Реферат: Програма «регіональна система якості загальної середньої освіти»

ПРОГРАМА


«РЕГІОНАЛЬНА СИСТЕМА ЯКОСТІ

ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ»


І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА


ХХІ століття все частіше називають “століттям якості”. Зростання значущості якості за останній час підтверджується тим, що це поняття стало невід’ємним в діяльності різноманітних організацій практично всіх сфер життя суспільства. Якість – це показник високої ефективності праці в суспільстві, джерело національного багатства і, що важливо, фактор виходу з соціальних та економічних криз.

Серед сфер суспільної життєдіяльності, для яких актуалізується проблема забезпечення якості, одне з чільних місць посідає сфера освіти, що пов’язано як із недостатньо оперативним реформуванням вітчизняної освітньої системи у відповідності до внутрішніх українських реалій, так і з потребою підвищення її конкурентоспроможності в контексті європейської інтеграції. Підвищення якості освіти – необхідна умова покращення життя суспільства, це основа демократизації політичного устрою, модернізації економіки, розвитку культури інноваційного мислення, утвердження фундаментальних цінностей буття людини. Реформування освіти, осмислення її нової ролі, актуалізація понять стандарту та якості освіти має вказувати на пульс часу, має випереджати майбутнє, має долати розрив між старим та новим.

Проблема якості освіти є багатоаспектною, тому не можна стверджувати про її виключно педагогічний, дидактичний, управлінський чи світоглядний характер. Сучасний зміст поняття “якість освіти” детермінується в першу чергу глобалізаційними процесами, які супроводжуються переходом від індустріальних до інноваційно-інформаційних технологій. Якість освіти трактується в таких вимірах як:

суспільний ідеал освіченості людини;

результат її навчальної діяльності;

процес організації навчання і виховання;

критерій функціонування освітньої системи.

Якість освіти - це показник розвитку суспільства в певному часовому вимірі, і тому він має розглядатися в динаміці його змін стосовно чинників, які визначають його природу. Здійснюється системотворчий вплив цих тенденцій на процес творення нової філософської парадигми якості освіти, який включає, з одного боку, інформатизацію освітнього простору, а з іншого – його гуманізацію і гуманітаризацію, ціннісну переорієнтацію на людиноцентризм і активну реалізацію принципу цілісності в засади освітньої діяльності.

Спостерігається зростання значимості якісної освіти в системі загальнолюдських цінностей. Відбувається це завдяки новому розумінню адекватності освіти – єдності знання й мудрості, яка досягається через гармонійний діалог учасників навчально-виховного процесу. При цьому сучасна аксіологія якості освіти наповнюється, з одного боку, ціннісним виміром освітнього простору і суб’єктів освітнього процесу, а з іншого – розумінням якості освіти як цінності освітнього простору Об’єднаної Європи і суспільного прогресу.

У широкому сенсі якість освіти розуміють як збалансовану відповідність процесу, результату і самої освітньої системи цілям, потребам і соціальним нормам (стандартам) освіти. Особистісне спрямування освіти зумовлює необхідність інтегровано оцінювати якість освіти в єдності індивідуальних характеристик особистості, педагогічних показників організації освітнього середовища і соціальних параметрів функціонування освітніх систем. Доцільно вирізняти внутрішні і зовнішні чинники якості освіти, які характеризують освітній процес, його результат і систему освіти загалом.

Загальноприйнятими внутрішніми характеристиками якості загальної середньої освіти виступають:

а) якість освітнього середовища;

б) якість реалізації освітнього процесу;

в) якість результатів освітнього процесу.

^ Зовнішні показники якості загальної середньої освіти характеризують її як соціальну інституцію, яка відображає ефективність функціонування освітньої системи, її вплив на людину і суспільні процеси, задоволення потреб особистості і держави загалом. Це - доступність до якісної освіти усіх громадян незалежно від їх соціального і майнового статусу чи інших обмежень, її відповідність освітнім стандартам, задоволення освітніх запитів, наступність у здобутті вищої освіти, відкриття перспектив професійного росту і соціального статусу тощо. Якість освіти за критеріями ООН виступає одним з провідних індикаторів якості життя.

Однією із серйозних проблем української освіти як на національному, так і регіональному рівнях, є створення системи якості, що дозволить забезпечити конкурентноздатність її у світовому просторі.


ІІ. ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОЇ РОЗРОБКИ І

^ ПРИЙНЯТТЯ ДАНОЇ ПРОГРАМИ


Поняття «якість» формувалося під впливом історико-виробничих обставин. Кожне суспільне виробництво мало свої об'єктивні вимоги до якості продукції. Основне розходження в поняттях якості лежить між його розумінням в умовах командно-адміністративної і ринкової економіки. У командно-адміністративній економіці «якість» трактується з позиції виробника. У ринковій економіці «якість» розглядається з позиції споживача. Поняття якості продукту з позицій його відповідності вимогам споживача склалося саме в умовах ринкової економіки.

Міжнародна організація по стандартизації визначає якість (стандарт ISO-8402) як сукупність властивостей і характеристик продукції чи послуг, що додають їм здатність задовольняти обумовлені чи передбачувані потреби. Цей стандарт увів такі поняття, як "забезпечення якості", "керування якістю", "спіраль якості".

Вимоги до якості на міжнародному рівні визначені стандартами ISO серії 9000. Перша редакція міжнародних стандартів ISO серії 9000 вийшла наприкінці 80-х років і ознаменувала вихід міжнародної стандартизації на якісно новий рівень. Ці стандарти установили чіткі вимоги до систем забезпечення якості, поклали початок сертифікації систем якості. Кількісні оцінки якісних характеристик визначаються кваліметрично, а якість залежить від великого числа властивостей продукту.

У 70-80 роки ХХ сторіччя почався перехід від тотального керування якістю (TQC) до тотального менеджменту якості (TQM). У 1994 р. вийшла версія стандартів, що розширила стандарт ISO 9004 ("Загальне керівництво якістю й елементи системи якості. Провідні вказівки") - 1,2,3,4, де більша увага приділялась питанням забезпечення якості програмних продуктів, оброблюваним матеріалам, послугам.

Якщо TQC - це керування якістю з метою виконання установлених вимог, тo TQM (тотальний менеджмент якості) - це ще й керування цілями і самими вимогами. Однією з складових TQM (рис.1) є забезпечення якості, що трактується як система заходів, які забезпечують впевненість споживача у якості продукції. Для успішної роботи окремих закладів, організацій, компаній на сучасному ринку наявність у них системи якості, що відповідає стандартам ISO серії 9000, і сертифіката на неї може бути не зовсім достатньою, але необхідною умовою. В Україні десятки організацій, що впровадила стандарти ISO серії 9000 для своєї системи якості. Серед них і Донецька обласна державна адміністрація (ДСТУ ISO 9001-2001).





Рис. 1. Основні складові TQM:


TQC - Загальне керування якістю;

QPolіcy - Політика якості;

QPіannіng - Планування якості;

QІ - Поліпшення якості;

QA - Забезпечення якості.


Система ТQМ є комплексною системою, орієнтованою на постійне поліпшення якості, мінімізацію виробничих витрат і постачання точно в термін. Основна філософія ТQМ базується на принципі «Поліпшенню немає межі». Стосовно до якості діє цільова настанова:

прагнення до 0 дефектів;

стосовно витрат - 0 непродуктивних витрат;

стосовно постачань - точно в термін.

При цьому усвідомлюється, що досягти абсолютних показників неможливо, але до цього треба постійно прагнути і не зупинятися на досягнутих результатах. Ця філософія має спеціальний термін - "постійне поліпшення якості".

У системі ТQМ використовуються адекватні цілям методи управління якістю. Однієї з ключових особливостей системи є використання колективних форм і методів пошуку, аналізу і вирішення проблем, постійна участь у поліпшенні якості всього коллективу (рис.2).





Рис.2. Модель системи управління якістю


Головна цільова настанова систем якості, побудованих на основі стандартів ISO серії 9000, - забезпечення якості продукції, необхідної замовникам, і надання їм доказів у здатності організації зробити це. Тотальний менеджмент якості (ТОМ) і містить універсальні вимоги до систем якості. Він придатний до застосування в усіх галузях, на будь-яких підприємствах, установах і організаціях і спрямований на забезпечення якості і підвищення задоволеності споживачів. У сфері загальної середньої освіти споживачами можна вважати учнів, їх батьків, організації, які приймають на роботу випускників, суспільство в цілому.


^ III. МЕТА І ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ


Програма „Регіональна система якості загальної середньої освіти” - це документ, що визначає суб'єкти та об'єкти регіональної системи якості освіти; освітні індикатори, які дають можливість оцінити рівень якості освіти за напрямками; особливості принципів управління якістю, що сприяють прийняттю в розробленні, впровадженні та поліпшенні результативності системи управління якістю для підвищення задоволеності суспільства освітніми послугами.

 

^ Мета Програми:


Досягнення однозначного розуміння та виконання вимог стосовно „якості освіти” на різних рівнях (шкільний, районний (міський), регіональний).

Стандартизація процесів вимірювання результатів функціонування регіональної системи освіти та її ефективності.

Об'єктивне та своєчасне інформування суспільства про стан, зміни та досягнення регіональної системи загальної середньої освіти.

Гнучке управління якістю освіти на шкільному, районному (міському), регіональномурівнях.

Постійне поліпшення якості освітнього середовища, освітнього процесу, результатів освітнього процесу на основі об’єктивних вимірювань; усунення чинників, які уповільнюють адаптацію регіональної середньої системи освіти до соціально орієнтованої ринкової економіки, інтеграцію у європейський і світовий освітній простір.



^ ІV.  ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


Донецька область утворена 2 липня 1932 року в південно-східній частині України. В області проживає 4,7 млн. чол. (10% населення України), з них у містах – 4,2 млн. (89,3%). В обласному центрі мешкає 1 млн. Область включає 52 міста, з них 28 обласного значення, 17 районів, 21 внутрішньоміський район, 131 селище, 253 сільські ради, 1124 сільських населених пунктів.

Станом 01.12.2008 в області функціонують 1142 загальноосвітні навчальні заклади, в тому числі 823 в містах і 319 - в сільській місцевості (72% і 28% відповідно від загальної кількості закладів), в яких навчаються 349899 учні; 315366 в містах і 34533 в сільській місцевості (90% і 10% відповідно від загальної кількості). Кількість вчителів 33 986, з них в міських школах – 28651, у сільських – 5335.

Серед загальноосвітніх навчальних закладів:

ЗНЗ І ступеню – 8; ЗНЗ І-ІІ ступеню – 189; ЗНЗ І – ІІІ ступенів – 763; ЗНЗ ІІ-ІІІ ступенів – 1; ліцеїв -29; гімназій – 31; колегіумів – 2; навчально-виховальних комплексів – 85, спеціальних шкіл (школи-інтернати) – 34. Приватних шкіл -19

11310 школярів підвозяться з 505 населених пунктів, 320 маршрутами до 268 шкіл. Підвіз здійснює 280 автобусів, в тому числі 197 орендованих і 83 – власних.




Рис.3. Структура взаємодії складових регіональної системи загальної

середньої освіти .


Регіональна система індикаторів якості загальної середньої освіти повинна задовольняти наступні вимоги:

- урахування потреб регіональної системи загальної середньої освіти, виходячи з основних напрямків її модернізації;

- охоплення всіх напрямків загальної середньої освіти;

- повнота і конкретність критеріїв оцінювання, їх доцільність і однозначність, можливість кількісного представлення;

- орієнтація на потреби зовнішніх користувачів інформації;

- зіставлення показників якості регіональної системи загальної середньої освіти із національними та міжнародними індикаторами;

- циклічність в оцінюванні; відстеження об'єктів моніторингу протягом усього звітного періоду;

- гнучкість, можливість зміни пріоритетів;

- дотримання морально-етичних норм під час відбору показників та збору інформації конфіденційного характеру



^ Регіональні індикатори якості освіти

№

Індикатор

Кількісні цілі

Відповідальний за вимір

Частота вимірів

Форма реєстрації

Частота аналізування

Форма для аналізування

Рівень аналізу



Умови функціонування та розвитку освітньої сфери


1

Структура та розвиток системи загальної середньої освіти районів (міст) області






















2

Функціонування післядипломної освіти






















3

Діяльність методичних служб






















4

Розвиток сільської школи






















5

Охоплення дітей навчанням (в т.ч. індивідуальним)






















6

Забезпечення освітніх потреб дітей з обмеженими психо-фізичними можливостями ( в т. ч. індивідуальне навчання дітей за спеціальними програмами при ЗНЗ)






















7

Запровадження профільного навчання






















8

Матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу






















9

Навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу






















Освітні процеси


10

Впровадження освітніх інновацій з огляду на компетентнісно орієнтований підхід до навчально-виховного процесу






















11

Реалізація обласних освітніх програм (проектів






















12

Психологічне супроводження навчально-виховного процесу






















13

Емоційно-ціннісна орієнтація учнів, вчителів; соціалізація учнів






















14

Стан здоров'я, фізичного розвитку учасників навчально-виховного процесу






















15

Впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес
























Освітні результати


16

Зовнішнє незалежне оцінювання






















17

Державна підсумкова атестація учнів






















18

Атестація вчителів і загальноосвітніх навчальних закладів






















19

Олімпіади Всеукраїнського та міжнародного рівнів з навчальних дисциплін, конкурси різних рівнів учнів, конкурс-захист науково-дослідницьких робіт ( МАН)






















20

Конкурси різних рівнів вчителів






















21

Міжнародні порівняльні дослідження






















23

Рівень задоволеності споживачів якістю освітніх послуг






















∑ = 1(100%)


^ V. Управління якістю освіти на різних рівнях

Система управління якістю освіти – це частина системи управління навчальним закладом чи системою освіти в цілому, яка спрямована на досягнення результатів відповідно до цілей у сфері якості і на задоволення потреб, очікувань або вимог зацікавлених сторін. Цілі в сфері якості доповнюють інші цілі закладів освіти. Різноманітні складові частини системи управління якістю можуть бути інтегровані разом із системою управління якістю в єдину систему управління, яка використовує спільні елементи.




^ Рівень 1: Настанова з якості

Визначення політики навчального закладу (відділу освіти), задокументованого вищим керівництвом.


Рівень 2: Процедури

Опис діяльності на рівні підрозділів. Складаються керівниками підрозділів.

^ Рівень 3: Робочі/посадові інструкції

Опис як виконується робота фахівцями.

Рівень 4: Інша документація

Відповідні форми реєстрації ( в друкованій і/або електронній формі), що свідчать про досягнення певного рівня якості.


Підхід до розроблення та впровадження системи управління якістю освіти передбачає декілька етапів, а саме:

визначення потреб та очікувань учнів, батьків та інших зацікавлених сторін від навчального закладу чи системи освіти;

установлення політики та цілей навчального закладу (системи освіти) у сфері якості;

визначення напрямків та відповідальності, необхідних для досягнення цілей у сфері якості;

визначення та надходження ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості;

установлення методів, які дають змогу вимірювати результативність та ефективність кожного напрямку;

використання результатів вимірювань (індикаторів) для визначення результативності та ефективності певного елементу системи;

визначення чинників, які впливають на незадовільний результат, та шляхів їх усунення;

запровадження та застосування процесу постійного поліпшення системи управління якістю.


^ Принципи управління якістю

У своїй діяльності по забезпеченню якості навчальний заклад (управління) спирається на такі принципи управління якістю.

^ Орієнтація на вимоги суспільства.

Система освіти повинна розуміти поточні та майбутні потреби суспільства з урахуванням потреб і можливостей регіону, виконувати їхні вимоги і прагнути до перевищення очікувань.

Лідерство.

Керівники різних рівнів встановлюють єдність мети та напрямів діяльності, створюють та підтримують таке внутрішнє середовище, в якому освітяни можуть бути залучені до виконання завдань, що стоять перед окремим навчальним закладом або системою освіти в цілому.

^ Залучення працівників.

Повне залучення працівників на всіх рівнях дасть змогу використовувати їхні здібності на користь організації. Кожний співробітник повинен брати участь у вдосконаленні навчального процесу та задоволенні вимог замовників (учнів, батьків, інших організацій). Кожний вчитель, кафедра чи навчальний заклад мають своїх зовнішніх та внутрішніх замовників та постачальників. Вони повинні виконувати дві функції — свою повсякденну роботу відповідно до стандартного процесу та роботу з удосконалення цього процесу. Якість означає забезпечення замовників новими виробами та послугами.

^ Процесний підхід.

Бажаного результату досягають ефективніше, якщо діяльністю та пов’язаними з нею ресурсами управляють як процесом.

Системний підхід до управління.

Ідентифікування, розуміння та управління взаємопов’язаними процесами як системою сприяє навчальному закладу (управлінню) у результативнішому та ефективнішому досягненні її цілей.

^ Постійне поліпшення.

Постійне поліпшення діяльності в цілому слід вважати незмінною метою навчального закладу (управління).

Прийняття рішень на підставі фактів.

Ефективні рішення приймають на підставі аналізування даних та інформації.

Взаємовигідні стосунки із споживачами.

Споживачами освітніх послуг виступають:

держава;

виробництво;

суспільство;

окрема особа;

система освіти.

Взаємовигідні стосунки підвищують спроможність сторін досягати високих освітніх результатів.


^ IV. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ТА ШЛЯХИ

РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Пріоритетні напрямки Програми визначено у відповідності до мети і завдань.


^ Створення нормативно-правової основи впровадження системи якості освіти на всіх рівнях (шкільному, районному (міському), регіональному).

Визначити потреби та очікування членів суспільства стосовно якості освітніх послуг.

Визначити політику та цілі навчального закладу (системи освіти) у сфері якості.

Визначити процеси та відповідальність, необхідні для досягнення цілей у сфері якості освіти.

Визначити ресурси, необхідні для досягнення цілей у сфері якості освіти.

Визначити перелік та розробити документи, які регламентують нормативні процедури стосовно системи якості освіти.


^ 2. Впровадження запланованих процесів у дію.


Формувати готовність керівних та педагогічних кадрів до планування, забезпечення, поліпшення якості у навчально-виховний процес, проведення і інтерпретації результатів моніторингових досліджень.

Запуск механізмів суспільно-професійної оцінки якості освіти, у тому числі й на основі незалежної експертизи діяльності освітніх закладів різного рівня акредитації.

Створення системи інформування громадськості про стан освіти.


^ 3. Модернізація системи моніторингових досліджень


Розробити або адаптувати контрольні вимірювальні матеріали, надійні стандартизовані системи проведення контролю, програмно-інструментальні засоби обробки інформації.

Модернізувати регіональну систему моніторингу освітніх індикаторів з метою об'єктивного та своєчасного інформування про стан, зміни та досягнення освіти; гнучкого управління якістю освіти.

^ 4. Вживання заходів до постійного поліпшення показників функціонування процесів


Вияв та усунення чинників, які уповільнюють адаптацію системи загальної середньої освіти до соціально орієнтованої ринкової економіки, інтеграцію у європейський і світовий освітний простір.

Визначення коригувальних дій стосовно до наслідків виявлених невідповідностей.

Визначення запобіжних дій, що дадуть змогу усувати причини потенційних невідповідностей з метою запобігання їхньому виникненню.

Створення системи оперативної адресної доставки інформації про рівень індикаторів регіональної системи якості освіти керівникам відповідного рівня.


^ ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Впровадження систем якості на різних рівнях дозволить :

1. Суттєво покращити та оптимізувати діяльність, підвищити результативність і ефективність роботи як окремого навчального закладу, так і системи загальної середньої освіти регіону.

2. Посилити акцент на меті діяльності навчального закладу і системи освіти міста (району) та досягненні очікувань споживачів.

3. Досягти і стабільно підтримувати високу якість освітніх послуг для задоволення потреб і вимог учнів, батьків, суспільства.

4. Досягти впевненості, що очікуваної якості досягнуто і вона постійно підтримується.

6. Забезпечити докази відносно того, що загальноосвітній навчальний заклад (система освіти) здатні зробити в плані досягнення якості освіти.

7. Відкрити нові можливості або зберегти вже завойовані сегменти ринку послуг у сфері загальної середньої освіти.

8. Отримати визнання з боку замовників через процедуру сертифікації (атестації).


^ VII. КООРДИНАЦІЯ, КОНТРОЛЬ І МОНІТОРИНГ

РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ


Загальний контроль реалізації Програми здійснює обласна державна адміністрація та обласна рада.

Оперативний контроль і поточну координацію заходів з організації виконання програми проводить управління освіти і науки облдержадміністрації. З цією метою управління освіти і науки розробляє і затверджує щорічний план заходів по виконанню Пограми та пропозицій щодо фінансового забезпечення.

Управління освіти і науки облдержадміністрації систематично інформує обласну державну адміністрацію та обласну раду про хід реалізації Програми.

Управління освіти і науки облдержадміністрації забезпечує взаємодію з Міністерством освіти і науки України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами, організаціями, об'єднаннями з питань виконання Програми.

Система моніторингу здійснюється на місцевому, районному, регіональному рівнях за напрямками:

- оцінка якості освітнього середовища, реалізації освітнього процесу, освітніх результатів;

- ефективність управлінських рішень як чинника управління регіональною системою якості загальної середньої освіти;

– своєчасне коригування діяльності в ході виконання Програми.


^ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ


Аналізування (review) - діяльність, яку розпочинають для визначення придатності, адекватності, результативності того, що розглядають, щоб досягнути установлених цілей. Аналізування з боку керівництва, аналізування проектно-конструкторських робіт, аналізування вимог замовників і аналізування невідповідностей.

Атестування (qualification process)- процес, який дає можливість продемонструвати спроможність виконати установлені вимоги. Атестування може стосуватися осіб, продукції, процесів або систем.

^ Вимога (requirement) - сформульовані потреба або очікування, загальнозрозумілі або обов’язкові.

Забезпечення якості (quality assurance) - складова частина управління якістю, зосереджена на створенні впевненості в тому, що вимоги до якості буде виконано.

^ Задоволеність замовника (customer satisfaction) - сприйняття замовником ступеня виконання його вимог. Претензії замовників є звичайно показником низького рівня задоволеності замовника, але їхня відсутність необов’язково свідчить про високий рівень задоволеності замовника.

^ Запобіжна дія (preventive action)- дія, яку виконують для усунення причини потенційної невідповідності або іншої потенційно небажаної ситуації. Потенційна невідповідність може мати декілька причин. Запобіжну дію виконують для попередження події тоді як коригувальну дію – для попередження повторної події.

Ефективність (efficiency)- співвідношення між досягненим результатом і використаними ресурсами.

Коригування (correction) -дія, яку виконують для усунення виявленої невідповідності. Коригування можна виконувати в поєднанні з коригувальною дією . Коригуванням може бути наприклад перероблення або зниження градації.

^ Коригувальна дія (corrective action)- дія, яку виконують для усунення причини виявленої невідповідності або іншої небажаної ситуації. Невідповідність може мати декілька причин.. Коригувальну дію виконують для попередження повторного виникнення події тоді як запобіжну дію – для попередження виникнення події.

^ Найвище керівництво (top management)- особа чи група осіб, яка спрямовує та контролює діяльність організації на найвищому рівні. Шкільний рівень –директор загальноосвітнього навчального закладу; міський (районний) рівень – управління (відділу) освіти міської ради (райдержадміністрації); регіональний рівень - управління освіти.

^ Настанова з якості(quality manual) -документ, який регламентує систему управління якістю організації. Настанови з якості можуть мати різний ступінь деталізації та форму залежно від розміру та складності окремої організації.

^ Планування якості (quality planning) - складова частина управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості і на визначенні операційних процесів та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості

^ Політика в сфері послуг якості (quality policy )- загальні наміри та спрямованість організації, пов’язані з якістю, офіційно сформульовані найвищим керівництвом. Політика в сфері якості, як правило, узгоджена з загальною політикою організації і становить основу для встановлення цілей у сфері якості і грунтується на принципах управління якістю.

^ Поліпшення якості (quality improvement)- складова частина управління якістю, зосереджена на збільшенні здатності виконати вимоги до якості. Вимоги можуть бути пов’язаними з будь-якими аспектами такими, як результативність,

ефективність

простежуваність.

^ Постійне поліпшення (continual improvement)- повторювана діяльність щодо збільшення можливості виконати вимоги. Процес установлення цілей та пошуку можливостей поліпшення – це постійний процес, в якому використовують дані моніторингу і висновки моніторингу, аналізування даних, аналізування з боку керівництва або інші засоби і який звичайно веде до коригувальних дій або запобіжних дій.

^ Програма якості (quality plan)- документ, що визначає, які методики та відповідні ресурси, хто та коли повинен застосовувати до конкретних проекту, продукції, процесу чи контракту. До цих методик звичайно належать такі, що мають відношення до процесів управління якістю І процесів створення продукції. Програма якості часто містить посилання на

Результативність (effectiveness)- ступінь реалізації запланованої діяльності та досягнення запланованих результатів

Спроможність (capability)- здатність організації, системи або процесу створювати продукцію, яка відповідатиме вимогам до цієї продукції

^ Система (system) - сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних елементів.

Система управління (management system) -система, яка дає змогу встановлювати політику та цілі і досягати цих цілей. Система управління організацією може охоплювати різні системи управління, такі, як система управління якістю, система управління фінансами або система управління навколишнім середовищем.

^ Система управління якістю (quality management system) - система управління яка спрямовує та контролює діяльність організації щодо якості.

Управління (management) - скоординована діяльність, яка полягає у спрямовуванні та контролюванні організації.