Реферат: Робоча навчальна програма здисципліни "основи психології, педагогіки та психології спілкування" на 2007-2008 навчальний рік Факультет медичний №4

Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет


“Затверджую”

Проректор з навчальної роботи

проф. ________ М.Ю.Коломоєць

“___” ________________ 2007 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З дисципліни “ОСНОВи ПСИХОЛОГІЇ, ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ СПІЛКУВАННЯ”

на 2007-2008 навчальний рік

Факультет медичний №4

молодших

медичних і

фармацевтичних

фахівців

Спеціальність сестринська справа

Освітньо-кваліфікаційний

рівень бакалавр

Кваліфікація медична сестра

Кафедра психології та соціології

Курс перший

Семестр 1

Лекції 18 годин

Практичні заняття 34 годин

Самостійна робота

студентів 27 годин

Диф. залік 2 години

Всього годин 81


Чернівці – 2007 р.

Робоча навчальна програма розроблена Зорій Н.І., канд. філософських наук, викл. Пендерецькою О.М., викл. Борисюк А.С., викл. Двіжоною О.В. кафедри психології та соціології Буковинського державного медичного університету.


Робоча навчальна програма схвалена на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007 року (протокол № 18).


Зав. кафедри психології

та соціології, доцент Н.І.Зорій


Робоча навчальна програма схвалена предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я

20 червня 2007 року (протокол № 8).

Голова предметної методичної

комісії, доцент Н.І.Зорій


^ Основна мета викладання курсу

“Основи психології, педагогіки та психології спілкування”


Введення в програми вищих медичних навчальних закладів дисципліни “Основи психології, педагогіки та психології спілкування” передбачає не тільки забезпечення системи психолого-педагогічних знань студентів, а й формування системи медико-психологічних умінь, на яких грунтується професійна діяльність медсестри.

Знання основних закономірностей розвитку та функціонування психіки людини дозволить медичній сестрі об’єктивно оцінювати психічний стан та психологічний статус пацієнта, ефективно встановлювати з ним контакт, здійснювати психологічну підтримку. Знання з історії педагогіки доводять універсальність педагогічних знань, зокрема, їх роль та місце в медицині (на прикладі життєдіяльності видатних педагогів та вчених-медиків).

Принципи дидактики дають можливість студенту досконало опанувати навчальну програму вузу. Володіючи знаннями про педагогічні методи та прийоми, студенти мають змогу застосувати їх у житті та професійній діяльності.

Засвоєння методів виховання сприяє реалізації санітарно-гігієнічних та профілактичних засобів у системі охорони здоров’я.

Виходячи з аналізу вимог професійної діяльності медсестри і змісту дисципліни "Основи психології, педагогіки та психології спілкування" визначаються програмно-цільові установки:


Студент повинен знати:

короткі відомості з історії психології та педагогіки;

визначення предмету, завдання та методи психології та педагогіки;

етапи розвитку психіки людини;

структуру та види людської діяльності;

пізнавальні процеси: відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, мовлення, увагу, уяву;

сутність і закономірності розвитку особистості, її структуру, індивідуально-психологічні властивості особистості (темперамент, характер, здібності);

особливості та структуру емоційно-вольової сфери особистості;

основи спілкування, комунікативні взаємодії у медичному колективі;

структуру педагогічного процесу;

дидактику та її основні категорії;

теоретичні і практичні основи виховання;

основні напрямки змісту виховання.


На основі курсу студент повинен вміти:

розрізняти індивідуальні особливості психічних процесів;

діагностувати емоційні стани і властивості особистості;

розрізняти вікові психологічні властивості особистості;

регулювати професійне спілкування в системі "медична сестра -лікар", "медична сестра - пацієнт" з урахуванням вікових особливостей;

здійснювати психологічний вплив на особистість у межах професійного спілкування.


^ Перелік дисциплін, які є необхідними для вивчення основ психології, педагогіки та психології спілкування

^ Назва дисципліни
Зміст дисципліни, необхідної для вивчення основ психології, педагогіки та психології спілкування

Філософія

Співвідношення свідомості та матерії, духовності та природи. Філософські методи дослідження: аналіз, синтез, поняття, індукція, дедукція. Людина як суб’єкт предметно-практичної діяльності. Антро-посоціогенез. Проблема життя та смерті в духовному досвіді людини. Пристосовницька поведінка тварин та практично-перетворююча діяльність людини. Поведінка та діяльність. Форми практичної діяльності. Пізнання як предмет філософського аналізу. Теорія істини. Свобода. Особистість. Необхідність і свобода. Екзистенція Кьєркегора.

Соціологія

Про форми взаємодії індивідуальної та колективної (суспільної) свідомості. Методи соціології. Соціологія знання. Соціалізація особистості. Міжособистісні стосунки. Метод соціометрії, його застосування в психології. Поняття соціальної ролі.

Українська мова

Обґрунтування понять.

Педагогіка

Вікова періодизація. Вікові психологічні характеристики. Кризові періоди у розвитку особистості. Особливості розвитку дітей різних вікових груп. Педагогічна діяльність як суспільне явище. Сучасні педагогічні концепції. Вікові та індивідуальні особливості розвитку.
^ Особа і суспільство
Соціально-біологічна природа людини. Основні фактори розвитку особистості (біологічна спадковість, фізичне оточення, культура, груповий досвід, унікальний індивідуальний досвід).

Духовні та моральні цінності суспільства, їх роль у забезпеченні культурного прогресу.



^ Зміст навчальної програми

Розділ І. Вступ до психології

Тема 1. З історії психології. Предмет, завдання та методи загальної психології.

Первісні уявлення про душу. Розвиток психологічних знань в античному світі. Розвиток емпіричної психології в ХVI- ХVII ст. Розвиток психології в ХІХ – ХХ ст. Структуральний та функціональний підходи. Психологія ХХ століття: біхевіоризм, психоаналіз, індивідуальна психологія, аналітична психологія, гештальт-психологія, когнітивістська, гуманістичната екзистенційна психологія.

Визначення психології як науки. Явища, які вивчає сучасна психологія. Поділ психічних явищ на процеси стани та властивості. Основні галузі психології. Загальна психологія та її структура. Методи дослідження в психології: спостереження, опитування, експеримент, психологічні тести та їх види.


^ Тема 2. Розвиток психіки тварини і людини. Свідомість людини.

Розвиток психіки тварин як передісторія становлення психіки людини. Особливості інстинктивної поведінки тварин. Навички та інтелектуальні дії. Інтелектуальна поведінка. Основні умови становлення психіки людини. Розвиток психіки людини в онтогенезі. Мозок і психіка. Взаємозв’язок мозку і психіки. Психіка та свідомість. Свідомість та підсвідомість. Прояв несвідомого в психічних процесах, властивостях і станах людини. Сновидіння як прояв підсвідомості.


^ Розділ ІІ. Пізнавальні процеси.

Тема 1. Відчуття, сприймання, пам’ять, увага.

Поняття про відчуття. Види відчуттів. Кількісні та якісні характеристики відчуттів. Закон Вебера-Фехнера. Сприймання його властивості і види. Особливості уваги як психічного процесу і стану людини. Властивості уваги. Функції і види уваги. Розвиток уваги. Пам’ять, її види. Процеси пам’яті. Індивідуальні особливості пам’яті. Розвиток пам’яті. Мнемотехнічні прийоми.


^ Тема 2. Мислення, мовлення, уява.

Природа і види мислення. Операції та форми мислення.Класифікація людей за типом мислення. Особливості твор чого мислення. Концепція дитячого інтелекту, його розвитку Ж.Піаже. Значення і види уяви. Функції уяви та її розвиток. Використання уяви в аутотренінгу та психотерапії. Уява і творчість. Мовлення і його функції. Види мовлення. Теорія научіння в мовленнєвому розвитку. Мовлення як засіб спілкування і як інструмент мислення.


^ Розділ IІІ.Психологія особистості

Тема 1. Особистість і діяльність. Основні властивості особистості.

Активність та діяльність. Структура діяльності. Основні види діяльності та їх розвиток у людини. Визначення особистості в психології. Сучасні теорії особистості:психоаналітична, аналітична, гуманістична, гештальт-теорія, біхевіористська, когнітивна. Поняття про темперамент. Типи темпераментів. Темперамент і особистість. Характер.Типологія характерів. Формування характеру. Акцентуації характеру. Поняття про здібності. Здібності, задатки та можливості. Природні і набуті здібності. Загальні та спеціальні здібності. Умови реалізації та розвитку здібностей.

^ Тема 2. Психологія вікового розвитку особистості.

Поняття про розвиток, його умови й чинники. Теорії вікового розвитку. Стадії та періоди розвитку, види та критерії періодизацій. Характеристики основних вікових періодів життя людини. Вік фізіологічний та психологічний. Поняття про сензитивний період та вікові кризи.

^ Тема 3. Емоційно-вольова сфера особистості.

Поняття про волю, її основні ознаки. Значення волі в життєдіяльності особистості. Поняття про емоції та почуття. Значення емоцій в житті людини. Основні функції емоцій та їх класифікація. Мотив та мотивація. Класифікація людських потреб за Маслоу. Психічні стани особистості. Проблема регуляції та саморегуляції психічних станів.

^ Розділ ІV. Загальні питання педагогіки

Тема 1. Педагогіка як наука, її виділення в особливу галузь знання і предмет дослідження.

Соціально-економічні потреби суспільства в підготовці підростаючого покоління до життя як об’єктивна передумова необхідності виховання і розвитку педагогічної теорії. Організація педагогіки в особливу галузь наукового знання. Предмет педагогіки і найважливіші проблеми її дослідження. Методологічні основи розвитку педагогічної теорії. Зв’язок педагогіки з психологією та іншими науками як фактор її розвитку. Розвиток і узагальнення методів дослідження в педагогіці. Диференціація педагогіки та розширення сфери її дослідження. Педагогіка як наука і мистецтво.

^ Тема 2. Виховання як специфічний процес розвитку і формування особистості та його дослідження в педагогіці. Характеристика основних напрямів змісту виховання.

Виховання як педагогічне явище. Загальні закономірності та принципи виховання. Поняття про методи і засоби виховання. Методи переконання, позитивного прикладу, вправ, похвали і осуду, вимог і контролю за поведінкою, заохочення та покарання. Організаційні форми виховної роботи. Огляд зарубіжних концепцій виховання.

Формування наукового світогляду. Розумове виховання. Культура розумової праці студента-медика. Патріотичне, громадянське виховання. Моральне виховання. Категорії педагогічної етики, естетичне виховання. Економічне та екологічне виховання. Трудове та фізичне виховання. Статеве виховання.

^ Тема 3. Теоретичні і практичні основи навчання. Види і методи навчання. Форми організації занять.

Поняття про дидактику та її дослідження в педагогіці. Предмет і завдання дидактики. Основні дидактичні концепції. Становлення сучасної дидактичної системи. Закономірності та принципи навчання. Методи навчання. Принципи і сутність класифікації методів навчання. Форми організації навчальної діяльності. Самоосвіта та її роль у формуванні професійних умінь та навичок лікаря. Діагностування навчання.

^ Розділ V. Психологія спілкування.

Тема 1. Спілкування.Структура і види спілкування.

Зміст, мета та засоби спілкування. Відмінність змісту, мети та засобів спілкування в людини і тварини. Види спілкування. Роль спілкування в психічному розвитку людини. Спілкування і мовлення. Техніка і прийоми спілкування. Міміка, жести, пантоміміка. Спілкування як психологічний фактор розвитку людини. Соціальна перцепція. Якості значущі для спілкування.Одяг і значення його для спілкування. Особливості прихильності людей один до одного. Культура спілкування.

^ Тема 2. Мала група і колектив.

Поняття малої групи і колективу. Соціальні норми та їх функції. Мала група і колектив.Структура малої групи. Психологічна сумісність. Керівництво та лідерство в групі. Керівництво та стилі лідерства в групі. Міжособистісні стосунки в групах. Особливості вивчення соціально-психологічного клімату медичного колективу.

^ Тема 3. Психологічні особливості управління конфліктом. Інтимні міжособистісні стосунки.

Психологічні особливості управління конфліктом. Інтимні міжособистісні стосунки.

Сутність та природа конфлікту. Види конфліктів. Психологічні особливості управління конфліктом. Дружба, любов, ворожнеча, самотність, сором'язливість. Проблема соціалізації особистості, розвиток соціальних навичок.

Тематичний план лекцій

з дисципліни “Основи психології, педагогіки

та психології спілкування”

на І семестр 2007-2008 н. р.


№

^ Теми лекцій

Кількість годин

1

З історії психології. Предмет, завдання та методи загальної психології.

2

2

Розвиток психіки тварини і людини. Свідомість людини.

2

3

Відчуття, сприймання, пам’ять, увага.Мислення, мовлення, уява.

2

4

Особистість і діяльність. Основні властивості особистості.Емоційно-вольова сфера особистості.

2

5

Педагогіка як наука, її виділення в особливу галузь знання і предмет дослідження.

2

6

Виховання як специфічний процес розвитку і формування особистості та його дослідження в педагогіці. Характеристика основних напрямів змісту виховання.Теоретичні і практичні основи навчання. Види і методи навчання. Форми організації занять.

2

7

Спілкування.Структура і види спілкування. Спілкування як психологічний фактор розвитку людини.

2

8

Мала група і колектив.

2

9

Психологічні особливості управління конфліктом. Інтимні міжособистісні стосунки.


2


Всього 18


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології

14 червня 2007року (протокол № 18)


Зав. кафедри психології

та соціології, доцент Н.І.Зорій

^ Тематичний план семінарських занять

з дисципліни “Основи психології, педагогіки та психології спілкування” на І семестр 2007-2008 н. р.



№

Назва теми

Кількість годин

1.

Предмет, завдання та методи психології

2

2.

Розвиток психіки тварини і людини. Свідомість людини. Несвідоме.

2

3.

Відчуття, сприймання, пам’ять, увага.

2

4.

Мислення, мовлення, уява.

2

5.

Особистість і діяльність. Індивідуально-психологічні властивості особистості.

2

6.

Розвиток особистості. Вікова періодизація.

2

7.

Емоційно-вольова сфера особистості.

2

8.

Педагогіка як наука, її виділення в особливу галузь знання і предмет дослідження.

2

9

Виховання як специфічний процес розвитку і формування особистості та його дослідження в педагогіці. Характеристика основних напрямів змісту виховання.

4

10

Теоретичні і практичні основи навчання. Види і методи навчання. Форми організації занять.

2

11

Спілкування.Структура і види спілкування. Спілкування як психологічний фактор розвитку людини.Соціальна перцепція.

4

12

Особливості формування та розвитку комунікативних якостей.

2

13

Мала група і колектив. Психологічні особливості управління конфліктом. Інтимні міжособистісні стосунки

4

14

Залік

2

Всього: 34


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології

14 червня 2007року (протокол № 18)


Зав. кафедри психології

та соціології, доцент Н.І.Зорій


^ ПЕРЕЛІК ТЕМ,

ЯКІ ВИДІЛЕНІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

з дисципліни “Основи психології, педагогіки та психології спілкування” на І семестр 2007-2008 н. р.


№

Назва теми

Кількість годин

1.

Предмет, завдання та методи психології

2

2.

Розвиток психіки тварини і людини. Свідомість людини. Несвідоме.

2

3.

Відчуття, сприймання, пам’ять, увага.

2

4.

Мислення, мовлення, уява.

2

5.

Особистість і діяльність. Індивідуально-психологічні властивості особистості.

2

6.

Психологія вікового розвитку особистості.

2

7.

Емоційно-вольова сфера особистості.

2

8.

Педагогіка як наука, її виділення в особливу галузь знання і предмет дослідження.

2

9

Виховання як специфічний процес розвитку і формування особистості та його дослідження в педагогіці. Характеристика основних напрямів змісту виховання.

2

10

Теоретичні і практичні основи навчання. Види і методи навчання. Форми організації занять.

2

11

Спілкування.Структура і види спілкування. Спілкування як психологічний фактор розвитку людини.Соціальна перцепція.

2

12

Якості значущі для спілкування. Техніка спілкування.

2

13

Мала група і колектив.

1

14

Конфлікти. Психологічні особливості управління конфліктом. Інтимні міжособистісні стосунки.

2

^ Всього: 27

Самостійна робота


Самостійна робота студентів ( 27 год) передбачає:


Опрацювання першоджерел відповідно до плану семінарського заняття та орієнтовної карти для роботи з літературою.

Підготовку письмових завдань відповідно до тематики планів семінарських занять.

Роботу з психологічним словником.

Систематизація інформації з психології.

Підготовку рефератів, доповідей відповідно до тематики семінарських занять.



Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології

14 червня 2007року (протокол № 18)


Зав. кафедри психології

та соціології, доцент Н.І.Зорій


^ Форми та засоби проведення початкового, поточного

проміжного та підсумкового контролю знань студентів.


Початковий контроль знань студентів здійснюється під час проведення семінарських занять і включає в себе перевірку теоретичного матеріалу, який вивчався попередніми дисциплінами гуманітарного профілю. Він проводиться методом фронтального усного опитування або написання контрольної роботи.


Поточний контроль здійснюється на семінарських заняттях і включає якість засвоєння матеріалу, що охоплюється темою семінарського заняття, а також сумлінністю студента в роботі на семінарських заняттях.

^ Критерії оцінки знань при поточному контролі.

Оцінка знань визначається обсягом та якістю відповіді студента:

“відмінно” (5) – 90% правильної відповіді;

“добре” (4) – 80-85% правильної відповіді;

“задовільно” (3) – 60-70% правильної відповіді;

“незадовільно” (2) – менше 60% правильної відповіді.


Перевірка знань здійснюється за допомогою контрольних

питань як в усній, так і в письмовій формі

Проміжний контроль проводиться по закінченні вивчення розділу дисципліни як у письмовій, так і в усній формі. Даний вид контролю здійснюється на основі спеціально підготовлених питань, відповіді на які свідчать не тільки про якість знань певного розділу дисципліни, а й про те, як студент вміє використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань.

Опитування на семінарських заняттях;

Написання письмових робіт з окремих тем чи розділів;

Підготовка рефератів з окремих тем;

Відпрацювання пропущених занять;

Поточна атестація студентів.


Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку після закінчення вивчення всієї дисципліни. Оцінки детермінуються показниками контролю засвоєння лекцій і всієї дисципліни в цілому відповідно до критеріїв оцінки знань студентів, схвалених на засіданні кафедри психології та соціології та предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін.


Перелік практичних навичок, які повинен опанувати студент і які підлягають контролю до, або під час проведення диференційованого заліку.


На основі курсу студенти повинні вміти:

визначати вікові та індивідуальні особливості розвитку особистості та здійснювати виховний вплив у відповідності з ними;

використовувати методи навчання та виховання в соціальній та медичній практиці;

регулювати і корегувати міжособистісні стосунки у відповідності до педагогіки;

оперувати знаннями з педагогіки у контексті формування здорового способу життя.

розрізняти індивідуальні особливості психічних процесів;

діагностувати емоційні стани і властивості особистості;

розрізняти вікові психологічні властивості особистості;

регулювати професійне спілкування в системі "медична сестра-лікар", "медична сестра-пацієнт" з урахуванням вікових особливостей;

здійснювати психологічний вплив на особистість у межах професійного спілкування.



^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ знань і вмінь студентів на диференційованому заліку з основ психології, педагогіки та психології спілкування
Оцінка “відмінно” виставляється студенту, який глибоко засвоїв теоретич­ний матеріал, вільно володіє термінологією, вміє використовувати мате­ріал першоджерел та монографічної літератури підчас аналізу нестандартних педагогічних ситуацій. При видозміні питання студент логічно і послідовно аргументує свою точку зору, пов'язує теоретичні проблеми з практикою життя, медициною як особливою формою людсь­кої діяльності.

Оцінка “добре” виставляється студенту, який достатньо глибоко засвоїв програмний матеріал, творчо аналізує будь-які проблеми курсу, вміє аргументувати свою думку, але допускає окремі неточності у відповідях, інколи порушує логіку викладу основного матеріалу.

Оцінка “задовільно” виставляється студенту, який має основні знання з предмету за підручником, затрудняється при відповідях на видозмінені питання, не засвоїв деталей теоретичних та практичних проблем, допус­кає логічні прорахунки, неточності, непослідовність при викладенні матеріалу.

Оцінка “незадовільно” виставляється студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки у відповідях, не може пов’язати теоретичний матеріал із практикою.


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007 року (протокол № 18).


Зав. кафедри психології

та соціології, доцент Н.І.Зорій


Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я

20 червня 2007 року (протокол № 8).

Голова предметної методичної

комісії, доцент Н.І.Зорій


МЕТОДИКА ^ проведення диференційованого заліку з дисципліни “Основи психології, педагогіки та психології спілкування”
Диференційований залік з основ педагогіки проводиться у відповідністю з білетною програмою, яка затверджується щороку на засіданні кафедри та предметній методичній комісії.

До диференційованого заліку допускаються студенти, які повністю виконали вимоги навчального плану з предмету, не мають заборгованості з семінарських занять, підготували реферати лекцій, пропущених без поважних причин.

Диференційований залік проводиться в усній формі шляхом співбесіди викладача з питань білету, який складений на основі білетної програми і включає два теоретичних питання.

Оцінка з диференційованого заліку виставляється у відповідності з розробленими критеріями оцінок та врахування поточної успішності студента.


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007 року (протокол № 18).


Зав. кафедри психології

та соціології, доцент Н.І.Зорій


Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я

20 червня 2007 року (протокол № 8).

Голова предметної методичної

комісії, доцент Н.І.Зорій


^ БІЛЕТНА ПРОГРАМА ДО ПРОВЕДЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО

ЗАЛІКУ З КУРСУ “ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ, ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ СПІЛКУВАННЯ”

Первісні уявлення про душу. Розвиток психологічних знань в античному світі.

Розвиток емпіричної психології в ХVI- ХVII ст.

Розвиток психології в ХІХ – ХХ ст.Структуральний та функціональний підходи.

Психологія ХХ століття: біхевіоризм, психоаналіз, індивідуальна психологія, аналітична психологія, гештальт-психологія, когнітивістська, гуманістичната екзистенційна психологія.

Визначення психології як науки.Явища, які вивчає сучасна психологія. Поділ психічних явищ на процеси стани та властивості.

Основні галузі психології. Загальна психологія та її структура.

Методи дослідження в психології: спостереження, опитування, експеримент, психологічні тести та їх види.

Джерела психіки живих істот.

Становлення нижчих форм.

Розвиток психіки тварин як передісторія становлення психіки людини.

Особливості інстинктивної поведінки тварин.

Інтелектуальна поведінка.

Основні умови становлення психіки людини.

Розвиток психіки людини в онтогенезі.

Мозок і психіка.

Взаємозв’язок мозку і психіки.

Психіка та свідомість.

Свідомість та підсвідомість.

Прояв несвідомого в психічних процесах, властивостях і станах людини.

Сновидіння як прояв підсвідомості.

Поняття про відчуття. Види відчуттів.

Кількісні та якісні характеристики відчуттів.

Закон Вебера-Фехнера.

Сприймання, його властивості і види.

Особливості уваги як психічного процесу і стану людини. Властивості уваги.

Функції і види уваги. Розвиток уваги.

Пам’ять, її види.

Процеси пам’яті.

Індивідуальні особливості пам’яті. Розвиток пам’яті.

Мнемотехнічні прийоми.

Природа і види мислення. Операції та форми мислення.

Особливості творчого мислення.

Концепція дитячого інтелекту, його розвитку Ж.Піаже.

Значення і види уяви.

Функції уяви та її розвиток.

Використання уяви в аутотренінгу та психотерапії.

Уява і творчість.

Мовлення і його функції. Види мовлення.

Теорія научіння в мовленнєвому розвитку.

Мовлення як засіб спілкування і як інструмент мислення.

Активність та діяльність. Структура діяльності.

Основні види діяльності та їх розвиток у людини.

Визначення особистості в психології. Сучасні теорії особистості: психоаналітична, аналітична, гуманістична, гештальт-теорія, біхевіористська, когнітивна.

Поняття про темперамент. Типи темпераментів.

Темперамент і особистість. Характер.

Формування характеру. Акцентуації характеру.

Поняття про здібності. Здібності, задатки та можливості.

Умови реалізації та розвитку здібностей.

Поняття про розвиток, його умови й чинники.

Теорії вікового розвитку.

Стадії та періоди розвитку, види та критерії періодизацій. Характеристики основних вікових періодів життя людини.

Вік фізіологічний та психологічний.

Поняття про сензитивний період та вікові кризи.

Поняття про волю, її основні ознаки.

Значення волі в життєдіяльності особистості.

Поняття про емоції та почуття. Значення емоцій в житті людини.

Основні функції емоцій та їх класифікація.

Мотив та мотивація.

Класифікація людських потреб за Маслоу.

Психічні стани особистості. Проблема регуляції та саморегуляції психічних станів.

Соціально-економічні потреби суспільства в підготовці підростаючого покоління до життя як об’єктивна передумова необхідності виховання і розвитку педагогічної теорії.

Організація педагогіки в особливу галузь наукового знання.

Предмет педагогіки і найважливіші проблеми її дослідження.

Методологічні основи розвитку педагогічної теорії.

Зв’язок педагогіки з психологією та іншими науками як фактор її розвитку.

Розвиток і узагальнення методів дослідження в педагогіці.

Диференціація педагогіки та розширення сфери її дослідження.

Педагогіка як наука і мистецтво.

Виховання як педагогічне явище. Загальні закономірності та принципи виховання.

Поняття про методи і засоби виховання.

Методи переконання, позитивного прикладу, вправ, похвали і осуду, вимог і контролю за поведінкою, заохочення та покарання.

Організаційні форми виховної роботи.

Огляд зарубіжних концепцій виховання.

Формування наукового світогляду.

Розумове виховання.

Культура розумової праці студента-медика.

Патріотичне, громадянське виховання. Моральне виховання.

Категорії педагогічної етики, естетичне виховання.

Економічне та екологічне виховання. Трудове та фізичне виховання.

Статеве виховання.

Поняття про дидактику та її дослідження в педагогіці. Предмет і завдання дидактики.

Основні дидактичні концепції. Становлення сучасної дидактичної системи.

Закономірності та принципи навчання. Методи навчання.

Принципи і сутність класифікації методів навчання.

Форми організації навчальної діяльності.

Самоосвіта та її роль у формуванні професійних умінь та навичок лікаря.

Діагностування навчання.

Роль спілкування в психічному розвитку людини.

Зміст, мета та засоби спілкування.

Види спілкування.

Відмінність змісту, мети та засобів спілкування в людини і тварини.

Спілкування і мовлення.

Техніка і прийоми спілкування.

Міміка, жести, пантоміміка.

Спілкування як психологічний фактор розвитку людини.

Соціальна перцепція.

Якості значущі для спілкування. Одяг і значення його для спілкування.

Особливості прихильності людей один до одного. Культура спілкування.

Поняття малої групи і колективу.

Соціальні норми та їх функції.

Мала група і колектив.Структура малої групи.

Психологічна сумісність.

Керівництво та лідерство в групі. Керівництво та стилі лідерства в групі.

Міжособистісні стосунки в групах.

Особливості вивчення соціально-психологічного клімату медичного колективу.

Психологічні особливості управління конфліктом.

Сутність та природа конфлікту. Види конфліктів.

Психологічні особливості управління конфліктом.

Інтимні міжособистісні стосунки. Дружба, любов, ворожнеча, самотність, сором'язливість.

Проблема соціалізації особистості, розвиток соціальних навичок.


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007 року (протокол № 18).


Зав. кафедри психології

та соціології, доцент Н.І.Зорій


Схвалено предме