Реферат: Виявлення І оцінка досвіду як передового передовий педагогічний досвід І його види

ВИЯВЛЕННЯ І ОЦІНКА ДОСВІДУ ЯК ПЕРЕДОВОГО


Передовий педагогічний досвід і його види


У розробці і вдосконаленні способів педагогічної діяльності, які якісно забезпечили б новий рівень навчання й виховання підростаючого покоління, надзвичайно важливо вчасно виявляти і поширювати все нове, прогресивне, що народжується в практиці як окремих учителів, так і педагогічних колективів.

Передовсім необхідно проаналізувати такі поняття, як педагогічна практика, педагогічний досвід, передовий педагогічний досвід, його види.

Поняття практика визначається як діяльність, у процесі якої людина взаємодіє з матеріальним світом, змінює його і змінюється сама.

Досвід у філософській літературі трактується як особлива сукупність практики, а також як її результат – набуті способи діяльності, вироблені в результаті практики вміння і навички. Формування досвіду відбувається у практичній діяльності, якій притаманні стабільність, регулярність, повторюваність.

^ Педагогічна практика – специфічна діяльність, у процесі якої вчитель взаємодіє зі специфічним об’єктом – учнем, і за допомогою певних способів діяльності опосередковано впливає на формування його особистості, удосконалюючи й розвиваючи при цьому (а інколи змінюючи) власні способи впливу – методи й форми педагогічної діяльності.

Отже, педагогічний досвід - це сукупність знань, умінь, навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи. Аналіз поняття «педагогічний досвід» дає можливість визначити його як явище, що має зовнішні і внутрішні ознаки. Зовнішні ознаки неважко виявити навіть після побіжного ознайомлення з будь-яким досвідом – це його тематика, обсяг, характеристика за кількістю авторів досвіду та ін.

Залежно від обсягу теми передовий досвід можна розділити на комплексний та локальний. Комплексний досвід охоплює значну кількість питань роботи вчителя чи педколективу (наприклад, система роботи вчителя, педколективу школи, РНМЦ; система діяльності педколективу школи з етичного виховання учнів і под.). Локальний досвід охоплює лише одне або кілька взаємопов’язаних питань (наприклад, досвід учителя української літератури з проблеми аналізу художнього твору; досвід педколективу щодо обладнання та використання шкільного технічного центру тощо).

За кількістю авторів педагогічний досвід може бути індивідуальним або колективним. Там, де йдеться про конкретний (персональний) педагогічний досвід, говорять про «живу творчість учителя». Авторами колективного досвіду може бути методичне об’єднання вчителів, педколектив школи тощо. Іноді кажуть про більш широкий досвід, у створенні якого беруть участь педагоги певного регіону – району, області.

Внутрішні ознаки педагогічного досвіду характеризуються рівнем педагогічних знань, умінь і навичок, розвитком педагогічної свідомості, які обумовлюють способи педагогічного впливу на учнів і, врешті, результати цього впливу – якість навчання і виховання школярів. На основі рівня педагогічних знань, навичок і вмінь науковці поділяють педагогічний досвід на окремі групи, такі, наприклад, як передовий, позитивний, ефективний, неефективний, раціональний, нераціональний, негативний.

Найбільшою, основною є група позитивного досвіду, який характеризує практику роботи основної маси вчителів та інших працівників народної освіти.

Досвід недостатній – це неповний досвід молодих учителів, досвід застарілий або помилковий.

Особливу групу складає передовий педагогічний досвід. Надбання творчо працюючих учителів і цілих педагогічних колективів привертає увагу як науковців, так і працівників школи - практиків.

^ Передовий педагогічний досвід народжується, проростає з досвіду позитивного. Виділяється він з-поміж масової практики оригінальністю й новизною.

Якщо новизна досвіду має об’єктивний характер і за значенням наближається до наукового відкриття, такий досвід називають новаторським. Інколи пошуки вчителя-новатора виростають до рівня експериментальної роботи і його досвід набуває статусу дослідницького. Такий досвід у педагогіці – явище досить рідкісне, проте певна кількість наукових новацій починалася саме з передового досвіду (А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський). Експериментальними пошуками відзначається досвід відомих учителів-новаторів М.П.Гузика, Є.М.Ільїна, С.М. Лисенкової, В.Ф. Шаталова та ін.

Друга група передового досвіду відрізняється раціоналізацією, тобто удосконаленням практики навчання і виховання на основі творчого використання відомих форм, методів і прийомів педагогічної діяльності, новим оригінальним підходом до їхнього використання.

Прикладом раціоналізаторського досвіду є досвід роботи вчительки початкових класів із м. Кіровограда С.П. Логачевської, яка на основі розроблених структурно-логічних схем здійснює диференційований підхід до учнів на всіх етапах засвоєння знань.

До передового відносять і такий досвід, новизна якого має суб'єктивний характер. Не претендуючи на дослі­дження та відкриття, носії такого досвіду сумлінно викону­ють свої професійні обов'язки, користуються повагою серед колег, стають прикладом для молодих та менш досвідчених учителів. Такий досвід визначають як зразко­вий (репродуктивний).

Підсумовуючи сказане, можна зробити такий висновок: передовий досвід — це результат творчої праці вчителя чи групи працівників народної освіти.

Першим етапом у процесі освоєння передового педагогічного досвіду є виявлення його з-поміж маси позитивного, що здійснюється за допомогою крите­ріїв, які засвідчують ефективність того чи іншого нововве­дення. Беручи до уваги наявний досвід досліджень з педаго­гіки, визначають такі критерії передового педагогічного до­свіду:

актуальність - критерій, який означає, що досвід спрямо­ваний на розв'язання найважливіших на сьогодні проблем навчання, ви­ховання і розвитку учнів;

оригінальність - означає, що в практиці роботи даного педагога або педагогічного колективу використовуються форми, методи, прийоми, засоби, які ще не застосову­валися в умовах сучасної школи;

висока ефективність - досвід можна вважати передовим лише тоді, коли педагогом досягнуто вищих порівняно з ма­совою практикою результатів навчання, виховання й розвит­ку;

стабільність результатів - виявлений передовий педаго­гічний досвід характеризується стійкою ефективністю і ста­більністю результатів протягом тривалого часу;

оптимальність – означає, що оптимальними є витрати часу, зусиль учителів та учнів на досягнення результатів; отже, оптимальними є ті інновації, що досягають високих результатів при найменших фізичних, ро­зумових і часових витратах;

можливість творчого застосування передового педаго­гічного досвіду в масовій практиці.

Процес освоєння передового педагогічного досвіду складається з трьох, певною мірою, самостійних етапів, а саме:

— виявлення досвіду і оцінка його як передового;

— вивчення, поетапне узагальнення і опис;

— поширення та впровадження.

Центром виявлення передового досвіду є школа. І це закономірно. Хто краще за директора, завуча знає роботу вчителя, його готовність до пошуку, творчості? Адже ад­міністрація школи постійно спілкується з учителями, ви­вчає стан викладання предмета, рівень знань та вихова­ності учнів. До виявлення досвіду залучаються також ме­тодичні об'єднання вчителів за фахом, класних керівників тощо. Спілкування на рівні методоб'єднань (серпневі на­ради, відвідування відкритих уроків та різних заходів, обмін досвідом тощо) створюють основу для професійної характеристики кожного з його учасників.

Для фіксації здобутків передової практики адміністрація школи разом з головами методичних об'єднань раз на рік, у кінці першого півріччя навчального року, організовує збір інформації про передовий досвід. На основі спостережень, вивчення документації, записів, спостережень, опитування вчителів і учнів заповнюються інформаційні картки про кращі практичні знахідки. Така картка заповнюється в двох екземплярах, один з яких залишається в школі, другий надсилається до районного науково-методичного центру.


Вивчення передового педагогічного досвіду здійснюється в такій послідовності:

— визначення педагогічної проблеми та об'єкта для вивчення досвіду;

— попереднє (розвідувальне) вивчення та аналіз до­свіду;

— теоретична підготовка та складання програми ро­боти;

— основне вивчення досвіду;

— систематизація та узагальнення одержаного мате­ріалу;

— зіставлення результатів вивчення з педагогічною теорією та передовою практикою і формулювання поло­жень, рекомендованих для поширення.

До методики з вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду відносять складання програми та плану, вибір методів та прийомів вивчення досвіду. У програмі вказують тему, адресу досвіду, склад групи, яка вивчає досвід, обґрунтовують актуальність теми, необхідність узагальнення передового досвіду з обраного питання; формулюють мету, завдання, вказують основні методи вивчення та узагальнення досвіду. Нарешті, складають план виконання конкретних завдань кожним членом групи.

Мета вивчення досвіду формулюється в загальній фор­мі. Конкретизується вона в задачах, розв'язання яких забезпечує досягнення загальної мети вивчення особливо­стей певної педагогічної системи.

Важливою складовою програм є план вивчення та уза­гальнення педагогічного досвіду:

^ ПЛАН РОБОТИ

заступника з навчально-виховної роботи ЗНЗ

щодо вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду вчителя на 200__-200___ і 200__-200__ навчальні роки


Тема. Шляхи вдосконалення техніки читання молодших школярів


№

п/п

Зміст роботи

Термін виконання

Хто виконує

Примітка


1

2


3

Підготовча робота:

Опрацювати літературу.

Ознайомитись із матеріалами контролю і керівництва.

Провести бесіду з учителем про використання форм роботи.











1


2

Надання допомоги вчителю:

Ознайомити вчителя з новинками методичної літератури з проблеми.

Провести консультації.













Вивчення досвіду роботи вчителя










1


2


3


4


5


Узагальнення та поширення вивченого досвіду:

Досвід вчителя узагальнити в доповіді. Заслухати на засіданні педради.

Узагальнені матеріали досвіду передати в картотеку передового досвіду РУО.

Доручити вчителю взяти участь в роботі районного науково-практичного семінару вчителів.

Висвітлити досвід учителя в газеті «Все для вчителя».











^ ПЛАН

вивчення та узагальнення педагогічного досвід