Реферат: Звіт з оцінки впливу проекту уряду україни та світового банку „фонд соціальних інвестицій”

ЗВІТ

З ОЦІНКИ ВПЛИВУ


ПРОЕКТУ УРЯДУ УКРАЇНИ ТА СВІТОВОГО БАНКУ


„ФОНД СОЦІАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ”


Червень 2008 р.

ЗМІСТ


Методологія ........................................................................................................................... 2

Експертна оцінка дослідження ......................................................................................... 13

Частина 1. Оцінка впливу Проекту ”Фонд соціальних інвестицій”

на покращення умов життя бідних громад .......................................................................... 16

Частина 2. Покращення якості життя вразливих груп населення .....................................31

Частина 3. Сприяння реформі соціальних послуг шляхом

створення інноваційних моделей соціальних послуг і розвитку потенціалу ................... 64


МЕТОДОЛОГІЯ


Дослідження має на меті визначити вплив проекту на


Покращення умов життя бідних громад та розвиток їх потенціалу.

Покращення умов життя вразливих груп

Сприяння реформі соціальних послуг, шляхом створення інноваційних моделей соціальних послуг і розвитку потенціалу.



Оцінка впливу буде здійснюватися в рамках трьох основних категорій:

1. соціально-економічний вплив мікропроекту на громаду;

2. вплив на соціальний капітал і динаміку громад;

3. вплив на існуючі структури та громадський сектор управління.

Оцінці підлягатиме очікуваний та неочікуваний вплив, позитивний та негативний.


^ Оцінка повинна покриває


(1) 36 завершених послуг мікропроектів з відновлення інфраструктури з різних регіонів України (Західний, Південний, Східний, Центральний) і представляти всі можливі типи;

(2) 18 мікропроектів інноваційних соціальних послуг різної типології, для різні вразливих груп населення з областей, де послуги надаються більше 7 місяців;

(3) національні та регіональні програми та політики щодо соціальних послуг.


Методи збору інформації:

Аналіз документів

Опитування

Анкетування

Інтерв’ю


Методи аналізу інформації:

Дослідження було побудовано на поєднанні якісних і кількісних методів.

Якісні використовувалися для аналізу та розуміння соціального, економічного та політичного контексту, в якому відбувався проект, інтерпретації результатів експертного опитування, аналізу національних та регіональних програм та політики щодо соціальних послуг, визначення впливу на життя вразливих груп, застосування отриманого досвіду, інтерпретації впливу на соціальний капітал, динаміку громад, аналізу інституційних та структурних зміни, впливу на сектор управління тощо.

Кількісні методи використані для підрахунку результатів опитування членів громади, клієнтів соціальних служб, аналізу соціально-економічних процесів, таких як захворюваність, аналіз показників зайнятості, заощадження та додаткове залучення коштів, охоплення бенефіціарів тощо.


^ Цільові групи для аналізу:

Громади

Члени громади

Отримувачі соціальних послуг

Працівники організацій, що надають соціальні послуги, де впроваджувалися МП ІСП

Керівники організацій, що надають соціальні послуги, де впроваджувалися МП ІСП

Представники обласних та місцевих органів влади та самоврядування, експерти

Представники центральних органів влади, діяльність яких пов’язана із політикою соціальних послуг, експерти з соціальної політики


^ 1. Оцінка впливу на покращення умов життя бідних громад


Методи збору інформації:

Аналіз документів – дослідження соціально-економічних процесів в громаді

Анкетування членів громади

Інтерв’ю з представниками місцевих органів влади та самоврядування


Документи, що аналізувалися

Статистичні звіти.

Звіти УФСІ.

Довідки райради.

Довідки міськвиконкому.

Довідки сільради.

Інформаційні листи від представників органів місцевої влади, головного державного санітарного лікаря, органів місцевого самоврядування

Копії Статутів асоціацій користувачів та громадських об’єднань, комунальних підприємств.

Копії Положень про селищні комітети.

Копії свідоцтв про реєстрацію об’єднання громадян, про державну реєстрацію юридичної особи.

Довідки районних відділів освіти.

Довідки центральних районних лікарень.

Довідка Головного управління економіки облдержадміністрації.

Копії протоколів зборів громад.

Довідки про результати якості питної води від хіміко-бактеріологічних лабораторій контролю за якістю питної води ( при регіональних виробничих управліннях).

Довідки від районних відділів культури, молоді та спорту.

Лист до державних органів виконавчої влади.



^ Формування вибірки

Критерії відбору областей

Враховуючі те, що мають бути представлені всі типи МП та різні регіони України було обрано такі області:

Південь: АР Крим та Херсонська область (переважають мікропроекти з покращення водопостачання, причому у Криму переважали МП з будівництва водогонів)

^ Захід: Волинська обл. та Хмельницька (представлені мікропроекти різної типології)

Схід: Луганська обл. (представлені всі типи мікропроектів, але найбільша кількість мікропроектів з відновлення клубів/ будинків культури)

Центр: Черкаська область (переважать мікропроекти з освітніх послуг, але наявні також мікропроекти з охорони навколишнього середовища та будинки культури)

В кожній обраній області дослідження проводилося у кожному з двох районів, де впроваджувалися МП.

^ Критерій відбору мікропроектів:

Дослідження покриває 25 % МП кожної досліджуваної області.

Були відібрані МП, по яких всі роботи завершилися не пізніше 31.12.2007 р.

Відібрані мікропроекти представляють всю типологію МП в області.

Таким чином відібрано 36 МП, що склало 5,3% від загальної кількості (675) МП з відновлення соціальної інфраструктури та 5,8% від завершених МП (578) станом на 31.03.08.

Дослідження проводилося у 6 областях та відповідно 12 районах України: у Волинській області (Турійський та Володимир-Волинський райони), у Хмельницькій області (Деражнянський та Новоушицький), у Черкаській (Чигиринський та Канівський райони), у Херсонській (Високопільський та Великоолександрівський райони), у АРК (Красноперекопський та Джанкойський райони) та у Луганській області (Білокуракинський та Красноарміський райони).

^ Відбір респондентів – членів громади

Кількість респондентів, що були опитані визначалася за типологією мікропроекту при цьому бралася до уваги кількість бенефіціарів – отримувачів користі від впровадження МП.

Всі МП було розділено на два типи за охопленням бенефіціарів:

Охоплення бенефіціарів мікропроектом

Типи МП

Кількість респондентів

спрямовані на все населення громади

водогони, дороги, МП з покращення природного середовища, ФАП, будинки культури/ клуби.

30

спрямовані на окремі групи населення

школи, дитячі садки.

10

Респонденти за кожним МП обиралися за принципом доступності на момент проведення анкетування.

Загальна кількість опитаних респондентів склала 861 особу.

№ П/П

Типологія МП

Кількість МП

Кількість МП для проведення опитування / Вибірка

Кількість респондентів

(для опитування по 1 МП)*

Загальна

к-ть респондентів**

АР Крим




ВСЬОГО

26

6

140

151



Школа

8

1

10






Дитячий садок

1

1

10






Водогін

15

2

30






Клуб/ будинок культури

1

1

30






Покращення природного середовища

1

1

30




Волинська область




ВСЬОГО

27

6

140

145



Школа

11

1

10






Дитячий садок

2

1

10






Водогін

11

1

30






Дорога

1

1

30






ФАП

1

1

30






Будинок культури/бібліотека

1

1

30




Хмельницька область




ВСЬОГО

30

7

170

178



Школа

22

2

20






Водогін

2

1

30






Дорога

2

1

30






ФАП

1

1

30






Клуб/ будинок культури, бібліотеки

1

1

30






Каналізація, Ох. навколишнього середовища

2

1

30




Луганська область




ВСЬОГО

22

7

170

170



Школа

4

1

10






Дитячий садок

2

1

10






Водогін

5

1

30






Дорога

1

1

30






ФАП

2

1

30






Клуб/ будинок культури

7

1

30






Покращення природного середовища

1

1

30




Черкаська область




ВСЬОГО

14

5

130

104



Школа

7

1

10






Водогін

3

1

30






ФАП

1

1

30






Будинок культури/ бібліотека

2

1

30






Охорона навколишнього середовища

1

1

30




Херсонська область




ВСЬОГО

19

5

110

113




Школа

5

2

20







Водогін

14

3

90




^ Всього респондентів

861



З них, 814 респондентів – представники громади.


№

пп


Населений пункт/район


Кількість досліджуваних МП
Всього
бенефіціарів
Всього респондентів
1.

Волинська область

6

3 703

138

2.

Хмельницька область

7

21 813

169

3.

Черкаська область

5

30 603

94

4.

АРК

6

46 670

144

5.

Херсонська область

5

5 019

110

6.

Луганська область

7

21 498

159




Всього

36

129 306

814



Проведено інтерв’ю з представниками органів місцевої влади, в ході яких опитано 47 респондентів.

^ Типологія досліджуваних мікропроектів наступна:


школи

д/с

водогони

Клуби/бібл.

дороги

ФАП

Ох. навк. середов.

8

3

9

5

3

4

4


При відборі мікропроектів використовували цільову вибірку за квотним принципом, а саме. У кожній області відбирали мікропроекти згідно типології. У разі, якщо були представлені кілька мікропроектів однієї типології, застосовували наступну процедуру відбору. Всі мікропроекти ранжувалися за датою початку мікропроекту. Далі визначався номер мікропроекту, що був відібраний за формулою:

^ К-ть МП (по типології) = шаг

К-ть МП, які потрібно відібрати(по типології).

Відбір респондентів для інтерв’ю

У кожному досліджуваному районі опитано 7-10 респондентів - представників районних, сільських органів влади та самоврядування. Відбір респондентів здійснювався за принципом доступності на момент опитування.

*****************************************************************************

^ Аспекти, що аналізувалися

1) Соціально-економічний вплив мікропроекту на громаду:

Чи покращилися умови надання освітніх, медичних, культурних та комунальних послуг?

Чи підвищилася доступність послуг?

Чи задоволені якістю відновленого об’єкту?

Задоволеність бенефіціарів наданням послуг.

Як відновлення (впровадження мікропроекту) вплинуло на життя в громаді?

Рівень захворюваності.

Збільшення охоплення бенефіціарів після впровадження об’єкту.

Чи життєздатні мікро проекти у майбутньому?

2) Вплив на соціальний капітал і динаміку громад:

Обізнаність громад щодо діяльності Проекту.

Участь громади у реалізації мікро проектів.

Адресність надання допомоги.

Залучення додаткових інвестицій (поза діяльністю Проекту).

Започаткування громадою нових видів діяльності.

Чи громади\місцева влада продовжують підтримку\покращення своїми власними силами після УФСІ?

Використання отриманого досвіду, навчання.

3) Вплив на існуючі структури та громадський сектор управління.

Створення НДО, асоціацій користувачів.

Залучення громади до прийняття рішень.


^ 2. Оцінка впливу на покращення умов життя вразливих груп в громаді


Методи збору інформації


Аналіз документів – дослідження соціально-економічних процесів впливу

Анкетування отримувачів соціальних послуг

Анкетування працівників організацій, що надають соціальні послуги, де впроваджувалися МП

Анкетування керівників організацій, що надають соціальні послуги, де впроваджувалися МП


^ Документи, що аналізувалися

- довідки, звіти організацій, де впроваджувалися МП

- звіти УФСІ

- протоколи, накази, рішення обласних та місцевих органів влади та самоврядування


^ Відбір пілотних регіонів для проведення дослідження впливу мікропроектів з інноваційних соціальних послуг

Мікропроекти з інноваційних соціальних послуг впроваджувалися у 7 областях України: Хмельницькій, Харківській, Львівській, Дніпропетровській, Полтавській, Київській та Чернівецькій областях.

Для кращого аналізу впливу було доцільно брати ті мікропроекти, де діяльність по наданню соціальних послуг відбувалась принаймні більше ніж півроку. Виявилося, що такі мікропроекти наявні лише у Харківській та Хмельницькій областях.

Вибір мікропроектів зумовлено тим, що саме в них

представлено весь спектр інноваційних послуг для різних вразливих груп населення, які впроваджено в межах виконання проекту „Фонд соціальних інвестицій”

послуги створені та надаються більше 7 місяців.

Таким чином відібрано ^ 18 МП


Відбір мікропроектів з інноваційних соціальних послуг


№ П/П

Типологія МП

Кількість МП

Кількість МП для проведення опитування / Вибірка

тип закладу/програми

цільова група




ВСЬОГО

9

7



програма адаптації до самостійного життя в соціумі

випускники шкіл-інтернатів

1

1



центр реабілітації

діти з особливими потребами

2

2



центр підтримки

діти-сироти,

1

0

жертви насильства

1

1

кризові сім’ї

2

1



центр ресоціалізації та адаптації

особи, що повернулись з місць позбавлення волі

1

1



центр профілактики

підлітки групи ризику

1

1




ВСЬОГО

19

11



центр реабілітації

діти з особливими потребами

3

1

дорослі з особливими потребами

1

0

люди похилого віку

1

1

жінки, що перенесли операцію з приводу раку молочної залози

1

0



програма інклюзивного навчання

діти та молодь з особливими потребами

2

1



центр денної зайнятості та тимчасового перебування

молодь з психічними порушеннями

1

1



центр громади

всі вразливі групи

1

1



кризовий центр

жертви насильства

1

1



будинок тимчасового перебування

дорослі без певного місця проживання

1

0



інформаційно-консультативний центр

сім’ї, що виховують дітей з функціональними обмеженнями

1

1



центр підтримки

неповнолітні умовно засуджені

1

1

діти з кризових сімей

1

0



програма доставки їжі додому „Їжа на колесах”

люди похилого віку

1

1



вітальня / програма організації дозвілля

люди похилого віку

1

0



мобільна служба підтримки

діти-сироти, прийомні сім’ї, кризові сім’ї

1

1



будинок групового проживання

Молодь з інтелектуальною недостатністю

1

1


^ Опитування отримувачів соціальних послуг

Критерій відбору респондентів: особа отримувала послуги в цій соціальній службі.

Передбачалось опитати до 30 клієнтів кожної з досліджуваних організацій, або менше, якщо організацією обслуговується менша кількість клієнтів.

Було опитано всіх доступних на момент дослідження клієнтів, але не більше ніж 30 по кожній організації. Загальна кількість респондентів склала 426 осіб (в середньому 23 клієнти з однієї організації).


^ Опитування працівників організацій,

що надають соціальні послуги, де впроваджувалися МП

Критерії відбору респондентів:

1. працівник надає послуги, що створені в межах реалізації МП;

2. працівник пройшов навчання, що було організоване у межах Проекту та/або навчання, проведене в рамках виконання МП.

Було опитано всіх доступних на момент дослідження працівників, що відповідають вищезазначеним критеріям. Таким чином, на 18 обраних об’єктах були опитані 135 працівників, які відповідають вище вказаним критеріям відбору.


Також було проведено 18 інтерв’ю з керівниками відібраних для дослідження організацій. З метою вивчення застосування в організації інноваційних методик та підходів управління.

*****************************************************************************


^ Аспекти, що аналізувалися

Результати впровадження та впливи в розрізі мікропроектів

Життєздатність мікропроектів

Вплив на якість життя бенефіціарів

Якість послуг

Адресність послуг

Доступність послуг

Вплив на соціальний капітал

Підвищення компетентності персоналу

Просування інноваційних ідей та поширення моделей інноваційних послуг.

Вплив на існуючи структури


^ 3. Оцінка впливу на сприяння реформі соціальних послуг шляхом створення інноваційних моделей і розвитку потенціалу


Методи збору інформації:

Аналіз документів

Експертне опитування

на національному рівні: народних депутатів, представників національних органів влади, всеукраїнських недержавних організацій, експертів з соціальної політики

на регіональному рівні: представників обласних та місцевих органів влади та самоврядування, експертів


^ Експертне опитування на національному рівні

Загалом було опитано 22 респондентів - народних депутатів, представників національних органів влади, всеукраїнських недержавних організацій, експертів з соціальної політики (див. Додаток № Експертне опитування на національному рівні: перелік експертів).


Критеріями відбору респондентів були:

дотичність професійної діяльності до політики соціальних послуг

займання посади у органах виконавчої влади в період діяльності проекту 2003-І півріччя 2008 р.

Відбір респондентів здійснювався за принципом доступності на момент опитування.

^ Відбір пілотних регіонів для проведення дослідження

В дослідженні брали участь пілотні регіони, у яких відбувалася діяльність УФСІ з впровадження мікропроектів з інноваційних соціальних послуг (МП ІСП) та в яких відбувалась діяльність з розвитку потенціалу.

Діяльність з розвитку потенціалу на регіональному рівні (апробація методик, формування місцевих стратегій розвитку тощо) відбувалась у 4-х областях: Хмельницькій, Харківській, Львівській, Павлоградському р-ні Дніпропетровської обл.

Для дослідження було обрано дві області (Хмельницька та Харківська) та один район.

Критеріями відбору областей було те, що саме ці області визначені регламентом Проекту як пілотні, саме там пройшла попередня оцінка стану системи соціальних послуг та потреб у розвитку потенціалу, що дало базу для певних порівнянь, а також саме у цих областях відбувався більший обсяг діяльності з розвитку потенціалу порівняно з Львівської областю. Павлоградський район було обрано з огляду на те, що це був єдиний район в області, де відбувалася діяльність з розвитку потенціалу, тому цікавим виявлялося дослідити вплив на окремий взятий район.


^ Експертне опитування на регіональному рівні

Було опитано загалом 35 представників обласних та місцевих органів влади та самоврядування, у т.ч. 9 - Харківської, 19 - Хмельницької областей та 7 Павлоградського району Дніпропетровської області (див. Додаток № Експертне опитування на регіональному рівні: перелік експертів).


Критерії відбору респондентів в пілотних регіонах:

дотичність професійної діяльності до управління соціальними послугами

займання посади у місцевих органах виконавчої влади в період діяльності проекту 2003-І півріччя 2008 р.

Відбір респондентів здійснювався за принципом доступності на момент опитування.


^ Аналіз документів


Документи, що аналізувалися:

національна нормативно-правова база 2003- І півріччя 2008 рр. (закони, постанови та розпорядження Кабміну, накази МПСП, Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ, МОН

протоколи, накази, рішення обласних та місцевих органів влади та самоврядування 2005-І півріччя 2008 рр.

національні та місцеві програми

Листи від облдержадміністрацій до Міністерства праці та соціальної політики на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 р. № 178-р щодо затвердження Концепції реформування системи соціальних послуг.

Листи Міністерства праці та соціальної політики до УФСІ

Листи УФСІ до Міністерства праці та соціальної політики

Протоколи засідань Міжвідомчої Робочої групи з реалізації Закону України „Про соціальні послуги”.

Протоколи засідань Харківської та Хмельницької Обласних дорадчих експертних груп.

Положення про Обласну дорадчу експертну групу.

Додаткова інформація, яка може бути використаною під час підготовки звіту Мінпраці України щодо впливу Проекту Українського Фонду соціальних інвестицій (УФСІ) на соціальну політику та практику надання соціальних послуг. Довідка за підписом директора інституту С. Мельника.

Фінальний звіт УФСІ за проектом „Фонд соціальних інвестицій” 2008 р.

Оцінка потреб бенефіціарів та потенціалу учасників спільного проекту Уряду України та Світового банку “Фонд соціальних інвестицій” у Хмельницькій області. Звіт Українського інституту соціальних досліджень. 2003 р.

Оцінка потреб бенефіціарів та потенціалу учасників спільного проекту Уряду України та Світового банку “Фонд соціальних інвестицій” у Харківській області. Звіт Українського інституту соціальних досліджень. 2003 р.

Розробка системи УФСІ з впровадження мікропроектів з надання інноваційних соціальних послуг. Звіт IOS Partners (США). 2003 р.

Оцінка потреб у розбудові потенціалу та рекомендації Українському фонду соціальних інвестицій” Звіт The Urban Institute (США). 2004 р.

Основні напрями соціальної політики до 2004 р. (2000 р.).

Програма діяльності Кабінету Міністрів України (05.06.2002).

Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Відкритість, дієвість, результативність" (17.03.2003).

Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Послідовність. Ефективність. Відповідальність" (12.03.2004).

Програма діяльності Кабінету Міністрів "Назустріч людям" (04.02. 2005).

Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків" (16.01.2008).

Аспекти, що аналізувалися

Соціально-економічний вплив:

Вплив на національну політику та реформування системи соціальних послуг

Вплив на політику та програми на місцевому рівні

Вплив на становище вразливих груп в пілотних регіонах через діяльність Проекту та прийняття відповідної місцевої політики

^ Вплив на існуючі структури та сектор управління:

Створення міжвідомчих координаційних органів

Залучення широкого кола учасників до обговорення та розробки політики

Залучення членів громади, НДО та вразливих груп до прийняття рішень щодо розвитку соціальних послуг в регіоні

Зміна структури закладів та послуг

Впровадження нових методик та підходів до управління на національному та місцевому рівнях

^ Вплив на соціальний капітал:

Підвищення кваліфікації та використання досвіду

Вплив на програми підготовки кадрів

Умови, необхідні для продовження реформи системи соціальних послуг в Україні

^ ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ДОСЛІДЖЕННЯ


Експертний висновок

щодо методології Оцінки впливу Проекту Фонду соціальних інвестицій

«Сприяння реформі соціальних послуг, шляхом створення інноваційних моделей соціальних послуг і розвитку потенціалу»


Враховуючи логіку реалізації проекту цілком обґрунтованим є:

- мета дослідження оцінки впливу:

«Дослідження має на меті визначити вплив проекту на

Покращення умов життя бідних громад та розвиток їх потенціалу.

Покращення умов життя вразливих груп

Сприяння реформі соціальних послуг, шляхом створення інноваційних моделей соціальних послуг і розвитку потенціалу.»;

- виокремлення трьох складових

«Оцінка впливу буде здійснюватися в рамках трьох основних категорій:

1) соціально-економічний вплив мікропроекту на громаду;

2) вплив на соціальний капітал і динаміку громад;

3) вплив на існуючі структури та громадський сектор управління.»;

- ключові аспекти оцінки:

«Оцінка повинна покривати

(1) 36 завершених послуг мікропроектів з відновлення інфраструктури з різних регіонів України (Західний, Південний, Східний, Центральний) і представляти всі можливі типи;

(2) 18 мікропроектів інноваційних соціальних послуг різної типології, для різні вразливих груп населення з областей, де послуги надаються більше 7 місяців;

(3) національні та регіональні програми та політики щодо соціальних послуг.»;

- цільові групи аналізу:

«Цільові групи для аналізу: члени громади; отримувачі соціальних послуг; працівники організацій, що надають соціальні послуги, де впроваджувалися мікропроекти; керівники організацій, що надають соціальні послуги, де впроваджувалися мікро проекти; представники обласних та місцевих органів влади та самоврядування, експерти; представники центральних органів влади, діяльність яких пов’язана із політикою соціальних послуг, експерти з соціальної політики».

Методологія оцінки враховує специфіку трьох складових (Оцінка впливу на покращення умов життя бідних громад; Оцінка впливу на покращення умов життя вразливих груп в громаді; Оцінка впливу на сприяння реформі соціальних послуг шляхом створення інноваційних моделей і розвитку потенціалу), передбачає відповідні методи збору інформації, джерельну базу, принципи та критерії формування вибіркової сукупності для опитувань, відбір респондентів, відбір проектів, ключові аспекти аналізу. Слід підкреслити, що окрема увага приділена аспекту життєздатності мікро проектів та інноваційних проектів.

Позитивним є орієнтація методології та інструментарію на виявлення не лише позитивного та очікуваного впливу, а й на оцінку негативного та неочікуваного впливу.

Слід також наголосити на обґрунтованому опису обмежень дослідження оцінки впливу, враховуючи недоліки первинного планування на етапі впровадження Проекту.

Пропоновані методи збору, джерельна база та методика аналізу інформації не викликають сумнівів, відповідають стандартним процедурам збору даних з врахуванням цільових груп дослідження.

Методологія оцінки впливу є обґрунтованою, логічною, адекватною та коректною. Мета та завдання оцінки відповідають структурі проекту, орієнтовані на цільові результати. В якості джерельної бази використано результати поточного моніторингу проекту та спеціальні опитування. Цільові групи оцінки відповідають цільовим групам проекту за його складовими. Критерії формування вибіркової сукупності логічно та статистично обґрунтовані. Тематичне спрямування спеціальних опитувань та аспекти аналізу джерельної бази покривають завдання оцінки, є достатніми для досягнення мети оцінки та підготовки висновків щодо впливу проекту на громаду, на соціальний капітал і динаміку громад, на існуючі структури та громадський сектор управління.

Позитивним є також відкритість процедури обговорення методології, врахування розробниками рекомендацій зовнішніх експертів, а також запланована прозорість оцінки шляхом залучення представників цільових груп до її здійснення.


^ Зав. відділом моніторингових досліджень

соціально-економічних трансформацій

Інституту економіки та прогнозування

НАН України, канд. соціол. наук О.Балакірєва


^ Експертний висновок

щодо здійсненої Оцінки впливу Проекту Фонду соціальних інвестицій

«Сприяння реформі соціальних послуг, шляхом створення інноваційних моделей соціальних послуг і розвитку потенціалу»


Підготовлений Звіт з оцінки впливу Проекту надає повну інформацію щодо очікуваних та неочікуваних результатів проекту, кількісні показники та якісні характеристики здійсненою діяльності; щодо позитивних аспектів впливу; надає ключові висновки стосовно досягнутих результатів, а також подальшої життєздатності запроваджених процесів реформування соціальних послуг, розвитку потенціалу, мікро проектів та інноваційних моделей; свідчить про високий рівень результативності та ефективності Проекту.

Джерельна база є обґрунтованою, відповідає критеріям повноти та достатності, покриває всі складові самого Проекту та завдання Оцінки. Надані додатки посилюють складову опису результатів та впливу, ілюструють діяльність та результати спеціальних опитувань. Звіт яскраво демонструє багатство матеріалів поточного моніторингу, що дозволило використати економічно ефективну стратегію методології здійснення оцінки.

Звіт з оцінки впливу логічно побудований, містить опис методології оцінки, надає достатньо аргументів щодо результатів діяльності та впливу, містить висновки та рекомендації. По переважній більшості складових оцінка впливу чітко виписана та наочно оформлена (найбільш вдало у частині 3).

У фінальній версії Звіту враховані проміжні рекомендації спрямовані на усунення окремих недоліків Звіту та посилення ключових висновків і стратегічних рекомендацій.

Зважаючи на вагомий результат Проекту та позитивний вплив доцільно також підготувати стислі узагальнені рекомендації, орієнтовані на Міністерство праці та соціальної політики, які б ґрунтувалися висновках, здобутках та проблемах реалізації Проекту, а також орієнтували не лише на збереження здобутого та продовження діяльностей, а й на розширене відтворення позитивного досвіду як на рівні регіонів діяльності проекту, так й в інших регіонах.

Вважаю за доцільне рекомендувати провести публічну презентацію результатів діяльності Проекту, включаючи оцінку впливу.

Міністерству праці та соціальної політики доцільно підготувати збірник з прикладами найкращого досвіду за результатами діяльності мікро проектів та інноваційних проектів, прикладами поточного моніторингу діяльності проектів, прикладами методології та інструментарію оцінки впливу.


^ Зав. відділом моніторингових досліджень

соціально-економічних трансформацій

Інституту економіки та прогнозування

НАН України, канд. соціол. наук О.Балакірєва

ЧАСТИНА 1. Оцінка впливу Проекту „Фонд соціальних інвестицій” на покращення умов життя бідних громад.


ВСТУП

Цілі та завдання щодо покращення умов життя бідних громад.

Передумови реалізації Проекту в частині покращення умов життя бідних громад.

Ключові результати діяльності Проекту по компоненті 1.

^ ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВПЛИВУ НА ПОКРАЩЕННЯ УМОВ ЖИТТЯ БІДНИХ ГРОМАД

1.2.1. Вплив на соціальний капітал і динаміку громад:

Обізнаність громад,

участь бенефіціарів,

адресність допомоги,

розвиток потенціалу громад,

використання отриманого досвіду, навчання,

започаткування громадою нових видів діяльності.

1.2.2. Соціально – економічний вплив мікропроекту на громади:

Покращення якості соціальних послуг,

задоволення бенефіціарів,

життєздатність мікропроекту,

залучення додаткових інвестицій.

1.2.3. Вплив на існуючі структури та громадський сектор управління.

1.2.4. Аналіз результатів та впливу впровадження мікропроектів за типологією:

Мікропроекти, спрямовані на покращення якості медичних послуг;

Мікропроекти, спрямовані на покращення якості освітніх послуг;

Мікропроекти з покращення якості базових комунальних послуг;

Мікропроекти з покращення культурних послуг;

Мікропроекти х охорони навколишнього середовища.


ВИСНОВКИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДОДАТКИ

1.5.1. Результати опитування представників органів місцевої влади.

1.5.2. Результати опитування представників громади.

1.5.3. Результати опитування представників громади на питання 5, 6 та 8 анкети.

1.5.4. Звіт за результатами оцінки впливу на покращення умов життя бідних громад у Черкаській області.

1.5.5. Довідки та підтверджуючі документи по Черкаській області.

1.5.6. Матеріали з інтерв’ю.

1.5.7. Звіт за результатами оцінки впливу на покращення умов життя бідних громад у Хмельницькій області.

1.5.8. Довідки та підтверджуючі документи по Хмельницькій області.

1.5.9. Матеріали інтерв’ю.

1.5.10. Звіт за результатами оцінки впливу на покращення умов життя бідних громад у Волинській області.

1.5.11. Довідки та підтверджуючі документи по Волинській області.

1.5.12. Матеріали інтерв’ю.

1.5.13. Звіт за результатами оцінки впливу на покращення умов життя бідних громад у Херсонській області.

1.5.14. Довідки та підтверджуючі документи.

1.5.15. Матеріали інтерв’ю.

1.5.16. Звіт за результатами оцінки впливу на покращення умов життя бідних громад у АРК.

1.5.17. Довідки та підтверджуючі документи.

1.5.18. Матеріали інтерв’ю.

1.5.19. Звіт за результатами оцінки впливу на покращення умов життя бідних громад у Луганській області.

1.5.20. Матеріали інтерв’ю.

1.5.21. Довідки та підтверджуючі документи.


ВСТУП

^ 1.1.1. Цілі та завдання Проекту щодо покращення умов життя бідних громад.


Стратегічна мета Проекту “Фонд соціальних інвестицій” спрямована на підвищення рівня життя сільських громад і пом’якшення бідності. Проект впроваджувався в усіх областях України та АРК в 50-ти визначених соціально-проблемних районах (в 2-х районах кожної з областей).

Компонента „Впровадження мікропроектів з покращення якості соціальних та комунальних послуг на рівні громад” спрямована на досягнення наступних цілей:

поліпшення умов життєдіяльності бідних громад шляхом покращення якості соціальних послуг і полегшення доступу до них;

розвиток потенціалу громад у вирішенні гострих соціальних проблем на місцевому рівні.


^ 1.1.2. Передумови реалізації Проекту в частині покращення умов життя бідних громад.

Характерними рисами соціально-економічної ситуації у 2000 році була неефективна система охорони здоров’я та освіти, неякісна система надання комунальних послуг, інфляція, рі