Реферат: Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної та науково-дослідної діяльності

Обласна програма залучення практичних працівників освіти до експериментальної

та науково-дослідної діяльності


Обґрунтування проблеми. Народження нової педагогічної свідомості і нових навчальних технологій відбулося під впливом ряду історичних і соціальних змін. Особливості сучасної економічної і соціокультурної системи вимагають постійної зміни і відновлення характеру спрямованості освітньої та професійної підготовки. Передбачаються докорінні зміни існуючих стереотипів організації навчального процесу, його змісту, є потреба у розвитку творчої ініціативи педагогів у пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності при переході від традиційних пасивних форм занять до нестандартних методів індивідуального навчання.

Умови розвитку сучасного суспільства вимагають об'єднання наукових досліджень і технологічних розробок на їхній базі з практичною реалізацією наукових ідей, створення єдиних безупинних науково-практичних циклів і комплексів. Наступає новий етап зв'язку науки та практики. Він полягає в тому, щоб залучити вчителів до науково-дослідної діяльності, познайомити їх із технологією дослідження та навчити самостійно вирішувати науковим способом поточні шкільні проблеми.

Досвід багатьох, особливо альтернативних, шкіл переконливо доводить, що виживають лише ті з них, котрі оволоділи дослідними законами та вміннями, та які проводять проблемні дослідження, що спрямовані на вирішення завдань педагогічної практики.

Методологія та технологія дослідної діяльності сильно просунулася вперед, перетворилась у самостійну галузь знання та стала реальним засобом управління таким складним організмом, як школа. З’явилась велика кількість інноваційних програм, авторських технологій і шкіл, альтернативних підручників. Поступово створюються організаційно-педагогічні умови, які узаконюють педагогічну творчість і спрямовують її на зв'язок педагогічної науки з практикою закладів освіти.

Згідно Закону України "Про освіту", Національної доктрини розвитку освіти в Україні значно поширилось поле вибору варіантів педагогічної діяльності. Зростання творчості підняло попит на педагогічну науку.

Зазнали зміни і структури внутрішньо-шкільного та позашкільного управління. В освіту прийшла теорія та практика ринкового менеджменту, з’явились психологи, соціологи, завідувачі методичними кабінетами, заступники директорів шкіл із науково-методичної роботи, навіть наукові консультанти з числа професійних учених-дослідників.

Це змінило інфраструктуру шкільної діяльності: збільшило прогнозуючу та діагностичну складові, тобто те, що зовсім недавно відносилось тільки до наукових функцій.

Школи включились у державну систему атестації педагогічних кадрів. Розпочалась розробка її програм, які базувались на знаннях науки та науковому усвідомленні своєї роботи кожним педагогом.

В Україні діє система ліцензування, акредитації та атестації закладів освіти. Це вимагає наукового проектування діяльності керівників цих закладів, розроблення концепцій, програм розвитку, освітніх програм, моніторингових служб.

Директори шкіл повинні вибирати теоретико-методологічні та технологічні засади управління як фактор самовизначення.

Школам запропоновано велику кількість управлінських технологій, що базувались на оцінці якості та дослідному підході.

У школах почали формуватися свої наукові кадри з числа директорів, їхніх заступників і вчителів. Захистивши дисертацію, ці науковці закладали основи нової системи професійного зростання педагога у середині самої школи, не входячи в інші структури.

У такому середовищі вчитель дійсно може професійно рости, змінювати свій педагогічний статус і оплату праці, не порушуючи структуру школи. При цьому, вчений став зв’язковою ланкою з науковими центрами та в значній мірі вплинув на зміни в стосунках школи з наукою.

У Національній доктрині розвитку освіти України було закладено концептуальні ідеї про участь педагогічних працівників у науковій діяльності та інтеграції наукових досліджень з освітнім процесом.

Диференціація послуг науки для школи.

Наука забезпечує:

обґрунтування, пояснення та перевірку на ефективність педагогічних ідей, які народжуються в школі;

прогнозування розвитку школи, її структур та спрямувань діяльності;

незалежну експертизу якості освіти, яку дає школа дітям;

створення моніторингу динаміки розвитку школи, дошкільного колективу;

інформування педагогічного колективу та сім’ї про результати психолого-педагогічних досліджень;

впровадження інновацій у педагогічний процес школи;

підвищення кваліфікації педагогів у сфері методологій та технологій дослідної діяльності;

розроблення пакетів документів щодо відкриття експериментального майданчика у закладі освіти та наукове керівництво ним;

проведення локальних досліджень конкретних проблем закладу освіти;

консультування з проблемних питань дошкільного навчального закладу та школи.

На даний момент наукова цінність дослідницької роботи вчителів шкіл відносно невелика. За даними наших досліджень, тільки 10,3% вчителів області мають високий, теоретико-методологічний рівень дослідження, 22,7% - методичний, 42,5% - технологічний.

Тим часом, сучасна школа стоїть на порозі глобальних змін, що охоплюють весь широкий спектр педагогічних проблем, і насамперед - професійну діяльність сучасного викладача-дослідника. Дослідження чинників спрямованості педагогічної діяльності на науково-дослідне навчання, проведене в навчальних закладах області (1200 респондентів), дозволяє констатувати, що:

60% педагогів вважає, що науково-дослідна діяльність дозволяє актуалізувати самореалізацію і творчий розвиток особистості вчителя;

12% – зв'язують дослідження з можливістю підвищення статусу навчального закладу;

28% – із професійно-кваліфікаційним ростом учителя-дослідника;

4% – із можливістю одержати якісно нове знання.

Серед труднощів, із якими стикається вчитель при організації науково-дослідної діяльності, педагоги назвали наступні:

слабке володіння методологією наукового дослідження, недолік методичної, наукової, психолого-педагогічної, спеціальної літератури (62,5%);

велика завантаженість учителів, відсутність часу (41%);

перевага в традиційному навчанні репродуктивних методів, що вступають у протиріччя з дослідницькими методами (6,5%).

Були виявлені наступні чинники, що сприяють науково-дослідній діяльності:

підвищення власного професійного рівня дослідницьких умінь і навичок (59%);

створення в навчальних закладах наукової школи як єдності науково-дослідної позиції, концептуальних підходів до розвитку творчості (9%);

удосконалювання педагогічних технологій розвитку наукової творчості учнів (32%).

Серед причин, що перешкоджають науковій роботі в освітньому процесі, були названі:

впевненість деяких педагогів, що наукова діяльність їм невластива;

наукообразність в освітньому процесі, тобто відірване від життя, схоластичне знання.


^ Розв’язання проблеми – у зміні педагогічної свідомості вчителя, формуванні у нього сучасної методологічної культури, дослідницької позиції у навчанні а вихованні

Концептуальні засади

Науково-дослідна робота – найбільш складний вид діяльності школи. За структурою, обсягом роботи та якістю вона дуже нагадує наукову діяльність. У цьому випадку школі необхідна якісна підготовка педагогічних кадрів і тісний зв'язок із вченими.

Сутність науково-дослідної діяльності міститься в створені та розробленні теоретичних засад і нових технологій, тобто в створенні нового наукового продукту, нового предмету педагогічної діяльності, який може бути науково розробленим і описаним. Така діяльність носить як методологічну, так і технологічну спрямованість.

Методологічне спрямування науково-дослідної діяльності пов'язане із самостійною розробкою закладом освіти нових педагогічних ідей, цілей, завдань, форм роботи, функцій, методів і принципів, закономірностей організації та проведення навчально-виховного процесу.

Це може бути розроблення концепції розвитку школи, моделей закладів освіти нового типу, моделей як способів організації життєдіяльності шкільного співтовариства авторських програм, методик тощо.

Розроблення теоретичних положень і технології певної проблеми зобов'язує дослідника оволодіти методами наукового дослідження: узагальненням, абстрагуванням, ідеалізацією, моделюванням, систематизацією, інтеграцією та іншими. У педагога повинні бути розвинені рефлексія, інтуїція, передбаченість, дослідницьке чуття.

^ Мета та завдання програми

Мета програми:

створення системи залучення педагогічних працівників до експериментальної та науково-дослідної діяльності;

забезпечення розвитку професійної компетентності педагогів.

Завдання програми:

вивчення стану справ щодо дослідницької та експериментальної роботи шкіл регіону;

формування у педагогічних працівників мотивації щодо експериментальної та науково-дослідної роботи;

розробка методичних рекомендацій щодо здійснення експериментальної та наукової роботи у навчальному закладі;

підготовка вчителів до здійснення дослідницької, експериментальної роботи;

забезпечення цілеспрямованого процесу експериментальних, проектних досліджень освітніх систем;

створення умов для компетентного, дієвого, ефективного управління процесами розвитку школи, її переводу на новий якісний рівень у здійсненні глибоких і системних інновацій;

концентрація та координація зусилля інноваційно налаштованих педагогів школи на пошук і реалізацію інноваційних ідей, організацію комплексних досліджень.

Принципи

Програма роботи облІППО щодо залучення педагогічних працівників до експериментальної та науково-дослідної діяльності будується на наступних принципах:

наукова концептуальна обгрунтованість;

стратегічна спрямованість;

позитивна прогностичність;

орієнтація на розвиток та саморозвиток;

пошукова, творча спрямованість;

методична оснащеність;

співробітництво;

адаптивність;

ресурсозбереження.

Методологічні засади програми

концептуальні засади чинного законодавства і закон України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Національна доктрини розвитку освіти, Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи, Державні освітні стандарти;

системний підхід;

особистісно орієнтований підхід;

технологічний підхід;

стратегічно-цільове планування;

моделювання.


Алгоритм залучення практичних працівників освіти

до експериментальної та науково-дослідної роботи




^ Механізм підготовки вчителя

до експериментальної, науково-дослідної діяльності


Основне призначення професійно-педагогічного освіти – навчити педагогів вирішувати творчі педагогічні завдання. Процес професійного становлення майбутнього вчителя повинен, по можливості, моделювати задану структуру експериментальної, науково-дослідної діяльності. В основу побудови концепції підготовки вчителя до експериментальної, науково-дослідної діяльності були покладені системний, рефлексивно-діяльний і індивідуально-творчий підходи, що забезпечують побудову і функціонування цілісного процесу формування особистості вчителя.

З позицій системного підходу – усі ланки педагогічної освіти повинні максимально стимулювати прояв усіх компонентів експериментальної, науково-дослідної діяльності в їхній єдності.

Реалізація рефлексивно-діяльнісного підходу припускає розвиток здатності вчителя входити в активну дослідницьку позицію стосовно своєї діяльності і до себе, як її суб'єкта, з метою критичного аналізу, осмислення й оцінки її ефективності для розвитку особистості учня.

Індивідуально-творчий підхід виводить на особистісний рівень, що забезпечує виявлення і формування у вчителя творчої індивідуальності, розвиток у нього інноваційної свідомості, неповторної технології діяльності.

Процес підготовки вчителя до експериментальної, науково-дослідної діяльності стане керованим, якщо буде задовольняти низці спеціально організованих умов:

наступність усіх етапів багаторівневої педагогічної освіти;

орієнтація навчання на узагальнену модель підготовки вчителя до експериментальної, науково-дослідної діяльності;

психологічна діагностика готовності вчителя до даного виду діяльності;

формування в педагогів творчої активності і мотиваційно-цілісного ставлення до педагогічних досліджень;

взаємозв'язок методологічної, спеціальної, загальнопедагогічної, психологічної і методичної підготовки вчителя;

здійснення міжциклових і міждисциплінарних взаємодій, інтеграція знань у руслі загальних проблем наукових досліджень;

формування у педагогів експериментальної, науково-дослідної культури, сприйнятливості до нового;

забезпечення педагогічної практики у єдності з дослідницькою підготовкою;

вивчення і критеріальна оцінка динаміки освоєння експериментальної, науково-дослідної діяльності вчителя.

Етапи підготовки педагога до експериментальної, науково-дослідної діяльності.

Перший етап – розвиток творчої індивідуальності вчителя, формування у педагогів здібності виявляти, формулювати, аналізувати і вирішувати творчі педагогічні завдання, а також розвиток загальної технології творчого пошуку: самостійне перенесення раніше засвоєних знань і умінь у нову ситуацію, бачення проблеми в знайомій ситуації, нової функції об'єкта, визначення структури об'єкта, бачення альтернативи розв'язання або його способу, комбінування раніше засвоєних способів діяльності в новій ситуації виниклої проблеми, розвиток критичності мислення.

^ Другий етап – оволодіння основами методології наукового пізнання, педагогічного дослідження. Ознайомлення педагогів із соціальними і науковими передумовами виникнення експериментальної роботи, її основними поняттями, творча інтерпретація альтернативних підходів до організації школи, вивчення основних джерел розвитку альтернативної школи, ознайомлення з різними типами інноваційних навчальних закладів тощо.

^ Третій етап – освоєння технології експериментальної, науково-дослідної діяльності. Ознайомлення з методикою упорядкування авторської програми, етапами експериментальної роботи в школі, участь у створенні авторської програми, аналіз і прогноз подальшого розвитку нововведення, труднощі впровадження.

^ Четвертий етап – практична робота на експериментальному майданчику щодо впровадження нововведення в педагогічний процес, здійснення корекції, відслідкування результатів експерименту, самоаналіз професійної діяльності. На цьому етапі формується дослідницька позиція вчителя як система його поглядів і установок щодо нововведення.

Зв’язковою ланкою усіх етапів є самоосвіта.

^ Головним чинником експериментальної, науково-дослідної підготовки педагога є розвиток його індивідуального стилю діяльності.

Рефлексія в структурі експериментальної, науково-дослідної діяльності вчителя

Необхідним компонентом у структурі експериментальної, науково-дослідної діяльності є рефлексія, як пізнання й аналіз учителем явищ власної свідомості і діяльності (погляд на власну думку і дії з боку).

Рефлексія – це не просто знання або розуміння суб'єктом самого себе, але і його особистісні особливості, емоційні реакції і когнітивні (зв'язані з пізнанням) уявлення. Коли змістом цих уявлень виступає предмет спільної діяльності, розвивається особлива форма рефлексії - предметно-рефлексивні відношення.

Активізація рефлексивної позиції в експериментальній, науково-дослідній діяльності вчителя, безсумнівно, зв'язана з особистістю педагога, із його орієнтацією на саморозвиток. Джерелом цього процесу виступає система усвідомлених учителем протиріч у педагогічній діяльності, саме тому необхідно створювати у професійній діяльності такі ситуації, що актуалізували б рефлексивну позицію, формували позитивне самосприйняття, стимулювали процеси самоствердження.

Рефлексивна свідомість контролює процес побудови і перевірки тих або інших експериментів у школі, критично осмислює всі етапи діяльності. Є підстави припустити також, що науково-дослідна діяльність не завжди чітко усвідомлюється, принаймні, на етапі створення програм, цілей.

На наступному етапі рефлексивної діяльності вчитель аналізує себе, як суб’єкт, що корегує свою діяльність. Він здатний актуалізувати і формувати складні, адекватні розв'язуваній проблемі, шкали оцінювання; розуміти себе як людину, що вирішує педагогічні завдання, конструктивно ставиться до своєї діяльності. У результаті рефлексії на успішне виконання діяльності, учитель із розвиненою «Я-концепцією» відчуває задоволення, упевненість, почуття свободи і щастя. Такий педагог самоутверджується як особистість, тому що знає, що здатний перебороти перешкоди особистісного і духовного росту на шляху досягнення мети. Він інтегрується в педагогічному суспільстві, передає іншим свої «знахідки», відповідає за свою експериментальну діяльність перед дітьми, керівниками, самим собою.

Показники готовності педагога до експериментальної діяльності:

здатність до самоорганізації;

здатність до самоаналізу, рефлексії;

здатність відмовитися від стереотипів педагогічного мислення;

прагнення до творчих досягнень;

здатність до оцінювальних суджень.

опанування методології творчої діяльності;

володіння методами педагогічних досліджень;

здатність акумулювати досвід творчої діяльності інших педагогів;

здатність до співпраці та взаємодопомоги.


Управління експериментальною

та науково-дослідною роботою педагогів шкіл

^ На рівні навчального закладу:

Виявлення ступеню готовності (мотиваційної, психологічної, інтелектуальної, інформаційної, технологічної) педагогічних працівників до експерименту та наукової роботи.

Широке розповсюдження у колективі цінностей розвитку школи у визначеному напрямку.

Створення в школі сприятливої дослідницької, експериментальної, творчої атмосфери.

Стимулювання участі в експериментальній, науковій роботі.

Прогнозування результативності дослідно-експериментальної роботи вчителів, що займаються науковою, експериментальною роботою.

Координація зусиль окремих інноваторів, дослідників чи груп, а також загальної спрямованості окремих ідей інноваційних проектів.

Здійснення зворотного зв’язку, підтримка, допомога вчителям, що експериментують.

Координація дій учителів школи, викладачів, що працюють за сумісництвом, співробітників науково-дослідних інститутів та створених у школі інтелектуальних функціональних служб, підрозділів (психологічної служби, кафедр тощо).

^ На рівні відділів освіти та методичних служб міста (району):

Піклування про підвищення професійного рівня та кваліфікації педагогічних працівників, що експериментують.

Здійснення контролю за роботою вчителів-дослідників, експериментаторів, якістю освіти учнів експериментальних класів, шкіл.

Надання у разі необхідності методичної допомоги вчителям, що займаються науковою та експериментальною роботою.

Матеріально-фінансове забезпечення експериментальної роботи: надання коштів для придбання науково-методичної літератури, на систематичні відрядження виконавців експерименту для консультування науковими керівниками і координаторами, для участі у конференціях, семінарах тощо.

Забезпечення розповсюдження позитивного досвіду вчителів-дослідників, експериментаторів, сприяння ефективному використанню результатів їх творчих пошуків.

^ На рівні головного управління освіти, облІППО:

Експертиза інноваційних та експериментальних проектів, програм, аналіз ходу їх реалізації, ефективності результатів у відповідності з цілями й завданнями, що стоять перед сучасною школою.

Створення алгоритмів складання дослідницьких програм з урахуванням умов і можливостей школи, призначенням здійснюваного дослідження.

Розробка відповідних спеціальних документів про порядок використання результатів досліджень, що є інтелектуальною власністю педагогів-дослідників.

Розробка критеріїв оцінки дослідної, експериментальної, наукової діяльності педагогів.

Розробка методичних рекомендацій щодо підготовки педагога до здійснення наукової, дослідної, експериментальної діяльності.

Очікувані результати:

впроваджена система залучення педагогічних працівників до експериментальної, науково-дослідної роботи;

розроблено методичний супровід педагога щодо науково-дослідної роботи у навчальному закладі;

діє цілеспрямована, комплексна, керована система експериментальних досліджень освітніх систем;

зміцнені зв’язки у науковій діяльності інституту, методичних служб усіх рівнів та педагогів;

підвищується професійна компетентність педагогічних кадрів;

формується науковий педагогічний потенціал.

Основні напрямки відстеження ефективності Програми:

рівень педагогічних досліджень у навчальних закладах;

практична значущість експериментальної роботи вчителів;

вірогідність результатів експериментів;

рівень самореалізації педагогів;

узагальнення досвіду дослідницької діяльності у наукових статтях, навчальних посібниках, дисертаційних роботах;

якість управління науково-дослідною діяльністю педагогів на всіх рівнях.

Критерієм рівня підготовки вчителя до експериментальної та науково-дослідної роботи є Модель вчителя-експериментатора (див. Додаток).

^ Управління Програмою та контроль за виконанням

Організація виконання Програми покладається на обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, методичні центри (кабінети) міст та районів області, інші органи управління, що визначені відповідальними у Програмі.


^ Основні заходи реалізації програми


№

п/п

Зміст роботи

Термін

виконання
Виконавці
Результати виконання

1.

Провести діагностико-прогностичну діяльність із виявлення творчо пра­цюючих учителів, здатних прово­дити дослідну навчальну роботу


Березень – червень

Керівники відділів і

кафедр

облІППО

Банк наукового педагогіч-ного

резерву

2.

Спрямувати підвищення кваліфікації на розвиток методо-логічних знань, дослідних умінь педагогічних пра­цівників:
^
Протягом Року
Кафедри

облІППО

Нові модулі, тренінги




розвиток умінь здійснювати само­аналіз готовності до пошукової діяльност­і, самооціню-вання та са­мокорекцію (виявлення особливос­тей власної технології, можливостей підвищення інноваційного потенці­алу);











включення у зміст підвищення кваліфікації проблематики щодо нормативно-правової бази організа­ції досліджень, підготовки рекомен­дацій;











проведення методичного навчання з проблеми педагогіки інновацій та методології і методики педагогічних досліджень, підготовка рекоменда­цій








3.

Створити експериментальні майдан­чики на базі загальноосвітніх закла­дів області з пріоритетних напрямків розвитку освіти


2007
^ Наукові керівники експеримен-тальних майданчиків
Звіт про експери-ментальну діяльність

4.

Організувати роботу шкіл-лаборато­рій з проблем:



2006 -2011


Наукові керівники шкіл-лабо-раторій

Звіт про експери-ментальну

діяльність




впровадження системи формування ключових життєвих компетентностей у навчально-виховний процес сучас­ної школи;











моніторинг якості освіти;











організація профільного навчання в старшій школі.








5.

Здійснити систему заходів щодо вироблення вмінь педагогічної реф­лексії власного досвіду
Протягом
Року

Керівники відділів і кафедр

облІППО

Методичні рекомен-дації

6.

Створити управлінські умови для закріплення результатів пошукової діяльності вчителів-дослідників.
Протягом
Року

Волобуєва  Т.Б.

Норма-тивні документи

7.

Забезпечити зв’язки між творчими колективами педагогів та науко­вцями.
Протягом
Року

Керівники відділів і кафедр

облІППО

Творчі

зустрічі

8.

Поширити організаційно-координу­ючу діяльність

Лютий –

Червень

Керівники відділів

облІППО

Методичні рекомен-дації




створити диференційовані творчі групи для вчителів, що різною мірою володіють дослідними знаннями;













консультувати на етапі вибору проблеми та конструювання плану пошукової діяльності;













надати допомогу вчителю в розро­бці програми дослідження;













створити сприятливий психологіч­ний клімат для діяльності педагогів-дослідників;













стимулювати інноваційний пошук (науково-методична під-тримка, репрезентація досвіду, висвітлення проміжних результатів у методичних виданнях).










9.

Активізувати експертну діяльність облІППО:

^ Протягом Року
Керівники відділів і кафедр

облІППО

Звіт

експертної ради




експертиза матеріалів, за якими педагог-експериментатор (колектив навчального закладу) здійснюватиме пошукову навчально-виховну діяль­ність;











вивчення практичних результатів дослідження;











експертиза новацій, що виникають як результат діяльності педагога-дослідника








10.

Провести систему заходів щодо пошуково-дослідної діяльності педа­гогічних працівників:
Протягом
Року

Керівники відділів

облІППО

Узагаль-нення перспек-тивного досвіду




презентація перспективного досвіду;













творчі портрети вчителів-дослідни­ків;

робота майстер-класів










11.

Постійно надавати інформацію про хід педагогічних експериментів у регіоні на сайті інституту
Протягом
Року

Сектор

інформа-тизації освіти

Електронні інформа-ційні довідки

12.

Координувати науково-дослідну та експериментальну роботу в місті, районі, області
Протягом
Року

Керівники відділів і кафедр

облІППО

Система координа-ційних заходів

13.

Створення електронного банку педа­гогічних ідей, освітніх інновацій, перспективного дослідного досвіду

Червень

2008

Сектор

інформа-тизації освіти

База даних

14.

Розробити методичний кейс “Нау­ково-дослідницька робота педагога”

Червень

2009

Волобуєва

Т.Б.

Методич-ний кейс