Реферат: Метод захисту

Ефективний метод захисту гіркокаштанів звичайних від каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridella)


Проф. д-р ЯН НАРКЄВІЧ-ЙОДКО (Польша)


Шкідник, про котрого йдеться - це невеликий метелик, близько 3.5 мм. Зимує у вигляді лялечок в опалому листі гіркокаштана звичайного. Стійкий до низьких температур. Витримує до -25°C. В одному кілограмі сухого листя зимує до 4500 лялечок. У кінці квітня з початком травня із зимуючих лялечок вилітають метелики і поселяються на стовбурах дерев. Після копуляції, на початку цвітіння гіркокаштанів звичайних, самки відкладають яйця на верхній стороні листя. Один метелик складає в середньому 30 яєць. Вилуплені личинки з’їдають м’якоть листя створюючи, так звані „міни". За один рік у Польщі, шкідник дає три покоління. На листях, пошкоджених личинками, появляється коричневе забарвлення і вони передчасно опадають вже в липні і серпні. Дерева, що втратили листя та ослабли зацвітають повторно в серпні і вересні. Нестійкі на засуху і мороз а також різного виду несприятливі умови і патогени. Окрім цього ці красиві дерева цілком втрачають декоративні функції, а щорічні сильні пошкодження можуть проводити до часткового, та навіть повного їх завмирання.

Balder (2003) вперше інформує про велику шкоду, спричинену каштановою мінуючою міллю у Берліні, де число білих квітучих гіркокаштанів звичайних сягає 48 тис. За останні роки шкідник повністю знищив там значну кількість гіркокаштанів звичайних, а шкода, пов'язана з вирубкою мертвих дерев і насадженням нових, становить 235 мільйонів євро. До цієї суми потрібно додати непомірну шкоду, пов'язану з погіршенням рекреаційних теренів у місті і виглядом вулиць.

Спустошення серед цих лісів, що спричиняється каштановою мінуючою міллю, непокоять відповідальних осіб за ситуацію природи, як і все суспільство. У Польщі оцінюється число дерев гіркокаштана звичайного на приблизно 400 тис.

Багато авторів вважає, що каштанову мінуючу міль, шкідника лісів гіркокаштана звичайного, вперше знайдено в Європі в 1984 році в Македонії біля озера Охрід. Від цього часу шкідник поширився у різних напрямах з швидкістю близько 100 км протягом одного сезону. Протягом 16 років каштанова мінуюча міль оволоділа вже майже всю Європу і стала найнебезпечнішим шкідником гіркокаштанів звичайних. Про це інформують Holtzschuh та ін. 1993, Liska 1997, Dautbasic та ін. 1999, Heitland та ін. 2001, Pschorn-Walcher 2001.

У Польщі виявлено його вперше в 1997 році у Войславіце на південному заході країни. (Labanowski 2003).

Шкідник переселяється головним чином пасивно, струмами повітря та транспортними засобами. З огляду на високе біологічне пристосування і стійкість до несприятливих зовнішніх умов, цього шкідника важко побороти.


Багато авторів особливо з країн Європейського союзу, а також з Польщі підтверджує, що значення натуральних ворогів в обмеженні популяції даного шкідника є відносно невелике. Серед кільканадцяти видів паразитоідів найважливіше значення мають комахи (?) з родини Eulophidae. Однак кількість знищених паразитом личинок і лялечок не перевищує 25 відс., та найчастіше менша ніж 10 відс.

Деяке значення у зменшенні чисельності шкідника мають також птахи, головним чином синиці, однак їх значення є також відносно мале і не перевищує 4 відс. знищених личинок та лялечок каштанової мінуючої молі. Про це зокрема повідомляють Labanowski 2003, Grabenweger та ін. 1999, Freise та ін. 2002, Skuhravy 1999.

Багато авторів, з метою обмеження популяції шкідника, рекомендує знищення стадій зимуючих в осінньому опалому листі.

Згрібання та спалювання чи теж компостування листя із зимуючими лялечками дає відносно вищу ефективність, ніж активність натуральних ворогів. Однак і в цьому випадку ефективність знищення шкідника в першому поколінні не перевищує 50 відс. і не достатня для обмеження його наявності, а також шкідливості у наступних поколіннях. Крім того, разом із спалюванням або компостуванням листя із зимуючими лялечками шкідника ми знищуємо також натуральних ворогів. Про це повідомляють: Del Bene та ін. 2001, Trenchev та ін. 2000.

З інших методів захисту від каштанової мінуючої молі як у країнах Європейського союзу так і в Польщі, багато уваги присвячується можливості застосування феромонів (феромонові пастки, дезорієнтація самців).

Застосування феромонових пасток та необхідність їх частого обміну пов'язана з величезним капіталовкладеннями та не має значного впливу на рівень ураження листя і терміну їх опадання. Крім того розміщення їх в публічних місцях, при вулицях і алеях, наражає їх на знищення.

Враховуючи відносно слабкий стан розвитку досліджень необхідно підтвердити, що до практичного застосування феромонів є ще досить далека дорога. Про це інформують Labanowski 2003, Kropczynska 2003, Kalinowa та ін. 2003, Soika 2003.

У дослідженнях над хімічним знищенням каштанової мінуючої молі при допомозі обприскування інсектицидами крон дерев, в різних країнах а також в Польщі вживають головним чином препарати з групи регуляторів розвитку комах, а саме Dimilin, Nomolt, Alsistin.

З інших груп інсектицидів були враховані такі засоби як Piriproxyfen, Orthene, деякi пиретроїди а також Azadirachtin (рослинний препарат).

Після виконання обприскувань на різні покоління шкідника, відносно найкраще результати отримано по застосуванню регуляторів розвитку комах (Dimilin, Nomolt, Alsistin).

З уваги на шкідливий вплив процедур обприскування інсектицидами на середовище і здоров'я людей, цей спосіб використання препаратів мабуть не отримає дозволу відділів здоров’я та середовища. Застосування інсектицидів у формі обприскування нищить також натуральних ворогів каштанової мінуючої молі та інші корисні організми. Існує також небезпека отруєння людей особливо в алеях при вулицях і в міських парках. Після застосування обприскувань необхідно було б обов’язково ввести на деякий час охорону для людей, та заборонити вступу на територію, опрацьовану інсектицидами. Потрібно було б також звернути увагу на технічні складнощі з виконанням обприскувань і високу вартість процедур. Krehen 1997, Skuhravy 1999, Blumel та ін. 1997, Marks 1997.

Значно менше шкідливим способом застосування інсектицидів проти каштанової мінуючої молі для середовища і здоров'я людей є використання препарату у формі мікроін’єкцій у стовбури гіркокаштана звичайного. Досвід у застосуванні цього методу інсектицидів для захисту гіркокаштанів звичайних проводився зокрема в Італії, Німеччині, Чехії, Сполучених Штатах Америки, та відносно найширше в Польщі професором Лабановскі при співробітництві з Лабораторією Pestinova.

Перевагу методу мікроін’єкцій над обприскуванням можна зазначити наступним способом: мікроін’єкція є відносно безпечною для середовища та для людей, введений у стовбур гіркокаштана звичайного препарат не отруює навколишнього середовища, навіть найближче, котре безпосередньо оточує гіркокаштан звичайний.

У пошуках надійних та безпечних для середовища методів захисту гіркокаштанів звичайних від каштанової мінуючої молі в 2003 та 2006 роках, Інститут садівництва та квітникарства під керівництвом професора доктора Г. Лабановского провів широкі дослідження із застосуванням нового препарату Камеркiл, розробленого Лабораторію Pestinova у Явожно, компонентом якого є інсектицид iмiдоклоприд та тебуконазоль з метою захисту від хворiб місць введення препарату у стовбур.

Швидке переміщення препарату в рослинах Камеркiл дає гарантію ефективності навіть при застосуванні на декілька днів перед нальотом шкідника.

Надійна та тривала захисна дія Камеркiл була підтверджена у дослідженнях в багатьох регіонах країни.

У боротьбі з шкідником Камеркiл проявляє довготривалий ефект, до 2 років після застосування. Згідно інструкції препарат Камеркiл рекомендується вживати при використанні техніки та обладнання, яке забезпечить якнайменше пошкодження стовбура дерева. Засіб необхідно ввести заледве під кору, оптимально на глибину до 70 мм. Рекомендується також виконати мінімальну кількість місць ін'єкції, можливо найменшого діаметру отвори приблизно 5 - 8 мм, залежно від окружності стовбура.


Охорона гіркокаштанів звичайних від шкідника з застосуванням препарату Камеркiл проводиться спеціально підготовленими працівниками.

Підсумовуючи, можна привести наступні висновки:


У 2003-2006 роках було підтверджено наявність шкідника на території всієї Польщі. Відносно найбільша небезпека є в південних і Південно-західних регіонах країни, до 100 відс. вражених дерев.

Натуральні вороги, головним чином паразитоіди спроможні знищити лише до 10 відс. популяції шкідника, а птахи до 4 відс. Згідно з даними багато авторів, самий згрібання та знищення листя із зимуючими лялечками каштанової мінуючої молі гарантує лише до 50 відс. ефективності в першому поколінні. У наступних генераціях каштанової мінуючої молі ефективність значно нижча.

Застосування феромонових пасток і необхідність їх частого обміну пов’язана з високою собівартістю. Крім цього встановлення їх в публічних місцях, на вулицях і алеях, пов’язана з небезпекою знищення.

Застосування боротьби з каштановою мінуючою міллю при допомозі методів обприскування інсектицидами небезпечне для середовища та здоров'я людей. Вимагає повторити декілька процедур. Також з технічних міркувань спосіб важкий для застосування.

Єдиним ефективним, відносно безпечним способом боротьби з каштановою мінуючою міллю, є метод, котрий полягає на ін’єкції відповідного препарату у стовбури гіркокаштанів звичайних. Найновіші дослідження в 2003-2006 роках довели відносно високий вплив препарату Камеркiл.

З уваги на велику біологічну пристосованість даного шкідника, з метою запобігти ще більшoі шкоди, охорону гіркокаштанів звичайних потрібно було б почати негайно . Чим пізніше буде зорганізована акція, тим вона буде менш ефективною та дорожчою. Детальну інформацію на тему проведення акції знищення каштанової мінуючої молі можна отримати по тел. +48 32 6177571.



^ Ефекти боротьби з каштановою мінуючою міллю (Cameraria ohridella) з застосуванням ін'єкції інсектициду у стовбури дерев на території Торуня


Проф. Д-р ЯРОСЛАВ БУШКО

Університет Миколая Коперніка Інститут екології та захисту середовища ( Польша)


Каштанова мінуюча міль є небезпечним шкідником гіркокаштана звичайного - дерева що часто садять в Європі в декоративних цілях. Шкоди, що спричиняються гусінню, котра продовбує шляхи” в епідермісі листя. Такі проїдання називають хипономами або мінами (за аналогією до гірничого тротуару). Внаслідок поселення гусені на листях появляються жовто-брунатні плями, котрі псують вигляд дерев. При великій кількості мін вони займають всю поверхню листя що приводять до їх засихання і передчасного опадання. Іноді вже в серпні це викликає повну дефоліацію гіркокаштанів звичайних, а у вересні на них інколи з'являються нові листя і квіти. Основні прогнози на початку експансії, про те що інвазія каштанової мінуючої молі приводитиме до завмирання гіркокаштанів звичайних, на щастя не підтвердилася.

З уваги на мало естетичний вигляд гіркокаштанів звичайних, котрі нищить каштанова мінуюча міль та псує вигляд міської зелені, в багатьох містах вчинено спроби його знищення при застосуванні різноманітних методів. Можна виділити, у принципі, чотири методи.

Перший з них полягає у згрібанні листя з-під дерев гіркокаштанів звичайних, опісля їх утилізації шляхом компостування, або спалювання. Це найпростіший та найдешевший метод застосування обмежує всього лиш чисельність першого покоління каштанової мінуючої молі. Проте він не запобігає поселенню метеликів на деревах, що потрапляють від далеко розташованих. Метелики переносяться вітром на віддаль багатьох кілометрів. Цей метод має однак дуже велике освітнє значення з огляду на широкий суспільний відгомін і ангажування багатьох шкіл у різноманітні акції, мета котрих нести допомогу гіркокаштанам звичайним.

Другим методом є розміщення на стовбурах гіркокаштанів звичайних широких липучих плівок. Їх застосування обумовлює схильність метеликів каштанової мінуючої молі поселятись на стовбурах дерев незабаром після виходу з лялечки. Це відноситься головним чином метеликів, які зимували в опалому листі на поверхні ґрунту. Цей метод має однак багато недоліків, які полягають в тому, що до плівок приклеюються також інші комахи, також корисні, зокрема личинки сонечок, котрі є натуральними ворогами тлі. За короткий період перев’язки покриваються пилом і втрачають в'язкість. Вони неефективні по відношенню до метеликів, що вилуплюються влітку з мін на листях, що знаходяться на вище розташованих гілках.

Третім методом є застосування липучих феромонових пасток, в котрих діє субстанція, що є аналогом статевого феромону, зваблюючи самців каштанової мінуючої молі. Цей метод також малоефективний, оскільки більшість самок запліднюється самцями, що вилуплюється одночасно з ними. Цей метод є також досить дорогий з уваги на ціну феромону і необхідність обміну пасток, котрі з часом втрачають свою ефективність.

Четвертий метод полягає на систематичній ін'єкції інсектициду у стовбур дерева, де залишається він протягом тривалого часу і через провідні судини передається у листя. У листях його концентрації достатньо щоб запобігти розвитку гусені. Цей метод високоефективний, оскільки майже повністю забезпечує гіркокаштани звичайні від поселення на них каштанової мінуючої молі, водночас одноразове введення інсектициду в дерево запобігає інвазії каштанової мінуючої молі протягом декількох років.

У Торуні каштанова мінуюча міль з'явився в 2000 році, тобто два роки після підтвердження її наявності в Польщі у Нижній Сілезії. Шкоди були вже помітні в 2002 році, а в 2003 році було прийнято перші кроки боротьби з нею. У Торуні застосовувався метод згрібання і знищення листя з лялечками каштанової мінуючої молі, цю роботу масово виконували учні, а також метод ін'єкції, котрий проводився спеціалізованим підприємством, що займається боротьбою з шкідниками. Ін'єкції початково проводились за допомогою спеціальних аплікаторів до попередньо пробурених отворів діаметром 8 мм, які після процедури замазуэться садовим варом. До ін'єкції вживають розчин імідахлоприду з додатком протигрибкового засобу, який повинен запобігати грибковій інфекції у місцях введення препарату. Початково свердління виконують на відрізках кожні 15 см, однак після вдосконалення інсектицидного препарату виявилося, що достатньо виконувати його на відстані 30 см, а діаметр свердління зменшити до 5 мм. Завдяки чому метод став значно менше інвазійний для дерев.

Впродовж двох років у Торуні проведено процедуру більше 3000 гіркокаштанів звичайних. Не були захищені лише визначені групи контрольних дерев та нечисленні гіркокаштани звичайні, що знаходяться у недоступних місцях.

Одночасно з охороною дерев від каштанової мінуючої молі започатковано ведення моніторингу, який полягає в оцінці відносної чисельності метеликів на стовбурах, динаміки чисельності мін протягом сезону, оцінці ступеня пошкодження асиміляційної поверхні (поверхні листя, охоплених мінами), візуальної оцінки форми захищених і незахищених дерев, а також аналізу участі паразитоідів в обмежуванні чисельності личинок каштанової мінуючої молі. Моніторинг проводився в 14 пунктах, розташованих у різних частинах міста.

Моніторинг підтвердив ефективність методу ін'єкції. У результаті значно зменшилася чисельність метеликів на стовбурах дерев, особливо у першому поколінні, що вилуплюється із зимуючих лялечок. Чисельність мін на листях захищених дерев була зовсім низька, часто важко було зауважити на них міни. Вони проявлялись лише місцево, що вказувало як інколи препарат розводиться у стовбурі нерівномірно та не потрапляв до деяких гілок. Проте були зайняті каштановою мінуючою міллю відрости гілок стовбура, де не було захисного засобу. На контрольних деревах, які не були захищені від каштанової мінуючої молі, відмічають велику чисельність мін в наступних роках обстеження. Це особливо стосується мін другого і третього покоління. Як правило, вже у вересні ці дерева втрачали більшість листя, тоді як на захищених деревах, листя отримували жовтувате забарвлення й опадали лише в кінці жовтня.

Оцінювали також стан околиць місць свердління, особливо розмір відмерлої тканини а також рубцювання отворів. На основі розрізів через пні зрізаних гіркокаштанів звичайних підтверджено, що в околиці свердління створюється лише декілька міліметровий шар зміненої матерії, натомість не відмічено прогресуючих процесів псування деревини. На стовбурах старших дерев не підтверджено регенерації місць свердління, натомість на молодих гіркокаштанах звичайних вони рубцюються відносно швидко і після двох років вони вже цілком замкнуті.

Підтверджено зростаючий рівень паразитоідів в обмежуванні популяції каштанової мінуючої молі. Їх дія може зменшувати чисельність шкідника на 5-25 відс. (залежно від того як оцінюється рівень паразитування). З числа п'яти вирощених видів паразитоідів найбільше значення мають Minotetrastichus treron, участь котрих у популяції сягає75 відс.

У 2007 році відмічено зменшення популяції каштанової мінуючої молі у всьому Куявсько-Поморському воєводстві. Також на незахищених деревах. Це може свідчити про зростаюче значення чинників середовища, таких як активність паразитоідів розвиток натуральної стійкості дерев. На противагу тенденції зменшення популяції каштанової мінуючої молі в центральній Польщі спостережено раптове зростання його чисельності на півночі країни, особливо у Вармінсько-Мазурському воєводстві. Це вказує на подальшу експансію виду в ці регіони країни, де панують не зовсім сприятливі кліматичні умови для розвитку каштанової мінуючої молі.

На основі моніторингу можна підтвердити, що метод ін'єкції високоефективний і відносно недорогий, особливо враховуючи, що її дія триває декілька років. Її застосування можуть викликати сумніви, в основному етичного характеру, а саме з приводу пошкодження дерев та ймовірної можливості попадання грибків, що привело б до їх передчасного відмирання. Однак після декількох років від проведення перших процедур ін'єкції таких наслідків не підтверджено. З точки зору захисту природного середовища слід підкреслити, що гіркокаштан звичайний не являється натуральним видом у нашій кліматичній зоні та насаджується у декоративних цілях. Якщо саме таку роль повинен виконувати в середовищі міської зелені, тоді необхідно вживати відповідні методи щоб отримати бажаний ефект. З цією метою найкращим являється метод ін'єкції.