослідження і дає змогу визначити витрати на дослідження фактора та економічний ефект від впровадження наукової розробки у виробництво.

Річний економічний ефект від впровадження наукових досліджень дорівнює сумі економії усіх виробничих ресурсів (кормів, заробітної плати г.) і підвищення якісних показників. Останні визначаю